Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.10.30
21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.
Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,
2025.10.30
20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від
2025.10.30
18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.
Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки
2025.10.30
11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.
2025.10.30
10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!
Пнеться в матки пузо вгору
2025.10.30
10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…
Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів
2025.10.29
22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.
2025.10.29
21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,
2025.10.29
18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати
Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є
2025.10.29
17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
2025.10.29
13:15
А для мене негода - вона у замащених берцях
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
Об окопної глини тягучу і ржаву багнюку.
То не дощ, що мені цілу ніч підвіконнями стукав.
Дощ - це там, де солдату на плечі натомлені ллється.
Де тяжіє розгрузка, де мокрі несушені ноги,
Де гарячого чаю
2025.10.29
11:51
Іржа в іржі не іржавіє…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
Вода з водою все це бачить.
Тому, хто бачити не вміє
Навряд чи Видиво пробачить.
Надія, все ж, оптомістична:
Є інші видиви: калюжі…
Ну а якщо ви симпатичні —
Вам поталанило предуже…
2025.10.29
06:04
Пообіді в гастрономі
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
Я зустрів сусідку Тому
З імпозантним чоловіком
Одного зі мною віку.
Він всміхався без упину
І все гладив Томи спину,
Поки та не захотіла
Від руки звільнити тіло,
2025.10.28
22:03
Вогненні мечі - це основа закону.
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
Ми перед мечами присягу даєм.
Вогненні мечі, як таємні ікони,
Які кровоточать у полі знамен.
Вогненні мечі у танку хаотичнім,
У щільному колі хоругв і списів.
Вогненні мечі в нетривалім затишші,
2025.10.28
16:14
Безліч творчих людей
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
Тут приймали за честь
Набувати ідей
В центрі всіх перехресть,
В місті цім, де стою.
Тож вкладав свій талант
І амбітність свою
Генерал, музикант,
2025.10.28
12:32
Він міг розрізнити сміттєві контейнери за запахом.
Пам’ятав господарів, які викидали в них сміття.
Промишляв на скляній тарі та макулатурі.
Якщо везло знайти пристойні ношені речі,
здавав по п’ять гривен Вірці –
стерві у дві точки: на барахолці
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.09.04
2025.08.19
2025.04.30
2025.04.24
2025.03.18
2025.03.09
2025.02.12
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Тамара Швець (1953) /
Проза
Цитати Джорджа Бернарда Шоу
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Цитати Джорджа Бернарда Шоу
Цитати Джорджа Бернарда Шоу
Джордж Бернард Шоу - єдина людина, удостоєний і Нобелівської премії в галузі літератури, і премії «Оскар». Видатний критик свого часу і самий прославлений - після Шекспіра - драматург, писав англійською мовою.
При отриманні Нобелівської премії він з властивою йому дотепністю назвав цю подію «знаком подяки за те полегшення, яке він доставив світу, нічого не надрукувавши в цьому році». Він як ніхто інший вмів ідеально поєднувати гумор і глибокі спостереження, а його влучні і точні цитати підтверджують всю глибину його світогляду:
* Мій спосіб жартувати - це говорити правду. На світі немає нічого смішніше.
* Секрет успіху - в тому, щоб викликати обурення у якомога більшої кількості людей.
* Чи любите чоловіків. Їм дуже потрібна ваша любов. Навіть якщо вони в цьому ніколи не зізнаються. За кожним великим чоловіком завжди є жінка, яка в нього вірила. І любила по-справжньому.
* Найбільше люди цікавляться тим, що їх абсолютно не стосується.
* Якщо ви починаєте з самопожертви заради тих, кого любите, то закінчите ненавистю до тих, кому принесли себе в жертву.
* Найбільший гріх по відношенню до ближнього - НЕ ненависть, а байдужість; ось істинно вершина нелюдяності.
* Ми не маємо права споживати щастя, не роблячи його.
* Ідеальний чоловік - це чоловік, який вважає, що у нього ідеальна дружина.
* Вміти виносити самітність і отримувати від нього задоволення - великий дар.
* Люди, які вміють веселитися, не мають грошей, а люди, які мають гроші, не вміють веселитися.
