Ялинка в лісі рідному
у затишку росла,
в зелені шати прибрана
завжди вона була.

Метелиця їй пісеньку
співала: «Спи, бай-бай!»
Вкривав сніжок теплісінько:
«Дивись, не замерзай!»

Лякливий косий заїнько
ховавсь під нею в сніг,
коли сердитий сірий вовк
кудись повз неї біг...

І ось вона, прикрашена,
сюди до нас прийшла
та пребагато радощів
малечі принесла!

(2021)

*** ОРИГІНАЛ ***

В лесу родилась елочка,
В лесу она росла,
Зимой и летом стройная,
Зеленая была.

Метель ей пела песенку:
«Спи, елочка, бай-бай!»
Мороз снежком укутывал:
«Смотри не замерзай!»

Трусишка зайка серенький
Под елочкой скакал.
Порою волк, сердитый волк
Рысцою пробегал.
<...>
И вот ты здесь, нарядная,
На праздник к нам пришла
И много-много радости
Детишкам принесла.

Вільний переспів Івана Неходи з’явився у 1935 році, зразу ж після того, як Сталін вирішив дозволити новорічне свято (перед цим воно кілька років було заборонене), і навіть зробити з нього нову «радянську традицію».
Як бачимо, цей переспів був пристосований у першу чергу для колективного святкування у «Палацах піонерів», і тому сьогодні значною мірою втратив актуальність.

У лісі, лісі темному,
де ходить хитрий лис,
росла собі ялинонька,
і зайчик з нею ріс.

Ой снігу, снігу білого
насипала зима!
Прибіг сховатись заїнька -
ялиноньки нема.

Ішов тим лісом дід Мороз,
червоний в нього ніс.
Він зайчика-стрибайчика
у торбі нам приніс.

Маленький сірий заїнька,
іди, іди до нас!
Дивись - твоя ялинонька
горить на весь палац!