ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Молитва

славному творчому подружжю -
скульптору Руслану Найді і письменниці Лесі
Гончар присвячую

Знову я до Вас, гаї священні,
Як на сповідь, на човні пливу,
Руку тут приклав Сварожий геній,
Сотворивши казку наяву.

Ліки дав святі - криницю кисню
Для напівскіптюжених легень,
Вільно так звучить пташина пісня
І благословляє Божий день.

О Боги! Молю Вас, заклинаю
Без краси гаїв мені не жить!
Ви життя цьому земному раю
Поки світу цього - збережіть.

Щоб правитель мудрий на пораду
До дубів старих сюди ходив.
І в державі лад був і порядок,
І родило нам з роси й води.

Тож нехай цвіте небесна врода,
Час нікуди тут не поспіша,
Тільки на незайманій природі
Божим світлом повниться душа!

21, 29, 11.7517 р. (Від Трипілля) (2009)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 01:06:57
Переглядів сторінки твору 573
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.058 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.058 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 01:07:39 ]

Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 00:34:11 ] - відповісти

Розділяю все сказане у вірші. Порада: щось треба зробити з ритмікою передостаннього рядка, він важкуватий (приміром, "Лише в недоторканій природі...". Але це - суб'єктивне, пане Ярославе.
Найкращого!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 08:07:39 ] - відповісти

Для напівскіптюжених легень - важкий рядок, який різко дисонує цим довгим словом... А тому й послаблює не тільки цю строфу, а й весь вірш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 10:05:49 ] - відповісти

Дякую за зауваження, шановне пане Володимире! Подумаю. Спасибі що завітали.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 10:06:34 ] - відповісти

Пане Іване! Дякую за враження. Поміркую над тим рядком.


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 11:02:54 ] - відповісти

Не знаю, чи варто рушити цілі строфи. Хай слово і немилозвучне, але точне. Аби цими змінами нічого не зіпсувати.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:23:27 ] - відповісти

Якщо до справжньої Природи далеченько, а до ПМ близенько, то завжди можна ковтнути свіжого повітря на Вашій сторінці. За що Вам, пане Ярославе, велика дяка і низький уклін!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:48:36 ] - відповісти

Шановні побратими, чи змінював щось хоч раз у своїх геніальних поезіях Павличко? Як Ви гадаєте?
Певно, не раз і не два...
Колись Василь Симоненко говорив, якщо хтось ображається на критику, той не поет...
Розмова була про критику, а не про звичайне дружнє зауваження.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 22:07:25 ] - відповісти

Я це так і сприйняв, пане Іване! Все гаразд - ніяких образ.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:48:56 ] - відповісти

Пане Володимире! Ось і виправив. Здається, так не гірше вийшло. Ще раз дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:51:20 ] - відповісти

Сашо! Дякую за підтримку. Я довго ламав голову над цим рядком, що пан Іван зауважив, та щось він дуже пручається мені. Значить таки правильний рядок. Має бути контраст. І легені наші в Києві таки добряче скіптюжені.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:54:01 ] - відповісти

Олесю! Завжди радий Вам допомогти навіть у тому, щоб ковтнути чистого повітря. У Вас у Франківську дуже романтичне озеро. Я там написав одразу два сонети в день. В мене таке буває раз у десять-п"ятнадцять років. А Ви там буваєте?


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 17:36:41 ] - відповісти

Звичайно, пане Ярославе! А той острів посеред озерця, до речі, називають Островом Кохання! Озеро і парк поруч з ним - улюблені місця моєї сімї. Рада, що у Вас такі гарні враження від нашого невеличкого містечка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 22:13:03 ] - відповісти

А так. Я блукав і в тому парку. Там чудово, лебеді плавають, дерев"яні будівлі, для дітей там - рай, дійсно. У Франківську жив рідний дядько років 30, ми їздили до нього в гості час від часу. А батько мій там закінчував школу ще в 50-х роках. Гарні спогади лишились. І в нього і в мене.


Отправить
Ейпріл просто (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 07:57:59 ] - відповісти

я в захваті з тієї мелодії слів у ваших рядках! Дякую Вам!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 00:59:22 ] - відповісти

Мирославо! Щиро дякую! Натхенння Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-09-03 20:52:18 ]
Як натхненно і велично! Молодець, Ярославе, наш соловейко письменний, що оспівує прекрасно красу природи!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-01-16 10:00:02 ]
Дякую сердечно, дорога Таню! Хай Велес пошле тобі натхнення дивовижне!))))