ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юхим Семеняко
2026.03.21 16:58
Вільні хліба
Підтримуючи аналітичну практику "пиріжкарень", напишу про "сирітський" вірш на своїй сторінці. На ній і забезпечу свій допис відповідними гіперпосиланнями, технологія створення яких відома нашим штатним співробітникам. Природно, що видалити її зможу

Борис Костиря
2026.03.21 13:12
Дорога крізь сон
Продираюсь крізь сон, мов крізь ліс несходимий і вічний,
Крізь шторми, і буран, і прозрінь запізніле вино.
Між дерев прокидаються зрілості вигаслі свічі,
Як біблійні волхви, як зупинене давнє кіно.

Продираюсь крізь ліс із його чагарями й кущами

Охмуд Песецький
2026.03.21 09:24
Сирітське
Загасли зірки за холодним вікном,
Зажевріла обрію смужка рум'яна.
Будильник ось-ось – і озвучить підйом,
Сьогоднішній день зачинається зрана.

Панує пронизливий ранішній бриз,
Упорали небо пошарпані хмари.
Святкує сімейство моє Науриз,

Тетяна Левицька
2026.03.21 08:31
Торнадо
Про щастя: арії, пісні,
тремкі балади,
та вітер виє у мені
гучним торнадо.
Йду по стерні до забуття
дороговказом.
Навіщо вірні почуття,
коли не разом?

Віктор Кучерук
2026.03.21 07:06
* * *
Співучими струмочками
Тече поміж горбочками
До пінистої річечки вода, -
Під сонцем і під зорями
Наспівує прискорено,
Щоб у путі не мучила нуда.
Про весняне піднесення
Співає гучно й весело

Ольга Олеандра
2026.03.20 21:02
***
Вечір палко вдивляється в очі весні,
до зими обернувши затінену спину.
Зорі сяють в його пелехатій чуприні,
як далекі й досяжні вітальні вогні.

Вони звуть її, – Весно, і вказують шлях
крізь пошерхлі брудними торос

Олена Побийголод
2026.03.20 19:41
1936. Партизан Железняк
Михайло Голодний (1903-1949)

В степу під Херсоном
попасище коням,
в степу під Херсоном курган.
Лежить під курганом,
повитим туманом,
матрос Железняк, партизан.

Іван Потьомкін
2026.03.20 18:36
***
Ти поспішаєш...
Ну, скажи на милість,
Куди летиш, що гнуться закаблуки?
Забула праску вимкнуть?
Вередували діти?
По пиятиці чоловік ні кує-ні меле?..
...Просто мусиш поспішать...
Бо ти - Жінка...

Юрко Бужанин
2026.03.20 16:16
***
Земле предків, Правіри, ти свята є по праву.
Як витримуєш, рідна, цю злочинну державу,
Цей цинічний, жорстокий механізм геноциду,
Цей ерзац-суверенний анахтемський гармидер?

Хмарочоси, котеджі, полігони військові -
Нема доброг

Сергій Губерначук
2026.03.20 15:21
Чивелінрок
То – двері з очком,
зле старе призволяще,
яке мертві гноми зіжруть.
То хворе на все!
Не простиме ні за що –
крадіжками суще! Хай мруть
його осоружні думки небувалі
і стогони після розлук.

Борис Костиря
2026.03.20 11:47
* * *
Зазирни в мої сни, ти побачиш простори безкраї,
Де цвітуть анемони і родить калина густа.
Зазирни в мої сни, ніби в очі самого розмаю,
Де відкриється совість та істина зовні проста.

Зазирни в мої сни, у буремні, бурунні століття,
Де зіткнулись

Юхим Семеняко
2026.03.20 10:16
На вільних хлібах
Подвійне, а з назвою – і потрійне "кохаю і люблю" виглядає таким, ніби автор у бажанні бути почутим виконав повтор, який переданий майже сигналом бідства на той випадок, якщо раптом хтось погано ловить. Далі – "ніколи не порівняну ні з ким" – і в цьом

Охмуд Песецький
2026.03.20 08:23
Кохаю
Кохаю і люблю, моя кохано,
Ніколи не порівняну ні з ким,
Тебе одну - натхненно й полум'яно
Своїм чуттям, високим і святим.

