ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Лазірко
2025.08.22 20:35
іде війна, о Господи, іде війна
налито чашу смерті аж по самі вінця
і накопичує себе чужа вина
іде війна до найостаннішого українця

приспів:
мій Друже, нам цей хрест тепер нести
не піддавайся шалу і знемозі

С М
2025.08.22 19:17
”мав би бути вихід ізвідсіль“
каже блазень крадію
”надто метушливо
ради-от не дають
п’ють ділки моє вино
рвуть плуги мій ґрунт
а ще зневажено давно
словес яку-небудь суть“

Світлана Майя Залізняк
2025.08.22 18:24
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 7 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.

Лев`ячі алго

Світлана Пирогова
2025.08.22 13:26
В долонях літо гріє і пече,
лиш прохолода в глибині печер.
І що не день - нова сюїта,
у кожного своя орбіта.
Чи налаштується ума підхід,
Бо не сліпий він і не чорний кріт.

Прильоти нечисті щоночі:

Іван Потьомкін
2025.08.22 09:51
Упав тихо лист до ніг.
Щось сказать хотів – не зміг.
Може, як улітку йшлося?
Може, що надходить осінь?
Я поклав лист на долоню:
«Е, та він же непритомний...
Зачекаю. Лист – мій гість.
Як оклига – оповість».

Віктор Кучерук
2025.08.22 06:28
Небо поблідло і стало холодним
Чисте повітря відразу навкруг, –
Певно, вже сонце не буде сьогодні
Золотом крити обкошений луг.
Меркнуть покоси без блисків проміння,
Наче без лінзи оправа пенсне, –
Душу бентежить іще безгоміння,
Що звідусіль опови

Ярослав Чорногуз
2025.08.21 23:48
Сюїти сумовиті і веселі,
Симфонії яскраві, мов яса.
І навіть сонцесяйні акварелі
І пензлями, і нотами писав.

Чарують досі і його балади,
І скерцо нас вражають вогняні.
І трелі віртуозні і рулади...

Борис Костиря
2025.08.21 21:58
Талант - це дар чи прокляття?
Грізне падіння метеориту,
постріл сперми,
вибух наднової зірки,
пізнання незнаних пустель,
стрибок у невідомість,
по той бік добра і зла,
по той бік здорового глузду,

Євген Федчук
2025.08.21 19:16
Були у селі три парубки, страшенно ледачі.
Сидять було попід дубом та уголос мріють,
Що вони робити будуть, як розбагатіють
Та, при тому, щоб нічого не робити, значить.
Якось ввечері вже двоє під тим дубом сіли,
Коли третій прибігає, захекався, наві

Олена Побийголод
2025.08.21 14:46
Із Бориса Заходера

Збитошник оселивсь у нас,
й подія це страшна!
Ми потерпаємо весь час
від цього пустуна.

І скарги йдуть навперебій:

М Менянин
2025.08.21 14:10
З орлами гаранти-країни*
як здобич вже ділять Вкраїну
і навіть прем’єр з Будапешту
бажає отримати решту….

21.08.2025р. UA

* йдеться про Будапештський меморандум по роззброєнню миролюбної України.

Іван Потьомкін
2025.08.21 09:57
Над усе хлопець любив плавать. Одчайдух був і всяким там настановам батьків бути обережним запливав хоч і «по-собачому», надто на спині, далеченько. Аж поки було видно берег. От і цього разу плив і од насолоди аж заплющив очі. І не зуздрився, як потрапи

Віктор Кучерук
2025.08.21 06:10
Які грузькі дороги,
Які слизькі стежки, –
Утратиш осторогу
І гепнеш навзнаки.
Та і нема охоти
Вмоститись десь на схил, –
Зробилися болотом
Усі земні шляхи.

Борис Костиря
2025.08.20 21:49
Скелети дерев - як легіон,
розбитий на полі бою
у битві з безглуздям.
Скелети дерев - як оголений смисл,
позбавлений зайвих слів,
зайвої метушні, театральності,
непотрібних ефектів.
Скелети дерев - як застиглі

Артур Сіренко
2025.08.20 18:16
У кожному дереві –
Мертвому чи квітучому,
Старому чи щойно зміцнілому,
Ховається (до часу) ідол –
Іноді гнівний і невблаганний,
Іноді життєдайний і життєлюбний
(Як теплий весняний дощик).
У кожній камінній брилі –

С М
2025.08.20 10:34
як морський штиль узявся до зброї
а похмурі та зрізані течії
наплодять монстрів
вітрильнику смерть!

мить на безлад
а тоді перша тварина за бортом
ніг шалене биття
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Тарас Письменний
2025.08.20

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Наші стосунки - дружні, кохана,
Більшого бути не може.
День починається просто, як ранок,
Не як світанок погожий.

Сонце осіннє уже не розтопить
В серці холодного болю,
Ще народилась одна із утопій -
Дружба моя із тобою.

Обезпромінений, згублений ранок
Гляне у вікна порожні.
Наші стосунки - дружні, кохана,
Більшого бути не може.

7494 р. (Від Трипілля) (1986)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-03-26 22:59:38
Переглядів сторінки твору 494
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.422 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.422 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.768
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.08.21 23:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 23:00:33 ]
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 13:32:13 ] - відповісти

Тільки нехай ЛГ не вішає носа, Ярославе. "Більшого бути не може" - звучить, як вирок, що він сам собі підписує. А нащо, якщо можна замість цього постаратися виправити ситуацію, відверто і довірливо обговоривши з коханою усі недоліки і непорозуміння поміж двома нечужими людьми.


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2011-10-21 13:56:51 ] - відповісти

Щемкий, щирий і правдивий вірш.


