ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Хлопчик без кохання (літературна пародія)

Не пробуджуй болю,
Не торкайся рани.
Поки відстань – воля!
Полонитись – рано.

…Не кажи ні слова,
Не моли цілунком.
Зближення – це лови,
Потрапляння в лунку.

Я ж не хочу піку,
Ти ж не будеш проти?
Хай не має ліку
Відчуття польоту.

Без кінця й початку.
Не в сюжеті прози.
Став трикрапок цятки.
В них нема загрози.

Де немає риску -
Рідкісні інфаркти.
Не підводьте риску!
Межі – це не жарти.

Хай блукає сяйво,
Хай лоскоче мрія.
Дотикання зайві,
Де чекання зріє…

Ірина Кримська Мрій собі

Мила, я у горі –
Не даєш кохати.
В мене скоро корінь
Буде усихати.

Можна жити як же
Та й без дотикання?
Зморщиться і зблякне
Хлопчик без кохання.

З шафи ти дістанеш
Джмелик-імітатор,
Будеш, як десантник
В небі ти літати.

Ну а я, скажи-но,
Що собі накою?
Буду без дружини
Жити із рукою?!

Ну не будь важка ти,
Все почнім спочатку.
Хочу натискати
Я на персах цятки.

Будеш, як у Бога,
Мать собі свободу.
Я навчився довго
Риску не підводить.

Не віддай же змію
Ти мого цілунку,
Поки я ще вмію
Потрапляти в лунку.

26-27. 01.7522 р. (Від Трипілля) (2015)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 13:18:41
Переглядів сторінки твору 677
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.443 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.443 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:20:30 ]

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 01:00:23 ] - відповісти

Ірино, сподіваюсь на Ваше почуття гумору, і що не образитесь, а усміхнетеся!)


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:36:01 ] - відповісти

Почуття гумору маю й ціную в інших.

Дуже потішили і втішили. Тим паче, що нічим не образили. Дуже дотепно і предметно)))

Крім того, це ще й поезія!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 11:50:59 ] - відповісти

Дякую, дуже радий! Повірте, що пародія нерідко буває симптомом того, що рівень творчості пародійованого поета підвищується!))


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 22:34:57 ]

Зачеплю пародійну струну,
А затим – і основу, і корінь.
Дикий танець на тОбі утну –
По коліно і хмари, і море)))

Інструмент, я прошу, відклади!
Про безпеку технічну подбаю.
Без бандури на всенькі лади
Й приколишу тебе, й прикохаю.

Ось тобі дотикання – живи!
Ой, не блякни! Тьху – на імітатор!
Дай пограти стеблом тятиви,
Бо відчув її спів мій локатор.

Чи спочатку почнем, чи з кінця –
Та струна – нескінченна, їй-богу!
Поспадаєм обоє з лиця,
Бо ти ж вмієш – причому ще й довго)

Які риски і цятки? Почнім!
Бо ще Той перестане тремтіти.
Буду грати й співати на нім.
Диригуй! Ми ж з тобою не діти?

Потрапляй же у лунку хутчіш
Або можна й нехутко – поволі…
Що ж ти дихаєш так і мовчиш?
Це ж твої постановка і ролі.

Відпочинь. А я поки рядок
Допишу, щоб усе було файно.
Ти готовий на новий ривок?
Без спочинку й настройки? Негайно!..


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 23:00:35 ]

Не знаю, що там у кого підвищується, нате Вам пародію на пародію. Хоча - ні! Це не зовсім пародія: я так вступаю в діалог чи перемовани про мирне врегулювання)))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 08:50:22 ] - відповісти

Весело, Ярославе!
Як то кажуть, на грані - але хіба зараз ще є грані?.. :)

P.S. Дивився учора на телеканалі "Культура" інтерв'ю Вашого батька, Олега Чорногуза - багато цікавого дізнався, особливо повеселила розповідь про те, як Платон Воронько його в енциклопедію узяв. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 11:58:06 ] - відповісти

Дякую, Валерію! Головне, щоб нами керувала при написанні "безгранична" любов!)
Радий, що батько Вас потішив, перекажу йому. Дивіться канал "Культура". Там багато цікавого, іноді і мої вірші і пісні крутять.


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 12:12:06 ]

О, навіть так?! Щиро дякую, Ярославе! Чекатиму, може, і на Вас чи Ваші твори натраплю.

