ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Удар долі (За М. Цвєтаєвою, вільний переспів)

«Мне нравится, что Вы больны не мной,
Мне нравится, что я – больна не Вами…»

Марина Цвєтаєва

Як добре, що не я – коханий твій,
Як добре, що не ти – моя кохана,
Що пристрасті шаленої борвій
Нас не закрутить з вечора до рана.

Що в церкві з нас не створиться сім`я,
Й не буде нам на шлюбнім ложі п`янко.
Я думав, що язичник гордий – я,
А ти лише – нещасна християнка.

Я думав, що язичник – я, не ти,
А християнка – ти, напевно з раю!
Але тобі усі гріхи простив,
А ти мені нічого не прощаєш!

Спасибі, що ненавидиш мене,
І заздриш, обливаючи хулою,
І що в оце моє буття земне
Ти прилетіла фурією злою.

Не міг очам повірити своїм…
(Не вб`ю у серці почуття високе!)
Ти вдарила щосили, наче грім!
Бий ще! Тобі підставив другу щоку!

6-8.08.7520 р. (Від Трипілля) (2012)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 05:44:37
Переглядів сторінки твору 551
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.702 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.702 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 10:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:45:21 ]
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-15 10:11:14 ] - відповісти

То щось!!! Справжні почуття вміють перевтілити язичника в християнина і навпаки :))
Як і Ви зуміли цілковито перевтілити відомий вірш!


Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 10:11:54 ] - відповісти

Добре, Ярославе!
Вірю і розумію.

Тримайся! :)


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-15 10:33:37 ] - відповісти
Взагалі жінки мають щадити самолюбство чоловіків, а тут чоловік стримує свою гординю! Похвально!
Вірш напевно адресний, і до когось з авторок ПМ. А то в поершому куплеті пара коханка- до ранку звучало милозвучніше. Звичайно на власну думку.

Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 12:32:38 ] - відповісти

Така прекрасно-болюча інтерпретація. Щось наболіло Вашому ЛГ)))


Отправить
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 12:42:48 ] - відповісти

О, як сильно і буремно! Гарна поезія!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 12:59:29 ] - відповісти

Сердечно дякую, Олено! Ви дуже гарно вийшли на фото на презентації в Івана Гентоша! Бачив на "Натхненні"!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:01:52 ] - відповісти

Ігорю! Величезне спасибі, брате, за розуміння і підтримку!))))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:02:36 ] - відповісти

Так, Ви все вірно відчуваєте, Таню, дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:13:13 ] - відповісти

Олександре! Дякую щиро, треба іноді і нам, чоловікам, себе гнуздати. Щодо коханка - до ранку - так воно було б, певно, звичніше, але мій ЛГ вважає, що слово "коханка" - це надто низький статус для коханої людини. Вона для нього одна - і дружина, і коханка і весь всесвіт і це слово він пише все великими літерами - КОХАНА! Тому й таке римування з Вашого дозволу. А хто вона - хіба це так важливо?! Хто такий ЛГ Чорногуза (і він сам!), щоб цікавитися цими питаннями?!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:14:41 ] - відповісти

Любо! Сердечно дякую! Натхнення зичу!)))


Отправить
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-15 14:15:21 ] - відповісти

Цікаві роздуми - язичник, християнка!

Якби була ЛЮБОВ, все було б гаразд.


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 18:55:01 ] - відповісти

Оце так удар!
Прослідковується трансформація ЛГ з язичника у щирого християнина, адже заповідь він готовий виконати на всі 100! На мою скромну думку справжніми християнами стають саме у випробуваннях. Цим, і не тільки , мені сподобася , Ярославе, ваш переспів.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 19:39:06 ] - відповісти

Дорога пані Наталю, дякую за відгук! Дозвольте тільки зауважити, що любов є, але нерозділена, може тому вона і надихає. Нема взаємності - зате є вірші і навпаки. А для творчої людини - це навіть краще. Може, у цьому і її гаразд, як Ви кажете.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 19:55:45 ] - відповісти

Це Володю, ти точно відчув. Щось таки відбувається в душі мого ЛГ - певна трансформація. Але хто шляхетніший - язичник чи християнин - це питання. У Джека Лондона є оповідання "Язичник", там герой-язичник в усьому допомагає другові в житті - ставить "на ноги" його бізнес, обороняє його в бійці і у тяжку жвилину жертвує за друга життям - кидається в пащу акули, заслоняючи його. Але є в язичництві і така риса, як затятість. От незлюбив - і на все життя не прощу. Через цю рису ми не маємо досі незалежності справжньої. Чи завжди це добре в цьому житті, де ми всі помиляємось? І в цьому умінні прощати, мені здається, в певному сенсі - сильна сторона християнства. Хоч всепрощення і потакання гріхам - теж погано, це веде до розпусти і безчестя. І тут на якомусь етапі язичницька затятість набуває позитиву. Але якщо людина помилилася раз, це - не система, то можна їй пробачити, мені здається.
А тут - випробування коханням. Яке з них тяжче - не знаю напевне, але здається, друге не менш тяжке.
Дякую за змістовний відгук.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-23 09:19:23 ]
Сильно, Ярославе! Виявляється, що язичники теж вміють підставляти другу щоку, коли люблять і той хто вдарив — жінка! Цікавезний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2023-04-26 11:58:38 ]
Так, дорога Таню! Шляхетність притаманна всим кращим представникам обох релігій!)))