ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юрко Бужанин
2026.09.21 17:28
Лежу. Та сон не йде мені –
Давно тривожні стали дні.
Тут кішечка, створіння миле,
Під ковдрою замуркотіла.

І стало лагідно, спокійно
З пухнастим захистом надійним.
Так ніби і нема війни –

Борис Костиря
2026.09.21 13:28
Повноводнеє озеро. Берег любові.
Повноводна печаль пропікає до дна.
Повноводнеє небо, знайоме до болю.
Проростають думки, ніби озимина.

Повноводність чуттів розіллється далеко,
Ген за обрій, у сад невідомих скульптур.
Прилетіли із півдня знайомі л

Володимир Бойко
2026.09.21 12:19
Пусток у головах не буває, просто вони заповнені чимось іншим. Умільці напускати туману чомусь іменуються ясновидцями. Думки були настільки глибокими, що рідко спливали на поверхню. Корисним ідіотам корисно користуватися уроками історії. Руйн

Віктор Кучерук
2026.09.21 06:07
Ловлю старанно поглядом своїм
Навколо себе видива казкові, -
Про все, що бачу, радо розповім
У вірші, повнім щирості й любові.
Нема нікого - тільки я і світ
Оцей гучний, яскравий, неповторний,
Де в кожній барві - чийсь глибокий слід,
А в кожнім з

Ірина Вовк
2026.09.21 05:41
ІІІ. ТАЄМНЕ КОХАННЯ У ЗАТІНКУ АМФІТЕАТРУ У будинку поважного роду Помпоніїв ранок почався зі звичної суєти та маминого гніву. Аврелія, загорнута у строгу темно-пурпурову столу, стояла посеред перистилю – внутрішнього дворика з фон

хома дідим
2026.09.20 23:24
колись давно
хай це не точно
святкуючи бажання слів
щоразу
як розплющив очі
від снив за правило німих
сінематограф чи артхаус
у підземеллях

Ольга Береза
2026.09.20 21:39
Три жінки, мов три тіні при свічі.
Три таємничі обереги тексту.
Це не легенда — це його ключі.
Його приватні кризи і протести.

Одна була холодна, наче лід.
А друга — надто горда, як для нього.
Третя — лишила свій пекучий слід,

Вячеслав Руденко
2026.09.20 19:41
Водяні, фантастично сумні гостроверхі горіхи,
Чорне хутро у них — мов довершеність світу для всіх.
У шинкарнях степів, там де пізні і втомлені скіфи
Споглядають модерність часу з-під солом’яних стріх.

Запальна і суха чоловіча природа, як завжди.
Ге

Євген Федчук
2026.09.20 17:17
Фашизм здолали і війна скінчилась.
Часи великих надійшли надій.
Здавалося, живи тепер, радій.
Але ж біда нікуди не поділась.
І голод втретє забирати взявсь
Людські життя. Війну хоч пережили
Та звідки було взяти людям сили?
Рік перший повоєнний поч

Борис Костиря
2026.09.20 13:13
Я хочу поїхати, щоби вернутись.
Тікати від себе немає куди.
Порвати могутні кайдани і пута.
Нехай пил віків замітає сліди.
Я буду в тумані, як брахман закутий,
Полишивши всю метушню назавжди.

Куди не поїдь, повертатися знову

Іван Потьомкін
2026.09.20 12:36
«Ти плачеш, Йоно? І за чим?
За цим кущем, який ти не садив?»
«Ні, не за цим, мій Боже».
«А за чим же?»
«Плачу, а варто б скорше вмерти, аніж далі жити...
Іще тоді, коли в китовім череві
Три дні й три безсонні ночі
Я пристрасно моливсь, щоб Ти мен

Ольга Садкова
2026.09.20 12:21
Оце б весні хвалу співати,
квіткову щедрість і тепло.
Та звістка вдарила про хату
розбиту й зранене село.

І забур’янені могили.
І, як цурупалки, сади.
І згарища на житніх схилах.

С М
2026.09.20 12:05
НОВИНИ]
Усім відомий ресторатор щез десь із
Самого ранку
У мишачого кольору пальті
Закамуфльованього
Хтось бачив на вокзалі

[ПЕРЕХОЖИЙ]

Ірина Вовк
2026.09.20 10:43
ІІ. ШЛЮБНИЙ ВІНОК І ПРИСМАК ПОПЕЛУ Кімната була залита м’яким ранковим світлом, яке пробивалося крізь невелике вікно атріуму. На дерев'яному столі ще стояли залишки вчорашнього весільного бенкету: напівпорожні глеки з темно-червоним фалернським ви

Віктор Кучерук
2026.09.20 07:23
Мені щодня дитинство сниться
І пам'ятається завжди
В'юнка стежина до криниці
Та дзюркіт чистої води.
Нікуди з пам'яті не зникли,
Ні поодинці, ні гуртом, -
Верби плакучої пониклі
Гілки над милим джерелом.

хома дідим
2026.09.19 23:34
у вересневому саду
урочий спокій прохолодний
а де стояв джмелиний гуд
між горобиною та глодом
царює тиша лиш павук
снує свої нитки невтомно
як ти бредеш через траву
не садівник і не паломник
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Я не підводжу під коханням риску,
Бо не підстрелений мисливцем лось,
Моя смачна дюшеско й барбариско,
Воно у нас лиш тільки почалось.

Воно в нас, мила, тільки-но з колиски,
На ноженята неміцні звелось
Й агукає пародії, мов зблиски,
І віршики ліричні в`є з волось.

Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз,
Не знаю тільки – син воно чи дочка

І чи рушник воно ачи гарбуз…
Це – музика з конвалії дзвіночка,
Сяйне наслання від небесних муз.

31.07. – 4.08. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 12:32:03
Переглядів сторінки твору 491
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:32:36 ]

Отправить
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:44:39 ] - відповісти
Пречудово!!!
Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз, ех, а так очікувалося - щоб маленький чорногуз:)

Отправить
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:51:06 ] - відповісти

Після Умані всі чоловіки стають
особливо ніжними. :)
Дуже сподобалося.


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:06:43 ] - відповісти
Цікаве зауваження ,Наталю.....

Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 20:53:59 ]

Тс-с, Іро!)


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 22:18:30 ]
Мовчу.....))

Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:08:17 ] - відповісти
після слова "карапуз" зотіла рими "Чорногуз"))) А сонет сподобався... Справді ,ніжний... Хай зростає кохання ,міцніє і кріпне. Зичу натхнення!

Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:08:46 ] - відповісти
*хотіла

Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:43:59 ] - відповісти

Дуже милий і ніжний вірш, Ярославе!!!)


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 20:18:56 ] - відповісти

Вірш-надзвичайно ліричне "наслання від небесних муз", Ярославе.


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 20:55:26 ] - відповісти

Ярославе!
Погоджуюсь із відгуками...
Але... ну ти і дужий)))


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 21:27:44 ] - відповісти

Чудово!!!!!!!


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-17 00:30:32 ] - відповісти


"Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз" - клас!!!


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 00:51:02 ] - відповісти

Несподівані, дотепні і ніжні порівняння...


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 07:51:52 ] - відповісти

Таке тонке нюансування в цій музиці з конвалії дзвіночка, аж кортить зазирнути в колиску...
Наслання від небесних муз!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:07:16 ] - відповісти

Ксеню, щиро дякую, не хотілося про самого себе так, тому "карапуз" вийшов.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:20:42 ] - відповісти

Дякую, Наталю, вірш написаний справді після Умані, тільки ІІ-го фесту в 2011, так що доля істини є у Ваших словах!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:24:45 ] - відповісти

Дякую, Іриночко! Хай буде, як ти кажеш!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:26:12 ] - відповісти

Спасибі, Лесюню!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:27:32 ] - відповісти

Дякую, Світлано, то було справді наслання!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:28:30 ] - відповісти

Михайле, щиро дякую, радий був розвіртуалитися в Умані!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:33:06 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:29:01 ] - відповісти

Софієчко, дякую, дорога моя!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:29:34 ] - відповісти

Спасибі, Роксолано, Ви відчули!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:31:56 ] - відповісти

Дякую, Інно, певно в несподіваності і є оті родзинки поезії - я не тільки про себе!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:33:29 ] - відповісти

Кортить заглянути в колиску і таки розібратися, хто там - так, пане Іване? Заінтригував трохи вірш... Щиро дякую за відвідини!)))


Отправить
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:04:36 ] - відповісти

Надзвичайно тепло, чуттєво і різнобарвно!
Джерело кохання у твоєму серці і не збирається пересихати:)
Щиро за тебе радію.
Хотів поставити "6", але збивка ритму завадила.
Ось у цих двох рядках:
"Бо ще мислИвцем - не забитий лось",

"Пародії агУкає з колиски
І в`є лірИчні віршики з волось."

І ще, ось це місце бачиться мені так:
"Лише не знаю – син воно чи дочка

І чи рушник мені, а чи гарбуз…"


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:25:01 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую тобі за теплий відгук! Кажеш, збивка ритму, тоді давай порахуємо разом. Сонет - це п"ятистопний ямб. Ось, дивись:

Я нЕ підвОджу пІд кохАнням рИску, (11)
Бо нЕ підстрЕленИй мислИвцем лОсь, (10)
МоЯ смачнА дюшЕско й бАрбарИско, (11)
ВонО у нАс лиш тІльки пОчалОсь. (10)

ВонО в нас, мИла, тІльки-нО з колИски, (11)
На нОженЯта нЕміцнІ звелОсь (10)
Й агУкаЄ парОдіЇ з колИски (11)
І вІршикИ лірИчні в`Є з волОсь. (10)

ВонО такЕ, як щАстя У вінОчку, (11)
НемОв у вИшивАнці – кАрапУз, (10)
Не знАю тІльки – сИн вонО чи дОчка (11)

І чИ рушнИк вонО ачИ гарбУз… (10)
Це – мУзикА з конвАліЇ дзвінОчка, (11)
СяйнЕ наслАння вІд небЕсних мУз. (10)

Французький тип сонета - 147 складів, схема 4-4-3-3. Певно десь ти помилився у своїх прорахунках. Єдине, з чим згоден - повтор слова "воно" може і треба поправити, але я вжив цей повтор свідомо для підсилення думки. Дякую.))


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 11:31:21 ] - відповісти

ВАВ!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:42:00 ] - відповісти

Дякую, Парасочко!))


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 11:43:07 ] - відповісти

За тою Парасочкою про Світлану геть усі забули.:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 12:20:31 ] - відповісти

І про Світлану пам"ятаємо, скоро буде пісня на її слова!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 16:26:47 ] - відповісти

Браво! І дяка!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 16:50:46 ] - відповісти

Спасибі, дорогий Іване! Іду читати твоє творіння!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 21:25:24 ] - відповісти

Браво і дяка!
Ніжний, чуттєвий, "тонкий" і делікатний вірш! Майстерно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 21:30:03 ] - відповісти

Спасибі ще раз, Іване, хай щастить! Будьмо! Повеселили ми сьогодні "Майстерні". )))