ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2024.11.21
09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п
2024.11.21
06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )
2024.11.21
06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?
2024.11.21
04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».
2024.11.21
01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &
                            І
               &
2024.11.20
21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці
2024.11.20
13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи
2024.11.20
09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…
Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.
2024.11.20
07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять
2024.11.20
07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача
2024.11.20
05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.
2024.11.20
05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.
Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві
2024.11.20
05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,
2024.11.19
21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…
2024.11.19
18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.
Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
2024.11.19
13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.
17 липня 1995 р., Київ
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів
Нові автори (Поезія):
2024.11.19
2024.11.16
2024.11.11
2024.11.02
2024.11.01
2024.10.30
2024.10.17
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники
Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Вірші
Баня і сусід мій Ваня (літературна пародія)
Не хочу нариватися на сварку,
Мої сусіди заглядали в шпарку
І сталася історія така.
Була на дачі в мене фінська "баня"*,
Не раз туди я паритись ходив,
І поруч викопав – о диво з див –
З холодною водою калабаню.
Туди пірнати голим полюбляв,
І з криком я вискакував із "бані"
Й «шубовсть» одразу. А сусід мій Ваня
Із жінкою в бінокля підглядав.
І заздрив, а сусідоньку-небогу
Спокуса так ізнагла узяла –
Бо «господарство» більше, ніж у нього,
Й вона вчащать до мене почала.
І я огородив свого басейна,
(Хотіло в чергу стать жінок село!)
Та це мене, немов того Хусейна,
Від кари врятувати не змогло.
Він підстеріг, коли ми розважались,
Підкрався тихо, неймовірно злий –
(Не витримаю цього я скандалу!) -
Будівлю дерев`яну підпалив.
Ми з переляку вискочили голі –
Стоїть сусіда із дробовиком –
Навчив він, як гасати голяком,
З сусідкою «із`їли» ми «пуд солі».
Як стрельне із таким сердитим риком,
Ах закресали іскри по стіні!
Два в унісон – несамовиті крики,
І дві великі дірки в паркані!
19.03.7520 р. (Від Трипілля) (2012)
*Русизм "баня" вжито для більшого колориту такої ситуації, хоч наша лазня в іншій ситуації не поступилася б бані, а тут це слово виступає, як щось таке "нарицательное", як кажуть північні сусіди.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Баня і сусід мій Ваня (літературна пародія)
З весни я не купаюсь голяка,
Не бігаю з дощем наперегони.
І нині - теж, хоча зима м’яка,
Бо є причина. Ні - не забобони.
Це - погляди очима, як у ґав,
З-за тину. Натерпівся, годі.
А бігав як (лише побудував
дубову лазню) - на басейн в городі...
Сусіди по маєтку… Сердив їх,
Як з лазні я розпареним і голим,
Горлаючи, підстрибуючи, біг.
Зурочили… Не знав би я ніколи,
Що так буває; а в йордань річну
З молитвою пірну цієї ночі,
І викупавшись досхочу, почну
Міцнішати. Хто хоче - хай зурочить.
Вроки Олександр Дяченко 2009
З весни я не купаюсь голяка,Не хочу нариватися на сварку,
Мої сусіди заглядали в шпарку
І сталася історія така.
Була на дачі в мене фінська "баня"*,
Не раз туди я паритись ходив,
І поруч викопав – о диво з див –
З холодною водою калабаню.
Туди пірнати голим полюбляв,
І з криком я вискакував із "бані"
Й «шубовсть» одразу. А сусід мій Ваня
Із жінкою в бінокля підглядав.
І заздрив, а сусідоньку-небогу
Спокуса так ізнагла узяла –
Бо «господарство» більше, ніж у нього,
Й вона вчащать до мене почала.
І я огородив свого басейна,
(Хотіло в чергу стать жінок село!)
Та це мене, немов того Хусейна,
Від кари врятувати не змогло.
Він підстеріг, коли ми розважались,
Підкрався тихо, неймовірно злий –
(Не витримаю цього я скандалу!) -
Будівлю дерев`яну підпалив.
Ми з переляку вискочили голі –
Стоїть сусіда із дробовиком –
Навчив він, як гасати голяком,
З сусідкою «із`їли» ми «пуд солі».
Як стрельне із таким сердитим риком,
Ах закресали іскри по стіні!
Два в унісон – несамовиті крики,
І дві великі дірки в паркані!
19.03.7520 р. (Від Трипілля) (2012)
*Русизм "баня" вжито для більшого колориту такої ситуації, хоч наша лазня в іншій ситуації не поступилася б бані, а тут це слово виступає, як щось таке "нарицательное", як кажуть північні сусіди.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію