ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Євген Федчук
2026.07.02 19:34
Як заздрісна подруга ледь дівчину зі світу не звела
Були собі дві подруги, удвох із малого.
Разом росли, разом грались. Не було такого,
Щоби вони розсварились. Отак виростали.
А, коли уже дівчата на виданні стали,
То в одної з‘явивсь хлопець високий та гарний.
Друга його захотіла перейняти - марно.
В

С М
2026.07.02 18:13
Псяче Сопіння (Frank Zappa)
Шкрябаю каручу Шеві '39
Далі – на Ель Монті Ліжен стадіон
Підібрати визгу, о божественна
Тирить ковпаки, убитая у хлам

Пухлі дайси, бонґи, вперті в зад
Човен любови, готовий до атаки

Ванда Савранська
2026.07.02 16:48
Купальський віночок біженки
На Купала, ворожбитної ночі,
Волошковий я сплітала віночок.
Хай поплине, хай поплине
рікою,
Хочу бути в Україні
з тобою...

Де ти милий, знати хочу -

Борис Костиря
2026.07.02 13:16
Старі аркуші
Пора міняти це постільне,
Де потонув у глибині
Пекельних дум, листів осінніх,
Кошмарів, наче буруни.

У цьому ліжку народились
Прозріння, сумніви й жахи.
Руно постане, ніби диво

хома дідим
2026.07.02 10:12
* 129 *
я не зустрівся із тобою
цьогоріч
пишу вірша про це
і взагалі віршую
останній раз
я вийшов просто в ніч
казала ти усе
між нами по феншую

Віктор Кучерук
2026.07.02 05:58
* * *
Аби ми у снах не загрузли
І краще пізнали життя, -
Розбуджує тишу загуслу
Сирени тривожне виття.
Розколюють темряву ночі
Яскраві розриви ракет,
І никнуть у тьмі неохоче,
Як смуги хвостатих комет.

Ірина Вовк
2026.07.02 05:01
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 11)
Розділ ХІІ. ПОВЕРНЕННЯ ДО ПАРИЖА: ТРІУМФ СИВОЇ БЕРЕГИНІ Час летів, мов стріла. Юний лев Філіп змужнів, його грива стала густішою, а державні турботи – важчими. Франція потребувала не лише сили, а й глибокої, давньої мудрості. І тоді король покликав т

Мар'ян Кіхно
2026.07.02 04:09
Хімікати (1-6)
Меркаптофос усіх од нього
комах виводить -
Одарка.

Не працює телефон.

Уявляєте якби клямку
зі мною відкупорити

Артур Курдіновський
2026.07.01 20:06
Абрикоси (рондель)
Нема, кому зібрати абрикоси
З дерев старих, які вклонились літу.
Коли ж я встиг навіки загубити
Кохання чарівне, світловолосе?

Давно немає бджіл, і зникли оси.
Життя не можна заново прожити!
Нема, кому зібрати абрикоси

Вячеслав Руденко
2026.07.01 19:26
Усе вже завтра- вчора і тепер!
Нас вабив мед, немов чаклун хвилин,
В хутунах вітру смуток проганяв,
Солодку млість і полохливу лінь
В німе ніщо завзято проводжав.

Можливо й треба, щоб часу пісок
Життя земне перетирав на пил —
Не заїдати ж медом огірок

Роксолана Вірлан
2026.07.01 16:40
Сила світанку
Тобою орошений світ ожива й золотіє,
тобою звучить розщебетана з дріму блакить
і мутлі летять на оту благодайну затію,
і перше проміння пливе крізь мережену віть.

Тобою земля розпечатує сонне прозріння,
твоїми ключами розчахнуті обрії дня
і сонце

Борис Костиря
2026.07.01 12:58
Негода
Найгірше йти у вітряну погоду
Під стрілами дощу, не знаючи мети.
Шукати марно неба нагороду
І сенсу у пустелі пустоти.
Гамуючи амбіції й погорду,
Для космосу піднесено цвісти.

Ти йдеш, увесь промоклий, задубілий.

