
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
2025.06.19
21:35
Снігова маса розтає,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
як магма часу.
Усе робиться хиским,
непевним у пухкому снігу.
Снігова маса проникає
у черевики, як сутності,
які ми не помічали,
як невидимі смисли,
2025.06.19
20:51
На вулиці спекотно, навіть парко,
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
Здавалось, сонце ладне спопелить.
Дідусь з онуком прогулялись парком,
На лавці сіли трохи відпочить.
Дерева прохолоду їм давали.
Пташки співали радісні пісні.
Отож, вони сиділи, спочивали.
Кущі позаду виросли тісні
2025.06.19
12:21
Літо видихає спеку,
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
і не тільки сонце розпеклось,
нечестивці пруть ракети,
скручена у мізках, мабуть, трость.
В них давно згоріла совість.
КАБи і шахеди дістають.
Падають безсилі сови,
в попелищі гине мирний люд.
2025.06.19
09:59
Голосистою напрочуд
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
Зрана горлиця та є,
Що в гайку щодня туркоче
Й довше спати не дає.
А батьки казали сину:
Їдь скоріше у село
І там гарно відпочиниш,
Нашим бідам всім на зло.
2025.06.18
22:44
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Рожеві метел
Рожеві метел
2025.06.18
21:33
Уламки любові, уламки світів,
Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Які народились, щоб швидко померти.
Ти космос зруйнуєш без меж і мостів,
Де вже не існує народжень і смерті.
Уламки любові ніяк не збереш,
Вони розлетілися в простір печальний.
У дикому реготі буйних пожеж
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.04.24
2024.05.20
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
2022.02.01
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Публіцистика
Земля Буковини прийняла навічно в свої обійми Василя Фольварочного
Великого майстра слова, патріота і громадського діяча, який помер у Києві 5 лютого та залишив яскравий слід в українській літературі, поховали на центральному цвинтарі міста Чернівці, де поруч знаходиться і могила легендарного Назарія Яремчука. Прощальна церемонія розпочалася об 11.00 на центральній алеї кладовища.
На жаль, влада Києва не знайшла достойного місця на Байковому цвинтарі, якого насправді заслуговує золотий письменник України, заслужений діяч мистецтв України та повний кавалер ордену «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступенів Василь Фольварочний.
А вчора, 8 лютого 2022року, перед Будинком письменників на вулиці Банковій 2, де Василь Іванович з 2002 по 2006 рік працював директором, з ним прощалися: дружина Тетяна Володимирівна, яка є першим заступником Голови НСПУ, Ігор Фольварочний (старший син) та інші родичі; друзі і колеги по спілці письменників України на чолі з Головою НСПУ Михайлом Сидоржевським; представники столичних бібліотек, а також представники Буковинського земляцтва Валерій Цибух (голова), Микола Проданчук (засновник земляцтва та перший заступник голови) , Володимир Саєнко та Володимир Мельников (заступники голови), Андрій Скибінський (відповідальний секретар та заступник голови), Сергій Скрипник та Олександр Шапка (члени Ради земляцтва), Марія Ткач (дочка покійного Михайла Ткача ) й інші.
Активну участь в організації поховань Василя Фольварочного , в перевезенні з Києва до Чернівців його дружини взяли заступник голови Буковинського земляцтва Ігор Яків’юк та Сергій Скрипник, а також керівництво міста Чернівців та області.
Письмово висловила співчуття родині та друзям В.Фольварочного від імені вокального тріо «Либідь» художній керівник колективу, народна артистка України Лідія Михайленко: «Нехай Господь упокоїть душу Василя Івановича Фольварочного. Йдуть кращі… Тріо «Либідь» висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного! Нехай Василь Іванович покоїться з миром! Вічна і світла йому пам’ять!».
