ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Олександр Пушкін Зимовий ранок
Мороз і сонце – день чудесний,
Ще бачиш сни, красуне-весно,
Вже час, кохана, пробудись:
Одкрий зіниці ніжні, зоре,
Навстріч північній ти Аврорі
Зорею півночі явись.

Учора хуга лютувала,
На мутнім небі мла літала,
Зблід місяць, наче полотно,
Жовтів крізь хмари він похмурі,
І ти сиділа у зажурі –
А нині… виглянь у вікно:

Під голубими небесами
Мов чарівними килимами,
На сонці сяйвом сніг лежить;
Лише прозорий ліс чорніє,
Крізь іній хвоя зеленіє,
Під кригою ріка блищить.

Бурштинним виблиском кімната
Уся осяяна. Тріщати
Взялася весело так піч.
Як лежачи, приємно думать
Чи в сани запрягти нам, люба,
Кобилку буру, звісна річ?

Ранковим ковзаючи снігом,
Довіримося, серце, бігу
На нетерплячому коні –
Поля пусті відвідать славно,
Й ліси, густі іще недавно,
І берег, любий так мені.


15.03.7517 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:31:51
Переглядів сторінки твору 484
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.746
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:32:30 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 02:20:16 ] - відповісти


ОЛЕКСАНДР ПУШКІН

ЗИМНЕЕ УТРО
(оригінал)

Мороз и солнце; день чудесный!
Еще ты дремлешь, друг прелестный –
Пора, красавица, проснись;
Открой сомкнуты негой взоры
Навстречу северной Авроры,
Звездою севера явись!

Вечор, ты помнишь, вьюга злилась,
На мутном небе мгла носилась;
Луна, как бледное пятно,
Сквозь тучи мрачные желтела,
И ты печальная сидела –
А нынче… погляди в окно:

Под голубыми небесами
Великолепными коврами,
Блестя на солнце, снег лежит;
Прозрачный лес один чернеет,
И ель сквозь иней зеленеет,
И речка подо льдом блестит.

Вся комната янтарным блеском
Озарена. Веселым треском
Трещит затопленная печь.
Приятно думать у лежанки.
Но знаешь: не велеть ли в санки
Кобылку бурую запречь?

Скользя по утреннему снегу,
Друг милый, предадимся бегу
Нетерпеливого коня
И навестим поля пустые,
Леса, недавно столь густые,
И берег, милый для меня.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 07:21:05 ] - відповісти

Дуже сподобався переклад, хоча Твої власні мені ближчі...
Але передано чітко, навіть почали сумніви брати, що то Чорногуз, а не сам Пушкін:))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:04:22 ] - відповісти

Дякую, Софіє! Хотілося спробувати показати, наскільки українська мова може бути легкою, віртуозною і летючою теж.


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 09:48:52 ] - відповісти

Гарний переклад, пане Ярославе. Сподобався.:)


Отправить
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2010-03-16 10:19:14 ] - відповісти

Геній генія зустрів... Чи то пак, романтик - романтика :) Сподобався переклад (автостоп: спиняє кобилку буру, ясна річ :)


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-16 11:34:08 ] - відповісти
Чудово, Братику!

Не хочу Тебе перехвалити (та і в термінах поетичних не дуже тямлю), проте, переклад - майстерний!
Збережено і ритм, і розмір вірша, настрій автора.
ЗдОрово!
Дякую.
(щодо Твого коментаря -
"наскільки українська мова може бути легкою, віртуозною і летючою теж." -
наша мова, Братику,- Є (а не може бути) і легка, і віртуозна, і летюча, і співуча - без "теж"!!!)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 21:26:57 ] - відповісти

Адель, дякую, дуже радий, що сподобалось, бо це моя - ледь чи не перша спроба, принаймні з російської.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 21:33:09 ] - відповісти

О світлосте, якщо вже Ви таке кажете... (Червоніє і соромливо опускає очі). Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-16 22:35:35 ] - відповісти

Оксано, сестро, дякую! Мова, гадаю, як шабля, в чиїх руках вона, так і свистить. В одного - тяжко, неоковирно, непрозоро, а в іншого, може і легко, і віртуозно, і і летючо, і співучо...
Пам"ятаєш, як у Вороного:
Сіяє Київ, має Львів,
Ярмо одвічних ворогів
Скидає вільна Україна.

От з таких віртуозів я і намагався брати приклад. Хоч і Олесь теж близько, і Тичина...


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-21 21:52:53 ] - відповісти
Щиро вітаю з Днем Поезії,
любий Братику Ярославе!
Хай твориться,
пишеться легко,
співається і любиться!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-21 22:57:14 ] - відповісти

Дякую, дорога сестро Оксано! І тебе сердечно вітаю. Бажаю творчих успіхів, злетів, і таких шанувальників поезії, як ти у мене! Щоб приїздили за 500 км на творчий вечір і з більш віддалених районів! Щастя в особистому житті і здоров"я міцного зичу!


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2010-03-22 15:22:25 ] - відповісти
Здравствуйте Ярославе! При всій видимості простоти цей вірш Пушкіна дуже навіть непростий. При римуванні однакових частин мови і при такій короткій формі аж 5(!) одних тільки дієслівних чи близькодієслівних рим. Але класика починаючи з школи. Погодьтесь. А у Вас гарний переклад. Є деякі зауваження. Але тільки власні.

Ще бачиш -(ти бачиш)
Відкрий зіниці ніжні, зоре,
Назустріч (вранішній?)Аврорі -"ти" тут зайве явно


Учора хуга лютувала, (Ще в вечір, весь вечір, увечір і т.д.)
На мутнім небі мла літала, "тьмянім" хоч і не доречно

Мов чарівними килимами, ("мов" зовсім зайве, сніг лежить килимами і так. Треба подумати)
Сосна крізь іній зеленіє, (сосна хоч і близька до ялини, але... сподіваюсь не для слова у Вас тут сосна. Тоді вже краще Крізь іній хвоя зеленіє)

Вже блиском бурштину кімната (вся в блиску...
думать-люба і рима сумнівна, не кажучи вже про "думать", наче не зовсім по-українськи. Не путати з "думати".

відвідать - те саме
Ліси, густі іще недавно, (?)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-03-23 00:35:34 ] - відповісти

Вітаю, Олександре! Дякую за зауваження, дещо виправив, хоч згоден не з усим.