
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)
2025.06.22
14:26
Вийде «Адмірал… їх …Кузнєцов»,
Аналогів якому в світі «нєту»,
Так засмердить одразу всю планету,
Бо так уже димить, що будь здоров.
Вони ж гордяться всі коритом тим,
Бо ж, бачте, то у них авіаносець.
Щоправда, літаки не часто носить,
Все більш вони
Аналогів якому в світі «нєту»,
Так засмердить одразу всю планету,
Бо так уже димить, що будь здоров.
Вони ж гордяться всі коритом тим,
Бо ж, бачте, то у них авіаносець.
Щоправда, літаки не часто носить,
Все більш вони
2025.06.22
11:17
Чи задумувалися ми над тим, чому так часто у нас буває нудьга, тривога і поганий настрій? Звісно, знайти безліч причин нескладно: війна, стреси, перевтома, невизначеність, криза, проблеми зі здоров’ям та в особистому житті. Об’єктивно ці речі впливають на
2025.06.22
10:23
Шлюзування необхідно
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.
Тільки там, де гребля є, –
Де ріка невідповідна
Берегам своїм стає.
Шлюз ворота відчиняє,
Вивільняючи маршрут, –
Водосховищем безкраїм
Яхти весело снують.
2025.06.22
09:36
Частина друга
Жовч і кров
1930 рік
2025.06.21
21:40
Я хочу пірнути в сніги,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
У сон, невідомість, пургу,
В пекельне обличчя жаги,
У білу безмежну труху.
Я питиму сніжне вино,
До краплі, до самого дна.
Простелеться біле руно,
2025.06.21
20:15
Фіалка ночі - матіола.
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
Бузковий колір щастя, ніжний пах.
Зірчасті квіточки довкола,
Медовість поцілунків на вустах.
У темряві - любові світло.
Обійми душ єднають щиро нас.
І матіолова привітність
2025.06.21
17:06
Трамвай запашного літа
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
Стукотить по чужій вулиці Янголів
В самотині – рікою буття – в самотині
Порожній, наче руїна крику волошок,
Бо це місто – притулок позичений
Заблукалої Еврідіки-невдахи,
Що шукала чи то Арахну, чи то Сапфо,
Бо слова загуби
2025.06.21
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Ілюзія
О
Ілюзія
О
2025.06.21
15:16
Маючи за плечима 12 років досвіду роботи в психіатрії та 9 — у психотерапії, я щодня стикаюся зі складністю людських переживань. Поряд із цією професійною діяльністю моє життя завжди супроводжує любов до поезії — як до читання, так і до написання. Нерідко
2025.06.21
12:57
І виростають покоління,
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
Котрі не чули тишини.
О найстрашніше з літочислень -
Війна війною до війни"
Ліна Костенко
Війни невигойні стигмати.
2025.06.21
05:06
Хлопчик має хом’яка, –
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
І без відпочинку
Всюди носить на руках
Чарівну тваринку.
З хом’яком і спить, і їсть,
І уроки учить, –
Ні подій нема, ні місць,
Що близьких розлучать.
2025.06.20
21:58
Мовчання, як вулкан.
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
Мовчання, як гора,
яка здатна народити
невідомо що:
красеня чи потвору,
але в будь-якому разі
щось грандіозне.
Мовчання, як плід,
2025.06.20
15:51
Начебто дві голови у тебе
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
І два люстерка у руці
Проповідники з цегли із хрестами золотими
І твій ніс задрібний у краю цім
У голові твоїй місто
У твоїй кімнаті в’язниця
Натомість рота слонячий хобот
Пияцтво
2025.06.20
15:22
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 8 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії.
Панно Фа
Панно Фа
2025.06.20
14:58
Якщо порівнювати між собою такі явища, як політику, релігію і проституцію, відверто оцінюючи їх із точки зору людської моралі, то доведеться визнати, що остання із цієї тріади для суспільства – уже найменше зло.
2025.06.20
07:48
Вигулюючи песика на лузі,
Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...Побачилась картинка отака:
Стоїть рогата із великим пузом
І вим’я так набралось молока,
Що я дійки відтягую руками,
Дійничку наповняючи ущерть,
Як тричі за добу робила мама,
Допоки я маленький був іще.
