ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Ляшкевич
2026.07.04 16:15
I How Local Harmony Becomes a Contour of Metaharmony The Image of the Work: From a Creative Method to an Aesthetic–Philosophical Category The foundation of traditional artistic creation, in most cases, is the aspiration toward an integral unity—whet

Борис Костиря
2026.07.04 13:59
Я не хочу дивитись в обличчя абсурду,
У обличчя сатира із масками суті.
Ти не знайдеш коштовне вино в каламуті.
Калі-юга танцює зневірену сутінь.

Хочу правді дивитись в обличчя криваве.
Хай воно проростає крізь хащі і трави,
Крізь морозну погоду,

Артур Курдіновський
2026.07.04 13:43
липня народилася видатна українська поетеса Тетяна Левицька.
Дорога Тетяно! Від щирого серця вітаю Вас із днем народження! Зичу Вам міцного здоров'я, невичерпного натхнення, гармонії в душі. А ще бажаю Вам, щоб жодне побажання Ваших ворогів ніколи не зб

Охмуд Песецький
2026.07.04 12:39
Зшитого за незнаними лекалами,
мене подумки заносить у петлі річки,
чиє ім'я – Дунай або Мозель.
Напевно, для відчаю й каяття
таких поворотів досить,
але це мій фатум –
долати і таку дорогу.
Потік петляє, мов генний код,

Вячеслав Руденко
2026.07.04 12:27
Гвинтики і шайби,
Кручені тунелі,
Паничі кручені,
Байки і казки.
Руки, наче вила,
Губи тонкі, вчені,
Тінь ресентименту
Зваблють вовки.

хома дідим
2026.07.04 10:49
поліція моралі
міліція скорботи
мене не помічали
я брав порядні ноти
нот усього дванадцять
апостолів так само
євангеліє збацать
із греком іоанном

Тетяна Левицька
2026.07.04 09:57
Пливуть за роками
Осінні тумани
У каламутну безодню небес.
Вже дихає в спину
Доба часоплину,
І тесля вистругує з ясена хрест.

Небіжчики кличуть

Віктор Кучерук
2026.07.04 07:56
За мною вслід плететься щодоби,
Знесилене неспинною ходою, -
Усе оте, що я уже зробив
У вічній боротьбі з самим собою.
Минулим справам не веду лічби,
Просиджуючи цілі дні за чаєм, -
Лише в думках з'являється "якби",
Та і "чому" нікуди не зника

Ірина Вовк
2026.07.04 05:44
Розділ XІV: ПОПІЛ СИРИНА* ТА ВІЧНІСТЬ НА ПЕРГАМЕНТІ 1075 рік. Париж. Палац Сіте. Король Філіп І, уже зрілий і могутній володар, сидів за великим дубовим столом, заваленим хартіями. Поруч із ним стояла Анна. Рауля вже не було на цьому світі – він пішов

Ванда Савранська
2026.07.03 22:45
На відстані руки,
Немов застигли в русі,
Стоять мої батьки,
Бабусі, прабабусі...
Всього десятки літ -
Так мало проминуло!
Дивлюся їм услід,
В моє близьке минуле.

Роксолана Вірлан
2026.07.03 20:00
Говори до мене тонкосердно -
знаками столітньої кори,
наче би усі слова - безсмертні...
нетутешньо й дивно говори.

Вигляну довірливо з- за древа,
трісне під копитцем чорний сук.
Чи стрілець ти, чи зальотна мева?

Артур Курдіновський
2026.07.03 14:10
Я з балкону дивлюся на темний проспект.
Він похований вкотре бездонною ніччю.
Сам собі я уламок надії позичу -
Не побачу його у монокль і лорнет.

Як би містом нічним прогулятись хотів!
А ще краще - метро! А ще краще - трамваєм!
Тільки стукає серц

Борис Костиря
2026.07.03 12:55
Вдихаю душу очерету,
Вдихаю пахощі зими.
Зникома посмішка скелета
Народить епоси землі.
Лиш у потужності стилета
Відчую подихи в імлі.

