ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.04.19
12:49
За чередою череда…
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
Роки біжать, мов коні
А з неба сочиться вода,
Але не на долоні…
Ступає кожен по землі
Куди — кому, є розклад
Старі похилені й малі
Спішать чомусь на розпад
2024.04.19
08:13
А я стояла на глухім розпутті.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
Гойдались зорі у ставочку.
Шляхи ожина застеляла пруттям,
Немов вдягала оторочку.
І та любов, як квітка на лататті,
Закрилась у вечірню сутінь.
На диво, щезло із душі сум'яття.
2024.04.19
08:00
Залишся у мені теплом осіннім,
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
І заходом не гасни у думках.
Бо то давно не мрія, то легка
Рожева тінь пелюстки, то - тремтіння
З чола спадаючого завитка.
То - тріпотіння крил, що не збулися,
Згубились на ходу, незвісно де.
2024.04.19
07:14
Пам'ять тобі, друже Варяже,
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
із Богом покойся, братику.
Слово лихе хіба хто скаже?
Один я пройду Хрещатиком.
Тільки спогад колючим дротом,
де ми до війни приковані.
Повзе крізь дим їдкий піхота,
через міста йде зруйновані.
2024.04.19
06:07
Посадили квіти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
Біля школи діти
І весняна клумба аж вогнем зайшлась, –
Іскорки шафрану,
В полум’ї тюльпанів,
Запашіли жаром з рястом водночас.
Квітів аромати
Стали наповняти
2024.04.18
21:10
Я не сумую, просто – білий вальс,
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
А думка в пелюстках стоїть безвітрям.
І впала б вже, та звичка, Ісабель!..
А ти чи так дивилась і на нас,
Як на бездення прорваного неба,
Коли ми світ розрізали навпіл?
2024.04.18
19:59
Ать-два! Ать-два!
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
В генерала голова.
Сам придумав, сам зробив.
Мабуть, орден заробив
Ще й підвищення звання.
А все інше – то дурня.
Легко було при Союзі.
Перед старшими – на пузі,
2024.04.18
19:35
Отримав нагороду мовчанням –
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
Найвищу нагороду нинішніх рапсодів,
Що шиють собі сорочки-мантії
Для буття-блукання в царстві марень,
Братів кіфари, сестер ірландської арфи,
Нагороди сумної білої тиші
Пелюстками анемон посипаної –
Нагороди мовчання
2024.04.18
19:12
Уранці 17 квітня російські варвари завдали ракетного удару по Чернігову.
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
Є загиблі. Багато поранених. Серед них четверо дітей…
Старенький Чернігів - в крові без сил…
Кремлінський палець униз: вбий його!
Святі мовчки виходять з могил.
Сльози в оча
2024.04.18
19:05
Ти виходиш з будинку, що носить прізвище якогось поета чи композитора,
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
А вона вже чекає тебе на балконі у свиті з каріатидами
І погляд її, як у звичайного, пристойного інквизитора,
Який знає, що буде далі, а тому милується міськими видами;
А тоді огля
2024.04.18
15:16
Терпіти несила, мовчати не можу,
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
бо замість весільного – траурне ложе.
Загинув хлопчина – йому дев’ятнадцять.
В матусі життя обірвалось неначе.
Її зрозуміють лиш ті, що втрачали.
Бо після такого – дорога печалі.
Дорога постійного смутку та болю.
2024.04.18
10:34
Політики, філософи, експерти…
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
Усіх несила і порахувать!.
Куми, свати, недоумки і смерди –
ота наразі «королівська рать»
аналізує, пророкує, пише,
висвітлює, доводить, викрива,
розбурхує і каламуте тишу…
Ярять і шаленіють нувориші –
2024.04.18
09:44
Люблю какао в молоці…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
Моє їм привітання --
То друзі справжні, молодці
А особливо зрання…
Тако сьорбнеш ковточок їх
І завібрірує щодення…
І не згадати буде гріх
Любязність їх, і ймення…
2024.04.18
08:39
Якщо серця співають, то вона, мов пісня.
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
Солодка чи гірка, але в житті не прісна.
І пишуться вірші, сонети й навіть оди.
І з розуму бентежно чарівниця зводить.
А очі набувають сонячного блиску,
І ось вона велична зовсім близько-близько.
