ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.06.12 07:05
В. Н...
Всілякі дні мелькають без зупинки
І кожен з нас торує власний шлях,
Де радість і печаль навперемінку
Щодня стрічаються не на словах.

Ти, друже, той, хто розуміє мовчки
Усе і переймається завжди, -

С М
2026.06.11 21:50
Не збагнула вона, як побачив я
Та усміхнено каже щось іще
Закриваючи книгу, щоби бути тут
У чуттях, і я грав би про це

Сторінки лишає із іменами
Хай чекають, вона прийде, хіба ні
Мріючи, що їм іще розповісти про

Роксолана Вірлан
2026.06.11 20:02
В позачассі згадаєш, як тиша вагітніла звуком,
як у смерку порожньому дзенькала перша зоря,
як люнарного сяйва стежина - мов сріблена смуга -
між огнями лилась і ти стезі отій довіряв.

Довіряв більше їй, ніж матерії взятій у руку,
ніж землі під но

Євген Федчук
2026.06.11 17:34
Як чубляться князі поміж собою,
Бо кожен прагне в Києві сидіть,
Тоді якогось супостата ждіть,
Що візьме Київ з боєм чи без бою.
Орда монгольська Київ облягла,
Хоча і хочу дуже помилитись,
Не думаю, що вдасться нам відбитись…
Година крайня Києва при

Ігор Терен
2026.06.11 15:56
Коли пора іти до дна
і ти приклав до цього руку,
то це, таки, твоя війна,
що дурням служить за науку.

***
Як не мудруй, усім каюк,
якщо хитрують ренегати...

Борис Костиря
2026.06.11 15:44
Я у царстві ялинок бреду.
Заблукав у самотньому борі
І на радість чи то на біду
Відчуваю величність собору.

Я бреду між похилих дерев,
Ніби книг, непрочитаних досі.
Я почую притлумлений рев,

Володимир Ляшкевич
2026.06.11 13:22
Щоденність – тиха, непримітно-звична плином.
Але у ній, немов у сутінній кімнаті,
присутні бігом часу виявлені вікна.

Ті, що обличчям до минулого – прозорі.
А щільно вкриті не прожитим - майбуття.

Злітають звідтіля провіщення всілякі -

Тетяна Левицька
2026.06.11 08:10
Везувій винищив Помпеї
і виноградні вина.
Під порохом жаркого глею
похована причина.
Содом й Гоморру покарали
за блуд і сластолюбство.
Від грізного меча моралі
на пласі гине людство.

Охмуд Песецький
2026.06.11 07:41
Як інакше назвати довге чекання чогось для тебе важливого? Певно, хворобою, яку треба перенести, знаючи, що вона не марна і колись відпустить. Ти ковтаєш казенні ліки у палаті своєї байдужості до всього, що є довкола, і слухаєш лікаря часу. Він лікує мов

хома дідим
2026.06.11 06:54
верлібри дуже навіть
експортний артикул
якщо у тебе є
чого продати
їм
читачам трактатів
молодняку на слемі
панночкам серпанковим

Віктор Кучерук
2026.06.11 05:55
Лисуватий, крутолобий,
У незміннім кожушку, -
Спозарана дід худобу
Доглядає на лужку.
З-під верби спостерігає,
Добре бачачи здаля,
Що наблизилось до гаю
Недосвідчене теля.

М Менянин
2026.06.10 23:58
Нумо в коло йдіть до нас,
раді бачити тут вас.
В ритмі з рухом гучні гуки,
хто зна де ті ноги й руки…

Бубон тут як тулумбас**
грувом*** покриває нас.
Коло витримати в русі

Іван Потьомкін
2026.06.10 21:26
Стільки причин в юдеїв для печалі.
Стільки постів і молитов сумних.
Та все ж не знайдеш серед них
Оту, аби гірке минуле не вертало.
Як зненависть здолати безпричинну,
Одвічну зненависть людини до людини?
Почата Каїном, що так і не розкаявсь,
Як Аве

Ігор Шоха
2026.06.10 19:47
Поки ворог протягує лапи,
порятунок лише в боротьбі.
Святе діло – убити ка*апа
і не так у бою як в собі.

