ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Варвара Черезова (1987) / Вірші

 ...
Вона.

Щемить…
Ще мить - і серце моє розірветься з розпуки!
І нектар вже не п’ється, налийте мені коньяку.
У гіркій безнадії до тебе протягую руки,
прагну сильних плечей, а знаходжу опору хистку.

Припадаю до рук (срібні струни розкраяли в шмаття).
Дім старий, мов катівня замучених музою душ.
Щось стікає з очей, я молюсь з істеричним завзяттям.
То не сльози, мій любий, то просто розмазалась туш.

Він.

В моїх венах не кров, а дешеве, замучене віскі,
від моїх сигарет у кімнаті повітря – хоч ріж.
Всім законам супроти рукописи тліють мов тріски.
У старому каміні останній допалюю вірш.

Твій знецінений майстер, маестро забутого соло!
Струни рвав, ніби нерви, палив безнадійні мости.
У руках моїх крейда магічне окреслює коло,
у німому бажанні хоч тут свій талант зберегти.




Найвища оцінка Ольга Анноун 5.5 Любитель поезії / Любитель поезії
Найнижча оцінка Ванда Нова 5 Майстер-клас / Майстер-клас

    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2007-10-22 14:05:52
Переглядів сторінки твору 8127
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R2
* Народний рейтинг 4.622 / 5.33  (5.006 / 5.47)
* Рейтинг "Майстерень" 4.748 / 5.5  (4.976 / 5.46)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.719
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні
Автор востаннє на сайті 2015.04.20 13:43
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Фешак Адріана (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-22 14:26:02 ]
ніжно


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 14:32:34 ]
Дякую, Адріано;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ольга Анноун (Л.П./Л.П.) [ 2007-10-22 14:37:41 ]
:)
А я от все думаю, яке в мене відчуття виникає...


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 14:40:02 ]
І яке ж?))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 17:49:11 ]
Варочко, мені задум дуже сподобався...Але треба допрацювати:

"Знецінений майстер, маестро забутого соло!"
і
"Вже не п’ється нектар, налийте мені коньяку". - бракує 1 склада

Знаю, віскі буває "скаламучене", а от "замучене? :)

"палив безнадійні мости" - не зрозуміла...

"хоч тут твій талант зберегти" - "тут" це де?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 17:52:15 ]
"хоч тут твій талант зберегти" - "тут" це де? - в межі кола.
"палив безнадійні мости" - не зрозуміла... - ці мости, які вже немає надії перейти.
А зі складами зараз попрацюю. Дякую, Вандо;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 17:57:34 ]
ОК, вдячна за пояснення, Варочко :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 17:58:29 ]
Заходь ще, люба;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ванда Нова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 17:58:37 ]
"Ще мить і серце моє розірветься з розпуки!" - перечитала - і тут складу бракує...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-22 18:00:06 ]
Тут поки не знаю... Нус - подумаю;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2007-10-23 10:14:27 ]
1. Варваро, ви харизматка "молитися із історичним завзяттям"?
2. Після слів "від моїх сигарет у кімнаті повітря – хоч ріж." ваше фото виглядає дещо інакше: у руках не флейта, в довга сиґара?


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олег Левченко (М.К./Л.П.) [ 2007-10-23 10:39:28 ]
Щемить...
Ще мить (гарно) і серце моє (щось не те із складом) розірветься з розпуки!
І нектар вже не п’ється (краще п’ється із м’якотю?), налийте мені коньяку (Арарат? Жан-Жак?.
У гіркій безнадії до тебе протягую руки (можна протягнути не лише руки),
прагну сильних плечей, а знаходжу опору хистку (гарно).

Припадаю до рук (срібні струни розкраяли в шмаття). ("вичурно", задля майбутньої рими? Хоча гарно)
Дім старий, мов катівня замучених музою душ (Ориґінальний "Дім поетичний", ніфіґа собі музи де Сада пішли!).
Щось стікає з очей (Що?), я молюсь з істеричним завзяттям (уже казав, в Житомирі є церква "Заповіту Ісуса Христа", там так і роблять!).
То не сльози, мій любий, то просто розмазалась туш. (там де мала б біти ударний рядок, загадка стала банальністю, розкрила загадку, що то в тебе під очима (мішки де зберігається золото, жарт)).

