ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

С М
2026.08.10 08:53
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па

хома дідим
2026.08.09 10:35
обіцяючи
жодного разу
не знаючи
що з того вийде
начебто стимул
чи виклик чи вибір тобі
що згадуєш ти
що сповідаєш

Віктор Кучерук
2026.08.09 07:12
Золотіють соняхи від сонця,
Променями зніжені украй, -
Вздовж городу, ніби охоронці,
Бережуть багатий урожай.
Шелестять стривожено листками,
Бриликами крутячи довкруж, -
Повсякчасно пройняті страхами,
Горобці цвірінкають чимдуж.

Ірина Вовк
2026.08.09 00:07
Перші кроки серед руїн Посеред цього згарища, оточені щільним кільцем німецьких тілоохоронців Цезаря, з'явилися володарі доль. Юлій Цезар ішов першим. На ньому був похідний панцир, але поверх нього – пурпуровий плащ імператора. Його обличчя виглядало

Ольга Садкова
2026.08.08 21:48
Серед річки — ну й дива! —
хата виросла нова.
Збудував її бобер
той, що сам собі і мер,
і земельний упорядник,
депутат, а чи «колядник»*…

Не чекав з бюджету гроші,

Іван Потьомкін
2026.08.08 20:10
Як на мене, він народився не в ту епоху. Було б це 17-18 століття, і ми б знали не Івана Сірка чи Костя Гордієнка, а Толю Григоренка. Так і бачу його на коні, з шаблюкою поперед таких, як і він сам, козарлюг. Щоправда, набагато грамотнішим , вільної хв

Юрій Лазірко
2026.08.08 19:31
на двох старих китах
і третьому
кочівнику-дельфіні
на спаленій зорі
загаданім бажанні
і порі осінній
тримається
моя земля
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Я дихаю весною
Образ твору Нарешті я, нарешті я - в саду,
Із чарівною бачуся сосною.
Її верхів`я – наче у меду…
Я дихаю, я дихаю весною.

А сніг такий – неторканий іще!
У нім стежину першу прокладаю.
І на душі – такий солодкий щем,
Неначе б то живу в земному раю.

Неначе я злітаю в небеса,
Усесвіту - обійми розкриваю.
А навкруги – осонцена краса –
Ось – від землі аж ген до небокраю.

Повітря п`ю, немов нектар Богів –
Таке хмільне і чисте – березневе.
І груди набираються снаги…
Стаю могутнім, наче сотня левів.

Для миру силу цю б хотів оддать!
Вбираю в себе я весняне диво.
І відчуваю Божу благодать
Стаю на мить насправді я щасливим…

25.03. 7526 р. (Від Трипілля) (2018)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-02 13:01:28
Переглядів сторінки твору 506
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.946 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.946 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.843
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Візуальна поезія
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-02 13:02:03 ]

Отправить
Василь Кузан (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:34:19 ] - відповісти

Радіємо за щасливого друга!
Будьмо!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 23:03:32 ] - відповісти

Дякую, дорогий друже! Бери й ти од мене часточку щастя! Будьмо і натхнення!)))


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:37:19 ] - відповісти

Чуттєвий твір, настроєвий. І день сьогодні справді був сонячний. теплий. Тут одна заковика: ніхто з притомних людей ніколи не дозволить собі розкіш посадити у власному саду сосну, оскільки її терпентинна смола та фітонциди пригнічують ріст усіх плодових дерев у радіусі 20-ти метрів.
А потім згадав, що сосну можна побачити у Ботанічному саду. Там справді такі красуні ростуть. Варто або в кінці твору або напочатку написати це уточнення. Як гадаєш?


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 22:42:10 ] - відповісти

Наприклад, "Нарешті знову я у ботсаду". Щось таке.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-25 23:18:36 ] - відповісти

Дякую. Я ці моменти знаю прекрасно, тому що на батьковій дачі спершу був всуціль сосновий ліс. Сосни там корчувалися, і на їх місці ростуть ось уже 10-20 років плодові дерева, і досі - через соснових сусідів - малі на зріст. Деякі сосни ще залишились і вони так пригнічують плодові дерева, що ось нещодавно довелося лісників викликати, точніше промислових альпіністів, щоб вони зрубали найтовщу сосну. Так і в ботсадах є сосни окремими ділянкамиі в розсип. і ті, кому треба, про це знають. Так що і в простому саду таке буває. І через те не варто правити на ботсад. Поезія - це ж не посібник із садівництва, тут зовсім інше головне. А ти стільки уваги приділяєш абсолютно другорядним речам. Для чого? Ти аналізуй зміст, відчуття, Образи...


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 01:00:01 ] - відповісти

пречудово!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 01:40:58 ] - відповісти

Танечко, спасибі, дорога! Натхнення тобі!)))


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 07:53:00 ] - відповісти

Згоден, Ярославе. Настрій справді чудовий. Я ж кажу - вірш світлий. Багато тепла. Наголос трохи б підправити: чарівнОю, не чарІвною.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:07:25 ]

Дякую, наголос виправив. Чомусь думав, раз чарІвність, то і чарІвна може бути - подвійний наголос окрім - чарівнА. Бо він відомий. Але ні, словник дає справді тільки - чарівнА. Тому виправив.


Отправить
Леся Геник (Л.П./М.К.) [ 2018-03-26 16:06:10 ] - відповісти
Звучить пісенно. З весняним щастям Вас!)

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:07:56 ] - відповісти

Щиро дякую, Лесю. Навзаєм!)))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-03-26 16:36:37 ] - відповісти

З повноцінним відчуттям Весни!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 18:08:58 ] - відповісти

Спасибі, дорогий пане Іване! І Вас щиро вітаю! Сподіваюсь і на землі обітованній теж чудова весна!)))


Отправить
Вікторія Лимар (Л.П./Л.П.) [ 2018-03-26 21:58:53 ] - відповісти
Гарно, зворушливо, вічувається перо майстра високого рівня!
Дякую за насолоду від прочитаного!

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-26 23:48:28 ] - відповісти

Щиро дякую, шановна Вікторіє! Як приємно читати так відгуки! Радий нашому знайомству. Бажаю натхнення невичерпного!)))


Отправить
Серго Сокольник (М.К./М.К.) [ 2018-03-27 22:26:40 ] - відповісти

Настрій, Ярославе... Настрій...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-03-27 23:18:53 ] - відповісти

Так, друже Серго, настрій непередаваний!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-02 13:55:07 ]
В такі квітучі дні хочеться радіти світу, так само, як ти описуєш у вірші, але, на жаль, ми зараз і весни не помічаємо! Лише серце тішить поезія, коли залишаєшся з нею наодинці! Дякую, дорогий Ярославе!