ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Роксолана Вірлан
2026.06.30 00:40
Сутносте вітрова, дика безупряжна, вільна,
було б мені дослухатись твоїх научань:
бігти прозоро крізь вістря натикані щільно,
не обдиратись гілками до рваних - до ран.

Духу вогневий, було мені яро палати-
іскрою витися до Пачамами висот.
Бач, блід

Сергій Губерначук
2026.06.29 17:04
Серпень згадаю я тільки у лютому,
тільки у лютому оці твоєму.
Крізь Казахстан, Киргизстан поміж юртами
вітер мене пронесе до гарему.

Франціє! Азія! – очі ці – Азія!
Шкіра ця – шовк і гаряча пустеля.
Груди – це літо, де знов, мов у сказі я

Ірина Вовк
2026.06.29 14:07
Розділ ІХ: ГРОЗОВІ ХМАРИ НАД ПАЛАЦОМ СІТЕ Новина про зникнення Королеви-матері вибухнула в Парижі, мов удар грому серед ясного неба. Коли мисливці повернулися без Анни, а вартові Рауля де Крепі відкрито оголосили, що Королева-вдова перебуває під захис

Борис Костиря
2026.06.29 13:30
Поступово нас час затирає
В порохно, у ніщо, в пустоту.
Волосина від пекла до раю
Народила нову німоту.

Поступово у нас забирає
Час усе найдорожче, коли
Нам читає прокислі моралі

Вячеслав Руденко
2026.06.29 12:16
Апельсинний Кратін*
Долучи до життя богомаза -
Фосфоричний коктейль,
Ніби збитий тертям цвіркунів,
В мармурових шпаринах
Достатньо мистецького сказу,
Апельсинний Кратін -
Драматург, що часу заяснів.

Тетяна Левицька
2026.06.29 10:59
Гонить літо — суховій,
Віражем по колу.
Не твоя і ти не мій —
Не зійтись ніколи.

Заблукала, не знайти
Стежку на осонні.
Хай ідуть, під три чорти,

хома дідим
2026.06.29 10:45
барабан розбився на синкопи
грає слепом фанковий басист
хай воно подібне до хіп-хопу
бог не видасть а свиня не з’їсть
караван що у дамаск ішов був
зупинивсь а дехто і осліп
ще поету віднімає мову
йди руками заробляй на хліб

Віктор Кучерук
2026.06.29 07:20
Хоч співало далі про кохання
Двійко невгамовних солов'їв, -
Вдосвіта підкралося світання
І щербатий місяць потьмянів.
І клуби туману обгорнули
Береги півсонної ріки, -
І шугнули радісно в минуле
Любощами зроджені думки.

С М
2026.06.28 22:22
десь отам, де твій альков
на крісла набитий шовк
ти жартуєш із багатими
чи тобі потрібен я
улична компанія
одиноким я не буду, ні

збав мене, мила сюзі, збав мене

Іван Потьомкін
2026.06.28 21:11
Дерево рубав побіля річки чоловік.
І чи втомився, чи так собі про щось подумав,
Сокира вислизнула з рук й шубовснула у воду.
«Ой, що ж мені теперечки робить?
Вона ж у мене одна в господі!»-
Отак ось лементує чоловік, та хто ж почує...
Раптом з води

Мирон Шагало
2026.06.28 20:40
Сосни в білому вбранні —
вітру наречені.
У прозорій далині
обрії студені.

Білі іскри навкруги
мерехтять грайливо.
Сліпить очі білий луг —

Богдан Манюк
2026.06.28 15:32
Сновидіння — схлип свічада,
що сміялось у минулім.
Тягне нитку Аріадна
крізь печалі наші — чули,
як шепоче нитка-змійка,
шлях обмотуючи звитий?
Скільки снів — пробуджень стільки,
а з минулим все ж не квити

Євген Федчук
2026.06.28 15:23
Йшов чоловік по дорозі, уже притомився.
Бачить, річка попереду, там село видніє.
Тож у нього відпочити зродилась надія.
Прискорив він свої кроки, до річки спустився.
Через річку місток лежить, а вздовж річки верби.
Можна в вербах відпочити. За річку

Артур Курдіновський
2026.06.28 15:21
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Серце смутком зморене, горем розіп'яте.
Посеред нещирості сірого туману
Ніжна ця мелодія стане талісманом.

Сил немає дихати, вірити, чекати...
Увімкніть Бетховена! "Місячну" сонату!
Кришталева музика - п

Борис Костиря
2026.06.28 13:10
Лютує дикий ураган
І зносить все навколо,
Немов убивця-уркаган.
Він грає з нами в поло.

Стихія люта потряса
Твердині і основи.
І похитнулись небеса

хома дідим
2026.06.28 10:42
знову цей червень хмарний
зі своїми осоннями
вивуджує тебе мов рибину
із глибини
ти не знаєш чого
може там інший світ
світліше щось
що ти знаєш
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Настрій листя
О жовтню мій, ти - геній суму,
Так міцно всіх проймаєш нас.
І чайним відблиском задуми
Шліфуєш листячка топаз.

