ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олена Побийголод
2026.01.16 17:14
1987. Про любимих тварин
Із Леоніда Сергєєва

Навколо калюжечки спирту сирого
сидять таргани В’ячеслав та Серьога,
і перший, відомий між друзів як Слава,
кумпана по вусиках гладить ласкаво:

– Ну що ти, Серього! Не бачу причини!

Юрій Лазірко
2026.01.16 15:52
Пригрій Мене Боже--- українська рок-балада
пригрій мене
Боже
у серці зболілім
хоч я
твої прикрощі
а ти
мої крила

Борис Костиря
2026.01.16 11:53
* * *
Як я люблю оці простори ночі,
Коли усе навколо затихає,
І сняться сни небачені, пророчі,
І марить поле вільне і безкрає.

Від марноти, від торгу і базару
Ти утечеш у ніч святі пенати,
У ній зустрінеш звістку чи примару,

Іван Потьомкін
2026.01.15 21:29
***
Стільки народ мій мудрості втілив у прислів’я,
що лишатися в дурнях якось вже й незручно:
«Дозволь собаці лапу покласти на стіл, то вона увесь готова захопити».
«Добре говорить, а зле робить».
Чи, може, ми й справді «мудрі потім»?
«Шукаємо мудрість

С М
2026.01.15 21:12
Невідомий воїн (The Doors)
війна закінчиться вже скоро
хай ми зістарились обоє
невідомий воїне

снідають – новини днесь
телек діти поруч десь
ще в утробі – скоро мрець
куля й шолом нанівець

Ярослав Чорногуз
2026.01.15 20:08
Парадокси зими
Зима, зима, снігами вкрила все --
Краса природня і холодна сила.
Але для нас біду вона несе,
Вкраїна мов од горя посивіла.

Не сміх дітей, а горе матерів.
Землі здригання від ракет, шахедів.
Ну хто б тебе, Вкраїнонько, зігрів?

Євген Федчук
2026.01.15 19:55
* * *
Ходять чутки, що колись люди могли знати
Коли саме, в який день будуть помирати.
Ото якось Бог спустивсь, взяв людську подобу,
Подивитись захотів, що ж рід людський робить.
Іде, бачить дід старий тин собі ладнає,
Патики лиш де-не-де в землю устромляє

Юлія Щербатюк
2026.01.15 13:17
Шукаю Людину
А час цей моральність затер
в догоду занепаду плину.
Та я, от дивак, дотепер
нас поміж шукаю Людину.

Шукаю, і мрію знайти
подій серед, надто розхожих.
Та мрії спливають, із тим

Ольга Олеандра
2026.01.15 11:41
***
Сядемо, запалимо свічки.
Руки складені у форму для молитви.
Та слова, що виринають звідкись,
мають смак прогірклий та бридкий.

Хочеться картати – нам за що?
Скільки можна? Скільки ще? Де брати
сили відмовлятись помирати

Борис Костиря
2026.01.15 10:37
Диво
Я все чекаю дива з невідомості,
Немовби пароксизми випадковості.
Впаду у сніг чи в зелень-мураву,
Впаду в надію ледь іще живу.
І стану крапкою у дивній повісті,
Немов непогасимий спалах совісті.

Я дива жду в задушливій буденності.

Віктор Кучерук
2026.01.15 07:44
* * *
Уже добре утоптаний сніг
Під ногами порипує в тих,
Кого холод злякати не зміг
І не змусив гуляти не йти.
А надворі - сама білизна
Проти сонця блищить, наче скло, -
Тішить очі мої дотемна
Вкрите снігом промерзле село...

Ярослав Чорногуз
2026.01.14 19:17
Кохання до смерті
Мільйонами світять у небі зірки,
Освітлюють і умирають.
Кохання всевишнє пройде крізь віки -
Без нього життя немає.

У небі яріє там зірка твоя -
Дощ, хмари, туман пробиває.
Вона мені денно і нощно сія -

Володимир Мацуцький
2026.01.14 18:23
Оса
Моє варення їсть оса,
Допоки їм я суп.
Варення буду їсти сам,
Я прожену осу.

Осу я миттю зачавлю,
Вона поганий гість
Чого осу я не люблю?

