Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.02.20
20:47
Розтеклась пітьма навкруг –
час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.
Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи
час плететься тихим кроком,
і ліхтар, як давній друг,
хитрувато блима оком.
Колихаються дроти
в жовтім світлі мимоволі,
і хмаринам животи
2026.02.20
20:43
Морозна ніч. На небі зорі.
І сніг рипить. І спить майдан.
І ліхтарів огні прозорі,
й сніжинок пристрасний канкан.
І тишина. І пес не лає.
Ідеш собі, лиш рип та рип...
І білим полиском палає
ошаття зледенілих лип.
І сніг рипить. І спить майдан.
І ліхтарів огні прозорі,
й сніжинок пристрасний канкан.
І тишина. І пес не лає.
Ідеш собі, лиш рип та рип...
І білим полиском палає
ошаття зледенілих лип.
2026.02.20
20:34
О цей чванливий теплий грудень!
Тремтить небес рябе сукно,
десь потай бавиться у гру день,
а сутінь суне у вікно.
Уже виблискують зірниці,
злітають іскри золоті
і жовті місяця зіниці
Тремтить небес рябе сукно,
десь потай бавиться у гру день,
а сутінь суне у вікно.
Уже виблискують зірниці,
злітають іскри золоті
і жовті місяця зіниці
2026.02.20
20:30
Неба сумна гримаса. День у пітьмі загас.
Видивлюсь Волопаса: де він, той Волопас?
Може, з кимсь точить ляси, сни вповіда свої?
Вигляни, Волопасе! Де там воли твої?..
Ми з ним давнішні друзі, раду даєм без слів.
З ночі в небеснім лузі він випаса вол
Видивлюсь Волопаса: де він, той Волопас?
Може, з кимсь точить ляси, сни вповіда свої?
Вигляни, Волопасе! Де там воли твої?..
Ми з ним давнішні друзі, раду даєм без слів.
З ночі в небеснім лузі він випаса вол
2026.02.20
15:36
що там у тебе
мій синку…
для неба
лоскітна пір'їнка
для вітру
прочинені двері
для голосу
мій синку…
для неба
лоскітна пір'їнка
для вітру
прочинені двері
для голосу
2026.02.20
12:37
Ненавиджу ніч,
коли протікають,
ніби чорна смола,
страхи і кошмари.
Ніч - оаза для відпочинку -
стає темним лісом,
у якому поседилися
злі духи. Ніч стає
коли протікають,
ніби чорна смола,
страхи і кошмари.
Ніч - оаза для відпочинку -
стає темним лісом,
у якому поседилися
злі духи. Ніч стає
2026.02.20
12:34
Чую вітрошепіт твій
(Мамі)
"Крапелиною дощику,
Хмариною неба,
Сонячним промінчиком
Пригорнусь до тебе", —
Чую вітрошепіт твій,
Серцем відчуваю.
(Мамі)
"Крапелиною дощику,
Хмариною неба,
Сонячним промінчиком
Пригорнусь до тебе", —
Чую вітрошепіт твій,
Серцем відчуваю.
2026.02.20
10:44
Знову вибухи прорізають тишу:
незмінна стратегія - вбивати і нищити!
Кремль задоволений -
Київ вже зломлений…
Умови кротячі -
без їжі гарячої,
в промерзлій квартирі
незмінна стратегія - вбивати і нищити!
Кремль задоволений -
Київ вже зломлений…
Умови кротячі -
без їжі гарячої,
в промерзлій квартирі
2026.02.20
06:00
Коротшають ночі і довшають дні,
І сонце все більше стає гарячішим, -
І мрії з'являються нині мені
Уже не такі, як, бувало, раніше.
Щоденно уява малює русню
Втопаючу дружно в гнилому болоті,
Де я без вагання, утоми і сну
Завершую радо приємну роб
І сонце все більше стає гарячішим, -
І мрії з'являються нині мені
Уже не такі, як, бувало, раніше.
Щоденно уява малює русню
Втопаючу дружно в гнилому болоті,
Де я без вагання, утоми і сну
Завершую радо приємну роб
2026.02.19
22:47
А піймані наразі на м’якині
задумали переділити світ,
та те, що нині
хочуть мати свині,
не тулиться до зайнятих корит.
***
А європейці мовою Езопа
задумали переділити світ,
та те, що нині
хочуть мати свині,
не тулиться до зайнятих корит.
