ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Українська мова в Києві
Осінній дощ. Чистіший від сльози,
Іде, іде і ледве, ледве змочить,
П"янить повітря, ніби щось пророчить,
Я ж хочу так напитися грози.

Ти де, грозо-о-о?! Минаю сотні зваб,
Біжу, аж листя падає з каштанів,
І тільки чути: кап-кап-кап-кап-кап -
У небі мов закручує хтось крани.

7485 р. (Від Трипілля) (1979)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 03:35:35
Переглядів сторінки твору 292
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.750
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Автор востаннє на сайті 2025.12.16 19:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 03:35:45 ]
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:00:46 ] - відповісти

Вітаю, Ярославе!
Цікавий вірш!
"І тільки чути: кап-кап-кап-кап-кап -
У небі мов закручує хтось крани", = гарний образ.
Але чомусь не допетрала назву... :)
З теплом,
Тетяна


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 19:07:12 ] - відповісти

Алегорично віртуозно гучно, пане Ярославе

відлуння одразове-зразкове

з повагою

С*


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 19:09:56 ] - відповісти
Дуже гарна, образна картинка осіннього дощу.

(Але - назва вірша?
чомусь мені не поєднується із змістом.
Може, ненароком, якась одруківочка?)
З найкращими побажаннями,
Оксана




Отправить
Людмила Калиновська (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:11:13 ] - відповісти

...ех!!! і-і-і-і так проситься - "відкручує"... на всю потужність ті крани грозові відкрутити - змити чистим дощем усю гидь... ой... ну вибачте, надто переповнюють почуття буденні... Гарний вірш!


Отправить
Вітер Ночі (Л.П./М.К.) [ 2009-11-10 19:26:03 ] - відповісти

Ярославе! Відкручуєм крани до упору! Яке там- кап!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:40:57 ] - відповісти

Так, Вітре! І як співає Чубай: "по русифікованих містах" усіх теж!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:27:22 ] - відповісти

Пані Тетяно й Оксано! Дощ - це образ мови. У Києві 30 років тому мовні крани закручували, а тепер потроху відкручують, як правильно зрозуміли Сонцемісяць і пані Людмила! Ось так, приблизно.
Дякую всім за відгуки.


Отправить
ННН ННН (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-10 19:33:09 ] - відповісти
Тоді за такий образ - 6 балів!
А я, на превеликий сором, "не догнала".
Прошу мені вибачити.

Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:40:06 ]

Так, пане Ярославе, Ваші вірші треба читати поміж строф. Дякую за пояснення :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:42:48 ]

Дякую, пані Оксано! В застійні роки доводилося освоювати Езопову мову.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-10 19:43:54 ] - відповісти

Радий, що завітали, Тетяно!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 00:31:03 ] - відповісти

Погоджуюся з Вітром! А з автором - безсумнівно. Теж хочу тієї грози-и-и-и! Але навіть і кап-кап багатьох лякає (холодні краплини за комір дорогого костюмчика - бр-р-р) Перепрошую за такі асоціації. Дякую за гарну справу!


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-11-11 00:51:37 ] - відповісти

Чудово, пане Ярославе.
Закінчення - просто "напавал".
Ось люблю - коли так несподівано!
З повагою,
ЛЮ


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 09:16:03 ] - відповісти
Ніколи б не подумала, що ця тема буде актуальною і для Тернополя... Але, нещодавно чекала знайомого на вулиці нашого обласного центру і, напротязі 20 хвилин, чула тільки російську мову від перехожих. ЖАХ! Може і у нас хтось вже тишком-нишком крани закручує?..Нам теж, виявляється, здалося б проливного дощу та грози, пане Ярославе.Дякую за чудового вірша.

Отправить
Віталій Ткачук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-11 11:33:13 ] - відповісти

Чудовий вірш - навіть без назви, хоча з нею набагато глибший!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-11 22:27:53 ] - відповісти

Олесю, Юрію, Патаро, Віталію, сердечно дякую за відгуки. Всім зичу натхнення і здоров"я.


Отправить
Богдан Сливчук (Л.П./Л.П.) [ 2009-11-12 00:41:48 ] - відповісти

Гірка реальність наша, мов полин.
Ковток свободи нам затьмарив очі.
Чи гіркоту розмиє часу плин?..
А ДОЩ змиває дні , змиває ночі...
Ярославе, сильно, зрозуміло і локанічно у Вас написалося.( А в мене ДОЩ , як час)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-11-12 22:11:35 ] - відповісти

Дякую, пане Богдане, почитаю!