ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Тетяна Левицька
2025.07.01 08:05
Двічі не ввйдеш в рай,
у вертоград* розкішний,
бо не тобі в розмай
кров'ю писала вірші.
Небо і два крила,
в сонячному катрені —
ДНК уплела
в райдужні гобелени.

Борис Костиря
2025.06.30 21:47
Аритмія в думках, аритмія у вірші.
Ми шукаємо ритми, що розламують ніші.

Ми шукаємо сенсу у грудах каміння.
У стихії шукаємо знаків творіння.

У безликості прагнем побачить обличчя.
І порядок у хаосі, в темряві - свічі.

Козак Дума
2025.06.30 10:42
Смакую червня спілий день останній
раюючи, бо завтра утече,
а з абрикос медових спозарання
гарячий липень пироги спече.

Посушить стиглі яблука і груші
на бурштиново-запашний узвар,
задухмяніє пелюстками ружі

Богдан Манюк
2025.06.30 09:12
Частина друга Жовч і кров 1930 рік Потяг Львів-Підгайці на кінцеву станцію прибув із запізненням. Пасажир у білому костюмі та капелюсі упродовж усієї мандрівки звертав увагу на підрозділи польських військових, які й затримували рух потягу, сідаючи в

Тетяна Левицька
2025.06.30 08:21
На подвір'ї, біля хати,
в кропиві та бузині
дозрівають пелехаті
чорнобривці запашні.

На порозі чорний вужик
примостився спочивать.
Квітнуть мальви, маки, ружі —

Віктор Кучерук
2025.06.30 05:48
Закохані до згуби
Лише в своїх дружин, –
Дбайливі однолюби
Додому йдуть з гостин.
Хоч ген затишна гавань,
А тут – низенький тин, –
Наліво, чи направо,
Не зверне ні один.

Володимир Бойко
2025.06.29 23:49
Банальна думка – як воно
Зріднилось з путіним лайно.
І як воно – смердючі дні
Вовтузитися у лайні.

Відомі істини прості –
З лайном поріднені глисти.
І путін теж – огидний глист,

Юрій Левченко
2025.06.29 23:25
Мій мозок розчленився на клітини,
у кожній - ти ... в нейронах і аксонах
той погляд ще невинної дитини,
та пристрасть у найпотаємних зонах.
Мов не живу без цього всі ці ночі,
розірваних думок збираю зграю,
і розумію, що напевно хочу
тебе і жити,

Борис Костиря
2025.06.29 22:01
Безконечно росте трава,
Невідчутна і ледь жива.

І траві цій ніщо не указ,
Вона дивиться в нас і про нас.

Ця трава - ніби вічне зерно,
Що проб'є асфальт все одно.

С М
2025.06.29 17:16
Санта Фе, кажуть, десь у ста милях, по шосе
Я маю час на кілька чарок й автопрокат
У Альбукерке

Знову мчав я край доріг, самоти я шукав, як міг
Незалежності від сцен і глядачів
У Альбукерке

Євген Федчук
2025.06.29 14:18
Утішає мати доню: - Ну, що знову сталось?
Мабуть, що від того зятя клятого дісталось?
А та плаче: - Справді, клятий! Він мене покинув!
Не поглянув, що у мене на руках дитина!
- Треба ж було добре, доню ще тоді дивитись,
То не довелось би нині тобі і

Іван Потьомкін
2025.06.29 12:07
Заграйте, Маестро Перельмане ,
Щось із Сарасате .
А поки ви настроюєте скрипку,
Оповім, як довелось почуть про вас уперше.
...За обідом, який завжди передував уроку,
Учителька івриту у диптиху про Гріга
Порадила змінити Швейцера на Перельмана.
Я зн

Юрій Гундарєв
2025.06.29 11:45
Кілька днів просто не міг відійти від трагікомедії «Мій карпатський дідусь». Пронизливе враження - справді велике кіно, навіть не за форматом, а передусім, за художнім рівнем. Міжнародна творча команда (режисер і сценарист фільму - грузин Заза Буадзе, спі

Віктор Кучерук
2025.06.29 06:19
Там, де куриться туманом
Гомінка ріка,
Виглядають спозарана
Хлопця-козака.
Почалася косовиця,
А тебе нема, –
Покажися-обізвися
Хоч би крадькома.

Борис Костиря
2025.06.28 21:48
Цей твір, який сховався у пучині
Глибинних вод, потоків, бурунів,
Пропав у невідомості, що нині
Диктує нам свій первозданний гнів,
Який нам світить із очей вогнів.

