ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2026.01.21 21:17
Бувало, пишався, куражився,
Бувало, на щось не наважився –
А підсумок буде простий:
Красива життя ораторія
Завершиться у крематорії.
Як кажуть, «хоч падай, хоч стій»...

Траплялося, жили розтягував,

Сергій Губерначук
2026.01.21 20:10
Я доторкнувся думкою до тебе.
Від тебе я іще не відчахнувся.
Ти ще моя. І скільки ж сили треба,
щоб я забув тебе, тебе позбувся.

Я що завгодно ладен сотворити,
щоб пам’ять стерла всі твої принади,
щоб і не бачити тебе, не говорити…

Олена Побийголод
2026.01.21 18:50
Із Леоніда Сергєєва

В якій ненависті горілку п’є на сонці
шахтар, комп’ютерник, розклеювач афіш!
І те, що, нібито, вона виводить стронцій,
її не робить прохолодніш чи смачніш.

В зеніті буйствує загрозливе світило.

Ярослав Чорногуз
2026.01.21 18:43
Я закоканий в Тетяну,
От мені морока -
Заражать її не стану --
Власним гоноркоком.

Вірш писати поможу я --
Бліх половлю поки.
Хіть свою я замаскую --

Кока Черкаський
2026.01.21 14:36
Пливу Ахеронтом у тихім човні,
І страшно, і боязко дуже мені:
А раптом оте? А раптом осе?
Ніхто не врятує мене й не спасе.

Сусід мій праворуч сидить в темноті.
Від страху у нього бурчить в животі.
Він теж в невідомість пливе, як і я,

Микола Дудар
2026.01.21 14:24
Обіцянки... обіцянки
Не про мир, не діалог.
Чисто воплі куртизанки
Моно моно монолог…
Хто б повірив, хто б довірив,
Змоноложив і схитрив,
Обіцянки розчепірив —
Я, їй-богу б, пригостив…

Федір Паламар
2026.01.21 11:50
Ти не думала зовсім про нього,
Коли я був з тобою на «ти»,
Позабула усі застороги,
Як несила було вже знести.

Я схопив тебе грубо за руку,
Придушив і притис до стіни;
Ти тоді опиралась на муку

Борис Костиря
2026.01.21 10:34
Повалені дерева, немов царі полеглі,
Спираються на вічність, спираються на страх.
Повалені дерева, що обіймають легко
Свободу і неволю у вічних небесах.

Повалені дерева, як воїни упалі
У грандіозний битві, у січі вогневій,
Спираються на мужніс

С М
2026.01.21 05:30
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і як захочеш на мене обіпрись
нам потрібен хтось-то щоб опертись
і якщо хочеш на мене обіпрись

її фальцет ”груди мої невідмовні бейбі
о випади тут якби утомивсь
і завжди на парківці місця доволі є

Артур Курдіновський
2026.01.21 01:09
Начувайтеся, поети!
Римами пихатими
Ваші всі оті сонети
Розберу на атоми.

Сам, щоправда, не пишу я
Надтонку поезію.
А за мене все віршують

Артур Курдіновський
2026.01.20 16:41
Хоча б краплинку справжнього знайти
У білосніжній лютій хуртовині!
Душа занурюється в холоди,
А тіло, ніби в темній домовині.

Рубає навпіл ніч зимовий сон,
Кричить реальність бенефісом фальші.
Нав'язує світанок свій канон,

Артур Сіренко
2026.01.20 15:48
Накликали літній прозорий дощ:
В час посухи:
Стукали в шкіряний козячий бубон,
Співали заклично, по вовчому,
А Небо порожнє, чи то посліпло,
Поглухло, почерствіло.
Думали, що то наше селище,
А то Вавилон – цегляний, стобрамний

Ярослав Чорногуз
2026.01.20 12:40
Поїхати б в Арабські Емірати,
Там є тепло, і світло, і вода.
А нам без цього лиш поумирати
Залишилось... Оце така біда.

Та скиглити не будем анітрохи,
А затанцюєм краще на золі.
Для нас це так, мов покусали блохи.