***
А європейці мовою Езопа
2026.02.19
21:14
Каже чемний аутсайдеру
”Як жиєш ти?“
Там і тут і ще в дорозі
Ізвідси туди
Я мовлю до вітру
Слова мої розвіює
Я мовлю до вітру
”Як жиєш ти?“
Там і тут і ще в дорозі
Ізвідси туди
Я мовлю до вітру
Слова мої розвіює
Я мовлю до вітру
2026.02.19
21:13
А воїни не одинокі в полі
утримують і змія на межі,
і тризуб волі
як забрало долі,
що захищає наші рубежі.
***
А демократій остається купка
утримують і змія на межі,
і тризуб волі
як забрало долі,
що захищає наші рубежі.
***
А демократій остається купка
2026.02.19
19:42
Ця вулиця, розради милий шлях, -
Непримиренний ворог злої згуби.
Світився вечір мрією в очах,
Навколо - казка! Подивитись любо!
Шляхетний жовтень, мов сучасний Бах,
З повітря будував органні труби.
Лежали на асфальтових стежках
Непримиренний ворог злої згуби.
Світився вечір мрією в очах,
Навколо - казка! Подивитись любо!
Шляхетний жовтень, мов сучасний Бах,
З повітря будував органні труби.
Лежали на асфальтових стежках
2026.02.19
19:18
У Кам’янці серед ринку в корчмі велелюдно.
Сизий дим висить від стелі майже до підлоги.
Пробивається ледь світло із вікон крізь нього.
Стоїть гомін, що і слово розібрати трудно.
В дальньому кутку усілись за стіл два козаки.
Видно, давно не бачились,
Сизий дим висить від стелі майже до підлоги.
Пробивається ледь світло із вікон крізь нього.
Стоїть гомін, що і слово розібрати трудно.
В дальньому кутку усілись за стіл два козаки.
Видно, давно не бачились,
2026.02.19
18:06
Сумують узбережжя часом
За любим ручаєм.
Чимало в нашім краї висхлих ручаїв.
Я бачив якось узбережжя,
Покинуте й забуте ручаєм,
Лишилося воно з розбитим серцем
Серед піску й каміння.
Також і чоловік,
За любим ручаєм.
Чимало в нашім краї висхлих ручаїв.
Я бачив якось узбережжя,
Покинуте й забуте ручаєм,
Лишилося воно з розбитим серцем
Серед піску й каміння.
Також і чоловік,
2026.02.19
11:02
Вибухи дронів...
Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Сон - мовби випалена земля
у вирвах від снарядів
і віспою від розривних куль.
Вибухи дістануть тебе
де завгодно,
як наймані вбивці,
як небачена пошесть.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2025.11.29
2025.05.15
2025.04.24
2024.04.01
2023.11.22
2023.02.21
2023.02.18
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Володимир Мельников (1951) /
Публіцистика
Земля Буковини прийняла навічно в свої обійми Василя Фольварочного
Великого майстра слова, патріота і громадського діяча, який помер у Києві 5 лютого та залишив яскравий слід в українській літературі, поховали на центральному цвинтарі міста Чернівці, де поруч знаходиться і могила легендарного Назарія Яремчука. Прощальна церемонія розпочалася об 11.00 на центральній алеї кладовища.
На жаль, влада Києва не знайшла достойного місця на Байковому цвинтарі, якого насправді заслуговує золотий письменник України, заслужений діяч мистецтв України та повний кавалер ордену «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступенів Василь Фольварочний.
А вчора, 8 лютого 2022року, перед Будинком письменників на вулиці Банковій 2, де Василь Іванович з 2002 по 2006 рік працював директором, з ним прощалися: дружина Тетяна Володимирівна, яка є першим заступником Голови НСПУ, Ігор Фольварочний (старший син) та інші родичі; друзі і колеги по спілці письменників України на чолі з Головою НСПУ Михайлом Сидоржевським; представники столичних бібліотек, а також представники Буковинського земляцтва Валерій Цибух (голова), Микола Проданчук (засновник земляцтва та перший заступник голови) , Володимир Саєнко та Володимир Мельников (заступники голови), Андрій Скибінський (відповідальний секретар та заступник голови), Сергій Скрипник та Олександр Шапка (члени Ради земляцтва), Марія Ткач (дочка покійного Михайла Ткача ) й інші.
Активну участь в організації поховань Василя Фольварочного , в перевезенні з Києва до Чернівців його дружини взяли заступник голови Буковинського земляцтва Ігор Яків’юк та Сергій Скрипник, а також керівництво міста Чернівців та області.
