ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 До проблеми: поезія і гроші
За поезію грошей не платять,
У книгарнях її не беруть.
Вкрай самотнє це духу багаття,
Папірці спопеля його суть.

Та ще плавить «шляхетні» метали –
Мертводушшя гидкого тотем.
Мов упоперек горла постало
Це відлуння природи святе.

Золотому бичку говорило
Про високу любов залюбки…
Відвернув той вгодоване рило,
Ні копійки не дав на книжки.

Ти – голодне завжди янголятко,
Духом правди годуєшся все ж…
О Поезії горде телятко,
Матки жодної, бідне, не ссеш.

Не принизишся, ні, перед змієм.
В Кос-Аралах* їси глевтяки.
Ниций чесного не зрозуміє,
Як молитви слова – матюки.

Як людей перетворять на бидло,
Тля з`їдатиме людськості сад –
Розгориться Поезії світло
У сліпучих вогнях барикад.

Стане прахом падлючості Троя,
Хоч за кожну боролася п`ядь.
Бо Гомер і Шевченко – як зброя
На майданах Свободи стоять.

А поетам фінанси - коли ще -
Після смерті, дадуть аж таки.
І хулитель ціну щонайвищу
Сам заплатить за справжні книжки.

Так без грошей - ці творчі натури,
Та – як Божа у пеклі печать -
На усіх найдорожчих купюрах
Тільки лики Поетів стоять.

30-31.10.7523 р. (2015) Київ

*Кос-Арал – Азія, місце заслання Тараса Шевченка.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-25 22:57:53
Переглядів сторінки твору 257
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-25 22:58:49 ]
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 10:38:00 ] - відповісти

Дуже цікаве бачення, Ярославе! Ця тема нібито й на поверхні лежить, але не розкрита у сучасній поезії :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:46:54 ] - відповісти

Так, Олено, це тема нерозкрита, злободенна і вона в мені визрівала після розмов з товарознавцями книгарень, які запевняли, що поезія - не ходовий товар, читають переважно прозу і детективи. Так було у Києві і у Львові. У Києві в центрі в "Науковій думці" на моїй очах купили книгу Ліни Костенко, а товарознавець нахабно тупо і консервативно стверджувала, що поезію не беруть і не приймала мої книжки. А у Львові - це мене вразило ще більше, у центрі сказали те саме і сказали, що книги Л.Костенко ніхто не бере, то, мовляв, чого ви сунетеся зі своїми книжками. Тільки брати рідновіри взяли мої книги до себе в книгарню і книгарня Спілки письменників, хоч і там їх не купили жодної. Їх купують тільки після творчих вечорів, коли безпосередньо слухають поетовий виступ - ось такий сумний досвід. І ще знаю, як талановита поетеса з Полтавщини, живе у Вишневому під Києвом - Тетяна Домашенко - (я співав у неї на вечорах) ходила, оббивала пороги по Києву, щоб дали гроші на видання книги і їй скрізь відмовили. З таких фактів і визрівав цей вірш. Дякую за відгук.)


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 17:29:26 ] - відповісти

Після смерті, дадуть аж таки.
(Тут замість АЖ - МО' - правдоподібніше) )))

Гарно вхопили і висловили суть, Ярославе.
Респект)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 23:44:13 ] - відповісти

Дякую щиро, Любо! Покручу ще цю строфу, подумаю!))


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2015-10-31 23:26:43 ] - відповісти

Згодна з кожним словом!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 23:48:23 ] - відповісти

Спасибі, Таю, ти знаєш, як інтернет-спільнота наша поетична скидалася власними коштами на збірники поезії, щоб їх видати! Ніхто їх не спонсорував. Приємно, що в Кременчугу колись після наших виступів - купували наші книжки і колективні збірники прості читачі, непоети.


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2015-11-02 09:50:13 ]

так, це радує, що є люди не байдужі до поезії і готові навіть платити за неї! Хотілося б, щоб і ті, хто має владу, хоча б інколи приділяли увагу творчим починанням своїх же виборців.


Отправить
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-10-31 23:56:43 ] - відповісти
"Багаття духу!!!" Як же влучно...воно безцінне!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:08:37 ] - відповісти

Спасибі, Лілеє, Ви вхопили думкою ключовий Образ вірша! Може, тому й безцінне, що багате лиш духовно!))


Отправить
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-11-01 00:26:35 ] - відповісти

Щира і болюча правда...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:49:08 ] - відповісти

Дякую Вам гарно, Сашо, за розуміння і співпереживання!))


Отправить
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 12:42:25 ] - відповісти

Мани-мани і тумани
не сумісні на землі,
де забуті отамани,
а поети у імлі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:23:25 ]

У свідомості владоможних суцільні тумани, бо на поезію не дають мани. А коли поети розсіюють ці тумани, то їх спершу вбивають за це, а тоді дають на їхні книги мани.
Десь так я б сказав. Дякую за відгук, Ігоре!)


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-11-01 20:56:33 ] - відповісти

Така ж, якщо не гірша, ситуація і в Ізраїлі. Ось і в мене лежить івритський варіант перелицьованих байок Езопа...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:31:13 ] - відповісти

Співчуваю, пане Іване. Я за свої кошти видаю книги. А раніше батьки допомагали. Одну тільки видала держава - мій історичний нарис про рідну Національну капелу бандуристів України - до її 90-річчя. Це було за Президента Ющенка, який по-справжньому дбав про культуру і свій народ, і якого обплювали з ніг до голови за це. Він возив за собою нашу капелу по Україні і з моєї книги цитував цілі уривки.


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:27:00 ] - відповісти

кінцівка (два останні рядки) - просто супер!!! :)
А про творчі вечори - то Ви точно підмітили. Бо читачі купують не просто книжку, а спогад, враження, часточку того творчого вечора...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:41:03 ] - відповісти

Дуже дякую, Галочко! Радий що сподобався вірш і що нема зауважень від Вас. Так, за Прометейство не платять, а печінку викльовують для початку. Або й убивають. Симоненка, наприклад, КДБ вбило із словами: "Нащо нам другий Шевченко?!" Прогрес пішов уперед - геніїв душать у зародку, а потім видають і перевидають, майже як Тарасів "Кобзар".
Зате Прометеї українські нам світять із купюр! Краще продавать редиску на базарі, ніж поетом у цім світі буть - як писав своїй дружині Василь Симоненко, на її пропозицію піти поторгувати на ринку.))


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-01 19:51:43 ] - відповісти

Ну, не те щоби зовсім не платять. Я рік тому отримав аж 500 гривень за один вірш. Правда, треба було тому віршеві отримати другу премію на конкурсі. І так ті гроші вчасно капнули на картку! А у тебе потенціал прихований
І, до слова, повертаючись до своїх овечок: як дивишся на те, щоби твої вірші поширювалися на фейсбуці у спільноті "Українські передзвони"? Країна має знати свої таланти. А без дозволу я діяти не можу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-12-01 20:56:17 ] - відповісти

Ну, згоден, буває іноді. Але, переважно, тоді, коли автор вживу прочитає вірші на вечорі, або після радіопередачі. Пару раз у мене було - після публікації в інтернеті. Дозволяю, друже, поширюй. Дякую за підтримку, Ігоре! Будьмо! Дякую за надіслані фото! Гарна згадка!)))