ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

С М
2026.01.13 16:19
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Молитва

славному творчому подружжю -
скульптору Руслану Найді і письменниці Лесі
Гончар присвячую

Знову я до Вас, гаї священні,
Як на сповідь, на човні пливу,
Руку тут приклав Сварожий геній,
Сотворивши казку наяву.

Ліки дав святі - криницю кисню
Для напівскіптюжених легень,
Вільно так звучить пташина пісня
І благословляє Божий день.

О Боги! Молю Вас, заклинаю
Без краси гаїв мені не жить!
Ви життя цьому земному раю
Поки світу цього - збережіть.

Щоб правитель мудрий на пораду
До дубів старих сюди ходив.
І в державі лад був і порядок,
І родило нам з роси й води.

Тож нехай цвіте небесна врода,
Час нікуди тут не поспіша,
Тільки на незайманій природі
Божим світлом повниться душа!

21, 29, 11.7517 р. (Від Трипілля) (2009)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 01:06:57
Переглядів сторінки твору 725
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.058 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.058 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.01.13 14:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 01:07:39 ]

Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 00:34:11 ] - відповісти

Розділяю все сказане у вірші. Порада: щось треба зробити з ритмікою передостаннього рядка, він важкуватий (приміром, "Лише в недоторканій природі...". Але це - суб'єктивне, пане Ярославе.
Найкращого!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 08:07:39 ] - відповісти

Для напівскіптюжених легень - важкий рядок, який різко дисонує цим довгим словом... А тому й послаблює не тільки цю строфу, а й весь вірш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 10:05:49 ] - відповісти

Дякую за зауваження, шановне пане Володимире! Подумаю. Спасибі що завітали.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 10:06:34 ] - відповісти

Пане Іване! Дякую за враження. Поміркую над тим рядком.


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 11:02:54 ] - відповісти

Не знаю, чи варто рушити цілі строфи. Хай слово і немилозвучне, але точне. Аби цими змінами нічого не зіпсувати.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:23:27 ] - відповісти

Якщо до справжньої Природи далеченько, а до ПМ близенько, то завжди можна ковтнути свіжого повітря на Вашій сторінці. За що Вам, пане Ярославе, велика дяка і низький уклін!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:48:36 ] - відповісти

Шановні побратими, чи змінював щось хоч раз у своїх геніальних поезіях Павличко? Як Ви гадаєте?
Певно, не раз і не два...
Колись Василь Симоненко говорив, якщо хтось ображається на критику, той не поет...
Розмова була про критику, а не про звичайне дружнє зауваження.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 22:07:25 ] - відповісти

Я це так і сприйняв, пане Іване! Все гаразд - ніяких образ.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:48:56 ] - відповісти

Пане Володимире! Ось і виправив. Здається, так не гірше вийшло. Ще раз дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:51:20 ] - відповісти

Сашо! Дякую за підтримку. Я довго ламав голову над цим рядком, що пан Іван зауважив, та щось він дуже пручається мені. Значить таки правильний рядок. Має бути контраст. І легені наші в Києві таки добряче скіптюжені.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:54:01 ] - відповісти

Олесю! Завжди радий Вам допомогти навіть у тому, щоб ковтнути чистого повітря. У Вас у Франківську дуже романтичне озеро. Я там написав одразу два сонети в день. В мене таке буває раз у десять-п"ятнадцять років. А Ви там буваєте?


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 17:36:41 ] - відповісти

Звичайно, пане Ярославе! А той острів посеред озерця, до речі, називають Островом Кохання! Озеро і парк поруч з ним - улюблені місця моєї сімї. Рада, що у Вас такі гарні враження від нашого невеличкого містечка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 22:13:03 ] - відповісти

А так. Я блукав і в тому парку. Там чудово, лебеді плавають, дерев"яні будівлі, для дітей там - рай, дійсно. У Франківську жив рідний дядько років 30, ми їздили до нього в гості час від часу. А батько мій там закінчував школу ще в 50-х роках. Гарні спогади лишились. І в нього і в мене.


Отправить
Ейпріл просто (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 07:57:59 ] - відповісти

я в захваті з тієї мелодії слів у ваших рядках! Дякую Вам!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 00:59:22 ] - відповісти

Мирославо! Щиро дякую! Натхенння Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-09-03 20:52:18 ]
Як натхненно і велично! Молодець, Ярославе, наш соловейко письменний, що оспівує прекрасно красу природи!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-01-16 10:00:02 ]
Дякую сердечно, дорога Таню! Хай Велес пошле тобі натхнення дивовижне!))))