***
Важко бути поетом епохи
де в болоті зав’яз криголам,

Артур Сіренко
2026.06.10 19:19
Час квітучих чилійських суниць
Зачинені всі двері крамниць:
Вітер зітхає –
Щось шепоче про човен
В зеленому морі вишень,
А може про крихітку
Яку звуть Нетреба.
Рахую свічки-зірки

Костянтин Ватульов
2026.06.10 19:10
Господи, ти ж говорив, що все забудеться,
Замолиться, заспокоїться, завершиться тризною,
Але уважно поглянь на мої руки:
Жодних відбитків від обручок,
Шлейфів шрамів та ліній життя.
На обличчі сонмище зморшок,
У відцвілих очах жодної сльози,
Бо ча
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05

Мария Дутко
2026.06.01

Андрій Олінковський
2026.05.31

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Сак Юлия Сак Юлия
2026.05.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Пісня про отамана Якова Орла Гальчевського

Роману Ковалю присвячую

Гей, то не вітер хмари гонить,
Гей, та поміж дерев,
Гей, на шулік то, гей, на червоних
Налетів Орел.

Взяв із собою козаків
Тридцять він чоловік,
А ворогів він, а ворогів він*
Триста аж посік.

Кігтями люто дряпав,
Дзьобом клював, боров,
Гей, від Гальчевського в Вінницю драпав
Вітька Примаков.

Гей, всіх сексотів подушив
Гей, в кожному селі –
Гей, не топчіте, гей, не ганьбіте
Нашої землі.

Гей, пам”ятають тих повстанців
Бар та іще й Лозни,
Як здобували, наче спартанці,
Славоньку вони.

Гей, то не вітер хмари гонить,
Гей, та поміж дерев,
Гей, на шулік то, гей на червоних,
Налетів Орел**.

*"Нечіткий" ритм пісні продиктований написаною мелодією, яка існує в авторському виконанні.

**Яків Гальчевський (Орел) - родом з Вінниччини, герой Української національно-визвольної революції (1918-1922), робив напади зі своїм загоном на "совіцьку" державу аж до 1925 року з боку польського кордону.

квітень 7512 р. (ВІд Трипілля) (2004)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 01:17:00
Переглядів сторінки твору 519
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.708
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 01:17:52 ]
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-01-28 22:49:09 ] - відповісти

Якщо не знати про співаність Вашого твору і не намагатись його проспівати, уявляючи себе кобзарем (хай навіть не з кобзою, а з бандурою чи лютнею), то можна жорстоко помилитись стосовно його високої поетичності та наспівності.
Гарний твір у обох смислах.
З повагою,
Г.С.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 00:18:03 ] - відповісти

Це - бойова пісня, пане Гаррі, я намагався нею піднімати козацький бойовий дух, тому, може, пісня максимально проста, може й не зовсім високопоетична, просто інша мета ставилась при її створенні. Можу надіслати запис, якщо бажаєте послухати, щоб повністю оцінити.


Отправить
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-01-29 11:09:43 ] - відповісти

Моя бабуся по батьку, росіянка за походженням, співала мені, малому, "То нє вєтєр вєтку клоніт", під час якої я починав плакати, почувщши про підколодну змію - журбу. Гарна пісня... В такі моменти людина наче єднається якщо не з самим Богом, до з чимось божественним.
Я з задоволенням послухав би і Вашу в авторському виконанні. Або долучився би через караоке.
Мій є-мейл справжній, можна писати. Буду вдячним слухачем.
З повагою,
Г.С.


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 12:02:40 ] - відповісти
Зараз би нам такого Орла, щоб вирубав під корінь усякий непотріб на Україні. Багато зростила наша земля таких Орлів, нажаль ми дуже мало про них знаємо - голови забиті брехливою історією. Дуже вдячна, пане Ярославе, що відкриваєте для читача інформацію про таких людей. З повагою Патара.

Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-01-29 14:38:13 ] - відповісти
Мені так твір гумористичним видався. А все через Вітьку Примакова. З ним певно ще і Коцюбинський Юра був?

Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-01-29 18:40:59 ] - відповісти

Вітаю, пане Ярославе, чи можна й мені почути запис пісні? Славна тема. Моє барське коріння "чіпляється" за Ваш текст. :) Дякую.
Щиро.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-30 00:16:13 ] - відповісти

Пане Гаррі! Дякую за відгуки. Пісню надіслав. Цікавить Ваше враження.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-30 00:21:34 ] - відповісти

Патаро! Дякую, що завітали. Якщо цікавить ця постать з нашої історії, то повідомлю, що пісню написав, прочитавши книгу Романа Коваля "Отаман святих і страшних". Орел - був воістину героєм і святою людиною, військовиком найвищого гатунку, про якого ходили легенди.
Гвалтівникам українських дівчат з Червоної Армії
повідрізав чоловічі органи і надіслав у посилочці пану Фрунзе. Після цього гвалтування з боку 1-ї Кінної армії маршала Будьонного на тривалий час припинилися.
Отакі були колись козаки, пані Патаро!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-30 00:26:23 ] - відповісти

Олександре! Юрія Коцюбинського в тій ситуації не було, коли Примаков тікав у автомобілі до Вінниці від роз"їздів Орла. Від нього чудом урятувався Троцький, поїзд якого мав бути підірваний, але повідомлення розвідки врятувало його. Це все - абсолютно нова інформація з книги Р.Коваля "Отаман святих і страшних". Орел воював у 1939-40 рр. у польському війську проти німців, і здався їм добровільно в полон, оскільки поляків ненавидів більше. Видані його щоденники про ту війну.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-30 00:28:04 ] - відповісти

Ірино, землячко! Дякую, що завітали, радий знайомству! Надіслав пісню. Можу дати е-мейл Р.Коваля, якщо цікавить його книга.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-01-30 00:46:46 ] - відповісти

Ой, хочеться-хочеться послухати авторське виконання. Впевнена - чудове, як і Ваші твори, пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-01-30 02:20:34 ] - відповісти

Олесю, вітаю щиро! Уже вислав Вам пісню і не одну.
Цікаво, що скажете.


Отправить
Юрій Сидорів (Л.П./М.К.) [ 2010-01-30 11:25:35 ] - відповісти

Чув її.
Навіть би якщо вона була б без слів, все одно була б, мабуть, гарною. Басові ключі у голосі, мелодійне передзенькування струн і сама вона - пісня.
Дякую.
З повагою,
Г.С.


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-01-31 12:40:07 ] - відповісти

Дякую! Звісно, дайте е-мейл. Приємно зустріти Вас на своїй сторіночці.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-02-01 12:06:24 ] - відповісти

Вже Вам сказала, пане Ярославе, та ще скажу отут - всім, кому цікаво, що ж я скажу :)
Ваші пісні - чудові, багаті, надихаючі! А ще у Вас - прекрасний голос. Може б Ви якось сюди на ПМ дали свої твори охочим послухати? Бо таки варта!
Натхнення Вам!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-01 23:27:04 ] - відповісти

Олесю! Дуже дякую. Треба якось свої записи розмістити на "Ютубі", а тоді вже давати посилання на "ПМ". Так же всі музики роблять? Аби хто підказав, як це зробити, я б вислав комусь, хто б розмістив.


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2010-02-27 11:56:29 ] - відповісти

Як Ви стали Кобзарем? Я не про професію. Я про Вас як про Голос Народу. І як я раніше не чула і не читала?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-01 23:24:59 ] - відповісти

Це - ціла історія, Ірино! Але якщо коротко - поштовх дав уже покійний Іван Немирович - письменник і віртуоз-бандурист, працював із батьком моїм у журналі "Перець" і як тепер я - в Національній капелі бандуристів.