ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Юрій Гундарєв
2025.06.29 11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Відчуття
Cофіївко – оазо у пустелі –
Сховатись ув обіймах дай твоїх,
Хай стануть знов думки мої – веселі…
Краси високої ти – оберіг.

Ростуть невидимі тут імортелі*,
Між ними шлях до вічності проліг.
Жасмину запах, солов`їні трелі,
Наяд закоханих щасливий сміх.

Хоча є грот і сумнівів і страху,
Там глиба-скеля зверху нависа
Трьома опорами «хиткого» даху…

Та домінує все ж таки краса –
На простір вийдеш – станеш мов би птахом,
Що летом пориває в небеса.

*Імортелі – безсмертники.

9-11.07.7519 р. (Від Трипілля) (2011), Умань.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:37:29
Переглядів сторінки твору 351
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.240 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.240 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:38:19 ]

Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-12 09:37:21 ] - відповісти
Дякую щиро, пане Ярославе, що активно поповнюєте мої ботанічні знання, так би далі жила і не знала що таке імортель.;-)))) Я так думаю, що адміністрації Софіївки пора Вас вводити до штату за популяризацію парку та ще й у віршах. От я, наприклад, із останніх сил тримаюся, щоб не дременути з роботи і їхати до Умані і, впевнена, що я не єдина така.;-))) Ось як надихають Ваші вірші. Дуже сподобалося! З повагою, Патара.

Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 10:09:09 ] - відповісти

Файно!)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:56:37 ] - відповісти

Патаро! Величезне спасибі. Для творчої людини найбільша радість, коли її твори надихають і спонукають читачів до чогось доброго і прекрасного.
Хочу збагатити Вас іще застольними тостами. Тільки в Умані п"ють другу чарку під девізом "друга за друга" тобто друга чарка за друга.
Третя - за жінок, четверта - чоловіків - це відомо, а от друга - за друга - тільки в Умані таке зустрічав. Гадаю, це заслуговує на поширення.
Так що приїздіть у Софіївку і з друзями.
Взаємно з повагою




Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 12:48:44 ] - відповісти

У нас, на Закарпатті, жінки п’ють за ХЧМ!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:57:07 ] - відповісти

Маріанночко! Щиро дякую!))


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 12:56:15 ] - відповісти

Майстерно, друже. Файно!
А от останній рядок, якщо його подати в такій редакії:
Що летом прориває небеса.
Здається буде легше читатися і органічніше звучатиме.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 23:49:28 ] - відповісти

А що таке "ХЧМ", Маріанно? Хочу чужого мужа?! Питаю, бо вперше чую.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-13 09:42:01 ] - відповісти

За хозяйственную часть мужчин!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 23:51:24 ] - відповісти

Василю, щиро дякую. "Прориває" - цікавий образ, додає нових барв, але важке слово для звукопису, погодься. Одне слово, подумаю над кінцівкою.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 12:56:00 ] - відповісти

"Що летом пориває в небеса" - здається, так би було найкраще...

Чудовий вірш, Ярославе. Направду, пориває за собою в небеса!


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-16 22:53:01 ] - відповісти
Прочитала Твій сонет, Братику, і наче побувала у Софіївці!
І запах жасмину відчула,
і солов'їні трелі, і дзюрчання струмків, шум водоспадів...

ЧУДОВО!!!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-17 14:07:54 ] - відповісти

Дякую, Любове! Роблю, як Ви сказали. Хоч кажуть, послухай жінку і зроби навпаки. Але це - не той випадок.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-17 14:08:54 ] - відповісти

Дякую, сестричко! Натхнення тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:32:27 ]
Прекрасний сонет! Так хочеться поїхати в Софіївку! Після прочитаного особливо!))) Дякую, дорогий Ярославе!