ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Нічні роздуми
Я з ночі п"ю каштанову отруту,
У темінь мчать сколошкані думки,
Хай сліпнуть очі, я не мислю суті
Свого буття без роздумів стрімких.

В імлу сховались вікон недогарки,
Повзе життя до пещених світань,
Я ж - попіл в нім, не збитий із цигарки -
Цигарки недопалених страждань.

Чаклунка-ніч над сном моїм зависла,
Я вдячний їй за цю блаженну мить,
Бо в темряві народжуються мислі
Щоб день майбутній змістом запалить.

7489 р. (від Трипілля) (1981)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 01:24:25
Переглядів сторінки твору 543
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.617 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.617 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.653
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 01:25:10 ]
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:16:28 ] - відповісти

Вийшло добре, пане Ярославе! Цікаві знахідк (вікон недогарки, пещені світання, цигарки недопалених страждань...). Хоча рядок "Я ж попіл в нім, не збитий із цигарки" мені став зрозумілий з другої спроби. Може, краще написати "Я ж - попіл в нім, не збитий із цигарки"...? І ще: "мислі" замість "думки" мені видались неприродними. А вірш гарний.
Успіхів!


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 00:58:12 ] - відповісти

Я ж попіл в нім, не збитий із цигарки -
Цигарки недопалених страждань. -
дуже і дуже, пане Ярослав!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:22:16 ] - відповісти

Пане Володимире! Дякую, що завітали. Перше зауваження виправив, згоден. А щодо "мислі" і "думки" теж згоден. Просто слово "думки" вже є у першій строфі. І щоб не повторюватись - поставив мислі.
Щиро дякую за відгук. У часи СРСР його вважали антирадянським, що ми, мовляв, живем у темряві,
а життя повзе до пещених світань самостійної України. Хоч я у цьому вірші зовсім не думав про таке, пишучи його.


Отправить
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:23:40 ] - відповісти

Дуже гарний вірш!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:24:02 ] - відповісти

Тоню! Дуже дякую. Вчора перечитав всі Ваші нові вірші після "Яблучка" - ростете, молодець.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:49:45 ] - відповісти

Юлю, дякую!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 21:51:37 ] - відповісти

Повзе життя до пещених світань.. о

це вже саксофон пішов, пане Ярославе

чемні вітання


:-)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 22:06:02 ] - відповісти

Із модерновим шелестінням щіток по струнах відкритого роялю. Дякую, що завітали, Сонцемісяцю!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 22:25:13 ] - відповісти

такий віддалений, розлитий між дахами світлий іронічний і щемно відвертий звук, пане Ярославе



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 22:13:37 ] - відповісти

Солодкі марення мене обплутали димом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-09-03 15:37:26 ]
Чудові образи, Ярославе, особливо про недогарки у вікнах! Сучасно, свіжо, хоч вірш написаний давно!