ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.09.02 22:08
Танцюють порожні віки.
Всміхається маска в загрозі.
Простягне подібність руки
Сатир у вигадливій позі.

В палкому натхненні спектакль
Розігрує хтось у абсурді.
В нім кожен намічений такт

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Осіння казка
Вітер дмухав на осіннє мрево,
Землю пориваючи увись,
І мені здалося, що дерева
Мов птахи, у небо піднялись.

А воно зненацька потемніло,
А на вітах-крилах – сяйва блиск,
Листя злотом раптом заясніло,
І спадало зорями униз.

Я ловив те золото руками…
(Падало за пазуху, в рукав!)
І свою ріднесеньку кохану
З голови до ніг ним обсипав.

До кінця вершись, велике чудо,
Не для мене тільки дощ той ливсь,
Наче Кармелюк із Робом Гудом,
Я з людьми тим злотом поділивсь.

То ж підходьте, не соромтесь, люди,
Я насиплю в скрині і ковші,
Хай світить воно вам довго буде
Моє щире золото душі.

7.ХІ. 7517 р. (2009 р.)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 03:49:04
Переглядів сторінки твору 301
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 03:49:47 ]

Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-02-10 23:52:34 ] - відповісти

Дякую за це щире злото...! Гарний вірш!!!
................................................
"З голови до ніг ним обсипав..." а якби так "З голови додолу обсипав"- так нече легше би читалося, але то на Ваш розсуд...


Отправить
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 00:17:49 ] - відповісти

...Славні вірші золотого серця, вітаю, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 09:19:38 ] - відповісти

Щиро дякую, Роксолано! Бажаю натхнення!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 09:20:53 ] - відповісти

Спасибі, Тамаро! Хай щастить. Шкода, що тебе не буде сьогодні в Ірпені у Катрусі Матвійко на презентації, як два роки тому!)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 10:17:57 ] - відповісти

Казка, Ярославе, тим паче у такі морози почути її! ))
Мені здається, що Гуд - Робін.
Казкуйте і надалі!


Отправить
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 11:45:57 ] - відповісти

Здоровья могутнього, другу Ярославу!
Вічного тепла любові, Божої ласки.
Тисну руку, - щиро дякую.


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 16:04:54 ] - відповісти

І приємно, що ця казка у Вас є дійсністю...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:45:48 ] - відповісти

Дякую, друже Володимире! Хай щастить у творчості!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:46:58 ] - відповісти

Спасибі, Олександре! І Вам навзаєм бажаю і здоров"я і натхнення і гарних публікацій!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:48:19 ] - відповісти

Щиро дякую, Олено! Усіх благ Вам і натхнення!)))


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 22:06:07 ] - відповісти

Набираю Вашого золота, Ярославе в усі кишені!:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-02 14:29:59 ] - відповісти

На здоров"я, Таю!)))