ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Молитва

славному творчому подружжю -
скульптору Руслану Найді і письменниці Лесі
Гончар присвячую

Знову я до Вас, гаї священні,
Як на сповідь, на човні пливу,
Руку тут приклав Сварожий геній,
Сотворивши казку наяву.

Ліки дав святі - криницю кисню
Для напівскіптюжених легень,
Вільно так звучить пташина пісня
І благословляє Божий день.

О Боги! Молю Вас, заклинаю
Без краси гаїв мені не жить!
Ви життя цьому земному раю
Поки світу цього - збережіть.

Щоб правитель мудрий на пораду
До дубів старих сюди ходив.
І в державі лад був і порядок,
І родило нам з роси й води.

Тож нехай цвіте небесна врода,
Час нікуди тут не поспіша,
Тільки на незайманій природі
Божим світлом повниться душа!

21, 29, 11.7517 р. (Від Трипілля) (2009)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 01:06:57
Переглядів сторінки твору 657
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.058 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.058 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 01:07:39 ]

Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 00:34:11 ] - відповісти

Розділяю все сказане у вірші. Порада: щось треба зробити з ритмікою передостаннього рядка, він важкуватий (приміром, "Лише в недоторканій природі...". Але це - суб'єктивне, пане Ярославе.
Найкращого!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 08:07:39 ] - відповісти

Для напівскіптюжених легень - важкий рядок, який різко дисонує цим довгим словом... А тому й послаблює не тільки цю строфу, а й весь вірш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 10:05:49 ] - відповісти

Дякую за зауваження, шановне пане Володимире! Подумаю. Спасибі що завітали.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 10:06:34 ] - відповісти

Пане Іване! Дякую за враження. Поміркую над тим рядком.


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 11:02:54 ] - відповісти

Не знаю, чи варто рушити цілі строфи. Хай слово і немилозвучне, але точне. Аби цими змінами нічого не зіпсувати.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:23:27 ] - відповісти

Якщо до справжньої Природи далеченько, а до ПМ близенько, то завжди можна ковтнути свіжого повітря на Вашій сторінці. За що Вам, пане Ярославе, велика дяка і низький уклін!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:48:36 ] - відповісти

Шановні побратими, чи змінював щось хоч раз у своїх геніальних поезіях Павличко? Як Ви гадаєте?
Певно, не раз і не два...
Колись Василь Симоненко говорив, якщо хтось ображається на критику, той не поет...
Розмова була про критику, а не про звичайне дружнє зауваження.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 22:07:25 ] - відповісти

Я це так і сприйняв, пане Іване! Все гаразд - ніяких образ.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:48:56 ] - відповісти

Пане Володимире! Ось і виправив. Здається, так не гірше вийшло. Ще раз дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:51:20 ] - відповісти

Сашо! Дякую за підтримку. Я довго ламав голову над цим рядком, що пан Іван зауважив, та щось він дуже пручається мені. Значить таки правильний рядок. Має бути контраст. І легені наші в Києві таки добряче скіптюжені.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:54:01 ] - відповісти

Олесю! Завжди радий Вам допомогти навіть у тому, щоб ковтнути чистого повітря. У Вас у Франківську дуже романтичне озеро. Я там написав одразу два сонети в день. В мене таке буває раз у десять-п"ятнадцять років. А Ви там буваєте?


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 17:36:41 ] - відповісти

Звичайно, пане Ярославе! А той острів посеред озерця, до речі, називають Островом Кохання! Озеро і парк поруч з ним - улюблені місця моєї сімї. Рада, що у Вас такі гарні враження від нашого невеличкого містечка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 22:13:03 ] - відповісти

А так. Я блукав і в тому парку. Там чудово, лебеді плавають, дерев"яні будівлі, для дітей там - рай, дійсно. У Франківську жив рідний дядько років 30, ми їздили до нього в гості час від часу. А батько мій там закінчував школу ще в 50-х роках. Гарні спогади лишились. І в нього і в мене.


Отправить
Ейпріл просто (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 07:57:59 ] - відповісти

я в захваті з тієї мелодії слів у ваших рядках! Дякую Вам!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 00:59:22 ] - відповісти

Мирославо! Щиро дякую! Натхенння Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-09-03 20:52:18 ]
Як натхненно і велично! Молодець, Ярославе, наш соловейко письменний, що оспівує прекрасно красу природи!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-01-16 10:00:02 ]
Дякую сердечно, дорога Таню! Хай Велес пошле тобі натхнення дивовижне!))))