ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Чарівна мить
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
***
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
Рідний альт
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Давайте!
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
Рівновага (Сюрреалістична трагікомедія на дві дії)
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
* * *
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

С М
2026.01.13 16:19
Масне осердя (Jefferson Airplane)
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
КОРА
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Небесний союз
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
1996. В Анталію!
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
На фініші регати оригамі
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Гнів
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Без тепла
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Ніщо
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Рятівник
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
* * *
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Видива розлуки
Так вісточки від тебе жду,
Ліплю із снігу я голубку,
І мрією її веду
До твого двору, весно-любко.

Та шкірою відчую лиш
Таку гірку й німотну сцену –
В чужих обіймах ти тремтиш,
І мовчки думаєш… про мене.

Голубко снігова, лети
У край чарівний і незнаний
Хай від твоєї теплоти
У любки серденько розтане.

Комфорт, достаток там трима
І теплий клімат зігріває,
Але в душі її – зима,
Любові справжньої немає.

А тут – безкрилий сніг лежить,
І все вгорнулося журбою,
Дощ, як чорнобильський мужик,
Безсило плаче за стіною.

Скажи їй, хай вернеться в снах,
Зійде, як сонце над гаями,
І в серце знов прийде весна,
І заспіває солов`ями.

21 лютого 7517 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:52:08
Переглядів сторінки твору 502
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.01.13 14:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:53:14 ]

к т (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 01:12:47 ] - відповісти
весно-любко. Гарно.
Весна піснями задзвенить,
І зійде сонце над гаями...
Вона до тебе прилетить
За солов"їними піснями.
ланфрен- ланфрен о, весно-любко.

Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 01:14:07 ] - відповісти
завтра пришлю ноти, а звуковий файл моєї пісні отримували?

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 01:15:19 ] - відповісти

Дякую, колего.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 01:16:58 ] - відповісти

Ні, пришліть, і його, якщо ласка.


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 01:22:25 ] - відповісти

Хай з солов"їними піснями
У серце знов весна ввірветься,
Кохана любка обізветься
Й душа наповниться піснями!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 01:23:22 ] - відповісти

...наповниться вогнями!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 01:28:31 ] - відповісти

Дякую, Наталю, Ваші слова - та до Бога Ярила!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 01:34:16 ] - відповісти

Та думка ж матеріальна! Бог Ярило про Ваші бажання ніколи не знатиме, якщо Ви їх на волю з душі не випускатимете! Мрійте, жадайте, прагніть - то й досягнете!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 01:52:37 ] - відповісти

Ну от і випустив, як джина з пляшки! Побачимо, що буде!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 08:16:44 ] - відповісти

Весна он щебече, щоправда, горобцями :-)) І посміхається сонцем. Це - за вікном. А тут - Ваша, пане Ярославе, поезія зігріває і розтікається душевним теплом. Чудово!


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 08:32:41 ] - відповісти

Дощ, як чорнобильський мужик,
Безсило плаче за стіною.
Так міг написати тільки киянин. Проймає. У іншому контексті таке порівняння можливо б і випирало, а тут, особливо після слів:
В чужих обіймах ти тремтиш,
І мовчки думаєш… про мене. - сприймається органічно і поглиблює переживання ліричного герооя і читача.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 08:49:18 ] - відповісти

Ліплю із снігу я голубку,
Цілую їй холодну... губку...
Скільки радості це додасть "чорнобильському мужикові", який "безсило плаче за стіною" після порятунку світу...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 09:13:26 ] - відповісти

Дякую, Олесю! Весна починає цвірінкати горобцями, потім стриже стрижами, завиває котами, дає нам дроздів і велично завершує солов"ями!
Дай Боже дочекатися!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 09:15:38 ] - відповісти

Дякую, Василю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 09:30:14 ] - відповісти

Якщо отак насмикати довільно фраз із контексту, як Ви це зробили, пане Іване, то не додасть звичайно.
Але, якщо трохи замислитись, то можна збагнути, що у вірші чрнобильський мужик не ототожнюється з ліричним героєм, а слугує порівнянням стосовно дощу.
А радості додасть тому, хто вірить у краще - у зустріч закоханих - основної, а не побічної теми вірша.


Отправить
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 10:05:03 ] - відповісти

Гарно - бо весняно,
весняно - бо тепло і з любовю!


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 10:06:59 ] - відповісти

Дощ, як чорнобильський мужик,
Безсило плаче за стіною.- вразили ці слова!Вдало і оригінально.Цікавий вірш!


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 11:55:13 ] - відповісти

Чорнобильський мужик - для мене дуже красномовний образ, бо я знаю...
Безкрилий сніг - таке поширене настроєве явище, однак вперше побачила визначення у Вас.
Ліплю із снігу я голубку...
Мені сумно після вірша, хоча він і підносить. То мій суб'єктивний сум.
Дякую за вірш.


Отправить
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 16:50:47 ] - відповісти

Дуже люблю тему ДОЩУ. Навіть нажив після творчого вечора псевдо "Князь Дощу" і "Пророк Дощу"(надто голосно звичайно)."Дощ, як чорнобильський мужик"-цікаво! Вітаю!