Пірнають в г
2024.04.18
08:26
Циклопу треба жертва, voila,
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
і він знайшов її в центрі Европи,
нема потвори гірше москаля,
не люди, а трикляті азіопи.
У світі всі стурбовано мовчать.
Не можна, кажуть, монстра турбувати.
Коли вода затопить Арарат,
то хай потопить й полчища сохатих
2024.04.18
08:16
Не ласкає нас море життєве лазурними хвилями.
Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Не втішають його буруни, у вітрах неприкаяні.
Ми - дві чайки утомлені, низько літаємо й квилимо.
І чи крила піднімуть у завтра, напевно не знаємо.
Ми з тобою - дві чайки. І берег в такій невідомості.
З-
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Публіцистика):
2023.11.22
2023.02.21
2022.02.01
2021.07.17
2021.01.08
2020.03.12
2020.01.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Іван Потьомкін (1937) /
Публіцистика
Пристрсті, погані звички, гріхи
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Пристрсті, погані звички, гріхи
*Чотири категорії людей безчесні: хто здіймає руку на ближнього і б’є його, боржник, який не повертає борги, нахаба та інтриган.
*Грубіяна не слід впускати в дім.
*Що таке «пограбування» і що таке «розбій» у повсякденні? Сказав рав Хісда: «Коли кажуть робітникові: «Йди і прийдеш іншим разом» - це пограбування. Коли ж кажуть: «У мене є гроші, та я не дам тобі» - це розбій.
*Не п’ють воду на виду у всіх.
*Як позіхаєш, поклади руку на підборіддя.
*Під час їжі не встромляй пальці в рот.
*Не облизуй пальці.
*Не витирай тарілку куснем хліба.
*Не пий з одної шклянки, позираючи на іншу.
*Груба людина, що не соромиться навіть тих, хто перевищує її в усьому, заслуговує назви «нечестивець».
*Хто поширює плітки про свого товариша, ніколи не буде прощений.
*Лицемірний святенник паплюжить святині Небес.
*Початок гріха – легковажне судження, потому – зубоскальство і як наслідок – нахабство.
*Нема гіршого над лихослів’я.
*Не слід обдурювати людей. Навіть іновірців.
*Наклепники діють тихою сапою: починають ласкавими словами, а закінчують – злими.
*У брехні нема ніг.
*Неприпустимо, щоб той, хто вивчає Тору, водночас нехтує честю свого батька, матері, вчителя і всіх тих, хто переважає його знанням Тори.
*Хто критикує всіх, сам – негідник.
*Про лихварів, які зменшують міру чи завищують ціни, сказано в пророка Амоса: «Чи не здригнеться від цього земля і не заголосить кожен, хто живе на ній?»
*Тяжка безпричинна ворожнеча. Вона перевищує ідолопоклонство, кровозмішання й пролиття крові.
*Пристойний і шанований чоловік, який сказав непристойні слова, на що він схожий? На красиву залу з помийною ямою посередині.
*Запальна людина не рахується навіть з Божою благодаттю.
*Хто почав сердитись, помиляється.
*До того, хто в гніві рве на собі одяг, ламає меблі, тринькає гроші, стався як ідолопоклонника.
*Той, хто лихословить, навіть якщо він прожив 70 літ праведно, втрачає все.
*Не гнівайся - і не грішитимеш.
*Як зруйноване місто без стін, так і людина, котра не володіє собою.
*Свої недоліки людина не помічає.
*Людина не повинна клястись навіть тоді, коли говорить правду.
*В криницю, з якої пив, не кидай нечистоти.
*Безплатний лікар нічого не вартий.
*Дурень не соромиться.
*Раббі Леві казав: «Серце й око – два посередники між людиною й гріхом».
*Є сім категорій злодіїв: 1) той, хто вводить в оману, 2) хто припрошує до столу без наміру вгостити, 3) хто пропонує подарунки, знаючи, що їх не приймуть, 4)хто запевняє, що відкриває нову бочку, а вона вже відкрита на продаж, 5)хто користується невірними мірою й вагою, 6) хто підливає воду в різні напої, 7)хто підсипає пісок у боби і підливає оцет в олію. Про таких людей кажуть, що вони ладні б обдурити Бога, якби це було можливо.
*Прибуток продавця не має перевищувати шостої долі вартості того, що він продає.
*Словесний обман заборонений навіть у сім’ї.
*Хто виконує одну заповідь, набуває собі заступника, а хто робить один злочин, набуває собі обвинувача.
