ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Океанна гора
На скрижалях сердечних – мов дотик долонь,
Наді мною – лиш небо безкрає,
Це кохання велике – як вічний вогонь,
Палахкоче в душі, не вмирає.

І минають роки, і минають думки
І розпачливі, і невеселі.
О любове, ти – сила, яка залюбки
Чорноземом засіє пустелю.

І не стане ніщо – землетрус ачи град
Чи негода страшна – поміж нами.
Бо кохання могуть – океанна гора,
Об яку розіб`ється цунамі.

Не зупинять любов ні ліси, ні моря,
Лід холодний від сонця розтане.
Вона зійде над горем, як щастя зоря,
Як епохи нової світанок.

22.06.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:21:10
Переглядів сторінки твору 447
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.722 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.722 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 13:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:22:00 ]
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:13:20 ] - відповісти

Пане Ярославе, браво! Кохання Вам - і любові!


Отправить
Анрі Бой (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 18:15:41 ] - відповісти

Як пісенно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:23:22 ] - відповісти

Щиро дякую, Галочко! І Вам зичу натхнення, любові високої і творчих злетів!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:23:47 ] - відповісти

Дякую щиро, Анрі!)


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:28:02 ] - відповісти

О любове, ти – сила, яка залюбки
Трояндами засіє всю пустелю!
Осанна)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:32:16 ] - відповісти

Дякую, пан Іване!)))


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:34:53 ] - відповісти

Гарна пісня (як завжди!), пане Ярославе!
Може, Не зупинять любов ні громи, ні моря,
Ні дорога, важка і далека,
Зійде щастя над горем, як світла? зоря,
І дощем оживлятиме в спеку.

Бо гОри - горИ (любов)
І вОна..
Як Вам?
Натхнення!


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 19:30:20 ] - відповісти

Як файнюньо!!!


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 19:50:14 ] - відповісти

Надзвичайно пісенно, Ярославе.


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-06-22 21:25:19 ] - відповісти

"Бо кохання могуть – океанна гора,
Об яку розіб`ється цунамі" - найпотужніша енргетика випромінююча світло- ЛЮБОВ!
Хай це почуття завжди живе у Вашому серці, Ярославе!


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 21:54:39 ] - відповісти

Чорногуз про "землетрус, а чи град" - (щоб в лад)
:)
Прекрасний вірш, Ярославе!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 22:38:33 ] - відповісти

Ода Любові!
Хай сходить і оживляє! Файно!


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 23:02:25 ] - відповісти

Думаю, якщо такий красень, як Ви, пане Ярославе, закохається, то йому не страшна жодна стихія...хіба що сама стихія любові...


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-06-22 23:08:54 ] - відповісти

Мудрі слова вмілого Майстра!..


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:17:39 ] - відповісти

Гарно)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:47:39 ] - відповісти

Інно, дякую за коментар.
Дещо змінив, але бачу - ми ніяк не вилікуємося від літстудійної хвороби - чіплятися до бліх, забуваючи про головне - центральний і ппровідний Образ твору, наскільки він розкритий вдало і які Образи, думки порівняння є неповторними, відкриттям для читача. І чи не збіднять його чіпляння до дієслівних рим, наголосів і т.д. Ви правите так, що погіршуєте мені вірш, "зійде щастя над горем як світла зоря" - Ви не відчуваєте, наскільки збляк і банальним став рядок? Дякую Вам за таку правку. Я кожне слово зважую і відповідаю за нього...
Єдине з чим погодився, зняв слово "гори" у четвертій строфі, бо воно зайве для розвитку образу, а не тому, що гОри і горИ, бо якщо вірно читати, то такого двочитання і близько не виникає.
А вОна - не знаю, як Ви акцентуєте, читаючи вірш, написаний анапестом, коли "вона зІйде над гОрем, як щАстя зорЯ" - наголос неакцентований, все слово "вона" тяжіє до наступного "зІйде", як у музиці ладові ступені тяжіють до найсильнішої - тоніки, слово "вонА" - біля акценту і майже саме воно стає автоматично правильно наголошеним. Це ж не хорей чи дактиль, даруйте.
Дякую за бажання допомогти, бажаю і Вам натхнення і всього найкращого!



Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 10:40:38 ] - відповісти

Читаю, і думаю, що, мабуть, Ви праві, дуже музично і гарно, а все інше - блохи. І взагалі, це пісня, і важливіше розкрити цілісну думку...
Це ж не правка, а просто один із тисяч варіантів на розгляд - з цього можна щось винести для себе. Майстерні - це ж майстерні, свіже око ніколи не було зайвим.
У даному випадку не зовсім зрозуміло, чи любов, чи дорога зійде над світом. А ми всі тут саме для того, щоб допомагати одне одному - чи не так?
Натхнення Вам і гарного дня!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:49:58 ] - відповісти

Дякую, Парасочко!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:50:30 ] - відповісти

Світлано, щиро дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:51:44 ] - відповісти

Дякую, Роксолано, Ви точно вловили суть, спасибі за коментар!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:22:39 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:52:23 ] - відповісти

Намагаюсь, щоб у лад, Володю, дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:53:04 ] - відповісти

Дай Боже, Іване, щиро дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:01:16 ] - відповісти

Чи красень чи потвора, дорога Лесю, яка різниця, любов, вона - над усіма правителька і наша Богиня повелителька, а її стихія - тут Ви маєте рацію - одного дня вона може бути благом, а іншого і навпаки... Хоч боятися поганого не треба, треба до нього готуватися, я тільки хотів відтворити силу і невмирущість цього явища.
Дякую за коментар.))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 00:33:57 ] - відповісти

У поняття "красень" особисто я вкладаю насамперед: душа + реальні вчинки...а зовнішність - це другорядне. Буває так, що той, хто має привабливу зовнішність, є потворою в душі й потворою у вчинках... І, думаю, таким любов справжня невідома.
Отже, дорогий пане Ярославе, судіть тепер самі, наскільки органічним був мій попередній коментар.
З повагою.


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 00:37:00 ]

Сподіваюся, Ви мене правильно зрозуміли: красень = світла добра душа + благородні вчинки...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:03:22 ] - відповісти

Од такого ж і ще мудрішого майстра чую, дякую, дорогий Вікторе!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:04:03 ] - відповісти

Таню, дякую, радий, що сподобалось!)))


Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 09:11:46 ] - відповісти

Океанно. Високогірно. Справжньо. Тисну Твою руку, дорогий Ярославе, яку любить бандура. Будьмо і тримаймося!


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 09:49:20 ] - відповісти

Дивно: гарний вірш можна зробити піснею, а Ваш читаєш - і зразу звучить музика, і вже пісня...
Гарно...


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 12:45:23 ] - відповісти

Океан любові! Чудово, Ярославе. Відчувається простір і безмір...
Весь вірш на високій ноті. А от кода...
Як на мене, чогось забракло останньому рядку, який виглядає на тлі всього вірша якось приземлено, чи й дещо банально. Щиро...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 13:59:12 ] - відповісти

Щиро дякую, побратиме Ігорю! Хай героїться віршами.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 14:01:03 ] - відповісти

Щиро дякую, Анатолію! Мені цікаво - якого характеру музика звучить у Вас в уяві - мені тут хіба жанр гімну спадає на думку!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 14:03:49 ] - відповісти

Дякую, Любо! Подумаю!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 11:17:33 ] - відповісти

Інно, даруйте за деяку різкість моїх висловлювань, мені дуже хочеться переламати хибний стереотип поверхового оцінювання поетичних творів, який усталився на літстудіях через те, що наставники їх деякі втратили з віком свіжість і точність сприйняття поезії, виробились дещо хибні критерії і тому маємо часто оте чіпляння до бліх.
Хочеться, щоб на найкращому поетичному сайті ці критерії були на найвищому рівні.
Стосовно вірша - чи любов чи дорога зійде, я справді не помітив цього накладення іменників, а Ви не написали одразу, чому так відредагували рядок і тому проявилася така реакція.
Дякую за зірке і свіже око, виправив.
Бажаю творчих злетів, заходьте і надалі до мене.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 11:20:12 ] - відповісти

Лесю, дякую, мені важко далі щось коментувати. Дай Боже бути хоч трохи гідним Ваших похвал!))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:38:48 ]
"А любов не вмирає" — згадалася пісня твоя, Ярославе!))))) Мабуть, що трансформується в іншу!))))