ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші

Артур Курдіновський
2026.10.03 20:45
Прожилки в листочках - неначе дієзи,
Що літо палке підняли на пів тону.
По-іншому дихає осінь червона,
Замовкли фокстроти. Звучать полонези.

Високі тополі, тендітні берези
Приміряли зрілості жовту корону.
Прожилки в листочках - неначе дієзи,

Катерина Савельєва
2026.10.03 17:05
Ховаючи свої веснянi роси,
Блукаючи у лабiринтi сну,
Душа губила свої довгi коси
I випадково вiднайшла луну.

Гудуть навколо голосами оси
Та свою ложку меду облизну.
З усiх сторiн летять чутки, доноси

Борис Костиря
2026.10.03 13:57
Коли ж відбудеться отой стрибок,
Що рівновагу зірве і порушить?
Розплутається бісівський клубок,
І розвінчається мораль дворушна.
Замість мистецтва ницість і лубок
Панують, наче пісня дроворуба.

Пишу, пишу життя, немов роман,

Іван Потьомкін
2026.10.03 13:29
Одна хмара – за Йордан,
Друга на Єгипет.
Хай і сусідським деревам
Буде що напитись.
Хай і в них росте трава
Тричі на покоси...
Господь Бог не забува
Хто помочі просить.

С М
2026.10.03 12:50
як у дитини печалі дрібні
усе, що захочеш, я куплю тобі
грай кокетку, та знай мила все ж
між рук мені, легко, не утечеш
навіть коні не відтягнуть мене
шалені коні не відтягнуть мене

я помічав твій біль неясний
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 До проблеми: поезія і гроші
За поезію грошей не платять,
У книгарнях її не беруть.
Вкрай самотнє це духу багаття,
Папірці спопеля його суть.

Та ще плавить «шляхетні» метали –
Мертводушшя гидкого тотем.
Мов упоперек горла постало
Це відлуння природи святе.

Золотому бичку говорило
Про високу любов залюбки…
Відвернув той вгодоване рило,
Ні копійки не дав на книжки.

Ти – голодне завжди янголятко,
Духом правди годуєшся все ж…
О Поезії горде телятко,
Матки жодної, бідне, не ссеш.

Не принизишся, ні, перед змієм.
В Кос-Аралах* їси глевтяки.
Ниций чесного не зрозуміє,
Як молитви слова – матюки.

Як людей перетворять на бидло,
Тля з`їдатиме людськості сад –
Розгориться Поезії світло
У сліпучих вогнях барикад.

Стане прахом падлючості Троя,
Хоч за кожну боролася п`ядь.
Бо Гомер і Шевченко – як зброя
На майданах Свободи стоять.

А поетам фінанси - коли ще -
Після смерті, дадуть аж таки.
І хулитель ціну щонайвищу
Сам заплатить за справжні книжки.

Так без грошей - ці творчі натури,
Та – як Божа у пеклі печать -
На усіх найдорожчих купюрах
Тільки лики Поетів стоять.

30-31.10.7523 р. (2015) Київ

*Кос-Арал – Азія, місце заслання Тараса Шевченка.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-25 22:57:53
Переглядів сторінки твору 458
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-25 22:58:49 ]
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 10:38:00 ] - відповісти

Дуже цікаве бачення, Ярославе! Ця тема нібито й на поверхні лежить, але не розкрита у сучасній поезії :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:46:54 ] - відповісти

Так, Олено, це тема нерозкрита, злободенна і вона в мені визрівала після розмов з товарознавцями книгарень, які запевняли, що поезія - не ходовий товар, читають переважно прозу і детективи. Так було у Києві і у Львові. У Києві в центрі в "Науковій думці" на моїй очах купили книгу Ліни Костенко, а товарознавець нахабно тупо і консервативно стверджувала, що поезію не беруть і не приймала мої книжки. А у Львові - це мене вразило ще більше, у центрі сказали те саме і сказали, що книги Л.Костенко ніхто не бере, то, мовляв, чого ви сунетеся зі своїми книжками. Тільки брати рідновіри взяли мої книги до себе в книгарню і книгарня Спілки письменників, хоч і там їх не купили жодної. Їх купують тільки після творчих вечорів, коли безпосередньо слухають поетовий виступ - ось такий сумний досвід. І ще знаю, як талановита поетеса з Полтавщини, живе у Вишневому під Києвом - Тетяна Домашенко - (я співав у неї на вечорах) ходила, оббивала пороги по Києву, щоб дали гроші на видання книги і їй скрізь відмовили. З таких фактів і визрівав цей вірш. Дякую за відгук.)


