ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Образ твору Вже скоро осінь гомінка
Розпушить хмари білопері
І музи виведе рука
Рядки печальні на папері.

Із хмар, як спогад по тобі,
Кохане вирине обличчя.
І у захмеленій журбі
Сльозу непрохану покличе.

І заридає враз гроза,
Мої усі потопить мрії…
І листя світла бірюза
Від розпачу зазолотіє.

29.07.7521 р. (Від Трипілля) (2013)




    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 12:36:36
Переглядів сторінки твору 427
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.822
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:37:08 ]

Отправить
Юрій Кисельов (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-29 15:45:46 ] - відповісти

Захоплююся Вашою неокласикою, пане Ярославе! Щиро дякую за новий вірш! Сподіваюся, він стане піснею!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-29 15:58:30 ] - відповісти

Спасибі, друже, Юрію! Сподіваюсь, що стане! Натхнення тобі!)))


Отправить
Леся Низова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-29 16:45:12 ] - відповісти

Ярославе, мені до душі твоя лірика!!!
Спасибі, романтику!)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-29 18:26:36 ] - відповісти

Дорога Лесю, щиро дякую!)))


Отправить
Ксенія Озерна (Л.П./М.К.) [ 2013-07-29 20:54:42 ] - відповісти
Вибачаюся щиро за зауваження, але у рядку
"І музи виведе рука" - є двозначність. Рука виведе музи чи рядки?

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-29 21:32:39 ] - відповісти

Ніякої двозначності немає, шановна Ксеніє. Рука музи - однієї музи - виведе рядки... Чи Вам здається, що одна рука може вивести багато муз - в множині - яке було б хамство стосовно муз! Та ще й рядки вивести при цьому - елементарна логіка каже, що це була б "несуразица" (рос.) Так учинити могла б тільки Божа рука, але тоді це було б означено у вірші. Мені здається, що наступний рядок - про "рядки печальні на папері" ставить всі крапки над "і" і двозначність одразу зникає, якщо вчитатися добре - тут же все лежить на поверхні!


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2013-07-29 21:47:12 ] - відповісти

Хай рука музи не втомлюється довіку!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-29 22:15:58 ] - відповісти

Ваші слова - та до музи, дорогий пане Іване! Дуже дякую!)))


Отправить
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2013-07-30 09:04:47 ] - відповісти

Ваша поезія- душевна пісня.БРАВО!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-07-30 11:40:37 ] - відповісти

Щиро дякую, Надіє! Зичу Вам творчих успіхів!)))


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2013-08-01 09:09:36 ] - відповісти

Твоїх рядків печальний блюз
Гойдає тихо осінь.
О, скільки було ніжних муз -
Цю ж не забув ти досі.

Леліє музика слова
І почуття жадане -
Той образ знову ожива
І забуваєш: все - омана.
:)
Сердечно дякую Вам, пане Ярославе, що своїми поезіями розбурхали мою закостенілу суть.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2013-08-01 11:24:17 ] - відповісти

Музам шану я віддам -
Одна - надихає,
Інша, ніби той бальзам,
В розлуці втішає!

Був радий розбурхати тебе і спонукати до творчості, дорога Олесю! Може розродишся чудовою "дорослою" лірикою!)))