ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Її поетичній світлості
Світло кучерявого проміння
Ваших віршів - душу осява.
І тонких енергій тріпотіння -
Той метелик, що сачок спіймав.
Лагідний, сердечний голос ніжний
Ангелом злітає в небеса,
Наче Вам у небі сам Всевишній
"Істинно глаголиш" - написав.

Легіт словом тихим вечоровий
У гірських ущелинах шумить,
Це зрина мелодія любові,
Крилами вростає у блакить.
Обрій заясніє диво-снами -
Віщими - крізь бурі і роки -
І звучать поезії піснями,
Ймення світле славлять на віки.

8.11.7517 р. (від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:48:25
Переглядів сторінки твору 328
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Портрети
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:49:18 ]

Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 00:04:08 ] - відповісти

У блакить.-завершити б... Справжя поезія...


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 00:20:56 ] - відповісти
Як гарно і щиро!
Скільки світла і любові у цих рядках!
Дуже сподобалось!
Дякую.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:34:52 ] - відповісти

Спасибі, сестро Оксано, моя Ви розрадо!


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 00:42:33 ] - відповісти
І за поезію дякую,
і за "сестру",
і за "розраду"...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:36:12 ] - відповісти

Вітре-брате, дякую! Але ж "у блакить" було в попередній строфі.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:40:25 ] - відповісти

Пощастило ж тій "поетичній світлості" :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:49:27 ] - відповісти

Дай Боже, Любо, що б і Вам пощастило!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 01:08:57 ] - відповісти

"Мелодія любові" Ваших віршів просто заворожує...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 01:12:49 ] - відповісти

Дякую, Олесю, за Вашу теплоту і щирість!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 07:45:36 ] - відповісти

переконливо, пане Ярославе


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 08:50:51 ] - відповісти

Дякую щиро! Радий, що завітали.


Отправить
Михайло Опацький (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 09:30:30 ] - відповісти
Гарно. Легко читається.

Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 10:22:13 ] - відповісти
...мелодія любові
Крилами вростає у блакить.
Дуже гарно, пане Ярославе.

Отправить
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 14:01:53 ] - відповісти

"Крилами вростає у блакить" - чудово! Вітаю!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 16:37:27 ] - відповісти

Дякую, Михайле, отже я досягнув мети - легкості,
адже це не простий вірш - а акровірш. Не знаю, чи оцінить її світлість, а люди своє слово сказали.
Дякую сердечно, Патаро, і Ігорю.


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 16:41:00 ] - відповісти
Важко оцінювати неоціниме... Вдячна буде це точно. А я й не помітила, що це акровірш.

Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 16:55:54 ] - відповісти

!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 17:23:38 ] - відповісти

Дякую ще раз, колеги!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 19:19:45 ] - відповісти

Дякую за Вишню...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 19:23:55 ] - відповісти

На здоров"я їжте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:49:58 ]

Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 23:28:41 ] - відповісти

І звучать поезії піснями,
Ймення світле славлять на віки.

Аж мороз по шкірі приємний-приємний... Дуже гарно написано і з найщирішими, найсвітлішими (не даремно ж "Її Поетичній Світлості!) почуттями.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 00:02:24 ] - відповісти

Щиро дякую, Катрусю!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 00:58:07 ] - відповісти

Ну, Ярославцю, таки розтанула, як суничне морозиво :)) Тепер, заколисана "мелодією любові", чекатиму і на пародії. Тільки - цур Вам пек!!! - не од Чорнобога, а таки від Чорногуза :)) Дай вам, Боже, здоров'я і творчого безсоння!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 02:47:12 ] - відповісти

Солодких снів, Світлосте наша, здоров"я і нових віршів од Велеса! Надобраніч, Вам, синьйоро!