ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.03.02 14:30
ЦАРИЦЯ ВАШТІ
Що ти таке вчинила там, царице,
Що лютістю Ахашвероша скинута з трону?
Такою, що переважила і змови недругів,
І зненависть підкорених держав...
Ти, найвродливіша з усіх жінок!

***
По третім році, як засів на троні в Сузах,

Борис Костиря
2026.03.02 10:26
Нічні роздуми
Так не хочеться спати лягати.
Ти з важливого щось не здійснив.
Ти прорвеш огорожі та ґрати,
Проповзеш крізь поля з усіх сил.

Щось назавжди потоне в намулі
І осяде на дно небуття.
Так воскресне в майбутнім минуле,

Віктор Кучерук
2026.03.02 05:59
* * *
Коли лоза цвіла на схилах
І не минали гожі дні,
Мені шалено пощастило -
Тебе зустріти навесні.
І стерти відстань поміж нами,
І розбудити почуття, -
І говорити тільки прямо
Про рух вперед без вороття.

Микола Дудар
2026.03.01 23:47
***
Повернемось до дрібниць,
До її глибин - дрібничок…
Відсторонимо лисиць
І братів, і їх сестричок…
А ще кума і куму.
Хресних діток позашлюбних,
І ага… і те — угу,
Що відклеїлось з розумних.

Артур Курдіновський
2026.03.01 23:35
Поема зими
Горить камін. Давно замовкли грози.
Новий ноктюрн виконує рояль.
О, зимо! Всі мої гарячі сльози
Чи зможуть розтопити твій кришталь?

Безмежний білий колір в синій тиші.
Підходжу вранці знову до вікна.
Тут візерунками поему пише

Ігор Терен
2026.03.01 22:54
Поповнення неологізмів
А ми повиростали на гірчиці,
пили цикуту, їли полини,
тому і злиться
те, що нас боїться
не між людей, а поміж очмани.

***
А словники міняти не на часі,

Микола Дудар
2026.03.01 20:58
Гниє і попахує
зайшов на сторінку Сонце-Місяця... перечитав кілька разів. Підтримую. Незабаром і я залишу ПМ. Давно предавно тут було затишнно і цікаво. Нині тут гниє і попахує...

Володимир Невесенко
2026.03.01 18:01
Ранок на річці
Колише ранок траву шовкову,
в долині блякло мигтить ромен
і гонить вітер імлу ранкову,
і сходить сонце уже ген-ген.

Палає обрій вогнем мосяжним*,
стікає сяйва густе вино.
Здається небо таким досяжним,

Євген Федчук
2026.03.01 16:06
Похід правобережного гетьмана Куницького проти татар в 1683 році
У корчмі, що біля Січі нині велелюдно,
Зібралося за столами козаків багато,
Усі вдягнуті розкішно, адже нині свято.
Корчмареві за шинквасом сьогодні не нудно.
То тут, то там: «Іще налий!» - кожен раз лунає,
Наймити ледве встигають розносити кухлі.
Л

Володимир Бойко
2026.03.01 15:33
Довколополітичні думки - 9
«Русскіє» - нація-фальсифікація. Культ вождя – споконвічна і невід’ємна частина московської культури. Категорія ворогів набагато стабільніша, ніж категорія друзів. Велика політика починається там, де закінчується правда. Кожна персональна мая

Володимир Мацуцький
2026.03.01 13:26
Вже до нас летять лелекі
Вже до нас летять лелекі,
а у нас – війна і в вЕсну
долі нам несе не легкі
від убивців і інвесторів.
Ті інвестори, як рани:
знову ділять Україну,
і в долЯх орди-орави
кожен прагне половину.

Борис Костиря
2026.03.01 11:40
Вечір
Я вклонюся вечірній траві.
І на небі з'являються зорі,
Миготливі і ледве живі,
Ніби замисли Бога прозорі.

Бог дає тріпотливим стежкам
Дар натхнення, наснаги і волі.
Так спочинок похилим вікам

Микола Дудар
2026.03.01 10:51
***
Немитої болотної глибинки…
Абстрактно викорчоване з могил,
Розмножує воно свої личинки
З усіх запропонованих мірил…
Отримують по смерті (сміх) автівку
Дай боже, своєрідний інтелект…
І тут не обійтися без горілки —
У цьому й світостворення, й секре

Віктор Кучерук
2026.03.01 06:01
* * *
Немає іскорки кохання
В пітьмі недоспаних ночей, -
Надворі вітер безнастанно
З листків полотна знову тче.
Бубнить, всміхається і плаче,
І далі стелить килимок, -
Бракує пестощів гарячих
Тієї, що не йде з думок.

