ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.11.18 22:50
відомо
виживає сильний
перемагає найсильніший
а дружба не перемагає
бо це лукавство й евфемізм
пригадуючи друзів навіть
атож були і в мене друзі
всі розійшлись кудись із часом

Артур Курдіновський
2026.11.18 19:48
Слова, слова... Яка ж у них ціна?
Вони - лише слабка анестезія.
Підробний світ чекає на месію,
Ми поодинці бачимо з вікна
Фантазії свої, в яких весна
Перемагає осінь, світлій Музі
Дарує сукню на казковім лузі
З тендітних синіх пролісків своїх...

Олена Побийголод
2026.11.18 17:06
Ану, нам пісню проспівай, веселий вітре,
веселий вітре, веселий вітре!
Моря і гори облетів ти всі на світі,
і всі на світі вислухав пісні.

    Заспівай нам про гори й пустині,
    про таємні глибини морів,
    про небокраї сині,

Борис Костиря
2026.11.18 16:24
Я шукаю в бездонному морі
Той важливий непізнаний знак,
Ніби спогади сиві, прозорі,
Що впіймає сумний неборак.
Я шукаю у пеленах ночі
Тіні натяку, впізнаний жест.
Я забуть наполегливо хочу
Те видіння, що прагнуло жертв.

Вячеслав Руденко
2026.11.18 14:49
Під шерех листя верб мені співало в гливах
Одне, мов з лісу, довге і густе,
А інше — ніби у раптових зливах,
Як згадка про минуле і пусте…

Лунало гучно, як стара бандура,
В потоках звуків між пожовклих крон,
Чи чумака забутого натура

Віктор Кучерук
2026.11.18 07:16
Хоч завтра вітер хмари розведе
І зацвіте колись побите поле -
Від горя не сховатися ніде
І болю не позбутися ніколи.
На серці будуть видимі рубці,
Повік душа чорнітиме від туги, -
Це мрію не утримати в руці,
Коли їй тісно в межах виднокругу.

М Менянин
2026.11.18 02:21
Прокинулась в цей час застава –
до зброї кожен богатир,
палає обрію заграва,
а потім бою страшний вир.

Повільно повстають до справи
дружини цих чоловіків,
бо захист краю – їхнє право

Світлана Пирогова
2026.11.17 20:44
Огорни мене скоріш любов'ю,
Бо без тебе сіро все і мрячно.
Лілії цвіли - торкалось слово.
Озеро кохання вже у рясці.

Тихе-тихе, мовчазне уранці.
Квіти-поцілунки - спогад помарнілий.
Не загоїть серпня вечір рани.

хома дідим
2026.11.17 19:59
розчулення найзначущіші
чому би і не омани
ґатунки найзолотіші
така собі маячня
коли огортає холод
болить порожніючий шлунок
у сутіні цій безпутній
полуді наступного дня

Борис Костиря
2026.11.17 18:58
Я ніколи туди не вернусь,
У простори довіри і болю.
Я могилам святим не вклонюсь,
Не ввійду у величні собори.

Я ніколи уже не піду
Сизим степом у ніжнім смерканні.
Я упав на слизькому льоду

В Горова Леся
2026.11.17 11:10
Свіжа рілля запахтіла корінням і дизелем.
Сита ворона з бенкету злетіла нарешті.
Сонце латунне до обрію хмара притиснула.
З крони високої дня доливаються рештки.

Ще до зими кілька кроків, ще трохи осіннього
Полудня в затишку листям сухим зарудіє.

Ірина Вовк
2026.11.17 07:34
«МІКЕЛАНДЖЕЛО: СЕРЦЕ БІЛОГО КАМЕНЮ»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Мікеланджело Буонарроті – 26-річний скульптор, одержимий красою, закоханий у досконалість людського духу.
Голос Каррарської Брили (Гіганта) – поран

Віктор Кучерук
2026.11.17 05:47
Синє небо й жовте поле
Маю споконвік -
Не хитнути силу волі
Ані в жоден бік.
Бо тепер громи сердиті
Падають згори
І щодня несамовито
Гримає: "Умри!.."

С М
2026.11.16 23:58
дідусь був мореходом
поплавав між льодів
у цього китобоя
на колінах я сидів
чувши «синку я на березі
вмираю із нудьги
мені би із друзяками
зайти в чужі піски»

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 До проблеми: поезія і гроші
За поезію грошей не платять,
У книгарнях її не беруть.
Вкрай самотнє це духу багаття,
Папірці спопеля його суть.

Та ще плавить «шляхетні» метали –
Мертводушшя гидкого тотем.
Мов упоперек горла постало
Це відлуння природи святе.

Золотому бичку говорило
Про високу любов залюбки…
Відвернув той вгодоване рило,
Ні копійки не дав на книжки.

Ти – голодне завжди янголятко,
Духом правди годуєшся все ж…
О Поезії горде телятко,
Матки жодної, бідне, не ссеш.

Не принизишся, ні, перед змієм.
В Кос-Аралах* їси глевтяки.
Ниций чесного не зрозуміє,
Як молитви слова – матюки.

Як людей перетворять на бидло,
Тля з`їдатиме людськості сад –
Розгориться Поезії світло
У сліпучих вогнях барикад.

Стане прахом падлючості Троя,
Хоч за кожну боролася п`ядь.
Бо Гомер і Шевченко – як зброя
На майданах Свободи стоять.

А поетам фінанси - коли ще -
Після смерті, дадуть аж таки.
І хулитель ціну щонайвищу
Сам заплатить за справжні книжки.

Так без грошей - ці творчі натури,
Та – як Божа у пеклі печать -
На усіх найдорожчих купюрах
Тільки лики Поетів стоять.

30-31.10.7523 р. (2015) Київ

*Кос-Арал – Азія, місце заслання Тараса Шевченка.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-25 22:57:53
Переглядів сторінки твору 476
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-25 22:58:49 ]
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 10:38:00 ] - відповісти

Дуже цікаве бачення, Ярославе! Ця тема нібито й на поверхні лежить, але не розкрита у сучасній поезії :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:46:54 ] - відповісти

Так, Олено, це тема нерозкрита, злободенна і вона в мені визрівала після розмов з товарознавцями книгарень, які запевняли, що поезія - не ходовий товар, читають переважно прозу і детективи. Так було у Києві і у Львові. У Києві в центрі в "Науковій думці" на моїй очах купили книгу Ліни Костенко, а товарознавець нахабно тупо і консервативно стверджувала, що поезію не беруть і не приймала мої книжки. А у Львові - це мене вразило ще більше, у центрі сказали те саме і сказали, що книги Л.Костенко ніхто не бере, то, мовляв, чого ви сунетеся зі своїми книжками. Тільки брати рідновіри взяли мої книги до себе в книгарню і книгарня Спілки письменників, хоч і там їх не купили жодної. Їх купують тільки після творчих вечорів, коли безпосередньо слухають поетовий виступ - ось такий сумний досвід. І ще знаю, як талановита поетеса з Полтавщини, живе у Вишневому під Києвом - Тетяна Домашенко - (я співав у неї на вечорах) ходила, оббивала пороги по Києву, щоб дали гроші на видання книги і їй скрізь відмовили. З таких фактів і визрівав цей вірш. Дякую за відгук.)


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 17:29:26 ] - відповісти

Після смерті, дадуть аж таки.
(Тут замість АЖ - МО' - правдоподібніше) )))

Гарно вхопили і висловили суть, Ярославе.
Респект)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 23:44:13 ] - відповісти

Дякую щиро, Любо! Покручу ще цю строфу, подумаю!))