*Якщо ти вистояв перед великою спокусою, не вір собі по день смерті, бо пристрасті сьогоднішні не дорівнюють завтрашнім і може статись, що завтра не встоїш перед тією ж спокусою.
*Хто відводить інших од гріха, не робить нікому зла. Хто збива спантелику, ніколи не покається.
*Дві руки в людини: якщо одною краде, а другою дає милостиню, то вона не позбудеться кари в майбутньому.
*Дерева без плодів шумлять гучніш од тих, що плодоносять.
*Раббі Янай помітив якось чоловіка, котрий привселюдно дав бідному дрібну монету. Сказав раббі: «Краще б ти нічого не дав, аніж скривдити його такою подачкою.
*Увійшло вино –вийшла таємниця.
*Зруйнований палац називають палацом, а високо знесене звалище сміття так і лишається сміттям.
*Усі недоліки помічає людина, окрім своїх.
*Не повинна людина гроші свої любити більше, аніж саму себе.
*Раббі Аківа сказав: «Спокуса попервах схожа на павутиння. Згодом вона перетворюється на корабельну снасть».
*Якщо людина порушила раз легку заповідь, то згодом вона не спиниться перед порушенням важкої.
*Краще бути присоромленим людьми, аніж своїми вчинками.
*Спочатку гріх приходить у дім як гріх, а потім стає господарем.
*Як пастух сердиться на свою отару, то в провідники йому дають сліпого цапа.
*Далекий лікар – сліпе око.
*Дурень вискакує першим.
*Ходить качка з похиленою головою, а очі никають довкола.
*Людина не грішить без вигоди для себе.
*Для чесного і сім підкопів – ніщо. Для злодія – досить одного.
*Коли злодію нічого красти, він удає з себе чесного.
*Брехливих свідків зневажають і ті, хто їх найняв.
*Кого вжалила змія, тому страшна й стрічка.
*Під час загальної біди хай не скаже той, кого біда ця начебто омине: «Піду собі додому, їстиму й питиму, бо це мене не стосується».
*Ніколи не слід відступати од звичаїв даної місцевості.
*Не треба виливати воду зі своєї криниці, якщо інші потребують її.
*Не годиться звозити каміння зі своєї землі на громадську.
*Не ухвалюють закони, які більшість не може виконати.
*Неправда в словах – гірша від обдурювання в грошах.
*Хто виконує заповідь за обов’язком стоїть вище, ніж той, хто вдається до неї вряди-годи.
*Чим людина погрішила, тим і повинна загладити свій вчинок... Ноги, які поспішали до зла, хай спішать до добра; язик, який говорив неправду, хай говорить правду; очі, що дивилися звисока, тепер хай понуряться; хто вніс розбрат між братами, хай потурбується про відновлення миру й злагоди.
*Не слід казати людині те, що може її опечалити, бо вона й так настраждається, коли настане нещастя.
*Не будьте ненависні нікому і не ненавидьте нікого, бо ненависть заважає всякій добрій справі.
*Праведні говорять мало, та роблять багато. А грішники – навпаки.
*З допомогою знань, доброчинності, страху Божого, мудрості й розсудливості набувають милості в людей. Щоправда, коли все це поєднується з пристойністю.
*Виважуй слова свої вірною вагою і твої гроші хай будуть тобі дешевші слів. Вуста хай не викажуть щось раніш, аніж ти зважив слово на вагах розуму.
*Не входь нагально в свій дім, тим паче в дім товариша.
*Троє, чиє життя – не життя: жалісливий, запальний і нервовий.
*Недоліком, притаманним тобі, не наділяй інших.
*Не роби добра злому, щоб зло не настигло тебе. Зробивши добро злому, ти зробив зло.
*Про свої достоїнства людина має говорити тихо, про недоліки - голосно.
*Не миша злодійка, а нора.
*Гріх користуватися фальшивими мірами - гірший од перелюбства. Від останнього можна очиститись покаянням.
*Є чотири різновиди людей: «Моє- моє, а твоє – твоє» - посередній, «Моє –твоє, а твоє – моє» - невіглас, «Моє –твоє і твоє – твоє» -благочестивий, «Моє – моє і твоє – моє» - злодій.
*Є чотири різновиди благодійників: дає, але не хоче, щоб давали інші,- заздрісний. Хоче, щоб давали інші, а не він,- скупердяй. Дає сам і заохочує інших – благочестивий. Сам не дає і не хоче, щоб інші давали,- злодій.
