ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.10.05 13:50
Випростались вечір і ворожка,
У невідворотне задивились,
Апостилем збляклої волошки
До стебла закляття долучились,

Наче крила райдуги під небом
Уночі, як сходить новий місяць,
Підкорившись скелям хвилі Ґеба*,

Борис Костиря
2026.10.05 12:19
Нехай же відкидають лизоблюди
Мої слова у синіх небесах.
Запроданці, перевертні, іуди,
Які пізнали не натхнення - страх.
Боїться сірість Божого натхнення,
Боїться слова на Голготах днів.
Це слово спалахне, як одкровення,
Стривоживши труху вчорашніх

Юрій Гундарів
2026.10.05 09:36
Спи, мій любий
хлопче буйночубий,
поки мовчить сирена
у небі смиреннім,
набирайся сил
для своїх вітрил!

Зрости одним махом,

Тетяна Левицька
2026.10.05 09:35
Я без щастя — безпорадна,
мов незряча сирота
на краєчку водоспаду,
за перилами моста,
за печальною нудьгою
та безсоннями думок,
де цнотливою любов'ю
огортає душу Бог.

Володимир Мацуцький
2026.10.05 09:23
Слава Богу грім гримить
і не гримлять ракети.
Шаную в громі кожну мить…
Всесвітній громе, де ти!?
Пролийся гасником-дощем
на війни-вогнища планети,
всі людські війни знищи вщент…
Всесвітній громе, де ти!?

Віктор Кучерук
2026.10.05 07:46
За зорями звіряюся вночі,
А вдень завжди за сонцем курс тримаю, -
В моїй душі палає дві свічі -
Любов до мами і любов до краю.
Вони горять, як предків заповіт,
Вони для мене - крила і коріння, -
З любов'ю тою я прямую в світ
Попереду нового поко

Софія Кримовська
2026.10.05 06:21
Колиска ця вигойдує печаль
Щасливих сподівань короткі миті.
Ще ріки чисті, кров'ю не залиті
Ліси й поля. Ще світла синя даль.
Ще у траві є місце для суниць,
Іще довкола тихо, навіть гречно.
Ще бігти полем легко і безпечно,
І падати знічев'я горіл

хома дідим
2026.10.04 23:02
вітрисько вщух
запала тиша
мов стороння дивна
поети люблять тишу
як-от звук
а ще негоду і свободу
в риму
бо приязне

Мирон Шагало
2026.10.04 21:27
Незбагненна таємниця,
ти і правда, й небилиця.
Сум у снах,
сміх в очах —
лиця, лиця, лиця, лиця.

Різнолика таємниця,
тут оса, а там — вже киця.

Володимир Бойко
2026.10.04 21:12
Заблукали в фіордах Норвегії
Футболісти варшавської «Легії».
Переплутали все
На шляху до Тромсе –
Тьмарить розум природа Норвегії.

У колишній Чехословаччині
Було все до кінця передбачено.

Вячеслав Руденко
2026.10.04 18:40
Марно думкою здіймаю
Вогке кволої бджоли.
Незручні та незугарні
З матіоли постоли.

Сік нектару — незборимий
У відрі на дні добра.
Дно на око — невловиме,

Євген Федчук
2026.10.04 15:23
Як піднявся Хмель і крикнув, що пора настала,
Україна тої ж миті уся запалала.
І козаки, і селяни за зброю взялися.
Пани-ляхи з України в страху подалися.
Жовті, Корсунь і Пилявці наснаги додали.
Вже й литвини не стерпіли, зброю в руки взяли.
Покоза

Іван Потьомкін
2026.10.04 13:28
Мокрого , як кажуть, не залякать дощем,
А деревам дощі і радість, і винагорода,
І з-поміж них калині чи не найбільша втіха –
Мов навесні, продовжує цвісти і радувати око…
Сховалось в передчутті негоди птаство невгамовне,
У шпарки позалазили його п

Борис Костиря
2026.10.04 13:03
Танцюючий блазень прийшов потішати
Холодну, жорстоку, неситу юрбу.
Прийшов у дранті і лахмітті, не в шатах.
Усмішка крива вперезала судьбу.

До кого промовить танцюючий блазень?
Він бачить байдужість і ницість в очах.
Навряд чи це хворе суспільство

Ірина Вовк
2026.10.04 10:55
СОН ДОВЖИНОЮ У ВІЧНІСТЬ (замість Післямови) Минуло майже дві тисячі років. Вулкан, який колись за лічені години стер з обличчя землі одне з найбагатших міст імперії, давно заспокоївся і покрився новим шаром зелені. Але під цим товстим, багат

Тетяна Левицька
2026.10.04 10:54
В юрбі знайти його не можу,
У інтернетних чатах теж.
Скажи мені, далекий Боже,
Де віднайти могильний хрест?
Можливо, син спочив у гаю
Чи на заплавині ріки?
Я полечу і позбираю
Його стражденні кісточки.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Як без твого голосу прожити?
Як без твого голосу прожити?
Це єдине, що у мене є.
Він мою печаль несамовиту
Угамує, мов дитя своє.
Як без твого голосу прожити?

Як без твого світла день прожити,
Мов сновида, я бреду життям,
Тугою смертельною прошитий,
Ніби молодість без майбуття…
Як без твого світла день прожити?

