ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,

Сергій Губерначук
2024.11.19 13:51
Мені здається – я вже трішки твій,
а те, що я тобою не хворію,
є результатом згублених надій,
якими я щоразу червонію.

17 липня 1995 р., Київ
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Реквієм кохання (пісня)
Туман у Києві. Туман
Вип`ячує безкровні губи.
Ніде і просвітку нема,
Бо ти мене вже не полюбиш.

Красою квітчана, ясна,
Заграє у небесні труби,
Прийде на пагорби весна,
Та ти мене вже не полюбиш.

Перо крізь пальці вислиза,
Сумних, веселих згадок суміш…
Бринить непрохана сльоза –
Мене ти більше не полюбиш…

Війна, війна, о небеса
Жбурніть мене у вир погуби…
Бо що – життя, його краса?!
Як ти, як ти мене не любиш…

4.03. 7522 р. (Від Трипілля) (2014)

*Вірш став піснею. Публікую знову - з відео. Слова і виконання - мої, музика Віктора Охріменка, відео - Олексія Тичка.





      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-01 13:54:43
Переглядів сторінки твору 376
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.428 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.428 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.769
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Співана поезія (лише із муз.файлами)
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:55:34 ]

Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2015-01-16 21:13:20 ] - відповісти

Гарно: і слова, й виконання. Але сумно, пане Ярославе.
З повагою


Отправить
Микола Бояров (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 21:17:13 ] - відповісти
А якщо третю строфу побачити під іншим ракурсом?
Скажімо, під таким:

П'єро між нами заповза.
Критична ця трикутна суміш...
І жаба дусить, і сльоза -
Мене, Мальвіно, ти не любиш.

І вже. на мою думку, якось інакше.
Невже так все погано у нашому поетичному королевстві?

З пошанівком,
М.Бояров.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 21:53:13 ] - відповісти

Василю, дуже дякую за відгук. Радий, що сподобалась пісня. Вона справді сумна і навіть трагічна, бо коли ЛГ втрачає найбільше кохання в своєму житті, то і саме життя стає немилим.
Може, Ви звернули увагу, автор відео зробив цілковитий контраст до поезії, музики і співу - оптимістичний і наповнений радістю життя - немовби рука друга, простягнута потопаючому.)


Отправить
Василь Баліга (М.К./Л.П.) [ 2015-01-17 13:30:55 ] - відповісти

Доброго дня, пане Ярославе! Контраст добре помітний, хоч і гармонійно зливається з піснею. Але я побачив у цьому відео дещо інше (це, мабуть, і добре - мені подобається неоднозначна інтерпретація; можливо, й незадумана автором): байдуже, заклопотане своїми турботами та радостями життя інших, які не залежать від однієї маленької трагедії ЛГ. Але це, мабуть, тільки через моє світосприйняття, моє розчарування в людях.
З повагою


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-16 22:09:16 ] - відповісти

Шановний пане Миколо! Якщо я правильно зрозумів, бо Ви - людина нова на сайті і ми вперше спілкуємося, Ви це написали з гумором і з добрим наміром розважити мого ЛГ, який тут впав у транс розпачу... Думаю, що після Василевої і Вашої підтримки йому стане справді легше. Вірш настроєвий, як і пісня, а настрій має властивість змінюватися. А в даній ситуації він може змінюватися тільки в бік покращення.
Радий познайомитися.

З повагою


Отправить
Марися Лавра (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-16 22:49:16 ] - відповісти
Ех, кохання-зітхання-страждання і ще багато чого на -ня. Та ну його в болото, без нього почуваєшся вільною, з ним сидиш як собака прив'язана...Щось засмутило...Щиро!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 00:35:37 ] - відповісти

Марисю, вітаю! Я Вас розумію, справді - без кохання легше, але без нього - не пишеться - от якийсь такий ідіотизм життя! Раз засмутило, то пісня марно не пропала! Дякую! Не весь час же й веселитися, як блазень, іноді й посумувати треба!


