ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.12.15 06:33
Дочекалися і ми
Явних проявів зими -
Прошуміла завірюха,
Вкривши землю білим пухом,
А опісля на мороз
Несподівано взялось,
Ще й канікули тривалі
На догоду нам настали...

Тетяна Левицька
2025.12.15 00:20
Чого хоче жінка, того хоче Бог,
а ти про що мрієш, панянко?
Усе в тебе є: на полиці — Ван Гог,
у серці палаючім — Данко.
В піалі фаянсовій щедрі дари:
червона смородина, сливи.
Корицею пахнуть твої вечори,
терпкими кислицями зливи.

Борис Костиря
2025.12.14 22:21
Зима невідчутна і геть невловима.
Непрошений сніг скиглить, проситься в рими.

Куди ж закотилась її булава?
Напевно, порожня зими голова.

Ми втратили зиму, як грізний двобій
Переднього краю ідей і вогнів.

Іван Потьомкін
2025.12.14 18:39
Той ряд бабусь,
Що квіти продають на Байковім, –
Здається вічний.
Їх або смерть обходить стороною,
Або ж вони…
Bже встигли побувати на тім світі.
Порозумілися з Хароном
І вдосвіта вертаються до нас.

Артур Сіренко
2025.12.14 17:36
Цвіркун очерету співає сонети зірок,
А море зелене озерне
підспівує шелестом:
Тихо падають краплі, пугач Улісс
Чекає рибалку, в якого кишені
Повні каштанів, які назбирав
У світлі жовтого ліхтаря Місяця
На вулиці нео

Ярослав Чорногуз
2025.12.14 15:10
По піску у Сахарі ідуть,
Угоряють від спеки пінгвіни,
Перевернута метеосуть -
Модернового хеллоуіну.

Все у світі тепер навпаки --
Вже снігами мандрують верблюди...
Сніг скупий, ніби зниклі рядки,

Євген Федчук
2025.12.14 11:48
Туман висів, як молоко густий.
В такому дуже легко заблукати.
І будеш вихід цілий день шукати,
І колами ходити в пастці тій.
Коли він свою гаву упіймав
І не помітив. Мов мара вхопила
В свої обійми. Коли відпустила,
Товаришів уже і слід пропав.

Світлана Пирогова
2025.12.14 10:33
Якби усі людей любили,
То, звісно, в думці не було б війни.
Але в сучасників гора вини,
Яка і породила бійню.

Зупинить хто це божевілля,
Що вміщує в собі ненависть,зло.
Горить у полум'ї людина й тло,

Тетяна Левицька
2025.12.14 10:29
Красою приваблював завше,
літав за туманами в брід.
Тонув комашнею у чаші —
п'янким і бентежним був світ.
Із кокона гусені вийшов
метелик у ясну блакить.
Віночком заврунилась вишня —
сніжисто на сонці ярить.

Віктор Кучерук
2025.12.14 09:23
Перед мною уранці
Натюрморти малі -
Чай видніється в склянці
Та папір на столі.
А ще фрукти і квіти
Кличуть часто в політ
Мрії з настрою звиті,
Думам різним услід.

С М
2025.12.14 06:11
Стіна що із пророцтвами
По швах потріскує
На інструменті смерті ще
Яскраві сонця вилиски
Ще навпіл роздираєшся
І снами і кошмарами
О хто вінка поклав би там
Де тиша крик затьмарить?

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 04:43
Мені приємно у твоєму товаристві.
Я навіть не навиджу тебе.
Можливо, зазнайомимося близько й
колись-то збіг обставин приведе

нам кілька років пережити разом.
Тобі подібну я подеколи шукав
і ти не проти. Звісно, не відразу.

Мар'ян Кіхно
2025.12.14 02:46
Повстань!
Страшний бо Суд іде,
почеплений, як материнська плата,
немов дощу тяжка мені заплата,
та батьківський нечуваний
хардрайв.

Прівіт, мала.

