ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ольга Садкова
2026.08.28 17:20
Дня — лиш на скік горобиний,
решта — тривожна пітьма.
Хмари пливуть безупинно.
Місяць мигне крадькома
й знову пірне у безодню —
губляться зорі тоді,
наче ті вівці голодні
в кинутій ним череді.

С М
2026.08.28 16:59
Я самотній, я вмирав би
Я самотній, я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу
дівча, тобі відома правда

І уранці я вмирав би
І увечері я вмирав би
Чому досі ще не вмер, воу

Вячеслав Руденко
2026.08.28 14:09
Густий ефір чудить і клякне,
Як Сходу зоряні пентаклі,
Де довгі хасбулатні саклі
І дощ над згарищами ллє,
Де сум як сіль – а чи для того,
Щоби окреслити дорогу
Як руну з каменю чи рогу,
Коли недолі бубон б’є?

Ірина Вовк
2026.08.28 11:50
ЦЕЗАР І КЛЕОПАТРА: ОСТАННЯ ЦАРИЦЯ НІЛУ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі на три з’яви)

«Жінки – це не просто окраса палаців; вони – таємне кермо, що повертає кораблі імперій туди, куди не здатна допливти жодна чоловіча відвага».
Плутарх, «Пор

Віктор Кучерук
2026.08.28 07:31
Голубіє обрій поза лісом,
Покотився вгору сонця диск, -
Ранні роси сіються, мов бісер,
Із трави жовтавої, як віск.
Корінці упоює волога,
Зменшуючи спраглість у рази, -
Жаль, що словом висловить незмога
Поєднання болю і краси.

хома дідим
2026.08.27 21:28
козак нептах сягає тонкощі премудрі
йому не рідні аж ніяк
усі ці оксамити перські сукні
чи сурогатний самогінний
арманьяк
він знає достеменно наперед
все це є бабське зманливе безпутнє
про що розказував безвусий

Євген Федчук
2026.08.27 16:29
Ніч вже землю огорнула, село засинало.
На околиці собаки на когось брехали.
«Може, десь лисицю вчули чи чужий хтось пхає.
Молодь більше понад річку до ранку гуляє.
А то в інший бік…» Думки ці в голові майнули
У Миколи, душа поки в сонний край пірнула

Ольга Садкова
2026.08.27 15:55
На городі жабеня
під листочком спить щодня.

А харчується вночі.
Умина не калачі,

їсть, сердешне, шкідників,
що літають із ярків.

Борис Костиря
2026.08.27 13:09
Ці нагороди виснуть на гілках,
Що невідомо нам від кого дані.
Вони злетять, мов полохливий птах,
У спогади далекі і прадавні.

Ці нагороди упадуть в серця,
Там сотворивши сніжне королівство.
Послання від небесного Отця

Вячеслав Руденко
2026.08.27 12:25
Хвилі мчать в імлі, як пиха —
Всі комахи є безцінні! —
Раптом думку схопиш лиху
Між причин хитросплетіння,

Задивляючись поволі
Під ліхтар, що ледве світить,
Де літає все по колу,

Ірина Вовк
2026.08.27 10:14
ЦИКЛ II: ЄГИПЕТ

ЕХНАТОН І НЕФЕРТІТІ: СОНЦЕ АМАРНИ
(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Ехнатон (Аменхотеп IV) – фараон-реформатор, засновник культу єдиного бога Сонця-Атона.

Віктор Кучерук
2026.08.27 07:17
Огортає туман невблаганно
Напівсонні, порожні сади, -
На деревах поблискують тьмяно
Похололі, останні плоди.
Сиза мжичка повсюди, мов іній,
Запорошує жовту траву, -
Та на клумбах вогнів мерехтіння
Бачу я не у сні - наяву.

хома дідим
2026.08.26 21:34
твоя обачлива бездія
непрорахований психоз
чекають після душу й ліфта
тролейбус до країни оз
газон троянд у тихим вітрі
зве хтось-іще землею роз
кому й навіщо велич поз
у цій розпачливій палітрі

Володимир Бойко
2026.08.26 19:21
У побєдобіснуватої московитської молоді у другій світовій війні насправді воювали не діди, а прадіди та прапрадіди, яких вони ніколи не бачили. Купер написав «Останній з могікан». Фадєєв написав «Останній з удеге». А хто напише «Останній з москалів» та

Артур Курдіновський
2026.08.26 18:27
Гуляє бидло, поки йде війна.
Запльоване майбутнє та минуле.
А що за свято - намертво забули
У шабаші манкуртського лайна.

