ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.24 06:25
Сонця подихи гарячі
Так прогріли злеглий сніг,
Що від болю він аж плаче
Та спливає із доріг.
І брудними потічками
Наповняє рівчаки, -
І вузенькими струмками
Проникає до ріки.

Іван Потьомкін
2026.03.23 21:20
Якщо не в пекло Господь мене спровадить,
а дасть (бозна за віщо) право обирати,
як маю жити в потойбічнім світі,
не спокушуся ні на рай, змальований Кораном ,
ні на таке принадне для смертних воскресіння
(на подив родині й товариству).
Ні, попрошу

Олена Побийголод
2026.03.23 15:48
Михайло Рудерман (1905-1984; народився й провів юність в Україні)

Ти лети з дороги, птице,
звіре, й ти з дороги йди:
Бачиш, хмара клубочиться,
коні швидко мчать сюди!

І поціливши з нальоту

Охмуд Песецький
2026.03.23 13:23
Вони у згадах не для втіхи –
Квартири наймані й кутки.
Скоріше це сигнальні віхи
В руслі життєвої ріки.

Лимани, плеса та причали,
Протоки, створи та буї...
А судноплавству не навчали

Борис Костиря
2026.03.23 11:25
Я так хотів
упіймати за хвіст ящірку.
Ящірку як остаточний сенс.
Ящірку як остаточний смуток.
Ящірку як Істину,
яка вислизає від нас,
як остаточний голос космосу,
як видимість прозріння,

Юрій Гундарів
2026.03.23 09:36
Допоки є мама у сина,
він ще дитина.

Вона зрозуміє все і пробачить -
дихати легше наче.

…Життя накручує коло за колом…
Чую: у відчинене весняне вікно

Віктор Кучерук
2026.03.23 07:25
Мене зустріли, як належить
Стрічати, певно, короля,
Бо, наче Ейфелева вежа,
Звелась принадно сулія
Понад закусками в тарелях
На переповненім столі
В гостинній змалечку оселі,
В моєму рідному селі...

Ірина Вовк
2026.03.22 23:00
замість ПІСЛЯМОВИ) Тепер вони троє – мати та її соколи – спочивають у безіменних могилах, але їхні душі щоночі повертаються до Свято-Іллінської церкви, де колись Розанда присягала Тимошеві на вірність.

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Річці Либеді
І

Бетоном скута, схована від ока,
Дворів охвістя омиваєш ти,
Примушена забруднені нести
Аж до Дніпра вузькі свої потоки.

Зміліли води, русло нешироке,
Всі написи понищили кати
З ім"ям твоїм! Ні, мусим віднайти
Ми Либеді історію глибоку.

На неї летаргія забуття
Повільно, тихо, неухильно діє,
Розважмо все й зробімо до пуття -

З канави річку - серце хай радіє,
Розширмо, повернімо ди життя,
Хай чистою в Славуту либедіє.

7504 р. (від Трипілля) (1996)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:26:49
Переглядів сторінки твору 325
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 10:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:27:19 ]

Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 00:08:41 ] - відповісти

На неї летаргія забуття
Повільно, тихо, неухильно діє...

А, здається, ця летаргія діє на всю історію України.
Сподобалося!


Отправить
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-08-18 00:23:50 ] - відповісти

Не пам'ятаю, у Японії наче, річечку посеред міста з каналізації звільнили, деревами обсадили... Нам би так.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-18 00:34:06 ] - відповісти

Пам"ятаю, у 80-х роках у Японії була публікація про Україну, що там є річка Дніпро, і що там, уявляєте, люди навіть можуть купатися. Тоді, мабуть, у Японії не було жодної чистої річки. А тепер, очевидно, пішов процес очищення, а у нас іще продовжується забрудення. Бо Ви б бачили, Тетяно, що там плаває. Всі відходи зливають.


Отправить
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 00:56:20 ] - відповісти

На днях проїжджала повз Дніпро. У вагоні метро було досить мало людей, тож крізь усі вікна можна було дивитися. І перше враження, яке виникло - перехоплює дух. Така велич і краса! А потім аж сльози підступили, коли почала пильніше вдивлятися у воду: скільки бруду там плавало...
Але хочу сказати, що у нас в Ірпені була майже всохла і сміттям запливла річка Бучанка. І як я приємно здивувалася одного разу, коли побачила, що її почали очищати! І таки очистили!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-18 00:39:18 ] - відповісти

Дякую, Катю, хоч історія України багато в чому відроджується - Кам"яна Могила, Конотопська битва, вечори пам"яті гетьмана Мазепи на державному рівні з участю президента України. Відроджується язичництво - справжня українська віра. На день Незалежності у Києві ставитимуть статую Перуна, там, де його скинули у Дніпро вороги нації. От якби і до Либеді руки дійшли.


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 09:08:39 ] - відповісти
Дай Боже, пане Ярославе, щоб дійшли таки руки... Пам'ятаю цю річечку, переїжджали її на трамваї з Московської площі, коли їхали в інститут. Ще до тепер мені болить старий Київ - затишний, домашній, рідний. Там я, провінційна дівчина, завжди почувала себе як вдома... Тепер, вірите, чомусь у Київ не тягне, після його "європизації". Дуже гарний твір.Дякую.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-18 23:18:07 ] - відповісти

Київ - агресивно-нахабний часто, але є і тут свої острівки духовності.