ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Реквієм кохання (пісня)
Туман у Києві. Туман
Вип`ячує безкровні губи.
Ніде і просвітку нема,
Бо ти мене вже не полюбиш.

Красою квітчана, ясна,
Заграє у небесні труби,
Прийде на пагорби весна,
Та ти мене вже не полюбиш.

Перо крізь пальці вислиза,
Сумних, веселих згадок суміш…
Бринить непрохана сльоза –
Мене ти більше не полюбиш…

Війна, війна, о небеса
Жбурніть мене у вир погуби…
Бо що – життя, його краса?!
Як ти, як ти мене не любиш…

4.03. 7522 р. (Від Трипілля) (2014)

*Вірш став піснею. Публікую знову - з відео. Слова і виконання - мої, музика Віктора Охріменка, відео - Олексія Тичка.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 13:54:43
Переглядів сторінки твору 496
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.429 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.429 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:55:34 ]

Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2015-01-16 21:13:20 ] - відповісти

Гарно: і слова, й виконання. Але сумно, пане Ярославе.
З повагою


Отправить
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 21:17:13 ] - відповісти
А якщо третю строфу побачити під іншим ракурсом?
Скажімо, під таким:

П'єро між нами заповза.
Критична ця трикутна суміш...
І жаба дусить, і сльоза -
Мене, Мальвіно, ти не любиш.

І вже. на мою думку, якось інакше.
Невже так все погано у нашому поетичному королевстві?

З пошанівком,
М.Бояров.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 21:53:13 ] - відповісти

Василю, дуже дякую за відгук. Радий, що сподобалась пісня. Вона справді сумна і навіть трагічна, бо коли ЛГ втрачає найбільше кохання в своєму житті, то і саме життя стає немилим.
Може, Ви звернули увагу, автор відео зробив цілковитий контраст до поезії, музики і співу - оптимістичний і наповнений радістю життя - немовби рука друга, простягнута потопаючому.)


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2015-01-17 13:30:55 ] - відповісти

Доброго дня, пане Ярославе! Контраст добре помітний, хоч і гармонійно зливається з піснею. Але я побачив у цьому відео дещо інше (це, мабуть, і добре - мені подобається неоднозначна інтерпретація; можливо, й незадумана автором): байдуже, заклопотане своїми турботами та радостями життя інших, які не залежать від однієї маленької трагедії ЛГ. Але це, мабуть, тільки через моє світосприйняття, моє розчарування в людях.
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 22:09:16 ] - відповісти

Шановний пане Миколо! Якщо я правильно зрозумів, бо Ви - людина нова на сайті і ми вперше спілкуємося, Ви це написали з гумором і з добрим наміром розважити мого ЛГ, який тут впав у транс розпачу... Думаю, що після Василевої і Вашої підтримки йому стане справді легше. Вірш настроєвий, як і пісня, а настрій має властивість змінюватися. А в даній ситуації він може змінюватися тільки в бік покращення.
Радий познайомитися.

З повагою


Отправить
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-16 22:49:16 ] - відповісти
Ех, кохання-зітхання-страждання і ще багато чого на -ня. Та ну його в болото, без нього почуваєшся вільною, з ним сидиш як собака прив'язана...Щось засмутило...Щиро!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 00:35:37 ] - відповісти

Марисю, вітаю! Я Вас розумію, справді - без кохання легше, але без нього - не пишеться - от якийсь такий ідіотизм життя! Раз засмутило, то пісня марно не пропала! Дякую! Не весь час же й веселитися, як блазень, іноді й посумувати треба!


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 01:32:04 ] - відповісти

Добрий день, пане Ярославе. ) Ми уже у Києві.Я ж Вам говорила, що завжди досягаю своєї мети.) Все чудово. Діти задоволені, життя повертається накраще....Все сподобалось - гармонічність музики, тексту, відео. Я то зрозуміла.... Дякую за колишню підтримку, бо добре слово - найкращі ліки.)Тепла...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 20:02:59 ] - відповісти

Юлечко, вітаю сердечно! Дуже радий, що ти знову в столиці, що не здалася нелегким обставинам життя, шкодую що не зміг нічим допомогти - ці поети - такі непрактичні в житті - ото хіба добрим словом розрадять. Радий, що хоч словом трохи настрій підняв.
Спасибі тобі за відгук гарний, дуже радий, ти мого ЛГ теж словом зігріла.
Колись у мене в збірці "Березнева ностальгія" були такі слова:
Без горя й болю не відчуєш
Всієї щастя повноти".
Натхнення тобі і бажаю, щоб у новому житті в Києві після горя ти відчула всю щастя повноту. Будьмо! Планую творчі вечори, буду тебе запрошувати.))


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:38:13 ] - відповісти

Я не прохала нічого, окрім доброго слова.) Отримаю величезне задоволення від спілкування з творчистю, принесу і свої зернятка... Рада, дуже рада!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:44:55 ] - відповісти

Василю, вітаю! Можна й так трактувати побачене, нерідко в житті так і буває, коли одні радіють і святкують і їм байдуже до того, що хтось хоче накласти на себе руки. Є чимало таких черствих людей, але не всі. І серед тих гарних українців і українок, що на відео, певен, хтось та знайдеться, що підтримає у скрутну хвилину. Дякую за цікаві роздуми.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:49:11 ] - відповісти

Юлю, домовились. Я повідомлю!)


Отправить
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 01:09:52 ] - відповісти

Так. У Вас сильні поезії. Знімаю шляпу


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 02:41:13 ] - відповісти

Дякую, Серго. Зичу натхнення.


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:28:43 ] - відповісти

є у вашій ліриці почуття і життєва правда.
І що тут додати. Вітаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:54:34 ] - відповісти

Олено, сердечно дякую, радий Вашим відвідинам!))


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 14:14:37 ] - відповісти

О, тут невгамовна пристрасть автора відчувається в повній мірі, просто б'є через край...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:56:04 ] - відповісти

Є таке, друже Вікторе! Без цих пристрастей, ми - творча братія - як без рук! Дякую!))


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 23:47:30 ] - відповісти

А чому я не можу поставити вище 5.5 ???????????


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:26:01 ] - відповісти

Тому, Ірино, що Ви не маєте статусу майстра, тобто R2. Майстри і тільки майстрам, можуть ставити "6". Такі порядки на "Майстернях". Ставайте майстром і зможете. Дякую. "6" уже є, то можете свою оцінку відмінити, раз Ви хотіли поставити вище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:56:00 ]

Отправить
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-22 00:39:04 ] - відповісти

Ще одна з досить вдалих наших пісень. Стриманий тихий спів (це при тому, що всі, Ярославе, знають силу Вашого голосу) дає відчуття, що реквієм виконується не мовним апаратом, а душею.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 12:06:26 ] - відповісти

Дякую, Вікторе, за чудову музику, мені здається, що це - одна з кращих наших пісень! Недарма люди її так високо оцінили!))


1 2 Переглянути все


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-04 08:43:07 ]
Сумна пісня! Слова щемні і музика Віктора Охріменка їх підсилює! Гарне відео Олексія Тичка, динамічне, передає настрій ЛГ.