ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля

Юхим Семеняко
2026.08.08 17:13
Не піду під щитом я "на ви",
Сеньйорит не ділитиму з кимось.
Не зносити мені голови –
І в амбіції більше не кинусь.

Перейшов до когорти дідів,
Дідусем величають онуки.
Тож куфайку стареньку надів,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Сергій Єсенін Не шкодую ні за чим достоту
Не шкодую ні за чим, достоту,
Все мине, як з білих яблунь дим,
В"янення охоплений я злотом,
Вже не буду більше молодим.

Ти в биття шаленстві охолонеш,
Серце, смуток осені вбирай,
Не заманить йти бродить босоніж
Вже березового ситцю край.

Дух бурлацький! Ти щоразу рідше
Пломінь уст зворушуєш моїх.
О моя утраченая свіжість,
Буйність віч і повінь почуттів.

Я тепер - скупіший в забаганках,
О життя, чи снилось ти мені?
Ніби я дзвінким весняним ранком
На рожевому промчав коні.

Всі минущі ми в цім світі люди,
Тихо ллється з кленів листя мідь...
Хай навік благословенне буде,
Що розквітнути прийшло й зотліть.

травень-червень 7518 р. (від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:36:43
Переглядів сторінки твору 506
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.673
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:38:48 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 00:33:12 ] - відповісти

Подаю оригінал:

Сергей Есенин - "Не жалею, не ..."

Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым.
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.

Ты теперь не так уж будешь биться,
Сердце, тронутое холодком,
И страна березового ситца
Не заманит шляться босиком.

Дух бродяжий! ты все реже, реже
Расшевеливаешь пламень уст
О, моя утраченная свежесть,
Буйство глаз и половодье чувств!

Я теперь скупее стал в желаньях,
Жизнь моя, иль ты приснилась мне?
Словно я весенней гулкой ранью
Проскакал на розовом коне.

Все мы, все мы в этом мире тленны,
Тихо льется с кленов листьев медь...
Будь же ты вовек благословенно,
Что пришло процвесть и умереть.

1921


Отправить
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-06 00:42:44 ] - відповісти

більше схоже на переспів, а не на переклад. бо переклад фактично неможливий.
якщо це переспів, то дуЖе гарний


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 01:13:58 ] - відповісти

Намагався перекладати, а що вийшло - судити вам, читачам. Може, частково, і переспів, бо вкладаєш часточку себе у цю роботу. Дякую за відгук.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 07:36:34 ] - відповісти

Оооооо!!!!!!
Ярославчику, краса!!!!!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 11:44:17 ] - відповісти

Спасибі, Софієчко! Радий, що сподобалось, натхнення тобі!


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 10:44:33 ] - відповісти

Цікава спроба, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 11:46:08 ] - відповісти

Дякую, Володимире, і за відгук, і за спонуку до перекладацької праці!


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-06-07 10:04:17 ] - відповісти

Чудовий переклад, пане Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-07 21:24:37 ] - відповісти

Сердечно дякую, Валерію! Бажаю натхнення і творчих успіхів.


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-07 22:10:26 ] - відповісти

Ще раз переконалась у Вашій багатогранності, пане Ярослав! Шикарна вийшла інтерпретація ;)
З повагою, Ніна :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-07 23:31:55 ] - відповісти

Дякую, Ніночко! Мені боляче, що Ваш чудовий вірш так низько оцінили. Натхнення Вам!


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-07 23:34:58 ] - відповісти

це ж Ви який вірш маєте на увазі? мене тут взагалі не надто балують високими оцінками :))) не дорослА ще, мабуть :)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-07 23:45:20 ] - відповісти

"Синьоокий листоноша", маю на увазі оцінку Ю.Перехожого. У цьому вірші, принаймні, Ви доросли.
Якби залишити дві оцінки - 5,5 - мою і "Майстерень редакції" - 5,25, то середня з-поміж них була б якраз абсолютно об"єктивною, як на мою скромну думку.


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-07 23:52:48 ] - відповісти

та хіба ж оті цифри - найголовніше в нашому житті? ;) Ваша читацька увага приємніша для мене за будь-які бали :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-08 07:35:58 ] - відповісти

Справді, Ніно, згоден. Все відносно в цьому світі, а те, що Ви написали гарний вірш - факт.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-06-13 17:13:55 ] - відповісти

Ярославе! Це ж один із моїх улюблених віршів Єсєніна!
Але я б дещо у твоєму перекладі підправив. Наприклад "дух бродяжий" - на "дух бунтарний". Так, мені здається, ближче до оригіналу. Бо бурлацький... Ну, ти сам розумієш.
І ще: "О життя! наснилось ти мені"
А над закінченням трішечки треба подумати. А так - шикарно. Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-13 17:47:55 ] - відповісти

Дякую Василю за зауваги. Я його вже правлю й сам безкінечно. І про життя виправив після твого зауваження, але по-своєму, ближче до питальної інтонації в оригіналі. А щодо "бродяжого духу", то я відштовхувався від вислову "шляться босиком", тому, як на мене, сюди ближче підходить дух бурлацький - мандрівний, ніж бунтарський, хоч я не виключаю й цього варіанту, це цікаво. Зроби свій переклад, я помучився над цим добряче. Мені було легше Пушкіна перекладати, ніж Єсеніна, бо тут більше треба над змістом думати, над точністю передачі думки.


Отправить
Ванда Савранська (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-17 17:47:54 ] - відповісти


Дякую, Ярославе!
Мені особливо сподобався "дух бурлацький" , бо тут власна авторська нотка!
"В"янення охоплений я злотом - важкувато", хоч і точно... Але як можна ще?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-07-19 10:38:03 ] - відповісти

Вандо! Дуже радий Вашим відвідинам, особливо приємно вислухати позитивні відгуки і критику від того, хто сам уміє талановито перекладати. Дякую за "дух бурлацький", а щодо в"янення - згоден, що важкувато, але поки кращого нічого не спадає на думку, втішаю себе тим, що це слово дає хоч певну плавність. Ну і я зробив рівну кількість складів з першим рядком, бо у Єсєніна - зайвий склад у цьому рядку, зверніть увагу - 10 - 11 складів 1-3 рядки, а в мене - 10-10.