ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.03.22 17:34
Старий шинок над дорогу недалік Полтави.
Битий шлях, отож чимало люду проїжджає.
Хтось із подорожніх часом в шинок зазирає
Кухоль-два перехопити. Скуштувати страви.
То козаки зазирнули, за столом усілись.
Молоді іще, гарячі, кров у жилах грає.
Трохи

Юхим Семеняко
2026.03.22 15:33
       Поки наша колегіальна система не працює, перед "амбразурою" доводиться бути мені, і вихідними днями я маю право на свої маневри у переміщенні.     Сьогодні закінчується тижневе коло, а якими справами буду зайнятий завтра, сказати складно. С

Світлана Пирогова
2026.03.22 13:41
То як забути? Чи можливо?
В душі щось дзенькало, лилось.
Твій шепіт доторкавсь сяйливо,
Аж соняшник підняв чоло.

Жагуча спрага розбирала.
Сховався вітерець легкий.
Пташина лопотіла зграя.

Володимир Бойко
2026.03.22 12:50
Цукор-рафінад корисний тим, що його важче переплутати з сіллю. Ідеальний жіночий стан – коли 90х60х90, ідеальний чоловічий стан – коли 3 по 100. Краще нехай шкварчить олія на пательні, ніж шкварчить жінка з пательнею. Струнким жінкам так би пасув

Борис Костиря
2026.03.22 12:18
Колись в осінній глибині
Захочеш літо повернути
І в осені на самім дні
Знайти печаль від м'яти й рути.

В терпкій осінній глибині
Тобі відкриються прозріння
І у мутній нічній воді

Іван Потьомкін
2026.03.22 11:29
Любив тебе я тоді
Та люблю й сьогодні.
-То чому ж не натякнув
Ані словом жодним?
-Та чи ж зміг я доступиться
За хлопців юрбою?
-А я так же поривалась,
Щоб побуть з тобою...

Охмуд Песецький
2026.03.22 10:09
Я сонцю вклоняюсь нині,
Йому, як тобі раніше.
Між нами найдовші милі,
Любові моєї ніше.

Не виберусь, певно, звідти.
Замкнуся, щоб не відкритись,
І буде собі сидіти

Юрій Гундарів
2026.03.22 08:59
березня 1923 року народився легендарний французький актор-мім єврейського походження і великий громадянин. Кажуть, це він подарував Майклу Джексону його знамениту «місячну ходу». А ще існує історія, що ніби сам Чарлі Чаплін запросив його за свій столи

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Осіння казка
Вітер дмухав на осіннє мрево,
Землю пориваючи увись,
І мені здалося, що дерева
Мов птахи, у небо піднялись.

А воно зненацька потемніло,
А на вітах-крилах – сяйва блиск,
Листя злотом раптом заясніло,
І спадало зорями униз.

Я ловив те золото руками…
(Падало за пазуху, в рукав!)
І свою ріднесеньку кохану
З голови до ніг ним обсипав.

До кінця вершись, велике чудо,
Не для мене тільки дощ той ливсь,
Наче Кармелюк із Робом Гудом,
Я з людьми тим злотом поділивсь.

То ж підходьте, не соромтесь, люди,
Я насиплю в скрині і ковші,
Хай світить воно вам довго буде
Моє щире золото душі.

7.ХІ. 7517 р. (2009 р.)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 03:49:04
Переглядів сторінки твору 355
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 10:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 03:49:47 ]

Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-02-10 23:52:34 ] - відповісти

Дякую за це щире злото...! Гарний вірш!!!
................................................
"З голови до ніг ним обсипав..." а якби так "З голови додолу обсипав"- так нече легше би читалося, але то на Ваш розсуд...


Отправить
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 00:17:49 ] - відповісти

...Славні вірші золотого серця, вітаю, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 09:19:38 ] - відповісти

Щиро дякую, Роксолано! Бажаю натхнення!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 09:20:53 ] - відповісти

Спасибі, Тамаро! Хай щастить. Шкода, що тебе не буде сьогодні в Ірпені у Катрусі Матвійко на презентації, як два роки тому!)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 10:17:57 ] - відповісти

Казка, Ярославе, тим паче у такі морози почути її! ))
Мені здається, що Гуд - Робін.
Казкуйте і надалі!


Отправить
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 11:45:57 ] - відповісти

Здоровья могутнього, другу Ярославу!
Вічного тепла любові, Божої ласки.
Тисну руку, - щиро дякую.


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 16:04:54 ] - відповісти

І приємно, що ця казка у Вас є дійсністю...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:45:48 ] - відповісти

Дякую, друже Володимире! Хай щастить у творчості!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:46:58 ] - відповісти

Спасибі, Олександре! І Вам навзаєм бажаю і здоров"я і натхнення і гарних публікацій!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:48:19 ] - відповісти

Щиро дякую, Олено! Усіх благ Вам і натхнення!)))


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 22:06:07 ] - відповісти

Набираю Вашого золота, Ярославе в усі кишені!:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-02 14:29:59 ] - відповісти

На здоров"я, Таю!)))