С М
2026.02.28 21:23
Місцевий транзит (The Jimi Hendrix Experience)
прожогом уперед моєї
автівки ~ твоя
хоча дев’яносто в годину
я їду звичай
ти мовиш се гаразд
трохи болю ~ не проблема
казала мала би настрій ти
в’їхати у драйв

Ігор Шоха
2026.02.28 20:36
Субстрат всякої всячини
Коротшає дорога до безодні.
Переживаю у самотині
цей вирок долі. Я у западні
рокованої миті і, природно,
уже не уявляється мені,
як їду я на білому коні
минулої епохи у сьогодні.
Судьба перетасовує пасьянс
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14

хома дідим
2026.02.11

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Марсіанське кохання
Вже сивіє потроху мій волос,
Тихо час робить діло своє,
Я тебе поцілую у голос,
Марсіанське кохання моє.

Я тужу за тобою у пущі,
Шлю сигнали на ніжний радар,
Дотик голосом теплий - цілющий,
Це - кохання солодкий нектар.

І хмелію од того предива,
Що мене огортає всього.
І такий я стаю знов щасливий,
Мов цілунку напився твого.

Мов од душу щемливого слова
Змив недобре усе назавжди,
Дотик голосу, дотик любові,
І я знов - молодий, молодий!!!

23.10.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2021-09-04 01:46:18
Переглядів сторінки твору 555
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Іронічний неореалізм
Автор востаннє на сайті 2026.03.01 10:26
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:47:00 ]
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 08:27:04 ] - відповісти

І Ти знов молодий!

Ярославе, тепер не тільки я чекаю тебе в Умані з бандурою.
об 11:15 у тебе зустріч з філологами в педунівері, а в о 15:00 з бандуристами в музучилищі.
Про книжки я вже сказала і там і там, і в оголошенні напишу ще!


ЧЕКАЮ!!!!!


Отправить
Алексий Потапов (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 08:57:42 ] - відповісти

Мне тоже верится в то, что я буду вечно молодым.
Если, конечно, не состарюсь.
Рифмы первой строфы дышат молодостью, я сказал бы, не столько своею, как поэтической. Достаточно вслушаться.
Современностью отзывается вторая. Радар...
Глубочайшей лиричности полны последующие.
Спасибон и удач-дач-дач в процессе вечного омоложения.


Отправить
Лариса Іллюк (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-25 10:51:05 ] - відповісти

Дуже гарно, вкрай наповнене любов"ю...І справді, "Мов од душу щемливого слова
Змив недобре усе назавжди..." Тільки, здається, описка оБ душу?..


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 11:15:31 ] - відповісти

А мене пробило на пародію: "Марсіансько-венеріанське кохання" :). Прошу прийняти з гумором, пане Ярославе: http://maysterni.com/publication.php?id=53538
З повагою,
Валерій.


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-25 11:28:29 ] - відповісти

Перейменував на "Міжпланетне кохання")


Отправить
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:08:21 ]

Точно є, пане Валерію. ЩО ж це таке з Землею коїться, що всіх потягнуло в космос. Чи не за Льонею, бува? Часом астероїд який нам не загрожує на додачу до виборів?


Отправить
Валентин Ліпчинський (М.К./Л.П.) [ 2010-10-28 08:24:03 ] - відповісти

Календар майя закінчується 2012 роком.))) Якщо проскочим, то у 2029 р. Земля може зустрітися з астероїдом Апофіс (НАСА вже готує космічну експедицію, аби змінити небезпечну для Землі орбіту цього астероїда, заодно розробляються зорельоти, які в змозі досягти схожих на Землю планет інших зоряних систем - такі собі сучасні ковчеги...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:48:04 ] - відповісти

Софіє, дуже вдячний, готуюся, хоч пальці починають тремтіти, коли ти сказала про музучилище. Ну та нічого, щось та вийде з того. Тільки б дали Боги погоду сонячну - поблудити з Софією у Софіївці.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 16:54:34 ] - відповісти

