ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Курдіновський
2026.08.24 18:10
MAMITA (квартон)

"Матуся" іспанською буде "mamita"...
З Тобою так хочеться поговорити!
Закреслити відчай, хворобу, розлуку
Та поцілувати Твою ніжну руку.

У тиші глухій я плачу долі мито.

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Осіння казка
Вітер дмухав на осіннє мрево,
Землю пориваючи увись,
І мені здалося, що дерева
Мов птахи, у небо піднялись.

А воно зненацька потемніло,
А на вітах-крилах – сяйва блиск,
Листя злотом раптом заясніло,
І спадало зорями униз.

Я ловив те золото руками…
(Падало за пазуху, в рукав!)
І свою ріднесеньку кохану
З голови до ніг ним обсипав.

До кінця вершись, велике чудо,
Не для мене тільки дощ той ливсь,
Наче Кармелюк із Робом Гудом,
Я з людьми тим злотом поділивсь.

То ж підходьте, не соромтесь, люди,
Я насиплю в скрині і ковші,
Хай світить воно вам довго буде
Моє щире золото душі.

7.ХІ. 7517 р. (2009 р.)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 03:49:04
Переглядів сторінки твору 419
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.761
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Поезія фентезі
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 03:49:47 ]

Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2012-02-10 23:52:34 ] - відповісти

Дякую за це щире злото...! Гарний вірш!!!
................................................
"З голови до ніг ним обсипав..." а якби так "З голови додолу обсипав"- так нече легше би читалося, але то на Ваш розсуд...


Отправить
Тамара Ганенко (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 00:17:49 ] - відповісти

...Славні вірші золотого серця, вітаю, Ярославе!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 09:19:38 ] - відповісти

Щиро дякую, Роксолано! Бажаю натхнення!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 09:20:53 ] - відповісти

Спасибі, Тамаро! Хай щастить. Шкода, що тебе не буде сьогодні в Ірпені у Катрусі Матвійко на презентації, як два роки тому!)))


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-02-11 10:17:57 ] - відповісти

Казка, Ярославе, тим паче у такі морози почути її! ))
Мені здається, що Гуд - Робін.
Казкуйте і надалі!


Отправить
Олександр Григоренко (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 11:45:57 ] - відповісти

Здоровья могутнього, другу Ярославу!
Вічного тепла любові, Божої ласки.
Тисну руку, - щиро дякую.


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-02-11 16:04:54 ] - відповісти

І приємно, що ця казка у Вас є дійсністю...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:45:48 ] - відповісти

Дякую, друже Володимире! Хай щастить у творчості!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:46:58 ] - відповісти

Спасибі, Олександре! І Вам навзаєм бажаю і здоров"я і натхнення і гарних публікацій!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-02-12 17:48:19 ] - відповісти

Щиро дякую, Олено! Усіх благ Вам і натхнення!)))


Отправить
Таїсія Цибульська (Л.П./М.К.) [ 2012-02-25 22:06:07 ] - відповісти

Набираю Вашого золота, Ярославе в усі кишені!:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-03-02 14:29:59 ] - відповісти

На здоров"я, Таю!)))