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 17:29:26 ] - відповісти

Після смерті, дадуть аж таки.
(Тут замість АЖ - МО' - правдоподібніше) )))

Гарно вхопили і висловили суть, Ярославе.
Респект)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 23:44:13 ] - відповісти

Дякую щиро, Любо! Покручу ще цю строфу, подумаю!))


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2015-10-31 23:26:43 ] - відповісти

Згодна з кожним словом!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 23:48:23 ] - відповісти

Спасибі, Таю, ти знаєш, як інтернет-спільнота наша поетична скидалася власними коштами на збірники поезії, щоб їх видати! Ніхто їх не спонсорував. Приємно, що в Кременчугу колись після наших виступів - купували наші книжки і колективні збірники прості читачі, непоети.


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2015-11-02 09:50:13 ]

так, це радує, що є люди не байдужі до поезії і готові навіть платити за неї! Хотілося б, щоб і ті, хто має владу, хоча б інколи приділяли увагу творчим починанням своїх же виборців.


Отправить
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-10-31 23:56:43 ] - відповісти
"Багаття духу!!!" Як же влучно...воно безцінне!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:08:37 ] - відповісти

Спасибі, Лілеє, Ви вхопили думкою ключовий Образ вірша! Може, тому й безцінне, що багате лиш духовно!))


Отправить
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-11-01 00:26:35 ] - відповісти

Щира і болюча правда...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:49:08 ] - відповісти

Дякую Вам гарно, Сашо, за розуміння і співпереживання!))


Отправить
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 12:42:25 ] - відповісти

Мани-мани і тумани
не сумісні на землі,
де забуті отамани,
а поети у імлі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:23:25 ]

У свідомості владоможних суцільні тумани, бо на поезію не дають мани. А коли поети розсіюють ці тумани, то їх спершу вбивають за це, а тоді дають на їхні книги мани.
Десь так я б сказав. Дякую за відгук, Ігоре!)


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-11-01 20:56:33 ] - відповісти

Така ж, якщо не гірша, ситуація і в Ізраїлі. Ось і в мене лежить івритський варіант перелицьованих байок Езопа...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:31:13 ] - відповісти

Співчуваю, пане Іване. Я за свої кошти видаю книги. А раніше батьки допомагали. Одну тільки видала держава - мій історичний нарис про рідну Національну капелу бандуристів України - до її 90-річчя. Це було за Президента Ющенка, який по-справжньому дбав про культуру і свій народ, і якого обплювали з ніг до голови за це. Він возив за собою нашу капелу по Україні і з моєї книги цитував цілі уривки.


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:27:00 ] - відповісти

кінцівка (два останні рядки) - просто супер!!! :)
А про творчі вечори - то Ви точно підмітили. Бо читачі купують не просто книжку, а спогад, враження, часточку того творчого вечора...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:41:03 ] - відповісти

Дуже дякую, Галочко! Радий що сподобався вірш і що нема зауважень від Вас. Так, за Прометейство не платять, а печінку викльовують для початку. Або й убивають. Симоненка, наприклад, КДБ вбило із словами: "Нащо нам другий Шевченко?!" Прогрес пішов уперед - геніїв душать у зародку, а потім видають і перевидають, майже як Тарасів "Кобзар".
Зате Прометеї українські нам світять із купюр! Краще продавать редиску на базарі, ніж поетом у цім світі буть - як писав своїй дружині Василь Симоненко, на її пропозицію піти поторгувати на ринку.))


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-01 19:51:43 ] - відповісти

Ну, не те щоби зовсім не платять. Я рік тому отримав аж 500 гривень за один вірш. Правда, треба було тому віршеві отримати другу премію на конкурсі. І так ті гроші вчасно капнули на картку! А у тебе потенціал прихований
І, до слова, повертаючись до своїх овечок: як дивишся на те, щоби твої вірші поширювалися на фейсбуці у спільноті "Українські передзвони"? Країна має знати свої таланти. А без дозволу я діяти не можу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-12-01 20:56:17 ] - відповісти

Ну, згоден, буває іноді. Але, переважно, тоді, коли автор вживу прочитає вірші на вечорі, або після радіопередачі. Пару раз у мене було - після публікації в інтернеті. Дозволяю, друже, поширюй. Дякую за підтримку, Ігоре! Будьмо! Дякую за надіслані фото! Гарна згадка!)))