ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Вічне диво
Образ твору Закоханого серця вічне диво –
Зростив тобі вже цілий гай пісень.
У ти у нім стоїш така вродлива,
Мов літній світлий прохолодний день.

На «нон легато» білочка рухливо
Промчить і знов гілки – анітелень.
Тоді на «форте» птаство гомінливе
Зірветься феєрверками натхнень.

Чудові звуки. Ну і що із того?
Чи варто з них вінки тобі плести?
Аби пробить стіну сліпецтва твого,

І докричатися до глухоти?!
В любов, як на Голгофу, ця дорога…
Невже не бачиш, всесвіт весь – це ти?!




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 13:28:12
Переглядів сторінки твору 662
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 5.967 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 5.967 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.703
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:28:49 ]

Отправить
Олександра Камінчанська (Л.П./М.К.) [ 2015-01-24 23:20:43 ] - відповісти

... а вінки плести таки варто, особливо з таких співочо-барвистих сонетів. Успіхів!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-24 23:47:42 ] - відповісти

Дуже дякую, Сашо! Ваші відгуки вселяють надії на краще!))


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 00:53:34 ] - відповісти

Ну як Вона не бачить? Хіба ж таке можливо?.. Хоча, немає нічого неможливого. Але "Закоханого серця вічне диво" - от чого варта така дорога! І того гаю, яким не Ви одні, шановний авторе, блукаєте, а яким блукають Ваші шанувальники, замріяні і закохані у Слово... Ваша шанувальниця :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 01:16:39 ] - відповісти

Все, що падає на мого ЛГ, дорога Олесю, в тому винен він сам, і ніхто інший. Добре, що є такі прекрасні шанувальниці романтичні, які уміють пролити на рани цілющий сонячний бальзам своєї енергетики! Дуже дякую тобі, що ти є!))


Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 01:34:54 ] - відповісти

А я дякую за тепло, яке Ви мені даруєте своїми словами! І ще - багато за що, від самого початку, дорогий мій Вчителю.
p.s. Звісно, ЛГ винен, та й ЛГ винна теж :)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 01:40:46 ]

))))))))))))


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-25 01:30:07 ] - відповісти

А куди пропадають коментарі? Я написала в нікуди?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 01:35:24 ] - відповісти

Чесне слово, Ірино, не видаляв Вашого коментаря. Якщо пам"ятаєте, про що, напишіть іще раз!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 01:40:20 ] - відповісти

Буває таке, Ірино, що напишеш коментар і забуваєш натиснути кнопку "Додати свій коментар". Зі мною таке бувало разів зо два.)


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2015-01-25 09:07:18 ] - відповісти

Таке єднання своїх чуттів і переживань з Природою - мабуть, під силу тільки поету-музиці!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 13:51:11 ] - відповісти

Щиро дякую, дорогий пане Іване!


Отправить
Олена Балера (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 17:35:49 ] - відповісти

Справді, так сприймати світ може тільки людина, для якої відкритий чарівний світ музики. Дуже гарно! Особливо сподобались образи - "феєрверки натхнень", "докричатися до глухоти"...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 18:27:38 ] - відповісти

Щиро дякую, Олено! Завжди цікаво читати, як тебе сприймають вдумливі читачі!))


Отправить
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2015-01-25 21:00:56 ] - відповісти

Мабуть, не варто - як тільки постає запитання: чи варто? Справжня Любов - безумовна, самодостатня, довготерпелива, всепрощаюча... Вона не звинувачує. Втім, Ви знаєте це вічне диво, Ярославе. А у Вашого ЛГ в останніх строфах здають нерви: розпач, сумнів, крикливі нотки... Щось є у цьому егоїстичне з боку ЛГ...
Ось таке неоднозначне сприйняття Ваших чудових звуків. Життя. Примусили вдуматись, Ярославе. Дякую!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-26 05:52:09 ] - відповісти

Цікаві роздуми, Любо, дякую. Я цілком погоджуюся з Вашим визначенням любові - безумовної, довготерпеливої, всепрощаючої. Тільки незгоден із словами "не звинувачує". Мій ЛГ не звинувачує, він констатує (!) факт внутрішньої глухоти чи неприйняття, бо зіткнувся з ситуацією,коли сам усе вже простив і вибачився, вже й переступив через свій егоїзм, але бачить, що взаємного пробачення немає і є глуха стіна опору й нерозуміння. І він, ЛГ, запасається отим довготерпінням, іде, як на Голгофу, щоб достукатися врешті, до серця, пробити ту стіну, але при цьому терзається сумнівами, буває і розпач при цьому,хіба це не нормально для творчої людини, іде далі, шукає вихід, він УЧИТЬСЯ кохати по-справжньому. І навіть якщо не здолає ту гору, то бодай пам"ятник коханню залишить у віршах. У кожного - своя ситуація і в коханні і її не підженеш під якийсь усталений шаблон чи стереотип. Бо є різне призначення у тих представниць прекрасної статі, з якими ЛГ стикається в житті. Одній дано бути супутником життя, а іншій - бути музою, надихати, нерідко і платонічно. Це - стосовно змісту. Якщо ще згадати, що сонет і за формою пишеться за схемою - теза-(8) - антитеза (3), синтез - (3), то постійно в антитезі виникають і сумніви і вагання і заперечення, які можуть супроводжуватись і крикливими і щеякимись нервовими нотами, особливо, коли воно так і є в житті. Дякую за цікаву бесіду.))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-04 08:46:46 ]
"Невже небачиш, — всесвіт весь — це ти?!" Така сильна і болісна фраза. Багато чого криється за нею.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-04 09:51:39 ]
Так, на жаль, лг не бачить! Страждання молодого Вертера, як у Гете! Тільки тут уже підтоптаного! Усіх благ!)))