Микола Дудар
2026.01.20 11:42
В ніч на двадцяте січня не спалося. Серіали по ютубу не заходили. Задрімав. Очнувся. О другій ночі почалось. Сирена, гул, свист… ба-бах. Я в дерев’яній хатині 1937 року. Погріб поруч, але в хаті тепло і більш спокійно… Кілька разів йокнуло, стіни затремті

Вероніка В
2026.01.20 10:44
сніг білозубо всміхається
перезирається з небом
задивляється в його око
сміх його сиплеться крихтами як у дитини
небо дивиться
дивиться на його посмішку
дивиться сіро-блакитним уламком

Борис Костиря
2026.01.20 10:41
Розчарування роздирають вкотре
У людях ненадійних і гнилих.
Розчарувань, немов піщинок, сотні,
І хочеться не думати про них.

Розчарування душать, і турбують,
І спати рівномірно не дають,
І б'ють розпачливо у грізний бубон,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Критика | Аналітика

 Рецензія на публікації Ярослава Чорногуза та Олександра Сушка
Люди не хочуть втручатися, щоб не наживати собі зайвих ворогів. Я втручаюся, бо завше була причетною до протистояння Чорногуза та Сушка, мирила безліч разів, виступала в ролі кота Леопольда. Обидва гарні поети, кожен йде своєю дорогою. Ярослав Чорногуз - романтичний лірик, щирий, зворушливий, який оспівує красу землі. Його ЛГ - це всесвіт! Хоча може і написати пародію і гумористичний вірш. Цикл про Уманський парк Софіївка ввійде в історію і ми з вами станемо свідками того. Про його корону сонетів "Світло кохання" - найкращі відгуки літературних критиків. Олександра Сушка у цьому році прийняли до НСПУ і не за красиві очі. У нього чудова проза, сатира, вірші на життєву та військову тематику. У кожного свої заслуги на літературній ниві, чому ж не порозумітися? У чому річ? Я не думаю, що лише у незначних помилках Чорногуза, бо і у самого Сушка помилок достатньо. А у чому ж тоді та собака зарита? - ніхто й не здогадується? І я також не знаю. Ярослав Чорногуз заблокував Олександра Сушка тому, що не хотів витрачати сили, час, нерви, енергію на вічні війни та конфрактацію з другом. Живе собі людина, займається творчістю і сам хоче полоти свої рясні квітники, які посадив з турботою та любов'ю. А тут добрий друг приходить і каже, що ти, дурнику, посадив троянду під плотом і поливаєш не тим? Треба було гноєм здобрити і взагалі твоя троянда дика, не сортова. Коли сам не вмієш то найми садівника, або я тобі пораджу і починає повчати, як доглядати чужу квітку. Кому це сподобається? Може другу потрібно більше дбати про свою власну садибу, полоти свої бур'яни і менше звертати увагу на сусідську клумбу? Але ж справжній друг на то і друг, щоб допомагати другу. Та мова, мабуть, уже йде не про дружбу, а про ворожнечу. Прикро, коли друзі стають ворогами із-за поезії, яка повинна надихати, творити добро, сіяти любов і очищати душі від іржі і фальші.
Відрізати гангренну ногу можна, але спочатку потрібно запитати хворого, чи згоден він з тим жити!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-07-25 17:52:46
Переглядів сторінки твору 1434
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.569 / 6.2)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.649 / 6.29)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.01.21 20:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2021-07-25 18:49:07 ]
Та все гаразд, Таню! В мене немає зла, а от бажання допомогти ще не усохло. Особливо чудовому товаришу - Ярославові.Моя уїдливість виросла не на пустому місті. Але в одному ти права: якщо людина не хоче допомоги - не варто нав'язуватися. Навіть в хірургії людину спочатку питають - різати чи ні. Так що умовкаю і хай панує тиша...мертва тиша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-07-26 07:10:47 ]
Я думаю, що на цьому ми поставимо крапку. Хай кожен займається своїми справами! Дякую, Ооександре, за порозуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-07-26 14:43:46 ]
Нарешті дійшло до опонента! Слава Богам! Може, таки попустить?
Пора займатися творчістю, шліфувати себе, а не скандалити по-дурному.
Дякую, Таню, за миротворчу твою діяльність. Вона корисна, безумовно!))))