ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.08.24 23:14
* 183 *
національна незалежність
народні танці рідний спів
ще поки на правобережжі
живеш одвертий всім усім
природна мов буденна річ
на місці вірнім і почеснім
у радощах або журбі
цей спіх автівок і причепів

Іван Потьомкін
2026.08.24 20:56
***
Випадають з обойми живих.
Наче кулі, свистять імена
І лягають на серце болем.
Нам з тим болем судилось ходить,
Доки безбіль не стане і нашою долею.
Якщо хтось там і грався в життя,
То не ми це були, друже,
І не тому, що відти нема вороття.

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
Mamita (квартон)
Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.
"Матуся" іспанською буде "mamita".
Від згубного сну я повільно відходжу

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Лімерики F 4
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Pteromalus puparum
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про часовиння
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
"Арсіноя. Забута тінь на сходах Артеміди" (продовження 7)
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Собі замість медитації
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
Лютий
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
* * *
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Вода, яка танцює (King Crimson)
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
* 182 *
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
***
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїні мого роману
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Про плавлений сирок, який я купляю в АТБ
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Битва під Бельовом 4-5 грудня 1437 року
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Листи
У далечі зірниць сумує тихе небо,
Вже промені надій не виринуть з імли,
Я знаю, що мої листи дійшли до тебе,
Але до серця твого, мабуть, не дійшли.

Вони, мов кораблі, ржавіють на причалі,
Дрімаючи від дум, забуті на столі,
Лиш світяться із них розчахнуті печалі
І гаснуть без вогню розбурхані жалі.

З плакучої верби спадають краплі суму,
В саду моїх надій трояндам не цвісти,
І болем увійшли в мої бентежні думи
Забуті на столі нечитані листи.

У далечі зірниць згоряє тихе небо,
Вже промені надій не виринуть з імли,
Я знаю, що мої листи дійшли до тебе,
Але до серця твого, знаю, не дійшли.

7485 (від Трипілля) (1979)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:18:31
Переглядів сторінки твору 383
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.782
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:19:08 ]
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 01:33:45 ] - відповісти

А до мого б дійшли, якби їх так писали :)
Давненько не бачились :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 01:56:24 ] - відповісти

О, нарешті. Дякую, пані Любо. Цей вірш поклав О.Білаш на музику. Це - класика моєї юності. Тоді я любив пити напій "Кривава Мері", а тепер треба придумати новий під назвою "Ласкава Чорі". І традиційно пити на поетичних оргіях.., даруйте, зустрічах. Во славу класичної поезії і її покровительки.


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 02:49:00 ] - відповісти

Так це ж просто! Береться справжній абсент, туди додаються стиглі вишні і - готово :)
ПС. А якщо без пані, то взагалі було б чудово :)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 02:50:15 ]

А "Криваву Мері" по-чесному робили? З ножичком? :)


Отправить
Ігор Хо (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 02:06:16 ] - відповісти

Ого, а тут цікаве розповідають. Завжди мав інтерес до того, чим займалися поети старших поколінь))

А вірш класний. Навіть не знаю, що про нього ще можна сказати.


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 06:01:54 ] - відповісти

класична романтика в музиці

пане Ярославе, як це ще до Вас не полінувалися провідати українські філологи, переважно жінки, із заувагою щодо "ржавіти"?
:-)

цікаво, що листи, які ми отримали, але так і не читали, можуть офіційним-звичним словом вважатися "доставленими".. небезпечний момент для майбутнього пошти

:-)

із різними приємними враженнями із свіжістю та подякою, від Вас, бажаючи чудового ранку і дня


Отправить
Василь Степаненко (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 09:14:47 ] - відповісти

Добридень Ярославе!Гарна поезія...


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 09:56:57 ] - відповісти

Прекрасний твір! Дякую.


Отправить
Юлія Фульмес (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 10:04:37 ] - відповісти

А, може, ще є надія? Може, поштар десь загубив серед осінніх листів? Так не хочеться, щоби такому гарному, мужньому і чуттєвому чоловіку трафилась так прикра пригода :(
І мій голосок прийднайте до схвальних!


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-23 11:55:26 ] - відповісти
Виразний приклад української інтимної лірики!
Вибачаюсь за нескромність п. Ярославе, той випадок коли рядки варті почуття?

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-24 01:40:55 ] - відповісти

Ну ось, Любо, і разом придумали рецепт "Ласкавої Чорі". Треба буде спробувати. А "Мері" пили по-чесному, по ножичку наливали горілку на томатний сік у пропорції один до семи приблизно. Є що згадати.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-24 02:10:32 ] - відповісти

Всім дуже дякую за таку "зливу" гарних відгуків і оцінок. Мабуть, такого не удостоївся жоден з попередніх значно зріліших віршів. Що то молодість і свіжість почуття першого кохання. Ще тоді у 1979-му, коли інші мої вірші нещадно кромсали у кількох редакціях газет, цей надрукували 6 періодичних видань без жодної правки, його читав і хвалив Дмитро Павличко. Що ж
таке творче щастя - велика рідкість.
На цей, і ще добрий десяток інших віршів, надихнула мене болгарська дівчина з поетичним іменем Росиця. Вона варта цих віршів. Я бачив її двічі під час поїздки в Болгарію. Пару поцілунків, роз"їхались кожен до себе і все. Два роки писав листи, і коли вони дійшли до її серця, то моє серце вже охололо до неї. Вона навіть не знає про цей та інші вірші.
Їй присвячений і вірш "Струмує смуток із твоїх очей" на моїй титульній сторінці "ПМ", який майстерні опублікували самі, без мене, як кращий вірш переможця конкурсу.
Якби хто переклав їх на болгарську мову, може я спробував би її відшукати. 32 роки минуло. Мені було 16, а їй - 14. Як Ромео і Джульєтті. Може, щось порадите, колеги? Ще раз дякую за відгуки.


Отправить
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-19 13:36:25 ] - відповісти

Є люди, які дуже гарно пишуть, а є люди про кого і для кого пишуть... В цьому випадку виринула мить, коли дві душі цих різних людей стали єдиним...
Та чомусь боляче найчастіше поету...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-19 17:28:26 ] - відповісти

Хтось із класиків казав, що поет - це оголений нерв чи суспільства чи людства, все проходить через його душу. Найважливіше, коли твої почуття знаходять відгук в інших серцях і відлунюють. Дякую, Наті, можливо, Наталю, що не пройшли повз вірш байдуже.


Отправить
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-20 17:41:09 ] - відповісти

Так, зачепило... Сама писала такі листи...
Та коли поетом є дівчина, ситуація трохи інша:)


Отправить
Наті Вінао (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-21 21:40:36 ] - відповісти

Якщо б ваш вірш трапився мені на очі декілька років тому - може б й закінчилося щасливо, а так просто закінчилося... Та деяким історіям треба мати кінець, щоб звільнити місце іншому початку... Згодні?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-24 23:34:43 ] - відповісти

Шкода, що не трапився раніше цей вірш Вам. Але - в кожного своя ситуація, і може, як співає Ю.Антонов: "Новая встреча - лучшее средство от одиночества, но и о том, что было - помни, не забывай". Так що згоден, звичайно.