ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.08.16 13:52
Милий Харкове! Ти Україні - не пасинок! Син!
Ти довірливий, саме тому і зализуєш рани!
На землі твоїй - кров, а тобі неймовірно погано...
Скільки буде червоних морів, океанів, краплин?

Я люблю тебе гірко! Плекаю... Ти в мене один!
Вічним феніксом з

Борис Костиря
2026.08.16 13:46
Прийшла весна, і споконвічна втома
На плечі сіла, як важезний птах.
Історію не сприймеш ти без брому.
Вона розвіється на злих вітрах.

Прийшла весна. Розтанула ґрунтівка.
Тече вода, а з нею і літа.
Так слово постає, немов гвинтівка,

Ірина Вовк
2026.08.16 11:06
ЕПІЛОГ: На хвилях Великої Ріки (Минуло двадцять років.) Рік 30-ий до нашої ери. 12 серпня. На вцілілих білих сходах, що колись вели до величних залів Головної Бібліотеки, сидів старий Філоксен. Його обличчя було помережане зморшками, а слід

Віктор Кучерук
2026.08.16 06:40
Пів ночі за серце тримаюсь рукою,
Вслухаючись чуйно в розриви ракет,
Бо вибухи їхні звучать за рікою,
А десь наді мною стрекоче "шахед".
За вибухом вибух, гудіння "шахедів"
І свист, або шурхіт, всіляких ракет, -
У темному небі я добре розгледів

Ольга Садкова
2026.08.15 23:28
Нам скоро з літечком прощатись,
із сонцем лагідним, з теплом.
Нам скоро з осінню вітатись,
вона вже поряд із селом.

Несе з собою прохолоду,
рубінів кошик, бурштину,
бо має хист і є охота

Володимир Бойко
2026.08.15 23:15
Втрапивши у вир у плині часу
Захлиналась лінія життя.
Виходила дівчина на трасу,
Скерувавши шлях свій без пуття.

Бракувало їй дороговказу,
Завела стежина не туди.
Тим, що хочуть всього і одразу

Паб Лімерик
2026.08.15 21:58
Виступали за мир у Яркенді
Ліліпути великі й середні.
А сварились малі,
Бо нема взагалі
Чим займатися ще у Яркенді.

Ліліпути скакали до Львова,
А у качки відпала підкова

С М
2026.08.15 20:29
Зійде ніч, у млі розтане ліс
У світлі ламані кольори, тлінний літ
Мерзле скло примар на вигоні
Виплітає сиву сіть, однотонну, тон у тон
При огні триває літній сон
Нестійкі його чари

Тло повсякчас одне

хома дідим
2026.08.15 19:03
у поетичній жилі
осені бажання
поет прохає осені
що зробиш
ще не летять птахи
у вирій
листячко не вяне
але поетові кортить

Вячеслав Руденко
2026.08.15 14:46
… жаским улюбленцем Сатурна,
що тричі збуджується ранком,
між вапнякового каміння
у необачності світанків,
у віддзеркаленні примарнім ,
неговіркого павутиння,
на лавах парків, у книгарнях,
між мурашиного сп’яніння …

Борис Костиря
2026.08.15 13:20
Так слово розпадається, мов замок.
Так степ застиг у дивних відчуттях.
Пророк іде приречено на захід,
Мов змучений і згододнілий птах.

Надія розпадається на друзки.
Шепочуть трави давні молитви.
Змарніло місце для любові й дружби.

Ігор Шоха
2026.08.15 13:14
Ніколи не помиряться, їй Богу,
розбійники з великої дороги.
Ця візія «у мене на виду»,
чи сплю, чи то дрімаю на ходу,
отямлюсь і дивуюся із того,
які я миролюбні діалоги
з юрбою войовничою веду.
Та й наяву є видива чимало –

Тетяна Левицька
2026.08.15 12:54
Чарівно бути жінкою твоєю:
торкатися губами спраглих уст,
лебідкою кружляти над землею
і слухати дощів осінній блюз.

Чудесно бути пристрастю, в якої
від божевілля ревно зносить «дах»,
від насолод медових серце млоїть,

Ірина Вовк
2026.08.15 10:22
Нова зоря над попелищем Наступного ранку після перемоги Цезар і Клеопатра знову стояли на балконі палацу Брухейона. Війна закінчилася. Вона була повноправною царицею Єгипту, а три легіони під керівництвом Руфіо залишалися в місті як гарантія її влади.

Віктор Кучерук
2026.08.15 07:04
Серпня вічний почет
Нами добре знаний -
Прохолодні ночі
Та густі тумани.
Поруділі трави
І нудьга осіння, -
Це все серпня справи,
Це його уміння.

Ольга Садкова
2026.08.14 22:59
Дощі й дощі. Тріщить загата.
Ллє прямовисно і навскіс.
Береза вкотре, пелехата,
не ладна розчесати кіс.

Кущі розвихрились бузкові,
півонії втрачають стрій.
А хмари знов напоготові
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Як без твого голосу прожити?
Як без твого голосу прожити?
Це єдине, що у мене є.
Він мою печаль несамовиту
Угамує, мов дитя своє.
Як без твого голосу прожити?

Як без твого світла день прожити,
Мов сновида, я бреду життям,
Тугою смертельною прошитий,
Ніби молодість без майбуття…
Як без твого світла день прожити?

Як без твого дихання прожити,
Що живлом у всесвіті буя.
А мені – мов кисень перекритий –
Без кохання задихаюсь я.
Як без твого дихання прожити?

