ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.

Юрій Лазірко
2025.12.03 01:01
хотів тобі я наспівати
про любов
про блиски у очах
і як бурлила кров
і блиснуло в очах
і закипіла кров
нам у вогні палати
в ритмі рок-ен-рол

Іван Потьомкін
2025.12.02 22:34
Потойбіч і посейбіч – все це ти.
Ти розпростерся мало не по самий Ніжин.
А в серці, як колись і нині, й вічно –
Одна і та ж синівська ніжність.
На древніх пагорбах стою,
Немовби зависаю над святим Єрусалимом,
І, як йому, тобі пересилаю ці рядки:
“М
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 До проблеми: поезія і гроші
За поезію грошей не платять,
У книгарнях її не беруть.
Вкрай самотнє це духу багаття,
Папірці спопеля його суть.

Та ще плавить «шляхетні» метали –
Мертводушшя гидкого тотем.
Мов упоперек горла постало
Це відлуння природи святе.

Золотому бичку говорило
Про високу любов залюбки…
Відвернув той вгодоване рило,
Ні копійки не дав на книжки.

Ти – голодне завжди янголятко,
Духом правди годуєшся все ж…
О Поезії горде телятко,
Матки жодної, бідне, не ссеш.

Не принизишся, ні, перед змієм.
В Кос-Аралах* їси глевтяки.
Ниций чесного не зрозуміє,
Як молитви слова – матюки.

Як людей перетворять на бидло,
Тля з`їдатиме людськості сад –
Розгориться Поезії світло
У сліпучих вогнях барикад.

Стане прахом падлючості Троя,
Хоч за кожну боролася п`ядь.
Бо Гомер і Шевченко – як зброя
На майданах Свободи стоять.

А поетам фінанси - коли ще -
Після смерті, дадуть аж таки.
І хулитель ціну щонайвищу
Сам заплатить за справжні книжки.

Так без грошей - ці творчі натури,
Та – як Божа у пеклі печать -
На усіх найдорожчих купюрах
Тільки лики Поетів стоять.

30-31.10.7523 р. (2015) Київ

*Кос-Арал – Азія, місце заслання Тараса Шевченка.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-25 22:57:53
Переглядів сторінки твору 340
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 13:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-25 22:58:49 ]
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 10:38:00 ] - відповісти

Дуже цікаве бачення, Ярославе! Ця тема нібито й на поверхні лежить, але не розкрита у сучасній поезії :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:46:54 ] - відповісти

Так, Олено, це тема нерозкрита, злободенна і вона в мені визрівала після розмов з товарознавцями книгарень, які запевняли, що поезія - не ходовий товар, читають переважно прозу і детективи. Так було у Києві і у Львові. У Києві в центрі в "Науковій думці" на моїй очах купили книгу Ліни Костенко, а товарознавець нахабно тупо і консервативно стверджувала, що поезію не беруть і не приймала мої книжки. А у Львові - це мене вразило ще більше, у центрі сказали те саме і сказали, що книги Л.Костенко ніхто не бере, то, мовляв, чого ви сунетеся зі своїми книжками. Тільки брати рідновіри взяли мої книги до себе в книгарню і книгарня Спілки письменників, хоч і там їх не купили жодної. Їх купують тільки після творчих вечорів, коли безпосередньо слухають поетовий виступ - ось такий сумний досвід. І ще знаю, як талановита поетеса з Полтавщини, живе у Вишневому під Києвом - Тетяна Домашенко - (я співав у неї на вечорах) ходила, оббивала пороги по Києву, щоб дали гроші на видання книги і їй скрізь відмовили. З таких фактів і визрівав цей вірш. Дякую за відгук.)


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 17:29:26 ] - відповісти

Після смерті, дадуть аж таки.
(Тут замість АЖ - МО' - правдоподібніше) )))

Гарно вхопили і висловили суть, Ярославе.
Респект)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 23:44:13 ] - відповісти

Дякую щиро, Любо! Покручу ще цю строфу, подумаю!))


