ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Світлана Пирогова
2026.06.21 21:58
Гортензія-красуня пишно квітне,
Вражає розмаїттям кольорів.
Розкішним покривається суцвіттям.
Побачив літній легіт - і зомлів.

І звідки тут ця пані елегантна?
Таких в саду ще досі не було.
Прикраса днини, вечора, світанку.

Олена Побийголод
2026.06.21 21:48
Михайло Ісаковський (1900-1973)

Був наказ йому – на захід,
    їй також – до чужини...
Йшли на фронти комсомольці
    Громадянської війни.

Йшли у військо, розставались,

Іван Потьомкін
2026.06.21 21:00
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

Ірина Вовк
2026.06.21 20:09
Вона була вихована серед білого мармуру, кольорових мозаїк Софії та шелесту пергаментів у скрипторіях сонячного Києва періоду «золотого віку» Русі ХІ століття. Донька великого князя Ярослава Мудрого, вона мала стати живою печаткою у великій грі європейськ

Борис Костиря
2026.06.21 20:08
Прозорий ліс у сутіні прозорій.
Прозорий смуток дивиться в імлу.
Прозорий спокій п'є північні зорі.
Прозорий час читає ковилу.

Прозорий простір причаївся вчасно
У згусток нерозтрачених хвилин,
Плекає мрію дивну і незгасну

Іван Потьомкін
2026.06.21 17:06
Лежать ляхи з юдеями,
Що за гарний викуп
Сторгувалися з Максимом,
Як із скрути вийти.
Вийти вийшли,
Та не в ті ворота.
А міська голота,
Себто ті,

С М
2026.06.21 16:52
Давно вже я не сходив, зі своїх ей, пагорбів
Усе, що бачив я, прискорює рух мій, домів

Прилинь, до обличчя, устами своїми
Дивися далі, о дивися глибинно

Помаранчевий і синій
Кольори моїх чуттів

Іван Веселий
2026.06.21 16:50
Вдягнувши водолаза маску,
і вибравши спіралі час,
він ринув у місцеву прощу -
на дно духмяно гаслих трас.

Минулі виходи нестерпні
туди траплялися не раз,
та вірив він, що крізь ті терні,

Євген Федчук
2026.06.21 16:08
Скоро наші уже будуть, мабуть Крим звільняти.
Пора звідти москалів тих усіх виганяти.
Закінчилась лафа їхня, кришка вже «Кримнашу»,
Забираються усі хай у помийну Рашу.
Я дивлюсь на те, як нині москалі воюють,
Як укріплення бездумно вони в лоб штурмую

Борис Костиря
2026.06.21 12:48
Час тече, наче плинна вода
У сипучий і ніжний пісок.
Час крадеться, неначе біда
У сплетінні геройств і пасток.

Не повернеться трепетний час,
Час кохання, дивацтв, розставань,
Що розкажуть важливе про нас,

Роман Миронов
2026.06.21 12:33
У твоїх очах небагато спокою:
Більше – суму багряного, наперстів
Зі слів на оголених пальцях –

Аж до критичного струму.

У венах моїх більше правди,
Особливо, коли вони навиворіт –

Віктор Кучерук
2026.06.21 06:58
Так учора ласували,
Що ні хліба і ні сала
В хаті кумовій не стало,
Бо вечеряли ми сито
Через добру оковиту
І здорові апетити.
21.06.26

Вячеслав Руденко
2026.06.20 17:44
…як завжди непостійністю єства
покриті часу всі червневі дні,
тече в них пустотлива каніфоль,
в кору вростають диво скрипалі,

таємний сенс від зібраних речей
несе очам рясний глибокий зміст
і квітне між граніту капріфоль,

Борис Костиря
2026.06.20 13:06
В спіралі скручується час.
Змією обернеться простір.
Який у світі водолаз
Пірне в глибини, як на прощу?

Який у світі чародій
Поверне запахи заснулі?
На сцену вийде лицедій,

Ольга Олеандра
2026.06.20 12:39
Кожен ковток – це зустріч
сутностей доторком губ
спраглим, закоханим, дружнім –
творення нових сполук,
сильних, хоча й тимчасових,
повних ваги і смаку,
що стелять у серця основу
радість криштально тривку.

