ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.06 22:19
Заблукав я в епохах минулих.
Я усюди, та тільки не тут.
У віках призабутих, заснулих
Я шукаю одвічний статут.

Я поринув у первісні глиби,
В манускрипти у пилу століть.
Я шукаю священної риби,

Богдан Манюк
2025.12.06 15:04
З екрана телевізора в кімнату навпроти долинав голос американського президента Джо Байдена — трохи хриплий і, як завше, спокійний. «Чи не щовечора чую застереження? — подумав Згурський, за звичкою вибираючи книгу для читання з сотень придбаних. — Невже з

С М
2025.12.06 05:21
уже була ніч спекотна довга літня
наскільки сягав мій зір
о оттак-от
а моє серце десь у
зимовому зимному штормі
оу моя люба як нам знайтись?
як то знайтись бейбі?
як то знайтись?

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Українська мова в Києві
Осінній дощ. Чистіший від сльози,
Іде, іде і ледве, ледве змочить,
П"янить повітря, ніби щось пророчить,
Я ж хочу так напитися грози.

Ти де, грозо-о-о?! Минаю сотні зваб,
Біжу, аж листя падає з каштанів,
І тільки чути: кап-кап-кап-кап-кап -
У небі мов закручує хтось крани.

7485 р. (Від Трипілля) (1979)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 03:35:35
Переглядів сторінки твору 288
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.06 11:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 03:35:45 ]
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:00:46 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе!
Цікавий вірш!
"І тільки чути: кап-кап-кап-кап-кап -
У небі мов закручує хтось крани", = гарний образ.
Але чомусь не допетрала назву... :)
З теплом,
Тетяна


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 19:07:12 ] - відповісти

Алегорично віртуозно гучно, пане Ярославе

відлуння одразове-зразкове

з повагою

С*


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 19:09:56 ] - відповісти
Дуже гарна, образна картинка осіннього дощу.

(Але - назва вірша?
чомусь мені не поєднується із змістом.
Може, ненароком, якась одруківочка?)
З найкращими побажаннями,
Оксана




Отправить
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:11:13 ] - відповісти

...ех!!! і-і-і-і так проситься - "відкручує"... на всю потужність ті крани грозові відкрутити - змити чистим дощем усю гидь... ой... ну вибачте, надто переповнюють почуття буденні... Гарний вірш!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 19:26:03 ] - відповісти

Ярославе! Відкручуєм крани до упору! Яке там- кап!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:40:57 ] - відповісти

Так, Вітре! І як співає Чубай: "по русифікованих містах" усіх теж!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:27:22 ] - відповісти

Пані Тетяно й Оксано! Дощ - це образ мови. У Києві 30 років тому мовні крани закручували, а тепер потроху відкручують, як правильно зрозуміли Сонцемісяць і пані Людмила! Ось так, приблизно.
Дякую всім за відгуки.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 19:33:09 ] - відповісти
Тоді за такий образ - 6 балів!
А я, на превеликий сором, "не догнала".
Прошу мені вибачити.

Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:40:06 ]

Так, пане Ярославе, Ваші вірші треба читати поміж строф. Дякую за пояснення :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:42:48 ]

Дякую, пані Оксано! В застійні роки доводилося освоювати Езопову мову.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:43:54 ] - відповісти

Радий, що завітали, Тетяно!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 00:31:03 ] - відповісти

Погоджуюся з Вітром! А з автором - безсумнівно. Теж хочу тієї грози-и-и-и! Але навіть і кап-кап багатьох лякає (холодні краплини за комір дорогого костюмчика - бр-р-р) Перепрошую за такі асоціації. Дякую за гарну справу!


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 00:51:37 ] - відповісти

Чудово, пане Ярославе.
Закінчення - просто "напавал".
Ось люблю - коли так несподівано!
З повагою,
ЛЮ


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 09:16:03 ] - відповісти
Ніколи б не подумала, що ця тема буде актуальною і для Тернополя... Але, нещодавно чекала знайомого на вулиці нашого обласного центру і, напротязі 20 хвилин, чула тільки російську мову від перехожих. ЖАХ! Може і у нас хтось вже тишком-нишком крани закручує?..Нам теж, виявляється, здалося б проливного дощу та грози, пане Ярославе.Дякую за чудового вірша.

Отправить
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 11:33:13 ] - відповісти

Чудовий вірш - навіть без назви, хоча з нею набагато глибший!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 22:27:53 ] - відповісти

Олесю, Юрію, Патаро, Віталію, сердечно дякую за відгуки. Всім зичу натхнення і здоров"я.


Отправить
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 00:41:48 ] - відповісти

Гірка реальність наша, мов полин.
Ковток свободи нам затьмарив очі.
Чи гіркоту розмиє часу плин?..
А ДОЩ змиває дні , змиває ночі...
Ярославе, сильно, зрозуміло і локанічно у Вас написалося.( А в мене ДОЩ , як час)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 22:11:35 ] - відповісти

Дякую, пане Богдане, почитаю!