ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.12.05 22:16
Мене тягне чомусь у минуле,
В ті епохи, які відцвіли,
Мене тягне у мушлі заснулі,
Мене тягне у сон ковили.

Мене тягне в забуті сторінки,
У пожовклі книжки, в патефон.
Мене тягне в далекі століття,

Юрій Лазірко
2025.12.05 17:03
місячного сяйва мілина
ти і я
не випиті до дна
ти і я
бурхлива течія
ти моя ти моя ти моя

приспів:

Артур Курдіновський
2025.12.05 15:26
Потанцюймо полонез палкий,
Пристрасний, примхливий... Прошу, пані!
Перший поцілунок пестить пряно,
Перервавши пафосні плітки.

Потіснився пірует п'янкий
Подихом повільної павани.
Потанцюймо полонез палкий,

Сергій Губерначук
2025.12.05 14:59
Ти жарина з циганського вогнища,
давно відгорілого, відспіваного.
Його розтоптали дикі коні.
І ти вирвалася з-під їхніх копит
і врятувалася.

Була ніч, ти нічого не бачила.
Тільки те, що могла осяяти

Юлія Щербатюк
2025.12.05 14:15
Ви, звісно, пам'ятаєте, безсила
забути саме той, один із днів.
Схвильована кімнатою ходили,
Різке в обличчя кидали мені.

"Нам треба розлучитись", - Ви казали.
Життя моє шалене не для Вас.
Мені донизу падати і далі,

Мар'ян Кіхно
2025.12.05 11:02
Почнімо так сей раз, хоча й не хочеться. «Пташиний базар» на Куренівці – ключове всьому. Завжди я просив батьків туди хоча би подивитися. На вході корм, нашийники, сачки, гачки, вудки, піддувалки та інші причандали: а за тим поступово – черва на ловлю, р

Микола Дудар
2025.12.05 09:16
Не джерело, джерельце ти…
Живого всесвіту, що поруч
Розквіт, цвіту, сто літ цвісти
До того як рвану угору…
Нірвана всіх нірван моїх,
Що поруч квітли розцвітали
Чужі сприймались за своїх
Ми їх не радужно сприймали…

Тетяна Левицька
2025.12.05 09:00
Не ламай мене під себе —
Хмара сіра на півнеба,
Інша чорна, наче слива,
Мабуть, буде скоро злива.
Не цілуй мене жадано,
Поцілунок не розтане.
Звикну дихати тобою,
Укривати сон габою,

В Горова Леся
2025.12.04 21:40
Вишні кудлаті - клубки єгози,
Мокрі, сумні та знімілі.
Бути веселою і не проси,
Я прикидатись не вмію.

Не обминеш ні голок ні шипів.
З того самій мені важко.
Завтра у дяку, що перетерпів

Євген Федчук
2025.12.04 19:59
Обступили парубки дідуся старого
Та й питатися взялись всі гуртом у нього:
- Кажуть, діду, що колись ви козакували,
В чужих землях і краях частенько бували.
Чи то правда, чи то ні? Може, люди брешуть
Та даремно лиш про вас язиками чешуть?
- Ні, брех

Іван Потьомкін
2025.12.04 17:58
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Сергій Губерначук
2025.12.04 13:42
Тільки через певний час
ти даси мені свою руку.
Але це знову будуть сновидіння.
Це знову буде дзвоник,
до якого я не добіжу,
бо я писатиму ці вірші,
які набагато важливіші,
ніж те, що я… тебе люблю.

Борис Костиря
2025.12.04 13:12
В неволі я відшукую свободу,
А у свободі - пута кам'яні.
Отримуєш найвищу нагороду -
Із ноосфери квіти неземні.