Він. (якщо каже справді ВІН:

В моїх венах не кров, а дешеве, замучене віскі (у тебе коньяк у нього віскі, поетичні в майбутньому діти),
від моїх сигарет у кімнаті повітря – хоч ріж ("ржи", ваша поетична натура вустами хлопця? він сам у кімнаті і ви (окремо?) !гарна любов.)
Всім законам супроти рукописи тліють мов тріски (А ви хотіли б по-закону, як у Булгакова, рукописи не горять? Горять, Варваро, горять!!і я палив свої ранні...).
У старому каміні останній допалюю вірш. (якось немає протиставлення він/вона - усе казене вашими устами (у вас старий дім - у нього старий камін, у вас коньяк у нього - віскі, у вас істерична молитва у нього недопалені вірші...)

Твій знецінений майстер, маестро забутого соло! (самі бачите: якось невнятно, розпливчасто)
Струни рвав, ніби нерви, палив безнадійні мости (у нас п’ять років тому на одній із Житомирських літстудій всі у своїх віршах палили мости, жах! ВСІ... і ВИ?).
У руках моїх крейда магічне окреслює коло (красиво, але виходить так, що речі навколо вас існують незалежно від вас, своїм життям і своїм рухом: не ви, а крейда окреслює коло (можливо, це ознака сучасної поезії),
у німому бажанні хоч тут свій талант зберегти ("скромність найкращий шлях до неслави", але так, як ви і я презентуємо часто на Майстерні свої твори, це виглядає ДОСИТЬ НЕ ТАК).

Зауваж мені!
ПС1. Ти бач, нариваюся...

ПС2. Зазирни у мої етюди!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 12:21:43 ]
-Нектар як божествений напій, а не сік.
-Коньяк, а яка в біса різниця,аби хороший (я люблю закарпатський.)
-на рахунок струн, Ви колись грали на гітарі? Повірте, часом ті пальці мало не в кров...
-Сильна лірична героїня ховає сльози, навіщо майстру бачити як вона плаче? Туш - просто "відмазка".
-Горять, Олеже! Тому і пишу про те. А простір має бути у кожного свій (хоч би часом і трішки).
-Ми ж не чужі люди, тому багато схожого!
-З Вашою літстудією на жаль не знайома:( А мости всі палять... рано чи пізно.
-Часто генії не можуть реалізувати себе... Тому замикаються... От хоч би Сід Барет з Пінк Флойд!
Дякую, Олеже, за такий розлогий комент, дуже тішуся. По можливості відповіла. Якщо ще щось то питайте!
Щиро Ваша, Варвара.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 12:23:42 ]
І ще одне, Олеже, у руках таки флейта;-) І вірш не повністю реалістичний, то ж ліричній нероїні я приписала і те, що мені не властиво;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 15:56:09 ]
У перший рядок, на мою думку, можна додати тире:
"Ще мить - і серце..." - на позначення паузи, щоб втримати ритм. Хоч я і прихильниця "рваних" ритмів))

Виникає відчуття, що я це вже читала. Образи Майстра, крейда на окреслення магічного кола (не читали "Двоє" Дяченків, "Не руш моїх кіл" - Забужко? Втім, останнє, трохи інакша тематика, але схожість присутня), спалення віршів, струни і розмазана туш. Хороші образи, але вже трохи... "затерті"?
Існує дуже цікавий прийом -відхід від узагальненості та традиційних образів на користь "маленьких деталей" - але це просто мої вподобання)).
Дякую за вірш та роздуми.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-23 16:15:16 ]
На жаль не читала. Кажете затерті образи, можливо, але то одвічна проблема - майстер, вірна супутниця і вороже навколишнє середовище (якщо можна так сказати). Люба Нато, дякую за увагу, дуже тішуся з того!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ната Вірлена (М.К./М.К.) [ 2007-10-27 14:51:19 ]
Можливо, справа дійсно в одвічній темі... Але тим цікавіше знайти і додати щось іще небачене))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-10-29 12:11:40 ]
Тут погоджуюсь на всі 100%, Наточко!;-)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ретро Лю (Л.П./Л.П.) [ 2007-12-07 17:20:15 ]
Мені сподобалось, заувах не виникло. :)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Варвара Черезова (М.К./М.К.) [ 2007-12-07 17:23:02 ]
Юрцю, то мій улюблений вірш, ну принаймні один з)))