ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.08 20:53
сни все не йдуть
бажається
віри / майни / верлібрів
необовязково зіркових
необовязково печаль або
зрада це
просто буває часом
у всьому завше

Охмуд Песецький
2026.09.08 20:44
Незвичний біль душевної знесили
Живе, як нерозпізнаний мікроб.
Щоб вижити його, слабкі посили,
Як і десятки порухів і спроб.

Вже й серце призвичаїлось страждати,
Не кожний сон – як тимчасова смерть.
Для справжньої не вийшов час розплати

Віктор Насипаний
2026.09.08 19:47
А пам’ять, як стара в селі криниця,
Що жде щодня тебе чи інших мовчки.
В її глибіні часу таємниця,
У темних водах щастя й смутку роки.

Хоч спрага є, - минуле п’єм поволі.
Згадаймо всіх, що жили з чистим серцем,
Хто слід залишив свій колись у долі,

Світлана Пирогова
2026.09.08 18:17
Київ поринув у дронову січ :
Спалах за спалахом - підлість.
Жах у очах, втома блідих облич -
Лине безрадісна дійсність.

Зранку ракета летить навмання,
Димом затягнуте небо.
Мама з дитиною йде в укриття,

Ольга Садкова
2026.09.08 17:31
Підібралася тишком осінь,
на порозі у літа стоїть.
Стука в двері, впустити просить.
Розгубилося літо на мить.

«Утікати, — майнула думка, —
крізь вікно і — немов не було».
Наполегливо осінь стука,

Борис Костиря
2026.09.08 13:39
Лишився Лишега у синім вогні,
Такий незбагненний, далекий і мудрий.
Тамує марноту і суєтний гнів,
Пізнавши глибини у стиснутих муках.

Лишився на дні споконвічних легед,
У давньому світі Китаю і Гангу.
Повітря епохи торкнулось легень,

Вячеслав Руденко
2026.09.08 12:32
Чи є вона, та чакра повноти?
В асфальтових ланах — дзвінкі сталеві ікри
Яскравих в часі, збурених мостів,
Отих, якими ми тікати звикли

Від емпірею власного вогню
До дивних див пітьми закляття кави.
Стій-стій! — не лізь у звичне, у YouTube,

Віктор Кучерук
2026.09.08 07:37
Знов закурений димами
Стогне Київ мій, -
Хлипи й зойкання місцями
В темряві густій.
Знову ворог підло вдарив
У слов'янства суть, -
Всюдисущий запах гару
Не дає дихнуть.

Артур Курдіновський
2026.09.08 01:13
Індик - це своєрідна птиця.
Він дуже любе веселиться.
Індик не схожий на ворону
У нього зовсім інші забобони.

Співає гарно, але не дуже,
Суттєво гірше, ніж Каркуша.
І хоча в ворони тільки крик,

Ігор Терен
2026.09.07 21:14
Немає віроломнішої віри
як віра малоросів і орди.
Не хижі звірі,
а царі-кумири
юрби – причина чорної біди.

***
Неписані закони для совдепії

Іван Потьомкін
2026.09.07 20:44
Чому із звідусюд далеких
Ми добиваємось в забуті Богом села
І припадаємо грудьми до споришу,
До груші тулимось щокою?
Невже, коли літам ощадливий наводиш лік,
Так болісно бракує частки,
Що зветься отроцтвом?
Невже і справді життєве коло

хома дідим
2026.09.07 20:15
ось і надвечіря
дощик покропив
вицвіле ганчіря
звисле з проводів
піднебесні риби
сунуть далі геть
комунальник
сивий

Тетяна Левицька
2026.09.07 18:24
Святе догорає обійстя,
а ти загубилась в тумані.
Не бійся, рідненька, не бійся,
від зостраху серце зів'яне.

Я знаю, що важко втрачати
набуті скарби мозолями —
дитячу колиску, санчата,

Світлана Пирогова
2026.09.07 17:23
Вересня кроки спекотні, як влітку,
Сонце палає до втоми щодня.
Бабине літо накинуло сітку,
Те павутиння йому, мов броня.

