ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
MAMITA (квартон)

"Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Морський минає відпочинок,
Відпустки коротенький вік,
І сум легенький безпричинно
Захмарив промені повік.

Свинцева стала моря синява
І дощ по брижах бубонить:
"Пора до Києва, пора до Києва" -
Вагон у рейки стукотить.

Поїду я назустріч осені -
Бувай же, літечко ясне...
І романтична Феодосія
Прощально хвилею змахне!

7517 р. (від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:29:32
Переглядів сторінки твору 381
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.762
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:30:10 ]

Ліна Масляна (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-21 10:22:02 ] - відповісти

Треба подружці подарувати цю поезію: вона саме з Феодосії повертається...


Отправить
Тамара Шевченко (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-21 14:18:14 ] - відповісти

Так, поїзд вже наближається до осені.
Сподобалось: "І романтична Феодосія
Прощально хвилею змахне!"


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 16:36:25 ] - відповісти

Дякую, дівчата. Ліно, якщо Ваша подруга ще у Феодосії, то повідомте їй, хай зайде у арт-кафе "Антресоль". Там грають класичну і сучасну музику під фортепіано і віолончель або скрипку, і є кімната зі старовинними етажерками з книгами, де бувала Марина Цвєтаєва. Стоять її книги і С.Єсеніна. Там чудова обстановка мистецька: лампи із старовинними абажурами, на стінах картини, а вгорі модерні люстри, там можна гарно поїсти і недорого. І можна влаштовувати поетичні вечори і продавати книги. Йти туди від вокзалу, якщо стояти до нього обличчям, праворуч метрів п"ятсот. Воно в кінці алеї, де стоїть пам"ятник піонеру-герою Віті Коробкову і Героям морських битв Великої Вітчизняної.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 16:39:12 ] - відповісти

Тамаро, я гадаю, хоч поїзд наближається до осені, але літо нашого життя ще триває.


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-22 01:25:37 ] - відповісти

Просто дивуюся - скільки передчуття осені навіває різних думок різним людям! А у Вас - такі прості, теплі, добрі слова - прекрасно передають цей настрій! Приємно, що немає "тягаря відчуття осені" від Ваших рядків!


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-08-28 14:58:15 ] - відповісти

чудові кораблі у Феодосії

:-)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-28 15:05:54 ] - відповісти

і зелений маестро все дивиться на море :)


Отправить
Чорнява Жінка (М.К./М.К.) [ 2009-08-28 19:13:26 ] - відповісти

про всяк випадок уточнюю: мався на увазі пам"ятник Айвазовському :)
Рада знову Вас зустріти, пане Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-01 17:34:15 ] - відповісти

Кораблі там є досить романтичні, що приваблює. Дякую, що завітали, пане Сонцемісяцю.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-01 17:39:35 ] - відповісти

Вітаю, Любо! Я знову був у галереї Айвазовського. Які картини! Я собі сканував на робочий стіл. І тепер милуюсь постійно. А яка акустика в галереї! Там для співака - рай. Хоч би раз в житті там заспівати!