Коли в мінорі ти заграєш -
Підвладний світ увесь журбі.
Лиш соковито в гіллі сяє
Багряним відблиском рубін.

І гарний настрій в небі висне,
З обіймів суму вислиза.
Бо те достигле жовте листя -
Ласкава сонечка сльоза.

3.10.7518 р. (Від Трипілля) (2010)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:27:23
Переглядів сторінки твору 431
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.650
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:28:36 ]
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:43:56 ] - відповісти

Гарно.)


Отправить
Тетяна Рибар (М.К./М.К.) [ 2010-10-04 23:48:16 ] - відповісти

Світло і сентиментально. Чудова пора!


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2010-10-05 00:00:44 ] - відповісти

Спершу я недобре вичитав "нагрій" листя... Але з другого прочитання - "настрій", який, як з'ясовується, - "ласкава сонечка сльоза"... Парадоксально! Головне 100% метафорично.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 00:46:07 ] - відповісти

Дякую, Юлю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 00:46:55 ] - відповісти

Спасибі, Тетяно, такі ми є - сенти-ментальні.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 07:46:40 ] - відповісти

Дякую, Михайле, не чекав такого відгука.


Отправить
Михайло Закарпатець (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 08:52:46 ] - відповісти

Такий собі рубіново-коштовний настрій. Гарної осені, пане Лелеко :)


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2010-10-05 10:08:18 ] - відповісти

Як я люблю, коли Природа усміхається Вашими рядками, пане Ярославе. Світ виграє тоді особливими барвами. Чудові картини Ви малюєте словом, Майстре!


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 10:31:08 ] - відповісти

Світлий осінній сум... Гарний портрет Жовтня Ви намалювали, пане Ярославе.:)


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 10:41:02 ] - відповісти

Дуже гарно, Ярославе! Майстерно намальовано. Відчувається, що для автора "ласкава сонечка сльоза" цінніша всіх топазів і рубінів.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 12:14:00 ] - відповісти

"І гарний настрій в небі висне,
З обіймів суму вислиза."
Ви дуже тонко і влучно зобразили у вірші оте балансування між радістю і смутком, між теплом і холодом, яке справді притаманне лише жовтню - "генію суму". Це ж треба було це підмітити! Вітаю.
До речі, особлива подяка, що долучаєте нас до Трипільського літочислення, нагадуючи нам хто ми є і звідки...


Отправить
Ігор Міф Маковійчук (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-05 13:04:40 ] - відповісти

Прекрасно!!!


Отправить
Ірина Зелененька (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 17:03:37 ] - відповісти

"Листячка топаз!" - я сумувала за таким образом.
Щиро.


Отправить
Рудокоса Схимниця (Л.П./М.К.) [ 2010-10-05 17:07:25 ] - відповісти

"Коли в мінорі ти заграєш -
Підвладний світ увесь журбі.
Лиш соковито в гіллі сяє
Багряним відблиском рубін."

гарний тонкий контраст! Добрий вірш, лягає на душу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:48:10 ] - відповісти

Щиро дякую, Михайле. І Вам осінньої світлої краси з присмаком смутку.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:50:44 ] - відповісти

Дорога Олесю, дякую сердечно. Ваші відвідини для мене - то також особлива радість.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:52:14 ] - відповісти

Дякую, дорогий пане Іване! Так воно, певно, і є. Думаю що і для багатьох із нас теж.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:57:50 ] - відповісти

О, це особлива радість, шановна Любове, читати такий вдумливий і глибокий коментар. Дай Боже відповідати таким оцінкам. Окрема подяка за згадку про Трипільський календар. Ним ще не так давно - за гетьмана Богдана - користувалися наші предки.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:58:17 ] - відповісти

Дякую, Ігоре!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 19:59:12 ] - відповісти

Адель, спасибі, натхнення Вам!



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:29:26 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 20:00:48 ] - відповісти

Ірино, землячко, дякую за такий приємний сум. Хай і у Вас з"являються гарні образи.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-05 20:03:31 ] - відповісти

Оксаночко, дякую. І мені лягають на душу Ваші поезії
і малюнки.


Отправить
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 00:23:20 ] - відповісти

Ну файні, Славцю.
З знаєш вота фраза шось ми викликає на асісяї:
"НАСТРІЙ ЛИСТЯ"
"ЗАСТІЛИСЯ"
Бррр, нє?


Отправить
Зеньо Збиток (Л.П./Л.П.) [ 2010-10-06 00:23:48 ] - відповісти

тобто "ЗАСТРІЛИСЯ"


Отправить
Юлія Шешуряк (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 09:00:53 ]

у мене ще гірші асоціації, так що все норм)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 07:53:26 ] - відповісти

Дякую, пане Зенику, асоціація - Пинзенику. Для асонансної рими було б нічого. Ну, це тільки у Збитка виникають такі асоціації. Хоч бери і міняй назву.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2010-10-06 23:23:41 ] - відповісти

Юль, треба йому стрелити резиновою кулею в ногу, щоб отямився. Він, десантюга, знає що то є.