ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.08.23 06:03
Хоч сохне листя й менше цвіту,
І далі більш німіє світ, –
Я ще живу в своєму літі
І звідтіля вам шлю привіт.
Я вам повідаю про свято
Без усілякої журби,
Адже продовжую зростати
І визрівати щодоби.

Борис Костиря
2025.08.22 21:59
У кожній посмішці є посмішка скелета.
У кожному початку є кінець.
Усе потопить невблаганна Лета,
Наблизивши нежданий реченець.

Ця посмішка скелета нам розкриє
На дні надії голі черепки,
Шпилі високі, хижі чорториї,

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“

Світлана Майя Залізняк
2025.08.22 18:24
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Лев`ячі алго

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Відчуття
Cофіївко – оазо у пустелі –
Сховатись ув обіймах дай твоїх,
Хай стануть знов думки мої – веселі…
Краси високої ти – оберіг.

Ростуть невидимі тут імортелі*,
Між ними шлях до вічності проліг.
Жасмину запах, солов`їні трелі,
Наяд закоханих щасливий сміх.

Хоча є грот і сумнівів і страху,
Там глиба-скеля зверху нависа
Трьома опорами «хиткого» даху…

Та домінує все ж таки краса –
На простір вийдеш – станеш мов би птахом,
Що летом пориває в небеса.

*Імортелі – безсмертники.

9-11.07.7519 р. (Від Трипілля) (2011), Умань.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:37:29
Переглядів сторінки твору 363
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.240 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.240 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.742
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.21 23:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:38:19 ]

Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-12 09:37:21 ] - відповісти
Дякую щиро, пане Ярославе, що активно поповнюєте мої ботанічні знання, так би далі жила і не знала що таке імортель.;-)))) Я так думаю, що адміністрації Софіївки пора Вас вводити до штату за популяризацію парку та ще й у віршах. От я, наприклад, із останніх сил тримаюся, щоб не дременути з роботи і їхати до Умані і, впевнена, що я не єдина така.;-))) Ось як надихають Ваші вірші. Дуже сподобалося! З повагою, Патара.

Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 10:09:09 ] - відповісти

Файно!)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:56:37 ] - відповісти

Патаро! Величезне спасибі. Для творчої людини найбільша радість, коли її твори надихають і спонукають читачів до чогось доброго і прекрасного.
Хочу збагатити Вас іще застольними тостами. Тільки в Умані п"ють другу чарку під девізом "друга за друга" тобто друга чарка за друга.
Третя - за жінок, четверта - чоловіків - це відомо, а от друга - за друга - тільки в Умані таке зустрічав. Гадаю, це заслуговує на поширення.
Так що приїздіть у Софіївку і з друзями.
Взаємно з повагою




Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-12 12:48:44 ] - відповісти

У нас, на Закарпатті, жінки п’ють за ХЧМ!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 11:57:07 ] - відповісти

Маріанночко! Щиро дякую!))


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 12:56:15 ] - відповісти

Майстерно, друже. Файно!
А от останній рядок, якщо його подати в такій редакії:
Що летом прориває небеса.
Здається буде легше читатися і органічніше звучатиме.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 23:49:28 ] - відповісти

А що таке "ХЧМ", Маріанно? Хочу чужого мужа?! Питаю, бо вперше чую.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-07-13 09:42:01 ] - відповісти

За хозяйственную часть мужчин!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-12 23:51:24 ] - відповісти

Василю, щиро дякую. "Прориває" - цікавий образ, додає нових барв, але важке слово для звукопису, погодься. Одне слово, подумаю над кінцівкою.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-07-16 12:56:00 ] - відповісти

"Що летом пориває в небеса" - здається, так би було найкраще...

Чудовий вірш, Ярославе. Направду, пориває за собою в небеса!


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2011-07-16 22:53:01 ] - відповісти
Прочитала Твій сонет, Братику, і наче побувала у Софіївці!
І запах жасмину відчула,
і солов'їні трелі, і дзюрчання струмків, шум водоспадів...

ЧУДОВО!!!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-17 14:07:54 ] - відповісти

Дякую, Любове! Роблю, як Ви сказали. Хоч кажуть, послухай жінку і зроби навпаки. Але це - не той випадок.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-07-17 14:08:54 ] - відповісти

Дякую, сестричко! Натхнення тобі.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:32:27 ]
Прекрасний сонет! Так хочеться поїхати в Софіївку! Після прочитаного особливо!))) Дякую, дорогий Ярославе!