ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Марія Дем'янюк
2026.01.13 22:57
Упірнула нічка в річку,
І сріблястий ранок
Ніжно так прошепотів:
"Поспішай на ганок.

Нумо, чобітки вдягни,
Светрик, рукавички,
Вже на тебе зачекались

Микола Дудар
2026.01.13 22:13
Перекотивсь із снігу в сніг,
Дивлюсь, а він не розгубився…
Ніяк второпати не міг
З яких причин заметушився…
Ну вітерець як вітерець.
Сніжить собі… На дворі ж січень.
Ну, що сказати, молодець.
Таке життя тут, чоловіче…

Світлана Пирогова
2026.01.13 21:00
А міжсезоння пам*ятало жінку,
З якою в радість осінь і зима,
Її жіночність, голосу відтінки,-
І серце тріпотіло крадькома.

На перехресті розчинилась зустріч.
Банальність диму, а чи долі шлях?
Невиграна іще солодкість мусту

Кока Черкаський
2026.01.13 20:33
Коли тобі дають-
Це так приємно!
А не дають - то боляче і зле,
І ще ж, до того, темно!


То ж дайте світла!
Дайте, дайте, дайте!

Олег Герман
2026.01.13 20:03
ДІЙОВІ ОСОБИ: Молоток (Валєра): Грубий, прямий, з відлущеною фарбою. Весь час хоче щось бити. Викрутка (Жанна): Тонка натура, хромована, з вічним відчуттям, що її не докрутили. Старий рівень (Степанович): Мудрий, але депресивний. Весь час намагає

Володимир Ляшкевич
2026.01.13 16:26
Я хованка, донечка домового,
уся золотиста, і трохи рудого.
Живу поміж поверхами і світами,
достатньо далеко від тата і мами.

Мій колір – відтінки, смаки – розмаїті,
умію складати події і миті.
Готова виходжувати й чаклувати.

С М
2026.01.13 16:19
Пані, ви питаєте, чому він любить, як так
Цікаво, що він хоче іще, адже щойно брав
Хлопче, у неї є чим гратися & є іграшок удоста
Жіночі очі глипають, із пальцями у клею
Її уста татуювання нумо йди до мене
Кремова засмага, що тане в її душовій
Папер

Іван Потьомкін
2026.01.13 12:20
Без кори про дерево не варто говорить.
Кора як одянка надійна:
Зірвуть плоди, лист облетить
І дерева, як близнюків родина.
Кора і в чоловіка, певно ж, є:
Засмагла й ніжна шкіра.
Плоди, як і в дерев,-різні:
У кого ще з дитинства осяйні,

Борис Костиря
2026.01.13 10:34
Я ніби зріднився
із цією жінкою,
яку зовсім не знаю.
Вона стала моєю
астральною дружиною
чи коханкою.
Вона турбується про мене,
хоча я для неї - ніхто.

Олена Побийголод
2026.01.12 22:25
Із Леоніда Сергєєва

Обійму Наталію
за об’ємну талію:
«Давай, – скажу, – Наталіє,
махнемо в Анталію!»

Мою долоню з талії

Ігор Шоха
2026.01.12 20:10
                    І
Все меншає відкладеного часу
до переправи у реальну мить
не перший раз, але одного разу,
коли душа у небо полетить
неміряне, незнане, неозоре,
не оране за пам’яті людей,
що "у біді, у радості і в горі

Сергій Губерначук
2026.01.12 15:27
Сунеться хмара волосся,
блискавка б’є з очей.
Від зливи втекти вдалося,
а від кохання ще.

Чи вартий твій подих гнівний
сніжних цнотливих вуст?
Якщо я у чомусь винний –

Артур Курдіновський
2026.01.12 14:59
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.
Журба прозора вкрилася снігами.
Душа розквітне в холоді так само...
Малюнок з льоду. Почуття зі скла.

Все королева біла замела!
А вітер заглушив мінорну гаму...
Зима. Сніжинки квітнуть без тепла.

Борис Костиря
2026.01.12 10:43
Що значить - опинитися в ніщо,
Де світ бере невидимий початок,
Де пустка пануватиме без щогл,
Де розквітатиме поляна згадок?

З нічого не народиться цей світ,
Здоровий глузд підказує лякливо.
А з того Бог передавав привіт

Олександр Сушко
2026.01.12 10:11
Ярослав Чорногуз

КОХАННЯ! ПОРЯТУЙ!

У день Подяки чарівний
Вертаєш ти мені надію
На ніжні пестощі весни,
І я від щастя тихо млію.

Віктор Кучерук
2026.01.12 07:25
Відчувається в кожному слові
Дар співця і художника хист,
І краса української мови,
І поезії сила та зміст
Лиш тоді, коли впевнено віриш
Майстру слова і лікарю душ,
Що ніколи не зраджує лірі
І нагору не лізе чимдуж...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Вероніка В
2025.12.24

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Баня і сусід мій Ваня (літературна пародія)

З весни я не купаюсь голяка,
Не бігаю з дощем наперегони.
І нині - теж, хоча зима м’яка,
Бо є причина. Ні - не забобони.

