ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка

Мар'ян Кіхно
2025.12.04 03:24
Як уже десь тут було сказано, на все свій час і своє врем'я. Час розставляти ноги і врем'я стискати коліна, час подавати заяву в ЗАГС і врем'я на позов до суду, час одягати джинси і врем'я знімати труси, час висякатися і врем'я витирати рукавом носа

Володимир Бойко
2025.12.04 00:46
Найпевніший спосіб здолати українців – поділити їх і розсварити. Хто зазирнув у душу політика – тому дідько вже не страшний. На зміну турецьким башибузукам прийшли російські рашибузуки. Краще ламати стереотипи, аніж ламати себе. Дзеркало душі

Тетяна Левицька
2025.12.04 00:28
Я скоріш всього сова,
що боїться світла
і улесливі слова,
що яскраво світять.
Не розказую про те,
як яси жадаю —
вранці сонце золоте
запиваю чаєм.

Світлана Пирогова
2025.12.03 22:58
М-алий Фонтан - для серця люба батьківщина.
А-вжеж, найкращеє в житті село.
Л-юблю красу його і неньку Україну.
И-верень - грудочку землі і тло.
Й-оржисті трави, щедрий ліс, гаї, дорогу.

Ф-онтанські зваби - поле і ставок.
О-бійстя і садки. Летить

Артур Курдіновський
2025.12.03 21:51
НЕ ТРЕБА "ПОТІМ" (діалог у співавторстві з Лілія Ніколаєнко)

***

Прощай сьогодні. “Потім” вже не треба.
Я скнію в римах, ніби в ланцюгах.
Від тебе в них тікаю, та нудьга
Згорілими рядками вкрила небо.

Микола Дудар
2025.12.03 21:39
Куди і з ким — не коментую.
Лишила осінь повноважень.
Це наче в ліс послати тую
Від алілуї персонажем…

Коли кого — вже не цікавить.
Лишила ніч передумови.
Це наче вдих бензин заправить

Борис Костиря
2025.12.03 18:52
Зима ударила у бруд
Лицем в безсилості нещасній.
І бруд заполоняє брук,
Мов Брут з ножем несвоєчасним.

Зима пірнула у абсурд
І стала стала осінню неждано.
І Божий замисел заглух

Тетяна Левицька
2025.12.03 15:31
Якби лише земля мала
тримала на цім світі,
то я б під хатою росла,
Черемхою у цвіті.
Пахтіла б медом навесні,
і раювала літом,
а восени удалині
блищала фіанітом.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Як без твого голосу прожити?
Як без твого голосу прожити?
Це єдине, що у мене є.
Він мою печаль несамовиту
Угамує, мов дитя своє.
Як без твого голосу прожити?

Як без твого світла день прожити,
Мов сновида, я бреду життям,
Тугою смертельною прошитий,
Ніби молодість без майбуття…
Як без твого світла день прожити?

Як без твого дихання прожити,
Що живлом у всесвіті буя.
А мені – мов кисень перекритий –
Без кохання задихаюсь я.
Як без твого дихання прожити?

Як без твого сяєва прожити,
День, мов кимось вимкнений, погас…
Увімкни, і сонцем оповитий,
Небеса підкорить мій Пегас!
Як без твого сяєва прожити?!!!

12.08.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:40:54
Переглядів сторінки твору 497
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.366 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.366 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 13:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:41:42 ]
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 11:18:14 ] - відповісти

"Як без твого дихання прожити?"
Хочеться стати молекулою,
"Що живлом у всесвіті буя"
І увірватися в Твої легені...
Дуже зворушливо, Ярославе! :))


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 11:23:19 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Дуже тепло. Зичу, щоб ти мав усе, без чого не можеш. І щоб воно завжди було з тобою.
:-)
З повагою...

Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:28:52 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Справді зворушливо і світло! Голос закоханої душі... Файно! В другому рядочку пропущено "що"?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:35:06 ] - відповісти

Дякую, Василю за відвідини, відгук і гарний експромт.
Натхнення!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:36:27 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую, друже! Натхнення і тобі здійснення всіх мрій і творчих задумів!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:41:50 ] - відповісти

Іване! Дуже вдячний тобі, за тепле щире слово і влучну заувагу, виправив. Натхнення і всіх благ, друже!!!)))


