ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.12.17 14:01
Хмари чередою
Випасає вечір.
Не сумуй за мною
В темній порожнечі.

Маячіють миті,
Лиш зірки палають.
В небі оксамитнім

Борис Костиря
2025.12.17 12:49
Ніхто не йде до цієї
Богом забутої вулиці
у глибокій провінції.
Вона занесена листям,
пилом і снігами.
Вулиця міліє, як ріка
під час посухи.
Молодь виїжджає

Юрко Бужанин
2025.12.17 10:51
Сама себе обманюєш, кохана,
Вдаєш із себе леді ти залізну.
І демонструєш, надто аж старанно,
Що, мабуть, у твоєму віці пізно


Не те, щоб поринати в вир любови,
А просто саму думку допускати

Кока Черкаський
2025.12.17 00:04
Привіт! Мене звати Портос. Можете сміятися, я вже звик. Можете також задавати дурнуваті запитання на кшталт «А чому не Араміс чи Дартаньян», гадаєте ви перші? Таких персонажів із таким «тонким» почуттям гумору я за свої тридцять з гаком років зустр

Борис Костиря
2025.12.16 17:55
Після ерзац-замінників зими
Прийшла зима упевнена і справжня.
Прийшла зима із лютої тюрми,
Прийшла, як генерал з найвищим рангом.

Прийшла зима, мов армія міцна
З настирливістю танків і піхоти.
Заснула в лісі змучена весна,

Сергій Губерначук
2025.12.16 13:22
Порадуй моє тіло – я готовий.
На ланцюгах моя труна – ореля.
Тих не почуй, хто про мій дух злословить.
Вони ніколи не були в моїх постелях.

Дай доторкнутися рукою до любові,
не відсахнись від мертвої руки, –
бо то не смерть, – то понагусло крові

Юлія Щербатюк
2025.12.16 13:21
Не спішіть серед шторму і злив
промовляти: "Пройшов!". Все складніше.
"Пал, що наскрізь обох пропалив,
безпритульними потім залишив".

Не спішіть ви твердити про те,
що прочитаний вже до основи
ваш роман. Є багато ще тем.

Юрко Бужанин
2025.12.16 12:37
Дивлюся в небо — там зірки і вічність,
А під ногами — грузько, як життя.
Сусід Євген, утративши логічність,
Штовха у безвість баки для сміття.
А я стою, немов антична статуя,
В руці —"Первак", у серці — порожнеча.
Дружина каже: «Досить вже бухати,

Артур Курдіновський
2025.12.16 12:21
Сувора Совість дивиться на мене,
Тримає міцно землю й небеса.
Ніколи не виходила на сцену -
Далеко не для всіх її краса.

Тверді слова не промовляє гучно,
Все пошепки. І погляд вольовий.
Мені нелегко. Я - її заручник,

Олександр Сушко
2025.12.16 10:42
Я - чарівник, слуга сяйних казок,
Ерато благородної невільник.
Тож віршопад пахтить, немов бузок,
У строфах - муси, слоїки ванільні.

МрійнА оаза! Щастя береги!
Повсюди айви, квітнучі оливи!
Рожевий мед любової жаги

Тетяна Левицька
2025.12.16 09:36
Буває, що чоловіки
ідуть із дому без валізи,
без штампа в паспорті та візи,
без вороття і навіки
в країну вільних душ, туди,
де благодать незрозуміла
стирає росяні сліди
серпанків яблунево-білих.

Віктор Кучерук
2025.12.16 06:08
Зима розквітла білизною
І світ морозом обдала, -
Красу створивши бахромою,
Оторочила півсела.
Сніжок порипує й блискоче
Навкруг холодна бахрома, -
Така зима милує очі
Та душу тішить крадькома.

Володимир Бойко
2025.12.15 23:52
Недобре добро називати добром недобре. Кремлівські недомірки міряють світ своєю міркою. Ворожка ворогам ворожила вороже. Генії на гени не нарікають. Світило у світі недовго світило. Пан Баняк до банку поклав грошей банку. Одержимі своє о

Ярослав Чорногуз
2025.12.15 21:19
Теплом огорнута зима
Прийшла, нарешті, забілила
Цей світ чорнющий крадькома,
Поклала осінь у могилу.

Та раптом знов прийшла теплінь,
Лягла на плечі сніготалу.
Аж він од радості зомлів...

Тетяна Левицька
2025.12.15 20:55
Мій Боже, не лишай мене
одну на паперті юдолі.
Не все, мов злива промайне
у ніжних пелюстках магнолій.

За що не знаю, і мабуть,
я більш того не хочу знати,
залляла очі каламуть

Сергій СергійКо
2025.12.15 20:27
Ніч наповнена жахом,
Ще страшнішим за сон, –
Кров'ю вкрита і прахом.
Замінованим шляхом
Нас штовхають в полон.

Обгорілі кімнати
І відсутні дахи.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

І Ірпінський
2025.12.01

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Полковник Морозенко
Образ твору В душі шляхетність мав таку високу,
Якої не було і в короля.
Звитяжець був, неначе справжній сокіл,
Його любив народ і вихваляв.

Він – Мрозовицький – шляхтич «уродзоний».
В Італії, у Падуї роки
Пройшли його студентські, наче дзвони,
Але подався все ж у козаки.

Бо родом – з Теребовлі, з Тернопілля,
З дитинства увібрав козацький дух.
І бачив люте шляхти він свавілля,
У визвольний вкраїнський влився рух.

І ось життєва стежка-борозенка
Вже привела його на славну Січ.
І нарекли прибульця Морозенком.
І на Хмельницького могутній клич

Увесь народ піднявся, наче море,
І він, полковник корсунський, із ним.
Завдав під Корсунем він шляхті горе -
Стояв на смерть разом з полком своїм.

