ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Ігор Терен
2026.11.16 17:21
А влада пшеків дещо пойняла
стосовно українського ґаранта,
бо довела –
від білого орла
не більше толку як від номінанта.

***
А бомонд богемі помагає

Борис Костиря
2026.11.16 16:53
Не хочу квітку я зривати,
Бо я порушу у житті
Якусь важливу рівновагу
У космосі й серцебитті.

Краса проб'ється через вінця,
Крізь огорожі і мейнстрим.
Краса проб'ється через віно,

хома дідим
2026.11.16 16:00
можливо я повторююсь
та це малосуттєво
повторюється всяко
усілякий
не треба апології
оскільки я не жертва
можливо навпаки
це стилістична якість

Вячеслав Руденко
2026.11.16 14:54
О, мій етер, веселий, темний, милий!
Куди тепер ти знов ховаєш вила —
Космогонічні, ніби справжній фатум,
Як тінь з-під ковдри душ, густу, багату, —
Щоби безвідповідально, гучно, вмісно,
Докупи склавши, ніби пальці в мудру,
У верховіття мрій, де мер

Кока Черкаський
2026.11.16 13:43
Водії не люблять пішоходів,
Пішоходи ненавидять водіїв,
Фермери клянуть суху погоду,
А турист кляне сезон дощів.

Всякий віднайде якусь причину
Щоб образити, обматюкать тебе,
Бо всередині у кожної людини,

Паб Лімерик
2026.11.16 08:34
Вчителі в кабінеті завпеда
Освятили закон Архімеда.
А завгосп не святив.
Отакий колектив
Згуртувався навколо завпеда.

Розповів театральний бариста
Про симфонії Ференца Ліста.

Віктор Кучерук
2026.11.16 07:04
Під шелест опалого листя
Забави продовжує осінь -
Одягнута в шати багристі,
Повсюди тиняється боса.
Тумани сплітає в мережку,
Гойдає оголені віти
І сипле на вимиту стежку
Дарунки від себе чи літа.

Борис Костиря
2026.11.15 18:29
Не зупинятися у слові,
Коли сягнеш глибин, вершин.
Слова спочинуть охололі.
На слово сяде херувим.
Не зупинятися в розгоні,
В польоті до далеких зір,
Здолати мури й перепони
У прагненні забутих вір.

Євген Федчук
2026.11.15 17:40
Гортаю в Інтернеті сторінки,
Новини і погоду розглядаю,
Чогось собі цікавого шукаю
І, зокрема, якісь нові книжки.
На сайтах їх багато викладають.
Дивлюся, що читають москалі.
Вже й не дивуюсь їм узагалі,
То просто дикість, що вони читають.

Юрій Гундарів
2026.11.15 09:14
Його серце зупинилося 27 березня на Слов’янському напрямку. Прощання відбулося у Вербну неділю. Траурний кортеж розтягнувся через увесь Київ — від Майдану Незалежності до Лівого берега, де він жив.
На Троєщині та Лісовому масиві люди виходили з машин, ст

Ірина Вовк
2026.11.15 07:43
«ДЖОРДАНО БРУНО: Попіл нескінченності, або Ніч на площі Квітів»
(Драматичний есей-містерія на три дії з прологом)

Дійові особи:
Джордано Бруно (Ноланець) – філософ-домініканець, мандрівний мислитель-пантеїст, якому належить теорі

Віктор Кучерук
2026.11.15 07:07
Ні зорі, ні душі, ані тіні -
Тільки тиша й пітьма навкруги,
Тож в уяві малюю видіння
Місць отих, де іти до снаги.
Не буває там темряви й тиші,
І відсутні тривожні думки,
І хмарини там вітер колише ,
І світіння торкає щоки.

Володимир Бойко
2026.11.15 01:14
Людожерам непогано вдаються ролі людинолюбців. Хтось демократією живе, хтось нею грається. Політик – це особа, яка однією рукою будує державу, а іншою її руйнує. Навіть наймізернішим людцям доступні цукерки «Гулівер» в асортименті. Криводушн

Віктор Насипаний
2026.11.14 23:50
З молитви проростаєм до життя.
Комусь шляхи чи стежка невеличка.
А весни, як горобчики, летять.
Міліє, висихає люд, як річка.


Щодня кудись мчимо, як хитрий грак.
І враз, як тінь, в землі минаєм поспіль.

С М
2026.11.14 22:44
Безконечний дощ зі слів ллє в паперовий келих
Током, досхочу свавільним, сковзаючи крізь усесвіт
Сум водойм і хвилі втіх поймають мій відкритий розум
Осяюючи, пестячи

Jai Guru Deva Om
Світ незмінний, хай би що
Світ незмінний, хай би що

Світлана Пирогова
2026.11.14 22:03
Вуалями туманними вкриває листопад.
Мокріють і сиріють вулиці навколо.
Не залишилось майже осені чудних принад.
І сонця барва виглядає досить кволо.

