ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2026.03.22 05:55
Хоч ще приморозки зрана
Срібло сіють на вали, -
Жебонять струмки весняні
Й первоцвіти зацвіли.
Соком вже поналивало
Стовбури, гілки, бруньки
І оспівують помалу
Час пробудження пташки.

С М
2026.03.22 05:50
Глянь о сюди – Китайський Кіт Соняшний
гордий звуковилиск у нічному сонці
Мідний купол Бодхі і кімоно срібне
що зоряне убрання
у вітрах ночемрій

Крейзі Кет зирить із мережива бандани
то Чеширець одноокий

Артур Сіренко
2026.03.22 01:23
Йшов Час – невблаганний як сама Галактика (а може ще більш невблаганніший). Асистент Морока Анатолій продовжував працювати на кафедрі фітопатології – у його свідомості ця кафедра була єдиним можливим світом буття. Думки в нього роїлися навколо жуків-скрип

Ігор Терен
2026.03.21 22:05
                  І
Вертаюся в часи нічні
у нереальні сни,
коли були щасливі дні
і не було війни,
аби забутися на час
або відволіктись
від потойбічного колись

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Полковник Морозенко
Образ твору В душі шляхетність мав таку високу,
Якої не було і в короля.
Звитяжець був, неначе справжній сокіл,
Його любив народ і вихваляв.

Він – Мрозовицький – шляхтич «уродзоний».
В Італії, у Падуї роки
Пройшли його студентські, наче дзвони,
Але подався все ж у козаки.

Бо родом – з Теребовлі, з Тернопілля,
З дитинства увібрав козацький дух.
І бачив люте шляхти він свавілля,
У визвольний вкраїнський влився рух.

І ось життєва стежка-борозенка
Вже привела його на славну Січ.
І нарекли прибульця Морозенком.
І на Хмельницького могутній клич

Увесь народ піднявся, наче море,
І він, полковник корсунський, із ним.
Завдав під Корсунем він шляхті горе -
Стояв на смерть разом з полком своїм.

Він був стратег, а ще – страшний рубака,
Казала шляхта – сам то Сатана!
Під Збаражем тікала з переляку…
Він з поля бою виніс Богуна –

Полковника, пораненого друга,
Бо не лишав товариша в біді,
Хоч сам загинуть міг. Його потуга
Взнаки далась і шляхті і орді.

Коли триклятий ворог, наче стерво,
Під Збаражем ішов з кільця в прорив,
То Морозенко кинувся з резервом
Й розрив своїм ударом затулив.

Життя свого не шкодував ніколи,
Ішов у лоб, неначе на таран,
Клав цілі лави ворогів довкола
І сам загинув од ворожих ран.

Ховало, як героя, військо ціле.
Й коли розвіявся салютів дим,
Сам гетьман, вже до смерті збайдужілий,
Заплакав гірко й болісно за ним.

1-2.02.7522 р.(Від Трипілля)(2015)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 05:38:52
Переглядів сторінки твору 459
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.848 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.848 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 10:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:39:26 ]
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-02-03 08:23:05 ] - відповісти

Відразу впадає в вічі своєрідне поєднання віршованої розповіді з елементами історичної драми.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 19:50:12 ] - відповісти

Вікторе, дуже дякую! Я іноді пишу такі історичні портрети козацькі, але ніколи не працював у жанрі історичної драми, хоч давно цікавлюся історією. Дякую за своєрідну підказку, куди у творчості рухатися далі.))


Отправить
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 16:49:52 ] - відповісти

Відчувається паралель із сьогоденням. Якби так само показати і сучасного лицаря благородного духу на тлі бусурманської навали, може вийти поема.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:04:35 ] - відповісти

Дякую, Ігоре! Паралель із сьогодненням справді є, особливо, якщо згадати про те, що у пісні про Морозенка наявний епізод, де його полоненого перед стратою татари виводять на Савур-могилу, коло якої нині йдуть бої. Але документів про його битви з татарами мені не зустрічалися, водночас чимало є відомостей про його звитяги проти польських завойовників і вони справді ближчі до реальності і історичної правди. Сподіваюсь, що історичний портрет з великою дозою достовірності дасть певне уявлення сучасним воїнам, якими мають бути справжні лицарі - оборонці рідної землі.))


Отправить
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2015-02-03 18:20:21 ] - відповісти

Дуже потрібні зараз такі героїчні сторінки нашої історії. Уклін Вам, пане Ярославе за чудовий твір!
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:05:45 ] - відповісти

Спасибі, дорога Нінеле! Ваші відгуки додають творчої наснаги!))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-02-03 19:25:35 ] - відповісти

Справді героїчна навіть серед героїв постать Морозенка, навіки втілена в народній пісні.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:11:53 ] - відповісти

Дуже дякую, дорогий пане Іване! Якщо вірш сподобається моєму керівництву, то є надія, що він прозвучить у концерті Національної капели бандуристів України, як поетичний епіграф перед виконанням історичної пісні про Морозенка в обробці Георгія Майбороди.))


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-03 20:16:21 ] - відповісти

Тут до мене вже помітили зв"язок із сучасністю, але я відчула ще дещо - пішов посил від Ваших рядків. Суть: події на Сході - реінкарнація козацтва (шляхом жертовності й звитяги) як ДУХУ, складової нашої ДУХОВНОСТІ. Скажете, що в тексті про це - Схід - немає. Прямо історично й географічно - про Схід немає, але фундаментально настроєво - є!

Дякую за Ваше поетичне, творче козакування.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:38:26 ] - відповісти

Дуже дякую, Ірино! Ви відчули. Певно це чи не головне, заради чого пишеться вірш - щоб його посил, як Ви пишете, енергетика передавалася читачам і найбільше нашим воїнам, які мають бути нині, може, як ніколи, самовідданими й жертовними, бо йде бій за молоду українську незалежну державу, яка хоче жити за своїми законами і будувати життя і свій устрій на засадах національної самобутності і водночас - добра і справедливості для всіх, хто живе в Україні.


Отправить
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:59:12 ] - відповісти
На мене, ми достойно, гідно та паралельно-історично увійшли в нову поетичну еру. Яскраві свідчення, невигадані історії, прозорі збіги обставин, географічні розломи та спільні платформи.

З пошанівком,
М.Бояров.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 21:40:19 ] - відповісти

Щиро дякую, Миколо! Дай Боже, щоб історія прислужилася сучасності українській.

З повагою


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:17:23 ] - відповісти

Важлива і вдала робота...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 07:43:56 ] - відповісти

Дякую, Світлано! Дай Боже здоров"я тобі!))


Отправить
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 10:00:47 ] - відповісти
Погоджуюся з попередніми коментаторами...
Людське прагнення правдивого духу ламає стереотипи...
Дякую за висвітлення історії Тернопільщини, її глибина з величезною кількістю фортець мусить мати тверду основу несхитного духу. І ця, старіша історія, нам невідома...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 14:05:25 ] - відповісти

Дуже дякую, Анно! Такими героями, як Байда Вишневецький (про нього у мене також є вірш ось тут - http://maysterni.com/publication.php?id=67279), Морозенко Тернопільщина може з повним правом пишатися, бо їхні діяння набули загальноукраїнського масштабу. І справді дають яскравий приклад твердості і несхитності духу, готовності йти на смерть за Україну, її високі моральні цінності і демократичний устрій.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-23 09:31:07 ]
Історичний вірш! Такі вірші, як цей закарбовуються назавжди в пам'яті народу!