ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

М Менянин
2025.11.29 18:07
Відчув гул майдану,
з країни не втік,
свободу жадану
вплітав у потік.

Дай Боже ту манну
вже під Новий рік –
знімаєм оману,

Борис Костиря
2025.11.29 17:23
Я не можу зрозуміти,
що я бачу в нічному садку:
профіль дерева
чи силует людини.
Образ розливається,
мов космічна туманність.
Дерево може бути
тією ж людиною,

Світлана Пирогова
2025.11.29 16:33
У бабусі є велика скриня,
В ній сорочки, сукні, вишиванки.
Береже їх славна господиня.
І милуюсь ними я щоранку.
Ой, бабусенько, моя бабусю,
Ти навчи мене теж вишивати.
Я сорочку вишию дідусю,
Тату, мамі, і, звичайно, брату.

Володимир Бойко
2025.11.29 11:36
Цифри ті застрягли в серці і болять.
Вже не в'ється по руїнах чорний дим.
Відлетіли в небо душі разом з ним.

Артур Сіренко
2025.11.29 10:04
Вулиці залізного міста –
Це струни, на яких грає блюз
Дивак, що живе в порожнечі,
Що зазирає з-під хмари
На колотнечу мурах.
Телевежі міста граків-сажотрусів –
Це голки швачки-жебрачки Клото,
Що шиє сині плаття

С М
2025.11.29 09:09
Наче б і недавно, чепурна і ладна
Жбурляла для розваги бомжам дайми, хіба ні
Люди казали, “Вважай, осяйна, як би ти не впала”
Ти гадала, вони – жартуни
Сама радше реготалась
Над тими, хто у разі загуляв
Нині ти уголос не розмовляєш
Нині заслугою не

Віктор Кучерук
2025.11.29 07:11
Гучніше вже в суглобах тріск,
Хоч споживаю я не тлусте, -
Вже тижні тануть, ніби віск,
А дні, мов мед, ніяк не гуснуть.
Дедалі ближче до межі
Поза якою терпнуть жижки
І дні холодні, як вужі,
І сім неділь бува на тиждень.

Тетяна Левицька
2025.11.29 01:38
Боже, Боже, як це страшно
не від раку, а біди
помирати, так завчасно, —
вже летять туди, сюди.
Не війна, а справжнє пекло —
Воланд править, світ мовчить...
В небі від тривоги смеркло...
Між життям і смертю — мить!

Іван Потьомкін
2025.11.28 22:16
Коли до срібних передзвонів тягнуться церкви,
На бистрині Дніпровій спалахує од млості риба,
Достеменно знаю,
Чому це сонце, щебіт і сльоза,
Життя многоголосий хор
Являються щoночі,
Нищать для рівноваги дану тишу.
Достеменно знаю,

М Менянин
2025.11.28 21:41
Кровний брате мій, повір,
хоч терпіли до цих пір –
не залишить сам нас звір,
буде нищити без мір.

+ Царице Небесна, в цей час
+ Покровом Своїм храни нас. +

Артур Курдіновський
2025.11.28 19:39
ВІДПУСКАЮ (діалог з Лілією Ніколаєнко)

***

Я відпускаю. Не тримай, коханий.
Не озирайся, ти мости спалив.
Всі сповіді та спогади, мов рани.
Навколо - воля і гіркий полин…

В Горова Леся
2025.11.28 17:51
Маленька пташко, диво легкотіле.
Непоказна, але чудова. Хто ти?
Ти у вікно до мене залетіла
В оказії нестримного польоту.

І б'єшся у шифонові гардини,
Де кожна складка - пасткою для тебе.
Маленька сірокрила пташко дивна!

Тетяна Левицька
2025.11.28 10:02
Журбою пахне жінка —
У щастя куций вік.
Дістав вже до печінки
Цивільний чоловік.

Від сорому згораєш,
Бо на твоїй руці
Тату — тавро моралі

Віктор Кучерук
2025.11.28 06:14
Таїться тиша в темряві кромішній
І чимось марить напівсонний двір,
А я римую безнадійно вірші,
Написаним дивуючи папір.
Допоки тиша вкутана пітьмою
За вікнами дрімає залюбки, -
Я душу мучу працею нічною,
Верзіннями утомлюю думки.

Кіхно Мар'ян Кіхно Мар'ян
2025.11.28 03:57
І Юда сіль розсипавши по столу
узяв той хліба зболений шматок
і вийшов геть і ніч така вже тепла
така вже зоряна була остання ніч
і йшов гнівливо машучи рукою
і згадував той тон і ті слова

не чуючи спішить він мимоволі

Світлана Пирогова
2025.11.27 19:09
В білих смужках, в смужках чорних,
Скаче, скаче, ще й проворна.
Схожа трохи на коня,
Бо вона йому рідня.
Полюбляє зебра трави,
І швидка - це вам не равлик.
Хижаки не доженуть,
Сонце вказує їй путь.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Баня і сусід мій Ваня (літературна пародія)

З весни я не купаюсь голяка,
Не бігаю з дощем наперегони.
І нині - теж, хоча зима м’яка,
Бо є причина. Ні - не забобони.