Застигли сумно голі клени в сірому ряду.
Лапате листя застелило легко стежку,
(Нахаба вітер враз й
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Олександра Маківка
2026.11.16

Ярослав Ковальчук
2026.11.12

Петро Бончицький
2026.11.08

Віталій Татленко
2026.10.28

Микось Діденко Сухоцвіт
2026.10.27

Оксана Стемковська
2026.10.19

Йа Власне
2026.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

  Ностальгія Фауста

А молодість не вернеться,
Не вернеться вона.

Леонід Глібов

Образ твору Осіння днина випита до дна,
Лягли навколо тіні присмеркові,
Лиш у саду, в любовному алькові
Літає сміху голосна луна.

Комусь вона, можливо, не до речі –
Збива ліричну хвилю у душі…
Ще хтось когось – дивуюся – смішить,
Зневаживши осінню холоднечу.

Густе гілля од сміху вже трясе,
Якби висіли яблука, то впали б…
Тут молодості й днини ще замало,
Їй-Богу, їй за іграшки – усе!

І ми колись також були такими,
До ранку десь гарцюючи, без сну!
І поклонялись Вакхові й вину.
І радували нас холодні зими…

Бо в жилах бурхала вогненна кров!
Дахи зривала із голів, будівель!..
А я тепер – підтоптаний і сивий,
Життєва осінь в мій іде альков…

Хтось мовить: та які твої ще роки!
Не смієш вже і чарки… Болячки
Стискають все сильніше кулачки…
І сум, як день осінній цей, глибокий!

23.07.7526 р. (Від Трипілля) (23.09.2018)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-02 13:26:57
Переглядів сторінки твору 617
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.457 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.457 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-02 13:27:30 ]
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 10:57:58 ] - відповісти

Брате, хіба абсенту)))! Ностальгічно...Поставив би 12, але тільки половину)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 16:05:10 ] - відповісти

Дякую, дорогий брате! Ти знову прилетів і гарно повіяв. Можна б і абсенту, ще жодного разу в житті його не пив, тільки тримав пляшку в руках! Сподіваюсь, нагода буде!)))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 15:34:23 ] - відповісти

Не в чарці, шановний пане Ярославе, молодість, а в зрілості, у відчутті, що треба поспішать, а не заздрить тому, через що пройшов сам у відведену для цього пору життя.


Отправить
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 15:40:28 ] - відповісти

Если б молодость знала, если б старость могла...
У Ярослава дещо не про чарку )))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 17:05:28 ]

Так, правду кажеш, брате!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 17:03:56 ] - відповісти

Та звісно, ж не про чарку мова, пане Іване! А про втрачені можливості, розкутість, які дає молодість, яка була неусвідомленою розтриньканою даремно, а коли прийшло усвідомлення мети життя - сили вже не ті, що в молоді роки. І спішити не завжди треба, бо можна людей насмішити... Все відносне в цьому житті - може таке пояснення годилося б... Та що пояснювати, коли кожен читач бачить у вірші щось своє, тому і правильність сприйняття вірша, як і правильність відчуття життя - відносна!)))


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 17:00:12 ] - відповісти

Гарно!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 17:05:02 ] - відповісти

Дякую, Світлано, що знайшли для себе щось гарне!))


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2018-09-25 15:21:14 ] - відповісти

Щемні спогади, Ярославе, течією думок твоїх пливуть до кожного хто вміє слухати і відчувати серцем радість, біль, осінню смуту! Дякую, сама б поставила 6 балів, але за мене це вже хтось зробив. Видно, що не тільки мене, так гаряче торкнув цей вірш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-25 20:41:49 ] - відповісти

Дуже дякую, дорога Таню, радий, що вірш тебе так гаряче торкнув! Натхнення тобі невичерпного! А поставив оцінку мій друг і колега Вітер Ночі! Видно з його коментаря!)))


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-29 00:57:44 ] - відповісти

такий щирий розпач лг, що будь-хто пройнявся би, о Ярославе

усе ж, гарної осені Вам, незважаючи на будь-що

щиро


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-30 05:19:36 ] - відповісти

Мій ДО щиро вдячний Вам, друже Сонцемісяцю, за розраду. Він її дуже цінує, хоч, може, то був хвилинний наплив слабкості. Будьмо і тримаймося!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-30 05:20:30 ] - відповісти

ЛГ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-02 13:47:05 ]
Ностальгійний, сумний вірш, душевно написаний! Перечитую старі вірші і знаходжу у них відраду! Дякую, Ярославе!