ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.11.11 06:10
* * *
Неспокійний, як вітрисько,
Прудконогий цей хлопчисько,
Що в глибинах небовиду
Таємничо зник без сліду.
Заховався за хмаринку
На якусь одну хвилинку,
Бо за мить повз мене знову
Шмигонув у гай вербовий,

Артур Курдіновський
2026.11.10 23:06
Втрати (сонетний триптих)
Під ноги осінь сипала бурштин
І шила сповідь жовтими нитками.
Стою на тихій вулиці один...
Тут відчиню собі останню браму.

Всі відзвуки зимових іменин
Оглушені осінніми дощами.
У кожній краплі бачить грішник син

М Менянин
2026.11.10 23:00
Меч-кладенець* (Есе́й)
Є меч такий Кладениць,
нівроку як кому,
народ наш спадкоємець
віки й віки тому.

На захист має силу
й умову лиш одну:
над ним хто зрушить брилу –

Кока Черкаський
2026.11.10 21:23
Онко
Онкодиспансер. Первинний огляд лікаря. Пацієнт - чоловік років 45-50. Підозра на рак легень. - Палите? - Палю. - Як довго? - З 4го класу. Може з 5го. - З якого конкретно року? - Я не помню. - В школу ви в якому році пішли? - (кашляє) Точно не п

Ігор Шоха
2026.11.10 21:06
Осучаснена надія
Летять і минають літа суєти,
об’єднані ціллю одною,
і люди, що мчать до цієї мети,
назвали її золотою.

Старіє і знов молодіє земля,
і є сподівання на краще,
і промені сонця ще гріють здаля,

Тетяна Левицька
2026.11.10 20:26
Світло любові
Не знадобиться відпускати
минуле у чортополох.
Ще здатна прикрашати шати
хоч уві сні для нас обох,
і згадувати очі сині,
обличчя миле, рук тепло —
від щемної пори й донині,
любити, щоб там не було.

Борис Костиря
2026.11.10 20:17
Від'їзд біженця
Перед тим, як назавжди покинуть
Цю місцевість, таку дорогу,
Він вклонився могилам і нивам,
Залишивши надію благу.

Він вклонився книжкам посивілим
На полицях дрімливих, стійких.
Він лишав не маєтки і вілли,

Іван Потьомкін
2026.11.10 18:06
***
«Які ми гарні!»- пишаються суцвіття,
Невдовзі станемо плодами...»
Згинається гілля, кора мовчить.
Мовчить невидиме коріння…
Мовчать, хоч знають, що сказати крикунам,
Які невдовзі розпрощаються з цим світом.
І тільки ми дамо життя новим суцвіттям.

Ігор Терен
2026.11.10 12:22
Кожній тварі по парі
А наш взірець – Сцевола Муцій,
який учив терпіти зло
і цій науці
у фейсбуці
підтакує якесь пуйло.

***
А де-не-де є мода вічна

Віктор Кучерук
2026.11.10 07:14
* * *
Радію вранішньому світлу,
Що тихо ллється через скло, -
Радію сонцю, що розквітло,
Землі даруючи тепло.
Вдихаю чисту прохолоду
І свіжість ранньої пори, -
І відчуваю ту свободу,
Яку мені несуть вітри.

хома дідим
2026.11.09 23:45
* 252 *
отакої, буркоче собі під сиві вуса достопамятний улюблений протагоніст, відомий за попередніми епізодами, шкандибаючи додому через дитячий майданчик, де пісочниця зі собачим лайном, отакої · у манері одиноких під старість усіма забутих уперто не вмираючих

С М
2026.11.09 16:15
Чорний Петер (Grateful Dead)
Друзі до мене прийшли вчора, надвечір
Сам я лежав у постелі, умираючи
Ені Бон зі Сейнт-Ейнжел
Казала ”надворі погода шикарна“

Ще вітер тоді завивав у проймі дверній
О, хто ти такий, щоби погоді відмовіти
Мені би спокою, щоби умерти собі

Марія Дем'янюк
2026.11.09 15:58
Гостинна ялинка
Усі шишки на ялинці
Усміхаються хмаринці.
Вітер віти колихає —
Він ялинку колисає:
— Люлі, люлі, спи гарненько,
Чарівнице зелененька!

Та ялинці геть не спиться:

Володимир Бойко
2026.11.09 14:35
Лімерики G 2
Дід в гірському селі під Женевою
Мордувався з розпуки статевої.
Бо в селі на горі
Лиш бабусі старі,
А панянки гуляють Женевою.

На стоянці в порту Гонолулу
Бабі Ксенії вухо надуло.

Сергій Губерначук
2026.11.09 12:39
Огляд віршів, на які створено пісні (5)
У 2026 р. світ побачили нові пісні на вірші Сергія Губерначука на платформі URockBallads (https://www.youtube.com/@URockBallads/featured). URockBallads на своєму YouTube каналі представляє рок-версії поетів-класиків (Т. Шевченко, І. Франко, Л. Українка),

Світлана Пирогова
2026.11.09 11:24
А вже листопад
А вже листопад із сумними вітрами,
Літає і падає листя-метелик.
І джерги осінні на душі нам стелить.
Не знає ніхто, що за синню й горами,
Бо крутиться світ, наче зірвана хвіртка.
І стіни замовкли, а серце тріпоче.
А далі що буде? Все знає лиш Отче.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17

Єгор Мельниченко
2026.10.12

Олег Гелолев
2026.10.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Марсіанське кохання
Вже сивіє потроху мій волос,
Тихо час робить діло своє,
Я тебе поцілую у голос,
Марсіанське кохання моє.

Я тужу за тобою у пущі,
Шлю сигнали на ніжний радар,
Дотик голосом теплий - цілющий,
Це - кохання солодкий нектар.

І хмелію од того предива,
Що мене огортає всього.
І такий я стаю знов щасливий,
Мов цілунку напився твого.

Мов од душу щемливого слова
Змив недобре усе назавжди,
Дотик голосу, дотик любові,
І я знов - молодий, молодий!!!

23.10.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:46:18
Переглядів сторінки твору 708
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:47:00 ]
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 08:27:04 ] - відповісти

І Ти знов молодий!

Ярославе, тепер не тільки я чекаю тебе в Умані з бандурою.
об 11:15 у тебе зустріч з філологами в педунівері, а в о 15:00 з бандуристами в музучилищі.
Про книжки я вже сказала і там і там, і в оголошенні напишу ще!


ЧЕКАЮ!!!!!


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 08:57:42 ] - відповісти

Мне тоже верится в то, что я буду вечно молодым.
Если, конечно, не состарюсь.
Рифмы первой строфы дышат молодостью, я сказал бы, не столько своею, как поэтической. Достаточно вслушаться.
Современностью отзывается вторая. Радар...
Глубочайшей лиричности полны последующие.
Спасибон и удач-дач-дач в процессе вечного омоложения.


Отправить
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 10:51:05 ] - відповісти

Дуже гарно, вкрай наповнене любов"ю...І справді, "Мов од душу щемливого слова
Змив недобре усе назавжди..." Тільки, здається, описка оБ душу?..


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 11:15:31 ] - відповісти

А мене пробило на пародію: "Марсіансько-венеріанське кохання" :). Прошу прийняти з гумором, пане Ярославе: http://maysterni.com/publication.php?id=53538
З повагою,
Валерій.


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 11:28:29 ] - відповісти

Перейменував на "Міжпланетне кохання")


Отправить
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:08:21 ]

Точно є, пане Валерію. ЩО ж це таке з Землею коїться, що всіх потягнуло в космос. Чи не за Льонею, бува? Часом астероїд який нам не загрожує на додачу до виборів?


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-28 08:24:03 ] - відповісти

Календар майя закінчується 2012 роком.))) Якщо проскочим, то у 2029 р. Земля може зустрітися з астероїдом Апофіс (НАСА вже готує космічну експедицію, аби змінити небезпечну для Землі орбіту цього астероїда, заодно розробляються зорельоти, які в змозі досягти схожих на Землю планет інших зоряних систем - такі собі сучасні ковчеги...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:48:04 ] - відповісти

Софіє, дуже вдячний, готуюся, хоч пальці починають тремтіти, коли ти сказала про музучилище. Ну та нічого, щось та вийде з того. Тільки б дали Боги погоду сонячну - поблудити з Софією у Софіївці.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:54:34 ] - відповісти

