ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрій Гундарів
2026.05.12 21:19
…Поки спите ви, стану Осінніми світаннями. На травах порозкладую мільярди сувенірів. Будинки підрожевлю, вмию тротуари, Підкину ще жарину в парків багаття І заспанії канни на руки площ подам... Коли йому було лише чотири роки, почалася війна. Пот

Костянтин Ватульов
2026.05.12 19:53
Залетіла в буденне життя без вагань, самочинно.
Я не думав насправді про наслідки, дії, причини…
Бо упевнений: доля старанно минуле відводить.
Ця новенька крута, де нема у програмі відмови.

І прожогом відчув поривання на кожній клітині.
Так дбайлив

Борис Костиря
2026.05.12 13:49
Коли впаду в твої обійми,
В іржавих латах бурний принц,
Відчую ласку провидіння
І глибину твоїх зіниць.

Лише у єдності з тобою
Відчую повноту буття,
Мов чашу, сповнену любов'ю,

Тетяна Левицька
2026.05.12 12:37
Не дивись на мене хтивими очима,
чоловіче ласий до принадних втіх.
Я була дев'ятим царством пілігрима
і того, хто вранці з подругою втік.

Чарівний романтик Музу в мені бачив,
а художник Єву з яблуком спокус.
Я зривала мальви зоряних побачень,

Світлана Пирогова
2026.05.12 11:33
Світ розколовся, то що ж він приніС?
Правду сьогодні крихку. Ллється кроВ.
Всупереч світлу, любові й веснІ,
Дехто годує війни чорний роТ.

Між берегами потвора косаР
Косить життя і вже ставить таврО.
Бога забули? - Поширює скаЗ.

Юрій Гундарів
2026.05.12 10:24
травня славетний український художник Іван МАРЧУК зустрічає свій 90-літній ювілей.
Вітаємо!

Унікальний митець потрапив до британського рейтингу «Сто геніїв сучасності», створивши неповторний стиль у живопису, що сам жартома назвав «пльонтанізм» - від

Вячеслав Руденко
2026.05.12 09:57
Забери-но від мене байдужості сіль-
Розсипати позаду, чи сіяти поруч -
Ось росте конюшина під ноги праворуч
І горобчик ховається ранком у хміль ,
Щоби легше було витягати зі скронь
Думку довгу марку у зростаючій болі ,
Наче казку для тих, що шукають

хома дідим
2026.05.12 08:20
віршики
бігали за мною
мов ті цуценята за сукою
яка їм поставила світ
їх не було забагато
ні разу
їх було саме доста
вони були трохи різні

Ірина Вовк
2026.05.12 07:14
Відкрий цю сповідь пам’яті, де літери викувані зі сталі та напоєні хмелем соковитих прибережних трав, де за кожним рядком літопису б’ється живе, неспокійне серце. Це не буденна оповідь про князів та їхні престоли. Це мова про шлях людини, яка вчилася бути

Віктор Кучерук
2026.05.12 05:59
Сповита тишею імла
Село зусюди облягла
І стишилися вулиці, й двори,
І звично місяць виглянув згори
На опустілий швидко шлях,
Що пилом давнішнім пропах,
А зараз в теплій куряві принишк,
Бо, певно, сон усім приносить зиск...

Кока Черкаський
2026.05.12 01:09
Я так хочу з тобою зустрітись,
Я так хочу тебе обійняти!
Та у тебе маленькі діти,
Й тобі потрібно їх вкласти спати.

А вранці ти їх везеш до школи,
І забираєш їх по обіді,
Ми ж не стрінемось так ніколи,

Володимир Бойко
2026.05.12 00:23
Скільки москаля Європою не годуй, а він усе одно в Азію дивиться. Насильна дружба гірша за ворожнечу. Сильних історія навчає, слабких – повчає. Коли Україна в небезпеці, хтось рятує Україну, хтось рятує свою шкуру, а хтось непогано заробляє і на

Оксана Алексеєва
2026.05.11 21:55
Ми йшли за возами, зорі сяяли блякло.
Розпечену магму палила у надрах журба.
І степ нас поглинув, і поклав на ковадло,
на сонцесяйне ковадло, на ковилових горбах.

