ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.

Володимир Бойко
2025.08.31 01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших. Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка. Шукав істину, а знайшов саме вино. Поїв добрив і стало недобре. Від сюрпризу зостався лише сюр. До гарн

Борис Костиря
2025.08.30 23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Її поетичній світлості
Світло кучерявого проміння
Ваших віршів - душу осява.
І тонких енергій тріпотіння -
Той метелик, що сачок спіймав.
Лагідний, сердечний голос ніжний
Ангелом злітає в небеса,
Наче Вам у небі сам Всевишній
"Істинно глаголиш" - написав.

Легіт словом тихим вечоровий
У гірських ущелинах шумить,
Це зрина мелодія любові,
Крилами вростає у блакить.
Обрій заясніє диво-снами -
Віщими - крізь бурі і роки -
І звучать поезії піснями,
Ймення світле славлять на віки.

8.11.7517 р. (від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:48:25
Переглядів сторінки твору 395
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.729
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Портрети
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:49:18 ]

Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 00:04:08 ] - відповісти

У блакить.-завершити б... Справжя поезія...


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 00:20:56 ] - відповісти
Як гарно і щиро!
Скільки світла і любові у цих рядках!
Дуже сподобалось!
Дякую.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:34:52 ] - відповісти

Спасибі, сестро Оксано, моя Ви розрадо!


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 00:42:33 ] - відповісти
І за поезію дякую,
і за "сестру",
і за "розраду"...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:36:12 ] - відповісти

Вітре-брате, дякую! Але ж "у блакить" було в попередній строфі.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:40:25 ] - відповісти

Пощастило ж тій "поетичній світлості" :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 00:49:27 ] - відповісти

Дай Боже, Любо, що б і Вам пощастило!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 01:08:57 ] - відповісти

"Мелодія любові" Ваших віршів просто заворожує...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 01:12:49 ] - відповісти

Дякую, Олесю, за Вашу теплоту і щирість!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 07:45:36 ] - відповісти

переконливо, пане Ярославе


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 08:50:51 ] - відповісти

Дякую щиро! Радий, що завітали.


Отправить
Михайло Опацький (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 09:30:30 ] - відповісти
Гарно. Легко читається.

Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 10:22:13 ] - відповісти
...мелодія любові
Крилами вростає у блакить.
Дуже гарно, пане Ярославе.

Отправить
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 14:01:53 ] - відповісти

"Крилами вростає у блакить" - чудово! Вітаю!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 16:37:27 ] - відповісти

Дякую, Михайле, отже я досягнув мети - легкості,
адже це не простий вірш - а акровірш. Не знаю, чи оцінить її світлість, а люди своє слово сказали.
Дякую сердечно, Патаро, і Ігорю.


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 16:41:00 ] - відповісти
Важко оцінювати неоціниме... Вдячна буде це точно. А я й не помітила, що це акровірш.

Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 16:55:54 ] - відповісти

!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 17:23:38 ] - відповісти

Дякую ще раз, колеги!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-09 19:19:45 ] - відповісти

Дякую за Вишню...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-09 19:23:55 ] - відповісти

На здоров"я їжте!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:49:58 ]

Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-09 23:28:41 ] - відповісти

І звучать поезії піснями,
Ймення світле славлять на віки.

Аж мороз по шкірі приємний-приємний... Дуже гарно написано і з найщирішими, найсвітлішими (не даремно ж "Її Поетичній Світлості!) почуттями.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 00:02:24 ] - відповісти

Щиро дякую, Катрусю!


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 00:58:07 ] - відповісти

Ну, Ярославцю, таки розтанула, як суничне морозиво :)) Тепер, заколисана "мелодією любові", чекатиму і на пародії. Тільки - цур Вам пек!!! - не од Чорнобога, а таки від Чорногуза :)) Дай вам, Боже, здоров'я і творчого безсоння!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 02:47:12 ] - відповісти

Солодких снів, Світлосте наша, здоров"я і нових віршів од Велеса! Надобраніч, Вам, синьйоро!