ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Вечірня медитація
Як хороше помріяти надвечір,
Весняна днина медом вже стекла…
Поволі опускається на плечі
І огортає спокоєм імла.

Думками я від берега відчалю
І темрявою легко попливу –
Де тихий легіт ніжною печаллю -
Як пестощами - вкриє наяву.

І тіні загойдає він прозорі,
У вітах затихає вже: «Віть-віть!»
І понад сном химерних верховіть
Рука Симаргла висіває зорі.

8.04.7526 р. (Від Трипілля) (2018)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-18 18:04:15
Переглядів сторінки твору 318
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.771 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.771 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-18 18:04:53 ]
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-09 08:58:22 ] - відповісти
Дуже гарно. Настрій чудовий. Я б початок трохи інакше зробив, "Як хороше вгорнутися у вечір", бо "помріяти " вже було. Як гадаєш? А вірш вартісний.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:05:43 ] - відповісти

Що значить: уже було? Усі слова були уже чиїмись - так писала Ліна Костенко, тому вони вже вживалися іншими творцями віршів. А без слова "помріяти" весь вірш втрачає сенс, бо все подальше плетиво Образів - то мрії. Невже не бачиш і не розумієш? Аби зробити заувагу, хоч яку недолугу, але зробити...


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 16:22:58 ]

Чому недолугу? З вірша у вірш переходить оте "помріяти", "мрійливість", "замріяний" тощо. А мова наша багата. Працюй, друже. І все буде добре.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 21:47:45 ] - відповісти

От переглянув два попередніх своїх вірша, нема там слова "мріяти" і однокореневих з ним слів, і давно не було. Ти свої поради пишеш, аби дістати мене і вивести із себе, та не дочекаєшся.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 11:18:51 ] - відповісти

Де тихий легіт ніжною печаллю -
Як пестощами - вкриє наяву.

Але файно,друже!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:06:42 ] - відповісти

Щиро дякую, друже! Ти вловив найсокровенніше!))


Отправить
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-09 12:26:23 ] - відповісти
Мені до вподоби цей вірш!
Дякую, Ярославе, за щиру чуттєвість і вміння донести
свої почуття до читача!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:07:41 ] - відповісти

Спасибі Вам, шановна Вікторіє! Натхнення і гарного настрою)))


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 13:35:44 ] - відповісти

О так, симпатичні образи, Ярославе, і гарно увиразнені. Так, ніби самому довелося це пережити. Власне, звідси і , можливо, запитання особистого бачення - "спокою імла" ніби легше читати, хоча і сенсово інше?
Звичайно, хотілося би обійти і друге "вже", але вирішення на кшталт
"І тіні загойдаються прозорі" і далі, потребують дещо іншої будови останнього, досить вдалого рядка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:23:53 ] - відповісти

Володимире, дуже радий бачити тебе на своїй сторінці, і радий, що щось припало до смаку. Стосовно зауваг, то тут треба добре подумати, помізкувати. Покручу ще в голові ці місця, дякую!))


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-04-09 14:25:54 ] - відповісти

Вдалий вечір, пане Ярославе !
Насолода тиха від прочитаних рядків.
Нових Вам медитативних станів в оспівуванні Прекрасного.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:26:56 ] - відповісти

Щиро дякую, дорогий пане Василю. Раз читач має насолоду од моїх скромних рядків, то я не дарма живу на цьому світі. Радий, що маю однодумця у Вашій особі!))


Отправить
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2018-04-09 18:09:40 ] - відповісти

Відчувається музика в цих романтичних рядках.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:28:27 ] - відповісти

Дуже приємно, Світлано. Дякую. Весни Вам у серці натхнення невичерпного.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-19 10:33:12 ]
Заворожує, прекрасна замальовка, дорогий Ярославе! Супер!