ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Хлопчик без кохання (літературна пародія)

Не пробуджуй болю,
Не торкайся рани.
Поки відстань – воля!
Полонитись – рано.

…Не кажи ні слова,
Не моли цілунком.
Зближення – це лови,
Потрапляння в лунку.

Я ж не хочу піку,
Ти ж не будеш проти?
Хай не має ліку
Відчуття польоту.

Без кінця й початку.
Не в сюжеті прози.
Став трикрапок цятки.
В них нема загрози.

Де немає риску -
Рідкісні інфаркти.
Не підводьте риску!
Межі – це не жарти.

Хай блукає сяйво,
Хай лоскоче мрія.
Дотикання зайві,
Де чекання зріє…

Ірина Кримська Мрій собі

Мила, я у горі –
Не даєш кохати.
В мене скоро корінь
Буде усихати.

Можна жити як же
Та й без дотикання?
Зморщиться і зблякне
Хлопчик без кохання.

З шафи ти дістанеш
Джмелик-імітатор,
Будеш, як десантник
В небі ти літати.

Ну а я, скажи-но,
Що собі накою?
Буду без дружини
Жити із рукою?!

Ну не будь важка ти,
Все почнім спочатку.
Хочу натискати
Я на персах цятки.

Будеш, як у Бога,
Мать собі свободу.
Я навчився довго
Риску не підводить.

Не віддай же змію
Ти мого цілунку,
Поки я ще вмію
Потрапляти в лунку.

26-27. 01.7522 р. (Від Трипілля) (2015)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 13:18:41
Переглядів сторінки твору 417
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.442 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.442 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.771
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Пародії та епіграми
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:20:30 ]

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 01:00:23 ] - відповісти

Ірино, сподіваюсь на Ваше почуття гумору, і що не образитесь, а усміхнетеся!)


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 01:36:01 ] - відповісти

Почуття гумору маю й ціную в інших.

Дуже потішили і втішили. Тим паче, що нічим не образили. Дуже дотепно і предметно)))

Крім того, це ще й поезія!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 11:50:59 ] - відповісти

Дякую, дуже радий! Повірте, що пародія нерідко буває симптомом того, що рівень творчості пародійованого поета підвищується!))


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 22:34:57 ]

Зачеплю пародійну струну,
А затим – і основу, і корінь.
Дикий танець на тОбі утну –
По коліно і хмари, і море)))

Інструмент, я прошу, відклади!
Про безпеку технічну подбаю.
Без бандури на всенькі лади
Й приколишу тебе, й прикохаю.

Ось тобі дотикання – живи!
Ой, не блякни! Тьху – на імітатор!
Дай пограти стеблом тятиви,
Бо відчув її спів мій локатор.

Чи спочатку почнем, чи з кінця –
Та струна – нескінченна, їй-богу!
Поспадаєм обоє з лиця,
Бо ти ж вмієш – причому ще й довго)

Які риски і цятки? Почнім!
Бо ще Той перестане тремтіти.
Буду грати й співати на нім.
Диригуй! Ми ж з тобою не діти?

Потрапляй же у лунку хутчіш
Або можна й нехутко – поволі…
Що ж ти дихаєш так і мовчиш?
Це ж твої постановка і ролі.

Відпочинь. А я поки рядок
Допишу, щоб усе було файно.
Ти готовий на новий ривок?
Без спочинку й настройки? Негайно!..


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 23:00:35 ]

Не знаю, що там у кого підвищується, нате Вам пародію на пародію. Хоча - ні! Це не зовсім пародія: я так вступаю в діалог чи перемовани про мирне врегулювання)))


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 08:50:22 ] - відповісти

Весело, Ярославе!
Як то кажуть, на грані - але хіба зараз ще є грані?.. :)

P.S. Дивився учора на телеканалі "Культура" інтерв'ю Вашого батька, Олега Чорногуза - багато цікавого дізнався, особливо повеселила розповідь про те, як Платон Воронько його в енциклопедію узяв. :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 11:58:06 ] - відповісти

Дякую, Валерію! Головне, щоб нами керувала при написанні "безгранична" любов!)
Радий, що батько Вас потішив, перекажу йому. Дивіться канал "Культура". Там багато цікавого, іноді і мої вірші і пісні крутять.


Отправить
Валерій Хмельницький (М.К./Л.П.) [ 2015-01-27 12:12:06 ]

О, навіть так?! Щиро дякую, Ярославе! Чекатиму, може, і на Вас чи Ваші твори натраплю.