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2015-10-31 23:26:43 ] - відповісти

Згодна з кожним словом!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 23:48:23 ] - відповісти

Спасибі, Таю, ти знаєш, як інтернет-спільнота наша поетична скидалася власними коштами на збірники поезії, щоб їх видати! Ніхто їх не спонсорував. Приємно, що в Кременчугу колись після наших виступів - купували наші книжки і колективні збірники прості читачі, непоети.


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2015-11-02 09:50:13 ]

так, це радує, що є люди не байдужі до поезії і готові навіть платити за неї! Хотілося б, щоб і ті, хто має владу, хоча б інколи приділяли увагу творчим починанням своїх же виборців.


Отправить
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-10-31 23:56:43 ] - відповісти
"Багаття духу!!!" Як же влучно...воно безцінне!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:08:37 ] - відповісти

Спасибі, Лілеє, Ви вхопили думкою ключовий Образ вірша! Може, тому й безцінне, що багате лиш духовно!))


Отправить
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-11-01 00:26:35 ] - відповісти

Щира і болюча правда...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:49:08 ] - відповісти

Дякую Вам гарно, Сашо, за розуміння і співпереживання!))


Отправить
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 12:42:25 ] - відповісти

Мани-мани і тумани
не сумісні на землі,
де забуті отамани,
а поети у імлі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:23:25 ]

У свідомості владоможних суцільні тумани, бо на поезію не дають мани. А коли поети розсіюють ці тумани, то їх спершу вбивають за це, а тоді дають на їхні книги мани.
Десь так я б сказав. Дякую за відгук, Ігоре!)


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-11-01 20:56:33 ] - відповісти

Така ж, якщо не гірша, ситуація і в Ізраїлі. Ось і в мене лежить івритський варіант перелицьованих байок Езопа...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:31:13 ] - відповісти

Співчуваю, пане Іване. Я за свої кошти видаю книги. А раніше батьки допомагали. Одну тільки видала держава - мій історичний нарис про рідну Національну капелу бандуристів України - до її 90-річчя. Це було за Президента Ющенка, який по-справжньому дбав про культуру і свій народ, і якого обплювали з ніг до голови за це. Він возив за собою нашу капелу по Україні і з моєї книги цитував цілі уривки.


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:27:00 ] - відповісти

кінцівка (два останні рядки) - просто супер!!! :)
А про творчі вечори - то Ви точно підмітили. Бо читачі купують не просто книжку, а спогад, враження, часточку того творчого вечора...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:41:03 ] - відповісти

Дуже дякую, Галочко! Радий що сподобався вірш і що нема зауважень від Вас. Так, за Прометейство не платять, а печінку викльовують для початку. Або й убивають. Симоненка, наприклад, КДБ вбило із словами: "Нащо нам другий Шевченко?!" Прогрес пішов уперед - геніїв душать у зародку, а потім видають і перевидають, майже як Тарасів "Кобзар".
Зате Прометеї українські нам світять із купюр! Краще продавать редиску на базарі, ніж поетом у цім світі буть - як писав своїй дружині Василь Симоненко, на її пропозицію піти поторгувати на ринку.))


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-01 19:51:43 ] - відповісти

Ну, не те щоби зовсім не платять. Я рік тому отримав аж 500 гривень за один вірш. Правда, треба було тому віршеві отримати другу премію на конкурсі. І так ті гроші вчасно капнули на картку! А у тебе потенціал прихований
І, до слова, повертаючись до своїх овечок: як дивишся на те, щоби твої вірші поширювалися на фейсбуці у спільноті "Українські передзвони"? Країна має знати свої таланти. А без дозволу я діяти не можу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-12-01 20:56:17 ] - відповісти

Ну, згоден, буває іноді. Але, переважно, тоді, коли автор вживу прочитає вірші на вечорі, або після радіопередачі. Пару раз у мене було - після публікації в інтернеті. Дозволяю, друже, поширюй. Дякую за підтримку, Ігоре! Будьмо! Дякую за надіслані фото! Гарна згадка!)))