Нашу плоть, шкарубку від жаги степової,
болючим дотиком майстер натхненний плекав,
і

С М
2026.05.11 20:20
Як на Сайпрес Авеню
Ускочивши в дитячу наче маячню
Обцасів цокання бруківкою
Форд і Фіцрой, і мадам Жорж
І солдат, собі крокує сном
У капелюсі, у літах, пиє вино
І солодкий ток парфума віє крізь
Ночей холодний шалімар

Юрій Гундарів
2026.05.11 19:49
…Ніколи не буває таке близьке до землі сонце, як у січні, коли воно, запалюючи сріблястим сяйвом зірки інею на стежках і деревах і обертаючи сніг в блискучу білу емаль, холоне в білих просторах засніжених полів. У п'ятнадцятиступневий мороз, блукаючи по

Костянтин Ватульов
2026.05.11 16:53
Довго тримав у секреті
Звичку свою непросту.
Хочу сказати відверто
Мамі про ознаку ту.

Тільки не знаю, як буде:
Радісно чи у жалю.
Слів для розмови бракує,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Андрій Стельмахер
2026.04.29

Дитячої Творчості Центр
2026.04.29

Ян Вікторія А Вікторія
2026.04.23

Макс Катинський
2026.04.22

Лія Ланер
2026.04.18

Оксана Алексеєва
2026.04.14

Костянтин Ватульов
2026.04.02






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Мрія поета
Образ твору Зникли мій сум і досада,
Хмари обличчя сумне,
Гурії райського саду
Враз оточили мене.

Рухи повітряні в танці,
Шати прозорі навкруг,
Пестощі лагідні пальців –
Замкнений радощів круг.

Солод волосся шовковий
Легко торкався він щік.
Ласки, мов хвилі, все нові –
Часу утратив я лік.

Хміль аж медовий цілунків
Тьохкання, спів солов`їв,
Музика стогонів – лунко -
Ніжили вуха мої.

Мов гіацинти і кали –
Легіт пахтів де-не-де.
Ніжно тіла обтікали –
Доторком шовку грудей.

Ніби поринув у море
Поглядів світлих з-під вій.
Збурили все неозоре
Пристрасті шал і борвій.

Хвиля знялася вулканно
Піною бризнула аж…
І розтікається, кане –
Сон це чи щастя міраж?!

м. Київ, 30.06.- 1.07.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 05:48:58
Переглядів сторінки твору 632
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.023 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.023 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:49:47 ]
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 01:12:34 ] - відповісти

Так і бачиться, як довкола щасливого натхненного поета танцюють Евтерпа, Ерато, Терпсихора та інші Музи... Ось куди вони всі подались - до Вас )) так що інші віршувальники не ждіть муз, лягайте спати.

Не прийде вже нині муза - всі вони у Чорногуза...))

(поцілунків = цілунків?)
З повагою.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 01:18:38 ] - відповісти

Щиро дякую пані Галино! Але хай будуть музи - поетам, а музони - поетесам, і хай їх на всі "Майстерні" вистачить. Творіть, колеги, а Вам, пані Галино дякую ще і за зірке око!)))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 05:12:16 ] - відповісти

Куди ж вона тепер дінеться від Вас, пане Ярославе! Ви ж справжній, а музи розбираються в чоловіках)))


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 08:34:09 ] - відповісти

"Доторком шовку" - навіть краще...і ритміка зберігається...ой, а де подівся мій попередній коментар?...


Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 08:59:23 ] - відповісти

Не знаю, куди зник мій вечірній коментар, але перероблений варіант вірша - зовсім інша пісня: ллється, як по нотах!


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 09:41:07 ] - відповісти

Я сьогодні почав день з таки самим настроєм. І теж про шовк написав, і ще там дещо приховав у алегорії. Так що, на мій погляд, це наша чоловіча енергія, яка намагається звільнитись із лещат обставин. Але, Вам має бути видніше.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 11:37:18 ] - відповісти

Медово-пристрасно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:49:14 ] - відповісти

Ваші слова, дорога Лесю, та до... Музи!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:54:38 ] - відповісти

Галю, я видаляв цю публікацію, мене в ній не все задовольняло і значно переробив, тому так трапилося. А Ваше зауваження щодо "шовковиць грудей" я не забув. Це якраз те, що й мені здавалося знахідкою у попередньому варіанті вірша. Але порушувався ритм, і я мусив міняти образ під ритм. Головне змінював для другорядного. Це було боляче, але ж повинно бути все - як слід. Дякую за уважність.


