ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Вячеслав Руденко
2026.08.06 07:59
Коли ми розумом своїм
Досягнемо зразків
І кобзи наші кам’яні
Зігріють світ батьків,

Де телепати-ковалі
Лежать в основах рун,
І плем’я юних гендлярів

Віктор Кучерук
2026.08.06 07:21
Вітер розвіяв туман над покосами,
Небо безкрає укрила блакить, -
Серпень старанно вмивається росами,
Запахом яблук приємно п'янить.
Ранок серпневий свіжить прохолодою
Та звеселяє піснями птахів, -
Тішуся знову ясною погодою
І позолотою щедрих полі

М Менянин
2026.08.05 23:07
І був народ близьким до краху –
від рабства «несолона сіль»,
не стало в нім до Бога страху –
так корабель сіда на міль.

Серед Своїх народів в світі
Господь обрав послами їх,
в своїй землі були щоб ситі –

С М
2026.08.05 22:02
Сіре місто це
Залізних рук сплеск
І вечірка для клоунів, хай
Падає дощ недалеко
Прошу ласки, лимонадна бейбі

Як увечері сонце сідає
І земля розливається, вранці

Ольга Садкова
2026.08.05 21:37
Ешелон довжелезний. «Телячі» вагони.
По півсотні у кожнім невинних людей.
Чи із розуму це, чи з якихось агоній,
чи від вбивчих якихось примарних ідей?!

Виселенцями стали вкраїнські селяни,
що одвіку трудились на рідній землі.
А тепер конвоїри зухв

В Горова Леся
2026.08.05 16:32
Притулюся тобі до плеча, у смиренні притихну,
І бажання незмінності впреться кутом у висок.
Загустілим повітрям ухватиться порція вдиху,
Та у шелесті ранку відчується часу пісок.

Дай не знати коли і куди розійдуться дороги.
І не відати де і кому об

Борис Костиря
2026.08.05 13:59
Так цілий світ для тебе замалий.
Нікуди не подінешся від себе.
Проб'ється вірш крізь серце запальний,
Тікаючи від ницого вертепу.
Усі маршрути поведуть не в Рим,
А в точку відбуття, у точку пустки.
Втомився без надії херувим.
Немає в болю жодної в

Ірина Вовк
2026.08.05 12:51
Ця оповідь – спроба зазирнути за завісу сухої історичної хроніки. Мені хотілося показати стародавню Александрію 48 року до н.е. періоду цариці Клеопатри та римського імператора Юлія Цезаря як живий організм: з її шумом порту, запахами нільського мулу, роз

Тетяна Левицька
2026.08.05 11:36
Тобі написала б я, милий, листа,
та знаю, що він до Едему не дійде.
Від кірки до кірки мене прочитав,
а я нашвидку пролистала деінде.

Залишив на спомин багато чого,
ще більше забрав у мутне потойбіччя —
пів світу і ластівку серця мого,

хома дідим
2026.08.05 09:49
мене тримали і тримають
наївні ревнощі твої
мов декадентські ледь
міщанські втім
тендітні фрукти
ледь зіпсовані із краю
не зовсім навіть
мазохізм чи фемінізм

Віктор Кучерук
2026.08.05 05:58
З часів обтесаних чепіг
Цей край благословен, -
Стоїть на пагорбах своїх
Мій Вишгород здавен.
З глибин століть і дотепер
Нічому не скоривсь, -
Не обвалився він униз,
А в товщу хмар встромивсь.

Роксолана Вірлан
2026.08.05 00:56
Змикає туго в коло Уробороса -
безвісний Архітектор снів і проявів -
і того, хто пророчить певно й голосно,
і того, хто частується напоями,

і того, хто для шляху ще не збуджений -
а збудиться колись - це точно станеться -
і, хай він мислить нині

Ольга Садкова
2026.08.04 21:35
Ні доказів, ні печатки —
струна впізнає струну.
Почнімо усе спочатку —
від магії чи від сну.

Від кроку, що був назустріч,
від подиху, що, як шовк.
Хай часоплину всупереч

Світлана Пирогова
2026.08.04 20:06
У саду медово пахне втома,
Яблука налиті до країв.
Лампами червоними удома
Запалають у полоні снів.

Йде по стиглій ниві з блиском серпик,
Хилить вправно до землі стебло.
Як остання нота літа, серпень

Паб Лімерик
2026.08.04 17:38
Заблукали хасиди в Путивлі.
Там однакові навіть будівлі.
То й ходили між них,
І нових, і старих,
І проґавили осінь в Путивлі.

Засудили хасида у Мінську
За символіку проукраїнську.

Кока Черкаський
2026.08.04 16:35
коли нема про що писати-
пиши хоч ні про шо,
бо головне то сам процес,
як той казав - війна фігня,
ну а маневри - головне!
та все ж,
не прагни світ змінити,
бо вже відомо всім,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04

Інна Момотюк
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Я не підводжу під коханням риску,
Бо не підстрелений мисливцем лось,
Моя смачна дюшеско й барбариско,
Воно у нас лиш тільки почалось.

Воно в нас, мила, тільки-но з колиски,
На ноженята неміцні звелось
Й агукає пародії, мов зблиски,
І віршики ліричні в`є з волось.

Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз,
Не знаю тільки – син воно чи дочка

І чи рушник воно ачи гарбуз…
Це – музика з конвалії дзвіночка,
Сяйне наслання від небесних муз.

31.07. – 4.08. 7519 р. (Від Трипілля) (2011)




      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 12:32:03
Переглядів сторінки твору 440
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.726
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:32:36 ]

Отправить
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:44:39 ] - відповісти
Пречудово!!!
Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз, ех, а так очікувалося - щоб маленький чорногуз:)

Отправить
Наталя Скосарьова (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 18:51:06 ] - відповісти

Після Умані всі чоловіки стають
особливо ніжними. :)
Дуже сподобалося.


