ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Вовк
2026.05.15 09:28
ІНГІГЕРДА: РУНА КОХАННЯ І ЗАЛІЗА На берегах Меларена, де сосни впиваються корінням у граніт, зростала Інгігерда – донька суворого Олафа. Її серце вже знало смак першої втрати, коли обіцяний вінець норвезького короля Олафа Святого розбився об волю бать

Вячеслав Руденко
2026.05.15 09:22
Снопи вже зв’язані, вже Дао
Веде отару в бій як Пан!
Блищить на сонці хітозан
Між хмарочосами Більбао.
Посеред хащі із цикут
Лежить в задумі тихій Овен:
Нащо нам в Англії якут-
Коли з Германії Бетховен?..

Віктор Кучерук
2026.05.15 07:33
Щоб не стояти на колінах,
Не маючи ознак вини, -
Моя прекрасна Україна
Страждає нині від війни.
Куди не йду, де лиш не стану,
Я чітко бачу одне й теж:
Рубці од вибухів і рани
Від сильних опіків пожеж.

Іван Потьомкін
2026.05.14 19:42
Не чуть зозуль в Єрусалимі.
Та, зрештою, немає в тім біди,
Коли заходить мова про літа,
Бо кожен день прожитий,
Мов випадково знайдена підкова,
Що чимось пам’ять обпліта.
Блажен, у кого стачить сили
Дослухати зозулю до кінця

Євген Федчук
2026.05.14 19:35
Під городом під Фелліном гримить канонада.
Ляхи з шведами в кривавій зійшлись колотнечі.
Тягарем війна лягла та на козацькі плечі,
Що згодились помагати ляхам – вже й не раді.
На золоті спокусились – та ляхи не платять.
Харчів зовсім не підвозять, а

Артур Курдіновський
2026.05.14 19:05
Критикую київську поетесу
Виважено, крок за кроком.
А що ще робити з жінками,
Коли 70 років?

Артур Курдіновський
2026.05.14 18:56
Фрік - фрікує,
Бик - бикує,
ПРОВОКАТОР-ПРОВОКУЄ!

Юрій Гундарів
2026.05.14 18:40
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер…
(З останніх поетичних надходжень)

Так, без кохання він не вмер,
хоча з коханням помирав

Артур Курдіновський
2026.05.14 15:11
Кажуть, без кохання жити неможливо...
Я живу - й нічого! Поки що не вмер.
Я - самодостатній чоловік щасливий,
З радістю виходжу я в прямий етер.

Кажуть, що кохання - вища нагорода...
А у мене інші нагороди є!
Маю гостре слово та кричущу ноту -

Кока Черкаський
2026.05.14 14:22
Четвертий закон Менделя
Ми не вивчали в школі.
Мендель дала декому пенделя,
Натякнувши, що цей король голий.

Датчанин Ганс Крістіан Андерсен
І шведка Астрід Лінґрен
Перетнулися в Такера Карлсона,-

Борис Костиря
2026.05.14 12:40
Суботнім днем я вийду в місто чуле,
Де заблукала в хащах пустота,
Де воскресає втрачене минуле
Й сідають пилом на асфальт літа.

Побачу, що ніхто не поспішає
І вулиці безлюдні в самоті.
Як проблиски дощу чи водограю,

Юрій Гундарів
2026.05.14 12:28
я хочу слів нових михайль семенко я хочу слів нових щоб ці слова не як полова щоб як трава Мабуть, вже понад років десять я уважно стежу за неочікуваними, інколи навіть на межі фолу, маршрутами музи Андрія Мироховича. Недаремно у його вірші, який

Ірина Вовк
2026.05.14 11:52
РУСАЛКА НА ЙМЕННЯ «ЛЮБАВА» Над Десною тумани, як сиве старе полотно, Де вода забирає у пам’яті сонячні кроки. Він – державна печатка, він – мудрість, він – горде вино, А вона… тільки трави і погляд дівочий глибокий. Над Десною розлилася ніч, гус

хома дідим
2026.05.14 09:55
мені би невагомого чогось
як флейти сякухаті
померти на цій кухні
на цій хаті
оскільки більш
нічого не зійшлось
закинути ще
у пакет сміттєвий

Вячеслав Руденко
2026.05.14 08:11
Алебастровий дзбан над безоднею лине
У руці мозолистій безнадійної драми.
Чи зустрінеться в полі Чигирин з Чигирином
У прадавній задумі, над полину дарами?

В фрагментарному відблиску вічної зброї
Знов палають на сонці теракотові стегна
Від нащадкі

Охмуд Песецький
2026.05.14 07:38
Римуються з укриттям
Буття і життя доладно.
І твій поетичний тям
Збирає трійне зверцадло.

Так мислиться уночі
В підземній міцній споруді
З барсеткою на плечі,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Аліса Бєздєтна
2026.05.14

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Наші стосунки - дружні, кохана,
Більшого бути не може.
День починається просто, як ранок,
Не як світанок погожий.

Сонце осіннє уже не розтопить
В серці холодного болю,
Ще народилась одна із утопій -
Дружба моя із тобою.

Обезпромінений, згублений ранок
Гляне у вікна порожні.
Наші стосунки - дружні, кохана,
Більшого бути не може.

7494 р. (Від Трипілля) (1986)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:59:38
Переглядів сторінки твору 620
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.422 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.422 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 23:00:33 ]
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 13:32:13 ] - відповісти

Тільки нехай ЛГ не вішає носа, Ярославе. "Більшого бути не може" - звучить, як вирок, що він сам собі підписує. А нащо, якщо можна замість цього постаратися виправити ситуацію, відверто і довірливо обговоривши з коханою усі недоліки і непорозуміння поміж двома нечужими людьми.