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-22 17:40:11 ] - відповісти

Ви мій романтик, Ярославе! Обожнюю вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:54:32 ]

Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 19:42:07 ] - відповісти

Ярославе, неперевершено!
І напиши пародію. Даю відправну:

"В чужих обіймах ти тремтиш,
І мовчки думаєш… про мене.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:39:49 ] - відповісти

Тетяно, дякую, що завітали. Весняного Вам настрою зичу і надалі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:41:31 ] - відповісти

Олексію, радий вітати Вас на своїй сторінці. Приємно, що щось взяли для себе з мого скромного творіння.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:43:59 ] - відповісти

Дякую, що завітали, Ірино! Вірш і сумний і підносить, я і намагався його так писати - мінливим, як наше життя.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:46:21 ] - відповісти

Ігоре! Давно Вас не читав, радий, що збагатив Вашу "дощову" скарбницю образів. Зичу натхнення!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:51:35 ] - відповісти

Ні, Лізочко, не обожнюйте, лайте мене і критикуйте, як пан Іван, а то я "забронзовію" і почну писати самозакохані дурниці.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-23 16:40:40 ] - відповісти

Якщо знайдеться за що, обов'язково це зроблю))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:53:28 ] - відповісти

Спасибі, брате! Я давно виношую думку написати самопародію, тепер ти утвердив цей задум. Будемо втілювати.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 23:00:24 ] - відповісти

Щира ліричність, Ярославцю!.. Голубка зі снігу принесла вісточку, і вже вкотре ловлю себе на тому, що начебто відчуваю Вашу поезію своєю. Кхм...
Надходить ніч. Поволі, щоб не впасти,
Лапато-синьо, - кожен чути крок.
Маленький місяць - півник зозулястий -
Стрибнув з-за хмари просто на тинок.

Ледь-ледь гірчать твої пришерхлі губи.
Обвий мене, мій хмелику, обвий!..
А там, над нами, трепетно голубить
Голубку голуб сизо-голубий.

А там, над нами, в'ється дика рожа,
Гілля гойдає яблука на Спас.
Ще нам, коханий, кожна мить погожа.
І стільки щастя є іще у нас!..

Зітхає сад, і ніч на клапті рветься,
Якісь такі, - ні морок, ні блакить:
Розповідаєш, звідки сніг береться.
А я чогось не хочу говорить...

Любов, голуби і чорнобильські мужики, словом :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 23:57:41 ] - відповісти

Тільки подумав про самопародію, а тут вона прилетіла від Світлани. О, Світлосте, давно час! Я на Вас написав аж дві, то хоч за одну одержав здачу.
Кого ж, скажіть, дурненька, полюбила?
Я києм дам йому поміж крижі,
Бо ж думала, що козака зустріла -
Мац, мац, а то - чорнобильський мужик.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 17:39:43 ] - відповісти

Так сумно і так гарно!!!!
особливо вразив образ "чорнобильського мужика", який безсило за стіною плаче.....


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 17:50:07 ] - відповісти

Привіт, Софіє! Дякую. От запам"ятався всім той чорнобильський мужик, відтягнув на себе всю увагу з вірша.


Отправить
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 17:56:03 ] - відповісти

Добрий вучірб Ярославе! Щира у Вас поезія і Ви щирий щирого батька... Дай Вам бог здоров'я! Я вже кілька місяців не заглядав на сторінку... Буду радий подарувати свою нову книжку Тверді форми"


Отправить
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 20:33:44 ] - відповісти

Голубка снігова - таки знахідка, Ярославе!

Цікаво, чи не тане вона від полум'я душі відправника, чи встигає долетіти?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 23:12:25 ] - відповісти

Пане Василю! Читав Ваші дві книжки в П.Осадчука, чудово. Оце українська японістика. Бачив матеріал про Вас у "Літ. Україні". Здається, У Вас ювілей у цьому році. Вітаю сердечно! Здоров"я, творчої наснаги і поетичної звитяги зичу!
Буду ради почитати Вашу нову книжку і подарувати Вам свої. Завтра буду в пані Вікторії Осташ на вечорі літстудії "Перехрестя". Музей Т.Шевченка, 17 година. Якщо зможете, приходьте. Там буде цікава молодь.


Отправить
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2010-02-24 13:26:53 ] - відповісти

Добридень Ярославе! А я чекаю на Вас о 13 годині у Жовтому корпусі бул. Шевченка, 14. аудиторія 63. Якщо не встигатимете - на першому поверсі на кафедрі грецької філології. Чекаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 23:16:15 ] - відповісти

ВІкторіє! Дякую, радий, що Вам сподобалося щось окрім чорнобильського мужика. Певно, читали коментарі.
Відправник вогонь стишує до мінімуму під час посилання голубки. Дякувати Богам, долетіла.
Спасибі, що завітали. До зустрічі в музеї.


Отправить
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 22:59:07 ] - відповісти

Спасибі, що завітали до нас із подарунком - віршами і піснею! Вдалого виступу 9 березня!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-24 23:01:32 ] - відповісти

Пане Василю! На жаль, пізно прочитав Ваше повідомлення, не зміг зайти.
Але якщо Ви там постійно, виберу час, зайду. Я працюю недалеко від жовтого корпусу, в якому колись учився на журналістиці.


Отправить
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 07:08:50 ] - відповісти

Доброго ранку Ярославе!На жальб лише заходжу... Сьогоднізустріч із студентами...до 14 години, а потім буду на кафедрі. Буду радий бачити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:54:58 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 23:06:32 ] - відповісти

Вікторіє! Радий був особисто познайомитись із Вами, Василем Портяком, Анатолієм Черняхівським і талановитою молоддю. З деким, як з Дмитром Княжичем і Оксаною Шафаревич уже знайомий.
Дякую, що запросили і вислухали. Бажаю Вам натхнення і нових талановитих студійців, а також виходу у світ поетичної студійної книжки.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 23:10:34 ] - відповісти

Пане Василю! Я сьогодні був ще на одного кобзарському заході, геть не зміг. Якщо завтра після 15 години будете в жовтому корпусі, то заскочу. Але напишіть відповідь до ранку завтрашнього до 9.50, якщо ласка. Як ні, то вже на тому тижні.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-26 22:07:58 ] - відповісти

Брате! Публікуй ще,- писати ніде...)))