Це - погляди очима, як у ґав,
З-за тину. Натерпівся, годі.
А бігав як (лише побудував
дубову лазню) - на басейн в городі...

Сусіди по маєтку… Сердив їх,
Як з лазні я розпареним і голим,
Горлаючи, підстрибуючи, біг.
Зурочили… Не знав би я ніколи,

Що так буває; а в йордань річну
З молитвою пірну цієї ночі,
І викупавшись досхочу, почну
Міцнішати. Хто хоче - хай зурочить.

Вроки Олександр Дяченко 2009

З весни я не купаюсь голяка,
Не хочу нариватися на сварку,
Мої сусіди заглядали в шпарку
І сталася історія така.

Була на дачі в мене фінська "баня"*,
Не раз туди я паритись ходив,
І поруч викопав – о диво з див –
З холодною водою калабаню.

Туди пірнати голим полюбляв,
І з криком я вискакував із "бані"
Й «шубовсть» одразу. А сусід мій Ваня
Із жінкою в бінокля підглядав.

І заздрив, а сусідоньку-небогу
Спокуса так ізнагла узяла –
Бо «господарство» більше, ніж у нього,
Й вона вчащать до мене почала.

І я огородив свого басейна,
(Хотіло в чергу стать жінок село!)
Та це мене, немов того Хусейна,
Від кари врятувати не змогло.

Він підстеріг, коли ми розважались,
Підкрався тихо, неймовірно злий –
(Не витримаю цього я скандалу!) -
Будівлю дерев`яну підпалив.

Ми з переляку вискочили голі –
Стоїть сусіда із дробовиком –
Навчив він, як гасати голяком,
З сусідкою «із`їли» ми «пуд солі».

Як стрельне із таким сердитим риком,
Ах закресали іскри по стіні!
Два в унісон – несамовиті крики,
І дві великі дірки в паркані!

19.03.7520 р. (Від Трипілля) (2012)

*Русизм "баня" вжито для більшого колориту такої ситуації, хоч наша лазня в іншій ситуації не поступилася б бані, а тут це слово виступає, як щось таке "нарицательное", як кажуть північні сусіди.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-18 09:26:24
Переглядів сторінки твору 402
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.562 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.562 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2025.11.28 20:42
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-18 09:28:53 ]
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-26 01:05:24 ] - відповісти

Супер! ТО ви (ну чи той ЛГ) тепер з сусідкою не лише сусіди, добрі сусіди, а й справжні друзі. Пуд солі на двох - то вам не хухри-мухри.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-26 01:51:00 ] - відповісти

Не кажіть, Галочко! "Пуд солі на двох та ще й з допомогою дробовика" - "не забывается такое никогда". Тільки уточню з Вашого дозволу, що не мій ЛГ, а швидше автора оригіналу, мій тільки грає роль його. Щиро дякую!)))


Отправить
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-26 01:57:13 ] - відповісти

При всій моїй повазі до автора оригіналу, його ЛГ тільки зібрався міцнішати і не боїться поки що тільки вроків. Він ще не куштував дробовика. А ваш герой - герой детективу, та ще й з таким гепі-ендом.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-26 02:04:02 ] - відповісти

Герой-коханець, одним словом! Не можу сперечатися, читачам збоку завжди видніше!)))


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-03-26 11:52:47 ] - відповісти

а сусiд Ваня - це випадково не Iван Гентош?)))))))))))))))


Отправить
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-26 14:46:54 ] - відповісти

Посміялась. Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-26 22:22:59 ] - відповісти

Ні, весела жартунко, Маріанно!)))))))))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-26 22:23:32 ] - відповісти

Радий був повеселити Вас, Наталочко, дякую!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 00:09:12 ] - відповісти

Файно, Ярославе!Посміявся - добре обіграно! Та й що казати - сусідська допомога - то дієвіше, ніж МНС,
А може тут просто прикрий збіг обставин - сусід трапився чомусь "неймовірно злий", і баня дерев’яна?
Тре ЛГ робити висновки... білий мармур наче не горить...
Закінчення пародії класне! Слава ворошиловським стрільцям!
ПС. А чого то Маріанна сумнівається - я б і з дробовика вцілив


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 00:11:03 ] - відповісти

Не кажи, Ваня-мститель, роблю висновки, що пародії ще не розучився писати. Білий мармур не згорів, тільки обвуглився і обсолився. Будем знати, як чужих жінок теє, краще свою - надійно! Своїй треба купувати багато різних суконь, щоб щодня міняла, і здавалося, що кожен день - це інша жінка! Дякую, друже!)))


Отправить
Катя Подолянка (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 21:10:11 ] - відповісти
ПАРОДІЯ ТАКИ БАГАТО СОКОВИТІША.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-23 00:35:08 ] - відповісти

Дякую, землячко! А де Ваші твори можна почитати?


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2022-04-15 11:39:19 ] - відповісти

Дякую, Ярославе, весело, дотепно, насміялась до схочу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-18 10:51:18 ]
Ярославе, молодець! Гарна пародія, дотепно, смішно!))))