ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,

С М
2025.08.31 12:34
Глядача цікавого містер Кайт
Усяко розважає на трамплінові
І Гендерсони будуть теж
Щойно Пабло Фанкез Феа одплескав їм
Над людом і кіньми й підв’язками
Урешті через бочку з огнем на споді!
У цей спосіб містер Кей кидає свій виклик!

Віктор Кучерук
2025.08.31 07:37
Жовтіє й сохне бадилиння
Чортополоху, бо в цей час
Пора осіння безупинно
Виносить твори напоказ.
Поля вбирає в позолоту,
А в дрантя – вкутує сади,
Мов демонструє так роботи
Своєї плавної ходи.

Володимир Бойко
2025.08.31 01:53
Тим, хто нічого доброго не сотворив, найлегше зневажати творчість інших. Аби розібратися із чимось, окрім півлітри потрібна ще й клепка. Шукав істину, а знайшов саме вино. Поїв добрив і стало недобре. Від сюрпризу зостався лише сюр. До гарн

Борис Костиря
2025.08.30 23:03
Гармонія розладнується
під гуркотом дисонансів.
Коли душа найбільше потребує
прекрасного, звідкись виникає
огидний лик цинізму,
монструозне обличчя страху,
думки, ніби ратиці диявола,
цапина борідка банальності,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Диво

Подивилась ясно - заспівали скрипки...

Павло Тичина

Глянеш ніжно - і розтане сніг,
Усміхнешся - сонечко засяє,
І голублять промені ясні
Проліски кохання в світлім гаю.

З губ твоїх цілющої води
Я нап"юся, мов з берези - соку,
Стану, наче легінь молодий,
Наче птах, полину в даль високу.

Подих твій ласкавий надихне
Сотворити крилами поему,
Щастя легко на папір зітхне:
"Ти - весна, весна в житті моєму!"

14.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:26:53
Переглядів сторінки твору 354
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:27:41 ]
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-14 23:29:35 ] - відповісти

Ковток Весни!!! Дякую, пане Ярославе. Ну де ж отієї краси весняної і запалу до любові черпати, як не у Ваших поезіях...


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-14 23:30:15 ] - відповісти
Гарно!
Чудово, Братику!

Бажаю Тобі багато-багато щастя і Весни в житті Твоєму!

Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-14 23:36:59 ] - відповісти

Весна!!!!
Весни Тобі такої, щоб усі берези соку давали!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:26:36 ] - відповісти

Може, в когось є і краще, як у Тичини раннього, Олесю. Пийте на здоров"я, дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:28:27 ] - відповісти

Спасибі, дорога сестро! І тобі бажаю весни і щастя, і щоб гойдало на крилах кохання!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:34:06 ] - відповісти

Ох, ця Софія-пустунка поетична! Дякую, і тобі щоб усі дуби... вклонялися!


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 07:49:48 ] - відповісти

Ярославе, ти мені нагадав спільне творіння уманських дівчат ( тобто дівчат "Уманського літ. клубу")
Ліхтар, ніби шест для стрептизу
Запрошував знову до танцю
Береза скидала білизну -
Чекала на дуба-коханця.

Вже постіль готує їм Вітер
Чекає білявка красива,
А Дуб рукавом носа витер
І каже: "Що, Клене, по пиву?!"

http://www.stihi.ru/2009/10/13/7345


Отправить
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:48:19 ] - відповісти

Гарно!
Нехай весна у Вашому житті ніколи не минає!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:51:22 ] - відповісти

Дякую, Ірино, взаємно!


Отправить
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 19:53:37 ] - відповісти

Вiрш - двоюрiднiй брат http://www.maysterni.com/publication.php?id=19933#comments


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:14:59 ] - відповісти

Посміхнись, кохана, пригорни,
Весно люба, ніжна. добра. мила!..
...Раптом наказала ти: "Дихни!" -
І поемі підрубала крила...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 00:38:03 ] - відповісти

Софіє, у вас там усі в Умані такі берези, як ти мені побажала?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 00:45:05 ] - відповісти

Так, Наталю, дуже наші вірші схожі з паном Володимиром, але даю голову на відруб, що не читав його до цієї хвилини. Просто ми з паном Володимиром у поетичному мисленні мабуть, як двоюрідні брати щонайменше. Тому й думки у нас схожі й суголосні. Дякую, що завітали.


Отправить
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 07:04:04 ] - відповісти

Погоджуюсь і вважаю за велику приємність мати такого "поетичного брата":))
Вірш дуже сподобався. Технічна дрібничка: відсутній розділовий знак наприкінці другого рядка останнього катрена.
Успіхів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 00:53:42 ] - відповісти

ЛГ Світлани Лу:
У молочній скупана ріці,
Попеклась вона на молоці,
Вже якась її вкусила муха,
Й на кисіль холодний вона дмуха.

Та вірю, що хандра ота уже пройшла:
Бо на іронію вже пані перейшла.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 08:53:29 ] - відповісти

Дякую, Володимире. І за правку і за оцінку. Бажаю весни в житті і у творчості.