Письмово висловила співчуття родині та друзям В.Фольварочного від імені вокального тріо «Либідь» художній керівник колективу, народна артистка України Лідія Михайленко: «Нехай Господь упокоїть душу Василя Івановича Фольварочного. Йдуть кращі… Тріо «Либідь» висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного! Нехай Василь Іванович покоїться з миром! Вічна і світла йому пам’ять!».
Буковинське земляцтво Києва приєднується до цих слів, дякуючи Василю Івановичу за активну участь в роботі земляцтва на посаді заступника голови, за книги, присвячені видатним буковинцям, за батьківську підтримку початківців, коли він був очільником письменницької організації Буковини, за всі його добрі справи…
Мимоволі згадалися слова Михайла Ткача у виконанні тріо «Либідь» - Не летіть літа так дуже швидко! Хай поплава з лебедем лебідка…
Полетіла душа Василя Івановича в далекі світи, кружляючи над Буковиною, рідною Тернопільщиною, Києвом, де на вулиці Тростянецькій залишилася його вірна лебідка Тетяна… І болить йому, щоби ніхто не скривдив його лебідоньку… Свідомо чи не свідомо…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Земля Буковини прийняла навічно в свої обійми Василя Фольварочного
«Не відмолили… Не відпросили Тебе у смерті, рідний Василю… Прощай!»
Тетяна Пишнюк (Фольварочна)
Сьогодні, 9 лютого 2022 року, земля Буковини прийняла в свої обійми відомого письменника Василя Івановича Фольварочного.Великого майстра слова, патріота і громадського діяча, який помер у Києві 5 лютого та залишив яскравий слід в українській літературі, поховали на центральному цвинтарі міста Чернівці, де поруч знаходиться і могила легендарного Назарія Яремчука. Прощальна церемонія розпочалася об 11.00 на центральній алеї кладовища.
На жаль, влада Києва не знайшла достойного місця на Байковому цвинтарі, якого насправді заслуговує золотий письменник України, заслужений діяч мистецтв України та повний кавалер ордену «За заслуги» І, ІІ та ІІІ ступенів Василь Фольварочний.
А вчора, 8 лютого 2022року, перед Будинком письменників на вулиці Банковій 2, де Василь Іванович з 2002 по 2006 рік працював директором, з ним прощалися: дружина Тетяна Володимирівна, яка є першим заступником Голови НСПУ, Ігор Фольварочний (старший син) та інші родичі; друзі і колеги по спілці письменників України на чолі з Головою НСПУ Михайлом Сидоржевським; представники столичних бібліотек, а також представники Буковинського земляцтва Валерій Цибух (голова), Микола Проданчук (засновник земляцтва та перший заступник голови) , Володимир Саєнко та Володимир Мельников (заступники голови), Андрій Скибінський (відповідальний секретар та заступник голови), Сергій Скрипник та Олександр Шапка (члени Ради земляцтва), Марія Ткач (дочка покійного Михайла Ткача ) й інші.
Активну участь в організації поховань Василя Фольварочного , в перевезенні з Києва до Чернівців його дружини взяли заступник голови Буковинського земляцтва Ігор Яків’юк та Сергій Скрипник, а також керівництво міста Чернівців та області.
Письмово висловила співчуття родині та друзям В.Фольварочного від імені вокального тріо «Либідь» художній керівник колективу, народна артистка України Лідія Михайленко: «Нехай Господь упокоїть душу Василя Івановича Фольварочного. Йдуть кращі… Тріо «Либідь» висловлює щирі співчуття рідним і близьким покійного! Нехай Василь Іванович покоїться з миром! Вічна і світла йому пам’ять!».
Буковинське земляцтво Києва приєднується до цих слів, дякуючи Василю Івановичу за активну участь в роботі земляцтва на посаді заступника голови, за книги, присвячені видатним буковинцям, за батьківську підтримку початківців, коли він був очільником письменницької організації Буковини, за всі його добрі справи…
Мимоволі згадалися слова Михайла Ткача у виконанні тріо «Либідь» - Не летіть літа так дуже швидко! Хай поплава з лебедем лебідка…
Полетіла душа Василя Івановича в далекі світи, кружляючи над Буковиною, рідною Тернопільщиною, Києвом, де на вулиці Тростянецькій залишилася його вірна лебідка Тетяна… І болить йому, щоби ніхто не скривдив його лебідоньку… Свідомо чи не свідомо…
• Можлива допомога "Майстерням"
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
"Злетів на небо видатний український музикант професор Анатолій Молотай"
• Перейти на сторінку •
"Цивільний захист України"
• Перейти на сторінку •
"Цивільний захист України"
Про публікацію
