ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Відчуття
Cофіївко – оазо у пустелі –
Сховатись ув обіймах дай твоїх,
Хай стануть знов думки мої – веселі…
Краси високої ти – оберіг.

Ростуть невидимі тут імортелі*,
Між ними шлях до вічності проліг.
Жасмину запах, солов`їні трелі,
Наяд закоханих щасливий сміх.

Хоча є грот і сумнівів і страху,
Там глиба-скеля зверху нависа
Трьома опорами «хиткого» даху…

Та домінує все ж таки краса –
На простір вийдеш – станеш мов би птахом,
Що летом пориває в небеса.

*Імортелі – безсмертники.

9-11.07.7519 р. (Від Трипілля) (2011), Умань.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:37:29
Переглядів сторінки твору 390
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.240 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.240 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 13:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:38:19 ]

Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-12 09:37:21 ] - відповісти
Дякую щиро, пане Ярославе, що активно поповнюєте мої ботанічні знання, так би далі жила і не знала що таке імортель.;-)))) Я так думаю, що адміністрації Софіївки пора Вас вводити до штату за популяризацію парку та ще й у віршах. От я, наприклад, із останніх сил тримаюся, щоб не дременути з роботи і їхати до Умані і, впевнена, що я не єдина така.;-))) Ось як надихають Ваші вірші. Дуже сподобалося! З повагою, Патара.

Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 10:09:09 ] - відповісти

Файно!)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:56:37 ] - відповісти

Патаро! Величезне спасибі. Для творчої людини найбільша радість, коли її твори надихають і спонукають читачів до чогось доброго і прекрасного.
Хочу збагатити Вас іще застольними тостами. Тільки в Умані п"ють другу чарку під девізом "друга за друга" тобто друга чарка за друга.
Третя - за жінок, четверта - чоловіків - це відомо, а от друга - за друга - тільки в Умані таке зустрічав. Гадаю, це заслуговує на поширення.
Так що приїздіть у Софіївку і з друзями.
Взаємно з повагою




Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 12:48:44 ] - відповісти

У нас, на Закарпатті, жінки п’ють за ХЧМ!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:57:07 ] - відповісти

Маріанночко! Щиро дякую!))


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 12:56:15 ] - відповісти

Майстерно, друже. Файно!
А от останній рядок, якщо його подати в такій редакії:
Що летом прориває небеса.
Здається буде легше читатися і органічніше звучатиме.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 23:49:28 ] - відповісти

А що таке "ХЧМ", Маріанно? Хочу чужого мужа?! Питаю, бо вперше чую.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-13 09:42:01 ] - відповісти

За хозяйственную часть мужчин!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 23:51:24 ] - відповісти

Василю, щиро дякую. "Прориває" - цікавий образ, додає нових барв, але важке слово для звукопису, погодься. Одне слово, подумаю над кінцівкою.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 12:56:00 ] - відповісти

"Що летом пориває в небеса" - здається, так би було найкраще...

Чудовий вірш, Ярославе. Направду, пориває за собою в небеса!


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-16 22:53:01 ] - відповісти
Прочитала Твій сонет, Братику, і наче побувала у Софіївці!
І запах жасмину відчула,
і солов'їні трелі, і дзюрчання струмків, шум водоспадів...

ЧУДОВО!!!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-17 14:07:54 ] - відповісти

Дякую, Любове! Роблю, як Ви сказали. Хоч кажуть, послухай жінку і зроби навпаки. Але це - не той випадок.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-17 14:08:54 ] - відповісти

Дякую, сестричко! Натхнення тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:32:27 ]
Прекрасний сонет! Так хочеться поїхати в Софіївку! Після прочитаного особливо!))) Дякую, дорогий Ярославе!