Іван Веселий
2026.06.20 11:23
Вийшов я в садок фазенди
на гармидер вранці.
Розвелось у нас хвазанів -
самців горлодранців!
І чого ж це у природі
навпаки, ніж в люду?!
І в хвазановім народі -
бачу ту ж невгоду!
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Володимир Кириленко
2026.06.20

Боговик Владислав Боговик Владислав
2026.06.18

Іван Веселий
2026.06.15

Надія Ляшук
2026.06.14

ВАСИЛЬ КУЗІВ
2026.06.11

Неїл Лорен
2026.06.08

Володимир Журавльов
2026.06.05






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

  Ностальгія Фауста

А молодість не вернеться,
Не вернеться вона.

Леонід Глібов

Образ твору Осіння днина випита до дна,
Лягли навколо тіні присмеркові,
Лиш у саду, в любовному алькові
Літає сміху голосна луна.

Комусь вона, можливо, не до речі –
Збива ліричну хвилю у душі…
Ще хтось когось – дивуюся – смішить,
Зневаживши осінню холоднечу.

Густе гілля од сміху вже трясе,
Якби висіли яблука, то впали б…
Тут молодості й днини ще замало,
Їй-Богу, їй за іграшки – усе!

І ми колись також були такими,
До ранку десь гарцюючи, без сну!
І поклонялись Вакхові й вину.
І радували нас холодні зими…

Бо в жилах бурхала вогненна кров!
Дахи зривала із голів, будівель!..
А я тепер – підтоптаний і сивий,
Життєва осінь в мій іде альков…

Хтось мовить: та які твої ще роки!
Не смієш вже і чарки… Болячки
Стискають все сильніше кулачки…
І сум, як день осінній цей, глибокий!

23.07.7526 р. (Від Трипілля) (23.09.2018)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-02 13:26:57
Переглядів сторінки твору 528
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.457 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.457 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-02 13:27:30 ]
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 10:57:58 ] - відповісти

Брате, хіба абсенту)))! Ностальгічно...Поставив би 12, але тільки половину)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 16:05:10 ] - відповісти

Дякую, дорогий брате! Ти знову прилетів і гарно повіяв. Можна б і абсенту, ще жодного разу в житті його не пив, тільки тримав пляшку в руках! Сподіваюсь, нагода буде!)))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 15:34:23 ] - відповісти

Не в чарці, шановний пане Ярославе, молодість, а в зрілості, у відчутті, що треба поспішать, а не заздрить тому, через що пройшов сам у відведену для цього пору життя.


Отправить
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 15:40:28 ] - відповісти

Если б молодость знала, если б старость могла...
У Ярослава дещо не про чарку )))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 17:05:28 ]

Так, правду кажеш, брате!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 17:03:56 ] - відповісти

Та звісно, ж не про чарку мова, пане Іване! А про втрачені можливості, розкутість, які дає молодість, яка була неусвідомленою розтриньканою даремно, а коли прийшло усвідомлення мети життя - сили вже не ті, що в молоді роки. І спішити не завжди треба, бо можна людей насмішити... Все відносне в цьому житті - може таке пояснення годилося б... Та що пояснювати, коли кожен читач бачить у вірші щось своє, тому і правильність сприйняття вірша, як і правильність відчуття життя - відносна!)))


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 17:00:12 ] - відповісти

Гарно!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 17:05:02 ] - відповісти

Дякую, Світлано, що знайшли для себе щось гарне!))


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2018-09-25 15:21:14 ] - відповісти

Щемні спогади, Ярославе, течією думок твоїх пливуть до кожного хто вміє слухати і відчувати серцем радість, біль, осінню смуту! Дякую, сама б поставила 6 балів, але за мене це вже хтось зробив. Видно, що не тільки мене, так гаряче торкнув цей вірш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-25 20:41:49 ] - відповісти

Дуже дякую, дорога Таню, радий, що вірш тебе так гаряче торкнув! Натхнення тобі невичерпного! А поставив оцінку мій друг і колега Вітер Ночі! Видно з його коментаря!)))


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-29 00:57:44 ] - відповісти

такий щирий розпач лг, що будь-хто пройнявся би, о Ярославе

усе ж, гарної осені Вам, незважаючи на будь-що

щиро


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-30 05:19:36 ] - відповісти

Мій ДО щиро вдячний Вам, друже Сонцемісяцю, за розраду. Він її дуже цінує, хоч, може, то був хвилинний наплив слабкості. Будьмо і тримаймося!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-30 05:20:30 ] - відповісти

ЛГ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-02 13:47:05 ]
Ностальгійний, сумний вірш, душевно написаний! Перечитую старі вірші і знаходжу у них відраду! Дякую, Ярославе!