ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

хома дідим
2026.09.28 23:46
у старовиннім королівстві
всілякий має свій костюм
і певну роль і власну гідність
а музиканти королівські
уміють альбу та ноктюрн
щодня в корчмі гуляки всяко
спивають вайн лікери ссуть
хай за вікном осіння мряка

Іван Потьомкін
2026.09.28 21:07
Дві Варвари, мати й донька,
В двох геніїв закохані,
Серцем тугу розривали,
А як впоратись з недугом,
До пуття не знали.
Та настала та година,
Коли тільки їх підмога
І благословення Бога

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Реквієм кохання (пісня)
Туман у Києві. Туман
Вип`ячує безкровні губи.
Ніде і просвітку нема,
Бо ти мене вже не полюбиш.

Красою квітчана, ясна,
Заграє у небесні труби,
Прийде на пагорби весна,
Та ти мене вже не полюбиш.

Перо крізь пальці вислиза,
Сумних, веселих згадок суміш…
Бринить непрохана сльоза –
Мене ти більше не полюбиш…

Війна, війна, о небеса
Жбурніть мене у вир погуби…
Бо що – життя, його краса?!
Як ти, як ти мене не любиш…

4.03. 7522 р. (Від Трипілля) (2014)

*Вірш став піснею. Публікую знову - з відео. Слова і виконання - мої, музика Віктора Охріменка, відео - Олексія Тичка.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 13:54:43
Переглядів сторінки твору 678
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.429 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.429 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:55:34 ]

Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2015-01-16 21:13:20 ] - відповісти

Гарно: і слова, й виконання. Але сумно, пане Ярославе.
З повагою


Отправить
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 21:17:13 ] - відповісти
А якщо третю строфу побачити під іншим ракурсом?
Скажімо, під таким:

П'єро між нами заповза.
Критична ця трикутна суміш...
І жаба дусить, і сльоза -
Мене, Мальвіно, ти не любиш.

І вже. на мою думку, якось інакше.
Невже так все погано у нашому поетичному королевстві?

З пошанівком,
М.Бояров.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 21:53:13 ] - відповісти

Василю, дуже дякую за відгук. Радий, що сподобалась пісня. Вона справді сумна і навіть трагічна, бо коли ЛГ втрачає найбільше кохання в своєму житті, то і саме життя стає немилим.
Може, Ви звернули увагу, автор відео зробив цілковитий контраст до поезії, музики і співу - оптимістичний і наповнений радістю життя - немовби рука друга, простягнута потопаючому.)


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2015-01-17 13:30:55 ] - відповісти

Доброго дня, пане Ярославе! Контраст добре помітний, хоч і гармонійно зливається з піснею. Але я побачив у цьому відео дещо інше (це, мабуть, і добре - мені подобається неоднозначна інтерпретація; можливо, й незадумана автором): байдуже, заклопотане своїми турботами та радостями життя інших, які не залежать від однієї маленької трагедії ЛГ. Але це, мабуть, тільки через моє світосприйняття, моє розчарування в людях.
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 22:09:16 ] - відповісти

Шановний пане Миколо! Якщо я правильно зрозумів, бо Ви - людина нова на сайті і ми вперше спілкуємося, Ви це написали з гумором і з добрим наміром розважити мого ЛГ, який тут впав у транс розпачу... Думаю, що після Василевої і Вашої підтримки йому стане справді легше. Вірш настроєвий, як і пісня, а настрій має властивість змінюватися. А в даній ситуації він може змінюватися тільки в бік покращення.
Радий познайомитися.

З повагою


Отправить
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-16 22:49:16 ] - відповісти
Ех, кохання-зітхання-страждання і ще багато чого на -ня. Та ну його в болото, без нього почуваєшся вільною, з ним сидиш як собака прив'язана...Щось засмутило...Щиро!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 00:35:37 ] - відповісти

Марисю, вітаю! Я Вас розумію, справді - без кохання легше, але без нього - не пишеться - от якийсь такий ідіотизм життя! Раз засмутило, то пісня марно не пропала! Дякую! Не весь час же й веселитися, як блазень, іноді й посумувати треба!