Це - погляди очима, як у ґав,
З-за тину. Натерпівся, годі.
А бігав як (лише побудував
дубову лазню) - на басейн в городі...

Сусіди по маєтку… Сердив їх,
Як з лазні я розпареним і голим,
Горлаючи, підстрибуючи, біг.
Зурочили… Не знав би я ніколи,

Що так буває; а в йордань річну
З молитвою пірну цієї ночі,
І викупавшись досхочу, почну
Міцнішати. Хто хоче - хай зурочить.

Вроки Олександр Дяченко 2009

З весни я не купаюсь голяка,
Не хочу нариватися на сварку,
Мої сусіди заглядали в шпарку
І сталася історія така.

Була на дачі в мене фінська "баня"*,
Не раз туди я паритись ходив,
І поруч викопав – о диво з див –
З холодною водою калабаню.

Туди пірнати голим полюбляв,
І з криком я вискакував із "бані"
Й «шубовсть» одразу. А сусід мій Ваня
Із жінкою в бінокля підглядав.

І заздрив, а сусідоньку-небогу
Спокуса так ізнагла узяла –
Бо «господарство» більше, ніж у нього,
Й вона вчащать до мене почала.

І я огородив свого басейна,
(Хотіло в чергу стать жінок село!)
Та це мене, немов того Хусейна,
Від кари врятувати не змогло.

Він підстеріг, коли ми розважались,
Підкрався тихо, неймовірно злий –
(Не витримаю цього я скандалу!) -
Будівлю дерев`яну підпалив.

Ми з переляку вискочили голі –
Стоїть сусіда із дробовиком –
Навчив він, як гасати голяком,
З сусідкою «із`їли» ми «пуд солі».

Як стрельне із таким сердитим риком,
Ах закресали іскри по стіні!
Два в унісон – несамовиті крики,
І дві великі дірки в паркані!

19.03.7520 р. (Від Трипілля) (2012)

*Русизм "баня" вжито для більшого колориту такої ситуації, хоч наша лазня в іншій ситуації не поступилася б бані, а тут це слово виступає, як щось таке "нарицательное", як кажуть північні сусіди.




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-18 09:26:24
Переглядів сторінки твору 416
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.562 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.562 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.788
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Автор востаннє на сайті 2026.01.13 14:30
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-18 09:28:53 ]
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-26 01:05:24 ] - відповісти

Супер! ТО ви (ну чи той ЛГ) тепер з сусідкою не лише сусіди, добрі сусіди, а й справжні друзі. Пуд солі на двох - то вам не хухри-мухри.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-26 01:51:00 ] - відповісти

Не кажіть, Галочко! "Пуд солі на двох та ще й з допомогою дробовика" - "не забывается такое никогда". Тільки уточню з Вашого дозволу, що не мій ЛГ, а швидше автора оригіналу, мій тільки грає роль його. Щиро дякую!)))


Отправить
Галина Фітель (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-26 01:57:13 ] - відповісти

При всій моїй повазі до автора оригіналу, його ЛГ тільки зібрався міцнішати і не боїться поки що тільки вроків. Він ще не куштував дробовика. А ваш герой - герой детективу, та ще й з таким гепі-ендом.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-26 02:04:02 ] - відповісти

Герой-коханець, одним словом! Не можу сперечатися, читачам збоку завжди видніше!)))


Отправить
Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2012-03-26 11:52:47 ] - відповісти

а сусiд Ваня - це випадково не Iван Гентош?)))))))))))))))


Отправить
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-03-26 14:46:54 ] - відповісти

Посміялась. Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-26 22:22:59 ] - відповісти

Ні, весела жартунко, Маріанно!)))))))))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-26 22:23:32 ] - відповісти

Радий був повеселити Вас, Наталочко, дякую!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2012-03-28 00:09:12 ] - відповісти

Файно, Ярославе!Посміявся - добре обіграно! Та й що казати - сусідська допомога - то дієвіше, ніж МНС,
А може тут просто прикрий збіг обставин - сусід трапився чомусь "неймовірно злий", і баня дерев’яна?
Тре ЛГ робити висновки... білий мармур наче не горить...
Закінчення пародії класне! Слава ворошиловським стрільцям!
ПС. А чого то Маріанна сумнівається - я б і з дробовика вцілив


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-29 00:11:03 ] - відповісти

Не кажи, Ваня-мститель, роблю висновки, що пародії ще не розучився писати. Білий мармур не згорів, тільки обвуглився і обсолився. Будем знати, як чужих жінок теє, краще свою - надійно! Своїй треба купувати багато різних суконь, щоб щодня міняла, і здавалося, що кожен день - це інша жінка! Дякую, друже!)))


Отправить
Катя Подолянка (Л.П./Л.П.) [ 2012-06-22 21:10:11 ] - відповісти
ПАРОДІЯ ТАКИ БАГАТО СОКОВИТІША.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-06-23 00:35:08 ] - відповісти

Дякую, землячко! А де Ваші твори можна почитати?


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2022-04-15 11:39:19 ] - відповісти

Дякую, Ярославе, весело, дотепно, насміялась до схочу!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-18 10:51:18 ]
Ярославе, молодець! Гарна пародія, дотепно, смішно!))))