Він був стратег, а ще – страшний рубака,
Казала шляхта – сам то Сатана!
Під Збаражем тікала з переляку…
Він з поля бою виніс Богуна –

Полковника, пораненого друга,
Бо не лишав товариша в біді,
Хоч сам загинуть міг. Його потуга
Взнаки далась і шляхті і орді.

Коли триклятий ворог, наче стерво,
Під Збаражем ішов з кільця в прорив,
То Морозенко кинувся з резервом
Й розрив своїм ударом затулив.

Життя свого не шкодував ніколи,
Ішов у лоб, неначе на таран,
Клав цілі лави ворогів довкола
І сам загинув од ворожих ран.

Ховало, як героя, військо ціле.
Й коли розвіявся салютів дим,
Сам гетьман, вже до смерті збайдужілий,
Заплакав гірко й болісно за ним.

1-2.02.7522 р.(Від Трипілля)(2015)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 05:38:52
Переглядів сторінки твору 434
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.848 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.848 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.686
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.12.16 19:41
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:39:26 ]
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-02-03 08:23:05 ] - відповісти

Відразу впадає в вічі своєрідне поєднання віршованої розповіді з елементами історичної драми.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 19:50:12 ] - відповісти

Вікторе, дуже дякую! Я іноді пишу такі історичні портрети козацькі, але ніколи не працював у жанрі історичної драми, хоч давно цікавлюся історією. Дякую за своєрідну підказку, куди у творчості рухатися далі.))


Отправить
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 16:49:52 ] - відповісти

Відчувається паралель із сьогоденням. Якби так само показати і сучасного лицаря благородного духу на тлі бусурманської навали, може вийти поема.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:04:35 ] - відповісти

Дякую, Ігоре! Паралель із сьогодненням справді є, особливо, якщо згадати про те, що у пісні про Морозенка наявний епізод, де його полоненого перед стратою татари виводять на Савур-могилу, коло якої нині йдуть бої. Але документів про його битви з татарами мені не зустрічалися, водночас чимало є відомостей про його звитяги проти польських завойовників і вони справді ближчі до реальності і історичної правди. Сподіваюсь, що історичний портрет з великою дозою достовірності дасть певне уявлення сучасним воїнам, якими мають бути справжні лицарі - оборонці рідної землі.))


Отправить
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2015-02-03 18:20:21 ] - відповісти

Дуже потрібні зараз такі героїчні сторінки нашої історії. Уклін Вам, пане Ярославе за чудовий твір!
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:05:45 ] - відповісти

Спасибі, дорога Нінеле! Ваші відгуки додають творчої наснаги!))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-02-03 19:25:35 ] - відповісти

Справді героїчна навіть серед героїв постать Морозенка, навіки втілена в народній пісні.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:11:53 ] - відповісти

Дуже дякую, дорогий пане Іване! Якщо вірш сподобається моєму керівництву, то є надія, що він прозвучить у концерті Національної капели бандуристів України, як поетичний епіграф перед виконанням історичної пісні про Морозенка в обробці Георгія Майбороди.))


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-02-03 20:16:21 ] - відповісти

Тут до мене вже помітили зв"язок із сучасністю, але я відчула ще дещо - пішов посил від Ваших рядків. Суть: події на Сході - реінкарнація козацтва (шляхом жертовності й звитяги) як ДУХУ, складової нашої ДУХОВНОСТІ. Скажете, що в тексті про це - Схід - немає. Прямо історично й географічно - про Схід немає, але фундаментально настроєво - є!

Дякую за Ваше поетичне, творче козакування.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:38:26 ] - відповісти

Дуже дякую, Ірино! Ви відчули. Певно це чи не головне, заради чого пишеться вірш - щоб його посил, як Ви пишете, енергетика передавалася читачам і найбільше нашим воїнам, які мають бути нині, може, як ніколи, самовідданими й жертовними, бо йде бій за молоду українську незалежну державу, яка хоче жити за своїми законами і будувати життя і свій устрій на засадах національної самобутності і водночас - добра і справедливості для всіх, хто живе в Україні.


Отправить
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 20:59:12 ] - відповісти
На мене, ми достойно, гідно та паралельно-історично увійшли в нову поетичну еру. Яскраві свідчення, невигадані історії, прозорі збіги обставин, географічні розломи та спільні платформи.

З пошанівком,
М.Бояров.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 21:40:19 ] - відповісти

Щиро дякую, Миколо! Дай Боже, щоб історія прислужилася сучасності українській.

З повагою


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2015-02-03 22:17:23 ] - відповісти

Важлива і вдала робота...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 07:43:56 ] - відповісти

Дякую, Світлано! Дай Боже здоров"я тобі!))


Отправить
Анна Віталія Палій (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 10:00:47 ] - відповісти
Погоджуюся з попередніми коментаторами...
Людське прагнення правдивого духу ламає стереотипи...
Дякую за висвітлення історії Тернопільщини, її глибина з величезною кількістю фортець мусить мати тверду основу несхитного духу. І ця, старіша історія, нам невідома...

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-02-04 14:05:25 ] - відповісти

Дуже дякую, Анно! Такими героями, як Байда Вишневецький (про нього у мене також є вірш ось тут - http://maysterni.com/publication.php?id=67279), Морозенко Тернопільщина може з повним правом пишатися, бо їхні діяння набули загальноукраїнського масштабу. І справді дають яскравий приклад твердості і несхитності духу, готовності йти на смерть за Україну, її високі моральні цінності і демократичний устрій.))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-23 09:31:07 ]
Історичний вірш! Такі вірші, як цей закарбовуються назавжди в пам'яті народу!