ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Борис Костиря
2025.10.31 21:49
Стоїш на крутому березі,
дивишся у воду
і опускаєш у неї
пожовкле листя і квіти,
як листи в невідомість.
Чи дістануться вони адресата?
Хто буде цим адресатом?
Бог чи зруйноване обличчя часу?

Сергій СергійКо
2025.10.31 21:06
Сприймай її надійним обладунком,
Бо й у речей складні бувають ролі –
Стають, зненацька, цінним подарунком.
Тому – моя, як приклад, парасоля.
Мене охороняла від негоди
Багато років, віддано служила,
Долаючи зі мною перешкоди,
Та вже мене частинку ст

Юрій Лазірко
2025.10.31 20:53
Я пригадую - розчиняюся у думках...
Неприковані, млосні спомини... вічний блюз...
Ніжні дотики, затамовані на устах...
і не знаю я - чи ще дихаю, бо боюсь:
розгубити тебе намистинами пасії,
перекроїти час - зодягнутися в згаслого дим...
Я сумую і су

Ярослав Чорногуз
2025.10.31 17:23
Нарешті я ізнову на Природі,
Колише тишу ніжний вітерець.
Вистукує морзянку на колоді
Завзято-щемно дятел-молодець.

Нарешті літо бабине всміхнулось,
І золотом обсипало мене.
І дивовижним шумовинням чулим

Микола Дудар
2025.10.31 14:49
А дивовижа поруч майже
Хтось стелить шлях без перепон
Можливо вже вона підскаже,
Чому тебе так нудить від корон…
2.
Чому тобі до серця ближче
Та значимость, з ім’ям коротким: Вірш
Нема такої сили, щоби знищить

Іван Потьомкін
2025.10.31 11:03
Якби мені дано було від Бога
Мать справу з фарбами – не зі словами,
Я б зміг доповнити Чюрльоніса й Ван Гога
У царині, що зветься Деревами.
Я б показав на полотні німому,
Як поспліталися вони в екстазі,
Як посхилялися на тиху перемову,
Часом вчуваю

Борис Костиря
2025.10.30 21:33
Знімаєш чорні окуляри
І дивишся на сонце так,
Немов на лицаря Каяли,
Що подає таємний знак.

Дивитися у вічі правді,
У вічі істині сумній,
Мов пережити час розправи,

Євген Федчук
2025.10.30 20:00
А знаєте, - то вже Петро озвавсь, -
Я ж у Котельві був тамтого року,
Як москалі упхались з того боку
І Ромодан нас облягати взявсь.
Про те Мирон словечком лиш згадав,
Мені б хотілось більше розказати,
Як боронились ми від супостата,
Як Ромодан від

Юрко Бужанин
2025.10.30 18:21
Землетруси, повені, цунамі,
Ще дощів кислотних дикі танці...
Це земля здригається під нами,
Атмосфера з нею в резонансі.

Смог і смерчі, різні катастрофи –
Вдосталь уже знаків Провидіння.
Руйнуватиме свій Світ допоки

Павло Сікорський
2025.10.30 11:18
Люблю, коли біцухами натягую футболку,
Іду, такий, по вулиці — знімаю собі тьолку.

Сергій Губерначук
2025.10.30 10:52
«На вікні свіча миготіла»…
Мати дитинча мовчки їла,
їла-доїдала.
Смачно чи не смачно було,
але всі про те вже забули.
Україна салом заросла!

Пнеться в матки пузо вгору

Микола Дудар
2025.10.30 10:03
Мені би трішечки б тепла
Твоїх очей і губ, не проти?
І ти щоб пахла і цвіла…
Дай Боже, знати
До суботи…

Мені би спокою… мені б…
І бажано, щоб без сюрпризів

Іван Потьомкін
2025.10.29 22:28
Не вслухаюсь в гамір дітвори,
у гомінкі перепалки дорослих,
а от пронизливі надривні
зойки амбулансів тривожать серце,
і на їхній одчайдушний клич
пошепки Всевишнього прошу,
щоб швидше добрались до мети,
і потерпілого вдалося врятувати.

Борис Костиря
2025.10.29 21:47
Старий зруйнований парк
ніби після запеклого бою.
Старі атракціони й будівлі
зносять, утворюючи пустку,
яку нічим заповнити,
яка волає до нас усіх,
яка ставить питання,
на які неможливо відповісти,

С М
2025.10.29 18:32
Вже гарненькі дівчатка у ліжку, мабуть
Вітці сього міста намагаються, жмуть
Щоб коня Пола Ревіра реінкарнуть
А містечку – чого нервувати

Душа Бели Стар поглум передає
Єзавелі-черниці й та шалено плете
Півперуку для Різника-Джека що є

Сергій СергійКо
2025.10.29 17:54
Народжуються десь, а може поруч,
Цнотливі та незаймані слова.
Та де шукати? Спереду, праворуч?
Як завжди таємниця вікова.
Промовить хто, почуєш їх від кого?
Як лине недоторкана трава
До сонця. Так торуємо дорогу
До тих, хто має справжні почуття,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Гриць Янківська
2025.10.29

Роман Чорношлях
2025.10.27

Лев Маркіян
2025.10.20

Федір Александрович
2025.10.01

Ірина Єфремова
2025.09.04

Сергій СергійКо
2025.08.31

Анастасія Волошина
2025.08.13






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Я не підводжу під коханням риску,
Бо не підстрелений мисливцем лось,
Моя смачна дюшеско й барбариско,
Воно у нас лиш тільки почалось.

Воно в нас, мила, тільки-но з колиски,
На ноженята неміцні звелось
Й агукає пародії, мов зблиски,
І віршики ліричні в`є з волось.

Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз,
Не знаю тільки – син воно чи дочка

І чи рушник воно ачи гарбуз…
Це – музика з конвалії дзвіночка,
Сяйне наслання від небесних муз.

31.07. – 4.08. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 12:32:03
Переглядів сторінки твору 334
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сонет
Автор востаннє на сайті 2025.10.31 17:23
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:32:36 ]

Отправить
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:44:39 ] - відповісти
Пречудово!!!
Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз, ех, а так очікувалося - щоб маленький чорногуз:)

Отправить
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:51:06 ] - відповісти

Після Умані всі чоловіки стають
особливо ніжними. :)
Дуже сподобалося.


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:06:43 ] - відповісти
Цікаве зауваження ,Наталю.....

Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 20:53:59 ]

Тс-с, Іро!)


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 22:18:30 ]
Мовчу.....))

Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:08:17 ] - відповісти
після слова "карапуз" зотіла рими "Чорногуз"))) А сонет сподобався... Справді ,ніжний... Хай зростає кохання ,міцніє і кріпне. Зичу натхнення!

Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:08:46 ] - відповісти
*хотіла

Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:43:59 ] - відповісти

Дуже милий і ніжний вірш, Ярославе!!!)


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 20:18:56 ] - відповісти

Вірш-надзвичайно ліричне "наслання від небесних муз", Ярославе.


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 20:55:26 ] - відповісти

Ярославе!
Погоджуюсь із відгуками...
Але... ну ти і дужий)))


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 21:27:44 ] - відповісти

Чудово!!!!!!!


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-17 00:30:32 ] - відповісти


"Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз" - клас!!!


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 00:51:02 ] - відповісти

Несподівані, дотепні і ніжні порівняння...


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 07:51:52 ] - відповісти

Таке тонке нюансування в цій музиці з конвалії дзвіночка, аж кортить зазирнути в колиску...
Наслання від небесних муз!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:07:16 ] - відповісти

Ксеню, щиро дякую, не хотілося про самого себе так, тому "карапуз" вийшов.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:20:42 ] - відповісти

Дякую, Наталю, вірш написаний справді після Умані, тільки ІІ-го фесту в 2011, так що доля істини є у Ваших словах!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:24:45 ] - відповісти

Дякую, Іриночко! Хай буде, як ти кажеш!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:26:12 ] - відповісти

Спасибі, Лесюню!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:27:32 ] - відповісти

Дякую, Світлано, то було справді наслання!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:28:30 ] - відповісти

Михайле, щиро дякую, радий був розвіртуалитися в Умані!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:33:06 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:29:01 ] - відповісти

Софієчко, дякую, дорога моя!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:29:34 ] - відповісти

Спасибі, Роксолано, Ви відчули!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:31:56 ] - відповісти

Дякую, Інно, певно в несподіваності і є оті родзинки поезії - я не тільки про себе!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:33:29 ] - відповісти

Кортить заглянути в колиску і таки розібратися, хто там - так, пане Іване? Заінтригував трохи вірш... Щиро дякую за відвідини!)))


Отправить
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:04:36 ] - відповісти

Надзвичайно тепло, чуттєво і різнобарвно!
Джерело кохання у твоєму серці і не збирається пересихати:)
Щиро за тебе радію.
Хотів поставити "6", але збивка ритму завадила.
Ось у цих двох рядках:
"Бо ще мислИвцем - не забитий лось",

"Пародії агУкає з колиски
І в`є лірИчні віршики з волось."

І ще, ось це місце бачиться мені так:
"Лише не знаю – син воно чи дочка

І чи рушник мені, а чи гарбуз…"


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:25:01 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую тобі за теплий відгук! Кажеш, збивка ритму, тоді давай порахуємо разом. Сонет - це п"ятистопний ямб. Ось, дивись:

Я нЕ підвОджу пІд кохАнням рИску, (11)
Бо нЕ підстрЕленИй мислИвцем лОсь, (10)
МоЯ смачнА дюшЕско й бАрбарИско, (11)
ВонО у нАс лиш тІльки пОчалОсь. (10)

ВонО в нас, мИла, тІльки-нО з колИски, (11)
На нОженЯта нЕміцнІ звелОсь (10)
Й агУкаЄ парОдіЇ з колИски (11)
І вІршикИ лірИчні в`Є з волОсь. (10)

ВонО такЕ, як щАстя У вінОчку, (11)
НемОв у вИшивАнці – кАрапУз, (10)
Не знАю тІльки – сИн вонО чи дОчка (11)

І чИ рушнИк вонО ачИ гарбУз… (10)
Це – мУзикА з конвАліЇ дзвінОчка, (11)
СяйнЕ наслАння вІд небЕсних мУз. (10)

Французький тип сонета - 147 складів, схема 4-4-3-3. Певно десь ти помилився у своїх прорахунках. Єдине, з чим згоден - повтор слова "воно" може і треба поправити, але я вжив цей повтор свідомо для підсилення думки. Дякую.))


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 11:31:21 ] - відповісти

ВАВ!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:42:00 ] - відповісти

Дякую, Парасочко!))


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 11:43:07 ] - відповісти

За тою Парасочкою про Світлану геть усі забули.:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 12:20:31 ] - відповісти

І про Світлану пам"ятаємо, скоро буде пісня на її слова!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 16:26:47 ] - відповісти

Браво! І дяка!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 16:50:46 ] - відповісти

Спасибі, дорогий Іване! Іду читати твоє творіння!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 21:25:24 ] - відповісти

Браво і дяка!
Ніжний, чуттєвий, "тонкий" і делікатний вірш! Майстерно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 21:30:03 ] - відповісти

Спасибі ще раз, Іване, хай щастить! Будьмо! Повеселили ми сьогодні "Майстерні". )))