Є дві реальності. Глуха стіна.
Гуде розбещений та п'яний вулик.
Гуляє бидло, поки йде війна.

Ірина Вовк
2026.08.26 17:43
ЗАГИБЕЛЬ ВАВІЛОНА: «МЕНЕ, ТЕКЕЛ, ВЕ-ПАРСИН»

«Відміряний, зважений, поділений, або відданий персам», - арамейське письмо, приказка епохи загибелі Вавілону.

(Драматичний ескіз у ритмізованій прозі, у трьох сценах)


ДІЙОВІ ОСОБИ:
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Вечірня медитація
Як хороше помріяти надвечір,
Весняна днина медом вже стекла…
Поволі опускається на плечі
І огортає спокоєм імла.

Думками я від берега відчалю
І темрявою легко попливу –
Де тихий легіт ніжною печаллю -
Як пестощами - вкриє наяву.

І тіні загойдає він прозорі,
У вітах затихає вже: «Віть-віть!»
І понад сном химерних верховіть
Рука Симаргла висіває зорі.

8.04.7526 р. (Від Трипілля) (2018)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-18 18:04:15
Переглядів сторінки твору 546
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.772 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.772 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-18 18:04:53 ]
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-09 08:58:22 ] - відповісти
Дуже гарно. Настрій чудовий. Я б початок трохи інакше зробив, "Як хороше вгорнутися у вечір", бо "помріяти " вже було. Як гадаєш? А вірш вартісний.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:05:43 ] - відповісти

Що значить: уже було? Усі слова були уже чиїмись - так писала Ліна Костенко, тому вони вже вживалися іншими творцями віршів. А без слова "помріяти" весь вірш втрачає сенс, бо все подальше плетиво Образів - то мрії. Невже не бачиш і не розумієш? Аби зробити заувагу, хоч яку недолугу, але зробити...


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 16:22:58 ]

Чому недолугу? З вірша у вірш переходить оте "помріяти", "мрійливість", "замріяний" тощо. А мова наша багата. Працюй, друже. І все буде добре.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 21:47:45 ] - відповісти

От переглянув два попередніх своїх вірша, нема там слова "мріяти" і однокореневих з ним слів, і давно не було. Ти свої поради пишеш, аби дістати мене і вивести із себе, та не дочекаєшся.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 11:18:51 ] - відповісти

Де тихий легіт ніжною печаллю -
Як пестощами - вкриє наяву.

Але файно,друже!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:06:42 ] - відповісти

Щиро дякую, друже! Ти вловив найсокровенніше!))


Отправить
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-09 12:26:23 ] - відповісти
Мені до вподоби цей вірш!
Дякую, Ярославе, за щиру чуттєвість і вміння донести
свої почуття до читача!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:07:41 ] - відповісти

Спасибі Вам, шановна Вікторіє! Натхнення і гарного настрою)))


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 13:35:44 ] - відповісти

О так, симпатичні образи, Ярославе, і гарно увиразнені. Так, ніби самому довелося це пережити. Власне, звідси і , можливо, запитання особистого бачення - "спокою імла" ніби легше читати, хоча і сенсово інше?
Звичайно, хотілося би обійти і друге "вже", але вирішення на кшталт
"І тіні загойдаються прозорі" і далі, потребують дещо іншої будови останнього, досить вдалого рядка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:23:53 ] - відповісти

Володимире, дуже радий бачити тебе на своїй сторінці, і радий, що щось припало до смаку. Стосовно зауваг, то тут треба добре подумати, помізкувати. Покручу ще в голові ці місця, дякую!))


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-04-09 14:25:54 ] - відповісти

Вдалий вечір, пане Ярославе !
Насолода тиха від прочитаних рядків.
Нових Вам медитативних станів в оспівуванні Прекрасного.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:26:56 ] - відповісти

Щиро дякую, дорогий пане Василю. Раз читач має насолоду од моїх скромних рядків, то я не дарма живу на цьому світі. Радий, що маю однодумця у Вашій особі!))


Отправить
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2018-04-09 18:09:40 ] - відповісти

Відчувається музика в цих романтичних рядках.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:28:27 ] - відповісти

Дуже приємно, Світлано. Дякую. Весни Вам у серці натхнення невичерпного.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-19 10:33:12 ]
Заворожує, прекрасна замальовка, дорогий Ярославе! Супер!