к т (Л.П./М.К.) [ 2009-12-20 22:06:17 ] - відповісти
романтично,

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-20 22:43:23 ] - відповісти

Дякую, пане Анатолію! Істинно так.


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2009-12-20 23:55:19 ] - відповісти

Зимова казка! Дуже гарно - стільки білої магії :), просто чарівно, так сильно заворожує і наповнює позитивною енергетикою зимових чарів.


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 04:29:27 ] - відповісти

Печаль? Звідкіля ж?
А мені нині радісно - стількох друзів зустріла... :-)
Ходіть фото дивитися http://maysterni.com/publication.php?id=41952


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 08:09:23 ] - відповісти

Гарно. Ярославе! Одне запитання: можливо варто написати не "вікон", а "вікна"? Подумай.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-12-21 09:08:54 ] - відповісти

Гарно і мелодійно... Але є випадкові слова-ноти,
як-от: цукор-сніг, бадьорий... Точніше слово може
бути на місці "змерзліі". Кількість складів, звісно,
відіграє певну роль...
Я радий, шо Ви тут, у ПМ. Великих успіхів і гараздів!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-12-21 10:39:21 ] - відповісти

Дуже гарно. Особливо приваблює улюблена Вами контрасність, якої дійсно повно у зими.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 21:11:23 ] - відповісти

Шановний пане Іване!
Цукор-сніг абсолютно не випадкове слово, як і бадьорий. Не знаю, може Вам бракує уяви побачити цукор-сніг і пов"язати його логічно із присмаком печалі. Сніг буває і бадьорим, коли на сонці радісно виблискує.
Невже мені треба пояснювати те, що і так доступно написано?!
А змерзлії - це слово дещо архаїчне, але це ознака мого стилю, я вживаю і не раз такі слова, наприклад "зеленая діброва" і т.д. і це слово у вірші на місці, маю на увазі "змерзлії".
Дякую за побажання. Того ж бажаю і Вам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 21:13:10 ] - відповісти

Пані Оксано! Я знаю, що Ви - невиправна оптимістка. В цьому треба брати з Вас приклад. У Вашій присутності я теж такий. Це я був дещо сумний на природі, коли писав цей вірш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 21:16:43 ] - відповісти

Сашо, подумай - в оселі - візерунки вікон, якими оселі всміхаються, а не візерунками оселі всміхаються вікна. Все продумано, завдай собі більшого труду вчитатися в текст.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 21:18:20 ] - відповісти

Олесю, дякую, Ви вловили саме те, на чому подудований весь вірш. Приємно читати такі коментарі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-23 21:18:55 ] - відповісти

Пане Василю! Щиро дякую за гарні слова.


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2009-12-25 16:09:29 ] - відповісти

Як гарно,візерунками оселі всміхаються вікна,затишно в такій оселі...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-25 22:59:14 ] - відповісти

Так, Маріє, затишно, і це романтична ознака справжньої зими. Дякую за відвідини.


Отправить
Світлана Майя Залізняк (М.К./М.К.) [ 2009-12-25 23:48:17 ] - відповісти

"Бадьорий сніг із присмаком печалі"... Поете, мені вірш близький. Подеколи читаєш і думаєш: це моє світобачення. Саме такі думки при прочитанні.
Ми ровесники. І, сподіваюся...однодумці. А цукор-сніг мені подобається!Я таким його і бачу. В Яготині було 2 цукрові заводи, цукор дитиною бачила саме такий: вологий, на сніг схожий. Натхнення Вам!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-12-26 02:14:18 ] - відповісти

Пані Світлано-Майє! Дуже радий, що така м"яко кажучи, непересічна поетеса завітала на мою сторінку і поділяє мої думки і має схожий світогляд багато в чому.
Дякую за підтримку, бо постійні сумніви в самому собі іноді так догризають, і починаєш сумніватися в очевидному.
У нас спільні і вік і козацькі прізвища, а звідси, мабуть, і світогляд.
Радий, що Ви з Яготинщини - люблю той край - справді український і маю там гарних друзів і знайомих.
Творчих злетів і перемог Вам!

Приєднуюся до схвальних коментарів!))) Прекрасно!