ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Сушко
2025.11.16 10:21
Лечу крізь час за обрій золотий
Туди, де колисає сонце тишу.
Немає там злостивої шопти,
Мелодії лишень, пісні та вірші.

Мажорний лад обарвлює печаль,
Пастельні фарби тонуть у веселці.
Мого життя не згасла ще свіча,

Тетяна Левицька
2025.11.16 02:27
Під прицілом чарівної Геби*
блискавка не вдарила тебе?
Будеш жити поки є потреба
зачерпнути море голубе.

Мрій затято про Гаваї тихі,
в фінікових пальмах острови.
Щоб яругою блукало лихо

Борис Костиря
2025.11.15 22:18
Хлопець вирвшив улаштувати
похорон свого кохання
і поклав жалобний вінок
до хвіртки своєї пасії.
Дівчина вийшла з двору
і нічого не розуміє:
хто це міг зробити?
Лише тут небо

Іван Потьомкін
2025.11.15 18:28
Відтоді, як з ночов кленових
Мене життя закинуло в цей світ,
Не пригадаю дядька Хведося
Без стружок та олівця за вухом.
Теслею був знаний
Дядько на Канівщину всю.
А в Грищенцях
Його вважали ще й диваком.

Ігор Шоха
2025.11.15 13:36
Ще, напевне, мене пам'ятає
та, що знає – між нами війна,
та луною у небі витає:
« Це вона... це вона... це вона...»
І якби не дароване фото,
що не відаю, де заховав,
то не вірив би, нехотя, хто то
невідправлений лист написав,

С М
2025.11.15 10:30
Як я ходив іще у семінарську школу
Була особа там, напучувала, буцім
Як оце звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Звернутися до Бога молитвою
Ти не у змозі звернутися до Бога молитвою!

Хто надасть мені притулок? Місце, де ховатис

Юрко Бужанин
2025.11.15 10:16
Я - мов раб...
Близькість з котрим
компрометує.
Ти - наче
високопоставлена
Персона...
Не дай Боже,
побачать

Микола Дудар
2025.11.15 09:10
Заради забавки — маклює.
Заради вибриків — клює…
І один одного вартує,
Як жаль, по-правді, не моє…
Зірвали б куш і розділили б.
Третину їм, а решту тим,
Хто так охоче насмітили
Своїм замовленням «святим»…

Ігор Шоха
2025.11.14 22:47
Є ще люди на білому світі.
що не вимерли у суєті
і несуть із минулого дітям
естафету доби неоліту,
де малюють горшки не святі.

ІІ
Із минулого бачу сьогодні

Борис Костиря
2025.11.14 21:53
Самотній пожовклий листок
Упав на підлогу печально.
Як човен у морі думок,
Лежить він один безпричально.

Самотній пожовклий листок -
Це лист невідомо від кого.
Проклав невідчутний місток

Богдан Фекете
2025.11.14 12:58
кров застрягає в жилах
треба її розганяти
додивитися старе порно
чи сміття винести з хати

у фейсбуку брудними словами
напишу старому політику
як дожити із цими козлами

Ігор Терен
2025.11.14 12:55
Коли на біле кажуть чорне,
а світлу застує пітьма,
линяють коміки – придворні
і зеленаві, зокрема,
яким аплодували хором,
а нині, хто не ідіот,
іспанський відчуває сором
за неотесаний народ,

Богдан Фекете
2025.11.14 12:46
От-от почнеться літо.
Буде спека, інколи аномальна.
Ми готові до цього. Як завжди.
Важке дихання міського асфальту.
Сонце від якого наїжачуються перехожі
Дивляться сердито і втомлено
Висихають та вигорають.
І цей шум, гудіння, грім.

Сергій Губерначук
2025.11.14 12:19
Мій секс на відстані –
прекрасна річ.
Приходьте подивитися –
це варто,
хоча б тому,
що сперма б’є ключем
і йде «запліднення у ваших душах».
Ви не гидайтеся,

Володимир Мацуцький
2025.11.14 12:09
У Росії немає своєї мови,
чуже ім’я, чужа і мова,
своє – матюк та жмих полови,
в їх словнику свого – ні слова…
До них слов’яне із хрестами
своєю мовою ходили,
німих Христовими устами
молитись Господу навчили.

В Горова Леся
2025.11.14 10:36
Дорога (цикл сонетів)

І.
Вела дорога в дощ і в спеку
Між різнотрав'ями узбіч.
Мітли чи списа біле древко -
ОпЕртя, і нічого більш.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Олександр Пушкін Зимовий ранок
Мороз і сонце – день чудесний,
Ще бачиш сни, красуне-весно,
Вже час, кохана, пробудись:
Одкрий зіниці ніжні, зоре,
Навстріч північній ти Аврорі
Зорею півночі явись.

Учора хуга лютувала,
На мутнім небі мла літала,
Зблід місяць, наче полотно,
Жовтів крізь хмари він похмурі,
І ти сиділа у зажурі –
А нині… виглянь у вікно:

Під голубими небесами
Мов чарівними килимами,
На сонці сяйвом сніг лежить;
Лише прозорий ліс чорніє,
Крізь іній хвоя зеленіє,
Під кригою ріка блищить.

Бурштинним виблиском кімната
Уся осяяна. Тріщати
Взялася весело так піч.
Як лежачи, приємно думать
Чи в сани запрягти нам, люба,
Кобилку буру, звісна річ?