Такий старезний, аж прадавній,

Олег Герман
2026.07.03 11:55
Нехай гнітить невиплаканий жаль
І слово запізніле ранить груди.
Ми просто люди — помилкові люди,
Що дивляться крізь темряву у даль.

Ілюзії, підпалені мовчанням,
Розвіяв вітер попелом ущент.
Та з цих безглуздих, непотрібних жертв

Юрко Бужанин
2026.07.03 10:33
Пізнім вечором похожим
Літератор йшов додому.
Настрій мав прекрасний, схоже,
Щось наспівував знайоме.
Презентації щоденні -
Тріумфальні, фантастичні!
І овації шалені
До вершин письменства кличуть!

Віктор Кучерук
2026.07.03 06:56
Із глибокої криниці
Зачерпну відром водиці
І нестерпну спрагу прожену, -
Обмочивши трохи вуса,
Сам вдоволено нап'юся,
Потім дам напитися коню.
Після довгої дороги,
Хай спочине прудконогий
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Інна Момотюк
2026.07.04

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Річці Либеді
І

Бетоном скута, схована від ока,
Дворів охвістя омиваєш ти,
Примушена забруднені нести
Аж до Дніпра вузькі свої потоки.

Зміліли води, русло нешироке,
Всі написи понищили кати
З ім"ям твоїм! Ні, мусим віднайти
Ми Либеді історію глибоку.

На неї летаргія забуття
Повільно, тихо, неухильно діє,
Розважмо все й зробімо до пуття -

З канави річку - серце хай радіє,
Розширмо, повернімо ди життя,
Хай чистою в Славуту либедіє.

7504 р. (від Трипілля) (1996)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-22 03:26:49
Переглядів сторінки твору 369
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.800
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-22 03:27:19 ]

Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 00:08:41 ] - відповісти

На неї летаргія забуття
Повільно, тихо, неухильно діє...

А, здається, ця летаргія діє на всю історію України.
Сподобалося!


Отправить
Тетяна Роса (Л.П./М.К.) [ 2009-08-18 00:23:50 ] - відповісти

Не пам'ятаю, у Японії наче, річечку посеред міста з каналізації звільнили, деревами обсадили... Нам би так.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-18 00:34:06 ] - відповісти

Пам"ятаю, у 80-х роках у Японії була публікація про Україну, що там є річка Дніпро, і що там, уявляєте, люди навіть можуть купатися. Тоді, мабуть, у Японії не було жодної чистої річки. А тепер, очевидно, пішов процес очищення, а у нас іще продовжується забрудення. Бо Ви б бачили, Тетяно, що там плаває. Всі відходи зливають.


Отправить
Катруся Матвійко (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 00:56:20 ] - відповісти

На днях проїжджала повз Дніпро. У вагоні метро було досить мало людей, тож крізь усі вікна можна було дивитися. І перше враження, яке виникло - перехоплює дух. Така велич і краса! А потім аж сльози підступили, коли почала пильніше вдивлятися у воду: скільки бруду там плавало...
Але хочу сказати, що у нас в Ірпені була майже всохла і сміттям запливла річка Бучанка. І як я приємно здивувалася одного разу, коли побачила, що її почали очищати! І таки очистили!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-18 00:39:18 ] - відповісти

Дякую, Катю, хоч історія України багато в чому відроджується - Кам"яна Могила, Конотопська битва, вечори пам"яті гетьмана Мазепи на державному рівні з участю президента України. Відроджується язичництво - справжня українська віра. На день Незалежності у Києві ставитимуть статую Перуна, там, де його скинули у Дніпро вороги нації. От якби і до Либеді руки дійшли.


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-08-18 09:08:39 ] - відповісти
Дай Боже, пане Ярославе, щоб дійшли таки руки... Пам'ятаю цю річечку, переїжджали її на трамваї з Московської площі, коли їхали в інститут. Ще до тепер мені болить старий Київ - затишний, домашній, рідний. Там я, провінційна дівчина, завжди почувала себе як вдома... Тепер, вірите, чомусь у Київ не тягне, після його "європизації". Дуже гарний твір.Дякую.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-08-18 23:18:07 ] - відповісти

Київ - агресивно-нахабний часто, але є і тут свої острівки духовності.