ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Іван Потьомкін
2026.07.04 19:53
Музика без слів
В одній тональності
плачуть діти всіх національностей,
одні й ті ж сльози,
солоні, невблаганні ллються.
Це музика без слів,
словами не варто відгукнуться.
Ліпше голівоньку притиснуть
і пестить, і мугикать любу маляті пісню.

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
Dichton: The Principle of Dynamic Coherence
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Погляд
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
Вітаю з днем народження Тетяну Левицьку
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Дунайський код
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Розум - то облуда!
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
* 130 *
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Осінні тумани
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
* * *
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 13)
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Сарна
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я і ніч
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Запах
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Катарсис
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Неконтакт. Драматична трагікомедія.
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Не встигли ще сніги зійти -
Весна приходить яснолиця.
В льоду стоять очерети,
Немов нескошена пшениця.

Крізь хмари впали світла скалки,
І враз людський засяяв слід.
Озерні дятли тут - рибалки -
Довбають нерозталий лід.

І віє чимось новим, свіжим,
Мов мука радістю стає,
І обрій хмарку сонцем лиже,
Мов песик руку, що дає.

7517 р. (від Трипілля) (2009)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:14:27
Переглядів сторінки твору 448
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.697
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:15:30 ]
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-07-18 19:14:22 ] - відповісти

"І обрій хмарку сонцем лиже" - гарна замальовка, весняна, уявила як половина берега і річки ще захмарені, а на іншому березі вже сонячно.


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-07-20 03:40:39 ] - відповісти

красиво, лаконічно і свіжо

як на ім&о

всякі вітання


Отправить
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-20 11:11:00 ] - відповісти

...враз людський засяяв слід...?
– той слід хто і де залишив і чому він засяяв ?
будь ласка :)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-22 17:52:24 ] - відповісти

Дорогі друзі, пані Тамаро і пане Сонцемісяцю, дозвольте Вас так називати, щиро дякую за добрі слова і високі оцінки. Натхнення Вам, здоров"я і всіляких гараздів.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-22 17:57:23 ] - відповісти

Людський слід, шановна пані Василино, залишили рибалки, про яких пишеться трішечки нижче, слід на льоду, покритому снігом, а засяяв слід - саме слід, а не те, що Ви мали на увазі - тому, що на нього впали світла скалки. Все описано у вірші. Читайте уважно, будь ласка. А якщо хочеться "підколоти", то можете написати пародію. Ніхто не забороняє.


Отправить
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-07-22 23:55:03 ] - відповісти

Прозрачно, чуть прохладно. И Боже мой, - вот это комментарии... ))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 00:51:55 ] - відповісти

Перші три слова - це про вірш? Ми мало знаємо одне одного - чи не можна розлогіше, якщо Ваша ласка, пані Ондо Лінде? А щодо коментарів - "какой привет - такой ответ" - це все, що я можу Вам сказати.


Отправить
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-07-23 08:40:56 ] - відповісти

Да, про стихотворение.
Четко, почти-красочно (имхо, тут роль красок играют действия - кроме пшеницеподобных камышей - сама такие видела, точное описание), и еще - совсем невразумительно:)) - оно лучше на слух, чем на взгляд (хотя тут со мной очень легко не согласиться:)).


Отправить
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 17:21:12 ] - відповісти

.

Ну, от, приїхали((
Шановний пане Ярославе! Дякую, що розлого пояснили, кому належить слід і чому він засяяв. Вражає ваше проникнення у чужі думки – це я про ось це – "саме слід, а не те, що Ви мали на увазі". ...Але на всяк випадок спробую детальніше «розшифрувати» свій попередній коментар. Я мала на увазі, що вислів «засяяв людський слід» у доволі відшліфованому творі виглядає якось шершаво. По-перше, я не уявила, що лід засипаний снігом, здалося. Що виблискувати може вся крига. Далі: рибалки – у множині, отже – сліди; якщо ж уже читач мав би здогадатися, що це сліди рибалок, то в такому випадку не треба уточнювати, що це людські, а не, припустимо, звірині сліди. Тобто, я хотіла звернути Вашу увагу, що з цим рядком можна би попрацювати. І все. Ви ж самі не раз наголошували: кому багато дано, з того багато і вимагається, і підкреслювали, що Вам таки багато дано у поезії, отже…
Підколювати Вас я не мала на увазі, не вважаю це конструктивним. Пародії писати не вмію, і не пробувала ніколи. Для справжніх пародій, мистецьких, треба мати більший дар, по-моєму, ніж для ліричних творів.
Визнаю, що переоцінила Вашу здатність сприймати пораду у дещо жартівливому тоні. «Знаю, що Ви - достатньо мудрий, щоб не образитись не критику» А це навіть і не критика була. Отож прошу вибачення, що занадто по-дружньому сформулювала зауваження до твору.
Боюся, що не втримаюся надалі, кортітиме коментувати Ваші твори – тому, можливо, буде доцільніше, якщо заблокуєте Ваші сторінки для моїх відвідин, щоб надалі не було таких непорозумінь… Як кажуть, нема людини – нема проблеми.
Якщо я бачу абсолютно безпорадний твір – я не робитиму ніяких зауважень авторові. Якщо ж у гарному творі щось псує, НМСД, картину – хочеться звернути увагу автора на це. Інколи у сірому творі є цінна блискітка – тоді теж хочеться звернути на неї увагу.
Сподіваюся, що ніхто не поскаржиться на ПМі, що я когось підколювала чи ображала – у всякому разі, за півтора року мого перебування тут Ви виявилися першим. Мені дуже прикро.