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:06:43 ] - відповісти
Цікаве зауваження ,Наталю.....

Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 20:53:59 ]

Тс-с, Іро!)


Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 22:18:30 ]
Мовчу.....))

Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:08:17 ] - відповісти
після слова "карапуз" зотіла рими "Чорногуз"))) А сонет сподобався... Справді ,ніжний... Хай зростає кохання ,міцніє і кріпне. Зичу натхнення!

Отправить
Ірина Жулай (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:08:46 ] - відповісти
*хотіла

Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-16 19:43:59 ] - відповісти

Дуже милий і ніжний вірш, Ярославе!!!)


Отправить
Світлана Костюк (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 20:18:56 ] - відповісти

Вірш-надзвичайно ліричне "наслання від небесних муз", Ярославе.


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-16 20:55:26 ] - відповісти

Ярославе!
Погоджуюсь із відгуками...
Але... ну ти і дужий)))


Отправить
Софія Кримовська (М.К./М.К.) [ 2013-07-16 21:27:44 ] - відповісти

Чудово!!!!!!!


Отправить
Роксолана Вірлан (Л.П./М.К.) [ 2013-07-17 00:30:32 ] - відповісти


"Воно таке, як щастя у віночку,
Немов у вишиванці – карапуз" - клас!!!


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 00:51:02 ] - відповісти

Несподівані, дотепні і ніжні порівняння...


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 07:51:52 ] - відповісти

Таке тонке нюансування в цій музиці з конвалії дзвіночка, аж кортить зазирнути в колиску...
Наслання від небесних муз!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:07:16 ] - відповісти

Ксеню, щиро дякую, не хотілося про самого себе так, тому "карапуз" вийшов.)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:20:42 ] - відповісти

Дякую, Наталю, вірш написаний справді після Умані, тільки ІІ-го фесту в 2011, так що доля істини є у Ваших словах!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:24:45 ] - відповісти

Дякую, Іриночко! Хай буде, як ти кажеш!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:26:12 ] - відповісти

Спасибі, Лесюню!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:27:32 ] - відповісти

Дякую, Світлано, то було справді наслання!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:28:30 ] - відповісти

Михайле, щиро дякую, радий був розвіртуалитися в Умані!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:33:06 ]
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:29:01 ] - відповісти

Софієчко, дякую, дорога моя!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:29:34 ] - відповісти

Спасибі, Роксолано, Ви відчули!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:31:56 ] - відповісти

Дякую, Інно, певно в несподіваності і є оті родзинки поезії - я не тільки про себе!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 10:33:29 ] - відповісти

Кортить заглянути в колиску і таки розібратися, хто там - так, пане Іване? Заінтригував трохи вірш... Щиро дякую за відвідини!)))


Отправить
Олександр Христенко (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:04:36 ] - відповісти

Надзвичайно тепло, чуттєво і різнобарвно!
Джерело кохання у твоєму серці і не збирається пересихати:)
Щиро за тебе радію.
Хотів поставити "6", але збивка ритму завадила.
Ось у цих двох рядках:
"Бо ще мислИвцем - не забитий лось",

"Пародії агУкає з колиски
І в`є лірИчні віршики з волось."

І ще, ось це місце бачиться мені так:
"Лише не знаю – син воно чи дочка

І чи рушник мені, а чи гарбуз…"


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:25:01 ] - відповісти

Сашо, щиро дякую тобі за теплий відгук! Кажеш, збивка ритму, тоді давай порахуємо разом. Сонет - це п"ятистопний ямб. Ось, дивись:

Я нЕ підвОджу пІд кохАнням рИску, (11)
Бо нЕ підстрЕленИй мислИвцем лОсь, (10)
МоЯ смачнА дюшЕско й бАрбарИско, (11)
ВонО у нАс лиш тІльки пОчалОсь. (10)

ВонО в нас, мИла, тІльки-нО з колИски, (11)
На нОженЯта нЕміцнІ звелОсь (10)
Й агУкаЄ парОдіЇ з колИски (11)
І вІршикИ лірИчні в`Є з волОсь. (10)

ВонО такЕ, як щАстя У вінОчку, (11)
НемОв у вИшивАнці – кАрапУз, (10)
Не знАю тІльки – сИн вонО чи дОчка (11)

І чИ рушнИк вонО ачИ гарбУз… (10)
Це – мУзикА з конвАліЇ дзвінОчка, (11)
СяйнЕ наслАння вІд небЕсних мУз. (10)

Французький тип сонета - 147 складів, схема 4-4-3-3. Певно десь ти помилився у своїх прорахунках. Єдине, з чим згоден - повтор слова "воно" може і треба поправити, але я вжив цей повтор свідомо для підсилення думки. Дякую.))


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 11:31:21 ] - відповісти

ВАВ!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 11:42:00 ] - відповісти

Дякую, Парасочко!))


Отправить
Параска Коливашаласка (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-17 11:43:07 ] - відповісти

За тою Парасочкою про Світлану геть усі забули.:)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 12:20:31 ] - відповісти

І про Світлану пам"ятаємо, скоро буде пісня на її слова!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 16:26:47 ] - відповісти

Браво! І дяка!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 16:50:46 ] - відповісти

Спасибі, дорогий Іване! Іду читати твоє творіння!)))


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 21:25:24 ] - відповісти

Браво і дяка!
Ніжний, чуттєвий, "тонкий" і делікатний вірш! Майстерно!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-17 21:30:03 ] - відповісти

Спасибі ще раз, Іване, хай щастить! Будьмо! Повеселили ми сьогодні "Майстерні". )))