ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.01.30 23:35
Недосить обрати вірний напрямок, важливо не збитися з курсу. Меншовартість занадто вартує. Якщо люди метають ікру, лососі відпочивають. Хто править бал, тому правила зайві. У кожного історика свої історичні паралелі і своя паралельна історія.

Іван Потьомкін
2026.01.30 21:35
Найбільше бійсь фанатиків і вбивць,
різниця поміж ними невелика:
і там, і там ідея перед очима мерехтить,
але немає й гадки про живого чоловіка.
О, скільки ж їх, богобоязних і безбожних…
Всевишньому це споконвік не в новину,
та Він карає їх тоді, як

Тетяна Левицька
2026.01.30 21:03
Сердечний, що далі, та як
ми будемо дійсність ділити?
Тобі в чорнім морі маяк,
мені незабудки у житі?

А їй, що дістанеться — даль
і смуткок у пелені днини?
Не ділиться, як не гадай,

Артур Курдіновський
2026.01.30 16:17
Доводити - немає часу,
Доносити - бракує сил.
Давно роздав усі прикраси
Надійний мій душевний тил.

Захмарна тупість ходить світом.
О, горе щирим та відкритим!
Тепла промінчик не знайти,

Юрій Лазірко
2026.01.30 15:28
Згораю я у пломені жаги,
Палаю стосом, серце спопеляю.
Крилом вогню домотую круги
Між брамами пекельними і раєм.

Поріг блаженства – щастя береги.
Табун шаленства зупинити мушу
Над урвищем, де пристрасті боги

Артур Курдіновський
2026.01.30 13:38
Розплетемо рондельний магістрал
Й напишемо малий вінок ронделів.
Щоб не шукати воду у пустелі,
Влаштуємо в оазі справжній бал!

Спочатку хай співає генерал,
А потім рядові, мов менестрелі.
Розплетемо рондельний магістрал

Борис Костиря
2026.01.30 10:48
О часе, не спіши, не мчи удаль стрілою,
Що пробива серця в невдалій метушні,
Що залишається марою і маною,
Тим світом, що розвіявся вві сні.

Що хочеш забирай, та серце не розколюй,
Минуле і майбутнє не діли
І спогади, мов яструб, не розорюй,

Світлана Пирогова
2026.01.29 21:59
Скляне повітря, тиша нежива.
Застиг у глянці вечір на порозі.
Необережно кинуті слова
Лишились, як льодинки на дорозі.

Весь світ накрила панцирна броня.
Прозорий шовк, підступний і блискучий.
Заснула з льодом зморена стерня.

Артур Курдіновський
2026.01.29 19:57
МАГІСТРАЛ

Дитинством пахнуть ночі темно-сині,
А на снігу - ялинкою сліди.
Буває, зігрівають холоди
І спогади, такі живі картини!

Розпливчасті та ледь помітні тіні

С М
2026.01.29 18:05
о так я відьмача
бігме-бо відьмача

я родився в ту ніч
як місяць божий зачервонів
родився в ту ніч
як місяць був у червонім огні
небіжка мати скричала ”циганка повіла правду!“

Іван Потьомкін
2026.01.29 18:01
Шукаю на Святій Землі пейзажі,
Чимсь схожі на вкраїнські:
Горби і пагорби не лисі, а залісені,
Карпати вгадую в Голанах,
Говерлу - в засніженім Хермоні ,
Йордан у верболозі, як і Дніпро,
Вливається у серце щемом...
...А за пейзажами на Сході

Юрко Бужанин
2026.01.29 17:20
Нас поєднало. Правда, не навіки.
Згадай, як тебе палко цілував.
У пристрасті стуляла ти повіки,
А я свої відкритими тримав.

Усе я бачив: - як ти десь літала,
Пелюсточки, мов айстри, розцвіли...
І люба, до солодкого фіна

Євген Федчук
2026.01.29 16:03
Цікаво, як же вміють москалі
Все дригом догори перевернути,
Вину свою на іншого спихнути.
І совість їх не мучить взагалі.
На нас напали, на весь світ кричать,
Що лише ми у тому всьому винні.
На їх умовах здатися повинні,
Інакше вони будуть нас вбив

Тетяна Левицька
2026.01.29 11:43
То він мене ніколи не кохав.
Чи згадує мелодію минулу?
Бо я ще й досі вальсу не забула,
як лопотіли в полисках заграв.
Ніяк наговоритись не могли,
всотати ніжність в почуття незриме
і дієслів невисловлених рими
під небесами бурштинових слив.

Борис Костиря
2026.01.29 11:26
Порожній стадіон - як виклик порожнечі,
Як виклик непроявленому злу.
Гуляє дух свободи і предтечі,
Як виклик небуттю і злому королю.

На стадіоні грає Марадона.
Всі матчі вирішальні у цей час
Розіграні на полі стадіону,

Сергій Губерначук
2026.01.29 11:12
Поліфонія – лебедине звучання
рук погладливих,
синя синь,
кіт манюній з тонюнім сюрчанням,
що з-під боку мого смокче тінь,
мов комарик, який у комору
у тепло, у неволю, з простору…
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Як без твого голосу прожити?
Як без твого голосу прожити?
Це єдине, що у мене є.
Він мою печаль несамовиту
Угамує, мов дитя своє.
Як без твого голосу прожити?

