ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

С М
2026.05.11 20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Полковник Морозенко
Образ твору В душі шляхетність мав таку високу,
Якої не було і в короля.
Звитяжець був, неначе справжній сокіл,
Його любив народ і вихваляв.

Він – Мрозовицький – шляхтич «уродзоний».
В Італії, у Падуї роки
Пройшли його студентські, наче дзвони,
Але подався все ж у козаки.

Бо родом – з Теребовлі, з Тернопілля,
З дитинства увібрав козацький дух.
І бачив люте шляхти він свавілля,
У визвольний вкраїнський влився рух.

І ось життєва стежка-борозенка
Вже привела його на славну Січ.
І нарекли прибульця Морозенком.
І на Хмельницького могутній клич

Увесь народ піднявся, наче море,
І він, полковник корсунський, із ним.
Завдав під Корсунем він шляхті горе -
Стояв на смерть разом з полком своїм.

Він був стратег, а ще – страшний рубака,
Казала шляхта – сам то Сатана!
Під Збаражем тікала з переляку…
Він з поля бою виніс Богуна –

Полковника, пораненого друга,
Бо не лишав товариша в біді,
Хоч сам загинуть міг. Його потуга
Взнаки далась і шляхті і орді.

Коли триклятий ворог, наче стерво,
Під Збаражем ішов з кільця в прорив,
То Морозенко кинувся з резервом
Й розрив своїм ударом затулив.

Життя свого не шкодував ніколи,
Ішов у лоб, неначе на таран,
Клав цілі лави ворогів довкола
І сам загинув од ворожих ран.

Ховало, як героя, військо ціле.
Й коли розвіявся салютів дим,
Сам гетьман, вже до смерті збайдужілий,
Заплакав гірко й болісно за ним.

1-2.02.7522 р.(Від Трипілля)(2015)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 05:38:52
Переглядів сторінки твору 489
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.848 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.848 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:39:26 ]
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-02-03 08:23:05 ] - відповісти

Відразу впадає в вічі своєрідне поєднання віршованої розповіді з елементами історичної драми.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 19:50:12 ] - відповісти

Вікторе, дуже дякую! Я іноді пишу такі історичні портрети козацькі, але ніколи не працював у жанрі історичної драми, хоч давно цікавлюся історією. Дякую за своєрідну підказку, куди у творчості рухатися далі.))


Отправить
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 16:49:52 ] - відповісти

Відчувається паралель із сьогоденням. Якби так само показати і сучасного лицаря благородного духу на тлі бусурманської навали, може вийти поема.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:04:35 ] - відповісти

Дякую, Ігоре! Паралель із сьогодненням справді є, особливо, якщо згадати про те, що у пісні про Морозенка наявний епізод, де його полоненого перед стратою татари виводять на Савур-могилу, коло якої нині йдуть бої. Але документів про його битви з татарами мені не зустрічалися, водночас чимало є відомостей про його звитяги проти польських завойовників і вони справді ближчі до реальності і історичної правди. Сподіваюсь, що історичний портрет з великою дозою достовірності дасть певне уявлення сучасним воїнам, якими мають бути справжні лицарі - оборонці рідної землі.))


Отправить
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2015-02-03 18:20:21 ] - відповісти

Дуже потрібні зараз такі героїчні сторінки нашої історії. Уклін Вам, пане Ярославе за чудовий твір!
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:05:45 ] - відповісти

Спасибі, дорога Нінеле! Ваші відгуки додають творчої наснаги!))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-02-03 19:25:35 ] - відповісти

Справді героїчна навіть серед героїв постать Морозенка, навіки втілена в народній пісні.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:11:53 ] - відповісти

Дуже дякую, дорогий пане Іване! Якщо вірш сподобається моєму керівництву, то є надія, що він прозвучить у концерті Національної капели бандуристів України, як поетичний епіграф перед виконанням історичної пісні про Морозенка в обробці Георгія Майбороди.))


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-03 20:16:21 ] - відповісти

Тут до мене вже помітили зв"язок із сучасністю, але я відчула ще дещо - пішов посил від Ваших рядків. Суть: події на Сході - реінкарнація козацтва (шляхом жертовності й звитяги) як ДУХУ, складової нашої ДУХОВНОСТІ. Скажете, що в тексті про це - Схід - немає. Прямо історично й географічно - про Схід немає, але фундаментально настроєво - є!

Дякую за Ваше поетичне, творче козакування.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:38:26 ] - відповісти

Дуже дякую, Ірино! Ви відчули. Певно це чи не головне, заради чого пишеться вірш - щоб його посил, як Ви пишете, енергетика передавалася читачам і найбільше нашим воїнам, які мають бути нині, може, як ніколи, самовідданими й жертовними, бо йде бій за молоду українську незалежну державу, яка хоче жити за своїми законами і будувати життя і свій устрій на засадах національної самобутності і водночас - добра і справедливості для всіх, хто живе в Україні.


Отправить
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:59:12 ] - відповісти
На мене, ми достойно, гідно та паралельно-історично увійшли в нову поетичну еру. Яскраві свідчення, невигадані історії, прозорі збіги обставин, географічні розломи та спільні платформи.

З пошанівком,
М.Бояров.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 21:40:19 ] - відповісти

Щиро дякую, Миколо! Дай Боже, щоб історія прислужилася сучасності українській.

З повагою


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:17:23 ] - відповісти

Важлива і вдала робота...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 07:43:56 ] - відповісти

Дякую, Світлано! Дай Боже здоров"я тобі!))


Отправить
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 10:00:47 ] - відповісти
Погоджуюся з попередніми коментаторами...
Людське прагнення правдивого духу ламає стереотипи...
Дякую за висвітлення історії Тернопільщини, її глибина з величезною кількістю фортець мусить мати тверду основу несхитного духу. І ця, старіша історія, нам невідома...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 14:05:25 ] - відповісти

Дуже дякую, Анно! Такими героями, як Байда Вишневецький (про нього у мене також є вірш ось тут - http://maysterni.com/publication.php?id=67279), Морозенко Тернопільщина може з повним правом пишатися, бо їхні діяння набули загальноукраїнського масштабу. І справді дають яскравий приклад твердості і несхитності духу, готовності йти на смерть за Україну, її високі моральні цінності і демократичний устрій.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-23 09:31:07 ]
Історичний вірш! Такі вірші, як цей закарбовуються назавжди в пам'яті народу!