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 12:07:24 ] - відповісти

Ну, просто Лєль :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 12:17:16 ] - відповісти

Ну просто не знаю, як дякувати, Ліліт... Ой, вибачаюсь, Любо!))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 13:08:15 ] - відповісти

"Як без твого голосу прожити..." хм... впізнала в цьому щось своє...
Дякую! =)))


Отправить
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 13:36:31 ] - відповісти






Доброго дня шановний пане Ярослав!



Вона найкраща Є у свiтi.
Кохати, вiрити, шанувати в любовi,
нести життям Радiсть кожної митi!
З повагою, Олександр


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:22:14 ] - відповісти

До щему ніжно і печально... Схоже, список можна продовжувати... А треба якось жити...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:34:45 ] - відповісти

Лілю, те саме можу тобі сказати і я - неодноразово ловив себе на думці, коли читав твої вірші, що відчуваю щось подібне (і навіть без "хм") - одна ментальність подільська чи що?)))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:01:07 ] - відповісти

Можливо ментальність... а можливо просто схоже світобачення... або творче бачення... тут уже можна говорити по-різному =)))
Але то є добже! =)


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 16:26:44 ] - відповісти

Ярославе, а Ви що, теж з Поділля?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:38:03 ] - відповісти

Щиро дякую, Олександре, особливо нелегко навчитись робити так, як у передостанньому рядку Вашого коментаря - нести життя Радість кожної миті! - Натхнення Вам!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:48:59 ] - відповісти

Так, Любо, можна. Тільки не хотілося цвинтарних мотивів торкатися, бо справді треба якось... животіти моєму ЛГ... Дякую))).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:46:06 ] - відповісти

Думаю, Лілю, більше світобачення.

Валерію, народився у Вінниці і виростав на Вінниччині частково у літні шкільні канікули у батьковому та материних селах. Хоча не в літні місяці майже усе життя - в Києві. Уже двічі мої твори увійшли у збірники "Сто поетів Вінниччини" (2002) і "Квіт подільського слова" (2011).


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 17:08:25 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! А я родом з Хмельниччини, колись Хмельницька (Кам'янець-Подільська) область разом із Вінницькою входили до складу Подільської губернії. Отже, ми з Вами та Лілею теж земляки.)


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 17:42:45 ]

За це треба випити! Будьмо, гей!!! =))))))))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-15 15:08:43 ]

Так, обов'язково, Ліліє, якщо колись розвіртуалимося))) Будьмо!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:42:22 ]
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 17:43:17 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе!
Сьогодні день на ПМ з яскравою поезією.
Приємно читається ваш вірш, викликає хроші емоції, трохи сумовиті, як і серпневі дні...


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:26:42 ] - відповісти

Проникновенно!!!)))


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:55:07 ] - відповісти

Гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:36:15 ] - відповісти

Валерію, є спільність у нас усіх трьох і не тільки, і вона відчувається. Будьмо! Є ще тернопільське поділля і Волинь, яке колись було з Поділлям однїєю державою у часи князя Острозького, є шматки Черкащини, як Умань, близькі з Поділлям чи Київщина - Тетіївський р-н, звідки родом І.Драч і В.Герасимчук - та вся Україна і діаспора нам рідна. Будьмо!!!)))



Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-15 15:05:09 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! Так, будьмо!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:40:14 ] - відповісти

Володимире, дякую, радий що і мій скромний вірш, на Вашу думку, потрапив до ряду яскравої поезії. Серпневі дні навівають неминуче наближення осені, тому й такі сумні, особливо на лоні природи...))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:41:45 ] - відповісти

Я намагався проникати, як це уміє Вітер!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:42:22 ] - відповісти

Дякую, Світлано!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:29:12 ]
Як без твого дихання прожити,
Що живлом у всесвіті буя. — супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-04 23:54:59 ]
Дякую щиро, дорога Таню! Розчулений! Натхнення тобі!)))