ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2026.05.13 10:56
Хай упаде триклятий телефон
І розіб'ється об асфальт нещадний,
Немов старий, забутий патефон,
Який заграє музику прощання.

Нехай минуще розіб'ється вщент,
Відкривши шлях новому, молодому.
Так зміниться стійкий, тривалий бренд,

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі

Тетяна Левицька
2026.05.13 05:58
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?

Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада

Володимир Бойко
2026.05.13 01:07
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати. Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються. Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером. Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Українська мова в Києві
Осінній дощ. Чистіший від сльози,
Іде, іде і ледве, ледве змочить,
П"янить повітря, ніби щось пророчить,
Я ж хочу так напитися грози.

Ти де, грозо-о-о?! Минаю сотні зваб,
Біжу, аж листя падає з каштанів,
І тільки чути: кап-кап-кап-кап-кап -
У небі мов закручує хтось крани.

7485 р. (Від Трипілля) (1979)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 03:35:35
Переглядів сторінки твору 338
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 03:35:45 ]
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:00:46 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе!
Цікавий вірш!
"І тільки чути: кап-кап-кап-кап-кап -
У небі мов закручує хтось крани", = гарний образ.
Але чомусь не допетрала назву... :)
З теплом,
Тетяна


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 19:07:12 ] - відповісти

Алегорично віртуозно гучно, пане Ярославе

відлуння одразове-зразкове

з повагою

С*


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 19:09:56 ] - відповісти
Дуже гарна, образна картинка осіннього дощу.

(Але - назва вірша?
чомусь мені не поєднується із змістом.
Може, ненароком, якась одруківочка?)
З найкращими побажаннями,
Оксана




Отправить
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:11:13 ] - відповісти

...ех!!! і-і-і-і так проситься - "відкручує"... на всю потужність ті крани грозові відкрутити - змити чистим дощем усю гидь... ой... ну вибачте, надто переповнюють почуття буденні... Гарний вірш!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 19:26:03 ] - відповісти

Ярославе! Відкручуєм крани до упору! Яке там- кап!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:40:57 ] - відповісти

Так, Вітре! І як співає Чубай: "по русифікованих містах" усіх теж!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:27:22 ] - відповісти

Пані Тетяно й Оксано! Дощ - це образ мови. У Києві 30 років тому мовні крани закручували, а тепер потроху відкручують, як правильно зрозуміли Сонцемісяць і пані Людмила! Ось так, приблизно.
Дякую всім за відгуки.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 19:33:09 ] - відповісти
Тоді за такий образ - 6 балів!
А я, на превеликий сором, "не догнала".
Прошу мені вибачити.

Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:40:06 ]

Так, пане Ярославе, Ваші вірші треба читати поміж строф. Дякую за пояснення :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:42:48 ]

Дякую, пані Оксано! В застійні роки доводилося освоювати Езопову мову.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:43:54 ] - відповісти

Радий, що завітали, Тетяно!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 00:31:03 ] - відповісти

Погоджуюся з Вітром! А з автором - безсумнівно. Теж хочу тієї грози-и-и-и! Але навіть і кап-кап багатьох лякає (холодні краплини за комір дорогого костюмчика - бр-р-р) Перепрошую за такі асоціації. Дякую за гарну справу!


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 00:51:37 ] - відповісти

Чудово, пане Ярославе.
Закінчення - просто "напавал".
Ось люблю - коли так несподівано!
З повагою,
ЛЮ


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 09:16:03 ] - відповісти
Ніколи б не подумала, що ця тема буде актуальною і для Тернополя... Але, нещодавно чекала знайомого на вулиці нашого обласного центру і, напротязі 20 хвилин, чула тільки російську мову від перехожих. ЖАХ! Може і у нас хтось вже тишком-нишком крани закручує?..Нам теж, виявляється, здалося б проливного дощу та грози, пане Ярославе.Дякую за чудового вірша.

Отправить
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 11:33:13 ] - відповісти

Чудовий вірш - навіть без назви, хоча з нею набагато глибший!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 22:27:53 ] - відповісти

Олесю, Юрію, Патаро, Віталію, сердечно дякую за відгуки. Всім зичу натхнення і здоров"я.


Отправить
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 00:41:48 ] - відповісти

Гірка реальність наша, мов полин.
Ковток свободи нам затьмарив очі.
Чи гіркоту розмиє часу плин?..
А ДОЩ змиває дні , змиває ночі...
Ярославе, сильно, зрозуміло і локанічно у Вас написалося.( А в мене ДОЩ , як час)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 22:11:35 ] - відповісти

Дякую, пане Богдане, почитаю!