ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Українська мова в Києві
Осінній дощ. Чистіший від сльози,
Іде, іде і ледве, ледве змочить,
П"янить повітря, ніби щось пророчить,
Я ж хочу так напитися грози.

Ти де, грозо-о-о?! Минаю сотні зваб,
Біжу, аж листя падає з каштанів,
І тільки чути: кап-кап-кап-кап-кап -
У небі мов закручує хтось крани.

7485 р. (Від Трипілля) (1979)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 03:35:35
Переглядів сторінки твору 272
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 03:35:45 ]
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:00:46 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе!
Цікавий вірш!
"І тільки чути: кап-кап-кап-кап-кап -
У небі мов закручує хтось крани", = гарний образ.
Але чомусь не допетрала назву... :)
З теплом,
Тетяна


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 19:07:12 ] - відповісти

Алегорично віртуозно гучно, пане Ярославе

відлуння одразове-зразкове

з повагою

С*


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 19:09:56 ] - відповісти
Дуже гарна, образна картинка осіннього дощу.

(Але - назва вірша?
чомусь мені не поєднується із змістом.
Може, ненароком, якась одруківочка?)
З найкращими побажаннями,
Оксана




Отправить
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:11:13 ] - відповісти

...ех!!! і-і-і-і так проситься - "відкручує"... на всю потужність ті крани грозові відкрутити - змити чистим дощем усю гидь... ой... ну вибачте, надто переповнюють почуття буденні... Гарний вірш!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 19:26:03 ] - відповісти

Ярославе! Відкручуєм крани до упору! Яке там- кап!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:40:57 ] - відповісти

Так, Вітре! І як співає Чубай: "по русифікованих містах" усіх теж!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:27:22 ] - відповісти

Пані Тетяно й Оксано! Дощ - це образ мови. У Києві 30 років тому мовні крани закручували, а тепер потроху відкручують, як правильно зрозуміли Сонцемісяць і пані Людмила! Ось так, приблизно.
Дякую всім за відгуки.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 19:33:09 ] - відповісти
Тоді за такий образ - 6 балів!
А я, на превеликий сором, "не догнала".
Прошу мені вибачити.

Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:40:06 ]

Так, пане Ярославе, Ваші вірші треба читати поміж строф. Дякую за пояснення :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:42:48 ]

Дякую, пані Оксано! В застійні роки доводилося освоювати Езопову мову.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:43:54 ] - відповісти

Радий, що завітали, Тетяно!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 00:31:03 ] - відповісти

Погоджуюся з Вітром! А з автором - безсумнівно. Теж хочу тієї грози-и-и-и! Але навіть і кап-кап багатьох лякає (холодні краплини за комір дорогого костюмчика - бр-р-р) Перепрошую за такі асоціації. Дякую за гарну справу!


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 00:51:37 ] - відповісти

Чудово, пане Ярославе.
Закінчення - просто "напавал".
Ось люблю - коли так несподівано!
З повагою,
ЛЮ


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 09:16:03 ] - відповісти
Ніколи б не подумала, що ця тема буде актуальною і для Тернополя... Але, нещодавно чекала знайомого на вулиці нашого обласного центру і, напротязі 20 хвилин, чула тільки російську мову від перехожих. ЖАХ! Може і у нас хтось вже тишком-нишком крани закручує?..Нам теж, виявляється, здалося б проливного дощу та грози, пане Ярославе.Дякую за чудового вірша.

Отправить
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 11:33:13 ] - відповісти

Чудовий вірш - навіть без назви, хоча з нею набагато глибший!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 22:27:53 ] - відповісти

Олесю, Юрію, Патаро, Віталію, сердечно дякую за відгуки. Всім зичу натхнення і здоров"я.


Отправить
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 00:41:48 ] - відповісти

Гірка реальність наша, мов полин.
Ковток свободи нам затьмарив очі.
Чи гіркоту розмиє часу плин?..
А ДОЩ змиває дні , змиває ночі...
Ярославе, сильно, зрозуміло і локанічно у Вас написалося.( А в мене ДОЩ , як час)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 22:11:35 ] - відповісти

Дякую, пане Богдане, почитаю!