ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Хлопчик без кохання (літературна пародія)

Не пробуджуй болю,
Не торкайся рани.
Поки відстань – воля!
Полонитись – рано.

…Не кажи ні слова,
Не моли цілунком.
Зближення – це лови,
Потрапляння в лунку.

Я ж не хочу піку,
Ти ж не будеш проти?
Хай не має ліку
Відчуття польоту.

Без кінця й початку.
Не в сюжеті прози.
Став трикрапок цятки.
В них нема загрози.

Де немає риску -
Рідкісні інфаркти.
Не підводьте риску!
Межі – це не жарти.

Хай блукає сяйво,
Хай лоскоче мрія.
Дотикання зайві,
Де чекання зріє…

Ірина Кримська Мрій собі

Мила, я у горі –
Не даєш кохати.
В мене скоро корінь
Буде усихати.

Можна жити як же
Та й без дотикання?
Зморщиться і зблякне
Хлопчик без кохання.

З шафи ти дістанеш
Джмелик-імітатор,
Будеш, як десантник
В небі ти літати.

Ну а я, скажи-но,
Що собі накою?
Буду без дружини
Жити із рукою?!

Ну не будь важка ти,
Все почнім спочатку.
Хочу натискати
Я на персах цятки.

Будеш, як у Бога,
Мать собі свободу.
Я навчився довго
Риску не підводить.

Не віддай же змію
Ти мого цілунку,
Поки я ще вмію
Потрапляти в лунку.

26-27. 01.7522 р. (Від Трипілля) (2015)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 13:18:41
Переглядів сторінки твору 723
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.443 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.443 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:20:30 ]

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 01:00:23 ] - відповісти

Ірино, сподіваюсь на Ваше почуття гумору, і що не образитесь, а усміхнетеся!)


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:36:01 ] - відповісти

Почуття гумору маю й ціную в інших.

Дуже потішили і втішили. Тим паче, що нічим не образили. Дуже дотепно і предметно)))

Крім того, це ще й поезія!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 11:50:59 ] - відповісти

Дякую, дуже радий! Повірте, що пародія нерідко буває симптомом того, що рівень творчості пародійованого поета підвищується!))


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 22:34:57 ]

Зачеплю пародійну струну,
А затим – і основу, і корінь.
Дикий танець на тОбі утну –
По коліно і хмари, і море)))

Інструмент, я прошу, відклади!
Про безпеку технічну подбаю.
Без бандури на всенькі лади
Й приколишу тебе, й прикохаю.

Ось тобі дотикання – живи!
Ой, не блякни! Тьху – на імітатор!
Дай пограти стеблом тятиви,
Бо відчув її спів мій локатор.

Чи спочатку почнем, чи з кінця –
Та струна – нескінченна, їй-богу!
Поспадаєм обоє з лиця,
Бо ти ж вмієш – причому ще й довго)

Які риски і цятки? Почнім!
Бо ще Той перестане тремтіти.
Буду грати й співати на нім.
Диригуй! Ми ж з тобою не діти?

Потрапляй же у лунку хутчіш
Або можна й нехутко – поволі…
Що ж ти дихаєш так і мовчиш?
Це ж твої постановка і ролі.

Відпочинь. А я поки рядок
Допишу, щоб усе було файно.
Ти готовий на новий ривок?
Без спочинку й настройки? Негайно!..


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 23:00:35 ]

Не знаю, що там у кого підвищується, нате Вам пародію на пародію. Хоча - ні! Це не зовсім пародія: я так вступаю в діалог чи перемовани про мирне врегулювання)))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 08:50:22 ] - відповісти

Весело, Ярославе!
Як то кажуть, на грані - але хіба зараз ще є грані?.. :)

P.S. Дивився учора на телеканалі "Культура" інтерв'ю Вашого батька, Олега Чорногуза - багато цікавого дізнався, особливо повеселила розповідь про те, як Платон Воронько його в енциклопедію узяв. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 11:58:06 ] - відповісти

Дякую, Валерію! Головне, щоб нами керувала при написанні "безгранична" любов!)
Радий, що батько Вас потішив, перекажу йому. Дивіться канал "Культура". Там багато цікавого, іноді і мої вірші і пісні крутять.


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 12:12:06 ]

О, навіть так?! Щиро дякую, Ярославе! Чекатиму, може, і на Вас чи Ваші твори натраплю.