Ой, набридли мені до знемоги всі ті канали, де крутять московитські фільми та серіали, тож шукаю щось для душі і, звісно, лиш українське. Ще й читаю зараз Василя Шкляра "Марусю". Маю вже кілька його книг (дві з автографами), і купую щоразу нові, щойно з'являються у книгарнях.


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-27 09:31:21 ] - відповісти

Ця пародія, мов іще одне підтвердження вислову про те, що коли жіноча скромність впадає у вічі, вона стає занадто примітна.
Дуже сподобалася, друже, твоя робота, - при нагоді обов'язково спробую почути написане в авторському виконанні.))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 11:59:25 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже, Вікторе! З задоволенням при зустрічі виконаю твоє прохання!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 23:08:49 ] - відповісти

О-о-о, Ірино! Здається, моя пародія у Вашої ЛГ розбудила пародійного звіра. Тільки це щось гібридне вийшло - і серйозне і пародійне. Колись я написав пародію на вірш Світлани Луцкової "Весна Ведмедиці". Дуже суголосно звучить з Вашим творінням, тільки навпаки. Вона ось тут: http://maysterni.com/publication.php?id=43538. Гляньте заради цікавості. Здається, не зустрічав у Вас пародійних спроб. Тепер бачу, що потенціал є. Час Вам спробувати.)


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 23:28:58 ] - відповісти

Нате Вам теж Оооо! Ваш витвір про ведмежу любов - кращий. Я так - підхалтурила, а у Ви - підлітературили. Ну, і не треба зайвої скромності - чоловіків вона не прикрашає - Ви ж у потужнішій ваговій категорії, ніж я (літературній, маю на увазі).


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-27 23:42:11 ] - відповісти

Мій сексуальний Ведмідь розбудив у Вашої ЛГ сексуальну Пантеру. То нічого, що ми в різних, як Ви кажете, категоріях, головне, що відкрилася у Вас нова грань творчого потенціалу, бо такі слівця образного ряду, як "мій локатор", стебло тятиви", "диригуй, це ж твоя постановка і ролі" свідчать про здатність будувати контекст відповідно задуму і просто, доступно і зримо і оригінально. Тому, як на мене, варто спробувати Вам себе у цьому жанрі, а Ви вже сама вирішуйте чи так чи ні. При бажанні усе розвивається. Почитайте Гентоша раннього і теперішнього - побачите колосальну різницю в бік покращення, яке досягнуте колосальною працею.)


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-27 23:50:31 ] - відповісти

Дякую. Піду ускрізь, куди послали: і почитати, і розвиватися, і пробувати. Люблю дегустувати, одним словом. А якщо без викрутасів, то із задоволенням пародіюватиму, якщо нарию щось вартісне. Хоча в такому ключі писала чимало, але то все було на серветках і манжетах - дружні шаржі, побутові й політичні пародії. Серветки викидалися в нікуди, манжети йшли разом з їх носіями, а носії - зі своїми дружинами) Отож доля тих шедеврів - класична: вони закінчили свій шлях у вирі пральної машини...
Рада з Вами поспілкуватися.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-28 00:09:27 ] - відповісти

)))))


Отправить
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2015-01-28 17:38:58 ] - відповісти

О-о! Який класний пародійний дует!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-28 20:06:56 ] - відповісти

Дякую, Наталю! Радію і за Ірину, бо ця пародія відкрила в ній здібності пародиста. Ваш відгук на її твір - перший. Хай радіє!))


Отправить
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-01-29 20:49:47 ] - відповісти

Гарно,пане Ярославе, маю на увазі і Ваше почуття гумору, і п.Ірини (цікава і талановита жінка), побачила її у іншій іпостасі(пародіює чудово!) Плсміхаймося! Миру всім і теплих, щирих посмішок!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-31 13:25:50 ] - відповісти

Спасибі, мила Сашо! Радію і себе і за Ірину. Натхнення Вам і гарного настрою!)))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-04 08:53:41 ]
Оригінально, смішно, зі смаком про сокровенно! Чудовий вірш Ірини Кримської і пародія — супер! Дякую, підняли настрій!))))


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-04 09:48:11 ]
Дуже радий, дорога Таню, що ти так гарно, з почуттям гумору сприймаєш пародії! Хай тобі щастить в усьому!)))))