ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.04.21 22:19
* 49 *
що тут вигадувати що ліпити
у порожнечі між байдужих стін
і то не гобіти були а брити
казав тобі а ти скривилася при цім
тебе цікавить щось просте і зрозуміле
поплакати чи посміятися собі
і речі що тебе наразі оточили
чи уточнили · всі вони аби

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав...
А ти ж казав мені: «Не плач,
не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Котилася крашанка
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Зелений лист
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Нетривіальні думки - 2
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Рядок, що запамʼятався
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
За дверима вічності
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
* * *
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Код грудня
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Хата
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
* 48 *
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
Ізраїль - це Тори сувій
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Заочні проводи
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Енергія
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
1971. Неслухняний трактор
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Молитва

славному творчому подружжю -
скульптору Руслану Найді і письменниці Лесі
Гончар присвячую

Знову я до Вас, гаї священні,
Як на сповідь, на човні пливу,
Руку тут приклав Сварожий геній,
Сотворивши казку наяву.

Ліки дав святі - криницю кисню
Для напівскіптюжених легень,
Вільно так звучить пташина пісня
І благословляє Божий день.

О Боги! Молю Вас, заклинаю
Без краси гаїв мені не жить!
Ви життя цьому земному раю
Поки світу цього - збережіть.

Щоб правитель мудрий на пораду
До дубів старих сюди ходив.
І в державі лад був і порядок,
І родило нам з роси й води.

Тож нехай цвіте небесна врода,
Час нікуди тут не поспіша,
Тільки на незайманій природі
Божим світлом повниться душа!

21, 29, 11.7517 р. (Від Трипілля) (2009)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 01:06:57
Переглядів сторінки твору 779
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.058 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.058 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Виключно, персоніфікована фауна і флора
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 01:07:39 ]

Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 00:34:11 ] - відповісти

Розділяю все сказане у вірші. Порада: щось треба зробити з ритмікою передостаннього рядка, він важкуватий (приміром, "Лише в недоторканій природі...". Але це - суб'єктивне, пане Ярославе.
Найкращого!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 08:07:39 ] - відповісти

Для напівскіптюжених легень - важкий рядок, який різко дисонує цим довгим словом... А тому й послаблює не тільки цю строфу, а й весь вірш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 10:05:49 ] - відповісти

Дякую за зауваження, шановне пане Володимире! Подумаю. Спасибі що завітали.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 10:06:34 ] - відповісти

Пане Іване! Дякую за враження. Поміркую над тим рядком.


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-03 11:02:54 ] - відповісти

Не знаю, чи варто рушити цілі строфи. Хай слово і немилозвучне, але точне. Аби цими змінами нічого не зіпсувати.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 00:23:27 ] - відповісти

Якщо до справжньої Природи далеченько, а до ПМ близенько, то завжди можна ковтнути свіжого повітря на Вашій сторінці. За що Вам, пане Ярославе, велика дяка і низький уклін!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:48:36 ] - відповісти

Шановні побратими, чи змінював щось хоч раз у своїх геніальних поезіях Павличко? Як Ви гадаєте?
Певно, не раз і не два...
Колись Василь Симоненко говорив, якщо хтось ображається на критику, той не поет...
Розмова була про критику, а не про звичайне дружнє зауваження.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 22:07:25 ] - відповісти

Я це так і сприйняв, пане Іване! Все гаразд - ніяких образ.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:48:56 ] - відповісти

Пане Володимире! Ось і виправив. Здається, так не гірше вийшло. Ще раз дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:51:20 ] - відповісти

Сашо! Дякую за підтримку. Я довго ламав голову над цим рядком, що пан Іван зауважив, та щось він дуже пручається мені. Значить таки правильний рядок. Має бути контраст. І легені наші в Києві таки добряче скіптюжені.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 16:54:01 ] - відповісти

Олесю! Завжди радий Вам допомогти навіть у тому, щоб ковтнути чистого повітря. У Вас у Франківську дуже романтичне озеро. Я там написав одразу два сонети в день. В мене таке буває раз у десять-п"ятнадцять років. А Ви там буваєте?


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-04 17:36:41 ] - відповісти

Звичайно, пане Ярославе! А той острів посеред озерця, до речі, називають Островом Кохання! Озеро і парк поруч з ним - улюблені місця моєї сімї. Рада, що у Вас такі гарні враження від нашого невеличкого містечка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-04 22:13:03 ] - відповісти

А так. Я блукав і в тому парку. Там чудово, лебеді плавають, дерев"яні будівлі, для дітей там - рай, дійсно. У Франківську жив рідний дядько років 30, ми їздили до нього в гості час від часу. А батько мій там закінчував школу ще в 50-х роках. Гарні спогади лишились. І в нього і в мене.


Отправить
Ейпріл просто (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-21 07:57:59 ] - відповісти

я в захваті з тієї мелодії слів у ваших рядках! Дякую Вам!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-22 00:59:22 ] - відповісти

Мирославо! Щиро дякую! Натхенння Вам.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-09-03 20:52:18 ]
Як натхненно і велично! Молодець, Ярославе, наш соловейко письменний, що оспівує прекрасно красу природи!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-01-16 10:00:02 ]
Дякую сердечно, дорога Таню! Хай Велес пошле тобі натхнення дивовижне!))))