ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Колискова
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Без щастя
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Всесвітній громе, де ти?
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
* * *
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
***
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
* 222 *
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Таємниця ця
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Лімерики F10
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Вогке кволої бджоли
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Битва під Лоєвом 31 липня 1649 року
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
***
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Блазень
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
"Помпеї: За мить до Вічності" (Післямова)
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
Небесний монолог
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
* * *
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.

хома дідим
2026.10.03 22:37
* 221 *
ось побіжний віршик
зліплений експромтом
без використання
інструментів ші
щось подібне пишуть
радше у вівторок
тексти для суботи
вишуканіші
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Океанна гора
На скрижалях сердечних – мов дотик долонь,
Наді мною – лиш небо безкрає,
Це кохання велике – як вічний вогонь,
Палахкоче в душі, не вмирає.

І минають роки, і минають думки
І розпачливі, і невеселі.
О любове, ти – сила, яка залюбки
Чорноземом засіє пустелю.

І не стане ніщо – землетрус ачи град
Чи негода страшна – поміж нами.
Бо кохання могуть – океанна гора,
Об яку розіб`ється цунамі.

Не зупинять любов ні ліси, ні моря,
Лід холодний від сонця розтане.
Вона зійде над горем, як щастя зоря,
Як епохи нової світанок.

22.06.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:21:10
Переглядів сторінки твору 614
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.723 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.723 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:22:00 ]
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:13:20 ] - відповісти

Пане Ярославе, браво! Кохання Вам - і любові!


Отправить
Анрі Бой (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 18:15:41 ] - відповісти

Як пісенно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:23:22 ] - відповісти

Щиро дякую, Галочко! І Вам зичу натхнення, любові високої і творчих злетів!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:23:47 ] - відповісти

Дякую щиро, Анрі!)


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:28:02 ] - відповісти

О любове, ти – сила, яка залюбки
Трояндами засіє всю пустелю!
Осанна)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:32:16 ] - відповісти

Дякую, пан Іване!)))


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:34:53 ] - відповісти

Гарна пісня (як завжди!), пане Ярославе!
Може, Не зупинять любов ні громи, ні моря,
Ні дорога, важка і далека,
Зійде щастя над горем, як світла? зоря,
І дощем оживлятиме в спеку.

Бо гОри - горИ (любов)
І вОна..
Як Вам?
Натхнення!


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 19:30:20 ] - відповісти

Як файнюньо!!!


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 19:50:14 ] - відповісти

Надзвичайно пісенно, Ярославе.


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-06-22 21:25:19 ] - відповісти

"Бо кохання могуть – океанна гора,
Об яку розіб`ється цунамі" - найпотужніша енргетика випромінююча світло- ЛЮБОВ!
Хай це почуття завжди живе у Вашому серці, Ярославе!


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 21:54:39 ] - відповісти

Чорногуз про "землетрус, а чи град" - (щоб в лад)
:)
Прекрасний вірш, Ярославе!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 22:38:33 ] - відповісти

Ода Любові!
Хай сходить і оживляє! Файно!


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 23:02:25 ] - відповісти

Думаю, якщо такий красень, як Ви, пане Ярославе, закохається, то йому не страшна жодна стихія...хіба що сама стихія любові...


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-06-22 23:08:54 ] - відповісти

Мудрі слова вмілого Майстра!..


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:17:39 ] - відповісти

Гарно)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:47:39 ] - відповісти

Інно, дякую за коментар.
Дещо змінив, але бачу - ми ніяк не вилікуємося від літстудійної хвороби - чіплятися до бліх, забуваючи про головне - центральний і ппровідний Образ твору, наскільки він розкритий вдало і які Образи, думки порівняння є неповторними, відкриттям для читача. І чи не збіднять його чіпляння до дієслівних рим, наголосів і т.д. Ви правите так, що погіршуєте мені вірш, "зійде щастя над горем як світла зоря" - Ви не відчуваєте, наскільки збляк і банальним став рядок? Дякую Вам за таку правку. Я кожне слово зважую і відповідаю за нього...
Єдине з чим погодився, зняв слово "гори" у четвертій строфі, бо воно зайве для розвитку образу, а не тому, що гОри і горИ, бо якщо вірно читати, то такого двочитання і близько не виникає.
А вОна - не знаю, як Ви акцентуєте, читаючи вірш, написаний анапестом, коли "вона зІйде над гОрем, як щАстя зорЯ" - наголос неакцентований, все слово "вона" тяжіє до наступного "зІйде", як у музиці ладові ступені тяжіють до найсильнішої - тоніки, слово "вонА" - біля акценту і майже саме воно стає автоматично правильно наголошеним. Це ж не хорей чи дактиль, даруйте.
Дякую за бажання допомогти, бажаю і Вам натхнення і всього найкращого!



Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 10:40:38 ] - відповісти

Читаю, і думаю, що, мабуть, Ви праві, дуже музично і гарно, а все інше - блохи. І взагалі, це пісня, і важливіше розкрити цілісну думку...
Це ж не правка, а просто один із тисяч варіантів на розгляд - з цього можна щось винести для себе. Майстерні - це ж майстерні, свіже око ніколи не було зайвим.
У даному випадку не зовсім зрозуміло, чи любов, чи дорога зійде над світом. А ми всі тут саме для того, щоб допомагати одне одному - чи не так?
Натхнення Вам і гарного дня!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:49:58 ] - відповісти

Дякую, Парасочко!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:50:30 ] - відповісти

Світлано, щиро дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:51:44 ] - відповісти

Дякую, Роксолано, Ви точно вловили суть, спасибі за коментар!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:22:39 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:52:23 ] - відповісти

Намагаюсь, щоб у лад, Володю, дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:53:04 ] - відповісти

Дай Боже, Іване, щиро дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:01:16 ] - відповісти

Чи красень чи потвора, дорога Лесю, яка різниця, любов, вона - над усіма правителька і наша Богиня повелителька, а її стихія - тут Ви маєте рацію - одного дня вона може бути благом, а іншого і навпаки... Хоч боятися поганого не треба, треба до нього готуватися, я тільки хотів відтворити силу і невмирущість цього явища.
Дякую за коментар.))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 00:33:57 ] - відповісти

У поняття "красень" особисто я вкладаю насамперед: душа + реальні вчинки...а зовнішність - це другорядне. Буває так, що той, хто має привабливу зовнішність, є потворою в душі й потворою у вчинках... І, думаю, таким любов справжня невідома.
Отже, дорогий пане Ярославе, судіть тепер самі, наскільки органічним був мій попередній коментар.
З повагою.


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 00:37:00 ]

Сподіваюся, Ви мене правильно зрозуміли: красень = світла добра душа + благородні вчинки...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:03:22 ] - відповісти

Од такого ж і ще мудрішого майстра чую, дякую, дорогий Вікторе!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:04:03 ] - відповісти

Таню, дякую, радий, що сподобалось!)))


Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 09:11:46 ] - відповісти

Океанно. Високогірно. Справжньо. Тисну Твою руку, дорогий Ярославе, яку любить бандура. Будьмо і тримаймося!


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 09:49:20 ] - відповісти

Дивно: гарний вірш можна зробити піснею, а Ваш читаєш - і зразу звучить музика, і вже пісня...
Гарно...


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 12:45:23 ] - відповісти

Океан любові! Чудово, Ярославе. Відчувається простір і безмір...
Весь вірш на високій ноті. А от кода...
Як на мене, чогось забракло останньому рядку, який виглядає на тлі всього вірша якось приземлено, чи й дещо банально. Щиро...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 13:59:12 ] - відповісти

Щиро дякую, побратиме Ігорю! Хай героїться віршами.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 14:01:03 ] - відповісти

Щиро дякую, Анатолію! Мені цікаво - якого характеру музика звучить у Вас в уяві - мені тут хіба жанр гімну спадає на думку!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 14:03:49 ] - відповісти

Дякую, Любо! Подумаю!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 11:17:33 ] - відповісти

Інно, даруйте за деяку різкість моїх висловлювань, мені дуже хочеться переламати хибний стереотип поверхового оцінювання поетичних творів, який усталився на літстудіях через те, що наставники їх деякі втратили з віком свіжість і точність сприйняття поезії, виробились дещо хибні критерії і тому маємо часто оте чіпляння до бліх.
Хочеться, щоб на найкращому поетичному сайті ці критерії були на найвищому рівні.
Стосовно вірша - чи любов чи дорога зійде, я справді не помітив цього накладення іменників, а Ви не написали одразу, чому так відредагували рядок і тому проявилася така реакція.
Дякую за зірке і свіже око, виправив.
Бажаю творчих злетів, заходьте і надалі до мене.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 11:20:12 ] - відповісти

Лесю, дякую, мені важко далі щось коментувати. Дай Боже бути хоч трохи гідним Ваших похвал!))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:38:48 ]
"А любов не вмирає" — згадалася пісня твоя, Ярославе!))))) Мабуть, що трансформується в іншу!))))