Микола Дудар
2025.12.14 00:08
Було колись під шістдесят,
А ви ще вештали думками…
Поміж віршованих цитат
Цідили ніжними струмками…
І що ж такого в тих думках?
Думки з думок втечуть у вірші,
А вас пошлють за шістдесят
Й струмки на вигляд стануть інші…

Кока Черкаський
2025.12.13 23:44
Послання віків скупі, як сніг,
Що грайливо мерехтить в місячному сяйві,
але це не біда*.
Сни ллються, як симфонії з радіо «Люксембург»,
з просторів небес, що хмарами оповиті,
але там ніколи не було симфоній…


Борис Костиря
2025.12.13 21:01
Сніг скупий, як послання віків,
Мерехтить у грайливій сюїті.
І симфонія ллється зі снів
У просторах, що небом сповиті.

Сніг скупий, ніби зниклі рядки
У віршах, що прийшли із нікуди.
Сніг скупий, ніби помах руки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Критика | Аналітика):

Пекун Олексій
2025.04.24

Лайоль Босота
2024.04.15

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Геннадій Дегтярьов
2024.03.02

Теді Ем
2023.02.18

Зоя Бідило
2023.02.18

Олег Герман
2022.12.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Тетяна Левицька / Критика | Аналітика

 Рецензія на публікації Ярослава Чорногуза та Олександра Сушка
Люди не хочуть втручатися, щоб не наживати собі зайвих ворогів. Я втручаюся, бо завше була причетною до протистояння Чорногуза та Сушка, мирила безліч разів, виступала в ролі кота Леопольда. Обидва гарні поети, кожен йде своєю дорогою. Ярослав Чорногуз - романтичний лірик, щирий, зворушливий, який оспівує красу землі. Його ЛГ - це всесвіт! Хоча може і написати пародію і гумористичний вірш. Цикл про Уманський парк Софіївка ввійде в історію і ми з вами станемо свідками того. Про його корону сонетів "Світло кохання" - найкращі відгуки літературних критиків. Олександра Сушка у цьому році прийняли до НСПУ і не за красиві очі. У нього чудова проза, сатира, вірші на життєву та військову тематику. У кожного свої заслуги на літературній ниві, чому ж не порозумітися? У чому річ? Я не думаю, що лише у незначних помилках Чорногуза, бо і у самого Сушка помилок достатньо. А у чому ж тоді та собака зарита? - ніхто й не здогадується? І я також не знаю. Ярослав Чорногуз заблокував Олександра Сушка тому, що не хотів витрачати сили, час, нерви, енергію на вічні війни та конфрактацію з другом. Живе собі людина, займається творчістю і сам хоче полоти свої рясні квітники, які посадив з турботою та любов'ю. А тут добрий друг приходить і каже, що ти, дурнику, посадив троянду під плотом і поливаєш не тим? Треба було гноєм здобрити і взагалі твоя троянда дика, не сортова. Коли сам не вмієш то найми садівника, або я тобі пораджу і починає повчати, як доглядати чужу квітку. Кому це сподобається? Може другу потрібно більше дбати про свою власну садибу, полоти свої бур'яни і менше звертати увагу на сусідську клумбу? Але ж справжній друг на то і друг, щоб допомагати другу. Та мова, мабуть, уже йде не про дружбу, а про ворожнечу. Прикро, коли друзі стають ворогами із-за поезії, яка повинна надихати, творити добро, сіяти любов і очищати душі від іржі і фальші.
Відрізати гангренну ногу можна, але спочатку потрібно запитати хворого, чи згоден він з тим жити!




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-07-25 17:52:46
Переглядів сторінки твору 1394
* Творчий вибір автора: Любитель поезії
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (5.545 / 6.17)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (5.625 / 6.26)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.798
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.15 00:31
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2021-07-25 18:49:07 ]
Та все гаразд, Таню! В мене немає зла, а от бажання допомогти ще не усохло. Особливо чудовому товаришу - Ярославові.Моя уїдливість виросла не на пустому місті. Але в одному ти права: якщо людина не хоче допомоги - не варто нав'язуватися. Навіть в хірургії людину спочатку питають - різати чи ні. Так що умовкаю і хай панує тиша...мертва тиша.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-07-26 07:10:47 ]
Я думаю, що на цьому ми поставимо крапку. Хай кожен займається своїми справами! Дякую, Ооександре, за порозуміння!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-07-26 14:43:46 ]
Нарешті дійшло до опонента! Слава Богам! Може, таки попустить?
Пора займатися творчістю, шліфувати себе, а не скандалити по-дурному.
Дякую, Таню, за миротворчу твою діяльність. Вона корисна, безумовно!))))