Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2026.08.28
17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.
2026.08.28
16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда
І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
2026.08.28
14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?
2026.08.28
11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)
«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)
«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор
2026.08.28
07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.
2026.08.27
21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий
2026.08.27
16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула
2026.08.27
15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.
А харчується вночі.
Умина не калачі,
їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.
під листочком спить щодня.
А харчується вночі.
Умина не калачі,
їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.
2026.08.27
13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.
Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.
Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця
2026.08.27
12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,
Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,
Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,
2026.08.27
10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ
ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.
2026.08.27
07:17
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.
2026.08.26
21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі
2026.08.26
19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили.
Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та
2026.08.26
18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.
Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.
Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.
2026.08.26
17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»
«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
2026.08.07
2026.08.01
2026.07.22
2026.07.18
2026.07.12
2026.07.12
2026.07.04
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Вірші
Баня і сусід мій Ваня (літературна пародія)
Не хочу нариватися на сварку,
Мої сусіди заглядали в шпарку
І сталася історія така.
Була на дачі в мене фінська "баня"*,
Не раз туди я паритись ходив,
І поруч викопав – о диво з див –
З холодною водою калабаню.
Туди пірнати голим полюбляв,
І з криком я вискакував із "бані"
Й «шубовсть» одразу. А сусід мій Ваня
Із жінкою в бінокля підглядав.
І заздрив, а сусідоньку-небогу
Спокуса так ізнагла узяла –
Бо «господарство» більше, ніж у нього,
Й вона вчащать до мене почала.
І я огородив свого басейна,
(Хотіло в чергу стать жінок село!)
Та це мене, немов того Хусейна,
Від кари врятувати не змогло.
Він підстеріг, коли ми розважались,
Підкрався тихо, неймовірно злий –
(Не витримаю цього я скандалу!) -
Будівлю дерев`яну підпалив.
Ми з переляку вискочили голі –
Стоїть сусіда із дробовиком –
Навчив він, як гасати голяком,
З сусідкою «із`їли» ми «пуд солі».
Як стрельне із таким сердитим риком,
Ах закресали іскри по стіні!
Два в унісон – несамовиті крики,
І дві великі дірки в паркані!
19.03.7520 р. (Від Трипілля) (2012)
*Русизм "баня" вжито для більшого колориту такої ситуації, хоч наша лазня в іншій ситуації не поступилася б бані, а тут це слово виступає, як щось таке "нарицательное", як кажуть північні сусіди.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Баня і сусід мій Ваня (літературна пародія)
З весни я не купаюсь голяка,
Не бігаю з дощем наперегони.
І нині - теж, хоча зима м’яка,
Бо є причина. Ні - не забобони.
Це - погляди очима, як у ґав,
З-за тину. Натерпівся, годі.
А бігав як (лише побудував
дубову лазню) - на басейн в городі...
Сусіди по маєтку… Сердив їх,
Як з лазні я розпареним і голим,
Горлаючи, підстрибуючи, біг.
Зурочили… Не знав би я ніколи,
Що так буває; а в йордань річну
З молитвою пірну цієї ночі,
І викупавшись досхочу, почну
Міцнішати. Хто хоче - хай зурочить.
Вроки Олександр Дяченко 2009
З весни я не купаюсь голяка,Не хочу нариватися на сварку,
Мої сусіди заглядали в шпарку
І сталася історія така.
Була на дачі в мене фінська "баня"*,
Не раз туди я паритись ходив,
І поруч викопав – о диво з див –
З холодною водою калабаню.
Туди пірнати голим полюбляв,
І з криком я вискакував із "бані"
Й «шубовсть» одразу. А сусід мій Ваня
Із жінкою в бінокля підглядав.
І заздрив, а сусідоньку-небогу
Спокуса так ізнагла узяла –
Бо «господарство» більше, ніж у нього,
Й вона вчащать до мене почала.
І я огородив свого басейна,
(Хотіло в чергу стать жінок село!)
Та це мене, немов того Хусейна,
Від кари врятувати не змогло.
Він підстеріг, коли ми розважались,
Підкрався тихо, неймовірно злий –
(Не витримаю цього я скандалу!) -
Будівлю дерев`яну підпалив.
Ми з переляку вискочили голі –
Стоїть сусіда із дробовиком –
Навчив він, як гасати голяком,
З сусідкою «із`їли» ми «пуд солі».
Як стрельне із таким сердитим риком,
Ах закресали іскри по стіні!
Два в унісон – несамовиті крики,
І дві великі дірки в паркані!
19.03.7520 р. (Від Трипілля) (2012)
*Русизм "баня" вжито для більшого колориту такої ситуації, хоч наша лазня в іншій ситуації не поступилася б бані, а тут це слово виступає, як щось таке "нарицательное", як кажуть північні сусіди.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію
