ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2026.04.21 21:35
А ти ж казав мені: «Не плач,
Не бідкайся, все добре буде...»
Та смерті чорної палаш*
встромився гостряком у груди.

Не вберегли: ні Бог, ні я,
ні ті, що теж добра бажали.
Без тебе, сонечко, ніяк

Марія Дем'янюк
2026.04.21 16:09
Покотилась крашанка до самого неба,
І яскравим місяцем дивиться на тебе.
"Віруєш? Не віруєш?" — боюся спитати,
Темнооку тишу щоби не злякати.

Сяє Луна у Всесвіті, а навколо зорі —
Крашанки яскраві в небі неозорім.
Скоро прийде раночок. В кошик В

Борис Костиря
2026.04.21 14:09
Листок зелений завітав у хату,
Як стислі і спресовані слова.
Слова із чебрецю, із рути й м'яти,
В яких надія знову ожива.
І ми цінуємо цей лист зелений
Посланням у майбутнє, у світи,
В яких тополі, виноград і клени
Зазеленіють, певно, навіки.

Володимир Бойко
2026.04.21 13:50
Людям справді великим манія величі ні до чого. Завдяки розвою філософії людство позбулося найкращих ілюзій. Не зазнавши гіркоти поразок, не відчуєш смаку перемог. Дика природа надто чутлива до диких звичаїв. Коли відчуваєш листопад у квітні –

Юрій Гундарів
2026.04.21 12:01
Один видатний поет якось зауважив: справжній вірш це такий, де кожен рядок - вірш. Гадаю, не варто забирати літр крові, іноді досить й однієї краплі. Скажімо, достатньо 123-секундної композиції «Yesterday», щоб зрозуміти, якого рівня музикант перед вами…

Ігор Шоха
2026.04.21 11:38
Живу, не марную ні грошей, ні часу,
скорочую ради здоров’я меню –
підсовую тій, що з клюкою, свиню,
в уяві малюю пастелі, пейзажі,
а щоб економити нерви, наразі
не слухаю вісті з війни і рідню.

ІІ

Костянтин Ватульов
2026.04.21 08:53
Голуб мене долонями, як вогку глину
Гончар бере та ліпить вправно груди, стегна…
Якщо колись я все-таки десь раптом зникну,
Не зможеш відчувати: як у ребрах б’ється

Сердечний ритм, відлуння, досить сильний стукіт;
Приємність рук, що зачепили кожен

Віктор Кучерук
2026.04.21 05:57
Ні людини, ні собаки,
І ніщо ні грим, ні блим, -
Тільки зрана висне мряка
Понад берегом крутим.
Всюди холодно і тьмяно
Так, що гепну сторчака
Отуди, де у тумані
Зачаїлася ріка.

Охмуд Песецький
2026.04.20 20:28
Бігти, наче за тобою гнались,
Щоб успіти там, де вже не встиг -
І застав би, може, сніжну навись,
Вісницю потеплень і відлиг.

Це була зима грудневих тижнів
З мороком сердечних потрясінь,
Гірша, ніж усі позаторішні,

Світлана Пирогова
2026.04.20 20:16
Під очеретом хата зустрічала
Свічу вечірню, місяць ночі.
Здавалося, доволі в неї часу,
І не лякали поторочі.

Рожеві абрикоси обіймали
Тим цвітом, що пахтів сміливо.
Пережила старенька вже чимало.

хома дідим
2026.04.20 17:51
усе це буде не про нас
хіба що раптом
бо час
який минає зна
не сильно фактор
ми дивні
і чого би не
десь-божевільні

Іван Потьомкін
2026.04.20 17:42
На карті світу він такий малий.
Не цятка навіть. Просто крапка.
Але Ізраїль – це Тори сувій,
Де метри розгортаються на милі.
І хто заявиться із наміром «бліц-кріг»,
Аби зробить юдеїв мертвими,
Молочних не побачить рік,
Духмяного не покуштує меду.

Ігор Терен
2026.04.20 17:30
Чи прислухаєшся до зір,
чи чуєш грому канонади,
а з юності і до сих пір
лягають думи на папір
і цьому вже немає ради.