У рабстві ти відшукуєш бунтарство,
А в бунті - підступ, зраду і удар,
У ницості - величність, в черні - панство,

Ольга Олеандра
2025.12.04 10:51
Привіт, зима! Я знову входжу в тебе.
Ти зустрічаєш, відкриваючись мені
безкраїм полотном живого неба,
в якім горять немеркнучі вогні,
в якім ростуть дива і дивовижі,
з якого сипле ласка і дари.
в якім живе тепло глибоких зближень,
де тануть нашаров

С М
2025.12.04 06:06
Щось ухопив на око, гадав, що збагнув
Але залишив усе це позаду
Якби я знав тоді, що знаю зараз
Гадаєш, я сліпим зостався би?
Перемовлюся із колодязем бажань
Про своє останнє бажання ще
Якщо ідеш за мною, ділися надбаннями
Бо настала ніч, я в ній г

Кока Черкаський
2025.12.04 05:01
Вкрути ж мені, вкрути,
Бо все перегоріло,
Врятуй від темноти,
Щоб в грудях зажевріло,

Завібрували щоб
Енергії вібрацій,
Щоб як нова копійка
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Максим Семибаламут
2025.12.02

Павло Інкаєв
2025.11.29

Артем Ігнатійчук
2025.11.26

Галина Максимів
2025.11.23

Марко Нестерчук Нестор
2025.11.07

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Мрія поета
Образ твору Зникли мій сум і досада,
Хмари обличчя сумне,
Гурії райського саду
Враз оточили мене.

Рухи повітряні в танці,
Шати прозорі навкруг,
Пестощі лагідні пальців –
Замкнений радощів круг.

Солод волосся шовковий
Легко торкався він щік.
Ласки, мов хвилі, все нові –
Часу утратив я лік.

Хміль аж медовий цілунків
Тьохкання, спів солов`їв,
Музика стогонів – лунко -
Ніжили вуха мої.

Мов гіацинти і кали –
Легіт пахтів де-не-де.
Ніжно тіла обтікали –
Доторком шовку грудей.

Ніби поринув у море
Поглядів світлих з-під вій.
Збурили все неозоре
Пристрасті шал і борвій.

Хвиля знялася вулканно
Піною бризнула аж…
І розтікається, кане –
Сон це чи щастя міраж?!

м. Київ, 30.06.- 1.07.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-04-23 05:48:58
Переглядів сторінки твору 554
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.023 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.023 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.711
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Еротична поезія
Автор востаннє на сайті 2025.12.02 13:09
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:49:47 ]
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 01:12:34 ] - відповісти

Так і бачиться, як довкола щасливого натхненного поета танцюють Евтерпа, Ерато, Терпсихора та інші Музи... Ось куди вони всі подались - до Вас )) так що інші віршувальники не ждіть муз, лягайте спати.

Не прийде вже нині муза - всі вони у Чорногуза...))

(поцілунків = цілунків?)
З повагою.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 01:18:38 ] - відповісти

Щиро дякую пані Галино! Але хай будуть музи - поетам, а музони - поетесам, і хай їх на всі "Майстерні" вистачить. Творіть, колеги, а Вам, пані Галино дякую ще і за зірке око!)))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 05:12:16 ] - відповісти

Куди ж вона тепер дінеться від Вас, пане Ярославе! Ви ж справжній, а музи розбираються в чоловіках)))


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 08:34:09 ] - відповісти

"Доторком шовку" - навіть краще...і ритміка зберігається...ой, а де подівся мій попередній коментар?...


Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 08:59:23 ] - відповісти

Не знаю, куди зник мій вечірній коментар, але перероблений варіант вірша - зовсім інша пісня: ллється, як по нотах!


Отправить
Ігор Рубцов (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 09:41:07 ] - відповісти

Я сьогодні почав день з таки самим настроєм. І теж про шовк написав, і ще там дещо приховав у алегорії. Так що, на мій погляд, це наша чоловіча енергія, яка намагається звільнитись із лещат обставин. Але, Вам має бути видніше.


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 11:37:18 ] - відповісти

Медово-пристрасно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:49:14 ] - відповісти

Ваші слова, дорога Лесю, та до... Музи!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:54:38 ] - відповісти

Галю, я видаляв цю публікацію, мене в ній не все задовольняло і значно переробив, тому так трапилося. А Ваше зауваження щодо "шовковиць грудей" я не забув. Це якраз те, що й мені здавалося знахідкою у попередньому варіанті вірша. Але порушувався ритм, і я мусив міняти образ під ритм. Головне змінював для другорядного. Це було боляче, але ж повинно бути все - як слід. Дякую за уважність.


