ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Олександр Пушкін Зимовий ранок
Мороз і сонце – день чудесний,
Ще бачиш сни, красуне-весно,
Вже час, кохана, пробудись:
Одкрий зіниці ніжні, зоре,
Навстріч північній ти Аврорі
Зорею півночі явись.

Учора хуга лютувала,
На мутнім небі мла літала,
Зблід місяць, наче полотно,
Жовтів крізь хмари він похмурі,
І ти сиділа у зажурі –
А нині… виглянь у вікно:

Під голубими небесами
Мов чарівними килимами,
На сонці сяйвом сніг лежить;
Лише прозорий ліс чорніє,
Крізь іній хвоя зеленіє,
Під кригою ріка блищить.

Бурштинним виблиском кімната
Уся осяяна. Тріщати
Взялася весело так піч.
Як лежачи, приємно думать
Чи в сани запрягти нам, люба,
Кобилку буру, звісна річ?

Ранковим ковзаючи снігом,
Довіримося, серце, бігу
На нетерплячому коні –
Поля пусті відвідать славно,
Й ліси, густі іще недавно,
І берег, любий так мені.


15.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:31:51
Переглядів сторінки твору 685
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:32:30 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 02:20:16 ] - відповісти


ОЛЕКСАНДР ПУШКІН

ЗИМНЕЕ УТРО
(оригінал)

Мороз и солнце; день чудесный!
Еще ты дремлешь, друг прелестный –
Пора, красавица, проснись;
Открой сомкнуты негой взоры
Навстречу северной Авроры,
Звездою севера явись!

Вечор, ты помнишь, вьюга злилась,
На мутном небе мгла носилась;
Луна, как бледное пятно,
Сквозь тучи мрачные желтела,
И ты печальная сидела –
А нынче… погляди в окно:

Под голубыми небесами
Великолепными коврами,
Блестя на солнце, снег лежит;
Прозрачный лес один чернеет,
И ель сквозь иней зеленеет,
И речка подо льдом блестит.

Вся комната янтарным блеском
Озарена. Веселым треском
Трещит затопленная печь.
Приятно думать у лежанки.
Но знаешь: не велеть ли в санки
Кобылку бурую запречь?

Скользя по утреннему снегу,
Друг милый, предадимся бегу
Нетерпеливого коня
И навестим поля пустые,
Леса, недавно столь густые,
И берег, милый для меня.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 07:21:05 ] - відповісти

Дуже сподобався переклад, хоча Твої власні мені ближчі...
Але передано чітко, навіть почали сумніви брати, що то Чорногуз, а не сам Пушкін:))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:04:22 ] - відповісти

Дякую, Софіє! Хотілося спробувати показати, наскільки українська мова може бути легкою, віртуозною і летючою теж.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:48:52 ] - відповісти

Гарний переклад, пане Ярославе. Сподобався.:)


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 10:19:14 ] - відповісти

Геній генія зустрів... Чи то пак, романтик - романтика :) Сподобався переклад (автостоп: спиняє кобилку буру, ясна річ :)


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-16 11:34:08 ] - відповісти
Чудово, Братику!

Не хочу Тебе перехвалити (та і в термінах поетичних не дуже тямлю), проте, переклад - майстерний!
Збережено і ритм, і розмір вірша, настрій автора.
ЗдОрово!
Дякую.
(щодо Твого коментаря -
"наскільки українська мова може бути легкою, віртуозною і летючою теж." -
наша мова, Братику,- Є (а не може бути) і легка, і віртуозна, і летюча, і співуча - без "теж"!!!)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 21:26:57 ] - відповісти

Адель, дякую, дуже радий, що сподобалось, бо це моя - ледь чи не перша спроба, принаймні з російської.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 21:33:09 ] - відповісти

О світлосте, якщо вже Ви таке кажете... (Червоніє і соромливо опускає очі). Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 22:35:35 ] - відповісти

Оксано, сестро, дякую! Мова, гадаю, як шабля, в чиїх руках вона, так і свистить. В одного - тяжко, неоковирно, непрозоро, а в іншого, може і легко, і віртуозно, і і летючо, і співучо...
Пам"ятаєш, як у Вороного:
Сіяє Київ, має Львів,
Ярмо одвічних ворогів
Скидає вільна Україна.

От з таких віртуозів я і намагався брати приклад. Хоч і Олесь теж близько, і Тичина...


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 21:52:53 ] - відповісти
Щиро вітаю з Днем Поезії,
любий Братику Ярославе!
Хай твориться,
пишеться легко,
співається і любиться!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-21 22:57:14 ] - відповісти

Дякую, дорога сестро Оксано! І тебе сердечно вітаю. Бажаю творчих успіхів, злетів, і таких шанувальників поезії, як ти у мене! Щоб приїздили за 500 км на творчий вечір і з більш віддалених районів! Щастя в особистому житті і здоров"я міцного зичу!


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-22 15:22:25 ] - відповісти
Здравствуйте Ярославе! При всій видимості простоти цей вірш Пушкіна дуже навіть непростий. При римуванні однакових частин мови і при такій короткій формі аж 5(!) одних тільки дієслівних чи близькодієслівних рим. Але класика починаючи з школи. Погодьтесь. А у Вас гарний переклад. Є деякі зауваження. Але тільки власні.

Ще бачиш -(ти бачиш)
Відкрий зіниці ніжні, зоре,
Назустріч (вранішній?)Аврорі -"ти" тут зайве явно


Учора хуга лютувала, (Ще в вечір, весь вечір, увечір і т.д.)
На мутнім небі мла літала, "тьмянім" хоч і не доречно

Мов чарівними килимами, ("мов" зовсім зайве, сніг лежить килимами і так. Треба подумати)
Сосна крізь іній зеленіє, (сосна хоч і близька до ялини, але... сподіваюсь не для слова у Вас тут сосна. Тоді вже краще Крізь іній хвоя зеленіє)

Вже блиском бурштину кімната (вся в блиску...
думать-люба і рима сумнівна, не кажучи вже про "думать", наче не зовсім по-українськи. Не путати з "думати".

відвідать - те саме
Ліси, густі іще недавно, (?)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-23 00:35:34 ] - відповісти

Вітаю, Олександре! Дякую за зауваження, дещо виправив, хоч згоден не з усим.