Цей текст не є сакральним чи пророчим,
Він народився у боях терзань

Марія Дем'янюк
2025.06.28 20:06
В лузі серед конюшини
Виросли дзвіночки сині,
І голівками хитають,
Дзвоном бджілок відганяють.
Прилетів сердитий джміль:
"Чути дзвін ваш звідусіль!"
Не дзвенять вже ті, співають,
На гостину бджіл скликають.
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Сергій Святковський
2025.06.27

Рембрі Мон
2025.06.07

Чорний Кугуар
2025.05.27

Анет Лі
2025.05.16

Федір Паламар
2025.05.15

Валерія Коновал
2025.05.04

Ольга Незламна
2025.04.30






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

  Ностальгія Фауста

А молодість не вернеться,
Не вернеться вона.

Леонід Глібов

Образ твору Осіння днина випита до дна,
Лягли навколо тіні присмеркові,
Лиш у саду, в любовному алькові
Літає сміху голосна луна.

Комусь вона, можливо, не до речі –
Збива ліричну хвилю у душі…
Ще хтось когось – дивуюся – смішить,
Зневаживши осінню холоднечу.

Густе гілля од сміху вже трясе,
Якби висіли яблука, то впали б…
Тут молодості й днини ще замало,
Їй-Богу, їй за іграшки – усе!

І ми колись також були такими,
До ранку десь гарцюючи, без сну!
І поклонялись Вакхові й вину.
І радували нас холодні зими…

Бо в жилах бурхала вогненна кров!
Дахи зривала із голів, будівель!..
А я тепер – підтоптаний і сивий,
Життєва осінь в мій іде альков…

Хтось мовить: та які твої ще роки!
Не смієш вже і чарки… Болячки
Стискають все сильніше кулачки…
І сум, як день осінній цей, глибокий!

23.07.7526 р. (Від Трипілля) (23.09.2018)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-02 13:26:57
Переглядів сторінки твору 405
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.456 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.456 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.773
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2025.06.23 00:55
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-02 13:27:30 ]
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 10:57:58 ] - відповісти

Брате, хіба абсенту)))! Ностальгічно...Поставив би 12, але тільки половину)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 16:05:10 ] - відповісти

Дякую, дорогий брате! Ти знову прилетів і гарно повіяв. Можна б і абсенту, ще жодного разу в житті його не пив, тільки тримав пляшку в руках! Сподіваюсь, нагода буде!)))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 15:34:23 ] - відповісти

Не в чарці, шановний пане Ярославе, молодість, а в зрілості, у відчутті, що треба поспішать, а не заздрить тому, через що пройшов сам у відведену для цього пору життя.


Отправить
Ночі Вітер (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 15:40:28 ] - відповісти

Если б молодость знала, если б старость могла...
У Ярослава дещо не про чарку )))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 17:05:28 ]

Так, правду кажеш, брате!)))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 17:03:56 ] - відповісти

Та звісно, ж не про чарку мова, пане Іване! А про втрачені можливості, розкутість, які дає молодість, яка була неусвідомленою розтриньканою даремно, а коли прийшло усвідомлення мети життя - сили вже не ті, що в молоді роки. І спішити не завжди треба, бо можна людей насмішити... Все відносне в цьому житті - може таке пояснення годилося б... Та що пояснювати, коли кожен читач бачить у вірші щось своє, тому і правильність сприйняття вірша, як і правильність відчуття життя - відносна!)))


Отправить
Світлана Мельничук (Л.П./М.К.) [ 2018-09-24 17:00:12 ] - відповісти

Гарно!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-24 17:05:02 ] - відповісти

Дякую, Світлано, що знайшли для себе щось гарне!))


Отправить
Тетяна Левицька (М.К./М.К.) [ 2018-09-25 15:21:14 ] - відповісти

Щемні спогади, Ярославе, течією думок твоїх пливуть до кожного хто вміє слухати і відчувати серцем радість, біль, осінню смуту! Дякую, сама б поставила 6 балів, але за мене це вже хтось зробив. Видно, що не тільки мене, так гаряче торкнув цей вірш.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-25 20:41:49 ] - відповісти

Дуже дякую, дорога Таню, радий, що вірш тебе так гаряче торкнув! Натхнення тобі невичерпного! А поставив оцінку мій друг і колега Вітер Ночі! Видно з його коментаря!)))


Отправить
Сонце Місяць (Л.П./М.К.) [ 2018-09-29 00:57:44 ] - відповісти

такий щирий розпач лг, що будь-хто пройнявся би, о Ярославе

усе ж, гарної осені Вам, незважаючи на будь-що

щиро


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-30 05:19:36 ] - відповісти

Мій ДО щиро вдячний Вам, друже Сонцемісяцю, за розраду. Він її дуже цінує, хоч, може, то був хвилинний наплив слабкості. Будьмо і тримаймося!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2018-09-30 05:20:30 ] - відповісти

ЛГ


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-02 13:47:05 ]
Ностальгійний, сумний вірш, душевно написаний! Перечитую старі вірші і знаходжу у них відраду! Дякую, Ярославе!