ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.09.25 07:54
VIІ. « РИМ ПОЧЕКАЄ! » Кімната молодого Плінія була завалена сувоями. Тут були вірші Вергілія, праці істориків і його власні начерки. Юнак гарячково пакував речі в шкіряну сумку. Завтра вранці в порту на нього чекав корабель до Остії. Пліній

Віктор Кучерук
2026.09.25 07:16
До сонця усміхається земля,
Діждавшись врешті просвіту в тумані, -
Вже росами вмиваються поля
І обсихають в теплому сіянні.
Усе навколо скинуло свій жаль,
Розвіялися сумніви й тривоги, -
Душа світліє, як прозора даль,
І стелиться життя нова дорога.

С М
2026.09.24 23:59
Лунатик на траві, дивись
Лунатик на траві, дивись
Згадавши як сміявся й грав колись
Інші диваки за ним велись

Лунатик у передпокої
Лунатики в передпокої
В газеті їх обличчя звернуті додолу

хома дідим
2026.09.24 23:03
обережно акуратно
непоспішно
оминаючи закинуті кути
де чаїться бозна-що
пантрує нищить
залишає непривабливі
сліди
вийшовши нарешті

Тетяна Левицька
2026.09.24 22:13
Ще краплі літа в осені барвистій
перлинами роси у падолисті,
та вже схиляють голови жоржини;
лоскоче оболок* вологий жовтень,
свавільний вітер бешкетує вкотре
прозорим привидом у журавлині.

Каштанів їжачки вп'ялися в землю,

Ольга Садкова
2026.09.24 20:58
Грались в піжмурки із сонцем,
якось, огірки.
Ув огудині сховались добре під листки.

Сонце тикається в листя:
як би зазирнуть?
Жодної нема шпарини ані там, ні тут.

Вячеслав Руденко
2026.09.24 18:34
Підлога бажає зігрітись,
Юрба із бандурами зліва
Несе непорочне угору.
Фіналу не буде — диво.

Диво з червоної глини,
Мета його нам невідома.
Шерех ще чути з обійстя

Євген Федчук
2026.09.24 17:13
Жили чоловік і жінка на хуторі. Звісно
Двом на хуторі отому їм було не тісно.
Бо ж ніхто до них не їздив, щоб погостювати.
А вони гостей любили у себе приймати.
Щоб самим у гості з’їздить – того не любили.
Тож на хуторі своєму у нудьзі сиділи.
Якось

Юрко Бужанин
2026.09.24 16:43
Так схожий на старовинні,
Я замок повітряний звів.
В ясній мальовничій місцині,
Із хитросплетінням ходів.

Заходимо вдвох у замок. –
Тут гарно, лише придивись:
І стіни – дзеркальний спалах.

Борис Костиря
2026.09.24 14:26
Колись доводиться прощатись
Із домом, книгами, людьми.
Не дочекаєшся пощади,
Хоч упади на дот грудьми.
Колись приходить час останній
І вирішальна дивна мить.
Всі непромовлені питання
Не можна в серці утопить.

Віктор Кучерук
2026.09.24 06:15
Предківські дороги нам дарують крила
І тримає міцно пращурів земля, -
Без того коріння, що дає всім сили,
Не злетить у небо молоде орля.
Пам'ятають стіни дорогої хати
Предків кожне слово, кроки і пісні,
Що з дитинства учать правду захищати
Від як

Ірина Вовк
2026.09.24 05:29
VІ. ТЯГАР СИНІВСЬКОГО ОБОВ'ЯЗКУ У задимленій майстерні коваля Квінта ранок почався з важкої розмови. За довгим дерев'яним столом сиділи двоє братів. Квінт, широкоплечий, із мозолястими від молота руками, та Марцелл – стрункий, загартований у боях ле

хома дідим
2026.09.24 00:00
вітер тихий і вітер злобний
понеділок а там четвер
чоловік зріс пішов із дому
зневірявся як міг помер
не того що хотів скандалу
чи хворів а чи впав у маразм
цих випадків буває чимало
а того що відбув свій час

Борис Костиря
2026.09.23 20:02
Перетоплений шлях у майбутнє, на гору жадану,
Перетоплений сміх, перетоплені плоть і кістки,
Перетоплений голос, далекий, тендітний, коханий,
І не можемо ми спорудити крізь вічність мости.

Перетоплені сили, наснага, надія і гордість,
Перетоплені зд

Федір Паламар
2026.09.23 19:32
   14. Во ім’я Життя Вишнього, слава Світлу горньому!    Шум-Кушта предстоїть, і возвіщає, і поучає. Шум бар Ну, Шум-Кушта, предстоїть і глаголе покірно перед Господом, прорікаючи:    – Минувся час мій, і належить мені відійти. Та не відаю, хто суп

Артур Курдіновський
2026.09.23 15:17
Я піду за дощем, закохавшись у сіру сльоту
Та не буду співати весні осяйні дифірамби.
Вже минули безглузді часи сподівань біля рампи -
Тож сьогодні вінок з порожнечі для себе сплету.

Не лякай мене, осене, холодом вранішніх злив!
Це - стихія моя! В
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Сергій Єсенін Не шкодую ні за чим достоту
Не шкодую ні за чим, достоту,
Все мине, як з білих яблунь дим,
В"янення охоплений я злотом,
Вже не буду більше молодим.

Ти в биття шаленстві охолонеш,
Серце, смуток осені вбирай,
Не заманить йти бродить босоніж
Вже березового ситцю край.

Дух бурлацький! Ти щоразу рідше
Пломінь уст зворушуєш моїх.
О моя утраченая свіжість,
Буйність віч і повінь почуттів.

