ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Олександр Буй
2025.09.02 21:52
Віщувала заграва вітер
У багрянім заході сонця.
Зачиняли бутони квіти
І згасали в хатах віконця.

Прохолода, така приємна,
Денну спеку заколисала.
Ще хвилина – і стало темно,

Віктор Насипаний
2025.09.02 13:41
Ще день малює гарне щось:
Ясні шовки останні літа.
І стільки барв іще знайшлось,
Тепла і радості палітра.

Вдягає сонце в кольори
Усе навкруж під усміх щирий.
Світлішим світ стає старий,

Віктор Кучерук
2025.09.02 12:17
Небувале, довгождане,
На краю земних доріг, -
Ти - кохання безнастанне
В смутках-радощах моїх.
За твої уста вологі
І за тіняву очей, -
Закохався до знемоги,
Як душа про це рече.

Світлана Майя Залізняк
2025.09.02 08:19
Слова - оригінальна поезія Світлани-Майї Залізняк, без втручання ШІ, музика та вокал згенеровані за допомогою штучного інтелекту в Suno. У відеоряді використано 10 ілюстрацій - згенерованих ШІ за описом авторки, ексклюзивно для цієї поезії. Для "оживленн

Артур Курдіновський
2025.09.01 23:38
О, літо! Йди! Мені тебе не шкода!
Сховайся в герметичний саркофаг.
Зробило ти мені таку погоду,
Що захлинаюсь у сльозах-дощах.

Ти зіпсувало зошит мій для віршів,
У ньому оселилася печаль.
Ти відібрало в мене найцінніше!

Борис Костиря
2025.09.01 22:21
Мій голос обірвався у зеніті,
Мої слова згоріли у золі.
Мої думки у полі переритім
Замерзли нерозквітлими в землі.

До кого я кричу в безмежнім полі?
Зі світом же обірваний зв'язок.
Лиш холоднеча, як безжальність долі,

Олена Побийголод
2025.09.01 12:07
Із Бориса Заходера

Ледве ми виперлись з решти приматів
й рушили вдаль з усієї снаги –
з нами побігли, без жодних дебатів,
мордочка, хвіст та чотири ноги.

Часом блукаємо ми у хаосі, –

Ольга Олеандра
2025.09.01 09:47
Останній день літа.
Все сонцем залите.
І ніде вмістити
безмежжя тепла.
Пронизана світлом
серпнева тендітна
струїть малахітом
прощання пора.

Віктор Кучерук
2025.09.01 05:51
В частоколі останніх років
Причаїлася тиша німотна, –
Ми з тобою, мов крила, близькі
І водночас, як зорі, самотні.
Не засліплює зір відбиття
Учорашніх цілунків тривалих, –
Десь поділись палкі почуття,
Що серця нам обом зігрівали.

Олег Герман
2025.09.01 00:32
Чергова епоха раптово пішла,
Немов розчинилася, втратила цінність.
Можливо, це просто миттєвість життя,
Яку б я хотів розтягнути на вічність.

Не хочу про осінь, холодну і злу,
Чи сніг, що впаде на замерзлі дороги.
Про них надто рано, а біль та вій

Олександр Буй
2025.08.31 22:37
Зникло в мороку все. Ні очей, ні облич.
Тільки губи в цілунку злились навмання…
Нині трапилось диво – Тетянина ніч –
І у щасті своєму я віри не йняв!

Я на неї чекав кілька тисяч ночей,
Утираючи сльози, ковтаючи страх.
Допоміг мені ямб, дав надію х

Борис Костиря
2025.08.31 22:13
Всесвітній холод, як тюрма німа.
Всесвітнє безголосся, ніби тундра.
Безлюдність так жорстоко обійма.
Лягає тиша так велично й мудро.

І птах замерзне й тихо упаде
У невідомість, як в обійми страху.
Не знайдеш прихисток уже ніде,

Ярослав Чорногуз
2025.08.31 19:04
Пора поезії щемлива
Уже ступає на поріг.
І ллється віршів буйна злива,
І злото стелиться до ніг

Непрохано-медовим смутком,
Жалем за літечком ясним...
Що ніби квітка незабудка --

Артур Курдіновський
2025.08.31 18:30
Моє кохання - вигаданий грант.
Життя мене нічого не навчило.
Для тебе вже букет зібрав троянд -
Поверне він твої забуті крила!

Засяй, немов яскравий діамант,
Забудь минуле, долю чорно-білу!
Римує сни твій вірний ад'ютант,

Юрко Бужанин
2025.08.31 14:23
Люба, уяви лише
розмах крил птаха Рух –
Це частинка лиш розмаху
мого кохання...
Не відпускати б довіку
мені твоїх рук...
Твоє ложе встелю
простирадлом – Праною.

Євген Федчук
2025.08.31 14:03
Сидить Петрик у кімнаті, а надворі злива.
У вікно краплини б’ються та по склу стікають.
Громові удари часом хлопчика лякають.
Він тоді до діда очі повертає живо.
Дід Остап сидить спокійно, на те не звертає.
Його грім той не лякає, видно звик до того,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Анастасія Волошина
2025.08.13

Василь Пастернак
2025.08.04

Олександра Філь
2025.07.17

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Я дихаю весною
Образ твору Нарешті я, нарешті я - в саду,
Із чарівною бачуся сосною.
Її верхів`я – наче у меду…
Я дихаю, я дихаю весною.

А сніг такий – неторканий іще!
У нім стежину першу прокладаю.
І на душі – такий солодкий щем,
Неначе б то живу в земному раю.

Неначе я злітаю в небеса,
Усесвіту - обійми розкриваю.
А навкруги – осонцена краса –
Ось – від землі аж ген до небокраю.

Повітря п`ю, немов нектар Богів –
Таке хмільне і чисте – березневе.
І груди набираються снаги…
Стаю могутнім, наче сотня левів.

Для миру силу цю б хотів оддать!
Вбираю в себе я весняне диво.
І відчуваю Божу благодать
Стаю на мить насправді я щасливим…

25.03. 7526 р. (Від Трипілля) (2018)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-02 13:01:28
Переглядів сторінки твору 380
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.946 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.946 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.843
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2025.08.31 19:47
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-02 13:02:03 ]

Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:34:19 ] - відповісти

Радіємо за щасливого друга!
Будьмо!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 23:03:32 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже! Бери й ти од мене часточку щастя! Будьмо і натхнення!)))


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:37:19 ] - відповісти

Чуттєвий твір, настроєвий. І день сьогодні справді був сонячний. теплий. Тут одна заковика: ніхто з притомних людей ніколи не дозволить собі розкіш посадити у власному саду сосну, оскільки її терпентинна смола та фітонциди пригнічують ріст усіх плодових дерев у радіусі 20-ти метрів.
А потім згадав, що сосну можна побачити у Ботанічному саду. Там справді такі красуні ростуть. Варто або в кінці твору або напочатку написати це уточнення. Як гадаєш?


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:42:10 ] - відповісти

Наприклад, "Нарешті знову я у ботсаду". Щось таке.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 23:18:36 ] - відповісти

Дякую. Я ці моменти знаю прекрасно, тому що на батьковій дачі спершу був всуціль сосновий ліс. Сосни там корчувалися, і на їх місці ростуть ось уже 10-20 років плодові дерева, і досі - через соснових сусідів - малі на зріст. Деякі сосни ще залишились і вони так пригнічують плодові дерева, що ось нещодавно довелося лісників викликати, точніше промислових альпіністів, щоб вони зрубали найтовщу сосну. Так і в ботсадах є сосни окремими ділянкамиі в розсип. і ті, кому треба, про це знають. Так що і в простому саду таке буває. І через те не варто правити на ботсад. Поезія - це ж не посібник із садівництва, тут зовсім інше головне. А ти стільки уваги приділяєш абсолютно другорядним речам. Для чого? Ти аналізуй зміст, відчуття, Образи...


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 01:00:01 ] - відповісти

пречудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 01:40:58 ] - відповісти

Танечко, спасибі, дорога! Натхнення тобі!)))


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 07:53:00 ] - відповісти

Згоден, Ярославе. Настрій справді чудовий. Я ж кажу - вірш світлий. Багато тепла. Наголос трохи б підправити: чарівнОю, не чарІвною.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:07:25 ]

Дякую, наголос виправив. Чомусь думав, раз чарІвність, то і чарІвна може бути - подвійний наголос окрім - чарівнА. Бо він відомий. Але ні, словник дає справді тільки - чарівнА. Тому виправив.


Отправить
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2018-03-26 16:06:10 ] - відповісти
Звучить пісенно. З весняним щастям Вас!)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:07:56 ] - відповісти

Щиро дякую, Лесю. Навзаєм!)))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-03-26 16:36:37 ] - відповісти

З повноцінним відчуттям Весни!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:08:58 ] - відповісти

Спасибі, дорогий пане Іване! І Вас щиро вітаю! Сподіваюсь і на землі обітованній теж чудова весна!)))


Отправить
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-26 21:58:53 ] - відповісти
Гарно, зворушливо, вічувається перо майстра високого рівня!
Дякую за насолоду від прочитаного!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 23:48:28 ] - відповісти

Щиро дякую, шановна Вікторіє! Як приємно читати так відгуки! Радий нашому знайомству. Бажаю натхнення невичерпного!)))


Отправить
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-03-27 22:26:40 ] - відповісти

Настрій, Ярославе... Настрій...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-27 23:18:53 ] - відповісти

Так, друже Серго, настрій непередаваний!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-02 13:55:07 ]
В такі квітучі дні хочеться радіти світу, так само, як ти описуєш у вірші, але, на жаль, ми зараз і весни не помічаємо! Лише серце тішить поезія, коли залишаєшся з нею наодинці! Дякую, дорогий Ярославе!