Ой, набридли мені до знемоги всі ті канали, де крутять московитські фільми та серіали, тож шукаю щось для душі і, звісно, лиш українське. Ще й читаю зараз Василя Шкляра "Марусю". Маю вже кілька його книг (дві з автографами), і купую щоразу нові, щойно з'являються у книгарнях.


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 09:31:21 ] - відповісти

Ця пародія, мов іще одне підтвердження вислову про те, що коли жіноча скромність впадає у вічі, вона стає занадто примітна.
Дуже сподобалася, друже, твоя робота, - при нагоді обов'язково спробую почути написане в авторському виконанні.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 11:59:25 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже, Вікторе! З задоволенням при зустрічі виконаю твоє прохання!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 23:08:49 ] - відповісти

О-о-о, Ірино! Здається, моя пародія у Вашої ЛГ розбудила пародійного звіра. Тільки це щось гібридне вийшло - і серйозне і пародійне. Колись я написав пародію на вірш Світлани Луцкової "Весна Ведмедиці". Дуже суголосно звучить з Вашим творінням, тільки навпаки. Вона ось тут: http://maysterni.com/publication.php?id=43538. Гляньте заради цікавості. Здається, не зустрічав у Вас пародійних спроб. Тепер бачу, що потенціал є. Час Вам спробувати.)


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 23:28:58 ] - відповісти

Нате Вам теж Оооо! Ваш витвір про ведмежу любов - кращий. Я так - підхалтурила, а у Ви - підлітературили. Ну, і не треба зайвої скромності - чоловіків вона не прикрашає - Ви ж у потужнішій ваговій категорії, ніж я (літературній, маю на увазі).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 23:42:11 ] - відповісти

Мій сексуальний Ведмідь розбудив у Вашої ЛГ сексуальну Пантеру. То нічого, що ми в різних, як Ви кажете, категоріях, головне, що відкрилася у Вас нова грань творчого потенціалу, бо такі слівця образного ряду, як "мій локатор", стебло тятиви", "диригуй, це ж твоя постановка і ролі" свідчать про здатність будувати контекст відповідно задуму і просто, доступно і зримо і оригінально. Тому, як на мене, варто спробувати Вам себе у цьому жанрі, а Ви вже сама вирішуйте чи так чи ні. При бажанні усе розвивається. Почитайте Гентоша раннього і теперішнього - побачите колосальну різницю в бік покращення, яке досягнуте колосальною працею.)


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 23:50:31 ] - відповісти

Дякую. Піду ускрізь, куди послали: і почитати, і розвиватися, і пробувати. Люблю дегустувати, одним словом. А якщо без викрутасів, то із задоволенням пародіюватиму, якщо нарию щось вартісне. Хоча в такому ключі писала чимало, але то все було на серветках і манжетах - дружні шаржі, побутові й політичні пародії. Серветки викидалися в нікуди, манжети йшли разом з їх носіями, а носії - зі своїми дружинами) Отож доля тих шедеврів - класична: вони закінчили свій шлях у вирі пральної машини...
Рада з Вами поспілкуватися.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-28 00:09:27 ] - відповісти

)))))


Отправить
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-01-28 17:38:58 ] - відповісти

О-о! Який класний пародійний дует!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-28 20:06:56 ] - відповісти

Дякую, Наталю! Радію і за Ірину, бо ця пародія відкрила в ній здібності пародиста. Ваш відгук на її твір - перший. Хай радіє!))


Отправить
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 20:49:47 ] - відповісти

Гарно,пане Ярославе, маю на увазі і Ваше почуття гумору, і п.Ірини (цікава і талановита жінка), побачила її у іншій іпостасі(пародіює чудово!) Плсміхаймося! Миру всім і теплих, щирих посмішок!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-31 13:25:50 ] - відповісти

Спасибі, мила Сашо! Радію і себе і за Ірину. Натхнення Вам і гарного настрою!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-04 08:53:41 ]
Оригінально, смішно, зі смаком про сокровенно! Чудовий вірш Ірини Кримської і пародія — супер! Дякую, підняли настрій!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-04 09:48:11 ]
Дуже радий, дорога Таню, що ти так гарно, з почуттям гумору сприймаєш пародії! Хай тобі щастить в усьому!)))))