ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій…
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Видива розлуки
Так вісточки від тебе жду,
Ліплю із снігу я голубку,
І мрією її веду
До твого двору, весно-любко.

Та шкірою відчую лиш
Таку гірку й німотну сцену –
В чужих обіймах ти тремтиш,
І мовчки думаєш… про мене.

Голубко снігова, лети
У край чарівний і незнаний
Хай від твоєї теплоти
У любки серденько розтане.

Комфорт, достаток там трима
І теплий клімат зігріває,
Але в душі її – зима,
Любові справжньої немає.

А тут – безкрилий сніг лежить,
І все вгорнулося журбою,
Дощ, як чорнобильський мужик,
Безсило плаче за стіною.

Скажи їй, хай вернеться в снах,
Зійде, як сонце над гаями,
І в серце знов прийде весна,
І заспіває солов`ями.

21 лютого 7517 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 00:52:08
Переглядів сторінки твору 390
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.738
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:53:14 ]

к т (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 01:12:47 ] - відповісти
весно-любко. Гарно.
Весна піснями задзвенить,
І зійде сонце над гаями...
Вона до тебе прилетить
За солов"їними піснями.
ланфрен- ланфрен о, весно-любко.

Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 01:14:07 ] - відповісти
завтра пришлю ноти, а звуковий файл моєї пісні отримували?

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 01:15:19 ] - відповісти

Дякую, колего.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 01:16:58 ] - відповісти

Ні, пришліть, і його, якщо ласка.


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 01:22:25 ] - відповісти

Хай з солов"їними піснями
У серце знов весна ввірветься,
Кохана любка обізветься
Й душа наповниться піснями!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 01:23:22 ] - відповісти

...наповниться вогнями!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 01:28:31 ] - відповісти

Дякую, Наталю, Ваші слова - та до Бога Ярила!


Отправить
Наталія Крісман (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 01:34:16 ] - відповісти

Та думка ж матеріальна! Бог Ярило про Ваші бажання ніколи не знатиме, якщо Ви їх на волю з душі не випускатимете! Мрійте, жадайте, прагніть - то й досягнете!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 01:52:37 ] - відповісти

Ну от і випустив, як джина з пляшки! Побачимо, що буде!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 08:16:44 ] - відповісти

Весна он щебече, щоправда, горобцями :-)) І посміхається сонцем. Це - за вікном. А тут - Ваша, пане Ярославе, поезія зігріває і розтікається душевним теплом. Чудово!


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 08:32:41 ] - відповісти

Дощ, як чорнобильський мужик,
Безсило плаче за стіною.
Так міг написати тільки киянин. Проймає. У іншому контексті таке порівняння можливо б і випирало, а тут, особливо після слів:
В чужих обіймах ти тремтиш,
І мовчки думаєш… про мене. - сприймається органічно і поглиблює переживання ліричного герооя і читача.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 08:49:18 ] - відповісти

Ліплю із снігу я голубку,
Цілую їй холодну... губку...
Скільки радості це додасть "чорнобильському мужикові", який "безсило плаче за стіною" після порятунку світу...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 09:13:26 ] - відповісти

Дякую, Олесю! Весна починає цвірінкати горобцями, потім стриже стрижами, завиває котами, дає нам дроздів і велично завершує солов"ями!
Дай Боже дочекатися!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 09:15:38 ] - відповісти

Дякую, Василю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 09:30:14 ] - відповісти

Якщо отак насмикати довільно фраз із контексту, як Ви це зробили, пане Іване, то не додасть звичайно.
Але, якщо трохи замислитись, то можна збагнути, що у вірші чрнобильський мужик не ототожнюється з ліричним героєм, а слугує порівнянням стосовно дощу.
А радості додасть тому, хто вірить у краще - у зустріч закоханих - основної, а не побічної теми вірша.


Отправить
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 10:05:03 ] - відповісти

Гарно - бо весняно,
весняно - бо тепло і з любовю!


Отправить
Олексій Тичко (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 10:06:59 ] - відповісти

Дощ, як чорнобильський мужик,
Безсило плаче за стіною.- вразили ці слова!Вдало і оригінально.Цікавий вірш!


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 11:55:13 ] - відповісти

Чорнобильський мужик - для мене дуже красномовний образ, бо я знаю...
Безкрилий сніг - таке поширене настроєве явище, однак вперше побачила визначення у Вас.
Ліплю із снігу я голубку...
Мені сумно після вірша, хоча він і підносить. То мій суб'єктивний сум.
Дякую за вірш.


Отправить
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-22 16:50:47 ] - відповісти

Дуже люблю тему ДОЩУ. Навіть нажив після творчого вечора псевдо "Князь Дощу" і "Пророк Дощу"(надто голосно звичайно)."Дощ, як чорнобильський мужик"-цікаво! Вітаю!


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-22 17:40:11 ] - відповісти

Ви мій романтик, Ярославе! Обожнюю вас!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:54:32 ]

Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 19:42:07 ] - відповісти

Ярославе, неперевершено!
І напиши пародію. Даю відправну:

"В чужих обіймах ти тремтиш,
І мовчки думаєш… про мене.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:39:49 ] - відповісти

Тетяно, дякую, що завітали. Весняного Вам настрою зичу і надалі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:41:31 ] - відповісти

Олексію, радий вітати Вас на своїй сторінці. Приємно, що щось взяли для себе з мого скромного творіння.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:43:59 ] - відповісти

Дякую, що завітали, Ірино! Вірш і сумний і підносить, я і намагався його так писати - мінливим, як наше життя.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:46:21 ] - відповісти

Ігоре! Давно Вас не читав, радий, що збагатив Вашу "дощову" скарбницю образів. Зичу натхнення!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:51:35 ] - відповісти

Ні, Лізочко, не обожнюйте, лайте мене і критикуйте, як пан Іван, а то я "забронзовію" і почну писати самозакохані дурниці.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-02-23 16:40:40 ] - відповісти

Якщо знайдеться за що, обов'язково це зроблю))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 22:53:28 ] - відповісти

Спасибі, брате! Я давно виношую думку написати самопародію, тепер ти утвердив цей задум. Будемо втілювати.