Ранковим ковзаючи снігом,
Довіримося, серце, бігу
На нетерплячому коні –
Поля пусті відвідать славно,
Й ліси, густі іще недавно,
І берег, любий так мені.


15.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:31:51
Переглядів сторінки твору 580
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2025.11.15 21:25
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:32:30 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 02:20:16 ] - відповісти


ОЛЕКСАНДР ПУШКІН

ЗИМНЕЕ УТРО
(оригінал)

Мороз и солнце; день чудесный!
Еще ты дремлешь, друг прелестный –
Пора, красавица, проснись;
Открой сомкнуты негой взоры
Навстречу северной Авроры,
Звездою севера явись!

Вечор, ты помнишь, вьюга злилась,
На мутном небе мгла носилась;
Луна, как бледное пятно,
Сквозь тучи мрачные желтела,
И ты печальная сидела –
А нынче… погляди в окно:

Под голубыми небесами
Великолепными коврами,
Блестя на солнце, снег лежит;
Прозрачный лес один чернеет,
И ель сквозь иней зеленеет,
И речка подо льдом блестит.

Вся комната янтарным блеском
Озарена. Веселым треском
Трещит затопленная печь.
Приятно думать у лежанки.
Но знаешь: не велеть ли в санки
Кобылку бурую запречь?

Скользя по утреннему снегу,
Друг милый, предадимся бегу
Нетерпеливого коня
И навестим поля пустые,
Леса, недавно столь густые,
И берег, милый для меня.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 07:21:05 ] - відповісти

Дуже сподобався переклад, хоча Твої власні мені ближчі...
Але передано чітко, навіть почали сумніви брати, що то Чорногуз, а не сам Пушкін:))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:04:22 ] - відповісти

Дякую, Софіє! Хотілося спробувати показати, наскільки українська мова може бути легкою, віртуозною і летючою теж.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:48:52 ] - відповісти

Гарний переклад, пане Ярославе. Сподобався.:)


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 10:19:14 ] - відповісти

Геній генія зустрів... Чи то пак, романтик - романтика :) Сподобався переклад (автостоп: спиняє кобилку буру, ясна річ :)


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-16 11:34:08 ] - відповісти
Чудово, Братику!

Не хочу Тебе перехвалити (та і в термінах поетичних не дуже тямлю), проте, переклад - майстерний!
Збережено і ритм, і розмір вірша, настрій автора.
ЗдОрово!
Дякую.
(щодо Твого коментаря -
"наскільки українська мова може бути легкою, віртуозною і летючою теж." -
наша мова, Братику,- Є (а не може бути) і легка, і віртуозна, і летюча, і співуча - без "теж"!!!)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 21:26:57 ] - відповісти

Адель, дякую, дуже радий, що сподобалось, бо це моя - ледь чи не перша спроба, принаймні з російської.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 21:33:09 ] - відповісти

О світлосте, якщо вже Ви таке кажете... (Червоніє і соромливо опускає очі). Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 22:35:35 ] - відповісти

Оксано, сестро, дякую! Мова, гадаю, як шабля, в чиїх руках вона, так і свистить. В одного - тяжко, неоковирно, непрозоро, а в іншого, може і легко, і віртуозно, і і летючо, і співучо...
Пам"ятаєш, як у Вороного:
Сіяє Київ, має Львів,
Ярмо одвічних ворогів
Скидає вільна Україна.

От з таких віртуозів я і намагався брати приклад. Хоч і Олесь теж близько, і Тичина...


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 21:52:53 ] - відповісти
Щиро вітаю з Днем Поезії,
любий Братику Ярославе!
Хай твориться,
пишеться легко,
співається і любиться!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-21 22:57:14 ] - відповісти

Дякую, дорога сестро Оксано! І тебе сердечно вітаю. Бажаю творчих успіхів, злетів, і таких шанувальників поезії, як ти у мене! Щоб приїздили за 500 км на творчий вечір і з більш віддалених районів! Щастя в особистому житті і здоров"я міцного зичу!


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-22 15:22:25 ] - відповісти
Здравствуйте Ярославе! При всій видимості простоти цей вірш Пушкіна дуже навіть непростий. При римуванні однакових частин мови і при такій короткій формі аж 5(!) одних тільки дієслівних чи близькодієслівних рим. Але класика починаючи з школи. Погодьтесь. А у Вас гарний переклад. Є деякі зауваження. Але тільки власні.

Ще бачиш -(ти бачиш)
Відкрий зіниці ніжні, зоре,
Назустріч (вранішній?)Аврорі -"ти" тут зайве явно


Учора хуга лютувала, (Ще в вечір, весь вечір, увечір і т.д.)
На мутнім небі мла літала, "тьмянім" хоч і не доречно

Мов чарівними килимами, ("мов" зовсім зайве, сніг лежить килимами і так. Треба подумати)
Сосна крізь іній зеленіє, (сосна хоч і близька до ялини, але... сподіваюсь не для слова у Вас тут сосна. Тоді вже краще Крізь іній хвоя зеленіє)

Вже блиском бурштину кімната (вся в блиску...
думать-люба і рима сумнівна, не кажучи вже про "думать", наче не зовсім по-українськи. Не путати з "думати".

відвідать - те саме
Ліси, густі іще недавно, (?)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-23 00:35:34 ] - відповісти

Вітаю, Олександре! Дякую за зауваження, дещо виправив, хоч згоден не з усим.