Ягідки чорні смачної ожини
В лісі осіннім, мов очі блищать.
Терен з колючками попід стежину,

Ольга Садкова
2026.09.07 16:46
Хильнув — і позбувся болю.
А може, позбувся себе?
І хтось замість тебе долю
скеровує вже: цоб-цабе.

На інше чекати годі.
«В обійми бери, сатано!»
Що зараз буде, що потім

Борис Костиря
2026.09.07 14:08
Вода розлилася в долини.
Мовчання панує в степах.
І правда тополі й калини
Кричить, як поранений птах.
Чекаємо світлої днини,
Яка відкидатиме страх.

Вода розлилася степами,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Мрія поета
Образ твору Зникли мій сум і досада,
Хмари обличчя сумне,
Гурії райського саду
Враз оточили мене.

Рухи повітряні в танці,
Шати прозорі навкруг,
Пестощі лагідні пальців –
Замкнений радощів круг.

Солод волосся шовковий
Легко торкався він щік.
Ласки, мов хвилі, все нові –
Часу утратив я лік.

Хміль аж медовий цілунків
Тьохкання, спів солов`їв,
Музика стогонів – лунко -
Ніжили вуха мої.

Мов гіацинти і кали –
Легіт пахтів де-не-де.
Ніжно тіла обтікали –
Доторком шовку грудей.

Ніби поринув у море
Поглядів світлих з-під вій.
Збурили все неозоре
Пристрасті шал і борвій.

Хвиля знялася вулканно
Піною бризнула аж…
І розтікається, кане –
Сон це чи щастя міраж?!

м. Київ, 30.06.- 1.07.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 05:48:58
Переглядів сторінки твору 703
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.023 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.023 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:49:47 ]
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 01:12:34 ] - відповісти

Так і бачиться, як довкола щасливого натхненного поета танцюють Евтерпа, Ерато, Терпсихора та інші Музи... Ось куди вони всі подались - до Вас )) так що інші віршувальники не ждіть муз, лягайте спати.

Не прийде вже нині муза - всі вони у Чорногуза...))

(поцілунків = цілунків?)
З повагою.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 01:18:38 ] - відповісти

Щиро дякую пані Галино! Але хай будуть музи - поетам, а музони - поетесам, і хай їх на всі "Майстерні" вистачить. Творіть, колеги, а Вам, пані Галино дякую ще і за зірке око!)))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 05:12:16 ] - відповісти

Куди ж вона тепер дінеться від Вас, пане Ярославе! Ви ж справжній, а музи розбираються в чоловіках)))


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 08:34:09 ] - відповісти

"Доторком шовку" - навіть краще...і ритміка зберігається...ой, а де подівся мій попередній коментар?...


Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 08:59:23 ] - відповісти

Не знаю, куди зник мій вечірній коментар, але перероблений варіант вірша - зовсім інша пісня: ллється, як по нотах!


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 09:41:07 ] - відповісти

Я сьогодні почав день з таки самим настроєм. І теж про шовк написав, і ще там дещо приховав у алегорії. Так що, на мій погляд, це наша чоловіча енергія, яка намагається звільнитись із лещат обставин. Але, Вам має бути видніше.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 11:37:18 ] - відповісти

Медово-пристрасно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:49:14 ] - відповісти

Ваші слова, дорога Лесю, та до... Музи!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:54:38 ] - відповісти

Галю, я видаляв цю публікацію, мене в ній не все задовольняло і значно переробив, тому так трапилося. А Ваше зауваження щодо "шовковиць грудей" я не забув. Це якраз те, що й мені здавалося знахідкою у попередньому варіанті вірша. Але порушувався ритм, і я мусив міняти образ під ритм. Головне змінював для другорядного. Це було боляче, але ж повинно бути все - як слід. Дякую за уважність.


