ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Микола Дудар
2026.03.02 20:05
І бабця на лавці…
І вікна в цеглині…
Зустрінуться вранці
В своїй порожнині…

А подруги вийдуть
І всядуться поруч,
Торкаєшся, з виду

С М
2026.03.02 18:06
Дозвольте мені представитися
Маю смак володію грішми
І я прожив довге-довге життя
Викрадаючи душі грішників
Був я там де Ісус Христос
Обертався до сумніву й болю
Зробив усе щоби Пилатус
Вимив руки звершивши долю

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Нічні роздуми
Я з ночі п"ю каштанову отруту,
У темінь мчать сколошкані думки,
Хай сліпнуть очі, я не мислю суті
Свого буття без роздумів стрімких.

В імлу сховались вікон недогарки,
Повзе життя до пещених світань,
Я ж - попіл в нім, не збитий із цигарки -
Цигарки недопалених страждань.

Чаклунка-ніч над сном моїм зависла,
Я вдячний їй за цю блаженну мить,
Бо в темряві народжуються мислі
Щоб день майбутній змістом запалить.

7489 р. (від Трипілля) (1981)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 01:24:25
Переглядів сторінки твору 720
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.617 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.617 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.653
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.03.01 10:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 01:25:10 ]
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:16:28 ] - відповісти

Вийшло добре, пане Ярославе! Цікаві знахідк (вікон недогарки, пещені світання, цигарки недопалених страждань...). Хоча рядок "Я ж попіл в нім, не збитий із цигарки" мені став зрозумілий з другої спроби. Може, краще написати "Я ж - попіл в нім, не збитий із цигарки"...? І ще: "мислі" замість "думки" мені видались неприродними. А вірш гарний.
Успіхів!


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 00:58:12 ] - відповісти

Я ж попіл в нім, не збитий із цигарки -
Цигарки недопалених страждань. -
дуже і дуже, пане Ярослав!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:22:16 ] - відповісти

Пане Володимире! Дякую, що завітали. Перше зауваження виправив, згоден. А щодо "мислі" і "думки" теж згоден. Просто слово "думки" вже є у першій строфі. І щоб не повторюватись - поставив мислі.
Щиро дякую за відгук. У часи СРСР його вважали антирадянським, що ми, мовляв, живем у темряві,
а життя повзе до пещених світань самостійної України. Хоч я у цьому вірші зовсім не думав про таке, пишучи його.


Отправить
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:23:40 ] - відповісти

Дуже гарний вірш!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:24:02 ] - відповісти

Тоню! Дуже дякую. Вчора перечитав всі Ваші нові вірші після "Яблучка" - ростете, молодець.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:49:45 ] - відповісти

Юлю, дякую!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 21:51:37 ] - відповісти

Повзе життя до пещених світань.. о

це вже саксофон пішов, пане Ярославе

чемні вітання


:-)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 22:06:02 ] - відповісти

Із модерновим шелестінням щіток по струнах відкритого роялю. Дякую, що завітали, Сонцемісяцю!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 22:25:13 ] - відповісти

такий віддалений, розлитий між дахами світлий іронічний і щемно відвертий звук, пане Ярославе



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 22:13:37 ] - відповісти

Солодкі марення мене обплутали димом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-09-03 15:37:26 ]
Чудові образи, Ярославе, особливо про недогарки у вікнах! Сучасно, свіжо, хоч вірш написаний давно!