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 14:04:26 ] - відповісти

Не так то просто з коханою людиною тримати себе в рамках суто дружніх стосунків. Ваш Лг - сильна особистість... А ось моя ЛГ не витримала випробування:
...По борозні життя, до згуби,
за болем йтиму, як за плугом.
Пробач, що я не з тих, мій любий,
хто може бути "просто другом".

"ЩЕ народилась одна із утопій" - тут якась плутанина відчувається. По-моєму, краще би звучало:
"Це народилась одна із утопій"


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 14:14:14 ] - відповісти

Болюча тема розкрита майстерно.
Проймає, друже.


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2011-10-21 15:58:14 ] - відповісти

Ну не знаю...в моєму розумінні, або дружба, або кохання, чогось посередині бути просто не може, інакше це буде брехнею з усіх боків.


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-10-21 16:02:46 ] - відповісти

Ех, силою не будеш милою, пане Ярославе, у Вас!
гарно!


Отправить
Леонід Мазур (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-21 16:37:28 ] - відповісти
Чудовий вірш.Лаконічно і точно.
Це-поезія...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:06:30 ] - відповісти

Якби кохану можна було покатати на човні на озері і так спокійно поговорити, як з Вами, мила Аделе, то мій ЛГ б і не проти. Просто бувають у стосунках припливи і відпливи, то це, певно, відплив почався...
Дякую за прагнення допомогти)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:07:11 ] - відповісти

Дякую, земляче Валерію!


Отправить
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-21 23:11:34 ] - відповісти

Як на мене, то Ви, Ярославе, самі собі відповіли, що Ваша з нею дружба - утопія, а їй ще доводите, що вона можлива...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:15:30 ] - відповісти

Не знаю, дорога Любове, наскільки сильний мій ЛГ, хоч пережив уже стільки, а все одно, закохується, як хлопчисько. І він не може бути "просто другом", як і Ваша, єдина різниця у тому, що він не відходить від партнерки, а "наїжджає" на неї, бодай словесно.
А "ще" я вжив через те, що утопій багато було до цієї, як на мене, тому і "ще", а не "це".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:22:14 ] - відповісти

Дякую, друже Василю, натхнення тобі зичу!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:23:48 ] - відповісти

Таю, а може бути так - з її боку - дружба, а з його - кохання, як він не може зменшити до меж дружби?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:29:40 ] - відповісти

У мене - ні, Маріанночко, я амазонок не люблю, і завжди даю їм відчути силу, бо хіба тоді, ми, чоловіки, можемо називати себе сильною статтю? Хай вона згадає, що вона - прекрасна стать, і що її головна зброя - чарівність - може здолати яку завгодно силу!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:30:44 ] - відповісти

Спасибі, Леоніде! Хотілося б вірити...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-21 23:35:20 ] - відповісти

Ліночко, це - натяк їй, що треба від дружби переходити до чогось серйознішого і вагомішого, таке трактування Вас влаштує?
Дякую, що завітали і небайдуже поставились. Бачу, і Вас ця тема хвилює...))


Отправить
Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2011-10-21 23:47:16 ] - відповісти

Колись хвилювала...
Та я зробила висновки, що другу ніколи не стати коханим. Він забагато знає!


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2011-10-21 23:48:20 ] - відповісти

Проймає, Ярославе. Важко усвідомлювати, що "сонце осіннє уже не розтопить" тих палких почуттів. А як я без них - запитує тужливо душа. А відповіді - нема. Слова- так...

Бачу, шось мене понесло...
Проникся напевно написаним.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 00:00:07 ] - відповісти

Тоді, Ліно, хай залишається другом, тільки не вбивайте його за те, що багато знає. Це вже я жартую.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-10-22 00:08:58 ] - відповісти

Дякую, Василю, за щирість і глибину співпереживання.
Оце щойно спало на думку - може тому, що в душі так багато цих палких почуттів, що ми не вміємо навіть у поважному віці їх стримувати, може тому і не вміємо зберегти кохання?! Себе запитую і Вас...
А з другого боку - оцей надмір почуттів, оце горіння їх - так стимулює творчість. Як добре було б мати і щастя і натхнення в житті!!! Але в реалі це, дуже часто - утопія...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-03-26 23:01:21 ]
Лариса Пугачук (Л.П./М.К.) [ 2016-05-02 17:23:03 ] - відповісти

Сподобалась підкреслена Вами різниця між світанком і ранком. Якщо говорити про суть, то друга знайти важче, аніж коханого, тому, коли життя дарує дружбу, можливо, вартує пожертвувати палахкотінням заради спокійного сильного вогню.
Та Ваш ЛГ правильно каже, що в конкретному випадку дружба є утопією. Щось не склалось... обірвалось... обезпромінилось дійсно.
Стільки знахідок тут, пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2016-05-03 00:18:30 ] - відповісти

Дякую, Ларисо. Це - один з моїх ранніх віршів, але переболений, пекучий стражданням, певно тому й проймає. Згадую ту, котра надихнула і розумію, наскілька любов буває сліпою і дурною. А ми тепер з нею нормальні друзі чи добрі знайомі напротивагу ідеям вірша. Мабуть тому Ви праві. Дружба надійніша. Хоча справжня любов - це висока дружба на все життя. А тут була сліпа любов, як частенько буває в молодості. Дякую за вдумливий коментар!))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-08 11:29:29 ]
Сумний вірш. Добре, коли є дружба і кохання у взаєминах, бо дружба без кохання лише дружба. Страждає той, хто любить безмвзаємно! Любові тобі, Ярославе, безмежного щастя, натхнення!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-08 11:37:47 ]
Так, сумний, на жаль. Це - з моїх ранніх, там страждань було багато! Сердечно дякую а гарні побажання і оцінки!)))