ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.08.25 21:56
Я хочу затьмарити мозок,
Я хочу пірнути в імлу,
Я хочу дивитися в морок
І падати в сон-ковилу.

Вино простягає долоні
Для радості і забуття.
Відчую в космічному лоні

Віктор Кучерук
2025.08.25 05:50
Почуттів усіх навала,
В серці радості прилив, –
До грудей грудьми припала,
Як обійми їй розкрив.
Уст торкалася вустами,
Вибачаючись щомить
За кохання до нестями,
Що у ній вогнем пашить.

Борис Костиря
2025.08.24 22:12
В її житті майже не було
чоловіків. Останній залицяльник
зник у пучинах часу.
Його голос розчинився
у сипучих пісках,
доторки рук розтанули,
поцілунки вицвіли.
Самотність огортає жінку,

Євген Федчук
2025.08.24 15:28
Як же доля зовсім різно у людей складається.
Хтось накоїть людям лиха, ворогам продасться.
А в потомках за святого він уже вважається.
Хоча б Невського згадати у тій клятій Рашці.
А другий нічого ж, наче не зробить такого.
Інші, бува набагато більше

Іван Потьомкін
2025.08.24 11:51
був ти для мене тільки чотирикутником паперу
але моє серце має ту ж форму

був ти зрештою моїм серцем
і той самий поспішний ритм оживляв папір
вивищував до розміру дерева
слова твої були листям
а смуток мій вітром

Галина Кучеренко
2025.08.24 10:55
Відвойована ніч, вир із обстрілів - день…
Ми у плетиві рішень і мареві мрій.
кат закручує Світ у брехню теревень…
Світ продовжує рух за життя і надії….

Олена Побийголод
2025.08.24 09:29
Із Бориса Заходера

Злетіла сорока високо,
і зверху стрекоче сорока,
що цукор страшенно солений,
що яйця беруть зі смаженей,
що раки зимують на дубі,
що риби гуляють у шубі,

Юрій Гундарєв
2025.08.24 09:23
Я на колінах попрошу Святих,
щоб рідні всі були здорові,
а поруч ти була завжди
у буднях сірих й кольорових.

Не дайте дітям гинути, Святі,
хай біль такий не точить струмом душу,
коли на цвинтарі на крихітній плиті

Віктор Кучерук
2025.08.24 06:35
Освітлені місяцем хвилі
Пшениці, як шовк, шурхотіли, –
І в сяєві срібнім іскрились
Очам хлібороба на милість.
У руки його працьовиті,
Неначе просилось щомиті,
Колосся тужаве, налите
І потом старанно обмите…

Борис Костиря
2025.08.23 21:39
Кістки дерев. Нестерпний, дикий холод
Так пробирає до самих глибин.
Реальність відчувається, як голод,
Як море без коралів і рибин.

Ідеш у парк віддалений, забутий
У цю зимову пору, мов чернець,
Встромивши ніж у нестерпимий будень,

Володимир Ляшкевич
2025.08.23 20:58
Друже і брате,
тут все, як завжди -
бруд і вогонь,
сплати без решти,
тижні без дати,
видзвони скронь!

Боже боронь

Світлана Майя Залізняк
2025.08.23 16:25
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Муза смієтьс

Володимир Бойко
2025.08.23 13:02
Серед тваринних звичок москалів найхарактерніша – мітити чужі території. Носії істини в останній інстанції частенько надривають пупа під своєю ношею. Манія величі для недомірків – майже професійне захворювання. Найбільше світ намагаються змінити

Юрій Гундарєв
2025.08.23 12:36
Із поезією Сергія Жадана я познайомився у Львові. На дошці меню студентського кафе, яку виставили просто на вулицю, білою крейдою були написані такі не дуже рівні літери: Вирощено і нищівно над каменями і кущами повітря заповнене щільно душами і дощ

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 До проблеми: поезія і гроші
За поезію грошей не платять,
У книгарнях її не беруть.
Вкрай самотнє це духу багаття,
Папірці спопеля його суть.

Та ще плавить «шляхетні» метали –
Мертводушшя гидкого тотем.
Мов упоперек горла постало
Це відлуння природи святе.

Золотому бичку говорило
Про високу любов залюбки…
Відвернув той вгодоване рило,
Ні копійки не дав на книжки.

Ти – голодне завжди янголятко,
Духом правди годуєшся все ж…
О Поезії горде телятко,
Матки жодної, бідне, не ссеш.

Не принизишся, ні, перед змієм.
В Кос-Аралах* їси глевтяки.
Ниций чесного не зрозуміє,
Як молитви слова – матюки.

Як людей перетворять на бидло,
Тля з`їдатиме людськості сад –
Розгориться Поезії світло
У сліпучих вогнях барикад.

Стане прахом падлючості Троя,
Хоч за кожну боролася п`ядь.
Бо Гомер і Шевченко – як зброя
На майданах Свободи стоять.

А поетам фінанси - коли ще -
Після смерті, дадуть аж таки.
І хулитель ціну щонайвищу
Сам заплатить за справжні книжки.

Так без грошей - ці творчі натури,
Та – як Божа у пеклі печать -
На усіх найдорожчих купюрах
Тільки лики Поетів стоять.

