ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Серпень
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
"Чорний сніг Александрії" (продовження 4)
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень (триКоло ронделів)
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
* * *
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Осіння мозаїка
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
Вірші для діток
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Сандармох
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Mesto
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
На льоду
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
* 167 *
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
* * *
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
"Чорний сніг Александрії" (продовження 3)
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Бобер
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Невибутнім романтиком був він
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
Земля на Рибинах -- з присмаком блюзу
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
La mia alba
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Її поетичній світлості
Світло кучерявого проміння
Ваших віршів - душу осява.
І тонких енергій тріпотіння -
Той метелик, що сачок спіймав.
Лагідний, сердечний голос ніжний
Ангелом злітає в небеса,
Наче Вам у небі сам Всевишній
"Істинно глаголиш" - написав.

Легіт словом тихим вечоровий
У гірських ущелинах шумить,
Це зрина мелодія любові,
Крилами вростає у блакить.
Обрій заясніє диво-снами -
Віщими - крізь бурі і роки -
І звучать поезії піснями,
Ймення світле славлять на віки.

8.11.7517 р. (від Трипілля) (2009)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:48:25
Переглядів сторінки твору 517
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Портрети
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:49:18 ]

Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 00:04:08 ] - відповісти

У блакить.-завершити б... Справжя поезія...


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 00:20:56 ] - відповісти
Як гарно і щиро!
Скільки світла і любові у цих рядках!
Дуже сподобалось!
Дякую.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:34:52 ] - відповісти

Спасибі, сестро Оксано, моя Ви розрадо!


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 00:42:33 ] - відповісти
І за поезію дякую,
і за "сестру",
і за "розраду"...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:36:12 ] - відповісти

Вітре-брате, дякую! Але ж "у блакить" було в попередній строфі.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:40:25 ] - відповісти

Пощастило ж тій "поетичній світлості" :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:49:27 ] - відповісти

Дай Боже, Любо, що б і Вам пощастило!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 01:08:57 ] - відповісти

"Мелодія любові" Ваших віршів просто заворожує...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 01:12:49 ] - відповісти

Дякую, Олесю, за Вашу теплоту і щирість!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 07:45:36 ] - відповісти

переконливо, пане Ярославе


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 08:50:51 ] - відповісти

Дякую щиро! Радий, що завітали.


Отправить
Михайло Опацький (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 09:30:30 ] - відповісти
Гарно. Легко читається.

Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 10:22:13 ] - відповісти
...мелодія любові
Крилами вростає у блакить.
Дуже гарно, пане Ярославе.

Отправить
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 14:01:53 ] - відповісти

"Крилами вростає у блакить" - чудово! Вітаю!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 16:37:27 ] - відповісти

Дякую, Михайле, отже я досягнув мети - легкості,
адже це не простий вірш - а акровірш. Не знаю, чи оцінить її світлість, а люди своє слово сказали.
Дякую сердечно, Патаро, і Ігорю.


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 16:41:00 ] - відповісти
Важко оцінювати неоціниме... Вдячна буде це точно. А я й не помітила, що це акровірш.

Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 16:55:54 ] - відповісти

!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 17:23:38 ] - відповісти

Дякую ще раз, колеги!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 19:19:45 ] - відповісти

Дякую за Вишню...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 19:23:55 ] - відповісти

На здоров"я їжте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:49:58 ]

Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 23:28:41 ] - відповісти

І звучать поезії піснями,
Ймення світле славлять на віки.

Аж мороз по шкірі приємний-приємний... Дуже гарно написано і з найщирішими, найсвітлішими (не даремно ж "Її Поетичній Світлості!) почуттями.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 00:02:24 ] - відповісти

Щиро дякую, Катрусю!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 00:58:07 ] - відповісти

Ну, Ярославцю, таки розтанула, як суничне морозиво :)) Тепер, заколисана "мелодією любові", чекатиму і на пародії. Тільки - цур Вам пек!!! - не од Чорнобога, а таки від Чорногуза :)) Дай вам, Боже, здоров'я і творчого безсоння!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 02:47:12 ] - відповісти

Солодких снів, Світлосте наша, здоров"я і нових віршів од Велеса! Надобраніч, Вам, синьйоро!