Як без твого дихання прожити,
Що живлом у всесвіті буя.
А мені – мов кисень перекритий –
Без кохання задихаюсь я.
Як без твого дихання прожити?

Як без твого сяєва прожити,
День, мов кимось вимкнений, погас…
Увімкни, і сонцем оповитий,
Небеса підкорить мій Пегас!
Як без твого сяєва прожити?!!!

12.08.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:40:54
Переглядів сторінки твору 680
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.366 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.366 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:41:42 ]
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 11:18:14 ] - відповісти

"Як без твого дихання прожити?"
Хочеться стати молекулою,
"Що живлом у всесвіті буя"
І увірватися в Твої легені...
Дуже зворушливо, Ярославе! :))


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 11:23:19 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Дуже тепло. Зичу, щоб ти мав усе, без чого не можеш. І щоб воно завжди було з тобою.
:-)
З повагою...

Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:28:52 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Справді зворушливо і світло! Голос закоханої душі... Файно! В другому рядочку пропущено "що"?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:35:06 ] - відповісти

Дякую, Василю за відвідини, відгук і гарний експромт.
Натхнення!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:36:27 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую, друже! Натхнення і тобі здійснення всіх мрій і творчих задумів!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:41:50 ] - відповісти

Іване! Дуже вдячний тобі, за тепле щире слово і влучну заувагу, виправив. Натхнення і всіх благ, друже!!!)))


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 12:07:24 ] - відповісти

Ну, просто Лєль :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 12:17:16 ] - відповісти

Ну просто не знаю, як дякувати, Ліліт... Ой, вибачаюсь, Любо!))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 13:08:15 ] - відповісти

"Як без твого голосу прожити..." хм... впізнала в цьому щось своє...
Дякую! =)))


Отправить
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 13:36:31 ] - відповісти






Доброго дня шановний пане Ярослав!



Вона найкраща Є у свiтi.
Кохати, вiрити, шанувати в любовi,
нести життям Радiсть кожної митi!
З повагою, Олександр


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:22:14 ] - відповісти

До щему ніжно і печально... Схоже, список можна продовжувати... А треба якось жити...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:34:45 ] - відповісти

Лілю, те саме можу тобі сказати і я - неодноразово ловив себе на думці, коли читав твої вірші, що відчуваю щось подібне (і навіть без "хм") - одна ментальність подільська чи що?)))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:01:07 ] - відповісти

Можливо ментальність... а можливо просто схоже світобачення... або творче бачення... тут уже можна говорити по-різному =)))
Але то є добже! =)


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 16:26:44 ] - відповісти

Ярославе, а Ви що, теж з Поділля?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:38:03 ] - відповісти

Щиро дякую, Олександре, особливо нелегко навчитись робити так, як у передостанньому рядку Вашого коментаря - нести життя Радість кожної миті! - Натхнення Вам!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:48:59 ] - відповісти

Так, Любо, можна. Тільки не хотілося цвинтарних мотивів торкатися, бо справді треба якось... животіти моєму ЛГ... Дякую))).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:46:06 ] - відповісти

Думаю, Лілю, більше світобачення.

Валерію, народився у Вінниці і виростав на Вінниччині частково у літні шкільні канікули у батьковому та материних селах. Хоча не в літні місяці майже усе життя - в Києві. Уже двічі мої твори увійшли у збірники "Сто поетів Вінниччини" (2002) і "Квіт подільського слова" (2011).


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 17:08:25 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! А я родом з Хмельниччини, колись Хмельницька (Кам'янець-Подільська) область разом із Вінницькою входили до складу Подільської губернії. Отже, ми з Вами та Лілею теж земляки.)


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 17:42:45 ]

За це треба випити! Будьмо, гей!!! =))))))))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-15 15:08:43 ]

Так, обов'язково, Ліліє, якщо колись розвіртуалимося))) Будьмо!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:42:22 ]
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 17:43:17 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе!
Сьогодні день на ПМ з яскравою поезією.
Приємно читається ваш вірш, викликає хроші емоції, трохи сумовиті, як і серпневі дні...


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:26:42 ] - відповісти

Проникновенно!!!)))


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:55:07 ] - відповісти

Гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:36:15 ] - відповісти

Валерію, є спільність у нас усіх трьох і не тільки, і вона відчувається. Будьмо! Є ще тернопільське поділля і Волинь, яке колись було з Поділлям однїєю державою у часи князя Острозького, є шматки Черкащини, як Умань, близькі з Поділлям чи Київщина - Тетіївський р-н, звідки родом І.Драч і В.Герасимчук - та вся Україна і діаспора нам рідна. Будьмо!!!)))



Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-15 15:05:09 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! Так, будьмо!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:40:14 ] - відповісти

Володимире, дякую, радий що і мій скромний вірш, на Вашу думку, потрапив до ряду яскравої поезії. Серпневі дні навівають неминуче наближення осені, тому й такі сумні, особливо на лоні природи...))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:41:45 ] - відповісти

Я намагався проникати, як це уміє Вітер!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:42:22 ] - відповісти

Дякую, Світлано!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:29:12 ]
Як без твого дихання прожити,
Що живлом у всесвіті буя. — супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-04 23:54:59 ]
Дякую щиро, дорога Таню! Розчулений! Натхнення тобі!)))