Микола Дудар
2026.01.14 12:07
***
І буде все гаразд.
Надіюсь, вірю… також
Відклеїться маразм —
Принаймні з аміаку…

Гаразди, зазвичай,
Без усмішки не ходять
Маразм з маразмом, хай…

Борис Костиря
2026.01.14 10:52
Шпага думки
Не можу я зібратися докупи.
Увага розлітається, мов дим,
Розшарпаний, розбитий і закутий
В розряди вибухів, як пілігрим.
Я думкою літаю поверхово,
Не здатний осягнути глибину.
Вона бреде, немов бідак, по колу,
Не в змозі усвідомити вину.

Світлана Пирогова
2026.01.14 10:45
Зимове резюме, додай снаги
Здається чистим резюме зими,
Бо жодної не видно плями.
Але в хурделиці - кохання мис,
І лід блищить на свіжих зламах.

- Безвізово пройти б крізь заметіль,
Вину б зітерти й світло-тіні.
Та спростувати аксіому кіл
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Марсіанське кохання
Вже сивіє потроху мій волос,
Тихо час робить діло своє,
Я тебе поцілую у голос,
Марсіанське кохання моє.

Я тужу за тобою у пущі,
Шлю сигнали на ніжний радар,
Дотик голосом теплий - цілющий,
Це - кохання солодкий нектар.

І хмелію од того предива,
Що мене огортає всього.
І такий я стаю знов щасливий,
Мов цілунку напився твого.

Мов од душу щемливого слова
Змив недобре усе назавжди,
Дотик голосу, дотик любові,
І я знов - молодий, молодий!!!

23.10.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:46:18
Переглядів сторінки твору 537
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.01.15 23:48
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:47:00 ]
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 08:27:04 ] - відповісти

І Ти знов молодий!

Ярославе, тепер не тільки я чекаю тебе в Умані з бандурою.
об 11:15 у тебе зустріч з філологами в педунівері, а в о 15:00 з бандуристами в музучилищі.
Про книжки я вже сказала і там і там, і в оголошенні напишу ще!


ЧЕКАЮ!!!!!


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 08:57:42 ] - відповісти

Мне тоже верится в то, что я буду вечно молодым.
Если, конечно, не состарюсь.
Рифмы первой строфы дышат молодостью, я сказал бы, не столько своею, как поэтической. Достаточно вслушаться.
Современностью отзывается вторая. Радар...
Глубочайшей лиричности полны последующие.
Спасибон и удач-дач-дач в процессе вечного омоложения.


Отправить
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 10:51:05 ] - відповісти

Дуже гарно, вкрай наповнене любов"ю...І справді, "Мов од душу щемливого слова
Змив недобре усе назавжди..." Тільки, здається, описка оБ душу?..


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 11:15:31 ] - відповісти

А мене пробило на пародію: "Марсіансько-венеріанське кохання" :). Прошу прийняти з гумором, пане Ярославе: http://maysterni.com/publication.php?id=53538
З повагою,
Валерій.


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 11:28:29 ] - відповісти

Перейменував на "Міжпланетне кохання")


Отправить
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:08:21 ]

Точно є, пане Валерію. ЩО ж це таке з Землею коїться, що всіх потягнуло в космос. Чи не за Льонею, бува? Часом астероїд який нам не загрожує на додачу до виборів?


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-28 08:24:03 ] - відповісти

Календар майя закінчується 2012 роком.))) Якщо проскочим, то у 2029 р. Земля може зустрітися з астероїдом Апофіс (НАСА вже готує космічну експедицію, аби змінити небезпечну для Землі орбіту цього астероїда, заодно розробляються зорельоти, які в змозі досягти схожих на Землю планет інших зоряних систем - такі собі сучасні ковчеги...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:48:04 ] - відповісти

Софіє, дуже вдячний, готуюся, хоч пальці починають тремтіти, коли ти сказала про музучилище. Ну та нічого, щось та вийде з того. Тільки б дали Боги погоду сонячну - поблудити з Софією у Софіївці.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:54:34 ] - відповісти

