ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.02 05:30
Як ґрунт підготувати,
Щоб мати врожаї, –
Розказують вдвадцяте
Учителі мої.
Відомо їм достоту,
Коли пора якраз
Уже іти полоти,
Чи підгортати час.

Юрій Лазірко
2025.07.02 03:14
Залишайсі на ніч - мій Сірко
Відхлепоче ті з рук мольоко,
Схочуть кури курчати "ко-ко"
На підстилках у стиль ро-ко-ко!

Я тебе на руках донесу,
Прополощу в миднице красу,
Покрою нам на двох кубасу,

Федір Паламар
2025.07.01 23:57
Розхожими були Патерики
Про кельників німих і бісогонів –
Тоді миряни різні залюбки
Рівнялись показово на канони.

Опісля настає період хронік:
Походи, розкоші, повстання мас,
Прославлені в суспільній обороні –

Леся Горова
2025.07.01 22:02
На екватор вмощені небесний
Зір липневих квітнуть едельвейси.
Космосу похитує їх вітер.
Там десь паленіє Бетельгейзе.
В Оріоні - зоряна імпреза!
Наднова народжується світу!

Багрянисто зірка догорає,

Борис Костиря
2025.07.01 21:47
Багато людей думають:
куди зник поет?
Куди він дівся
із літературного поля?
Його немає в соцмережах,
у "Фейсбуці", " Телеграмі",
його телефон
не відповідає.

Данько Фарба
2025.07.01 21:21
Якщо ти хочеш проковтнути це -  вперед. 
Я краще все перетворю на сміх і попіл. 
Забуду ключ від усіх своїх дверей. 
Розмножу гнів неприйняття на сотні копій.

Закриюся від натовпу плащем. 
Пройду як ніж через вершкове масло. 
Залишуся заручни

Іван Потьомкін
2025.07.01 13:52
Хоч було вже пізно,
В крайню хату до ворожки
Якось Чорт заскочив:
«Розкажи, люба небого,
Тільки правду щиру,
Що говорять тут про Бога
І про мене, звісно?
Прокляли, мабуть, обох

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Осанна Природі
Ізнов природа розквітає,
Буйніє скрізь її краса,
Й веселкою над небокраєм
Душа від щастя зависа.

І на оцім пахучім лоні,
Відчувши свіжість ніжних трав,
Я сам стрибаю, ніби коник
Від радості поміж отав.

В кущах шмигають темні ласки,
Он білка зиркнула з дупла...
Прадавня таємничість казки
Зелені луки сповила.

Озерні плеса грають сріблом,
То свій невидимий смичок
Веде по хвилях-струнах вітер,
І ловить душі на гачок.

А хтось над берегом з вудками
Додому йти не поспіша,
Бо риба водить поплавками -
В рибалки тенькає душа.

Осанною природі дикій -
Звучить, розвіявши печаль -
Зозулі терція велика -
Бетховенівська пастораль.

І заяснілі теплі води
Вбирають сонячні меди...
Цей гімн козацької свободи -
Нехай звучить всім нам завжди!

15 серпня 7517 р. (від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:32:08
Переглядів сторінки твору 258
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:32:43 ]
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-21 23:30:14 ] - відповісти

Якби тим травам ймення - "гречка",
Було б ще краще від отав!
І наш герой (ліричний, гречний)
Іще б завзятіше стрибав! :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 23:58:33 ] - відповісти

Уже й Італія не гріє,
Комусь я Альпи ті віддам -
Замордувала ностальгія
По українським козакам!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-22 01:17:50 ] - відповісти

Ваш вірш підчепив мою душу на гачок, пане Ярославе! Здається, це гімн не просто козацької свободи, а й Любові до Природи!


Отправить
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-08-22 14:48:01 ] - відповісти

Від такої краси і справді "тенькає душа"
і дуже хочеться туди,
де таємничі "теплі води
вбирають сонячні меди"
Дякую, Ярославе за гарний настрій!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-23 15:26:23 ] - відповісти

Дуже радий що мої вірші ловлять душі і дарують гарний настрій. Мабуть, для поета немає більшого щастя, коли читаєш такі відгуки. Дякую, що відгукнулися, дорогі коліжанки.


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-01 16:53:37 ] - відповісти

"...То свій невидимий смичок
Веде по хвилях-струнах вітер,
І ловить душі на гачок..." - особливо сподобалось.



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-01 17:25:58 ] - відповісти

Дуже дякую, Ель. Натхнення Вам, давно не читав Ваших нових віршів. Загляну.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 14:30:13 ] - відповісти
Справді, величний гімн ЇЇ ВЕЛИЧНОСТІ ПРИРОДІ!

Але у мене є лише одне запитання: -
Чи не вважаєте Ви, що слова "хай" і "нехай" є протилежними за значенням?
Якщо слово "хай" (у граматиці - формотворча частка наказового способу) стверджує, щоб саме так сталося, то слово "НЕхай" (частка того ж розряду) все заперечує?

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:04:04 ] - відповісти

Може, Ви й маєте рацію, пані Оксано! Ніколи над
цим, якщо чесно, не замислювався!