30-31.10.7523 р. (2015) Київ

*Кос-Арал – Азія, місце заслання Тараса Шевченка.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-25 22:57:53
Переглядів сторінки твору 320
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.740
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Духовна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.08.21 23:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-25 22:58:49 ]
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 10:38:00 ] - відповісти

Дуже цікаве бачення, Ярославе! Ця тема нібито й на поверхні лежить, але не розкрита у сучасній поезії :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:46:54 ] - відповісти

Так, Олено, це тема нерозкрита, злободенна і вона в мені визрівала після розмов з товарознавцями книгарень, які запевняли, що поезія - не ходовий товар, читають переважно прозу і детективи. Так було у Києві і у Львові. У Києві в центрі в "Науковій думці" на моїй очах купили книгу Ліни Костенко, а товарознавець нахабно тупо і консервативно стверджувала, що поезію не беруть і не приймала мої книжки. А у Львові - це мене вразило ще більше, у центрі сказали те саме і сказали, що книги Л.Костенко ніхто не бере, то, мовляв, чого ви сунетеся зі своїми книжками. Тільки брати рідновіри взяли мої книги до себе в книгарню і книгарня Спілки письменників, хоч і там їх не купили жодної. Їх купують тільки після творчих вечорів, коли безпосередньо слухають поетовий виступ - ось такий сумний досвід. І ще знаю, як талановита поетеса з Полтавщини, живе у Вишневому під Києвом - Тетяна Домашенко - (я співав у неї на вечорах) ходила, оббивала пороги по Києву, щоб дали гроші на видання книги і їй скрізь відмовили. З таких фактів і визрівав цей вірш. Дякую за відгук.)


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 17:29:26 ] - відповісти

Після смерті, дадуть аж таки.
(Тут замість АЖ - МО' - правдоподібніше) )))

Гарно вхопили і висловили суть, Ярославе.
Респект)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 23:44:13 ] - відповісти

Дякую щиро, Любо! Покручу ще цю строфу, подумаю!))


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2015-10-31 23:26:43 ] - відповісти

Згодна з кожним словом!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-10-31 23:48:23 ] - відповісти

Спасибі, Таю, ти знаєш, як інтернет-спільнота наша поетична скидалася власними коштами на збірники поезії, щоб їх видати! Ніхто їх не спонсорував. Приємно, що в Кременчугу колись після наших виступів - купували наші книжки і колективні збірники прості читачі, непоети.


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2015-11-02 09:50:13 ]

так, це радує, що є люди не байдужі до поезії і готові навіть платити за неї! Хотілося б, щоб і ті, хто має владу, хоча б інколи приділяли увагу творчим починанням своїх же виборців.


Отправить
Лілея Дністрова (Л.П./Л.П.) [ 2015-10-31 23:56:43 ] - відповісти
"Багаття духу!!!" Як же влучно...воно безцінне!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:08:37 ] - відповісти

Спасибі, Лілеє, Ви вхопили думкою ключовий Образ вірша! Може, тому й безцінне, що багате лиш духовно!))


Отправить
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-11-01 00:26:35 ] - відповісти

Щира і болюча правда...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 00:49:08 ] - відповісти

Дякую Вам гарно, Сашо, за розуміння і співпереживання!))


Отправить
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 12:42:25 ] - відповісти

Мани-мани і тумани
не сумісні на землі,
де забуті отамани,
а поети у імлі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:23:25 ]

У свідомості владоможних суцільні тумани, бо на поезію не дають мани. А коли поети розсіюють ці тумани, то їх спершу вбивають за це, а тоді дають на їхні книги мани.
Десь так я б сказав. Дякую за відгук, Ігоре!)


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-11-01 20:56:33 ] - відповісти

Така ж, якщо не гірша, ситуація і в Ізраїлі. Ось і в мене лежить івритський варіант перелицьованих байок Езопа...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:31:13 ] - відповісти

Співчуваю, пане Іване. Я за свої кошти видаю книги. А раніше батьки допомагали. Одну тільки видала держава - мій історичний нарис про рідну Національну капелу бандуристів України - до її 90-річчя. Це було за Президента Ющенка, який по-справжньому дбав про культуру і свій народ, і якого обплювали з ніг до голови за це. Він возив за собою нашу капелу по Україні і з моєї книги цитував цілі уривки.


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:27:00 ] - відповісти

кінцівка (два останні рядки) - просто супер!!! :)
А про творчі вечори - то Ви точно підмітили. Бо читачі купують не просто книжку, а спогад, враження, часточку того творчого вечора...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-11-01 23:41:03 ] - відповісти

Дуже дякую, Галочко! Радий що сподобався вірш і що нема зауважень від Вас. Так, за Прометейство не платять, а печінку викльовують для початку. Або й убивають. Симоненка, наприклад, КДБ вбило із словами: "Нащо нам другий Шевченко?!" Прогрес пішов уперед - геніїв душать у зародку, а потім видають і перевидають, майже як Тарасів "Кобзар".
Зате Прометеї українські нам світять із купюр! Краще продавать редиску на базарі, ніж поетом у цім світі буть - як писав своїй дружині Василь Симоненко, на її пропозицію піти поторгувати на ринку.))


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2015-12-01 19:51:43 ] - відповісти

Ну, не те щоби зовсім не платять. Я рік тому отримав аж 500 гривень за один вірш. Правда, треба було тому віршеві отримати другу премію на конкурсі. І так ті гроші вчасно капнули на картку! А у тебе потенціал прихований
І, до слова, повертаючись до своїх овечок: як дивишся на те, щоби твої вірші поширювалися на фейсбуці у спільноті "Українські передзвони"? Країна має знати свої таланти. А без дозволу я діяти не можу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-12-01 20:56:17 ] - відповісти

Ну, згоден, буває іноді. Але, переважно, тоді, коли автор вживу прочитає вірші на вечорі, або після радіопередачі. Пару раз у мене було - після публікації в інтернеті. Дозволяю, друже, поширюй. Дякую за підтримку, Ігоре! Будьмо! Дякую за надіслані фото! Гарна згадка!)))