Дорогий Алексію, і Вам бажаю натхнення й омолодження, а також щоб Ви дописалися до такого, щоб Вам Лариса 1-ша поставила пам"ятник "Алексию Третьему - Лариса Первая за наичудеснейшие стихотворения во славу женщин!" Як колись Петру Первому - Екатерина Вторая за те, що "Россию поднял на дыбы".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:01:23 ] - відповісти

Пані царице, Ларисо І, сердечно дякую, що завітали. Спасибі за коментар і сердечну увагу, бажаю натхнення і успішного дебюту на "Майстернях".
За описку не турбуйтесь, там усе правильно, навіть з пародій на вірш видно, що таки "од душу".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:04:50 ] - відповісти

Ну, Валерію й Василю, я чекав, що заголовок приверне увагу, але щоб і пародії посипалися, як з рогу достатку... Це, як каже наша дорога Пелагея, воопше...
Вже прийняв з гумором, дякую, детальніше - на Вашій сторінці.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:23:04 ] - відповісти

Гарно, Ярославе! Лірично і "технічно" водночас.
Весело вийшло. І ніжно - навіть радар (локатор) ніжний. Весело


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:36:21 ] - відповісти

Дякую, дорогий Іване. Уже дві пародії на цей вірш написали, Ви не бажаєте, часом, бути третім у товаристві панів В.Кузана та В.Хмельницького?


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:43:15 ] - відповісти

Чесно кажучи - не планував, дякую. Третім мене Баба (Нібаба)в ступу запрошувала, але Рудокоса якось в коментах сказала, що різниці, чи перший, чи сьомий - немає ніякої... Не знаю, можливо. Дякую за пропозицію


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 22:12:44 ] - відповісти

ааааааа!!!!!!!
Іване!!! Ти ж тоді був першим!!!!
П.С. І хто ти після цього??? )))))
я стільки всього понаписувала, а слоганом стало оце... (


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 23:38:15 ]

Вибач, Рудокоса, недогледів! Я думав, що ти вже тут прокоментувала,і юж... Першим!!!! ааааа!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:48:29 ] - відповісти

Гарний жарт від Нібаби, а Рудокоса трохи ревнує, може... Я не нав"язую, просто трохи пожартував. Як нема бажання, то й навіщо себе силувати?! Все має бути в радість. Так що ще раз дякую за відвідини. Натхнення!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 23:40:03 ] - відповісти

Та чого ж силувати, Ярославе! Якраз в радість! Натхнення навзаєм!


Отправить
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 00:38:19 ] - відповісти

Ех, Вільний Прорабе, забирають Вас пародисти у вічне рабство :( (плаче-голосить)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 00:49:06 ] - відповісти

Вільний Прорабе - (вдуматись тільки!) Ви без геніальних висловів не можете.
А, це Ви типа, ревнуєте до пародистів (от збоченка!). Не плачте, бабуню, летимо на Марс.
Под крылом Черногуза о чем-то поет
Метла у Нибабы пурги!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:47:49 ]
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:10:31 ] - відповісти

І ви туди ж, на Марс, пане Ярославе. Я щойно звідти, нема там поки що любові. Краще її тут пошукати.


Отправить
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:15:48 ]

У вас марсіанка така, така... Аж мені сподобалася. Мабуть, вони знають якийсь секрет, щоб волосся не сивіло і целюліт не з"являвся. А в нас - плануєш "золотистий каштан", а виходить "вороняче крило".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 17:50:20 ] - відповісти

Треба таки розлумачити народу, чого це в мене марсіанське кохання. Ще в школі я чув такий анекдот, що марсіани розмножуються шляхом дотику руки до плеча.
І ми, хлопці, з півроку "обсмоктували" цю тему з дівчатами. Клали їм руку на плече і казали: "Привіт, я марсіанин". Так приємно було уявляти, що за допомогою руки ти "замарсіанив" півшколи гарних дівчат. От я і згадав цей анекдот, єдине моє поетичне ноу-хау, що поміняв дотик до плеча на дотик голосом. Так, здається, ще ніжніше.
Дякую, що завітали, пані Галино. Марсіанці буде приємно прочитати Ваш відгук. І мені теж.
Якщо у Вашої ЛГ дзвінкий і приємний тембр голосу, а її коханий має музичне вухо і сприймає його космічні вібрації, вважайте, що у них - марсіанське кохання.