Ой, набридли мені до знемоги всі ті канали, де крутять московитські фільми та серіали, тож шукаю щось для душі і, звісно, лиш українське. Ще й читаю зараз Василя Шкляра "Марусю". Маю вже кілька його книг (дві з автографами), і купую щоразу нові, щойно з'являються у книгарнях.


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 09:31:21 ] - відповісти

Ця пародія, мов іще одне підтвердження вислову про те, що коли жіноча скромність впадає у вічі, вона стає занадто примітна.
Дуже сподобалася, друже, твоя робота, - при нагоді обов'язково спробую почути написане в авторському виконанні.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 11:59:25 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже, Вікторе! З задоволенням при зустрічі виконаю твоє прохання!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 23:08:49 ] - відповісти

О-о-о, Ірино! Здається, моя пародія у Вашої ЛГ розбудила пародійного звіра. Тільки це щось гібридне вийшло - і серйозне і пародійне. Колись я написав пародію на вірш Світлани Луцкової "Весна Ведмедиці". Дуже суголосно звучить з Вашим творінням, тільки навпаки. Вона ось тут: http://maysterni.com/publication.php?id=43538. Гляньте заради цікавості. Здається, не зустрічав у Вас пародійних спроб. Тепер бачу, що потенціал є. Час Вам спробувати.)


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 23:28:58 ] - відповісти

Нате Вам теж Оооо! Ваш витвір про ведмежу любов - кращий. Я так - підхалтурила, а у Ви - підлітературили. Ну, і не треба зайвої скромності - чоловіків вона не прикрашає - Ви ж у потужнішій ваговій категорії, ніж я (літературній, маю на увазі).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 23:42:11 ] - відповісти

Мій сексуальний Ведмідь розбудив у Вашої ЛГ сексуальну Пантеру. То нічого, що ми в різних, як Ви кажете, категоріях, головне, що відкрилася у Вас нова грань творчого потенціалу, бо такі слівця образного ряду, як "мій локатор", стебло тятиви", "диригуй, це ж твоя постановка і ролі" свідчать про здатність будувати контекст відповідно задуму і просто, доступно і зримо і оригінально. Тому, як на мене, варто спробувати Вам себе у цьому жанрі, а Ви вже сама вирішуйте чи так чи ні. При бажанні усе розвивається. Почитайте Гентоша раннього і теперішнього - побачите колосальну різницю в бік покращення, яке досягнуте колосальною працею.)


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 23:50:31 ] - відповісти

Дякую. Піду ускрізь, куди послали: і почитати, і розвиватися, і пробувати. Люблю дегустувати, одним словом. А якщо без викрутасів, то із задоволенням пародіюватиму, якщо нарию щось вартісне. Хоча в такому ключі писала чимало, але то все було на серветках і манжетах - дружні шаржі, побутові й політичні пародії. Серветки викидалися в нікуди, манжети йшли разом з їх носіями, а носії - зі своїми дружинами) Отож доля тих шедеврів - класична: вони закінчили свій шлях у вирі пральної машини...
Рада з Вами поспілкуватися.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-28 00:09:27 ] - відповісти

)))))


Отправить
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-01-28 17:38:58 ] - відповісти

О-о! Який класний пародійний дует!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-28 20:06:56 ] - відповісти

Дякую, Наталю! Радію і за Ірину, бо ця пародія відкрила в ній здібності пародиста. Ваш відгук на її твір - перший. Хай радіє!))


Отправить
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 20:49:47 ] - відповісти

Гарно,пане Ярославе, маю на увазі і Ваше почуття гумору, і п.Ірини (цікава і талановита жінка), побачила її у іншій іпостасі(пародіює чудово!) Плсміхаймося! Миру всім і теплих, щирих посмішок!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-31 13:25:50 ] - відповісти

Спасибі, мила Сашо! Радію і себе і за Ірину. Натхнення Вам і гарного настрою!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-04 08:53:41 ]
Оригінально, смішно, зі смаком про сокровенно! Чудовий вірш Ірини Кримської і пародія — супер! Дякую, підняли настрій!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-04 09:48:11 ]
Дуже радий, дорога Таню, що ти так гарно, з почуттям гумору сприймаєш пародії! Хай тобі щастить в усьому!)))))