Отправить
Данчак Надія Мартинова (Л.П./Л.П.) [ 2015-03-04 07:15:50 ] - відповісти

...затремтіла...бурштинова сльоза...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-04 09:05:27 ] - відповісти

Дякую, Надіє!))


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-03-04 14:58:13 ] - відповісти

Знову, Друже, гарна пісня...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-04 22:24:06 ] - відповісти

Дякую, друже, теж сподіваюсь, що буде гарна пісня чи романс...)


Отправить
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-03-04 15:23:15 ] - відповісти
Романсово вийшло, бо нагадало воно мені романс
"Не пробуждай воспоминаний" (співали та виконували і І.Козловський, і Д.Хворостовський, і хто тільки не виконував).
Щоло цього я невпевний:
"Де тонко – рветься, - каже Бог.". бо примазувались і С.-Щедрін, А.Чехов.
А само по собі сумно. Де справжнє кохання, там і розлуки, а де за згодою - там якось миряться.

З пошанівком,
М.Бояров.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-04 22:37:48 ] - відповісти

Дякую за розлогий коментар, Олександре! Радий, що вірш викликав певні музичні асоціації.
Щодо крилатого вислову "Де тонко, там і рветься", я знаю, що так кажуть у народі нашому, а народ наш - Божий. Особливо це видно нині, коли він бореться з дияволом в особі Путіна.
Так, певно Ви маєте рацію. Велике кохання частіше зазнає розчарувань і розлук, бо там присутня ідеалізація об"єкта, а в одній розумній книзі я вичитав, що ідеального в реалі не існує, і вища сила розбиває ідеалізації, внаслідок чого приходить горе і страждання. А помірне кохання, коли людину приймають такою, якою вона є, частіше буває більш надійною і міцною спілкою двох.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-04 22:44:08 ]

Даруйте, Миколо!


Отправить
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-03-04 17:15:44 ] - відповісти

Гарно, щиро, мелодійно.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-04 22:39:05 ] - відповісти

Щиро дякую, Олександре!))


Отправить
Нінель Новікова (М.К./Л.П.) [ 2015-03-04 19:16:52 ] - відповісти

Високим, поетичним словом
Про біль минулої любові...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-04 22:41:39 ] - відповісти

Хай доля рушником натхнення стеле.
Я вдячний за експромт, ясна Нінеле!))


Отправить
Ігор Шоха (М.К./М.К.) [ 2015-03-04 20:51:25 ] - відповісти

Ще одна крапелька нетанучого почуття на філігранних струнах природи.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-03-04 22:43:01 ] - відповісти

Ігоре, щиро вдячний за вдумливий коментар і тонке відчуття мого скромного творіння.))

Сумно і водночас дуже гарно! Серце рветься, коли читаєш таку прекрасну поезію!

Спасибі сердечне, дорога Таню! Натхнення тобі невичерпного!)))