Дорогий Алексію, і Вам бажаю натхнення й омолодження, а також щоб Ви дописалися до такого, щоб Вам Лариса 1-ша поставила пам"ятник "Алексию Третьему - Лариса Первая за наичудеснейшие стихотворения во славу женщин!" Як колись Петру Первому - Екатерина Вторая за те, що "Россию поднял на дыбы".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:01:23 ] - відповісти

Пані царице, Ларисо І, сердечно дякую, що завітали. Спасибі за коментар і сердечну увагу, бажаю натхнення і успішного дебюту на "Майстернях".
За описку не турбуйтесь, там усе правильно, навіть з пародій на вірш видно, що таки "од душу".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:04:50 ] - відповісти

Ну, Валерію й Василю, я чекав, що заголовок приверне увагу, але щоб і пародії посипалися, як з рогу достатку... Це, як каже наша дорога Пелагея, воопше...
Вже прийняв з гумором, дякую, детальніше - на Вашій сторінці.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:23:04 ] - відповісти

Гарно, Ярославе! Лірично і "технічно" водночас.
Весело вийшло. І ніжно - навіть радар (локатор) ніжний. Весело


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:36:21 ] - відповісти

Дякую, дорогий Іване. Уже дві пародії на цей вірш написали, Ви не бажаєте, часом, бути третім у товаристві панів В.Кузана та В.Хмельницького?


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:43:15 ] - відповісти

Чесно кажучи - не планував, дякую. Третім мене Баба (Нібаба)в ступу запрошувала, але Рудокоса якось в коментах сказала, що різниці, чи перший, чи сьомий - немає ніякої... Не знаю, можливо. Дякую за пропозицію


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-25 22:12:44 ] - відповісти

ааааааа!!!!!!!
Іване!!! Ти ж тоді був першим!!!!
П.С. І хто ти після цього??? )))))
я стільки всього понаписувала, а слоганом стало оце... (


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 23:38:15 ]

Вибач, Рудокоса, недогледів! Я думав, що ти вже тут прокоментувала,і юж... Першим!!!! ааааа!!!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 17:48:29 ] - відповісти

Гарний жарт від Нібаби, а Рудокоса трохи ревнує, може... Я не нав"язую, просто трохи пожартував. Як нема бажання, то й навіщо себе силувати?! Все має бути в радість. Так що ще раз дякую за відвідини. Натхнення!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-25 23:40:03 ] - відповісти

Та чого ж силувати, Ярославе! Якраз в радість! Натхнення навзаєм!


Отправить
Баба Нібаба (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-26 00:38:19 ] - відповісти

Ех, Вільний Прорабе, забирають Вас пародисти у вічне рабство :( (плаче-голосить)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-26 00:49:06 ] - відповісти

Вільний Прорабе - (вдуматись тільки!) Ви без геніальних висловів не можете.
А, це Ви типа, ревнуєте до пародистів (от збоченка!). Не плачте, бабуню, летимо на Марс.
Под крылом Черногуза о чем-то поет
Метла у Нибабы пурги!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2021-09-04 01:47:49 ]
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:10:31 ] - відповісти

І ви туди ж, на Марс, пане Ярославе. Я щойно звідти, нема там поки що любові. Краще її тут пошукати.


Отправить
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-27 16:15:48 ]

У вас марсіанка така, така... Аж мені сподобалася. Мабуть, вони знають якийсь секрет, щоб волосся не сивіло і целюліт не з"являвся. А в нас - плануєш "золотистий каштан", а виходить "вороняче крило".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-27 17:50:20 ] - відповісти

Треба таки розлумачити народу, чого це в мене марсіанське кохання. Ще в школі я чув такий анекдот, що марсіани розмножуються шляхом дотику руки до плеча.
І ми, хлопці, з півроку "обсмоктували" цю тему з дівчатами. Клали їм руку на плече і казали: "Привіт, я марсіанин". Так приємно було уявляти, що за допомогою руки ти "замарсіанив" півшколи гарних дівчат. От я і згадав цей анекдот, єдине моє поетичне ноу-хау, що поміняв дотик до плеча на дотик голосом. Так, здається, ще ніжніше.
Дякую, що завітали, пані Галино. Марсіанці буде приємно прочитати Ваш відгук. І мені теж.
Якщо у Вашої ЛГ дзвінкий і приємний тембр голосу, а її коханий має музичне вухо і сприймає його космічні вібрації, вважайте, що у них - марсіанське кохання.