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-02-22 23:00:24 ] - відповісти

Щира ліричність, Ярославцю!.. Голубка зі снігу принесла вісточку, і вже вкотре ловлю себе на тому, що начебто відчуваю Вашу поезію своєю. Кхм...
Надходить ніч. Поволі, щоб не впасти,
Лапато-синьо, - кожен чути крок.
Маленький місяць - півник зозулястий -
Стрибнув з-за хмари просто на тинок.

Ледь-ледь гірчать твої пришерхлі губи.
Обвий мене, мій хмелику, обвий!..
А там, над нами, трепетно голубить
Голубку голуб сизо-голубий.

А там, над нами, в'ється дика рожа,
Гілля гойдає яблука на Спас.
Ще нам, коханий, кожна мить погожа.
І стільки щастя є іще у нас!..

Зітхає сад, і ніч на клапті рветься,
Якісь такі, - ні морок, ні блакить:
Розповідаєш, звідки сніг береться.
А я чогось не хочу говорить...

Любов, голуби і чорнобильські мужики, словом :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-22 23:57:41 ] - відповісти

Тільки подумав про самопародію, а тут вона прилетіла від Світлани. О, Світлосте, давно час! Я на Вас написав аж дві, то хоч за одну одержав здачу.
Кого ж, скажіть, дурненька, полюбила?
Я києм дам йому поміж крижі,
Бо ж думала, що козака зустріла -
Мац, мац, а то - чорнобильський мужик.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 17:39:43 ] - відповісти

Так сумно і так гарно!!!!
особливо вразив образ "чорнобильського мужика", який безсило за стіною плаче.....


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 17:50:07 ] - відповісти

Привіт, Софіє! Дякую. От запам"ятався всім той чорнобильський мужик, відтягнув на себе всю увагу з вірша.


Отправить
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 17:56:03 ] - відповісти

Добрий вучірб Ярославе! Щира у Вас поезія і Ви щирий щирого батька... Дай Вам бог здоров'я! Я вже кілька місяців не заглядав на сторінку... Буду радий подарувати свою нову книжку Тверді форми"


Отправить
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 20:33:44 ] - відповісти

Голубка снігова - таки знахідка, Ярославе!

Цікаво, чи не тане вона від полум'я душі відправника, чи встигає долетіти?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 23:12:25 ] - відповісти

Пане Василю! Читав Ваші дві книжки в П.Осадчука, чудово. Оце українська японістика. Бачив матеріал про Вас у "Літ. Україні". Здається, У Вас ювілей у цьому році. Вітаю сердечно! Здоров"я, творчої наснаги і поетичної звитяги зичу!
Буду ради почитати Вашу нову книжку і подарувати Вам свої. Завтра буду в пані Вікторії Осташ на вечорі літстудії "Перехрестя". Музей Т.Шевченка, 17 година. Якщо зможете, приходьте. Там буде цікава молодь.


Отправить
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2010-02-24 13:26:53 ] - відповісти

Добридень Ярославе! А я чекаю на Вас о 13 годині у Жовтому корпусі бул. Шевченка, 14. аудиторія 63. Якщо не встигатимете - на першому поверсі на кафедрі грецької філології. Чекаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-23 23:16:15 ] - відповісти

ВІкторіє! Дякую, радий, що Вам сподобалося щось окрім чорнобильського мужика. Певно, читали коментарі.
Відправник вогонь стишує до мінімуму під час посилання голубки. Дякувати Богам, долетіла.
Спасибі, що завітали. До зустрічі в музеї.


Отправить
Вікторія Осташ (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 22:59:07 ] - відповісти

Спасибі, що завітали до нас із подарунком - віршами і піснею! Вдалого виступу 9 березня!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-24 23:01:32 ] - відповісти

Пане Василю! На жаль, пізно прочитав Ваше повідомлення, не зміг зайти.
Але якщо Ви там постійно, виберу час, зайду. Я працюю недалеко від жовтого корпусу, в якому колись учився на журналістиці.


Отправить
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 07:08:50 ] - відповісти

Доброго ранку Ярославе!На жальб лише заходжу... Сьогоднізустріч із студентами...до 14 години, а потім буду на кафедрі. Буду радий бачити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 00:54:58 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 23:06:32 ] - відповісти

Вікторіє! Радий був особисто познайомитись із Вами, Василем Портяком, Анатолієм Черняхівським і талановитою молоддю. З деким, як з Дмитром Княжичем і Оксаною Шафаревич уже знайомий.
Дякую, що запросили і вислухали. Бажаю Вам натхнення і нових талановитих студійців, а також виходу у світ поетичної студійної книжки.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-02-25 23:10:34 ] - відповісти

Пане Василю! Я сьогодні був ще на одного кобзарському заході, геть не зміг. Якщо завтра після 15 години будете в жовтому корпусі, то заскочу. Але напишіть відповідь до ранку завтрашнього до 9.50, якщо ласка. Як ні, то вже на тому тижні.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-02-26 22:07:58 ] - відповісти

Брате! Публікуй ще,- писати ніде...)))