Буковинське земляцтво Києва приєднується до цих слів, дякуючи Василю Івановичу за активну участь в роботі земляцтва на посаді заступника голови, за книги, присвячені видатним буковинцям, за батьківську підтримку початківців, коли він був очільником письменницької організації Буковини, за всі його добрі справи…
Мимоволі згадалися слова Михайла Ткача у виконанні тріо «Либідь» - Не летіть літа так дуже швидко! Хай поплава з лебедем лебідка…
Полетіла душа Василя Івановича в далекі світи, кружляючи над Буковиною, рідною Тернопільщиною, Києвом, де на вулиці Тростянецькій залишилася його вірна лебідка Тетяна… І болить йому, щоби ніхто не скривдив його лебідоньку… Свідомо чи не свідомо…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Земля Буковини прийняла навічно в свої обійми Василя Фольварочного
«Не відмолили… Не відпросили Тебе у смерті, рідний Василю… Прощай!»
Тетяна Пишнюк (Фольварочна)
Сьогодні, 9 лютого 2022 року, земля Буковини прийняла в свої обійми відомого письменника Василя Івановича Фольварочного.Великого майстра слова, патріота і громадського діяча, який помер у Києві 5 лютого та залишив яскравий слід в українській літературі, поховали на центральному цвинтарі міста Чернівці, де поруч знаходиться і могила легендарного Назарія Яремчука. Прощальна церемонія розпочалася об 11.00 на центральній алеї кладовища.
На жаль, влада Києва не знайшла достойного місця на Байковому цвинтарі, якого насправді заслуговує золотий письменник України, заслужений діяч мистецтв України та повний кавалер ордену «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступенів Василь Фольварочний.
А вчора, 8 лютого 2022року, перед Будинком письменників на вулиці Банковій 2, де Василь Іванович з 2002 по 2006 рік працював директором, з ним прощалися: дружина Тетяна Володимирівна, яка є першим заступником Голови НСПУ, Ігор Фольварочний (старший син) та інші родичі; друзі і колеги по спілці письменників України на чолі з Головою НСПУ Михайлом Сидоржевським; представники столичних бібліотек, а також представники Буковинського земляцтва Валерій Цибух (голова), Микола Проданчук (засновник земляцтва та перший заступник голови) , Володимир Саєнко та Володимир Мельников (заступники голови), Андрій Скибінський (відповідальний секретар та заступник голови), Сергій Скрипник та Олександр Шапка (члени Ради земляцтва), Марія Ткач (дочка покійного Михайла Ткача ) й інші.
Активну участь в організації поховань Василя Фольварочного , в перевезенні з Києва до Чернівців його дружини взяли заступник голови Буковинського земляцтва Ігор Яків’юк та Сергій Скрипник, а також керівництво міста Чернівців та області.
Письмово висловила співчуття родині та друзям В.Фольварочного від імені вокального тріо «Либідь» художній керівник колективу, народна артистка України Лідія Михайленко: «Нехай Господь упокоїть душу Василя Івановича Фольварочного. Йдуть кращі… Тріо «Либідь» висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного! Нехай Василь Іванович покоїться з миром! Вічна і світла йому пам’ять!».
Буковинське земляцтво Києва приєднується до цих слів, дякуючи Василю Івановичу за активну участь в роботі земляцтва на посаді заступника голови, за книги, присвячені видатним буковинцям, за батьківську підтримку початківців, коли він був очільником письменницької організації Буковини, за всі його добрі справи…
Мимоволі згадалися слова Михайла Ткача у виконанні тріо «Либідь» - Не летіть літа так дуже швидко! Хай поплава з лебедем лебідка…
Полетіла душа Василя Івановича в далекі світи, кружляючи над Буковиною, рідною Тернопільщиною, Києвом, де на вулиці Тростянецькій залишилася його вірна лебідка Тетяна… І болить йому, щоби ніхто не скривдив його лебідоньку… Свідомо чи не свідомо…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Злетів на небо видатний український музикант професор Анатолій Молотай"
• Перейти на сторінку •
"Цивільний захист України"
• Перейти на сторінку •
"Цивільний захист України"
Про публікацію