Я тепер - скупіший в забаганках,
О життя, чи снилось ти мені?
Ніби я дзвінким весняним ранком
На рожевому промчав коні.

Всі минущі ми в цім світі люди,
Тихо ллється з кленів листя мідь...
Хай навік благословенне буде,
Що розквітнути прийшло й зотліть.

травень-червень 7518 р. (від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:36:43
Переглядів сторінки твору 544
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.673
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми ПЕРЕКЛАДИ
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:38:48 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 00:33:12 ] - відповісти

Подаю оригінал:

Сергей Есенин - "Не жалею, не ..."

Не жалею, не зову, не плачу,
Все пройдет, как с белых яблонь дым.
Увяданья золотом охваченный,
Я не буду больше молодым.

Ты теперь не так уж будешь биться,
Сердце, тронутое холодком,
И страна березового ситца
Не заманит шляться босиком.

Дух бродяжий! ты все реже, реже
Расшевеливаешь пламень уст
О, моя утраченная свежесть,
Буйство глаз и половодье чувств!

Я теперь скупее стал в желаньях,
Жизнь моя, иль ты приснилась мне?
Словно я весенней гулкой ранью
Проскакал на розовом коне.

Все мы, все мы в этом мире тленны,
Тихо льется с кленов листьев медь...
Будь же ты вовек благословенно,
Что пришло процвесть и умереть.

1921


Отправить
Ґеорґус Аба (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-06 00:42:44 ] - відповісти

більше схоже на переспів, а не на переклад. бо переклад фактично неможливий.
якщо це переспів, то дуЖе гарний


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 01:13:58 ] - відповісти

Намагався перекладати, а що вийшло - судити вам, читачам. Може, частково, і переспів, бо вкладаєш часточку себе у цю роботу. Дякую за відгук.


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 07:36:34 ] - відповісти

Оооооо!!!!!!
Ярославчику, краса!!!!!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 11:44:17 ] - відповісти

Спасибі, Софієчко! Радий, що сподобалось, натхнення тобі!


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 10:44:33 ] - відповісти

Цікава спроба, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-06 11:46:08 ] - відповісти

Дякую, Володимире, і за відгук, і за спонуку до перекладацької праці!


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-06-07 10:04:17 ] - відповісти

Чудовий переклад, пане Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-07 21:24:37 ] - відповісти

Сердечно дякую, Валерію! Бажаю натхнення і творчих успіхів.


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-07 22:10:26 ] - відповісти

Ще раз переконалась у Вашій багатогранності, пане Ярослав! Шикарна вийшла інтерпретація ;)
З повагою, Ніна :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-07 23:31:55 ] - відповісти

Дякую, Ніночко! Мені боляче, що Ваш чудовий вірш так низько оцінили. Натхнення Вам!


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-07 23:34:58 ] - відповісти

це ж Ви який вірш маєте на увазі? мене тут взагалі не надто балують високими оцінками :))) не дорослА ще, мабуть :)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-07 23:45:20 ] - відповісти

"Синьоокий листоноша", маю на увазі оцінку Ю.Перехожого. У цьому вірші, принаймні, Ви доросли.
Якби залишити дві оцінки - 5,5 - мою і "Майстерень редакції" - 5,25, то середня з-поміж них була б якраз абсолютно об"єктивною, як на мою скромну думку.


Отправить
Ніна Яворська (Л.П./Л.П.) [ 2010-06-07 23:52:48 ] - відповісти

та хіба ж оті цифри - найголовніше в нашому житті? ;) Ваша читацька увага приємніша для мене за будь-які бали :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-08 07:35:58 ] - відповісти

Справді, Ніно, згоден. Все відносно в цьому світі, а те, що Ви написали гарний вірш - факт.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2010-06-13 17:13:55 ] - відповісти

Ярославе! Це ж один із моїх улюблених віршів Єсєніна!
Але я б дещо у твоєму перекладі підправив. Наприклад "дух бродяжий" - на "дух бунтарний". Так, мені здається, ближче до оригіналу. Бо бурлацький... Ну, ти сам розумієш.
І ще: "О життя! наснилось ти мені"
А над закінченням трішечки треба подумати. А так - шикарно. Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-06-13 17:47:55 ] - відповісти

Дякую Василю за зауваги. Я його вже правлю й сам безкінечно. І про життя виправив після твого зауваження, але по-своєму, ближче до питальної інтонації в оригіналі. А щодо "бродяжого духу", то я відштовхувався від вислову "шляться босиком", тому, як на мене, сюди ближче підходить дух бурлацький - мандрівний, ніж бунтарський, хоч я не виключаю й цього варіанту, це цікаво. Зроби свій переклад, я помучився над цим добряче. Мені було легше Пушкіна перекладати, ніж Єсеніна, бо тут більше треба над змістом думати, над точністю передачі думки.


Отправить
Ванда Савранська (Л.П./Л.П.) [ 2010-07-17 17:47:54 ] - відповісти


Дякую, Ярославе!
Мені особливо сподобався "дух бурлацький" , бо тут власна авторська нотка!
"В"янення охоплений я злотом - важкувато", хоч і точно... Але як можна ще?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-07-19 10:38:03 ] - відповісти

Вандо! Дуже радий Вашим відвідинам, особливо приємно вислухати позитивні відгуки і критику від того, хто сам уміє талановито перекладати. Дякую за "дух бурлацький", а щодо в"янення - згоден, що важкувато, але поки кращого нічого не спадає на думку, втішаю себе тим, що це слово дає хоч певну плавність. Ну і я зробив рівну кількість складів з першим рядком, бо у Єсєніна - зайвий склад у цьому рядку, зверніть увагу - 10 - 11 складів 1-3 рядки, а в мене - 10-10.