ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.

Віктор Кучерук
2026.10.04 07:14
Ключ журавлиний у небі курличе,
Мов за собою гукає мене
В край, де в озерах життя таємниче
Обігріває світіння ясне.
Там невідомо нічого про осінь
І не буває ніколи зими, -
Звідти весною тепло нам приносить
Птаство, якому радіємо ми.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Відчуття
Cофіївко – оазо у пустелі –
Сховатись ув обіймах дай твоїх,
Хай стануть знов думки мої – веселі…
Краси високої ти – оберіг.

Ростуть невидимі тут імортелі*,
Між ними шлях до вічності проліг.
Жасмину запах, солов`їні трелі,
Наяд закоханих щасливий сміх.

Хоча є грот і сумнівів і страху,
Там глиба-скеля зверху нависа
Трьома опорами «хиткого» даху…

Та домінує все ж таки краса –
На простір вийдеш – станеш мов би птахом,
Що летом пориває в небеса.

*Імортелі – безсмертники.

9-11.07.7519 р. (Від Трипілля) (2011), Умань.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:37:29
Переглядів сторінки твору 538
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.240 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.240 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:38:19 ]

Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-12 09:37:21 ] - відповісти
Дякую щиро, пане Ярославе, що активно поповнюєте мої ботанічні знання, так би далі жила і не знала що таке імортель.;-)))) Я так думаю, що адміністрації Софіївки пора Вас вводити до штату за популяризацію парку та ще й у віршах. От я, наприклад, із останніх сил тримаюся, щоб не дременути з роботи і їхати до Умані і, впевнена, що я не єдина така.;-))) Ось як надихають Ваші вірші. Дуже сподобалося! З повагою, Патара.

Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 10:09:09 ] - відповісти

Файно!)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:56:37 ] - відповісти

Патаро! Величезне спасибі. Для творчої людини найбільша радість, коли її твори надихають і спонукають читачів до чогось доброго і прекрасного.
Хочу збагатити Вас іще застольними тостами. Тільки в Умані п"ють другу чарку під девізом "друга за друга" тобто друга чарка за друга.
Третя - за жінок, четверта - чоловіків - це відомо, а от друга - за друга - тільки в Умані таке зустрічав. Гадаю, це заслуговує на поширення.
Так що приїздіть у Софіївку і з друзями.
Взаємно з повагою




Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 12:48:44 ] - відповісти

У нас, на Закарпатті, жінки п’ють за ХЧМ!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:57:07 ] - відповісти

Маріанночко! Щиро дякую!))


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 12:56:15 ] - відповісти

Майстерно, друже. Файно!
А от останній рядок, якщо його подати в такій редакії:
Що летом прориває небеса.
Здається буде легше читатися і органічніше звучатиме.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 23:49:28 ] - відповісти

А що таке "ХЧМ", Маріанно? Хочу чужого мужа?! Питаю, бо вперше чую.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-13 09:42:01 ] - відповісти

За хозяйственную часть мужчин!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 23:51:24 ] - відповісти

Василю, щиро дякую. "Прориває" - цікавий образ, додає нових барв, але важке слово для звукопису, погодься. Одне слово, подумаю над кінцівкою.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 12:56:00 ] - відповісти

"Що летом пориває в небеса" - здається, так би було найкраще...

Чудовий вірш, Ярославе. Направду, пориває за собою в небеса!


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-16 22:53:01 ] - відповісти
Прочитала Твій сонет, Братику, і наче побувала у Софіївці!
І запах жасмину відчула,
і солов'їні трелі, і дзюрчання струмків, шум водоспадів...

ЧУДОВО!!!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-17 14:07:54 ] - відповісти

Дякую, Любове! Роблю, як Ви сказали. Хоч кажуть, послухай жінку і зроби навпаки. Але це - не той випадок.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-17 14:08:54 ] - відповісти

Дякую, сестричко! Натхнення тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:32:27 ]
Прекрасний сонет! Так хочеться поїхати в Софіївку! Після прочитаного особливо!))) Дякую, дорогий Ярославе!