ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Бойко
2026.08.24 14:59
Все за звичаєм у Феодосії,
Навіть море там Чорне і досі є.
Та якби з тих країв
Дідько взяв москалів,
Як би гарно було в Феодосії.

Партизани в горах Дагестану
У капкан упіймали шайтана.

Вячеслав Руденко
2026.08.24 13:14
Ніщо не є важливішим за кокон! -
Щось раптом виникає і зоріє,
Та крок ніяк не зробиш у ефірі
Бо сили всі вже витратив на мрії...

Кінець всьому вночі можливий тільки,
А день до того, мов кімвал дзвенячий,
Де мудрість непомітного Сатурну

Володимир Каразуб
2026.08.24 12:45
Про що розмови в нас? Про часовиння
Про сенси існувань, невідворотного,
Про роздуми, що проростають з тім’я,
Про світло, темноту, про необхідність
Любові.
Але здається, що в цій явності,
Ті ж самі вигуки і пошуки,
І розірветься мить заслоною

Ірина Вовк
2026.08.24 12:33
Фінал. Останній крок Лагіди «Історія запам'ятає її як коханку Риму. Мені ж вона залишить право бути його єдиним незавойованим ворогом». З уст царівни Єгипту Арсіної, наймолодшої з Лагідів Римський офіцер стоїть на відстані удару меча.

Ольга Садкова
2026.08.24 12:14
Не заганяй себе у кут
чи розпачу, чи безнадії.
Доцільніш тупцювання тут —
ну хоч би крок, хоч спроба дії.

Нерідко помилка — урок.
Його засвоїш — рухайсь далі
на вищий досвіду виток

Борис Костиря
2026.08.24 11:28
То дощ холодний, то нервовий сніг.
Спектакль природи чи її тортури.
Ти до мети крізь вічність швидко біг,
Крізь творчість пробирався до натури.
Біжить крізь сніг стрімкий єдиноріг.
Стоять застигло крижані скульптури.

Природа іспит приготує нам.

Віктор Кучерук
2026.08.24 07:32
Металися бурі, згори гримкотіло,
Ще голод додався до різних всіх бід,
Але не розпалася ти, не зотліла,
Не зникла, як спалах комети чи слід.
Ти глибоко дуже пустила коріння
І стала сильніше давно від трави, -
Найкраща країна, - моя Україно,
Заради с

С М
2026.08.23 22:31
Трава волоссям, а ти левиця на осонні
Неспокій твій, уста зволожиш язиком
Вино ллючи, твій згляд зустрів мій, сяючи
Твого лиця торкаюсь пальцем, знаючи

Для мене ти – Вода, яка танцює


хома дідим
2026.08.23 21:17
на що мені сумнівних істин
проблем закреслено потреб
я радше обираю відстань
і незавершений портрет
кидаючи в простий горнець
відомі всім інгредієнти
додам іще насамкінець
дещицю прянощів секретних

Галина Кучеренко
2026.08.23 19:37
Чи ми трипільці, чи скіфи, сармати…
Йдемо вперед попри війни і втрати…
Ми - українці, від славних - нащадки
І за плечима про давніх є згадки -

Не клич в минуле, знання - настанови
Як жити далі і жити знову,
Як не творити для себе кумирів,

Артур Курдіновський
2026.08.23 18:45
Героїне мого роману!
Незабаром - глуха зима.
Усвідомлюю: ти - омана,
Розумію: тебе нема.

А проте, відчуваю ніжний,
Теплий дотик твоїх долонь.
Вже у віці моїм "колишні"

Кока Черкаський
2026.08.23 15:06
Я купляю в атебе
Плавлений сирок-
І тому я точно знаю:
З ним все буде ок!

Не купляю я сирки
Десь поза атебе,
Бо всюди хочуть наї.. обдурити

Євген Федчук
2026.08.23 14:05
Московіти завжди були нахабні й підступні.
Як не збрешуть, то і кроку, напевно не ступлять.
Хоч що хоч наобіцяють та будуть клянутись.
І ножа у спину встромлять, варто відвернутись
І вони такими були, мабуть ще одвіку.
Давні літописні зводи тому гарн

М Менянин
2026.08.23 13:27
Барва знамена і тло Ворог наш такий як є – віднімає, топче, б’є. Чи настав, чи настає час забрати все своє. Спадок наш, країв Земля – зазіхання від кремля. Ця околиця Русі хоче землі наші всі. Крила в леті, хижий птах, чар кінець, останній

Борис Костиря
2026.08.23 13:23
Крізь роти кленів бачу вдалині
Тендітний образ, дорогий і любий.
Злились бажання вищі і земні,
Які мене відродять і погублять.
Проб'юсь крізь товщу льоду і страхів,
Крізь непорушні і міцні фортеці
До радісних нескорених світів.
Доходить крайній і

Катерина Савельєва
2026.08.23 12:20
Ця нiч менi не допоможе,
Пройти крiзь стiну твоїх снiв,
Де небо гримає вороже.
Врятуй i захисти нас Боже!
I в тишi чути цвiркунiв.

Заграла музика крилата,
Думками в неї упiрну.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Нудьга поета
Розсіє, проклята, той жар.
Поглине у собі. На роди
Потягне її. Яничар
Наплодить на думки свободи.

Свідомості внутрішній шар
Геть змиє із мозку як води -
Чорнозем. І мислі Ікар
До сонця не зніметься зроду.

Орлами у небо злітають думки
І падають долі, потяті,
Із лісу ідей залишились пеньки…

І хочеться з болю кричати:
“У землю навік западись, та думки
Розсіє, розсіє проклята!

7493 р. (Від Трипілля) (1985)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 04:07:43
Переглядів сторінки твору 396
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 04:08:31 ]

Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-03 15:25:37 ] - відповісти

Гарний і дуже серйозний сонет!


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 15:29:05 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Усе зрозуміло. Можна було і не робити приписок. Нормально читається.
:-)
З повагою...

Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 15:35:58 ] - відповісти

Геть нудьгу, всіляку! І хай ліс ідей буйно квітує, а сонце стає все ближче, хай хоч крилатим думкам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 18:06:01 ] - відповісти

О Маріанно, дякую!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 18:07:08 ] - відповісти

Сашо, вітаю. Дякую. Зняв приписку, вірно кажеш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 18:08:40 ] - відповісти

Слава Сонцю, сонячним Богам і сонячній душі Олесі Овчар!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 18:57:34 ]

Перепрошу, техніка не так спрацювала :(
А я виправляюся:)
О, пане Ярославе, Ви, певно, сонячний жрець Поезії і знаєте немало замовлянь.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 21:07:57 ] - відповісти

Дорога Олесю, жерці-волхви були і є, і, вірю, будуть творцями цих замовлянь і молитов. Так що до цього процесу може долучитися кожен тут присутній.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 23:40:54 ] - відповісти

Не нудьгуй, Ярославе! Якщо є пеньки - будуть опеньки!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-04 11:37:11 ] - відповісти

Дякую за розраду, Василю, хай будуть опеньки, а з ними і нові дерева української демократії.


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 20:23:56 ] - відповісти

Сильно! -" Яничар Наплодить на думки свободи" - вже їх стільки наплодилося. Але якщо є такі, що про це пишуть, то не все так погано у нашому домі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:42:21 ] - відповісти

Дякую, Олено, схоже Ви суть вловили...