ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.07.02 21:58
Чоловік ховався у хащах мороку,
у глибинній воді ненависті,
він поринав без батискафа
у водорості підсвідомості,
у зарості алогічних питань,
у зіткнення, контрапункт
нерозв'язних проблем буття,
у війну світу й антисвіту,

Юрій Лазірко
2025.07.02 17:34
На кого лишив Ти, гадe?
Повні груди, пишний заде -
Літру назбирала сліз,
В бульбашках забило ніс.

Сповідаласі три рази,
Щоб позбутисі зарази.
Як мене поплутав біс,

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Нічні роздуми
Я з ночі п"ю каштанову отруту,
У темінь мчать сколошкані думки,
Хай сліпнуть очі, я не мислю суті
Свого буття без роздумів стрімких.

В імлу сховались вікон недогарки,
Повзе життя до пещених світань,
Я ж - попіл в нім, не збитий із цигарки -
Цигарки недопалених страждань.

Чаклунка-ніч над сном моїм зависла,
Я вдячний їй за цю блаженну мить,
Бо в темряві народжуються мислі
Щоб день майбутній змістом запалить.

7489 р. (від Трипілля) (1981)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 01:24:25
Переглядів сторінки твору 627
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.617 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.617 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.653
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 01:25:10 ]
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:16:28 ] - відповісти

Вийшло добре, пане Ярославе! Цікаві знахідк (вікон недогарки, пещені світання, цигарки недопалених страждань...). Хоча рядок "Я ж попіл в нім, не збитий із цигарки" мені став зрозумілий з другої спроби. Може, краще написати "Я ж - попіл в нім, не збитий із цигарки"...? І ще: "мислі" замість "думки" мені видались неприродними. А вірш гарний.
Успіхів!


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 00:58:12 ] - відповісти

Я ж попіл в нім, не збитий із цигарки -
Цигарки недопалених страждань. -
дуже і дуже, пане Ярослав!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:22:16 ] - відповісти

Пане Володимире! Дякую, що завітали. Перше зауваження виправив, згоден. А щодо "мислі" і "думки" теж згоден. Просто слово "думки" вже є у першій строфі. І щоб не повторюватись - поставив мислі.
Щиро дякую за відгук. У часи СРСР його вважали антирадянським, що ми, мовляв, живем у темряві,
а життя повзе до пещених світань самостійної України. Хоч я у цьому вірші зовсім не думав про таке, пишучи його.


Отправить
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:23:40 ] - відповісти

Дуже гарний вірш!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:24:02 ] - відповісти

Тоню! Дуже дякую. Вчора перечитав всі Ваші нові вірші після "Яблучка" - ростете, молодець.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:49:45 ] - відповісти

Юлю, дякую!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 21:51:37 ] - відповісти

Повзе життя до пещених світань.. о

це вже саксофон пішов, пане Ярославе

чемні вітання


:-)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 22:06:02 ] - відповісти

Із модерновим шелестінням щіток по струнах відкритого роялю. Дякую, що завітали, Сонцемісяцю!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 22:25:13 ] - відповісти

такий віддалений, розлитий між дахами світлий іронічний і щемно відвертий звук, пане Ярославе



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 22:13:37 ] - відповісти

Солодкі марення мене обплутали димом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-09-03 15:37:26 ]
Чудові образи, Ярославе, особливо про недогарки у вікнах! Сучасно, свіжо, хоч вірш написаний давно!