ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Удар долі (За М. Цвєтаєвою, вільний переспів)

«Мне нравится, что Вы больны не мной,
Мне нравится, что я – больна не Вами…»

Марина Цвєтаєва

Як добре, що не я – коханий твій,
Як добре, що не ти – моя кохана,
Що пристрасті шаленої борвій
Нас не закрутить з вечора до рана.

Що в церкві з нас не створиться сім`я,
Й не буде нам на шлюбнім ложі п`янко.
Я думав, що язичник гордий – я,
А ти лише – нещасна християнка.

Я думав, що язичник – я, не ти,
А християнка – ти, напевно з раю!
Але тобі усі гріхи простив,
А ти мені нічого не прощаєш!

Спасибі, що ненавидиш мене,
І заздриш, обливаючи хулою,
І що в оце моє буття земне
Ти прилетіла фурією злою.

Не міг очам повірити своїм…
(Не вб`ю у серці почуття високе!)
Ти вдарила щосили, наче грім!
Бий ще! Тобі підставив другу щоку!

6-8.08.7520 р. (Від Трипілля) (2012)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 05:44:37
Переглядів сторінки твору 529
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.702 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.702 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.808
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.02.03 09:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:45:21 ]
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-15 10:11:14 ] - відповісти

То щось!!! Справжні почуття вміють перевтілити язичника в християнина і навпаки :))
Як і Ви зуміли цілковито перевтілити відомий вірш!


Отправить
Ігор Павлюк (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 10:11:54 ] - відповісти

Добре, Ярославе!
Вірю і розумію.

Тримайся! :)


Отправить
Олександр Комаров (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-15 10:33:37 ] - відповісти
Взагалі жінки мають щадити самолюбство чоловіків, а тут чоловік стримує свою гординю! Похвально!
Вірш напевно адресний, і до когось з авторок ПМ. А то в поершому куплеті пара коханка- до ранку звучало милозвучніше. Звичайно на власну думку.

Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 12:32:38 ] - відповісти

Така прекрасно-болюча інтерпретація. Щось наболіло Вашому ЛГ)))


Отправить
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 12:42:48 ] - відповісти

О, як сильно і буремно! Гарна поезія!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 12:59:29 ] - відповісти

Сердечно дякую, Олено! Ви дуже гарно вийшли на фото на презентації в Івана Гентоша! Бачив на "Натхненні"!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:01:52 ] - відповісти

Ігорю! Величезне спасибі, брате, за розуміння і підтримку!))))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:02:36 ] - відповісти

Так, Ви все вірно відчуваєте, Таню, дякую!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:13:13 ] - відповісти

Олександре! Дякую щиро, треба іноді і нам, чоловікам, себе гнуздати. Щодо коханка - до ранку - так воно було б, певно, звичніше, але мій ЛГ вважає, що слово "коханка" - це надто низький статус для коханої людини. Вона для нього одна - і дружина, і коханка і весь всесвіт і це слово він пише все великими літерами - КОХАНА! Тому й таке римування з Вашого дозволу. А хто вона - хіба це так важливо?! Хто такий ЛГ Чорногуза (і він сам!), щоб цікавитися цими питаннями?!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 13:14:41 ] - відповісти

Любо! Сердечно дякую! Натхнення зичу!)))


Отправить
Наталія Буняк (Л.П./Л.П.) [ 2012-08-15 14:15:21 ] - відповісти

Цікаві роздуми - язичник, християнка!

Якби була ЛЮБОВ, все було б гаразд.


Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 18:55:01 ] - відповісти

Оце так удар!
Прослідковується трансформація ЛГ з язичника у щирого християнина, адже заповідь він готовий виконати на всі 100! На мою скромну думку справжніми християнами стають саме у випробуваннях. Цим, і не тільки , мені сподобася , Ярославе, ваш переспів.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 19:39:06 ] - відповісти

Дорога пані Наталю, дякую за відгук! Дозвольте тільки зауважити, що любов є, але нерозділена, може тому вона і надихає. Нема взаємності - зате є вірші і навпаки. А для творчої людини - це навіть краще. Може, у цьому і її гаразд, як Ви кажете.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2012-08-15 19:55:45 ] - відповісти

Це Володю, ти точно відчув. Щось таки відбувається в душі мого ЛГ - певна трансформація. Але хто шляхетніший - язичник чи християнин - це питання. У Джека Лондона є оповідання "Язичник", там герой-язичник в усьому допомагає другові в житті - ставить "на ноги" його бізнес, обороняє його в бійці і у тяжку жвилину жертвує за друга життям - кидається в пащу акули, заслоняючи його. Але є в язичництві і така риса, як затятість. От незлюбив - і на все життя не прощу. Через цю рису ми не маємо досі незалежності справжньої. Чи завжди це добре в цьому житті, де ми всі помиляємось? І в цьому умінні прощати, мені здається, в певному сенсі - сильна сторона християнства. Хоч всепрощення і потакання гріхам - теж погано, це веде до розпусти і безчестя. І тут на якомусь етапі язичницька затятість набуває позитиву. Але якщо людина помилилася раз, це - не система, то можна їй пробачити, мені здається.
А тут - випробування коханням. Яке з них тяжче - не знаю напевне, але здається, друге не менш тяжке.
Дякую за змістовний відгук.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-23 09:19:23 ]
Сильно, Ярославе! Виявляється, що язичники теж вміють підставляти другу щоку, коли люблять і той хто вдарив — жінка! Цікавезний вірш!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2023-04-26 11:58:38 ]
Так, дорога Таню! Шляхетність притаманна всим кращим представникам обох релігій!)))