*Не лихослов глухого, а перед сліпим не клади перепони.
*Обібрати неюдея – гріх гірший, аніж обібрати юдея, бо це пов’язане з оскверненням Імені Божого.
*Якщо дозволимо собі обдурювати неюдеїв, то вони скажуть: «Погляньте, що зробив Всевишній,- обрав собі злодіїв і шахраїв».
*Грубіяна не слід впускати в дім.
*Що таке «пограбування» і що таке «розбій» у повсякденні? Сказав рав Хісда: «Коли кажуть робітникові: «Йди і прийдеш іншим разом» - це пограбування. Коли ж кажуть: «У мене є гроші, та я не дам тобі» - це розбій.
*Не п’ють воду на виду у всіх.
*Як позіхаєш, поклади руку на підборіддя.
*Під час їжі не встромляй пальці в рот.
*Не облизуй пальці.
*Не витирай тарілку куснем хліба.
*Не пий з одної шклянки, позираючи на іншу.
*Груба людина, що не соромиться навіть тих, хто перевищує її в усьому, заслуговує назви «нечестивець».
*Хто поширює плітки про свого товариша, ніколи не буде прощений.
*Лицемірний святенник паплюжить святині Небес.
*Початок гріха – легковажне судження, потому – зубоскальство і як наслідок – нахабство.
*Нема гіршого над лихослів’я.
*Не слід обдурювати людей. Навіть іновірців.
*Наклепники діють тихою сапою: починають ласкавими словами, а закінчують – злими.
*У брехні нема ніг.
*Неприпустимо, щоб той, хто вивчає Тору, водночас нехтує честю свого батька, матері, вчителя і всіх тих, хто переважає його знанням Тори.
*Хто критикує всіх, сам – негідник.
*Про лихварів, які зменшують міру чи завищують ціни, сказано в пророка Амоса: «Чи не здригнеться від цього земля і не заголосить кожен, хто живе на ній?»
*Тяжка безпричинна ворожнеча. Вона перевищує ідолопоклонство, кровозмішання й пролиття крові.
*Пристойний і шанований чоловік, який сказав непристойні слова, на що він схожий? На красиву залу з помийною ямою посередині.
*Запальна людина не рахується навіть з Божою благодаттю.
*Хто почав сердитись, помиляється.
*До того, хто в гніві рве на собі одяг, ламає меблі, тринькає гроші, стався як ідолопоклонника.
*Той, хто лихословить, навіть якщо він прожив 70 літ праведно, втрачає все.
*Не гнівайся - і не грішитимеш.
*Як зруйноване місто без стін, так і людина, котра не володіє собою.
*Свої недоліки людина не помічає.
*Людина не повинна клястись навіть тоді, коли говорить правду.
*В криницю, з якої пив, не кидай нечистоти.
*Безплатний лікар нічого не вартий.
*Дурень не соромиться.
*Раббі Леві казав: «Серце й око – два посередники між людиною й гріхом».
*Є сім категорій злодіїв: 1) той, хто вводить в оману, 2) хто припрошує до столу без наміру вгостити, 3) хто пропонує подарунки, знаючи, що їх не приймуть, 4)хто запевняє, що відкриває нову бочку, а вона вже відкрита на продаж, 5)хто користується невірними мірою й вагою, 6) хто підливає воду в різні напої, 7)хто підсипає пісок у боби і підливає оцет в олію. Про таких людей кажуть, що вони ладні б обдурити Бога, якби це було можливо.
*Прибуток продавця не має перевищувати шостої долі вартості того, що він продає.
*Словесний обман заборонений навіть у сім’ї.
*Хто виконує одну заповідь, набуває собі заступника, а хто робить один злочин, набуває собі обвинувача.
*Якщо ти вистояв перед великою спокусою, не вір собі по день смерті, бо пристрасті сьогоднішні не дорівнюють завтрашнім і може статись, що завтра не встоїш перед тією ж спокусою.
*Хто відводить інших од гріха, не робить нікому зла. Хто збива спантелику, ніколи не покається.
*Дві руки в людини: якщо одною краде, а другою дає милостиню, то вона не позбудеться кари в майбутньому.
*Дерева без плодів шумлять гучніш од тих, що плодоносять.
