ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.02.09 21:19
Кому бракує друзів – вишукує ворогів. У московській мові слова «братство» і «рабство» пишуться по-різному, але сприймаються однаково. Невчасно подана до обіду ложка може обернутися ложкою дьогтю. Московському баранові Золотих воріт не бачити.

Іван Потьомкін
2026.02.09 21:09
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Олександр Буй
2026.02.09 20:59
Він приречено жив, бо давно розумів,
Що горітиме вперше й востаннє,
І собою вогонь запалити хотів
Неземного святого кохання.

А у неї із кременя серце було –
Почуття їй були незнайомі.
Що горіння для неї? Воно – ремесло,

Віктор Насипаний
2026.02.09 19:14
У село на місяць бабці
З міста син привіз онука.
Щоб привчить його до праці,
Бо село -то добра штука.

А малий – у телефоні,
Не піде нізащо з хати.
Що йому корова, свині?

Сергій Губерначук
2026.02.09 16:51
Ївґа горлала на третій день весілля
так – ніби їй всипали п’яного зілля:
«Так, немає обручки! Не-ма-є!!
Вона вислизнула, а де – не знаю!
Вона розбилася й десь закотилася!..»
Тут Ївдю й кинув до льоху пан Тодорош:
«О-ось тобі наша весільна подорож!!!

Ярослав Чорногуз
2026.02.09 16:39
Вись розчулила весною,
Навіть крізь холодне скло,
Сяєва голубизною
Творить голубине тло.

Фіанітом пречудово
Спалахнув небесний цвіт.
І шаленствами любові

Марія Дем'янюк
2026.02.09 14:24
«Служу Україні!» — від віку й донині
Слова ці лунають і серце діймають.
«Служу Україні!» — їй, неньці єдиній.
Міцне в нас коріння, родюче насіння.
Традиції, мова, батьків заповіт —
Основа держави на тисячі літ.
Пильнуймо зірко, тримаймося стійко.
Б

Тетяна Левицька
2026.02.09 14:06
В червоній сукні жінка чарівна,
Іще не осінь, та вже не весна.
Красиві форми і смарагд очей
Непересічних зваблюють людей.
Одним здається, що таких кобіт
Гойдає у долонях цілий світ.
Співають херувими в небесах,
Дарує лебедині крила птах.

Микола Дудар
2026.02.09 10:39
Відтепер і дотепер
Маю сотню зауважень.
Свідки поруч — власний нерв.
Правда, він без повноважень.

Є двигун, і є штовхач…
Є кажись, дивлюсь, предтеча:
Після неї знову плач —

Борис Костиря
2026.02.09 10:36
Мовчання, мов кактус в пустелі німій,
Родилося після словесних завій.
Мовчання, мов крапка в поемі життя,
Що скине з вершини в степи каяття.
Мовчання, мов клекіт природних стихій,
Пронизливі звуки в сонаті сумній.
Так звершиться сила холодних

Євген Федчук
2026.02.08 15:07
То не вітер Диким полем трави колихає,
То не табун диких коней по степу втікає.
І не чорна хмара суне, небо все закрила.
То орда на шлях Муравський у похід ступила.
Суне орда, аж до неба пилюку здіймає.
І, здавалось, перешкод їй у степу немає.
Стопч

Лесь Коваль
2026.02.08 12:49
Я снігом табірним впаду тобі до ніг
посеред камери на карцеру бетоні,
де у бою несправедливім і невтомнім
ти, своїй совісті не зрадивши, поліг.

Я вітровієм обійматиму твій хрест,
що розіпнув тоді на собі чорну осінь
та не приміряний ніким стоїть і

Борис Костиря
2026.02.08 11:37
Безконечне протяжне гудіння
Від сирен, що пронизує слух.
Проростає тривоги пагіння,
Мов порочний ненависний дух.
І яке ж те потворне насіння
Він народить в шаленості днів,
Досягнувши глибин і коріння
У потузі могутніх мечів!

Олена Побийголод
2026.02.08 09:09
Із Леоніда Сергєєва

Коментатор:
Вітаю, друзі! Отже, починаємо;
працює ретранслятор ПТС.
Оскільки ми рахунок ще не знаємо,
інтрига матчу будить інтерес!

Юрко Бужанин
2026.02.07 23:49
У напівтемряві п'ємо холодну каву,
клянем московію і владу, заодно, -
накрались, аж провалюється дно
здобутої не у борні держави.

