ЗВЕРШЕННЯ

Здійснить я зміг те, чим затьмив
Діяння всі героїв,
Й це в таємниці залишив,
Чим подвиг свій потроїв.

Дзеркальний камінь як гранив,
Являть – безумством буде:
В кого б це вміння й заронив –
Чи ж камінь той добуде?

Я б міг секрет вам, як любить,
Звістить (що ви згубили).
Чи ж толк є? Будуть це робить
Всі так, як і робили.

Як внутрішню красу ти зрів,
То вже любов не згубиш,
І станеш бранцем личка, брів,
Як зовнішність полюбиш.

Якщо ти в жінці, як і я,
Любить чесноти будеш,
В душі її – уже й твоя,
Й він чи вона – забудеш.

Й тоді святе це почуття
Й ти від юрби сховаєш:
Бо не оцінить до пуття,
Й насмішки тільки маєш.

Й тоді б здійснив те, чим затьмив
Діяння всі героїв,
Й це в таємниці залишив,
Чим подвиг свій потроїв.

ЛИХВАРСТВО ЛЮБОВІ

За кожну мить, що трачу нині сам,
Тобі віддам
Сторицею, вродливице ревнива,
Тоді, як голова вже буде сива;
Й до тих пір узи всі з мене зніми,
Щоб вільно міг блукати між людьми
Й воліти – мов минулої зими
Й не стрілись ми;
Й за ті, що не тобі я шлю листи,
Мене прости;
Й що пояснить затримки не посмів
Тим, що дівча в блуканнях своїх стрів.
Ні, потраплять в полон ще не пора
До справ буденних чи інтриг двора,
Щоб знать, хай навіть серце завмира,
Що це – лиш гра.
Але як тільки старіти почну,
Знов спалахну
До тебе пристрастю – й лиш ти одна
Тоді усе отримаєш сповна
Й твоїми стануть всі мої скарби;
Й що хочу я сказати ще тобі,
Звелось би до одної лиш мольби:
Не розлюби!

ПОТРІЙНИЙ ДУРЕНЬ

Я двічі дурнем був, й це визнаю:
Як закохавсь й коли любов свою
У вірш плаксивий влив, –
Та й хто б на дурість розум не змінив,
Якби красуню стрів?
Й так, як морська вода втрачає сіль,
Пройшовши крізь канавки і грядки, –
Замре, вважав, й душі моєї біль,
Як втілиться в римовані рядки:
Скорбота, що закована у вірш,
Слабіє й серце не гризе вже більш.

Та ще не встиг я вірш благословити,
Як хтось, щоб своє вміння проявити,
Біль проспівав, і пісня ця дала
Шал мукам – й знов скорбота ожила,
Що віршем погамована була.
Страждання і любов вірш сповиває
Й дарує втіху, як його читати;
Та в пісні шал їх раптом оживає
Й безумств цих свідком кожен може стати.
Перемудривши, знов пошивсь у дурні –
Й потрійний вже через гріхи амурні.