ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2024.04.26 05:23
Радіючи гожій годині
І пишно убраній весні, -
Якась невідома пташина
Невпинно співає пісні.
Сховалася в гущі зірчастій
Пахучого дуже бузку,
Й впивається радісно щастям,
Сипнувши веснянку дзвінку.

Козак Дума
2024.04.25 19:15
У одному із верховинських сіл мешкав заможний ґазда. Він мав доволі велике господарство, свій магазин. Із тварин тримав переважно корів, із молока яких виготовляв різноманітні сири та інші молокопродукти. Немалу долю прибутку приносила відгодівля поголів’

Євген Федчук
2024.04.25 17:01
Якось у селі дівчата й парубки гуляли,
Гуртом по селі ходили та пісні співали.
А, як прийшла вже розходитись, урешті, година,
Усі дівки по вулиці подались єдиній,
По своїх хатах. Одна лиш Малашка лишилась,
Бо ж її хата над шляхом битим притулилась.

Іван Потьомкін
2024.04.25 11:38
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Юрій Гундарєв
2024.04.25 09:40
Дощ, як в Макондо, йде та йде.
А вона - сама під дощем.
Вже не ранок, та ще не день.
Ще не радість, та вже не щем…

Автор: Юрій Гундарєв
2024 рік

Володимир Каразуб
2024.04.25 09:16
Просто вітер, якоїсь осені зупинив мене,
Просто сонце якогось липня зійшло, як камінь,
І люди зустрічні записані буквою n,
У моїм, до сих пір не розв’язаному рівнянні.
І у ньому записана ти — у кімнаті зі шкла
На свічадах червоною барвою, як невідом

Світлана Пирогова
2024.04.25 08:41
А за вікном вже вечоріє,
І мліють світлом ліхтарі.
І де ж ті орігамі-мрії,
Що склались звідкілясь, згори?

Листи перегортаю, фото
Вцілілі від перепетій.
У кожному душевна квота,

Леся Горова
2024.04.25 07:45
В смолистих бурунах лежить рілля.
Вилискує, залита після суші.
І вороннЯ, не видне іздаля,
Серпанку рядна крилами ворушить.

Узбіччя із пожухлої трави -
Невипране дощем чадіння шляху.
Два кроки в поле зробиш, і лови

Віктор Кучерук
2024.04.25 06:23
Серце сумно защеміло
І душа зайшлась плачем,
Бо здригнулось враже тіло
Зі скривавленим плечем.
Розтрощив, на жаль, суглоба,
Раз почувсь короткий тріск
І ординець вузьколобий
Звідав кулі форму й зміст.

Ілахім Поет
2024.04.25 00:03
Вельмишановна леді… краще пані…

Даруйте – де б слова ті віднайшлись, коли життя – це стрес з недосипанням? І плід такий: нервовий трішки лист. Пишу його повільно – швидше равлик на Фудзіяму врешті заповзе. І навіть сам не знаю: чи відправлю? Чи згине д

Артур Курдіновський
2024.04.24 21:33
Неначе той омріяний журавлик,
Який відкрив до всіх бажань портал,
У купі понадкушуваних яблук
Урешті-решт знайшовся ідеал!

Тобі хтось зробить витончений кніксен...
Прийми від мене шану та уклін!
Зігріє око кожний мегапіксель,

Сергій Губерначук
2024.04.24 20:00
Шість хвилин, як я прокинувсь.
А тут мені повідомляють,
що я вже шість годин, як зраджую.
Ну так я зараз просто вирву язика,
відіб’ю його молотком,
поперчу його, посолю.
кину на розпечену сковорідку –
і буде мені чим поснідати.

Ілахім Поет
2024.04.24 12:21
Кажуть, він жив непомітно десь в закутку.
І пожинав регіт там, де кохання сіяв,
Начебто думав – троянди ростуть с піску.
Вірив в поезію, як інший люд - в Месію.

Кажуть, вигулював душу свою щодня
Серед рядків, повних сутінків і печалі.
Бачили, йшов

Віктор Кучерук
2024.04.24 05:21
Стали іншими забави,
Як утратив снам число, –
Домальовую в уяві
Те, чого в них не було.
Тішусь образом посталим
Вперше в пам’яті моїй, –
Мрійним розквітом фіалок
Між краями довгих вій.

Артур Курдіновський
2024.04.23 23:40
Фарбує квітень зеленню паркани
Красиво, мов поезії рядки.
Повсюди квітнуть чарівні каштани,
Суцвіття їхні - весняні свічки.

