ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Мрія поета
Образ твору Зникли мій сум і досада,
Хмари обличчя сумне,
Гурії райського саду
Враз оточили мене.

Рухи повітряні в танці,
Шати прозорі навкруг,
Пестощі лагідні пальців –
Замкнений радощів круг.

Солод волосся шовковий
Легко торкався він щік.
Ласки, мов хвилі, все нові –
Часу утратив я лік.

Хміль аж медовий цілунків
Тьохкання, спів солов`їв,
Музика стогонів – лунко -
Ніжили вуха мої.

Мов гіацинти і кали –
Легіт пахтів де-не-де.
Ніжно тіла обтікали –
Доторком шовку грудей.

Ніби поринув у море
Поглядів світлих з-під вій.
Збурили все неозоре
Пристрасті шал і борвій.

Хвиля знялася вулканно
Піною бризнула аж…
І розтікається, кане –
Сон це чи щастя міраж?!

м. Київ, 30.06.- 1.07.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 05:48:58
Переглядів сторінки твору 435
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.023 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.023 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:49:47 ]
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 01:12:34 ] - відповісти

Так і бачиться, як довкола щасливого натхненного поета танцюють Евтерпа, Ерато, Терпсихора та інші Музи... Ось куди вони всі подались - до Вас )) так що інші віршувальники не ждіть муз, лягайте спати.

Не прийде вже нині муза - всі вони у Чорногуза...))

(поцілунків = цілунків?)
З повагою.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 01:18:38 ] - відповісти

Щиро дякую пані Галино! Але хай будуть музи - поетам, а музони - поетесам, і хай їх на всі "Майстерні" вистачить. Творіть, колеги, а Вам, пані Галино дякую ще і за зірке око!)))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 05:12:16 ] - відповісти

Куди ж вона тепер дінеться від Вас, пане Ярославе! Ви ж справжній, а музи розбираються в чоловіках)))


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 08:34:09 ] - відповісти

"Доторком шовку" - навіть краще...і ритміка зберігається...ой, а де подівся мій попередній коментар?...


Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 08:59:23 ] - відповісти

Не знаю, куди зник мій вечірній коментар, але перероблений варіант вірша - зовсім інша пісня: ллється, як по нотах!


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 09:41:07 ] - відповісти

Я сьогодні почав день з таки самим настроєм. І теж про шовк написав, і ще там дещо приховав у алегорії. Так що, на мій погляд, це наша чоловіча енергія, яка намагається звільнитись із лещат обставин. Але, Вам має бути видніше.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 11:37:18 ] - відповісти

Медово-пристрасно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:49:14 ] - відповісти

Ваші слова, дорога Лесю, та до... Музи!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:54:38 ] - відповісти

Галю, я видаляв цю публікацію, мене в ній не все задовольняло і значно переробив, тому так трапилося. А Ваше зауваження щодо "шовковиць грудей" я не забув. Це якраз те, що й мені здавалося знахідкою у попередньому варіанті вірша. Але порушувався ритм, і я мусив міняти образ під ритм. Головне змінював для другорядного. Це було боляче, але ж повинно бути все - як слід. Дякую за уважність.


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:40:00 ] - відповісти

Дякую, пане Ярославе, ви мене заспокоїли...А то після вчорашнього видаляння себе самої з ПМ зникнення ще й того коментаря для мене було як сіль на рану:))) І про знахідку ту - Ви маєте рацію...просто, коли правиться первісний варіант, то остаточний у мене його може навіть віддалено не нагадувати. Хоча я намагаюся головним не жертвувати. Удачі!:)))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:58:43 ] - відповісти

Пане Мирославе, саме через Ваші влучні зауваги цей вірш і зникав, і піддався значній переробці щоб знову відродитися, як фенікс із попелу. Радий, що цей варіант Вас задовольняє. Дякую.

З повагою))


Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 13:48:59 ] - відповісти

Мудро... Як свідчать коментарі, цей варіант припав до душі не тільки мені.
Успіхів!
(пропоную у спілкуванні обходитися без "пана":)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:01:57 ] - відповісти

Дякую, що завітали, Ігорю. Іноді обставини бувають такими, що не хочеться від них звільнятися, особливо, якщо це у мріях, і якщо ці обставини не стискають ЛГ лещатами, а огортають шовком.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:04:44 ] - відповісти

Таню, я радий, що мій ЛГ-поет постав перед Вами у незвичній якості і Ви його таким полюбили і прийняли. Що може бути краще?)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:05:22 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже Іване!)))


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:42:47 ] - відповісти

О, нехай мрія перетворюється у дійсність... Ллється музика слів...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:49:16 ] - відповісти

Так, Галю, але тут не пожертвувати було неможливо головним, бо слово "шовковицями" не має наголошеного першого складу, а тут дактиль. І хоч круть, хоч верть, не вийде діла! А з порушеним ритмом лишати вірш майстрові не личить. Але "шовк грудей" теж ніби нічого... Дякую за вболівання!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:50:50 ] - відповісти

Інно, щиро вдячний, радію, що Вам сподобалось!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:52:06 ] - відповісти

Добре, Мирославе, домовились, радий, що сподобався вірш!)))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:09:55 ] - відповісти

О! Про що мріє найскромніший Кобзар України...Файнезна пісня - мрія чи сон. Кайтеся, Ярославе, бо їх щось забагато намріялось. Але так мелодійно-настроєво...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:50:26 ]
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:16:50 ] - відповісти

Я пожартувала, Ярославе. Ви ж розумієте. Бо і пісня Ваша жартівлива, еге ж?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:35:51 ] - відповісти

Ну, по-перше, Світлано, давайте не будемо плутати автора з ЛГ, а по-друге, мрії і сни приходять мимоволі і наші ЛГ - невільники їх, особливо надивившись турецьких Роксолан.
Але Ви таки присоромили мого ЛГ. Він кається, аж роздягається, вибачте за дієслівну риму. Дякую за відгук. Не буду робити ці слова піснею, особливо кобзарською.))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:18:29 ] - відповісти

От і Ви жартуєте...


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 14:37:38 ] - відповісти
Ех! Гарно, Ярославе! Гарно!...
зичу натхнення! Хоча, з такими музами.....

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:54:55 ] - відповісти

О, привіт, Іринко, скільки зим, скільки літ?! Дякую за відгук. А чого ех? А з якими треба, Ірино? Одним словом, я зрозумів. Я в Умань приїду, сподіваюсь...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:56:19 ] - відповісти

Пожартували, пожурили, Світлано, саме так! Аби не журилися і не плакали. Будьмо!)))


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2013-07-01 19:23:25 ] - відповісти

Красиво, гаряче-пристрасно; і мелодійно.
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 21:04:08 ] - відповісти

Дякую, Василю, давненько тебе не бачив! Заходь частіше.))


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 21:49:35 ] - відповісти

Е, та тут не одна поетова мрія, а по крайній мірі - 3,5! (Якщо судити за світлиною). І які!
Захоплено множу на 2, дорівнює 7. Але гріхи не пускають... Отож - 6!
Серйозно, жартома і з повагою.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 10:31:51 ] - відповісти

Аж 6 мрій - це теж розкішно! Про стількох мій ЛГ і не мріяв! Дякую гарно, Анатолію!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-23 09:15:42 ]
Інтимна лірика тобі також вдається, Ярославе! Захоплює, надихає!)))