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 01:32:04 ] - відповісти

Добрий день, пане Ярославе. ) Ми уже у Києві.Я ж Вам говорила, що завжди досягаю своєї мети.) Все чудово. Діти задоволені, життя повертається накраще....Все сподобалось - гармонічність музики, тексту, відео. Я то зрозуміла.... Дякую за колишню підтримку, бо добре слово - найкращі ліки.)Тепла...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 20:02:59 ] - відповісти

Юлечко, вітаю сердечно! Дуже радий, що ти знову в столиці, що не здалася нелегким обставинам життя, шкодую що не зміг нічим допомогти - ці поети - такі непрактичні в житті - ото хіба добрим словом розрадять. Радий, що хоч словом трохи настрій підняв.
Спасибі тобі за відгук гарний, дуже радий, ти мого ЛГ теж словом зігріла.
Колись у мене в збірці "Березнева ностальгія" були такі слова:
Без горя й болю не відчуєш
Всієї щастя повноти".
Натхнення тобі і бажаю, щоб у новому житті в Києві після горя ти відчула всю щастя повноту. Будьмо! Планую творчі вечори, буду тебе запрошувати.))


Отправить
Юлія Івченко (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:38:13 ] - відповісти

Я не прохала нічого, окрім доброго слова.) Отримаю величезне задоволення від спілкування з творчистю, принесу і свої зернятка... Рада, дуже рада!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:44:55 ] - відповісти

Василю, вітаю! Можна й так трактувати побачене, нерідко в житті так і буває, коли одні радіють і святкують і їм байдуже до того, що хтось хоче накласти на себе руки. Є чимало таких черствих людей, але не всі. І серед тих гарних українців і українок, що на відео, певен, хтось та знайдеться, що підтримає у скрутну хвилину. Дякую за цікаві роздуми.)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-17 22:49:11 ] - відповісти

Юлю, домовились. Я повідомлю!)


Отправить
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 01:09:52 ] - відповісти

Так. У Вас сильні поезії. Знімаю шляпу


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-18 02:41:13 ] - відповісти

Дякую, Серго. Зичу натхнення.


Отправить
Олена Кіс (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-18 13:28:43 ] - відповісти

є у вашій ліриці почуття і життєва правда.
І що тут додати. Вітаю!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:54:34 ] - відповісти

Олено, сердечно дякую, радий Вашим відвідинам!))


Отправить
Віктор Кучерук (Л.П./М.К.) [ 2015-01-18 14:14:37 ] - відповісти

О, тут невгамовна пристрасть автора відчувається в повній мірі, просто б'є через край...)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-19 00:56:04 ] - відповісти

Є таке, друже Вікторе! Без цих пристрастей, ми - творча братія - як без рук! Дякую!))


Отправить
Ірина Кримська (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-20 23:47:30 ] - відповісти

А чому я не можу поставити вище 5.5 ???????????


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-21 00:26:01 ] - відповісти

Тому, Ірино, що Ви не маєте статусу майстра, тобто R2. Майстри і тільки майстрам, можуть ставити "6". Такі порядки на "Майстернях". Ставайте майстром і зможете. Дякую. "6" уже є, то можете свою оцінку відмінити, раз Ви хотіли поставити вище.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-01 13:56:00 ]

Отправить
Віктор Ох (Л.П./Л.П.) [ 2015-01-22 00:39:04 ] - відповісти

Ще одна з досить вдалих наших пісень. Стриманий тихий спів (це при тому, що всі, Ярославе, знають силу Вашого голосу) дає відчуття, що реквієм виконується не мовним апаратом, а душею.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2015-01-22 12:06:26 ] - відповісти

Дякую, Вікторе, за чудову музику, мені здається, що це - одна з кращих наших пісень! Недарма люди її так високо оцінили!))


1 2 Переглянути все


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-04 08:43:07 ]
Сумна пісня! Слова щемні і музика Віктора Охріменка їх підсилює! Гарне відео Олексія Тичка, динамічне, передає настрій ЛГ.