ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.05.13 09:11
У облозі фа мажору
Квітка вишні крізь промінчик,
Dream by day*, де сяє драхма,
Ялівець, комар ,камінчик,
У кущах ожини -Яхве -

Сподіваюсь то не Сирин*
У обряді піднебесся -
Архетипи зрозумілі

Тетяна Левицька
2026.05.13 05:58
О, Боже...
Війна триває, Отче милостивий,
хіба Ти не осліп від сліз кривавих?
Від фальші лівих і лукавства правих,
від проповідей патріархів сивих?

Брудна облуда вже тече рікою
з трибун високих у Верховній раді?
Під ширмою добра — мерзенна зрада

Володимир Бойко
2026.05.13 01:07
Нетривіальні думки –5
Щоб пізнати істину, не обов’язково її ґвалтувати. Поки дурні багатіють думкою, мудрі на них збагачуються. Щоб підтримувати баланс інтересів, зовсім не обов’язково бути бухгалтером. Вікно можливостей більшість використовує лише для власного збага

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
Мій читацький денник. Іван Потьомкін
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Освідчення
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Ласий
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Свiт розколовся на добре та зле (телевiрш)
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
Той, хто малює небо
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Пом’яни нашу землю у царині сну
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
* 76 *
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
А вода по каменю...
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
* * *
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
***
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Нетривіальні думки – 4
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Пектораль
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Похорон Музи (видіння-легенда)
Образ твору Мов одкрився між хмарами шлюз –
Сліз ріка синє небо залила.
На печальному цвинтарі муз
Забіліла свіженька могила.

Не тривожтесь, та жінка жива,
Що поету, як марево, снилась,
Відболіли любові слова –
І у вирій кудись одлетіли.

Замітає зима, заміта
Сивиною дорогу печалі.
Сукня біла й весільна фата
Музі саваном вічності стали.

Поховали, немов уві сні,
Де снігів запорошене диво.
Там звучали веселі пісні,
Нагадали про миті щасливі.

Сонцемедом осяяний час,
Бурштинові дерев опахала…
Коли муза митця повсякчас
На поезію так надихала.

Коли небо шарілось немов
Од чарівності музики й слова.
Ті чудесні рядки про любов
Повторить кожна пташка готова.

І замріяна снігом сосна
Над могилою – знаком окличним,
Ніби посмішка музи ясна,
Ніби статуя музи велична.

Більш ніколи на інших жінок
У житті він своїм не дивився…
У жалобі сонетний вінок
На надгробок печально схилився.

21-23 січня 7519 р. (Від Трипілля) (2012)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 03:45:49
Переглядів сторінки твору 333
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.783
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 03:46:28 ]
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 09:14:58 ] - відповісти

Тужлива історія, Ярославе. Файно скомпанована.
"Од чарівних і музики й слова." - цей рядок потребує НМД вашої пильної уваги.


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-24 09:23:38 ] - відповісти

То Ви щось знаєте? А я думаю, куди це моя Муза поділася? Щось не пишеться останніми місяцями? Чи не мою поховали? Та, думаю, колись прорве. Успіхів, пане Ярославе!


Отправить
Адель Станіславська (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 09:58:17 ] - відповісти

Виявляється і печаль буває гарною... Так красиво, душевно і мелодійно Ви все це змалювали, що аж защеміло серце...
Сподобалось, Ярославе. Тільки хай не тужиться поету, бо ніщо не стоїть на місці, а час таки лікує.
Удачі Вам, друже!


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2012-01-24 11:28:14 ] - відповісти

Погоджуюсь із пані Адель. І в мене аж серце защеміло...