Отправить
Галина Гнатюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:40:00 ] - відповісти

Дякую, пане Ярославе, ви мене заспокоїли...А то після вчорашнього видаляння себе самої з ПМ зникнення ще й того коментаря для мене було як сіль на рану:))) І про знахідку ту - Ви маєте рацію...просто, коли правиться первісний варіант, то остаточний у мене його може навіть віддалено не нагадувати. Хоча я намагаюся головним не жертвувати. Удачі!:)))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 12:58:43 ] - відповісти

Пане Мирославе, саме через Ваші влучні зауваги цей вірш і зникав, і піддався значній переробці щоб знову відродитися, як фенікс із попелу. Радий, що цей варіант Вас задовольняє. Дякую.

З повагою))


Отправить
Мирослав Артимович (Л.П./М.К.) [ 2013-07-01 13:48:59 ] - відповісти

Мудро... Як свідчать коментарі, цей варіант припав до душі не тільки мені.
Успіхів!
(пропоную у спілкуванні обходитися без "пана":)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:01:57 ] - відповісти

Дякую, що завітали, Ігорю. Іноді обставини бувають такими, що не хочеться від них звільнятися, особливо, якщо це у мріях, і якщо ці обставини не стискають ЛГ лещатами, а огортають шовком.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:04:44 ] - відповісти

Таню, я радий, що мій ЛГ-поет постав перед Вами у незвичній якості і Ви його таким полюбили і прийняли. Що може бути краще?)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:05:22 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже Іване!)))


Отправить
Інна Ковальчук (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:42:47 ] - відповісти

О, нехай мрія перетворюється у дійсність... Ллється музика слів...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:49:16 ] - відповісти

Так, Галю, але тут не пожертвувати було неможливо головним, бо слово "шовковицями" не має наголошеного першого складу, а тут дактиль. І хоч круть, хоч верть, не вийде діла! А з порушеним ритмом лишати вірш майстрові не личить. Але "шовк грудей" теж ніби нічого... Дякую за вболівання!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:50:50 ] - відповісти

Інно, щиро вдячний, радію, що Вам сподобалось!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 13:52:06 ] - відповісти

Добре, Мирославе, домовились, радий, що сподобався вірш!)))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:09:55 ] - відповісти

О! Про що мріє найскромніший Кобзар України...Файнезна пісня - мрія чи сон. Кайтеся, Ярославе, бо їх щось забагато намріялось. Але так мелодійно-настроєво...



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-04-23 05:50:26 ]
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:16:50 ] - відповісти

Я пожартувала, Ярославе. Ви ж розумієте. Бо і пісня Ваша жартівлива, еге ж?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 14:35:51 ] - відповісти

Ну, по-перше, Світлано, давайте не будемо плутати автора з ЛГ, а по-друге, мрії і сни приходять мимоволі і наші ЛГ - невільники їх, особливо надивившись турецьких Роксолан.
Але Ви таки присоромили мого ЛГ. Він кається, аж роздягається, вибачте за дієслівну риму. Дякую за відгук. Не буду робити ці слова піснею, особливо кобзарською.))


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:18:29 ] - відповісти

От і Ви жартуєте...


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-01 14:37:38 ] - відповісти
Ех! Гарно, Ярославе! Гарно!...
зичу натхнення! Хоча, з такими музами.....

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:54:55 ] - відповісти

О, привіт, Іринко, скільки зим, скільки літ?! Дякую за відгук. А чого ех? А з якими треба, Ірино? Одним словом, я зрозумів. Я в Умань приїду, сподіваюсь...)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 16:56:19 ] - відповісти

Пожартували, пожурили, Світлано, саме так! Аби не журилися і не плакали. Будьмо!)))


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2013-07-01 19:23:25 ] - відповісти

Красиво, гаряче-пристрасно; і мелодійно.
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 21:04:08 ] - відповісти

Дякую, Василю, давненько тебе не бачив! Заходь частіше.))


Отправить
Анатолій Криловець (М.К./М.К.) [ 2013-07-01 21:49:35 ] - відповісти

Е, та тут не одна поетова мрія, а по крайній мірі - 3,5! (Якщо судити за світлиною). І які!
Захоплено множу на 2, дорівнює 7. Але гріхи не пускають... Отож - 6!
Серйозно, жартома і з повагою.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-02 10:31:51 ] - відповісти

Аж 6 мрій - це теж розкішно! Про стількох мій ЛГ і не мріяв! Дякую гарно, Анатолію!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-04-23 09:15:42 ]
Інтимна лірика тобі також вдається, Ярославе! Захоплює, надихає!)))