Сезон палкого, ніжного роману,
Коли кохання бережуть зірки.
І мрія незнайома та незнана

Іван Потьомкін
2024.04.23 22:56
Не вирубать і не спалить моє коріння.
Ніде не буть просто пришельцем
Дає мені з дитинства мова України.
Але нема для мене й мов чужих,
Бо кожна начебто вікно у світ,
І тому світ такий безмежний.
Кажуть, епоха книг минула,
А я начебто про це й не чу
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Водоспадом слова
Дай напитись голосу твого,
О моя Богине яснолиця,
Зачерпнути сонця мед-вогонь
Із небес глибокої криниці.

Я його не можу не жадать,
Лиш почую й ллється враз на мене -
Ніби світло - Божа благодать,
Ніби дощ у спеку – на рамена.

Голос твій – дзвінкий, немов струмок,
Промиває всі сердечні рани,
Ніжним звуком теплих слів-думок
Зцілює їх лікар мій коханий.

Хай же довшає сяйлива мить –
Я тоді із бід усіх воскресну –
Лиш як телефон мій прошумить
Водоспадом слова пречудесним!

6.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 01:10:22
Переглядів сторінки твору 581
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.988 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.988 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.706
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.04.25 00:22
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 01:11:14 ]

Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 00:47:28 ] - відповісти

Потрясаюче!
Ярославе! Я в захваті!!!!!

От би мені хтось так про голос.....


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 01:20:55 ] - відповісти

Спасибі, Софіє, я гадаю, що це можливо у твоєму випадку.


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 09:14:18 ] - відповісти

Доброго ранку, брате! Ручайні музи і слова!


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 09:24:09 ] - відповісти

Привіт, Ярославе!
Вірш гарний і влучний. Пробач, що довго не виходив на зв'язок. Необхідно зустрітися.


Отправить
Єлизавета Горбачевська (М.К./Л.П.) [ 2010-03-07 09:52:10 ] - відповісти

Дуже-дуже гарно... Кожній жінці хочеться почути такі слова і про її голос, і про її вроду.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 10:05:04 ] - відповісти

Сама ніжність у кожному слові, пане Ярославе. :)


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-07 12:54:11 ] - відповісти

Вмієте, Ярославе! :)


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2010-03-07 14:21:58 ] - відповісти

Чудово, піднесено-романтично!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 15:40:10 ] - відповісти

Дякую, дорогий брате!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 15:40:31 ] - відповісти

Спасибі, Сашо, зізвонимося!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 15:41:17 ] - відповісти

І ти почуєш, Лізо, від коханого свого, неодмінно!
Зі святом!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 15:41:54 ] - відповісти

Спсибі, Тамарочко! Української весни Вам у далекій Італії!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 15:44:44 ] - відповісти

Адель, Ви мене відчуваєте дуже тонко! Мабуть тому, що ми однієї породи - котів! Дякую, зі святом!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-07 15:45:24 ] - відповісти

Ель, спасибі, кохання Вам палкого у і злетів у творчості!


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-08 17:01:01 ] - відповісти
Гарно написано!
Ти, справді, Майстер-Клас, братику.
Всі рими точні і досконалі.
У Тебе треба вчитися, як віршувати.
На жаль, вищої оцінки, ніж 5.5, я поставити не можу...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-09 23:15:03 ] - відповісти

Дякую, сестро! А що, найбільша оцінка, яку мені можна ставити -5,5? За думу про Богуна мені ставили "6". Це було пару місяців тому.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-09 23:38:22 ] - відповісти
Привіт, братику!
Ти не зовсім добре мене зрозумів.
Коли я хочу ставити комусь оцінку за вірш, то в табличці оцінок висвітлюється найвища оцінка, яка мені доступна - 5.5. Вищої немає. Можливо ті, хто має статус редакторів або вищі, від звичайних (Л.П./Л.П.), може ставити 6 або 7.
А я - особа без будь-яких статусів.
Тому обіцяю: більше жодних оцінок Тобі не ставитиму.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-09 23:51:19 ] - відповісти

А, збагнув, дякую, сестричко! Редактори мене чогось обминають десятою дорогою. Крім Володимира Гнєушева. Невже я такий страшний? Мабуть через мою дурну ранимість.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-10 00:18:24 ] - відповісти

Той голос аж проситься піснею на мелодію Ваших слів, пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-10 11:07:04 ] - відповісти

Дякую за підказку, Олесю. Подумаю над Вашими словами.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 01:11:56 ]

Отправить
(Л.П./Л.П.) [ 2010-08-15 21:32:52 ] - відповісти
Пречудесно, Ярославе! Кришталево чиста і невичерпна криниця Вашої лірики

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-09-10 11:25:21 ] - відповісти

Дякую, Ніку! Натхнення Вам і творчих злетів.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-01-16 09:08:57 ]
Прекрасні, зворушливі слова! Чудова пісня!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-01-16 09:58:37 ]
Сердечно дякую, дорога Таню, натхнення тобі невичерпного і всіх благ!)))