Останні коментарі: сьогодні | 7 днів

2025.06.07
2025.05.27
2025.05.16
2025.05.15
2025.05.04
2025.04.30
2025.04.25
• Українське словотворення
• Усі Словники
• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Автори /
Ярослав Чорногуз (1963) /
Вірші
Баня і сусід мій Ваня (літературна пародія)
Не хочу нариватися на сварку,
Мої сусіди заглядали в шпарку
І сталася історія така.
Була на дачі в мене фінська "баня"*,
Не раз туди я паритись ходив,
І поруч викопав – о диво з див –
З холодною водою калабаню.
Туди пірнати голим полюбляв,
І з криком я вискакував із "бані"
Й «шубовсть» одразу. А сусід мій Ваня
Із жінкою в бінокля підглядав.
І заздрив, а сусідоньку-небогу
Спокуса так ізнагла узяла –
Бо «господарство» більше, ніж у нього,
Й вона вчащать до мене почала.
І я огородив свого басейна,
(Хотіло в чергу стать жінок село!)
Та це мене, немов того Хусейна,
Від кари врятувати не змогло.
Він підстеріг, коли ми розважались,
Підкрався тихо, неймовірно злий –
(Не витримаю цього я скандалу!) -
Будівлю дерев`яну підпалив.
Ми з переляку вискочили голі –
Стоїть сусіда із дробовиком –
Навчив він, як гасати голяком,
З сусідкою «із`їли» ми «пуд солі».
Як стрельне із таким сердитим риком,
Ах закресали іскри по стіні!
Два в унісон – несамовиті крики,
І дві великі дірки в паркані!
19.03.7520 р. (Від Трипілля) (2012)
*Русизм "баня" вжито для більшого колориту такої ситуації, хоч наша лазня в іншій ситуації не поступилася б бані, а тут це слово виступає, як щось таке "нарицательное", як кажуть північні сусіди.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Баня і сусід мій Ваня (літературна пародія)
З весни я не купаюсь голяка,
Не бігаю з дощем наперегони.
І нині - теж, хоча зима м’яка,
Бо є причина. Ні - не забобони.
Це - погляди очима, як у ґав,
З-за тину. Натерпівся, годі.
А бігав як (лише побудував
дубову лазню) - на басейн в городі...
Сусіди по маєтку… Сердив їх,
Як з лазні я розпареним і голим,
Горлаючи, підстрибуючи, біг.
Зурочили… Не знав би я ніколи,
Що так буває; а в йордань річну
З молитвою пірну цієї ночі,
І викупавшись досхочу, почну
Міцнішати. Хто хоче - хай зурочить.
Вроки Олександр Дяченко 2009
З весни я не купаюсь голяка,Не хочу нариватися на сварку,
Мої сусіди заглядали в шпарку
І сталася історія така.
Була на дачі в мене фінська "баня"*,
Не раз туди я паритись ходив,
І поруч викопав – о диво з див –
З холодною водою калабаню.
Туди пірнати голим полюбляв,
І з криком я вискакував із "бані"
Й «шубовсть» одразу. А сусід мій Ваня
Із жінкою в бінокля підглядав.
І заздрив, а сусідоньку-небогу
Спокуса так ізнагла узяла –
Бо «господарство» більше, ніж у нього,
Й вона вчащать до мене почала.
І я огородив свого басейна,
(Хотіло в чергу стать жінок село!)
Та це мене, немов того Хусейна,
Від кари врятувати не змогло.
Він підстеріг, коли ми розважались,
Підкрався тихо, неймовірно злий –
(Не витримаю цього я скандалу!) -
Будівлю дерев`яну підпалив.
Ми з переляку вискочили голі –
Стоїть сусіда із дробовиком –
Навчив він, як гасати голяком,
З сусідкою «із`їли» ми «пуд солі».
Як стрельне із таким сердитим риком,
Ах закресали іскри по стіні!
Два в унісон – несамовиті крики,
І дві великі дірки в паркані!
19.03.7520 р. (Від Трипілля) (2012)
*Русизм "баня" вжито для більшого колориту такої ситуації, хоч наша лазня в іншій ситуації не поступилася б бані, а тут це слово виступає, як щось таке "нарицательное", як кажуть північні сусіди.
Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)
Про публікацію