ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ірина Білінська
2026.09.28 18:30
Як же близько ми до безодні,
як ніколи —
тепер, сьогодні...
Хто збере нас усіх докупи:
слово-зброя
чи слово-купіль,
слово-лезо
чи слово-спалах?

Вячеслав Руденко
2026.09.28 16:20
Не плач у день, не голоси із примхи,
Не зазивай гірке у самоту
Життя звіринцю вздовж стрімкої ринви,
Де кров тече, як золото в Орду.

Вже зацвіли від неї злі жоржини
Між гарпій неолітових* грядок.
З’ясуй-но, спробуй відчуттям рослини,

Артур Курдіновський
2026.09.28 15:55
Я - частинка осіннього міста,
Я - молекула жовтих вітрів.
Мандрівник із душею артиста,
Сам себе на узбіччі зустрів.

Монолог мій навряд чи хтось прийме...
Прочитають, забудуть - і все.
Поринаю в осінні обійми...

Борис Костиря
2026.09.28 15:42
Проходить час крізь пальці, мов пісок.
Ми в'язнемо в багні старих ілюзій.
Із трюму виринає лютий кок,
Заплутаний у плетиво алюзій.
Година протікає, ніби мить,
Поранивши напівзабуту вічність
Стилетом непромовлених століть,
Коли ще цінували честь і

Ольга Береза
2026.09.28 15:25
Для нього подеколи Львів був листівкою з кавою,
одначе здебільшого — текстом, що будить легенди.
У велич не грав і не марив, як інші, він славою,
носив вишиванку, а не оті віденські тренди.

Десь зверхньо шептали: «Дивак той Франко нерозважливий», —

С М
2026.09.28 13:55
До підніжжя дістанусь, і вертаюсь нагору туди
Де спиняюсь, вертаюсь, і заново їду
Аж допоки дістанусь, і побачу тебе
Ей, ей, ей!

Хіба ти проти, щоб тебе любили?
Я мчу із гори на відстані милі

Володимир Бойко
2026.09.28 10:05
Влаштували дебош у Пхеньяні
Гультіпаки веселі та п’яні.
Та прийшов кім чен ин
І за пару хвилин
Всі чемнісінькі стали в Пхеньяні.

В штаб-квартирі Об’єднаних Націй
Не бувало дурних ситуацій.

Ірина Вовк
2026.09.28 07:31
Х. РОЗБИТЕ ДЗЕРКАЛО КРАСИ Ранок у розкішному домі Клодії, найвідомішої світської левиці Помпей, починався як ритуал поклоніння її власній вроді. Вона сиділа на мармуровому стільці перед великим срібним дзеркалом. Три рабині без у

Віктор Кучерук
2026.09.28 06:40
Розцвітає, ніби квітка,
Усмішка свята,
І дорослішає швидко
Пташка золота.
Тепле сяйво у долоні
Ясне сонце ллє -
Розважає люба доня
Серденько моє.

М Менянин
2026.09.28 01:28
Край рідний був місцем полону,
горнилом в потоці образ,
керманичів сіль несолону
в житті споживали не раз.

Чи має цей край оборону?
Чи зміг захиститись хоч раз?
Так виділив край Бог Арону

хома дідим
2026.09.27 23:39
на тлі віконних рам
і панорам засмучених
ні зовсім не канкан
і не кордебалет
багаторічний хлам
нехитро порядкуючи
повіщо грати як
все рівно програєш

Іван Потьомкін
2026.09.27 20:38
Півник заспівав в Єрусалимі,
І на вранішній отой тоненький спів
В пам’яті закукурікали півні понад Супоєм
У далекому тепер, як і літа, Яготині.
Не ідеї нас єднають з материнським краєм,
Не герої на баскім коні,
А сумне «кру-кру», неспішний постук дя

Ігор Терен
2026.09.27 17:09
Наші греблі не «той уже рве»,
про якого ми, може, й не чули.
Рось ридає потоками мулу,
стогне Стугна, Славута реве,
в морі сліз потопає минуле...
і ніхто вже не кличе, не зве
як бувало, аж поки забули.

Борис Костиря
2026.09.27 15:07
У березні тепло таке непевне,
Як подих свічки чи легка печаль.
Слова банальні, стерті і даремні
Нас не зігріють, як сумний причал.

Крізь товщу льоду і завали снігу
Прорветься сонце і торкнеться нас
У метушні і невгамовнім бігу,

Вячеслав Руденко
2026.09.27 10:30
Ви все вночі живете, крадучись,
Неначе равлик меншовартісний,
На місяць срібний задивляючись,
Шукаючи камінчик якісний.

