ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.02.03 13:48
Сполохані ліси
вслухаються у тишу,
а безгомінь не та —
не ніжна,
як колись…
День під пахвою сну
журу свою колише,
а ніч поміж сирен

Борис Костиря
2026.02.03 10:48
Співає птах, руйнує темінь
У гущині, у дивних снах.
Співає птах крізь ночі терем.
Співають і любов, і крах.

Ледь чутно долинає стогін,
Любовний шепіт, шал палкий.
А в когось залишився спомин

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Мрія поета
Образ твору Зникли мій сум і досада,
Хмари обличчя сумне,
Гурії райського саду
Враз оточили мене.

Рухи повітряні в танці,
Шати прозорі навкруг,
Пестощі лагідні пальців –
Замкнений радощів круг.

Солод волосся шовковий
Легко торкався він щік.
Ласки, мов хвилі, все нові –
Часу утратив я лік.

Хміль аж медовий цілунків
Тьохкання, спів солов`їв,
Музика стогонів – лунко -
Ніжили вуха мої.

Мов гіацинти і кали –
Легіт пахтів де-не-де.
Ніжно тіла обтікали –
Доторком шовку грудей.

Ніби поринув у море
Поглядів світлих з-під вій.
Збурили все неозоре
Пристрасті шал і борвій.

Хвиля знялася вулканно
Піною бризнула аж…
І розтікається, кане –
Сон це чи щастя міраж?!

м. Київ, 30.06.- 1.07.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 05:48:58
Переглядів сторінки твору 574
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.023 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.023 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.02.03 09:56
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:49:47 ]
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 01:12:34 ] - відповісти

Так і бачиться, як довкола щасливого натхненного поета танцюють Евтерпа, Ерато, Терпсихора та інші Музи... Ось куди вони всі подались - до Вас )) так що інші віршувальники не ждіть муз, лягайте спати.

Не прийде вже нині муза - всі вони у Чорногуза...))

(поцілунків = цілунків?)
З повагою.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 01:18:38 ] - відповісти

Щиро дякую пані Галино! Але хай будуть музи - поетам, а музони - поетесам, і хай їх на всі "Майстерні" вистачить. Творіть, колеги, а Вам, пані Галино дякую ще і за зірке око!)))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 05:12:16 ] - відповісти

Куди ж вона тепер дінеться від Вас, пане Ярославе! Ви ж справжній, а музи розбираються в чоловіках)))


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 08:34:09 ] - відповісти

"Доторком шовку" - навіть краще...і ритміка зберігається...ой, а де подівся мій попередній коментар?...


Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 08:59:23 ] - відповісти

Не знаю, куди зник мій вечірній коментар, але перероблений варіант вірша - зовсім інша пісня: ллється, як по нотах!


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 09:41:07 ] - відповісти

Я сьогодні почав день з таки самим настроєм. І теж про шовк написав, і ще там дещо приховав у алегорії. Так що, на мій погляд, це наша чоловіча енергія, яка намагається звільнитись із лещат обставин. Але, Вам має бути видніше.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 11:37:18 ] - відповісти

Медово-пристрасно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:49:14 ] - відповісти

Ваші слова, дорога Лесю, та до... Музи!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:54:38 ] - відповісти

Галю, я видаляв цю публікацію, мене в ній не все задовольняло і значно переробив, тому так трапилося. А Ваше зауваження щодо "шовковиць грудей" я не забув. Це якраз те, що й мені здавалося знахідкою у попередньому варіанті вірша. Але порушувався ритм, і я мусив міняти образ під ритм. Головне змінював для другорядного. Це було боляче, але ж повинно бути все - як слід. Дякую за уважність.


