ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.09.25 12:46
Красуне, знов нова і неповторна.
Твої тумани і дощі у час тривог,
А липа з кленом обіймаються удвох
Тоді, як вітер грає на валторні.

Глибинна? Так, тебе не осягнути,
Бо не спинити і не випити до дна.
Осіння звабо, ти така лише одна.

Ігор Шоха
2026.09.25 12:37
Війна дає шалені бариші
олігархії будь-якого краю,
де правду і свободу убивають,
а телеботи інтермережі,
буває, що від щирої душі
дияволу во плоті помагають.
Система влади має реноме
лукавого пройдисвіта і чорта.

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Диво

Подивилась ясно - заспівали скрипки...

Павло Тичина

Глянеш ніжно - і розтане сніг,
Усміхнешся - сонечко засяє,
І голублять промені ясні
Проліски кохання в світлім гаю.

З губ твоїх цілющої води
Я нап"юся, мов з берези - соку,
Стану, наче легінь молодий,
Наче птах, полину в даль високу.

Подих твій ласкавий надихне
Сотворити крилами поему,
Щастя легко на папір зітхне:
"Ти - весна, весна в житті моєму!"

14.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:26:53
Переглядів сторінки твору 478
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.728
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:27:41 ]
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-03-14 23:29:35 ] - відповісти

Ковток Весни!!! Дякую, пане Ярославе. Ну де ж отієї краси весняної і запалу до любові черпати, як не у Ваших поезіях...


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-14 23:30:15 ] - відповісти
Гарно!
Чудово, Братику!

Бажаю Тобі багато-багато щастя і Весни в житті Твоєму!

Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-14 23:36:59 ] - відповісти

Весна!!!!
Весни Тобі такої, щоб усі берези соку давали!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:26:36 ] - відповісти

Може, в когось є і краще, як у Тичини раннього, Олесю. Пийте на здоров"я, дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:28:27 ] - відповісти

Спасибі, дорога сестро! І тобі бажаю весни і щастя, і щоб гойдало на крилах кохання!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:34:06 ] - відповісти

Ох, ця Софія-пустунка поетична! Дякую, і тобі щоб усі дуби... вклонялися!


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 07:49:48 ] - відповісти

Ярославе, ти мені нагадав спільне творіння уманських дівчат ( тобто дівчат "Уманського літ. клубу")
Ліхтар, ніби шест для стрептизу
Запрошував знову до танцю
Береза скидала білизну -
Чекала на дуба-коханця.

Вже постіль готує їм Вітер
Чекає білявка красива,
А Дуб рукавом носа витер
І каже: "Що, Клене, по пиву?!"

http://www.stihi.ru/2009/10/13/7345


Отправить
Ірина Білінська (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:48:19 ] - відповісти

Гарно!
Нехай весна у Вашому житті ніколи не минає!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-15 00:51:22 ] - відповісти

Дякую, Ірино, взаємно!


Отправить
Наталія Біла (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-15 19:53:37 ] - відповісти

Вiрш - двоюрiднiй брат http://www.maysterni.com/publication.php?id=19933#comments


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-15 23:14:59 ] - відповісти

Посміхнись, кохана, пригорни,
Весно люба, ніжна. добра. мила!..
...Раптом наказала ти: "Дихни!" -
І поемі підрубала крила...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 00:38:03 ] - відповісти

Софіє, у вас там усі в Умані такі берези, як ти мені побажала?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 00:45:05 ] - відповісти

Так, Наталю, дуже наші вірші схожі з паном Володимиром, але даю голову на відруб, що не читав його до цієї хвилини. Просто ми з паном Володимиром у поетичному мисленні мабуть, як двоюрідні брати щонайменше. Тому й думки у нас схожі й суголосні. Дякую, що завітали.


Отправить
Володимир Гнєушев (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 07:04:04 ] - відповісти

Погоджуюсь і вважаю за велику приємність мати такого "поетичного брата":))
Вірш дуже сподобався. Технічна дрібничка: відсутній розділовий знак наприкінці другого рядка останнього катрена.
Успіхів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 00:53:42 ] - відповісти

ЛГ Світлани Лу:
У молочній скупана ріці,
Попеклась вона на молоці,
Вже якась її вкусила муха,
Й на кисіль холодний вона дмуха.

Та вірю, що хандра ота уже пройшла:
Бо на іронію вже пані перейшла.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 08:53:29 ] - відповісти

Дякую, Володимире. І за правку і за оцінку. Бажаю весни в житті і у творчості.