ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.02.03 05:30
Їхав би до станції
На поїзд би успів
Немає сподівань щодо
Повтору чуттів о цих

Був багатієм я
Нині я жебрак
Й ніколи в лагіднім житті

Марія Дем'янюк
2026.02.02 14:09
Щічки, наче бурячки,
Оченята - сонечка,
Усміхається мені
Моя люба донечка.

Зупинилася й сміється,
Втішене серденько,
Бо вітає її зранку

Борис Костиря
2026.02.02 10:35
Пустельний стадіон. Лиш ти стоїш на ньому,
А глядачів нема. Самотній арлекін
Знімає із плечей хронічну втому.
Історія поставлена на кін.

Пустельний стадіон пустельно обіймає
І в душу входить, ніби лицедій.
Мелодія відлюдника-трамваю

Олександр Сушко
2026.02.02 08:56
НедоІсус кремлівський на чолі
Своєї зграї. " Честь йому та шана!"
Недоапостоли Росії топлять лій
З дурної пастви внуків Чингісхана.

Країна ефесбешних кріпаків!
Потворна челядь упира старого!
Їм платить чорт із крові п'ятаки

Лесь Коваль
2026.02.02 08:43
Час випускати на волю синиць -
я вдосталь їх грів у долонях,
лину в траву до небес - горілиць,
мріям шепочу: "По конях!":
/рій блискавиць,
хор громовиць
тихне умить
у скронях/.

Тетяна Левицька
2026.02.02 08:07
Далеке минуле не сниться щоночі:
крохмалем волосся, полудою очі,
морозивом день у вікні.
Застуджену душу не гріє кофтина...
На ліжку холоднім старенька дитина —
кирпатим грибочком на пні.

Всміхається мило, кому — невідомо?

Ігор Шоха
2026.02.01 21:27
Очікувано розділяє час
минуле і грядуще, а сьогодні
щомиті живемо напередодні
усього, що очікує на нас.
Усяке житіє – відкрита книга,
якою утішатися не слід,
бо сковує усе гарячий лід
війни, хоча скресає крига

Іван Потьомкін
2026.02.01 21:08
Ще поміж шубою й плащем,
А дерева свою справляють весну:
Націлилась тополя в піднебесся,
Береза чеше косу під дощем...
Ну, як їх всіх звеличити мені,
Їх, побратимів многоруких,
За їхню долю многотрудну
І за одвічну відданість Весні?

Світлана Пирогова
2026.02.01 16:33
Не в кожного, мабуть, гуманне серце.
Байдужі є без співчуття й емоцій.
Їх не хвилює, як кому живеться.
Черстві, бездушні у людськім потоці.

Коли утратили уважність люди?
Куди і як пропала чуйність їхня?
Іде війна, тепер лиш Бог розсудить.

С М
2026.02.01 13:31
біла спальня, чорні штори, пристанційне
пішоходи без позлоти, темні крівлі
срібні коні місяцеві, у зіницях
досвіт марить, у розлуці, о блаженство

немає в куті оцім сонця і сяйва
поки чекаю, поки тіні мчать відусіль

Вероніка В
2026.02.01 13:03
колись в мене в школі була учілка
учілка що очі носила як дві апельсинки
учілка що в неї не рот а справжня каністра
учілка що в ній голова як літаюча тарілка

така ця учілка окаста була і зубаста
що і могла би раптом когось та куснуть
в особливості

Євген Федчук
2026.02.01 12:19
Старий козак Степан, нарешті помирав.
Смерть вже давно до нього, видно, придивлялась,
Життя козацьке обірвати сподівалась.
Та його ангел-охоронець рятував.
Але тоді було у нього вдосталь сил
Аби від Смерті тої клятої відбитись.
Тепер же тільки залиш

Ірина Вірна
2026.02.01 11:43
Знову вітер холодний сніг тремтливий мете.
знову спокій дрімотний на душу впаде,
огорне ніжно ковдрою - зимною, теплою,
і приспить колисковою - мрійною, легкою.

І тремтітиме довго на віях сльозинка,
і співатиме кволо у грудях крижинка.
Буде жаліти

Борис Костиря
2026.02.01 11:29
Я хочу, щоб розверзлася долина,
Щоб світ явив свій потаємний смисл,
Слова постали на незрушній глині,
Відкривши мудрість логосу і числ.

Я хочу, щоб розверзлась серцевина
Усіх страждань і болів нелюдських,
Мов споконвічна неземна провина,

Тетяна Левицька
2026.02.01 08:16
Не можна без світла й опалення
у одноманітності плину.
Гаптує душиця із марення
тонку льодяну павутину.

Що далі, тікати у безлих*
думок чи укритися пледом?
Вілляти вина повний келих,

Олена Побийголод
2026.01.31 16:05
Із Леоніда Сергєєва

Дійові особи та виконавці:
• Анатолій Карпов – ліричний тенор
• Претендент – драматичний баритон
• Михайло Таль – баритон
• Петра Ліуверік – мецо-сопрано
• Суддя матчу – бас-кантанте
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Стефан Наздоганяйко
2026.01.28

Кіра Лялько
2026.01.22

Аліна Гурин
2026.01.19

Лесь Коваль
2026.01.19

Жанна Мартиросян
2026.01.16

Таїсія Кюлас
2026.01.11

Немодна Монада
2026.01.11






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Я не підводжу під коханням риску,
Бо не підстрелений мисливцем лось,
Моя смачна дюшеско й барбариско,
Воно у нас лиш тільки почалось.

Воно в нас, мила, тільки-но з колиски,
На ноженята неміцні звелось
Й агукає пародії, мов зблиски,
І віршики ліричні в`є з волось.

Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз,
Не знаю тільки – син воно чи дочка

І чи рушник воно ачи гарбуз…
Це – музика з конвалії дзвіночка,
Сяйне наслання від небесних муз.

31.07. – 4.08. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 12:32:03
Переглядів сторінки твору 359
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.02.03 08:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:32:36 ]

Отправить
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:44:39 ] - відповісти
Пречудово!!!
Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз, ех, а так очікувалося - щоб маленький чорногуз:)

Отправить
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:51:06 ] - відповісти

Після Умані всі чоловіки стають
особливо ніжними. :)
Дуже сподобалося.


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:06:43 ] - відповісти
Цікаве зауваження ,Наталю.....

Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 20:53:59 ]

Тс-с, Іро!)


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 22:18:30 ]
Мовчу.....))

Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:08:17 ] - відповісти
після слова "карапуз" зотіла рими "Чорногуз"))) А сонет сподобався... Справді ,ніжний... Хай зростає кохання ,міцніє і кріпне. Зичу натхнення!

Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:08:46 ] - відповісти
*хотіла

Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:43:59 ] - відповісти

Дуже милий і ніжний вірш, Ярославе!!!)


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 20:18:56 ] - відповісти

Вірш-надзвичайно ліричне "наслання від небесних муз", Ярославе.


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 20:55:26 ] - відповісти

Ярославе!
Погоджуюсь із відгуками...
Але... ну ти і дужий)))


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 21:27:44 ] - відповісти

Чудово!!!!!!!


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-17 00:30:32 ] - відповісти


"Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз" - клас!!!


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 00:51:02 ] - відповісти

Несподівані, дотепні і ніжні порівняння...


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 07:51:52 ] - відповісти

Таке тонке нюансування в цій музиці з конвалії дзвіночка, аж кортить зазирнути в колиску...
Наслання від небесних муз!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:07:16 ] - відповісти

Ксеню, щиро дякую, не хотілося про самого себе так, тому "карапуз" вийшов.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:20:42 ] - відповісти

Дякую, Наталю, вірш написаний справді після Умані, тільки ІІ-го фесту в 2011, так що доля істини є у Ваших словах!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:24:45 ] - відповісти

Дякую, Іриночко! Хай буде, як ти кажеш!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:26:12 ] - відповісти

Спасибі, Лесюню!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:27:32 ] - відповісти

Дякую, Світлано, то було справді наслання!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:28:30 ] - відповісти

Михайле, щиро дякую, радий був розвіртуалитися в Умані!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:33:06 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:29:01 ] - відповісти

Софієчко, дякую, дорога моя!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:29:34 ] - відповісти

Спасибі, Роксолано, Ви відчули!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:31:56 ] - відповісти

Дякую, Інно, певно в несподіваності і є оті родзинки поезії - я не тільки про себе!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:33:29 ] - відповісти

Кортить заглянути в колиску і таки розібратися, хто там - так, пане Іване? Заінтригував трохи вірш... Щиро дякую за відвідини!)))


Отправить
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:04:36 ] - відповісти

Надзвичайно тепло, чуттєво і різнобарвно!
Джерело кохання у твоєму серці і не збирається пересихати:)
Щиро за тебе радію.
Хотів поставити "6", але збивка ритму завадила.
Ось у цих двох рядках:
"Бо ще мислИвцем - не забитий лось",

"Пародії агУкає з колиски
І в`є лірИчні віршики з волось."

І ще, ось це місце бачиться мені так:
"Лише не знаю – син воно чи дочка

І чи рушник мені, а чи гарбуз…"


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:25:01 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую тобі за теплий відгук! Кажеш, збивка ритму, тоді давай порахуємо разом. Сонет - це п"ятистопний ямб. Ось, дивись:

Я нЕ підвОджу пІд кохАнням рИску, (11)
Бо нЕ підстрЕленИй мислИвцем лОсь, (10)
МоЯ смачнА дюшЕско й бАрбарИско, (11)
ВонО у нАс лиш тІльки пОчалОсь. (10)

ВонО в нас, мИла, тІльки-нО з колИски, (11)
На нОженЯта нЕміцнІ звелОсь (10)
Й агУкаЄ парОдіЇ з колИски (11)
І вІршикИ лірИчні в`Є з волОсь. (10)

ВонО такЕ, як щАстя У вінОчку, (11)
НемОв у вИшивАнці – кАрапУз, (10)
Не знАю тІльки – сИн вонО чи дОчка (11)

І чИ рушнИк вонО ачИ гарбУз… (10)
Це – мУзикА з конвАліЇ дзвінОчка, (11)
СяйнЕ наслАння вІд небЕсних мУз. (10)

Французький тип сонета - 147 складів, схема 4-4-3-3. Певно десь ти помилився у своїх прорахунках. Єдине, з чим згоден - повтор слова "воно" може і треба поправити, але я вжив цей повтор свідомо для підсилення думки. Дякую.))


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 11:31:21 ] - відповісти

ВАВ!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:42:00 ] - відповісти

Дякую, Парасочко!))


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 11:43:07 ] - відповісти

За тою Парасочкою про Світлану геть усі забули.:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 12:20:31 ] - відповісти

І про Світлану пам"ятаємо, скоро буде пісня на її слова!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 16:26:47 ] - відповісти

Браво! І дяка!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 16:50:46 ] - відповісти

Спасибі, дорогий Іване! Іду читати твоє творіння!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 21:25:24 ] - відповісти

Браво і дяка!
Ніжний, чуттєвий, "тонкий" і делікатний вірш! Майстерно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 21:30:03 ] - відповісти

Спасибі ще раз, Іване, хай щастить! Будьмо! Повеселили ми сьогодні "Майстерні". )))