Дорогий Алексію, і Вам бажаю натхнення й омолодження, а також щоб Ви дописалися до такого, щоб Вам Лариса 1-ша поставила пам"ятник "Алексию Третьему - Лариса Первая за наичудеснейшие стихотворения во славу женщин!" Як колись Петру Первому - Екатерина Вторая за те, що "Россию поднял на дыбы".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:01:23 ] - відповісти

Пані царице, Ларисо І, сердечно дякую, що завітали. Спасибі за коментар і сердечну увагу, бажаю натхнення і успішного дебюту на "Майстернях".
За описку не турбуйтесь, там усе правильно, навіть з пародій на вірш видно, що таки "од душу".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:04:50 ] - відповісти

Ну, Валерію й Василю, я чекав, що заголовок приверне увагу, але щоб і пародії посипалися, як з рогу достатку... Це, як каже наша дорога Пелагея, воопше...
Вже прийняв з гумором, дякую, детальніше - на Вашій сторінці.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:23:04 ] - відповісти

Гарно, Ярославе! Лірично і "технічно" водночас.
Весело вийшло. І ніжно - навіть радар (локатор) ніжний. Весело


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:36:21 ] - відповісти

Дякую, дорогий Іване. Уже дві пародії на цей вірш написали, Ви не бажаєте, часом, бути третім у товаристві панів В.Кузана та В.Хмельницького?


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:43:15 ] - відповісти

Чесно кажучи - не планував, дякую. Третім мене Баба (Нібаба)в ступу запрошувала, але Рудокоса якось в коментах сказала, що різниці, чи перший, чи сьомий - немає ніякої... Не знаю, можливо. Дякую за пропозицію


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 22:12:44 ] - відповісти

ааааааа!!!!!!!
Іване!!! Ти ж тоді був першим!!!!
П.С. І хто ти після цього??? )))))
я стільки всього понаписувала, а слоганом стало оце... (


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 23:38:15 ]

Вибач, Рудокоса, недогледів! Я думав, що ти вже тут прокоментувала,і юж... Першим!!!! ааааа!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:48:29 ] - відповісти

Гарний жарт від Нібаби, а Рудокоса трохи ревнує, може... Я не нав"язую, просто трохи пожартував. Як нема бажання, то й навіщо себе силувати?! Все має бути в радість. Так що ще раз дякую за відвідини. Натхнення!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 23:40:03 ] - відповісти

Та чого ж силувати, Ярославе! Якраз в радість! Натхнення навзаєм!


Отправить
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 00:38:19 ] - відповісти

Ех, Вільний Прорабе, забирають Вас пародисти у вічне рабство :( (плаче-голосить)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 00:49:06 ] - відповісти

Вільний Прорабе - (вдуматись тільки!) Ви без геніальних висловів не можете.
А, це Ви типа, ревнуєте до пародистів (от збоченка!). Не плачте, бабуню, летимо на Марс.
Под крылом Черногуза о чем-то поет
Метла у Нибабы пурги!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:47:49 ]
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:10:31 ] - відповісти

І ви туди ж, на Марс, пане Ярославе. Я щойно звідти, нема там поки що любові. Краще її тут пошукати.


Отправить
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:15:48 ]

У вас марсіанка така, така... Аж мені сподобалася. Мабуть, вони знають якийсь секрет, щоб волосся не сивіло і целюліт не з"являвся. А в нас - плануєш "золотистий каштан", а виходить "вороняче крило".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 17:50:20 ] - відповісти

Треба таки розлумачити народу, чого це в мене марсіанське кохання. Ще в школі я чув такий анекдот, що марсіани розмножуються шляхом дотику руки до плеча.
І ми, хлопці, з півроку "обсмоктували" цю тему з дівчатами. Клали їм руку на плече і казали: "Привіт, я марсіанин". Так приємно було уявляти, що за допомогою руки ти "замарсіанив" півшколи гарних дівчат. От я і згадав цей анекдот, єдине моє поетичне ноу-хау, що поміняв дотик до плеча на дотик голосом. Так, здається, ще ніжніше.
Дякую, що завітали, пані Галино. Марсіанці буде приємно прочитати Ваш відгук. І мені теж.
Якщо у Вашої ЛГ дзвінкий і приємний тембр голосу, а її коханий має музичне вухо і сприймає його космічні вібрації, вважайте, що у них - марсіанське кохання.