хома дідим
2026.07.01 11:29
* 128 *
липневий едем
чутливість
чуттєвість
квіти жіночі
з пелюстками
тремкими
що відбувається
зрозуміло авжеж-бо

Іван Потьомкін
2026.07.01 10:47
Українська народа пісня
Сидить голуб на тополі, голубка на вишні.
“Скажи, скажи, моя мила, що маєш на мислі?”
“Хіба ж би я дурна була, розуму не мала,
Щоб я тобі, молодому, всю правду сказала?”
“Як не хочеш усю правду, повідай дещицю:
Чи сватів до тебе слати, чи піти топит

Ірина Вовк
2026.07.01 09:42
«АНА РЪИНА»: Волошкові очі Франції (продовження 10)
Розділ ХІ. ВІНЧАННЯ ПІД ПРОКЛЯТТЯМ РИМУ Року Божого 1062-го каплиця замку Крепі потопала в напівтемряві. Світло кількох десятків воскових свічок вихоплювало з мокрої кам'яної сутіні лише вівтар та потемніле від часу розп'яття. На вулиці лютувала зл

Віктор Кучерук
2026.07.01 07:23
* * *
Досвітній півень заспівав
І вслід загелготали
Гусята просячись на став,
Хоч світла ще замало,
Щоб мчати радо до води
По моріжку зеленім,
Де топче той гусій сліди,
Що схожий лиш на мене...
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Нудьга поета
Розсіє, проклята, той жар.
Поглине у собі. На роди
Потягне її. Яничар
Наплодить на думки свободи.

Свідомості внутрішній шар
Геть змиє із мозку як води -
Чорнозем. І мислі Ікар
До сонця не зніметься зроду.

Орлами у небо злітають думки
І падають долі, потяті,
Із лісу ідей залишились пеньки…

І хочеться з болю кричати:
“У землю навік западись, та думки
Розсіє, розсіє проклята!

7493 р. (Від Трипілля) (1985)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 04:07:43
Переглядів сторінки твору 382
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.790
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Сонет
Людина і тоталітаризм
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 04:08:31 ]

Яфинка Незабудка (М.К./Л.П.) [ 2011-01-03 15:25:37 ] - відповісти

Гарний і дуже серйозний сонет!


Отправить
Олександр Зубрій (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 15:29:05 ] - відповісти
Доброго дня, Ярославе!
:-)
Усе зрозуміло. Можна було і не робити приписок. Нормально читається.
:-)
З повагою...

Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 15:35:58 ] - відповісти

Геть нудьгу, всіляку! І хай ліс ідей буйно квітує, а сонце стає все ближче, хай хоч крилатим думкам.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 18:06:01 ] - відповісти

О Маріанно, дякую!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 18:07:08 ] - відповісти

Сашо, вітаю. Дякую. Зняв приписку, вірно кажеш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 18:08:40 ] - відповісти

Слава Сонцю, сонячним Богам і сонячній душі Олесі Овчар!


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2011-01-03 18:57:34 ]

Перепрошу, техніка не так спрацювала :(
А я виправляюся:)
О, пане Ярославе, Ви, певно, сонячний жрець Поезії і знаєте немало замовлянь.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 21:07:57 ] - відповісти

Дорога Олесю, жерці-волхви були і є, і, вірю, будуть творцями цих замовлянь і молитов. Так що до цього процесу може долучитися кожен тут присутній.


Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2011-01-03 23:40:54 ] - відповісти

Не нудьгуй, Ярославе! Якщо є пеньки - будуть опеньки!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-04 11:37:11 ] - відповісти

Дякую за розраду, Василю, хай будуть опеньки, а з ними і нові дерева української демократії.


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2011-01-12 20:23:56 ] - відповісти

Сильно! -" Яничар Наплодить на думки свободи" - вже їх стільки наплодилося. Але якщо є такі, що про це пишуть, то не все так погано у нашому домі.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2011-01-12 21:42:21 ] - відповісти

Дякую, Олено, схоже Ви суть вловили...