Як без твого сяєва прожити,
День, мов кимось вимкнений, погас…
Увімкни, і сонцем оповитий,
Небеса підкорить мій Пегас!
Як без твого сяєва прожити?!!!

12.08.7519 р. (Від Трипілля) (2011)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:40:54
Переглядів сторінки твору 628
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.366 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.366 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.760
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:41:42 ]
Василь Дениско (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 11:18:14 ] - відповісти

"Як без твого дихання прожити?"
Хочеться стати молекулою,
"Що живлом у всесвіті буя"
І увірватися в Твої легені...
Дуже зворушливо, Ярославе! :))


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 11:23:19 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Дуже тепло. Зичу, щоб ти мав усе, без чого не можеш. І щоб воно завжди було з тобою.
:-)
З повагою...

Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:28:52 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе! Справді зворушливо і світло! Голос закоханої душі... Файно! В другому рядочку пропущено "що"?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:35:06 ] - відповісти

Дякую, Василю за відвідини, відгук і гарний експромт.
Натхнення!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:36:27 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую, друже! Натхнення і тобі здійснення всіх мрій і творчих задумів!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 11:41:50 ] - відповісти

Іване! Дуже вдячний тобі, за тепле щире слово і влучну заувагу, виправив. Натхнення і всіх благ, друже!!!)))


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 12:07:24 ] - відповісти

Ну, просто Лєль :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 12:17:16 ] - відповісти

Ну просто не знаю, як дякувати, Ліліт... Ой, вибачаюсь, Любо!))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 13:08:15 ] - відповісти

"Як без твого голосу прожити..." хм... впізнала в цьому щось своє...
Дякую! =)))


Отправить
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2011-08-12 13:36:31 ] - відповісти






Доброго дня шановний пане Ярослав!



Вона найкраща Є у свiтi.
Кохати, вiрити, шанувати в любовi,
нести життям Радiсть кожної митi!
З повагою, Олександр


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:22:14 ] - відповісти

До щему ніжно і печально... Схоже, список можна продовжувати... А треба якось жити...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:34:45 ] - відповісти

Лілю, те саме можу тобі сказати і я - неодноразово ловив себе на думці, коли читав твої вірші, що відчуваю щось подібне (і навіть без "хм") - одна ментальність подільська чи що?)))


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:01:07 ] - відповісти

Можливо ментальність... а можливо просто схоже світобачення... або творче бачення... тут уже можна говорити по-різному =)))
Але то є добже! =)


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 16:26:44 ] - відповісти

Ярославе, а Ви що, теж з Поділля?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:38:03 ] - відповісти

Щиро дякую, Олександре, особливо нелегко навчитись робити так, як у передостанньому рядку Вашого коментаря - нести життя Радість кожної миті! - Натхнення Вам!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 15:48:59 ] - відповісти

Так, Любо, можна. Тільки не хотілося цвинтарних мотивів торкатися, бо справді треба якось... животіти моєму ЛГ... Дякую))).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 16:46:06 ] - відповісти

Думаю, Лілю, більше світобачення.

Валерію, народився у Вінниці і виростав на Вінниччині частково у літні шкільні канікули у батьковому та материних селах. Хоча не в літні місяці майже усе життя - в Києві. Уже двічі мої твори увійшли у збірники "Сто поетів Вінниччини" (2002) і "Квіт подільського слова" (2011).


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-12 17:08:25 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! А я родом з Хмельниччини, колись Хмельницька (Кам'янець-Подільська) область разом із Вінницькою входили до складу Подільської губернії. Отже, ми з Вами та Лілею теж земляки.)


Отправить
Лілія Ніколаєнко (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 17:42:45 ]

За це треба випити! Будьмо, гей!!! =))))))))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-15 15:08:43 ]

Так, обов'язково, Ліліє, якщо колись розвіртуалимося))) Будьмо!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 22:42:22 ]
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 17:43:17 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе!
Сьогодні день на ПМ з яскравою поезією.
Приємно читається ваш вірш, викликає хроші емоції, трохи сумовиті, як і серпневі дні...


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:26:42 ] - відповісти

Проникновенно!!!)))


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2011-08-12 18:55:07 ] - відповісти

Гарно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:36:15 ] - відповісти

Валерію, є спільність у нас усіх трьох і не тільки, і вона відчувається. Будьмо! Є ще тернопільське поділля і Волинь, яке колись було з Поділлям однїєю державою у часи князя Острозького, є шматки Черкащини, як Умань, близькі з Поділлям чи Київщина - Тетіївський р-н, звідки родом І.Драч і В.Герасимчук - та вся Україна і діаспора нам рідна. Будьмо!!!)))



Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-08-15 15:05:09 ] - відповісти

Дякую, Ярославе! Так, будьмо!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:40:14 ] - відповісти

Володимире, дякую, радий що і мій скромний вірш, на Вашу думку, потрапив до ряду яскравої поезії. Серпневі дні навівають неминуче наближення осені, тому й такі сумні, особливо на лоні природи...))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:41:45 ] - відповісти

Я намагався проникати, як це уміє Вітер!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-08-12 22:42:22 ] - відповісти

Дякую, Світлано!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-03-27 09:29:12 ]
Як без твого дихання прожити,
Що живлом у всесвіті буя. — супер!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-04 23:54:59 ]
Дякую щиро, дорога Таню! Розчулений! Натхнення тобі!)))