Приречено і недовірливо
У темних вербах роси грієте,
Їх, ніби оловом, торкаючись —

Віктор Кучерук
2026.09.27 07:07
Серед саду яблуня гілляста
Губить спілі яблука, коли
Журавлі засмучено та часто
Угорі покрикують: Курли...
Яблука важкі, червонобокі
До землі спрямовують гілля,
Бо поналивалися вже соком
І похолоділи без тепла.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ольга Береза
2026.09.08

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Я дихаю весною
Образ твору Нарешті я, нарешті я - в саду,
Із чарівною бачуся сосною.
Її верхів`я – наче у меду…
Я дихаю, я дихаю весною.

А сніг такий – неторканий іще!
У нім стежину першу прокладаю.
І на душі – такий солодкий щем,
Неначе б то живу в земному раю.

Неначе я злітаю в небеса,
Усесвіту - обійми розкриваю.
А навкруги – осонцена краса –
Ось – від землі аж ген до небокраю.

Повітря п`ю, немов нектар Богів –
Таке хмільне і чисте – березневе.
І груди набираються снаги…
Стаю могутнім, наче сотня левів.

Для миру силу цю б хотів оддать!
Вбираю в себе я весняне диво.
І відчуваю Божу благодать
Стаю на мить насправді я щасливим…

25.03. 7526 р. (Від Трипілля) (2018)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-02 13:01:28
Переглядів сторінки твору 543
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.946 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.946 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.843
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-02 13:02:03 ]

Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:34:19 ] - відповісти

Радіємо за щасливого друга!
Будьмо!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 23:03:32 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже! Бери й ти од мене часточку щастя! Будьмо і натхнення!)))


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:37:19 ] - відповісти

Чуттєвий твір, настроєвий. І день сьогодні справді був сонячний. теплий. Тут одна заковика: ніхто з притомних людей ніколи не дозволить собі розкіш посадити у власному саду сосну, оскільки її терпентинна смола та фітонциди пригнічують ріст усіх плодових дерев у радіусі 20-ти метрів.
А потім згадав, що сосну можна побачити у Ботанічному саду. Там справді такі красуні ростуть. Варто або в кінці твору або напочатку написати це уточнення. Як гадаєш?


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:42:10 ] - відповісти

Наприклад, "Нарешті знову я у ботсаду". Щось таке.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 23:18:36 ] - відповісти

Дякую. Я ці моменти знаю прекрасно, тому що на батьковій дачі спершу був всуціль сосновий ліс. Сосни там корчувалися, і на їх місці ростуть ось уже 10-20 років плодові дерева, і досі - через соснових сусідів - малі на зріст. Деякі сосни ще залишились і вони так пригнічують плодові дерева, що ось нещодавно довелося лісників викликати, точніше промислових альпіністів, щоб вони зрубали найтовщу сосну. Так і в ботсадах є сосни окремими ділянкамиі в розсип. і ті, кому треба, про це знають. Так що і в простому саду таке буває. І через те не варто правити на ботсад. Поезія - це ж не посібник із садівництва, тут зовсім інше головне. А ти стільки уваги приділяєш абсолютно другорядним речам. Для чого? Ти аналізуй зміст, відчуття, Образи...


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 01:00:01 ] - відповісти

пречудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 01:40:58 ] - відповісти

Танечко, спасибі, дорога! Натхнення тобі!)))


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 07:53:00 ] - відповісти

Згоден, Ярославе. Настрій справді чудовий. Я ж кажу - вірш світлий. Багато тепла. Наголос трохи б підправити: чарівнОю, не чарІвною.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:07:25 ]

Дякую, наголос виправив. Чомусь думав, раз чарІвність, то і чарІвна може бути - подвійний наголос окрім - чарівнА. Бо він відомий. Але ні, словник дає справді тільки - чарівнА. Тому виправив.


Отправить
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2018-03-26 16:06:10 ] - відповісти
Звучить пісенно. З весняним щастям Вас!)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:07:56 ] - відповісти

Щиро дякую, Лесю. Навзаєм!)))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-03-26 16:36:37 ] - відповісти

З повноцінним відчуттям Весни!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:08:58 ] - відповісти

Спасибі, дорогий пане Іване! І Вас щиро вітаю! Сподіваюсь і на землі обітованній теж чудова весна!)))


Отправить
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-26 21:58:53 ] - відповісти
Гарно, зворушливо, вічувається перо майстра високого рівня!
Дякую за насолоду від прочитаного!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 23:48:28 ] - відповісти

Щиро дякую, шановна Вікторіє! Як приємно читати так відгуки! Радий нашому знайомству. Бажаю натхнення невичерпного!)))


Отправить
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-03-27 22:26:40 ] - відповісти

Настрій, Ярославе... Настрій...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-27 23:18:53 ] - відповісти

Так, друже Серго, настрій непередаваний!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-02 13:55:07 ]
В такі квітучі дні хочеться радіти світу, так само, як ти описуєш у вірші, але, на жаль, ми зараз і весни не помічаємо! Лише серце тішить поезія, коли залишаєшся з нею наодинці! Дякую, дорогий Ярославе!