ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2024.04.23 09:40
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує поміж нас,
Хоч зазирають в душі ще зловісні дії,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Єднання сила здійснюює все ж мрію.
І попри труднощі в воєнний час,
Плекає сонце життєлюбне нам надію.
Весна квітує б

Володимир Каразуб
2024.04.23 09:17
І слова, наче, хвилі, хвилі,
Гойдаються, хвилі, мов коми,
І скільки, любові, за ними,
І скільки, іще, невідомих.
І скільки, безмовних, схлипів,
У цьому, голодному, морі,
І лякає, не те, що квилить,
А те, що, не може, промовити.

Ілахім Поет
2024.04.23 07:19
Хтось скаже, що банально вию вовком.
Для мене це є блюзом самоти.
На перехресті не простоїш довго.
А на узбіччя тяжко відійти.
Я підкотив би Принцем, наче в казці.
Та побут твій спаплюжити боюсь.
Хтось скаже – меланхолія якась це.
А як на мене, рад

Віктор Кучерук
2024.04.23 04:48
Віддаляється вчорашнє
І послаблюється шум
Од учинків безшабашних,
І від плину мрійних дум.
Тільки згадки пам'ять мучать
Повсякчасно й без пуття
Про, на жаль, скороминуче
Богом дане раз життя.

Хельґі Йогансен
2024.04.22 21:05
Закривавлена, знищена, спалена
Вже не вперше й не вдруге весна.
Вона — звістка, якої чекаємо,
Але й досі до нас не дійшла.

У молитвах, прокльонах "оспівана",
Хоч нема її в тому вини.
Почуттями брудними, незрілими

Іван Потьомкін
2024.04.22 10:25
Не блудним сином їхав в Україну
Із того краю, що не чужий тепер мені.
До друзів поспішав, щоб встигнути обняти,
До кладовищ, щоб до могил припасти...
...Вдивлявсь- не пізнавав знайомі видноколи,
Хоч начебто й не полишав я їх ніколи,
Та ось зненацьк

Олександр Сушко
2024.04.22 08:52
Ви чули як чмихають їжаки? Ні? Дивно. Спробуйте увечері натерти пусту собачу тарілку під порогом шматочком тушкованого м’яса. Як сяде сонце – вдягніть щось балахонисте з каптуром та сядьте в кущах на ослінчику. Гарантую: на густий запах тушонки їжак

Леся Горова
2024.04.22 08:32
Верба розплела свої коси за вітром
Під ними у брижах виблискує став,
Скотилися з берега запахи літа ...
Втікаючи геть очерет захитав

Сполоханий крижень. У сірої чаплі
Сьогодні в болоті скрипучий вокал,
А сонце розсипалось плесом по краплі,

Ілахім Поет
2024.04.22 07:03
З гори, з Сіону видно все і скрізь! Дивись, запам’ятовуй, Єшаягу! Як паросток башанський нині зріс, яку він приписав собі звитягу.

- Я бачу – в наступ знову йде Арам; і смертю Манасія та Єфрем нам загрожують. Їм кістка в горлі – Храм! Хизуються – баг

Козак Дума
2024.04.22 07:01
Словами не відтворюються ноти,
а ключ скрипковий – музи реверанс.
Приємно спілкуватися на дотик,
коли у тиші слово – дисонанс.


Віктор Кучерук
2024.04.22 05:47
Клекоче й булькає вода,
І піниться, мов юшка, –
Мигоче блякло, як слюда,
Повніюча калюжка.
Навколо неї, як вужі,
Снують струмки глибокі,
Бо для калюжі не чужі
Оці брудні потоки.

Артур Курдіновський
2024.04.21 22:16
МАГІСТРАЛ

Бездонна ніч своєю глибиною
Створила непохитний нотний стан.
А сивий сніг спостерігав за мною:
Чи впораюсь я з болем свіжих ран?

Мелодія, пригнічена журбою

Микола Дудар
2024.04.21 21:42
Квітні, травні, липні, червні…
Серпнів я би не чіпав…
Не помістяться в майстерні —
Нечитайло підсказав…

Що робити, де та правда?
Що такого я зробив?
Серпні наче — не завада,

Ілахім Поет
2024.04.21 21:09
Ти була всім, чим я дихав і дихаю.
Тим, що втрачав і що в серці відкрив.
Грізною зливою, повінню тихою.
Теплим ковчегом в безмежності криг.

Садом Едемським і небом з сузір’ями.
Чим насолоджувавсь я, чим страждав.
Днями святковими, буднями сір

Євген Федчук
2024.04.21 14:49
Стояв травневий ясний, свіжий ранок.
Вже сонце освітило куполи
Софії. Ніч майнула наостанок
За Гору. Пташки співи завели.
Грайливі горобці чогось зчепились
У поросі. Знайшли, напевно, щось.
А сонні голуби на те дивились
Зі стріхи. Сонце вище піднял

Ігор Шоха
2024.04.21 11:43
Життя таке, що їде дах,
та поки дибаємо далі,
воно збувається у снах
як репетиція реалій.
Ховатися немає де,
хоча і мусимо – подалі:
на Марсі, Місяці... ніде,
якщо і досі де-не-де
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ілахім Поет
2024.04.15

Степанчукк Юлія
2024.04.15

Петро Схоласт
2024.04.15

Дирижабль Піратський
2024.04.12

Анатолій Цибульський
2024.04.01

Ігор Мартинюк
2024.03.28

Вадим Водичка
2024.03.26






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Сергій Єсенін Не шкодую ні за чим достоту
Не шкодую ні за чим, достоту,
Все мине, як з білих яблунь дим,
В"янення охоплений я злотом,
Вже не буду більше молодим.

