ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
Чи навігаціям навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Осанна Природі
Ізнов природа розквітає,
Буйніє скрізь її краса,
Й веселкою над небокраєм
Душа від щастя зависа.

І на оцім пахучім лоні,
Відчувши свіжість ніжних трав,
Я сам стрибаю, ніби коник
Від радості поміж отав.

В кущах шмигають темні ласки,
Он білка зиркнула з дупла...
Прадавня таємничість казки
Зелені луки сповила.

Озерні плеса грають сріблом,
То свій невидимий смичок
Веде по хвилях-струнах вітер,
І ловить душі на гачок.

А хтось над берегом з вудками
Додому йти не поспіша,
Бо риба водить поплавками -
В рибалки тенькає душа.

Осанною природі дикій -
Звучить, розвіявши печаль -
Зозулі терція велика -
Бетховенівська пастораль.

І заяснілі теплі води
Вбирають сонячні меди...
Цей гімн козацької свободи -
Нехай звучить всім нам завжди!

15 серпня 7517 р. (від Трипілля) (2009)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:32:08
Переглядів сторінки твору 321
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 10:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:32:43 ]
Світлана Луцкова (Л.П./М.К.) [ 2009-08-21 23:30:14 ] - відповісти

Якби тим травам ймення - "гречка",
Було б ще краще від отав!
І наш герой (ліричний, гречний)
Іще б завзятіше стрибав! :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-21 23:58:33 ] - відповісти

Уже й Італія не гріє,
Комусь я Альпи ті віддам -
Замордувала ностальгія
По українським козакам!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-08-22 01:17:50 ] - відповісти

Ваш вірш підчепив мою душу на гачок, пане Ярославе! Здається, це гімн не просто козацької свободи, а й Любові до Природи!


Отправить
Наталя Терещенко (М.К./М.К.) [ 2009-08-22 14:48:01 ] - відповісти

Від такої краси і справді "тенькає душа"
і дуже хочеться туди,
де таємничі "теплі води
вбирають сонячні меди"
Дякую, Ярославе за гарний настрій!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-23 15:26:23 ] - відповісти

Дуже радий що мої вірші ловлять душі і дарують гарний настрій. Мабуть, для поета немає більшого щастя, коли читаєш такі відгуки. Дякую, що відгукнулися, дорогі коліжанки.


Отправить
Зоряна Ель (Л.П./М.К.) [ 2009-09-01 16:53:37 ] - відповісти

"...То свій невидимий смичок
Веде по хвилях-струнах вітер,
І ловить душі на гачок..." - особливо сподобалось.



Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-01 17:25:58 ] - відповісти

Дуже дякую, Ель. Натхнення Вам, давно не читав Ваших нових віршів. Загляну.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-10-15 14:30:13 ] - відповісти
Справді, величний гімн ЇЇ ВЕЛИЧНОСТІ ПРИРОДІ!

Але у мене є лише одне запитання: -
Чи не вважаєте Ви, що слова "хай" і "нехай" є протилежними за значенням?
Якщо слово "хай" (у граматиці - формотворча частка наказового способу) стверджує, щоб саме так сталося, то слово "НЕхай" (частка того ж розряду) все заперечує?

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-10-20 02:04:04 ] - відповісти

Може, Ви й маєте рацію, пані Оксано! Ніколи над
цим, якщо чесно, не замислювався!