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 01:32:04 ] - відповісти

Добрий день, пане Ярославе. ) Ми уже у Києві.Я ж Вам говорила, що завжди досягаю своєї мети.) Все чудово. Діти задоволені, життя повертається накраще....Все сподобалось - гармонічність музики, тексту, відео. Я то зрозуміла.... Дякую за колишню підтримку, бо добре слово - найкращі ліки.)Тепла...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 20:02:59 ] - відповісти

Юлечко, вітаю сердечно! Дуже радий, що ти знову в столиці, що не здалася нелегким обставинам життя, шкодую що не зміг нічим допомогти - ці поети - такі непрактичні в житті - ото хіба добрим словом розрадять. Радий, що хоч словом трохи настрій підняв.
Спасибі тобі за відгук гарний, дуже радий, ти мого ЛГ теж словом зігріла.
Колись у мене в збірці "Березнева ностальгія" були такі слова:
Без горя й болю не відчуєш
Всієї щастя повноти".
Натхнення тобі і бажаю, щоб у новому житті в Києві після горя ти відчула всю щастя повноту. Будьмо! Планую творчі вечори, буду тебе запрошувати.))


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:38:13 ] - відповісти

Я не прохала нічого, окрім доброго слова.) Отримаю величезне задоволення від спілкування з творчистю, принесу і свої зернятка... Рада, дуже рада!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:44:55 ] - відповісти

Василю, вітаю! Можна й так трактувати побачене, нерідко в житті так і буває, коли одні радіють і святкують і їм байдуже до того, що хтось хоче накласти на себе руки. Є чимало таких черствих людей, але не всі. І серед тих гарних українців і українок, що на відео, певен, хтось та знайдеться, що підтримає у скрутну хвилину. Дякую за цікаві роздуми.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:49:11 ] - відповісти

Юлю, домовились. Я повідомлю!)


Отправить
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 01:09:52 ] - відповісти

Так. У Вас сильні поезії. Знімаю шляпу


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 02:41:13 ] - відповісти

Дякую, Серго. Зичу натхнення.


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:28:43 ] - відповісти

є у вашій ліриці почуття і життєва правда.
І що тут додати. Вітаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:54:34 ] - відповісти

Олено, сердечно дякую, радий Вашим відвідинам!))


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 14:14:37 ] - відповісти

О, тут невгамовна пристрасть автора відчувається в повній мірі, просто б'є через край...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:56:04 ] - відповісти

Є таке, друже Вікторе! Без цих пристрастей, ми - творча братія - як без рук! Дякую!))


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 23:47:30 ] - відповісти

А чому я не можу поставити вище 5.5 ???????????


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:26:01 ] - відповісти

Тому, Ірино, що Ви не маєте статусу майстра, тобто R2. Майстри і тільки майстрам, можуть ставити "6". Такі порядки на "Майстернях". Ставайте майстром і зможете. Дякую. "6" уже є, то можете свою оцінку відмінити, раз Ви хотіли поставити вище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:56:00 ]

Отправить
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-22 00:39:04 ] - відповісти

Ще одна з досить вдалих наших пісень. Стриманий тихий спів (це при тому, що всі, Ярославе, знають силу Вашого голосу) дає відчуття, що реквієм виконується не мовним апаратом, а душею.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 12:06:26 ] - відповісти

Дякую, Вікторе, за чудову музику, мені здається, що це - одна з кращих наших пісень! Недарма люди її так високо оцінили!))


1 2 Переглянути все


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-04 08:43:07 ]
Сумна пісня! Слова щемні і музика Віктора Охріменка їх підсилює! Гарне відео Олексія Тичка, динамічне, передає настрій ЛГ.