А щойно звернула увагу, як відреагував Влад на зауваження Чорнявої Жінки з приводу пелюстки ромашки … Молодець.
А при читанні Вашого твору на думку мені прийшов прекрасний вірш. Ось цей.


Річний пісок слідок ноги твоєї
І досі ще – для мене! – не заніс…
Тремтить ріка, і хилиться до неї
На тому березі ріденький ліс…
Не заблукають з хуторів лелеки, –
Хіба що вітер хмари нажене…
О друже мій єдиний, а далекий,
Який тут спокій стереже мене!

Немов поклала ти мені на груди
Долоні теплі, і спинилось все:
І почуття, і спогади, і люди,
І мертвий лист, що хвилями несе…
Немов ласкаві вересневі феї
Спинили час, – і всесвіт не тече…
І навіть цей слідок ноги твоєї
Вже не хвилює серця і очей…
Бо я дивлюсь і бачу: все навіки
На цій осінній лагідній землі,
І твій слідок малий – такий великий.
Що я тобі й сказати б не зумів!
…………………..
Гадаю, автора знаєте.


Отправить
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-23 17:23:07 ] - відповісти

Ойойой, вийшло не просто багато, а занадто багато :))
Вибачайте, що "засмітила" Вашу сторінку. :((


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-24 03:15:51 ] - відповісти

Шановна Ондо Лінде! Дякую за розлогіший коментар і оригінальний погляд на мій вірш. Мені з Вами важко сперечатись, бо збоку видніше. Ви - сильна поетеса, я читаю Ваші твори, але поки що не наважуюсь їх коментувати - занадто ми різні. Треба трохи часу, щоб звикнути. У Вас щось є скандінавське і в манері писати і коментувати, і у псевдонімі. Так і згадується "Песня варяжского гостя" М.Римського-Корсакова, Кай і Герда, і печера гірського короля у Гріга, "Пер Гюнт" і Один - Бог...


Отправить
Ондо Линдэ (Л.П./М.К.) [ 2009-07-24 11:09:12 ] - відповісти

0_0... Скандинавия?:)) - интересно.
А Ондолиндэ - квенийский вариант названия Гондолина, града Тургона из Сильмариллиона (Дж.Р.Р.Т.). В переводе "камень-колокол".


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-07-24 03:53:37 ] - відповісти

У нас з Вами дивно складається, Василино. Спершу ішла хвиля взаємних захоплень, а потім - критична хвиля, особливо з Вашого боку в мій. От і подумалося, що вимальовується тенденція негативного ставлення взагалі до автора. Думав, що можливо в цьому винні мої критичні вірші на адресу прекрасної статі, і Ви - одна з тих, хто мстить. Якийсь від Вашого коментаря останнього йшов різкий наказовий, навіть зверхній тон. А це ж відчувається підсвідомо.
От уже в поясненні розлогому тон інший, і, відповідно, реакція теж буде інша. Думаю, Ви вже розібралися із слідом людським. Не бачу поки що потреби допрацювувати рядок. Мені здається, що все там на місці. А от Молодіду треба попрацювати.
Дякую за вірш, дуже гарний, на свій сором, не знаю, кому він належить. У нас багато гарних поетів. Всіх прочитати не встигаєш. Буду вдячний, якщо скажете. Всього доброго!


Отправить
Василина Іванина (М.К./М.К.) [ 2009-07-31 17:39:33 ] - відповісти

***Мстити ??? християни не мстять навіть ворогам :)
А Вам – за що? Я не маю право оцінювати Ваше ставлення до прекрасної статі, це Ваша особиста справа.

А мої зауваження (не тенденція негативного ставлення)стосувалися тільки віршів. Інша справа, що ці зауваження були не офіційно сформульовані, а дружньо-жартівливо. і це справді моя вина. Але зверхності і різкості я в них ніколи не вкладала.
При першому ж прочитанні Вашого твору мені пригадався цей вірш Плужника. І справді, там все на місці.:))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 13:00:50 ] - відповісти

Ну що ж, от і порозумілися. Не дивуйтесь на таку мою реакцію, я надмірно ранимий буваю, тому так реагую. Врешті, тут спілкуючись, ми пізнаємо одне одного, тому буду знати, що таке Ваше сприйняття було моїх віршів. Пишіть відгуки і надалі, і не зважайте не те, що вразливий, переживу якось. Дякую за увагу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-13 13:04:12 ] - відповісти

Ондо, дякую за роз"яснення. Ви і Ваша творчість для мене - як нова зірка у вечірньому небі, яку відкривають для себе спостерігачі обсерваторій.


Отправить
Андрій Олеськів (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-05 10:55:43 ] - відповісти
Після цих рядків одразу запахло весною, але до неї ще далеко:)Чудово

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-14 00:48:27 ] - відповісти

Дякую, Андрію. Дай Бог, дочекаємось.