ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.07.12 21:59
Заплющив очі. Темрява сліпа
Минуле та майбутнє застелила.
Посеред ночі витончене "па"
Виконує нічне ясне світило.

Слова юрби, солоні, мов ропа,
Окупували правду, цвіллю вкрили.
Наївне серце сольно виступа

Роксолана Вірлан
2026.07.12 21:51
я розумію: надим горя,
донебне пасмо голосінь,
баюри крові - барв кагору
це нині, млин, не шарм, а тінь,

що впала, втялася, всіклася
в сумління, в тишу за вікном
іще живих. Не має спасу

Вячеслав Руденко
2026.07.12 19:49
Очі срібні дзеркал,
Вкриті ковдрою ноги,
Світ здивованих…спів,
Відчайдушне тепер,

Чи до сну берегам
В журавлях одноногих,
У тонкому відлунні

Євген Федчук
2026.07.12 15:11
Могутнє царство Лідія лежить,
Малоазійські обійма простори
Від Чорного по Середземне море.
На сході Галіс стрімко з гір біжить.
Нема царя могутніше, ніж Крез,
Нема царя багатшого за нього.
Йому, напевно помагають боги.
А у царя найбільший інтерес

Борис Костиря
2026.07.12 13:42
Насувається сніг всеохопний,
Він тотальний, могутній, німий.
То нахабний, як збуджений гопник,
То пестливий, сумний, осяйний.

Насувається сніг так епічно,
Наче думи, поеми зими.
Насувається катастрофічно,

Роксолана Вірлан
2026.07.12 12:08
Душа віршами з тіла проривається -
душі дарма, що тілові болить,
що кожна кракелюрочка і зсадина
за тим віршем зривається...ще мить

і ти - не ти, а вже розхвилля видиху,
кометний хвіст, що розпилив себе
у чорний простір - у порожність витихлу

хома дідим
2026.07.12 10:33
ми на березі ріки
в золотому рейві
є дешеві цигарки
алкоголь дешевий
не гламурний і не пляж
де усяк волає
відчуття собі завваж
терпкуваті скраю

Устимко Яна
2026.07.12 10:31
люблю римовані вірші
без реповипендрендів
та в час нарації і ші
вони уже не в тренді

у стовпчик проза й недорим
і білі вірші з ними…. –
і що робити з тим усім

Віктор Кучерук
2026.07.12 07:20
Поки сонця-світу -
Доки ясний день, -
Жайвір шле з привітом
Радісних пісень.
Золотиться жито,
Соняхи в цвіту, -
Як же захистити
Цю красу святу?

Ірина Вовк
2026.07.12 06:37
СПАЛАХ ДРУГИЙ. «СТУПАЙ, СЕСТРО, НА БІЛЕ ПОЛОТНО…» За вузьким вікном-бійницею монастиря Адмонта невситима різдвяна віхола на мить затихла, лишаючи по собі важку, липку тишу. У кутку келії сестра Беата беззвучно, мов тінь, підійшла до столу, щоб замінит

Роксолана Вірлан
2026.07.11 21:12
Це, донечко моя, випробування.
Це так тебе спитує світ падкий -
чи не розбудеш гніву, чи дурману,
чи блекоти не висієш таки

на плесах тих, де так було привітно -
а ближче глянеш - то гієнне дно.
Моя лелітко, ясочко, мудрине,

Вячеслав Руденко
2026.07.11 20:27
Де ви нащадки богів?-
Є ще між вами сміливці
В темряві давніх світів
Там, де блукає Тіфон?

Знати про тще наперед,
Чи пронестися таємно,
Кучері долі змастив,

Вадим Василенко
2026.07.11 19:32
Мокре зникає шосе
В матриці сірих зон.
Все, що було, не все.
Сон це чи полігон?
Віддаль між нами росте.
Тіні дрижать на склі.
Місто німе й пусте
Гасне в мазутній млі.

Віктор Кучерук
2026.07.11 18:21
Гуляє тиша опівнічним містом,
Вогні зірниць ясніші кришталю, -
Усе навколо невичерпним змістом
Наповнює поезію мою.
Вчуваюся, вглядаюся, радію
І подумки наспівую мотив
Тієї пісні, що зродив, як мрію,
Високого піднесення порив.

Борис Костиря
2026.07.11 13:27
Я не марную час у муках,
А плавлю в зливок золотий.
У неповторних ніжних звуках
Рушають рятівні плоти.
Переливаю час в новітній
Прозорий дорогий алмаз.
І візерунками на вікнах
Постане вірш у певний час.