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-21 13:56:51 ] - відповісти

Щемкий, щирий і правдивий вірш.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 14:04:26 ] - відповісти

Не так то просто з коханою людиною тримати себе в рамках суто дружніх стосунків. Ваш Лг - сильна особистість... А ось моя ЛГ не витримала випробування:
...По борозні життя, до згуби,
за болем йтиму, як за плугом.
Пробач, що я не з тих, мій любий,
хто може бути "просто другом".

"ЩЕ народилась одна із утопій" - тут якась плутанина відчувається. По-моєму, краще би звучало:
"Це народилась одна із утопій"


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 14:14:14 ] - відповісти

Болюча тема розкрита майстерно.
Проймає, друже.


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-10-21 15:58:14 ] - відповісти

Ну не знаю...в моєму розумінні, або дружба, або кохання, чогось посередині бути просто не може, інакше це буде брехнею з усіх боків.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-21 16:02:46 ] - відповісти

Ех, силою не будеш милою, пане Ярославе, у Вас!
гарно!


Отправить
Леонід Мазур (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-21 16:37:28 ] - відповісти
Чудовий вірш.Лаконічно і точно.
Це-поезія...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:06:30 ] - відповісти

Якби кохану можна було покатати на човні на озері і так спокійно поговорити, як з Вами, мила Аделе, то мій ЛГ б і не проти. Просто бувають у стосунках припливи і відпливи, то це, певно, відплив почався...
Дякую за прагнення допомогти)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:07:11 ] - відповісти

Дякую, земляче Валерію!


Отправить
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-21 23:11:34 ] - відповісти

Як на мене, то Ви, Ярославе, самі собі відповіли, що Ваша з нею дружба - утопія, а їй ще доводите, що вона можлива...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:15:30 ] - відповісти

Не знаю, дорога Любове, наскільки сильний мій ЛГ, хоч пережив уже стільки, а все одно, закохується, як хлопчисько. І він не може бути "просто другом", як і Ваша, єдина різниця у тому, що він не відходить від партнерки, а "наїжджає" на неї, бодай словесно.
А "ще" я вжив через те, що утопій багато було до цієї, як на мене, тому і "ще", а не "це".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:22:14 ] - відповісти

Дякую, друже Василю, натхнення тобі зичу!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:23:48 ] - відповісти

Таю, а може бути так - з її боку - дружба, а з його - кохання, як він не може зменшити до меж дружби?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:29:40 ] - відповісти

У мене - ні, Маріанночко, я амазонок не люблю, і завжди даю їм відчути силу, бо хіба тоді, ми, чоловіки, можемо називати себе сильною статтю? Хай вона згадає, що вона - прекрасна стать, і що її головна зброя - чарівність - може здолати яку завгодно силу!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:30:44 ] - відповісти

Спасибі, Леоніде! Хотілося б вірити...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:35:20 ] - відповісти

Ліночко, це - натяк їй, що треба від дружби переходити до чогось серйознішого і вагомішого, таке трактування Вас влаштує?
Дякую, що завітали і небайдуже поставились. Бачу, і Вас ця тема хвилює...))


Отправить
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-21 23:47:16 ] - відповісти

Колись хвилювала...
Та я зробила висновки, що другу ніколи не стати коханим. Він забагато знає!


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-21 23:48:20 ] - відповісти

Проймає, Ярославе. Важко усвідомлювати, що "сонце осіннє уже не розтопить" тих палких почуттів. А як я без них - запитує тужливо душа. А відповіді - нема. Слова- так...

Бачу, шось мене понесло...
Проникся напевно написаним.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 00:00:07 ] - відповісти

Тоді, Ліно, хай залишається другом, тільки не вбивайте його за те, що багато знає. Це вже я жартую.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 00:08:58 ] - відповісти

Дякую, Василю, за щирість і глибину співпереживання.
Оце щойно спало на думку - може тому, що в душі так багато цих палких почуттів, що ми не вміємо навіть у поважному віці їх стримувати, може тому і не вміємо зберегти кохання?! Себе запитую і Вас...
А з другого боку - оцей надмір почуттів, оце горіння їх - так стимулює творчість. Як добре було б мати і щастя і натхнення в житті!!! Але в реалі це, дуже часто - утопія...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 23:01:21 ]
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-02 17:23:03 ] - відповісти

Сподобалась підкреслена Вами різниця між світанком і ранком. Якщо говорити про суть, то друга знайти важче, аніж коханого, тому, коли життя дарує дружбу, можливо, вартує пожертвувати палахкотінням заради спокійного сильного вогню.
Та Ваш ЛГ правильно каже, що в конкретному випадку дружба є утопією. Щось не склалось... обірвалось... обезпромінилось дійсно.
Стільки знахідок тут, пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-03 00:18:30 ] - відповісти

Дякую, Ларисо. Це - один з моїх ранніх віршів, але переболений, пекучий стражданням, певно тому й проймає. Згадую ту, котра надихнула і розумію, наскілька любов буває сліпою і дурною. А ми тепер з нею нормальні друзі чи добрі знайомі напротивагу ідеям вірша. Мабуть тому Ви праві. Дружба надійніша. Хоча справжня любов - це висока дружба на все життя. А тут була сліпа любов, як частенько буває в молодості. Дякую за вдумливий коментар!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-08 11:29:29 ]
Сумний вірш. Добре, коли є дружба і кохання у взаєминах, бо дружба без кохання лише дружба. Страждає той, хто любить безмвзаємно! Любові тобі, Ярославе, безмежного щастя, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-08 11:37:47 ]
Так, сумний, на жаль. Це - з моїх ранніх, там страждань було багато! Сердечно дякую а гарні побажання і оцінки!)))