І надрив

В Горова Леся
2026.02.07 21:10
Крапка сонця утоплена в сіре лютневе марево.
Перебулий мороз ще уперто тримає скованість,
Та майбутня відлига таки насуває хмарою,
За якою проміння, що прагне зігріти, сховане.

Відганяє циклоном тріскучі морози згубливі
Спорадична зима, що у холод
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Дарій Стрілецький
2026.02.05

Акко Акко
2026.02.03

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Океанна гора
На скрижалях сердечних – мов дотик долонь,
Наді мною – лиш небо безкрає,
Це кохання велике – як вічний вогонь,
Палахкоче в душі, не вмирає.

І минають роки, і минають думки
І розпачливі, і невеселі.
О любове, ти – сила, яка залюбки
Чорноземом засіє пустелю.

І не стане ніщо – землетрус ачи град
Чи негода страшна – поміж нами.
Бо кохання могуть – океанна гора,
Об яку розіб`ється цунамі.

Не зупинять любов ні ліси, ні моря,
Лід холодний від сонця розтане.
Вона зійде над горем, як щастя зоря,
Як епохи нової світанок.

22.06.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:21:10
Переглядів сторінки твору 465
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.723 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.722 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.02.09 16:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:22:00 ]
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:13:20 ] - відповісти

Пане Ярославе, браво! Кохання Вам - і любові!


Отправить
Анрі Бой (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 18:15:41 ] - відповісти

Як пісенно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:23:22 ] - відповісти

Щиро дякую, Галочко! І Вам зичу натхнення, любові високої і творчих злетів!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:23:47 ] - відповісти

Дякую щиро, Анрі!)


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:28:02 ] - відповісти

О любове, ти – сила, яка залюбки
Трояндами засіє всю пустелю!
Осанна)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:32:16 ] - відповісти

Дякую, пан Іване!)))


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:34:53 ] - відповісти

Гарна пісня (як завжди!), пане Ярославе!
Може, Не зупинять любов ні громи, ні моря,
Ні дорога, важка і далека,
Зійде щастя над горем, як світла? зоря,
І дощем оживлятиме в спеку.

Бо гОри - горИ (любов)
І вОна..
Як Вам?
Натхнення!


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 19:30:20 ] - відповісти

Як файнюньо!!!


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 19:50:14 ] - відповісти

Надзвичайно пісенно, Ярославе.


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-06-22 21:25:19 ] - відповісти

"Бо кохання могуть – океанна гора,
Об яку розіб`ється цунамі" - найпотужніша енргетика випромінююча світло- ЛЮБОВ!
Хай це почуття завжди живе у Вашому серці, Ярославе!


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 21:54:39 ] - відповісти

Чорногуз про "землетрус, а чи град" - (щоб в лад)
:)
Прекрасний вірш, Ярославе!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 22:38:33 ] - відповісти

Ода Любові!
Хай сходить і оживляє! Файно!


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 23:02:25 ] - відповісти

Думаю, якщо такий красень, як Ви, пане Ярославе, закохається, то йому не страшна жодна стихія...хіба що сама стихія любові...


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-06-22 23:08:54 ] - відповісти

Мудрі слова вмілого Майстра!..


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:17:39 ] - відповісти

Гарно)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:47:39 ] - відповісти

Інно, дякую за коментар.
Дещо змінив, але бачу - ми ніяк не вилікуємося від літстудійної хвороби - чіплятися до бліх, забуваючи про головне - центральний і ппровідний Образ твору, наскільки він розкритий вдало і які Образи, думки порівняння є неповторними, відкриттям для читача. І чи не збіднять його чіпляння до дієслівних рим, наголосів і т.д. Ви правите так, що погіршуєте мені вірш, "зійде щастя над горем як світла зоря" - Ви не відчуваєте, наскільки збляк і банальним став рядок? Дякую Вам за таку правку. Я кожне слово зважую і відповідаю за нього...
Єдине з чим погодився, зняв слово "гори" у четвертій строфі, бо воно зайве для розвитку образу, а не тому, що гОри і горИ, бо якщо вірно читати, то такого двочитання і близько не виникає.
А вОна - не знаю, як Ви акцентуєте, читаючи вірш, написаний анапестом, коли "вона зІйде над гОрем, як щАстя зорЯ" - наголос неакцентований, все слово "вона" тяжіє до наступного "зІйде", як у музиці ладові ступені тяжіють до найсильнішої - тоніки, слово "вонА" - біля акценту і майже саме воно стає автоматично правильно наголошеним. Це ж не хорей чи дактиль, даруйте.
Дякую за бажання допомогти, бажаю і Вам натхнення і всього найкращого!



Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 10:40:38 ] - відповісти

Читаю, і думаю, що, мабуть, Ви праві, дуже музично і гарно, а все інше - блохи. І взагалі, це пісня, і важливіше розкрити цілісну думку...
Це ж не правка, а просто один із тисяч варіантів на розгляд - з цього можна щось винести для себе. Майстерні - це ж майстерні, свіже око ніколи не було зайвим.
У даному випадку не зовсім зрозуміло, чи любов, чи дорога зійде над світом. А ми всі тут саме для того, щоб допомагати одне одному - чи не так?
Натхнення Вам і гарного дня!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:49:58 ] - відповісти

Дякую, Парасочко!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:50:30 ] - відповісти

Світлано, щиро дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:51:44 ] - відповісти

Дякую, Роксолано, Ви точно вловили суть, спасибі за коментар!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:22:39 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:52:23 ] - відповісти

Намагаюсь, щоб у лад, Володю, дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:53:04 ] - відповісти

Дай Боже, Іване, щиро дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:01:16 ] - відповісти

Чи красень чи потвора, дорога Лесю, яка різниця, любов, вона - над усіма правителька і наша Богиня повелителька, а її стихія - тут Ви маєте рацію - одного дня вона може бути благом, а іншого і навпаки... Хоч боятися поганого не треба, треба до нього готуватися, я тільки хотів відтворити силу і невмирущість цього явища.
Дякую за коментар.))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 00:33:57 ] - відповісти

У поняття "красень" особисто я вкладаю насамперед: душа + реальні вчинки...а зовнішність - це другорядне. Буває так, що той, хто має привабливу зовнішність, є потворою в душі й потворою у вчинках... І, думаю, таким любов справжня невідома.
Отже, дорогий пане Ярославе, судіть тепер самі, наскільки органічним був мій попередній коментар.
З повагою.


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 00:37:00 ]

Сподіваюся, Ви мене правильно зрозуміли: красень = світла добра душа + благородні вчинки...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:03:22 ] - відповісти

Од такого ж і ще мудрішого майстра чую, дякую, дорогий Вікторе!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:04:03 ] - відповісти

Таню, дякую, радий, що сподобалось!)))


Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 09:11:46 ] - відповісти

Океанно. Високогірно. Справжньо. Тисну Твою руку, дорогий Ярославе, яку любить бандура. Будьмо і тримаймося!


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 09:49:20 ] - відповісти

Дивно: гарний вірш можна зробити піснею, а Ваш читаєш - і зразу звучить музика, і вже пісня...
Гарно...


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 12:45:23 ] - відповісти

Океан любові! Чудово, Ярославе. Відчувається простір і безмір...
Весь вірш на високій ноті. А от кода...
Як на мене, чогось забракло останньому рядку, який виглядає на тлі всього вірша якось приземлено, чи й дещо банально. Щиро...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 13:59:12 ] - відповісти

Щиро дякую, побратиме Ігорю! Хай героїться віршами.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 14:01:03 ] - відповісти

Щиро дякую, Анатолію! Мені цікаво - якого характеру музика звучить у Вас в уяві - мені тут хіба жанр гімну спадає на думку!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 14:03:49 ] - відповісти

Дякую, Любо! Подумаю!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 11:17:33 ] - відповісти

Інно, даруйте за деяку різкість моїх висловлювань, мені дуже хочеться переламати хибний стереотип поверхового оцінювання поетичних творів, який усталився на літстудіях через те, що наставники їх деякі втратили з віком свіжість і точність сприйняття поезії, виробились дещо хибні критерії і тому маємо часто оте чіпляння до бліх.
Хочеться, щоб на найкращому поетичному сайті ці критерії були на найвищому рівні.
Стосовно вірша - чи любов чи дорога зійде, я справді не помітив цього накладення іменників, а Ви не написали одразу, чому так відредагували рядок і тому проявилася така реакція.
Дякую за зірке і свіже око, виправив.
Бажаю творчих злетів, заходьте і надалі до мене.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 11:20:12 ] - відповісти

Лесю, дякую, мені важко далі щось коментувати. Дай Боже бути хоч трохи гідним Ваших похвал!))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:38:48 ]
"А любов не вмирає" — згадалася пісня твоя, Ярославе!))))) Мабуть, що трансформується в іншу!))))