* Якщо коли-небудь, ганяючись за щастям, ви знайдете його, то, подібно старій, що шукала свої окуляри, виявите, що щастя було весь час у вас на носі.
* Старіти - нудно, але це єдиний спосіб жити довго.
* Якщо у вас є яблуко і у мене є яблуко, і ми обмінюємося цими яблуками, то у вас і у мене залишається по одному яблуку. А якщо у вас є ідея і у мене є ідея, і ми обмінюємося ними, то у кожного з нас буде по дві ідеї.
* Моя слава росла з кожною моєю невдачею.
* Людина - як цегла: обпалюючись, твердне.
* Єдиний, хто чинив розумно, був мій кравець. Він знімав з мене мірку заново кожен раз, коли бачив мене, в той час як всі інші підходили до мене зі старими мірками, чекаючи, що я їм буду відповідати.
* Життя полягає не в тому, щоб знайти себе. Життя полягає в тому, що створити себе.
* Навчився говорити - значить виріс, навчився мовчати - значить порозумнішав.
* Постарайтеся отримати те, що любите, інакше доведеться полюбити те, що отримали.
Переклала на українську мову 1.05.19 17.20
Джордж Бернард Шоу - єдина людина, удостоєний і Нобелівської премії в галузі літератури, і премії «Оскар». Видатний критик свого часу і самий прославлений - після Шекспіра - драматург, писав англійською мовою.
При отриманні Нобелівської премії він з властивою йому дотепністю назвав цю подію «знаком подяки за те полегшення, яке він доставив світу, нічого не надрукувавши в цьому році». Він як ніхто інший вмів ідеально поєднувати гумор і глибокі спостереження, а його влучні і точні цитати підтверджують всю глибину його світогляду:
* Мій спосіб жартувати - це говорити правду. На світі немає нічого смішніше.
* Секрет успіху - в тому, щоб викликати обурення у якомога більшої кількості людей.
* Чи любите чоловіків. Їм дуже потрібна ваша любов. Навіть якщо вони в цьому ніколи не зізнаються. За кожним великим чоловіком завжди є жінка, яка в нього вірила. І любила по-справжньому.
* Найбільше люди цікавляться тим, що їх абсолютно не стосується.
* Якщо ви починаєте з самопожертви заради тих, кого любите, то закінчите ненавистю до тих, кому принесли себе в жертву.
* Найбільший гріх по відношенню до ближнього - НЕ ненависть, а байдужість; ось істинно вершина нелюдяності.
* Ми не маємо права споживати щастя, не роблячи його.
* Ідеальний чоловік - це чоловік, який вважає, що у нього ідеальна дружина.
* Вміти виносити самітність і отримувати від нього задоволення - великий дар.
* Люди, які вміють веселитися, не мають грошей, а люди, які мають гроші, не вміють веселитися.
* Якщо коли-небудь, ганяючись за щастям, ви знайдете його, то, подібно старій, що шукала свої окуляри, виявите, що щастя було весь час у вас на носі.
* Старіти - нудно, але це єдиний спосіб жити довго.
* Якщо у вас є яблуко і у мене є яблуко, і ми обмінюємося цими яблуками, то у вас і у мене залишається по одному яблуку. А якщо у вас є ідея і у мене є ідея, і ми обмінюємося ними, то у кожного з нас буде по дві ідеї.
* Моя слава росла з кожною моєю невдачею.
* Людина - як цегла: обпалюючись, твердне.
* Єдиний, хто чинив розумно, був мій кравець. Він знімав з мене мірку заново кожен раз, коли бачив мене, в той час як всі інші підходили до мене зі старими мірками, чекаючи, що я їм буду відповідати.
* Життя полягає не в тому, щоб знайти себе. Життя полягає в тому, що створити себе.
* Навчився говорити - значить виріс, навчився мовчати - значить порозумнішав.
* Постарайтеся отримати те, що любите, інакше доведеться полюбити те, що отримали.
Переклала на українську мову 1.05.19 17.20
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Екскурс по сумісних альманахах видавництва «Лілія» , « Дивокрай», «Політ моїх думок», «Сузір’я»"
• Перейти на сторінку •
"Цікаві факти про чай "
• Перейти на сторінку •
"Цікаві факти про чай "
Про публікацію