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:40:00 ] - відповісти

Дякую, пане Ярославе, ви мене заспокоїли...А то після вчорашнього видаляння себе самої з ПМ зникнення ще й того коментаря для мене було як сіль на рану:))) І про знахідку ту - Ви маєте рацію...просто, коли правиться первісний варіант, то остаточний у мене його може навіть віддалено не нагадувати. Хоча я намагаюся головним не жертвувати. Удачі!:)))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:58:43 ] - відповісти

Пане Мирославе, саме через Ваші влучні зауваги цей вірш і зникав, і піддався значній переробці щоб знову відродитися, як фенікс із попелу. Радий, що цей варіант Вас задовольняє. Дякую.

З повагою))


Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 13:48:59 ] - відповісти

Мудро... Як свідчать коментарі, цей варіант припав до душі не тільки мені.
Успіхів!
(пропоную у спілкуванні обходитися без "пана":)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:01:57 ] - відповісти

Дякую, що завітали, Ігорю. Іноді обставини бувають такими, що не хочеться від них звільнятися, особливо, якщо це у мріях, і якщо ці обставини не стискають ЛГ лещатами, а огортають шовком.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:04:44 ] - відповісти

Таню, я радий, що мій ЛГ-поет постав перед Вами у незвичній якості і Ви його таким полюбили і прийняли. Що може бути краще?)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:05:22 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже Іване!)))


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:42:47 ] - відповісти

О, нехай мрія перетворюється у дійсність... Ллється музика слів...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:49:16 ] - відповісти

Так, Галю, але тут не пожертвувати було неможливо головним, бо слово "шовковицями" не має наголошеного першого складу, а тут дактиль. І хоч круть, хоч верть, не вийде діла! А з порушеним ритмом лишати вірш майстрові не личить. Але "шовк грудей" теж ніби нічого... Дякую за вболівання!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:50:50 ] - відповісти

Інно, щиро вдячний, радію, що Вам сподобалось!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:52:06 ] - відповісти

Добре, Мирославе, домовились, радий, що сподобався вірш!)))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:09:55 ] - відповісти

О! Про що мріє найскромніший Кобзар України...Файнезна пісня - мрія чи сон. Кайтеся, Ярославе, бо їх щось забагато намріялось. Але так мелодійно-настроєво...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:50:26 ]
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:16:50 ] - відповісти

Я пожартувала, Ярославе. Ви ж розумієте. Бо і пісня Ваша жартівлива, еге ж?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:35:51 ] - відповісти

Ну, по-перше, Світлано, давайте не будемо плутати автора з ЛГ, а по-друге, мрії і сни приходять мимоволі і наші ЛГ - невільники їх, особливо надивившись турецьких Роксолан.
Але Ви таки присоромили мого ЛГ. Він кається, аж роздягається, вибачте за дієслівну риму. Дякую за відгук. Не буду робити ці слова піснею, особливо кобзарською.))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:18:29 ] - відповісти

От і Ви жартуєте...


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 14:37:38 ] - відповісти
Ех! Гарно, Ярославе! Гарно!...
зичу натхнення! Хоча, з такими музами.....

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:54:55 ] - відповісти

О, привіт, Іринко, скільки зим, скільки літ?! Дякую за відгук. А чого ех? А з якими треба, Ірино? Одним словом, я зрозумів. Я в Умань приїду, сподіваюсь...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:56:19 ] - відповісти

Пожартували, пожурили, Світлано, саме так! Аби не журилися і не плакали. Будьмо!)))


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2013-07-01 19:23:25 ] - відповісти

Красиво, гаряче-пристрасно; і мелодійно.
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 21:04:08 ] - відповісти

Дякую, Василю, давненько тебе не бачив! Заходь частіше.))


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 21:49:35 ] - відповісти

Е, та тут не одна поетова мрія, а по крайній мірі - 3,5! (Якщо судити за світлиною). І які!
Захоплено множу на 2, дорівнює 7. Але гріхи не пускають... Отож - 6!
Серйозно, жартома і з повагою.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 10:31:51 ] - відповісти

Аж 6 мрій - це теж розкішно! Про стількох мій ЛГ і не мріяв! Дякую гарно, Анатолію!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-23 09:15:42 ]
Інтимна лірика тобі також вдається, Ярославе! Захоплює, надихає!)))