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:40:00 ] - відповісти

Дякую, пане Ярославе, ви мене заспокоїли...А то після вчорашнього видаляння себе самої з ПМ зникнення ще й того коментаря для мене було як сіль на рану:))) І про знахідку ту - Ви маєте рацію...просто, коли правиться первісний варіант, то остаточний у мене його може навіть віддалено не нагадувати. Хоча я намагаюся головним не жертвувати. Удачі!:)))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:58:43 ] - відповісти

Пане Мирославе, саме через Ваші влучні зауваги цей вірш і зникав, і піддався значній переробці щоб знову відродитися, як фенікс із попелу. Радий, що цей варіант Вас задовольняє. Дякую.

З повагою))


Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 13:48:59 ] - відповісти

Мудро... Як свідчать коментарі, цей варіант припав до душі не тільки мені.
Успіхів!
(пропоную у спілкуванні обходитися без "пана":)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:01:57 ] - відповісти

Дякую, що завітали, Ігорю. Іноді обставини бувають такими, що не хочеться від них звільнятися, особливо, якщо це у мріях, і якщо ці обставини не стискають ЛГ лещатами, а огортають шовком.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:04:44 ] - відповісти

Таню, я радий, що мій ЛГ-поет постав перед Вами у незвичній якості і Ви його таким полюбили і прийняли. Що може бути краще?)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:05:22 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже Іване!)))


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:42:47 ] - відповісти

О, нехай мрія перетворюється у дійсність... Ллється музика слів...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:49:16 ] - відповісти

Так, Галю, але тут не пожертвувати було неможливо головним, бо слово "шовковицями" не має наголошеного першого складу, а тут дактиль. І хоч круть, хоч верть, не вийде діла! А з порушеним ритмом лишати вірш майстрові не личить. Але "шовк грудей" теж ніби нічого... Дякую за вболівання!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:50:50 ] - відповісти

Інно, щиро вдячний, радію, що Вам сподобалось!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:52:06 ] - відповісти

Добре, Мирославе, домовились, радий, що сподобався вірш!)))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:09:55 ] - відповісти

О! Про що мріє найскромніший Кобзар України...Файнезна пісня - мрія чи сон. Кайтеся, Ярославе, бо їх щось забагато намріялось. Але так мелодійно-настроєво...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:50:26 ]
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:16:50 ] - відповісти

Я пожартувала, Ярославе. Ви ж розумієте. Бо і пісня Ваша жартівлива, еге ж?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:35:51 ] - відповісти

Ну, по-перше, Світлано, давайте не будемо плутати автора з ЛГ, а по-друге, мрії і сни приходять мимоволі і наші ЛГ - невільники їх, особливо надивившись турецьких Роксолан.
Але Ви таки присоромили мого ЛГ. Він кається, аж роздягається, вибачте за дієслівну риму. Дякую за відгук. Не буду робити ці слова піснею, особливо кобзарською.))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:18:29 ] - відповісти

От і Ви жартуєте...


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 14:37:38 ] - відповісти
Ех! Гарно, Ярославе! Гарно!...
зичу натхнення! Хоча, з такими музами.....

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:54:55 ] - відповісти

О, привіт, Іринко, скільки зим, скільки літ?! Дякую за відгук. А чого ех? А з якими треба, Ірино? Одним словом, я зрозумів. Я в Умань приїду, сподіваюсь...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:56:19 ] - відповісти

Пожартували, пожурили, Світлано, саме так! Аби не журилися і не плакали. Будьмо!)))


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2013-07-01 19:23:25 ] - відповісти

Красиво, гаряче-пристрасно; і мелодійно.
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 21:04:08 ] - відповісти

Дякую, Василю, давненько тебе не бачив! Заходь частіше.))


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 21:49:35 ] - відповісти

Е, та тут не одна поетова мрія, а по крайній мірі - 3,5! (Якщо судити за світлиною). І які!
Захоплено множу на 2, дорівнює 7. Але гріхи не пускають... Отож - 6!
Серйозно, жартома і з повагою.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 10:31:51 ] - відповісти

Аж 6 мрій - це теж розкішно! Про стількох мій ЛГ і не мріяв! Дякую гарно, Анатолію!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-23 09:15:42 ]
Інтимна лірика тобі також вдається, Ярославе! Захоплює, надихає!)))