ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Як без твого голосу прожити?
Як без твого голосу прожити?
Це єдине, що у мене є.
Він мою печаль несамовиту
Угамує, мов дитя своє.
Як без твого голосу прожити?

Як без твого світла день прожити,
Мов сновида, я бреду життям,
Тугою смертельною прошитий,
Ніби молодість без майбуття…
Як без твого світла день прожити?

Як без твого дихання прожити,
Що живлом у всесвіті буя.
А мені – мов кисень перекритий –
Без кохання задихаюсь я.
Як без твого дихання прожити?

Як без твого сяєва прожити,
День, мов кимось вимкнений, погас…
Увімкни, і сонцем оповитий,
Небеса підкорить мій Пегас!
Як без твого сяєва прожити?!!!

12.08.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:40:54
Переглядів сторінки твору 454
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.366 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.366 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:41:42 ]
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 11:18:14 ] - відповісти

"Як без твого дихання прожити?"
Хочеться стати молекулою,
"Що живлом у всесвіті буя"
І увірватися в Твої легені...
Дуже зворушливо, Ярославе! :))


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 11:23:19 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Дуже тепло. Зичу, щоб ти мав усе, без чого не можеш. І щоб воно завжди було з тобою.
:-)
З повагою...

Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:28:52 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Справді зворушливо і світло! Голос закоханої душі... Файно! В другому рядочку пропущено "що"?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:35:06 ] - відповісти

Дякую, Василю за відвідини, відгук і гарний експромт.
Натхнення!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:36:27 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую, друже! Натхнення і тобі здійснення всіх мрій і творчих задумів!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:41:50 ] - відповісти

Іване! Дуже вдячний тобі, за тепле щире слово і влучну заувагу, виправив. Натхнення і всіх благ, друже!!!)))


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 12:07:24 ] - відповісти

Ну, просто Лєль :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 12:17:16 ] - відповісти

Ну просто не знаю, як дякувати, Ліліт... Ой, вибачаюсь, Любо!))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 13:08:15 ] - відповісти

"Як без твого голосу прожити..." хм... впізнала в цьому щось своє...
Дякую! =)))


Отправить
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 13:36:31 ] - відповісти






Доброго дня шановний пане Ярослав!



Вона найкраща Є у свiтi.
Кохати, вiрити, шанувати в любовi,
нести життям Радiсть кожної митi!
З повагою, Олександр


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:22:14 ] - відповісти

До щему ніжно і печально... Схоже, список можна продовжувати... А треба якось жити...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:34:45 ] - відповісти

Лілю, те саме можу тобі сказати і я - неодноразово ловив себе на думці, коли читав твої вірші, що відчуваю щось подібне (і навіть без "хм") - одна ментальність подільська чи що?)))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:01:07 ] - відповісти

Можливо ментальність... а можливо просто схоже світобачення... або творче бачення... тут уже можна говорити по-різному =)))
Але то є добже! =)


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 16:26:44 ] - відповісти

Ярославе, а Ви що, теж з Поділля?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:38:03 ] - відповісти

Щиро дякую, Олександре, особливо нелегко навчитись робити так, як у передостанньому рядку Вашого коментаря - нести життя Радість кожної миті! - Натхнення Вам!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:48:59 ] - відповісти

Так, Любо, можна. Тільки не хотілося цвинтарних мотивів торкатися, бо справді треба якось... животіти моєму ЛГ... Дякую))).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:46:06 ] - відповісти

Думаю, Лілю, більше світобачення.

Валерію, народився у Вінниці і виростав на Вінниччині частково у літні шкільні канікули у батьковому та материних селах. Хоча не в літні місяці майже усе життя - в Києві. Уже двічі мої твори увійшли у збірники "Сто поетів Вінниччини" (2002) і "Квіт подільського слова" (2011).


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 17:08:25 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! А я родом з Хмельниччини, колись Хмельницька (Кам'янець-Подільська) область разом із Вінницькою входили до складу Подільської губернії. Отже, ми з Вами та Лілею теж земляки.)


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 17:42:45 ]

За це треба випити! Будьмо, гей!!! =))))))))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-15 15:08:43 ]

Так, обов'язково, Ліліє, якщо колись розвіртуалимося))) Будьмо!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:42:22 ]
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 17:43:17 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе!
Сьогодні день на ПМ з яскравою поезією.
Приємно читається ваш вірш, викликає хроші емоції, трохи сумовиті, як і серпневі дні...


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:26:42 ] - відповісти

Проникновенно!!!)))


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:55:07 ] - відповісти

Гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:36:15 ] - відповісти

Валерію, є спільність у нас усіх трьох і не тільки, і вона відчувається. Будьмо! Є ще тернопільське поділля і Волинь, яке колись було з Поділлям однїєю державою у часи князя Острозького, є шматки Черкащини, як Умань, близькі з Поділлям чи Київщина - Тетіївський р-н, звідки родом І.Драч і В.Герасимчук - та вся Україна і діаспора нам рідна. Будьмо!!!)))



Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-15 15:05:09 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! Так, будьмо!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:40:14 ] - відповісти

Володимире, дякую, радий що і мій скромний вірш, на Вашу думку, потрапив до ряду яскравої поезії. Серпневі дні навівають неминуче наближення осені, тому й такі сумні, особливо на лоні природи...))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:41:45 ] - відповісти

Я намагався проникати, як це уміє Вітер!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:42:22 ] - відповісти

Дякую, Світлано!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:29:12 ]
Як без твого дихання прожити,
Що живлом у всесвіті буя. — супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-04 23:54:59 ]
Дякую щиро, дорога Таню! Розчулений! Натхнення тобі!)))