хома дідим
2026.07.11 13:19
пригадував як падав дощ
в містечку де потворні лиця
чи невиразні все одно
нема на кого подивиться
книгарень там чи кінозалів
так само не знайти хоча
кіоск був при автовокзалі
із назвою союзпечать
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анна Марчук
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Вечірня медитація
Як хороше помріяти надвечір,
Весняна днина медом вже стекла…
Поволі опускається на плечі
І огортає спокоєм імла.

Думками я від берега відчалю
І темрявою легко попливу –
Де тихий легіт ніжною печаллю -
Як пестощами - вкриє наяву.

І тіні загойдає він прозорі,
У вітах затихає вже: «Віть-віть!»
І понад сном химерних верховіть
Рука Симаргла висіває зорі.

8.04.7526 р. (Від Трипілля) (2018)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-18 18:04:15
Переглядів сторінки твору 524
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.772 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.772 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.818
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-18 18:04:53 ]
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-09 08:58:22 ] - відповісти
Дуже гарно. Настрій чудовий. Я б початок трохи інакше зробив, "Як хороше вгорнутися у вечір", бо "помріяти " вже було. Як гадаєш? А вірш вартісний.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:05:43 ] - відповісти

Що значить: уже було? Усі слова були уже чиїмись - так писала Ліна Костенко, тому вони вже вживалися іншими творцями віршів. А без слова "помріяти" весь вірш втрачає сенс, бо все подальше плетиво Образів - то мрії. Невже не бачиш і не розумієш? Аби зробити заувагу, хоч яку недолугу, але зробити...


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 16:22:58 ]

Чому недолугу? З вірша у вірш переходить оте "помріяти", "мрійливість", "замріяний" тощо. А мова наша багата. Працюй, друже. І все буде добре.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 21:47:45 ] - відповісти

От переглянув два попередніх своїх вірша, нема там слова "мріяти" і однокореневих з ним слів, і давно не було. Ти свої поради пишеш, аби дістати мене і вивести із себе, та не дочекаєшся.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 11:18:51 ] - відповісти

Де тихий легіт ніжною печаллю -
Як пестощами - вкриє наяву.

Але файно,друже!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:06:42 ] - відповісти

Щиро дякую, друже! Ти вловив найсокровенніше!))


Отправить
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-04-09 12:26:23 ] - відповісти
Мені до вподоби цей вірш!
Дякую, Ярославе, за щиру чуттєвість і вміння донести
свої почуття до читача!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 15:07:41 ] - відповісти

Спасибі Вам, шановна Вікторіє! Натхнення і гарного настрою)))


Отправить
Володимир Ляшкевич (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 13:35:44 ] - відповісти

О так, симпатичні образи, Ярославе, і гарно увиразнені. Так, ніби самому довелося це пережити. Власне, звідси і , можливо, запитання особистого бачення - "спокою імла" ніби легше читати, хоча і сенсово інше?
Звичайно, хотілося би обійти і друге "вже", але вирішення на кшталт
"І тіні загойдаються прозорі" і далі, потребують дещо іншої будови останнього, досить вдалого рядка.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:23:53 ] - відповісти

Володимире, дуже радий бачити тебе на своїй сторінці, і радий, що щось припало до смаку. Стосовно зауваг, то тут треба добре подумати, помізкувати. Покручу ще в голові ці місця, дякую!))


Отправить
Василь Світлий (Л.П./М.К.) [ 2018-04-09 14:25:54 ] - відповісти

Вдалий вечір, пане Ярославе !
Насолода тиха від прочитаних рядків.
Нових Вам медитативних станів в оспівуванні Прекрасного.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:26:56 ] - відповісти

Щиро дякую, дорогий пане Василю. Раз читач має насолоду од моїх скромних рядків, то я не дарма живу на цьому світі. Радий, що маю однодумця у Вашій особі!))


Отправить
Світлана Ковальчук (Л.П./М.К.) [ 2018-04-09 18:09:40 ] - відповісти

Відчувається музика в цих романтичних рядках.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-04-09 22:28:27 ] - відповісти

Дуже приємно, Світлано. Дякую. Весни Вам у серці натхнення невичерпного.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-19 10:33:12 ]
Заворожує, прекрасна замальовка, дорогий Ярославе! Супер!