Ти в биття шаленстві охолонеш,
Серце, смуток осені вбирай,
Не заманить йти бродить босоніж
Вже березового ситцю край.

Дух бурлацький! Ти щоразу рідше
Пломінь уст зворушуєш моїх.
О моя утраченая свіжість,
Буйність віч і повінь почуттів.

Я тепер - скупіший в забаганках,
О життя, чи снилось ти мені?
Ніби я дзвінким весняним ранком
На рожевому промчав коні.

Всі минущі ми в цім світі люди,
Тихо ллється з кленів листя мідь...
Хай навік благословенне буде,
Що розквітнути прийшло й зотліть.

травень-червень 7518 р. (від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:36:43
Переглядів сторінки твору 273
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.673
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2024.04.23 00:06
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:38:48 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 00:33:12 ] - відповісти

Подаю оригінал:

Сергей Есенин - "Не жалею, не ..."

Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым.
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.

Ты теперь не так уж будешь биться,
Сердце, тронутое холодком,
И страна березового ситца
Не заманит шляться босиком.

Дух бродяжий! ты все реже, реже
Расшевеливаешь пламень уст
О, моя утраченная свежесть,
Буйство глаз и половодье чувств!

Я теперь скупее стал в желаньях,
Жизнь моя, иль ты приснилась мне?
Словно я весенней гулкой ранью
Проскакал на розовом коне.

Все мы, все мы в этом мире тленны,
Тихо льется с кленов листьев медь...
Будь же ты вовек благословенно,
Что пришло процвесть и умереть.

1921


Отправить
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-06 00:42:44 ] - відповісти

більше схоже на переспів, а не на переклад. бо переклад фактично неможливий.
якщо це переспів, то дуЖе гарний


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 01:13:58 ] - відповісти

Намагався перекладати, а що вийшло - судити вам, читачам. Може, частково, і переспів, бо вкладаєш часточку себе у цю роботу. Дякую за відгук.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 07:36:34 ] - відповісти

Оооооо!!!!!!
Ярославчику, краса!!!!!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 11:44:17 ] - відповісти

Спасибі, Софієчко! Радий, що сподобалось, натхнення тобі!


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 10:44:33 ] - відповісти

Цікава спроба, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 11:46:08 ] - відповісти

Дякую, Володимире, і за відгук, і за спонуку до перекладацької праці!


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-06-07 10:04:17 ] - відповісти

Чудовий переклад, пане Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-07 21:24:37 ] - відповісти

Сердечно дякую, Валерію! Бажаю натхнення і творчих успіхів.


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-07 22:10:26 ] - відповісти

Ще раз переконалась у Вашій багатогранності, пане Ярослав! Шикарна вийшла інтерпретація ;)
З повагою, Ніна :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-07 23:31:55 ] - відповісти

Дякую, Ніночко! Мені боляче, що Ваш чудовий вірш так низько оцінили. Натхнення Вам!


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-07 23:34:58 ] - відповісти

це ж Ви який вірш маєте на увазі? мене тут взагалі не надто балують високими оцінками :))) не дорослА ще, мабуть :)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-07 23:45:20 ] - відповісти

"Синьоокий листоноша", маю на увазі оцінку Ю.Перехожого. У цьому вірші, принаймні, Ви доросли.
Якби залишити дві оцінки - 5,5 - мою і "Майстерень редакції" - 5,25, то середня з-поміж них була б якраз абсолютно об"єктивною, як на мою скромну думку.


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-07 23:52:48 ] - відповісти

та хіба ж оті цифри - найголовніше в нашому житті? ;) Ваша читацька увага приємніша для мене за будь-які бали :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-08 07:35:58 ] - відповісти

Справді, Ніно, згоден. Все відносно в цьому світі, а те, що Ви написали гарний вірш - факт.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-06-13 17:13:55 ] - відповісти

Ярославе! Це ж один із моїх улюблених віршів Єсєніна!
Але я б дещо у твоєму перекладі підправив. Наприклад "дух бродяжий" - на "дух бунтарний". Так, мені здається, ближче до оригіналу. Бо бурлацький... Ну, ти сам розумієш.
І ще: "О життя! наснилось ти мені"
А над закінченням трішечки треба подумати. А так - шикарно. Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-13 17:47:55 ] - відповісти

Дякую Василю за зауваги. Я його вже правлю й сам безкінечно. І про життя виправив після твого зауваження, але по-своєму, ближче до питальної інтонації в оригіналі. А щодо "бродяжого духу", то я відштовхувався від вислову "шляться босиком", тому, як на мене, сюди ближче підходить дух бурлацький - мандрівний, ніж бунтарський, хоч я не виключаю й цього варіанту, це цікаво. Зроби свій переклад, я помучився над цим добряче. Мені було легше Пушкіна перекладати, ніж Єсеніна, бо тут більше треба над змістом думати, над точністю передачі думки.


Отправить
Ванда Савранська (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-17 17:47:54 ] - відповісти


Дякую, Ярославе!
Мені особливо сподобався "дух бурлацький" , бо тут власна авторська нотка!
"В"янення охоплений я злотом - важкувато", хоч і точно... Але як можна ще?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-07-19 10:38:03 ] - відповісти

Вандо! Дуже радий Вашим відвідинам, особливо приємно вислухати позитивні відгуки і критику від того, хто сам уміє талановито перекладати. Дякую за "дух бурлацький", а щодо в"янення - згоден, що важкувато, але поки кращого нічого не спадає на думку, втішаю себе тим, що це слово дає хоч певну плавність. Ну і я зробив рівну кількість складів з першим рядком, бо у Єсєніна - зайвий склад у цьому рядку, зверніть увагу - 10 - 11 складів 1-3 рядки, а в мене - 10-10.