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2015-10-31 23:26:43 ] - відповісти

Згодна з кожним словом!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 23:48:23 ] - відповісти

Спасибі, Таю, ти знаєш, як інтернет-спільнота наша поетична скидалася власними коштами на збірники поезії, щоб їх видати! Ніхто їх не спонсорував. Приємно, що в Кременчугу колись після наших виступів - купували наші книжки і колективні збірники прості читачі, непоети.


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2015-11-02 09:50:13 ]

так, це радує, що є люди не байдужі до поезії і готові навіть платити за неї! Хотілося б, щоб і ті, хто має владу, хоча б інколи приділяли увагу творчим починанням своїх же виборців.


Отправить
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-10-31 23:56:43 ] - відповісти
"Багаття духу!!!" Як же влучно...воно безцінне!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:08:37 ] - відповісти

Спасибі, Лілеє, Ви вхопили думкою ключовий Образ вірша! Може, тому й безцінне, що багате лиш духовно!))


Отправить
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-11-01 00:26:35 ] - відповісти

Щира і болюча правда...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:49:08 ] - відповісти

Дякую Вам гарно, Сашо, за розуміння і співпереживання!))


Отправить
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 12:42:25 ] - відповісти

Мани-мани і тумани
не сумісні на землі,
де забуті отамани,
а поети у імлі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:23:25 ]

У свідомості владоможних суцільні тумани, бо на поезію не дають мани. А коли поети розсіюють ці тумани, то їх спершу вбивають за це, а тоді дають на їхні книги мани.
Десь так я б сказав. Дякую за відгук, Ігоре!)


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-11-01 20:56:33 ] - відповісти

Така ж, якщо не гірша, ситуація і в Ізраїлі. Ось і в мене лежить івритський варіант перелицьованих байок Езопа...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:31:13 ] - відповісти

Співчуваю, пане Іване. Я за свої кошти видаю книги. А раніше батьки допомагали. Одну тільки видала держава - мій історичний нарис про рідну Національну капелу бандуристів України - до її 90-річчя. Це було за Президента Ющенка, який по-справжньому дбав про культуру і свій народ, і якого обплювали з ніг до голови за це. Він возив за собою нашу капелу по Україні і з моєї книги цитував цілі уривки.


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:27:00 ] - відповісти

кінцівка (два останні рядки) - просто супер!!! :)
А про творчі вечори - то Ви точно підмітили. Бо читачі купують не просто книжку, а спогад, враження, часточку того творчого вечора...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:41:03 ] - відповісти

Дуже дякую, Галочко! Радий що сподобався вірш і що нема зауважень від Вас. Так, за Прометейство не платять, а печінку викльовують для початку. Або й убивають. Симоненка, наприклад, КДБ вбило із словами: "Нащо нам другий Шевченко?!" Прогрес пішов уперед - геніїв душать у зародку, а потім видають і перевидають, майже як Тарасів "Кобзар".
Зате Прометеї українські нам світять із купюр! Краще продавать редиску на базарі, ніж поетом у цім світі буть - як писав своїй дружині Василь Симоненко, на її пропозицію піти поторгувати на ринку.))


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-01 19:51:43 ] - відповісти

Ну, не те щоби зовсім не платять. Я рік тому отримав аж 500 гривень за один вірш. Правда, треба було тому віршеві отримати другу премію на конкурсі. І так ті гроші вчасно капнули на картку! А у тебе потенціал прихований
І, до слова, повертаючись до своїх овечок: як дивишся на те, щоби твої вірші поширювалися на фейсбуці у спільноті "Українські передзвони"? Країна має знати свої таланти. А без дозволу я діяти не можу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-12-01 20:56:17 ] - відповісти

Ну, згоден, буває іноді. Але, переважно, тоді, коли автор вживу прочитає вірші на вечорі, або після радіопередачі. Пару раз у мене було - після публікації в інтернеті. Дозволяю, друже, поширюй. Дякую за підтримку, Ігоре! Будьмо! Дякую за надіслані фото! Гарна згадка!)))