ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.15 09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать

Вячеслав Руденко
2026.05.15 09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..

Віктор Кучерук
2026.05.15 07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!

Юрій Гундарів
2026.05.14 18:40
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)

Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,

Юрій Гундарів
2026.05.14 12:28
я хочу слів нових михайль семенко я хочу слів нових щоб ці слова не як полова щоб як трава Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який

Ірина Вовк
2026.05.14 11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА» Над Десною тумани, як сиве старе полотно, Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки. Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино, А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий. Над Десною розлилася ніч, гус

хома дідим
2026.05.14 09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Настрій листя
О жовтню мій, ти - геній суму,
Так міцно всіх проймаєш нас.
І чайним відблиском задуми
Шліфуєш листячка топаз.

Коли в мінорі ти заграєш -
Підвладний світ увесь журбі.
Лиш соковито в гіллі сяє
Багряним відблиском рубін.

І гарний настрій в небі висне,
З обіймів суму вислиза.
Бо те достигле жовте листя -
Ласкава сонечка сльоза.

3.10.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:27:23
Переглядів сторінки твору 409
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:28:36 ]
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:43:56 ] - відповісти

Гарно.)


Отправить
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:48:16 ] - відповісти

Світло і сентиментально. Чудова пора!


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-05 00:00:44 ] - відповісти

Спершу я недобре вичитав "нагрій" листя... Але з другого прочитання - "настрій", який, як з'ясовується, - "ласкава сонечка сльоза"... Парадоксально! Головне 100% метафорично.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 00:46:07 ] - відповісти

Дякую, Юлю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 00:46:55 ] - відповісти

Спасибі, Тетяно, такі ми є - сенти-ментальні.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 07:46:40 ] - відповісти

Дякую, Михайле, не чекав такого відгука.


Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 08:52:46 ] - відповісти

Такий собі рубіново-коштовний настрій. Гарної осені, пане Лелеко :)


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-05 10:08:18 ] - відповісти

Як я люблю, коли Природа усміхається Вашими рядками, пане Ярославе. Світ виграє тоді особливими барвами. Чудові картини Ви малюєте словом, Майстре!


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 10:31:08 ] - відповісти

Світлий осінній сум... Гарний портрет Жовтня Ви намалювали, пане Ярославе.:)


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 10:41:02 ] - відповісти

Дуже гарно, Ярославе! Майстерно намальовано. Відчувається, що для автора "ласкава сонечка сльоза" цінніша всіх топазів і рубінів.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 12:14:00 ] - відповісти

"І гарний настрій в небі висне,
З обіймів суму вислиза."
Ви дуже тонко і влучно зобразили у вірші оте балансування між радістю і смутком, між теплом і холодом, яке справді притаманне лише жовтню - "генію суму". Це ж треба було це підмітити! Вітаю.
До речі, особлива подяка, що долучаєте нас до Трипільського літочислення, нагадуючи нам хто ми є і звідки...


Отправить
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 13:04:40 ] - відповісти

Прекрасно!!!


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 17:03:37 ] - відповісти

"Листячка топаз!" - я сумувала за таким образом.
Щиро.


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-05 17:07:25 ] - відповісти

"Коли в мінорі ти заграєш -
Підвладний світ увесь журбі.
Лиш соковито в гіллі сяє
Багряним відблиском рубін."

гарний тонкий контраст! Добрий вірш, лягає на душу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:48:10 ] - відповісти

Щиро дякую, Михайле. І Вам осінньої світлої краси з присмаком смутку.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:50:44 ] - відповісти

Дорога Олесю, дякую сердечно. Ваші відвідини для мене - то також особлива радість.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:52:14 ] - відповісти

Дякую, дорогий пане Іване! Так воно, певно, і є. Думаю що і для багатьох із нас теж.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:57:50 ] - відповісти

О, це особлива радість, шановна Любове, читати такий вдумливий і глибокий коментар. Дай Боже відповідати таким оцінкам. Окрема подяка за згадку про Трипільський календар. Ним ще не так давно - за гетьмана Богдана - користувалися наші предки.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:58:17 ] - відповісти

Дякую, Ігоре!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:59:12 ] - відповісти

Адель, спасибі, натхнення Вам!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:29:26 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 20:00:48 ] - відповісти

Ірино, землячко, дякую за такий приємний сум. Хай і у Вас з"являються гарні образи.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 20:03:31 ] - відповісти

Оксаночко, дякую. І мені лягають на душу Ваші поезії
і малюнки.


Отправить
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 00:23:20 ] - відповісти

Ну файні, Славцю.
З знаєш вота фраза шось ми викликає на асісяї:
"НАСТРІЙ ЛИСТЯ"
"ЗАСТІЛИСЯ"
Бррр, нє?


Отправить
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 00:23:48 ] - відповісти

тобто "ЗАСТРІЛИСЯ"


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 09:00:53 ]

у мене ще гірші асоціації, так що все норм)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 07:53:26 ] - відповісти

Дякую, пане Зенику, асоціація - Пинзенику. Для асонансної рими було б нічого. Ну, це тільки у Збитка виникають такі асоціації. Хоч бери і міняй назву.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 23:23:41 ] - відповісти

Юль, треба йому стрелити резиновою кулею в ногу, щоб отямився. Він, десантюга, знає що то є.