ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
   14. Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!    Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:    – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто суп

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Олександр Пушкін Зимовий ранок
Мороз і сонце – день чудесний,
Ще бачиш сни, красуне-весно,
Вже час, кохана, пробудись:
Одкрий зіниці ніжні, зоре,
Навстріч північній ти Аврорі
Зорею півночі явись.

Учора хуга лютувала,
На мутнім небі мла літала,
Зблід місяць, наче полотно,
Жовтів крізь хмари він похмурі,
І ти сиділа у зажурі –
А нині… виглянь у вікно:

Під голубими небесами
Мов чарівними килимами,
На сонці сяйвом сніг лежить;
Лише прозорий ліс чорніє,
Крізь іній хвоя зеленіє,
Під кригою ріка блищить.

Бурштинним виблиском кімната
Уся осяяна. Тріщати
Взялася весело так піч.
Як лежачи, приємно думать
Чи в сани запрягти нам, люба,
Кобилку буру, звісна річ?

Ранковим ковзаючи снігом,
Довіримося, серце, бігу
На нетерплячому коні –
Поля пусті відвідать славно,
Й ліси, густі іще недавно,
І берег, любий так мені.


15.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:31:51
Переглядів сторінки твору 721
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:32:30 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 02:20:16 ] - відповісти


ОЛЕКСАНДР ПУШКІН

ЗИМНЕЕ УТРО
(оригінал)

Мороз и солнце; день чудесный!
Еще ты дремлешь, друг прелестный –
Пора, красавица, проснись;
Открой сомкнуты негой взоры
Навстречу северной Авроры,
Звездою севера явись!

Вечор, ты помнишь, вьюга злилась,
На мутном небе мгла носилась;
Луна, как бледное пятно,
Сквозь тучи мрачные желтела,
И ты печальная сидела –
А нынче… погляди в окно:

Под голубыми небесами
Великолепными коврами,
Блестя на солнце, снег лежит;
Прозрачный лес один чернеет,
И ель сквозь иней зеленеет,
И речка подо льдом блестит.

Вся комната янтарным блеском
Озарена. Веселым треском
Трещит затопленная печь.
Приятно думать у лежанки.
Но знаешь: не велеть ли в санки
Кобылку бурую запречь?

Скользя по утреннему снегу,
Друг милый, предадимся бегу
Нетерпеливого коня
И навестим поля пустые,
Леса, недавно столь густые,
И берег, милый для меня.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 07:21:05 ] - відповісти

Дуже сподобався переклад, хоча Твої власні мені ближчі...
Але передано чітко, навіть почали сумніви брати, що то Чорногуз, а не сам Пушкін:))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:04:22 ] - відповісти

Дякую, Софіє! Хотілося спробувати показати, наскільки українська мова може бути легкою, віртуозною і летючою теж.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:48:52 ] - відповісти

Гарний переклад, пане Ярославе. Сподобався.:)


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 10:19:14 ] - відповісти

Геній генія зустрів... Чи то пак, романтик - романтика :) Сподобався переклад (автостоп: спиняє кобилку буру, ясна річ :)


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-16 11:34:08 ] - відповісти
Чудово, Братику!

Не хочу Тебе перехвалити (та і в термінах поетичних не дуже тямлю), проте, переклад - майстерний!
Збережено і ритм, і розмір вірша, настрій автора.
ЗдОрово!
Дякую.
(щодо Твого коментаря -
"наскільки українська мова може бути легкою, віртуозною і летючою теж." -
наша мова, Братику,- Є (а не може бути) і легка, і віртуозна, і летюча, і співуча - без "теж"!!!)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 21:26:57 ] - відповісти

Адель, дякую, дуже радий, що сподобалось, бо це моя - ледь чи не перша спроба, принаймні з російської.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 21:33:09 ] - відповісти

О світлосте, якщо вже Ви таке кажете... (Червоніє і соромливо опускає очі). Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 22:35:35 ] - відповісти

Оксано, сестро, дякую! Мова, гадаю, як шабля, в чиїх руках вона, так і свистить. В одного - тяжко, неоковирно, непрозоро, а в іншого, може і легко, і віртуозно, і і летючо, і співучо...
Пам"ятаєш, як у Вороного:
Сіяє Київ, має Львів,
Ярмо одвічних ворогів
Скидає вільна Україна.

От з таких віртуозів я і намагався брати приклад. Хоч і Олесь теж близько, і Тичина...


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 21:52:53 ] - відповісти
Щиро вітаю з Днем Поезії,
любий Братику Ярославе!
Хай твориться,
пишеться легко,
співається і любиться!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-21 22:57:14 ] - відповісти

Дякую, дорога сестро Оксано! І тебе сердечно вітаю. Бажаю творчих успіхів, злетів, і таких шанувальників поезії, як ти у мене! Щоб приїздили за 500 км на творчий вечір і з більш віддалених районів! Щастя в особистому житті і здоров"я міцного зичу!


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-22 15:22:25 ] - відповісти
Здравствуйте Ярославе! При всій видимості простоти цей вірш Пушкіна дуже навіть непростий. При римуванні однакових частин мови і при такій короткій формі аж 5(!) одних тільки дієслівних чи близькодієслівних рим. Але класика починаючи з школи. Погодьтесь. А у Вас гарний переклад. Є деякі зауваження. Але тільки власні.

Ще бачиш -(ти бачиш)
Відкрий зіниці ніжні, зоре,
Назустріч (вранішній?)Аврорі -"ти" тут зайве явно


Учора хуга лютувала, (Ще в вечір, весь вечір, увечір і т.д.)
На мутнім небі мла літала, "тьмянім" хоч і не доречно

Мов чарівними килимами, ("мов" зовсім зайве, сніг лежить килимами і так. Треба подумати)
Сосна крізь іній зеленіє, (сосна хоч і близька до ялини, але... сподіваюсь не для слова у Вас тут сосна. Тоді вже краще Крізь іній хвоя зеленіє)

Вже блиском бурштину кімната (вся в блиску...
думать-люба і рима сумнівна, не кажучи вже про "думать", наче не зовсім по-українськи. Не путати з "думати".

відвідать - те саме
Ліси, густі іще недавно, (?)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-23 00:35:34 ] - відповісти

Вітаю, Олександре! Дякую за зауваження, дещо виправив, хоч згоден не з усим.