ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Реквієм кохання (пісня)
Туман у Києві. Туман
Вип`ячує безкровні губи.
Ніде і просвітку нема,
Бо ти мене вже не полюбиш.

Красою квітчана, ясна,
Заграє у небесні труби,
Прийде на пагорби весна,
Та ти мене вже не полюбиш.

Перо крізь пальці вислиза,
Сумних, веселих згадок суміш…
Бринить непрохана сльоза –
Мене ти більше не полюбиш…

Війна, війна, о небеса
Жбурніть мене у вир погуби…
Бо що – життя, його краса?!
Як ти, як ти мене не любиш…

4.03. 7522 р. (Від Трипілля) (2014)

*Вірш став піснею. Публікую знову - з відео. Слова і виконання - мої, музика Віктора Охріменка, відео - Олексія Тичка.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 13:54:43
Переглядів сторінки твору 702
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.429 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.429 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:55:34 ]

Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2015-01-16 21:13:20 ] - відповісти

Гарно: і слова, й виконання. Але сумно, пане Ярославе.
З повагою


Отправить
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 21:17:13 ] - відповісти
А якщо третю строфу побачити під іншим ракурсом?
Скажімо, під таким:

П'єро між нами заповза.
Критична ця трикутна суміш...
І жаба дусить, і сльоза -
Мене, Мальвіно, ти не любиш.

І вже. на мою думку, якось інакше.
Невже так все погано у нашому поетичному королевстві?

З пошанівком,
М.Бояров.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 21:53:13 ] - відповісти

Василю, дуже дякую за відгук. Радий, що сподобалась пісня. Вона справді сумна і навіть трагічна, бо коли ЛГ втрачає найбільше кохання в своєму житті, то і саме життя стає немилим.
Може, Ви звернули увагу, автор відео зробив цілковитий контраст до поезії, музики і співу - оптимістичний і наповнений радістю життя - немовби рука друга, простягнута потопаючому.)


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2015-01-17 13:30:55 ] - відповісти

Доброго дня, пане Ярославе! Контраст добре помітний, хоч і гармонійно зливається з піснею. Але я побачив у цьому відео дещо інше (це, мабуть, і добре - мені подобається неоднозначна інтерпретація; можливо, й незадумана автором): байдуже, заклопотане своїми турботами та радостями життя інших, які не залежать від однієї маленької трагедії ЛГ. Але це, мабуть, тільки через моє світосприйняття, моє розчарування в людях.
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 22:09:16 ] - відповісти

Шановний пане Миколо! Якщо я правильно зрозумів, бо Ви - людина нова на сайті і ми вперше спілкуємося, Ви це написали з гумором і з добрим наміром розважити мого ЛГ, який тут впав у транс розпачу... Думаю, що після Василевої і Вашої підтримки йому стане справді легше. Вірш настроєвий, як і пісня, а настрій має властивість змінюватися. А в даній ситуації він може змінюватися тільки в бік покращення.
Радий познайомитися.

З повагою


Отправить
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-16 22:49:16 ] - відповісти
Ех, кохання-зітхання-страждання і ще багато чого на -ня. Та ну його в болото, без нього почуваєшся вільною, з ним сидиш як собака прив'язана...Щось засмутило...Щиро!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 00:35:37 ] - відповісти

Марисю, вітаю! Я Вас розумію, справді - без кохання легше, але без нього - не пишеться - от якийсь такий ідіотизм життя! Раз засмутило, то пісня марно не пропала! Дякую! Не весь час же й веселитися, як блазень, іноді й посумувати треба!


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 01:32:04 ] - відповісти

Добрий день, пане Ярославе. ) Ми уже у Києві.Я ж Вам говорила, що завжди досягаю своєї мети.) Все чудово. Діти задоволені, життя повертається накраще....Все сподобалось - гармонічність музики, тексту, відео. Я то зрозуміла.... Дякую за колишню підтримку, бо добре слово - найкращі ліки.)Тепла...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 20:02:59 ] - відповісти

Юлечко, вітаю сердечно! Дуже радий, що ти знову в столиці, що не здалася нелегким обставинам життя, шкодую що не зміг нічим допомогти - ці поети - такі непрактичні в житті - ото хіба добрим словом розрадять. Радий, що хоч словом трохи настрій підняв.
Спасибі тобі за відгук гарний, дуже радий, ти мого ЛГ теж словом зігріла.
Колись у мене в збірці "Березнева ностальгія" були такі слова:
Без горя й болю не відчуєш
Всієї щастя повноти".
Натхнення тобі і бажаю, щоб у новому житті в Києві після горя ти відчула всю щастя повноту. Будьмо! Планую творчі вечори, буду тебе запрошувати.))


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:38:13 ] - відповісти

Я не прохала нічого, окрім доброго слова.) Отримаю величезне задоволення від спілкування з творчистю, принесу і свої зернятка... Рада, дуже рада!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:44:55 ] - відповісти

Василю, вітаю! Можна й так трактувати побачене, нерідко в житті так і буває, коли одні радіють і святкують і їм байдуже до того, що хтось хоче накласти на себе руки. Є чимало таких черствих людей, але не всі. І серед тих гарних українців і українок, що на відео, певен, хтось та знайдеться, що підтримає у скрутну хвилину. Дякую за цікаві роздуми.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:49:11 ] - відповісти

Юлю, домовились. Я повідомлю!)


Отправить
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 01:09:52 ] - відповісти

Так. У Вас сильні поезії. Знімаю шляпу


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 02:41:13 ] - відповісти

Дякую, Серго. Зичу натхнення.


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:28:43 ] - відповісти

є у вашій ліриці почуття і життєва правда.
І що тут додати. Вітаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:54:34 ] - відповісти

Олено, сердечно дякую, радий Вашим відвідинам!))


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 14:14:37 ] - відповісти

О, тут невгамовна пристрасть автора відчувається в повній мірі, просто б'є через край...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:56:04 ] - відповісти

Є таке, друже Вікторе! Без цих пристрастей, ми - творча братія - як без рук! Дякую!))


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 23:47:30 ] - відповісти

А чому я не можу поставити вище 5.5 ???????????


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:26:01 ] - відповісти

Тому, Ірино, що Ви не маєте статусу майстра, тобто R2. Майстри і тільки майстрам, можуть ставити "6". Такі порядки на "Майстернях". Ставайте майстром і зможете. Дякую. "6" уже є, то можете свою оцінку відмінити, раз Ви хотіли поставити вище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:56:00 ]

Отправить
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-22 00:39:04 ] - відповісти

Ще одна з досить вдалих наших пісень. Стриманий тихий спів (це при тому, що всі, Ярославе, знають силу Вашого голосу) дає відчуття, що реквієм виконується не мовним апаратом, а душею.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 12:06:26 ] - відповісти

Дякую, Вікторе, за чудову музику, мені здається, що це - одна з кращих наших пісень! Недарма люди її так високо оцінили!))


1 2 Переглянути все


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-04 08:43:07 ]
Сумна пісня! Слова щемні і музика Віктора Охріменка їх підсилює! Гарне відео Олексія Тичка, динамічне, передає настрій ЛГ.