ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Віктор Кучерук
2025.07.01 12:27
Далеч безкрая синіє, як море,
Мліючи тихо в принаднім теплі, –
Жайвір щебече здіймаючись вгору
І замовкає, торкнувшись землі.
Змірюю поглядом світле безмежжя,
Хоч не збираюся в інші краї, –
Подуви вітру привітно бентежать
Ними ж оголені груди мої

Світлана Пирогова
2025.07.01 10:14
Густішає, солодшає повітря,
немов саме говорить літо,
пахуча розквітає липа.
- Це дерево душі, - шепоче вітер.
Цілюща магія, любов і ніжність,
бо до землі торкнулась Лада,
і все в цім дереві до ладу:
деревина легка і цвіту цінність.

С М
2025.07.01 09:09
Заявишся опівночі і мовиш ‘Ніч не видно’
Бо через тебе я засліп, і я боюся світла
Кажу тобі, що я сліпий, а ти показуєш мені
Браслети, що я оплатив давно

Назовні усміхаюсь, але на серці холод
Хоч кажеш, ти є поруч, я знаю щось не то

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила –
в сонячному катрені,
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Юрій Гундарєв
2025.06.29 11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Українська незабудка (пісня)
Знов гойдаються віти сумні,
Коси рвуть на собі верболози.
Ця любов не судилась мені –
Тільки щем, тільки біль, тільки сльози.

Навесні я приходжу у гай,
Там берізка, мов сяєво Боже,
Мила, добра, душі дорога,
І на тебе так світлістю схожа.

ПРИСПІВ:

Українська берізко моя,
Яснозора з краплинами смутку.
Огорну тебе ніжністю я,
Ти – кохання мого незабудка.

Розвели нас далекі світи,
Сині гори й моря неозорі,
Тільки усміхом, люба, світи,
Як у темряві – місяць і зорі.

Бо любов, як зоря – не згора,
Я у серці нести її мушу.
Твоя рідна берізка – сестра
Сяйвом-спогадом вигріє душу.

ПРИСПІВ:

Українська берізко моя,
Яснозора з краплинами смутку.
Огорну тебе ніжністю я,
Ти – кохання мого незабудка.*

13.05.7521 р. (Від Трипілля) (2013)

Публікую цей вірш знову під іншою назвою, оскільки він став піснею (музика Віктора Охріменка і моє виконання), яку нині вже можна послухати і переглянути відео (автор - Олексій Тичко).





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 12:44:23
Переглядів сторінки твору 546
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 0 / --  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 0 / --  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.781
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 12:45:27 ]
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-05-03 00:24:40 ] - відповісти

береза як незабудка?
))) файно


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-03 00:48:56 ] - відповісти

Береза, як кохання незабудка, а не як квітка не- забудка. Так мені бачиться! І так я написав. Дякую, Михайле!))


Отправить
Анна Куртєва (Л.П./Л.П.) [ 2014-05-03 08:34:43 ] - відповісти

Очень трепетная и трогательная песня.
:) :) :)


Отправить
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2014-05-03 11:21:44 ] - відповісти

Прекрасні образи і задушевне виконання.
Браво!


Отправить
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2014-05-03 12:13:55 ] - відповісти

Прекрасно! Вірю, що пісня стане народною улюбленицею!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-03 13:28:07 ] - відповісти

Аню, щиро дякую Вам! Натхнення!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-03 13:30:07 ] - відповісти

Ігоре, спасибі від творця слів і... артистичний уклін од мене!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-03 13:31:14 ] - відповісти

Сандро, сердечно дякую за гарні слова і побажання!)))


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2014-05-03 18:30:12 ] - відповісти

Мальовничий текст + пластична мелодія = гарна пісня.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-03 20:14:14 ] - відповісти

Дякую, друже Вікторе! Радий, що сподобалось!)))


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2014-05-04 11:48:22 ] - відповісти

Яснозоро... з краплинами смутку...
Незабутньо)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-05-04 13:23:16 ] - відповісти

Любо, сердечно дякую!)))