Отправить
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2012-01-24 12:19:05 ] - відповісти
Хто взяв бандуру раз у руки,
Розчулить навіть каменюку!!!;-)))
Гарно, пане Ярославе.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 20:33:56 ] - відповісти

Щиро дякую, Володимире! Якщо Ви мали на увазі узгодження слів, напр. "чарівної музики й слова" то там усе на місці - саме так у множині вживається дане означення "чарівних" - воно стосується двох іменників. Через те - множина. Сподіваюсь я вірно Вас зрозумів?)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 22:43:37 ] - відповісти

А наголос хіба не чарівнИх?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 20:36:04 ] - відповісти

Якщо і поховали, то має з"явитися нова Муза і надихати такого славного чоловіка з таким поетичним прізвищем. Прорве обов"язково!))) Натхнення!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 20:39:14 ] - відповісти

Спасибі, мила моя Адель. Ваша добре і чуйне серце - для мене відрада і приємний затишок і спокій. Радію, що Вам сподобалось, і сподіваюсь, що справдяться Ваші слова.
І Вам удачі і натхнення, рибонько!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 20:40:27 ] - відповісти

Значить Ви, як і Адель, спражній романтик і чуйна людина, Світлано! Щиро дякую. Натхнення Вам бажаю!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-24 20:42:22 ] - відповісти

А хто у руки взяв гітару,
Розчулить навіть і Патару!)))
Щиро дякую, Патарочко, цьом!))

Розчулений Чорногуз


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 05:34:46 ] - відповісти

Маєш рацію, Володимире, таки ЧарівнИх, мені здавалося, шо тут наголос плаваючий. Що може бути і чарІвних і чарівнИх. Ну що ж виправив, дякую за підказку. Принаймність слово "чарІвність" точно має наголос на "і".))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 05:44:49 ] - відповісти

А, ось тобі, Володю, іще приклад з пісні, яка стала всенародноулюбленою на музику І.Поклада "Сіла птаха білокрила на тополю":
...Йшла до нього, наче місячна царівна,
Йшла до нього, як до березня весна,
І не знала, що та музика чарІвна (!)
Не для неї, а для іншої була.

Але оскільки словник дає "чарівнИй", виправив.


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 09:59:37 ] - відповісти

Ярославе, можна було поставити авторський наголос і все. Тому, що при читанні читач збивається. А в пісні - то це явно звучить із уст співця:)Удач!!!)


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 09:03:20 ] - відповісти

Чомусь пригадалась мені цитата з Григора Тютюнника:
"Найтяжче для хужожника писати, але ще тяжче не писати. В оцих лещатах він і живе все життя..."

Печальна історія. І повчальна. Бо, мабуть, не треба спішити хоронити Музу, а раптом - вона ще жива?
У мене лиш останні два рядки викликали невеличкий сумнів:
У жалобі сонетний вінок
На надгробок печально схилився.

Може, замість "У жалобі" - "Мов жалоба"? Бо якось той вінок - як живе своріння виглядає, що схилилось у жалобі над могилою. Чи може, не "схилився", а якось інакше... Не знаю...
Можливо, я помиляюсь. То хай буде, так як є.
Вірш не залишає байдужим!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 22:09:46 ] - відповісти

Все відносно, Володю, все відносно! І наголоси - теж! Дякую, і тобі навзаєм!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-01-25 22:14:56 ] - відповісти

Дякую за цінні рроздуми, Любове! Жіноче серце - тонке і чуле! Якщо музу рано ховати, то прийде час і вона - воскресне!
Художник - він як Бог - у своїх творах чи не так?!
Вінок сонетів справді як живий - у жалобі, а схилився - як штучний, той що ставлять на могили...


Отправить
Мар'яна Невиліковна (Л.П./М.К.) [ 2012-02-15 21:29:09 ] - відповісти

Дякую, що направили до такого надихально-сніжно-окличного вірша )) Вподобала. Заздрю ЛГ, у якого одненька схоронена муза... бо у мого - весь цвинтар.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-15 22:18:47 ] - відповісти

Дякую, Мар"яно, що не полінувалися прочитати. У мого ЛГ може теж не одне минуле кохання, але ось думка поховати його - прийшла вперше. Мене дивує, як у різних людей спонтанно виникають схожі чи подібні Образи.))