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:40:00 ] - відповісти

Дякую, пане Ярославе, ви мене заспокоїли...А то після вчорашнього видаляння себе самої з ПМ зникнення ще й того коментаря для мене було як сіль на рану:))) І про знахідку ту - Ви маєте рацію...просто, коли правиться первісний варіант, то остаточний у мене його може навіть віддалено не нагадувати. Хоча я намагаюся головним не жертвувати. Удачі!:)))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:58:43 ] - відповісти

Пане Мирославе, саме через Ваші влучні зауваги цей вірш і зникав, і піддався значній переробці щоб знову відродитися, як фенікс із попелу. Радий, що цей варіант Вас задовольняє. Дякую.

З повагою))


Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 13:48:59 ] - відповісти

Мудро... Як свідчать коментарі, цей варіант припав до душі не тільки мені.
Успіхів!
(пропоную у спілкуванні обходитися без "пана":)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:01:57 ] - відповісти

Дякую, що завітали, Ігорю. Іноді обставини бувають такими, що не хочеться від них звільнятися, особливо, якщо це у мріях, і якщо ці обставини не стискають ЛГ лещатами, а огортають шовком.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:04:44 ] - відповісти

Таню, я радий, що мій ЛГ-поет постав перед Вами у незвичній якості і Ви його таким полюбили і прийняли. Що може бути краще?)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:05:22 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже Іване!)))


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:42:47 ] - відповісти

О, нехай мрія перетворюється у дійсність... Ллється музика слів...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:49:16 ] - відповісти

Так, Галю, але тут не пожертвувати було неможливо головним, бо слово "шовковицями" не має наголошеного першого складу, а тут дактиль. І хоч круть, хоч верть, не вийде діла! А з порушеним ритмом лишати вірш майстрові не личить. Але "шовк грудей" теж ніби нічого... Дякую за вболівання!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:50:50 ] - відповісти

Інно, щиро вдячний, радію, що Вам сподобалось!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:52:06 ] - відповісти

Добре, Мирославе, домовились, радий, що сподобався вірш!)))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:09:55 ] - відповісти

О! Про що мріє найскромніший Кобзар України...Файнезна пісня - мрія чи сон. Кайтеся, Ярославе, бо їх щось забагато намріялось. Але так мелодійно-настроєво...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:50:26 ]
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:16:50 ] - відповісти

Я пожартувала, Ярославе. Ви ж розумієте. Бо і пісня Ваша жартівлива, еге ж?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:35:51 ] - відповісти

Ну, по-перше, Світлано, давайте не будемо плутати автора з ЛГ, а по-друге, мрії і сни приходять мимоволі і наші ЛГ - невільники їх, особливо надивившись турецьких Роксолан.
Але Ви таки присоромили мого ЛГ. Він кається, аж роздягається, вибачте за дієслівну риму. Дякую за відгук. Не буду робити ці слова піснею, особливо кобзарською.))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:18:29 ] - відповісти

От і Ви жартуєте...


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 14:37:38 ] - відповісти
Ех! Гарно, Ярославе! Гарно!...
зичу натхнення! Хоча, з такими музами.....

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:54:55 ] - відповісти

О, привіт, Іринко, скільки зим, скільки літ?! Дякую за відгук. А чого ех? А з якими треба, Ірино? Одним словом, я зрозумів. Я в Умань приїду, сподіваюсь...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:56:19 ] - відповісти

Пожартували, пожурили, Світлано, саме так! Аби не журилися і не плакали. Будьмо!)))


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2013-07-01 19:23:25 ] - відповісти

Красиво, гаряче-пристрасно; і мелодійно.
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 21:04:08 ] - відповісти

Дякую, Василю, давненько тебе не бачив! Заходь частіше.))


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 21:49:35 ] - відповісти

Е, та тут не одна поетова мрія, а по крайній мірі - 3,5! (Якщо судити за світлиною). І які!
Захоплено множу на 2, дорівнює 7. Але гріхи не пускають... Отож - 6!
Серйозно, жартома і з повагою.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 10:31:51 ] - відповісти

Аж 6 мрій - це теж розкішно! Про стількох мій ЛГ і не мріяв! Дякую гарно, Анатолію!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-23 09:15:42 ]
Інтимна лірика тобі також вдається, Ярославе! Захоплює, надихає!)))