*Раббі Янай помітив якось чоловіка, котрий привселюдно дав бідному дрібну монету. Сказав раббі: «Краще б ти нічого не дав, аніж скривдити його такою подачкою.
*Увійшло вино –вийшла таємниця.
*Зруйнований палац називають палацом, а високо знесене звалище сміття так і лишається сміттям.
*Усі недоліки помічає людина, окрім своїх.
*Не повинна людина гроші свої любити більше, аніж саму себе.
*Раббі Аківа сказав: «Спокуса попервах схожа на павутиння. Згодом вона перетворюється на корабельну снасть».
*Якщо людина порушила раз легку заповідь, то згодом вона не спиниться перед порушенням важкої.
*Краще бути присоромленим людьми, аніж своїми вчинками.
*Спочатку гріх приходить у дім як гріх, а потім стає господарем.
*Як пастух сердиться на свою отару, то в провідники йому дають сліпого цапа.
*Далекий лікар – сліпе око.
*Дурень вискакує першим.
*Ходить качка з похиленою головою, а очі никають довкола.
*Людина не грішить без вигоди для себе.
*Для чесного і сім підкопів – ніщо. Для злодія – досить одного.
*Коли злодію нічого красти, він удає з себе чесного.
*Брехливих свідків зневажають і ті, хто їх найняв.
*Кого вжалила змія, тому страшна й стрічка.
*Під час загальної біди хай не скаже той, кого біда ця начебто омине: «Піду собі додому, їстиму й питиму, бо це мене не стосується».
*Ніколи не слід відступати од звичаїв даної місцевості.
*Не треба виливати воду зі своєї криниці, якщо інші потребують її.
*Не годиться звозити каміння зі своєї землі на громадську.
*Не ухвалюють закони, які більшість не може виконати.
*Неправда в словах – гірша від обдурювання в грошах.
*Хто виконує заповідь за обов’язком стоїть вище, ніж той, хто вдається до неї вряди-годи.
*Чим людина погрішила, тим і повинна загладити свій вчинок... Ноги, які поспішали до зла, хай спішать до добра; язик, який говорив неправду, хай говорить правду; очі, що дивилися звисока, тепер хай понуряться; хто вніс розбрат між братами, хай потурбується про відновлення миру й злагоди.
*Не слід казати людині те, що може її опечалити, бо вона й так настраждається, коли настане нещастя.
*Не будьте ненависні нікому і не ненавидьте нікого, бо ненависть заважає всякій добрій справі.
*Праведні говорять мало, та роблять багато. А грішники – навпаки.
*З допомогою знань, доброчинності, страху Божого, мудрості й розсудливості набувають милості в людей. Щоправда, коли все це поєднується з пристойністю.
*Виважуй слова свої вірною вагою і твої гроші хай будуть тобі дешевші слів. Вуста хай не викажуть щось раніш, аніж ти зважив слово на вагах розуму.
*Не входь нагально в свій дім, тим паче в дім товариша.
*Троє, чиє життя – не життя: жалісливий, запальний і нервовий.
*Недоліком, притаманним тобі, не наділяй інших.
*Не роби добра злому, щоб зло не настигло тебе. Зробивши добро злому, ти зробив зло.
*Про свої достоїнства людина має говорити тихо, про недоліки - голосно.
*Не миша злодійка, а нора.
*Гріх користуватися фальшивими мірами - гірший од перелюбства. Від останнього можна очиститись покаянням.
*Є чотири різновиди людей: «Моє- моє, а твоє – твоє» - посередній, «Моє –твоє, а твоє – моє» - невіглас, «Моє –твоє і твоє – твоє» -благочестивий, «Моє – моє і твоє – моє» - злодій.
*Є чотири різновиди благодійників: дає, але не хоче, щоб давали інші,- заздрісний. Хоче, щоб давали інші, а не він,- скупердяй. Дає сам і заохочує інших – благочестивий. Сам не дає і не хоче, щоб інші давали,- злодій.
*Не лихослов глухого, а перед сліпим не клади перепони.
*Обібрати неюдея – гріх гірший, аніж обібрати юдея, бо це пов’язане з оскверненням Імені Божого.
*Якщо дозволимо собі обдурювати неюдеїв, то вони скажуть: «Погляньте, що зробив Всевишній,- обрав собі злодіїв і шахраїв».
Уривки з добірки "Окрушини з юдейського столу"
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію