ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Жінка
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
***
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
* * *
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Віщунська черешня
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
Сновидіння
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
По Золотій Лихоманці (Neil Young)
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
***
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
Антоніо, танцюючий тореро
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
Три яблука (верлібр)
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
***
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
* * *
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Івано-Франківську
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
* * *
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Присвята...
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
* * *
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій…
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Океанна гора
На скрижалях сердечних – мов дотик долонь,
Наді мною – лиш небо безкрає,
Це кохання велике – як вічний вогонь,
Палахкоче в душі, не вмирає.

І минають роки, і минають думки
І розпачливі, і невеселі.
О любове, ти – сила, яка залюбки
Чорноземом засіє пустелю.

І не стане ніщо – землетрус ачи град
Чи негода страшна – поміж нами.
Бо кохання могуть – океанна гора,
Об яку розіб`ється цунамі.

Не зупинять любов ні ліси, ні моря,
Лід холодний від сонця розтане.
Вона зійде над горем, як щастя зоря,
Як епохи нової світанок.

22.06.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:21:10
Переглядів сторінки твору 317
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.722 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.722 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.811
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:22:00 ]
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:13:20 ] - відповісти

Пане Ярославе, браво! Кохання Вам - і любові!


Отправить
Анрі Бой (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 18:15:41 ] - відповісти

Як пісенно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:23:22 ] - відповісти

Щиро дякую, Галочко! І Вам зичу натхнення, любові високої і творчих злетів!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:23:47 ] - відповісти

Дякую щиро, Анрі!)


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:28:02 ] - відповісти

О любове, ти – сила, яка залюбки
Трояндами засіє всю пустелю!
Осанна)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:32:16 ] - відповісти

Дякую, пан Іване!)))


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 18:34:53 ] - відповісти

Гарна пісня (як завжди!), пане Ярославе!
Може, Не зупинять любов ні громи, ні моря,
Ні дорога, важка і далека,
Зійде щастя над горем, як світла? зоря,
І дощем оживлятиме в спеку.

Бо гОри - горИ (любов)
І вОна..
Як Вам?
Натхнення!


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 19:30:20 ] - відповісти

Як файнюньо!!!


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 19:50:14 ] - відповісти

Надзвичайно пісенно, Ярославе.


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-06-22 21:25:19 ] - відповісти

"Бо кохання могуть – океанна гора,
Об яку розіб`ється цунамі" - найпотужніша енргетика випромінююча світло- ЛЮБОВ!
Хай це почуття завжди живе у Вашому серці, Ярославе!


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 21:54:39 ] - відповісти

Чорногуз про "землетрус, а чи град" - (щоб в лад)
:)
Прекрасний вірш, Ярославе!!!


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-06-22 22:38:33 ] - відповісти

Ода Любові!
Хай сходить і оживляє! Файно!


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-22 23:02:25 ] - відповісти

Думаю, якщо такий красень, як Ви, пане Ярославе, закохається, то йому не страшна жодна стихія...хіба що сама стихія любові...


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2013-06-22 23:08:54 ] - відповісти

Мудрі слова вмілого Майстра!..


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:17:39 ] - відповісти

Гарно)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:47:39 ] - відповісти

Інно, дякую за коментар.
Дещо змінив, але бачу - ми ніяк не вилікуємося від літстудійної хвороби - чіплятися до бліх, забуваючи про головне - центральний і ппровідний Образ твору, наскільки він розкритий вдало і які Образи, думки порівняння є неповторними, відкриттям для читача. І чи не збіднять його чіпляння до дієслівних рим, наголосів і т.д. Ви правите так, що погіршуєте мені вірш, "зійде щастя над горем як світла зоря" - Ви не відчуваєте, наскільки збляк і банальним став рядок? Дякую Вам за таку правку. Я кожне слово зважую і відповідаю за нього...
Єдине з чим погодився, зняв слово "гори" у четвертій строфі, бо воно зайве для розвитку образу, а не тому, що гОри і горИ, бо якщо вірно читати, то такого двочитання і близько не виникає.
А вОна - не знаю, як Ви акцентуєте, читаючи вірш, написаний анапестом, коли "вона зІйде над гОрем, як щАстя зорЯ" - наголос неакцентований, все слово "вона" тяжіє до наступного "зІйде", як у музиці ладові ступені тяжіють до найсильнішої - тоніки, слово "вонА" - біля акценту і майже саме воно стає автоматично правильно наголошеним. Це ж не хорей чи дактиль, даруйте.
Дякую за бажання допомогти, бажаю і Вам натхнення і всього найкращого!



Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-06-24 10:40:38 ] - відповісти

Читаю, і думаю, що, мабуть, Ви праві, дуже музично і гарно, а все інше - блохи. І взагалі, це пісня, і важливіше розкрити цілісну думку...
Це ж не правка, а просто один із тисяч варіантів на розгляд - з цього можна щось винести для себе. Майстерні - це ж майстерні, свіже око ніколи не було зайвим.
У даному випадку не зовсім зрозуміло, чи любов, чи дорога зійде над світом. А ми всі тут саме для того, щоб допомагати одне одному - чи не так?
Натхнення Вам і гарного дня!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:49:58 ] - відповісти

Дякую, Парасочко!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:50:30 ] - відповісти

Світлано, щиро дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:51:44 ] - відповісти

Дякую, Роксолано, Ви точно вловили суть, спасибі за коментар!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:22:39 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:52:23 ] - відповісти

Намагаюсь, щоб у лад, Володю, дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 01:53:04 ] - відповісти

Дай Боже, Іване, щиро дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:01:16 ] - відповісти

Чи красень чи потвора, дорога Лесю, яка різниця, любов, вона - над усіма правителька і наша Богиня повелителька, а її стихія - тут Ви маєте рацію - одного дня вона може бути благом, а іншого і навпаки... Хоч боятися поганого не треба, треба до нього готуватися, я тільки хотів відтворити силу і невмирущість цього явища.
Дякую за коментар.))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 00:33:57 ] - відповісти

У поняття "красень" особисто я вкладаю насамперед: душа + реальні вчинки...а зовнішність - це другорядне. Буває так, що той, хто має привабливу зовнішність, є потворою в душі й потворою у вчинках... І, думаю, таким любов справжня невідома.
Отже, дорогий пане Ярославе, судіть тепер самі, наскільки органічним був мій попередній коментар.
З повагою.


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-06-25 00:37:00 ]

Сподіваюся, Ви мене правильно зрозуміли: красень = світла добра душа + благородні вчинки...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:03:22 ] - відповісти

Од такого ж і ще мудрішого майстра чую, дякую, дорогий Вікторе!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 02:04:03 ] - відповісти

Таню, дякую, радий, що сподобалось!)))


Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 09:11:46 ] - відповісти

Океанно. Високогірно. Справжньо. Тисну Твою руку, дорогий Ярославе, яку любить бандура. Будьмо і тримаймося!


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 09:49:20 ] - відповісти

Дивно: гарний вірш можна зробити піснею, а Ваш читаєш - і зразу звучить музика, і вже пісня...
Гарно...


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 12:45:23 ] - відповісти

Океан любові! Чудово, Ярославе. Відчувається простір і безмір...
Весь вірш на високій ноті. А от кода...
Як на мене, чогось забракло останньому рядку, який виглядає на тлі всього вірша якось приземлено, чи й дещо банально. Щиро...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 13:59:12 ] - відповісти

Щиро дякую, побратиме Ігорю! Хай героїться віршами.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 14:01:03 ] - відповісти

Щиро дякую, Анатолію! Мені цікаво - якого характеру музика звучить у Вас в уяві - мені тут хіба жанр гімну спадає на думку!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-23 14:03:49 ] - відповісти

Дякую, Любо! Подумаю!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 11:17:33 ] - відповісти

Інно, даруйте за деяку різкість моїх висловлювань, мені дуже хочеться переламати хибний стереотип поверхового оцінювання поетичних творів, який усталився на літстудіях через те, що наставники їх деякі втратили з віком свіжість і точність сприйняття поезії, виробились дещо хибні критерії і тому маємо часто оте чіпляння до бліх.
Хочеться, щоб на найкращому поетичному сайті ці критерії були на найвищому рівні.
Стосовно вірша - чи любов чи дорога зійде, я справді не помітив цього накладення іменників, а Ви не написали одразу, чому так відредагували рядок і тому проявилася така реакція.
Дякую за зірке і свіже око, виправив.
Бажаю творчих злетів, заходьте і надалі до мене.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-06-26 11:20:12 ] - відповісти

Лесю, дякую, мені важко далі щось коментувати. Дай Боже бути хоч трохи гідним Ваших похвал!))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:38:48 ]
"А любов не вмирає" — згадалася пісня твоя, Ярославе!))))) Мабуть, що трансформується в іншу!))))