А по ночах тривожать сни
і сюр-реальні, і пророчі,

Борис Костиря
2026.04.20 15:08
Долинають спогади тремтливі
Із туманності німих зірок.
Долинають болі нескоримі,
Як старий невивчений урок.
І, напевно, душі нелюдимі
Віднайдуть спочинок в певний строк.

Долинають образи трмвожні,

Олена Побийголод
2026.04.20 10:33
Олександр Чуркін (1903-1971)

В дальнім полі любонька
    жде мене,
а вже сходить сонечко
    весняне,
обрій світлом сяючим
    залило...

Юрій Гундарів
2026.04.20 09:27
Сум… Зупинилося серце чарівної жінки, знакової телеведучої, кінознавиці. Саме вона у вересні 1995 року першою оголосила: «Вітаємо вас! В ефірі — "Студія 1+1!». Ми разом вчилися на факультеті журналістики Київського університету імені Тараса Шевченк
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02

Олеся ніжна
2026.03.31

Майя М
2026.03.29

Олег Богдан
2026.03.28

Андрій Людвіг
2026.03.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Нічні роздуми
Я з ночі п"ю каштанову отруту,
У темінь мчать сколошкані думки,
Хай сліпнуть очі, я не мислю суті
Свого буття без роздумів стрімких.

В імлу сховались вікон недогарки,
Повзе життя до пещених світань,
Я ж - попіл в нім, не збитий із цигарки -
Цигарки недопалених страждань.

Чаклунка-ніч над сном моїм зависла,
Я вдячний їй за цю блаженну мить,
Бо в темряві народжуються мислі
Щоб день майбутній змістом запалить.

7489 р. (від Трипілля) (1981)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-03 01:24:25
Переглядів сторінки твору 755
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.617 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.617 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.653
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-03 01:25:10 ]
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 00:16:28 ] - відповісти

Вийшло добре, пане Ярославе! Цікаві знахідк (вікон недогарки, пещені світання, цигарки недопалених страждань...). Хоча рядок "Я ж попіл в нім, не збитий із цигарки" мені став зрозумілий з другої спроби. Може, краще написати "Я ж - попіл в нім, не збитий із цигарки"...? І ще: "мислі" замість "думки" мені видались неприродними. А вірш гарний.
Успіхів!


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-24 00:58:12 ] - відповісти

Я ж попіл в нім, не збитий із цигарки -
Цигарки недопалених страждань. -
дуже і дуже, пане Ярослав!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:22:16 ] - відповісти

Пане Володимире! Дякую, що завітали. Перше зауваження виправив, згоден. А щодо "мислі" і "думки" теж згоден. Просто слово "думки" вже є у першій строфі. І щоб не повторюватись - поставив мислі.
Щиро дякую за відгук. У часи СРСР його вважали антирадянським, що ми, мовляв, живем у темряві,
а життя повзе до пещених світань самостійної України. Хоч я у цьому вірші зовсім не думав про таке, пишучи його.


Отправить
Юлія БережкоКамінська (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:23:40 ] - відповісти

Дуже гарний вірш!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 08:24:02 ] - відповісти

Тоню! Дуже дякую. Вчора перечитав всі Ваші нові вірші після "Яблучка" - ростете, молодець.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 20:49:45 ] - відповісти

Юлю, дякую!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 21:51:37 ] - відповісти

Повзе життя до пещених світань.. о

це вже саксофон пішов, пане Ярославе

чемні вітання


:-)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-24 22:06:02 ] - відповісти

Із модерновим шелестінням щіток по струнах відкритого роялю. Дякую, що завітали, Сонцемісяцю!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-24 22:25:13 ] - відповісти

такий віддалений, розлитий між дахами світлий іронічний і щемно відвертий звук, пане Ярославе



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-25 22:13:37 ] - відповісти

Солодкі марення мене обплутали димом.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2021-09-03 15:37:26 ]
Чудові образи, Ярославе, особливо про недогарки у вікнах! Сучасно, свіжо, хоч вірш написаний давно!