Як без твого світла день прожити,
Мов сновида, я бреду життям,
Тугою смертельною прошитий,
Ніби молодість без майбуття…
Як без твого світла день прожити?

Як без твого дихання прожити,
Що живлом у всесвіті буя.
А мені – мов кисень перекритий –
Без кохання задихаюсь я.
Як без твого дихання прожити?

Як без твого сяєва прожити,
День, мов кимось вимкнений, погас…
Увімкни, і сонцем оповитий,
Небеса підкорить мій Пегас!
Як без твого сяєва прожити?!!!

12.08.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:40:54
Переглядів сторінки твору 514
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.366 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.366 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.01.31 03:15
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:41:42 ]
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 11:18:14 ] - відповісти

"Як без твого дихання прожити?"
Хочеться стати молекулою,
"Що живлом у всесвіті буя"
І увірватися в Твої легені...
Дуже зворушливо, Ярославе! :))


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 11:23:19 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Дуже тепло. Зичу, щоб ти мав усе, без чого не можеш. І щоб воно завжди було з тобою.
:-)
З повагою...

Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:28:52 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Справді зворушливо і світло! Голос закоханої душі... Файно! В другому рядочку пропущено "що"?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:35:06 ] - відповісти

Дякую, Василю за відвідини, відгук і гарний експромт.
Натхнення!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:36:27 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую, друже! Натхнення і тобі здійснення всіх мрій і творчих задумів!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:41:50 ] - відповісти

Іване! Дуже вдячний тобі, за тепле щире слово і влучну заувагу, виправив. Натхнення і всіх благ, друже!!!)))


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 12:07:24 ] - відповісти

Ну, просто Лєль :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 12:17:16 ] - відповісти

Ну просто не знаю, як дякувати, Ліліт... Ой, вибачаюсь, Любо!))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 13:08:15 ] - відповісти

"Як без твого голосу прожити..." хм... впізнала в цьому щось своє...
Дякую! =)))


Отправить
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 13:36:31 ] - відповісти






Доброго дня шановний пане Ярослав!



Вона найкраща Є у свiтi.
Кохати, вiрити, шанувати в любовi,
нести життям Радiсть кожної митi!
З повагою, Олександр


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:22:14 ] - відповісти

До щему ніжно і печально... Схоже, список можна продовжувати... А треба якось жити...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:34:45 ] - відповісти

Лілю, те саме можу тобі сказати і я - неодноразово ловив себе на думці, коли читав твої вірші, що відчуваю щось подібне (і навіть без "хм") - одна ментальність подільська чи що?)))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:01:07 ] - відповісти

Можливо ментальність... а можливо просто схоже світобачення... або творче бачення... тут уже можна говорити по-різному =)))
Але то є добже! =)


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 16:26:44 ] - відповісти

Ярославе, а Ви що, теж з Поділля?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:38:03 ] - відповісти

Щиро дякую, Олександре, особливо нелегко навчитись робити так, як у передостанньому рядку Вашого коментаря - нести життя Радість кожної миті! - Натхнення Вам!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:48:59 ] - відповісти

Так, Любо, можна. Тільки не хотілося цвинтарних мотивів торкатися, бо справді треба якось... животіти моєму ЛГ... Дякую))).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:46:06 ] - відповісти

Думаю, Лілю, більше світобачення.

Валерію, народився у Вінниці і виростав на Вінниччині частково у літні шкільні канікули у батьковому та материних селах. Хоча не в літні місяці майже усе життя - в Києві. Уже двічі мої твори увійшли у збірники "Сто поетів Вінниччини" (2002) і "Квіт подільського слова" (2011).


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 17:08:25 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! А я родом з Хмельниччини, колись Хмельницька (Кам'янець-Подільська) область разом із Вінницькою входили до складу Подільської губернії. Отже, ми з Вами та Лілею теж земляки.)


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 17:42:45 ]

За це треба випити! Будьмо, гей!!! =))))))))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-15 15:08:43 ]

Так, обов'язково, Ліліє, якщо колись розвіртуалимося))) Будьмо!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:42:22 ]
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 17:43:17 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе!
Сьогодні день на ПМ з яскравою поезією.
Приємно читається ваш вірш, викликає хроші емоції, трохи сумовиті, як і серпневі дні...


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:26:42 ] - відповісти

Проникновенно!!!)))


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:55:07 ] - відповісти

Гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:36:15 ] - відповісти

Валерію, є спільність у нас усіх трьох і не тільки, і вона відчувається. Будьмо! Є ще тернопільське поділля і Волинь, яке колись було з Поділлям однїєю державою у часи князя Острозького, є шматки Черкащини, як Умань, близькі з Поділлям чи Київщина - Тетіївський р-н, звідки родом І.Драч і В.Герасимчук - та вся Україна і діаспора нам рідна. Будьмо!!!)))



Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-15 15:05:09 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! Так, будьмо!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:40:14 ] - відповісти

Володимире, дякую, радий що і мій скромний вірш, на Вашу думку, потрапив до ряду яскравої поезії. Серпневі дні навівають неминуче наближення осені, тому й такі сумні, особливо на лоні природи...))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:41:45 ] - відповісти

Я намагався проникати, як це уміє Вітер!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:42:22 ] - відповісти

Дякую, Світлано!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:29:12 ]
Як без твого дихання прожити,
Що живлом у всесвіті буя. — супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-04 23:54:59 ]
Дякую щиро, дорога Таню! Розчулений! Натхнення тобі!)))