Живу тобою, дихаю, вмираю,
Відроджуюсь, як блискавка і грім,
Крізь віддаль неокреслено безкраю,

Віктор Кучерук
2026.03.20 07:55
* * *
Цілу зиму нею снили,
Виглядали з дня на день,
А вона лиш пахла мило
Після стужі де-не-де
На відкритих сонцю схилах
Невисоких наших круч,
Мов не мала зовсім сили
Віднайти потрібний ключ

С М
2026.03.20 05:44
Легковажно (The Doors)
Я гадаю
Буде це
Легковажно, гаразд
Я гадаю
Буде це
Легковажно, окей

Твою машкару

Ігор Шоха
2026.03.19 23:14
Приурочення
Не можна існувати без
поезії і патріот
організовує лікбез
на рідній мові, та висот
сягає авторка поез,
які оцінює народ.
Тому без пафосу кажу,
що ми давно не племена
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Охмуд Песецький
2026.03.19

П'ятниця Тринадцяте
2026.03.13

Людмила Пуюл
2026.03.06

Ноктюрн Ноктюрн
2026.02.26

Богдан Райковський Райко
2026.02.25

Мілана Попова
2026.02.24

Стейсі Стейсі
2026.02.14






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 Прощання з родовим гніздом
Образ твору Печаль немовби підкосила,
І у душі моїй – содом.
І вже дивитися несила,
Коли руйнується гніздо.

Усе, що надбане роками,
Розвіюється на вітрах.
Усе, що створене руками,
Вже перетворюється в прах.

Ніщо не вічне… В легкі* лози
В невідворотності своїй
Бездушний вріжеться бульдозер,
Зруйнує замок милих мрій.

Все, що світилося поету,
Небес торкаючись ясних –
Розсиплеться і кане в Лету,
Гнилій байдужості – на сміх.

Прости мене, мій замку любий,
За тебе воював, як міг.
Та час прийшов твоєї згуби…
Прости за те, що не зберіг.

Прощайте, серцю милі пущі,
Для Вас я був, як рідний син.
І сили брав од вас цілющі,
І млів од вашої краси.

Хай Вас Боги оберігають!
Я тут шляхетності учивсь.
І чар зазнав земного раю,
Думками осягнувши вись.

Моє ти царство творчих злетів,
Мої окрилені слова!
Я тут короною сонетів
Цинічний світ цей дивував.

Прощайте, гай і замок милий!
Вже до дрібніших йду доріг…
Мій розпач, крик мій, мов з могили –
Він Вас для вічності зберіг!

2 березня 7526 р. (Від Трипілля) (2019)

*ЛЕгкі - авторський наголос.





    •   Можлива допомога "Майстерням"


• Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
• Про оцінювання     • Зв'язок із адміністрацією     • Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-05-04 11:12:08
Переглядів сторінки твору 528
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.058 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.058 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.716
Потреба в критиці щиро конструктивній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Маньєризм, Галантний та Куртуазний Маньєризми
Поезія Романтизму і Сентименталізму
Автор востаннє на сайті 2026.03.21 10:32
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-04 11:12:33 ]
Олександр Сушко (Л.П./Л.П.) [ 2019-03-02 20:44:25 ] - відповісти
Глибоко. Зворушливо.

Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-02 23:23:04 ] - відповісти

Дякую.


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-04 11:13:06 ]
Любов Бенедишин (М.К./М.К.) [ 2019-03-03 12:21:24 ] - відповісти

Тільки глухий не почує цей крик душі...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-03 22:48:41 ] - відповісти

Спасибі, дорогий друже Любо! Моєму ЛГ легшає од того, що друзі співпереживають!)))


Отправить
Іван Потьомкін (Л.П./М.К.) [ 2019-03-03 13:13:54 ] - відповісти

Попри трагічність заздрю Вам, шановний пане Ярославе, що мали родове гніздо. У мене його, на жаль, не було.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-03 22:51:26 ] - відповісти

Дякую, дорогий пане Іване, за відгук! Він теж моєму ЛГ полегшує душу, бо переконує в тому, що він - не самий нещасний на цьому світі!))


Отправить
Галина Михайлик (М.К./М.К.) [ 2019-03-03 15:54:43 ] - відповісти

А моє прадідівське гніздо придбала молода сім"я... Хоч те тішить, що не руйнується воно, що є в ньому життя...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-03 22:53:20 ] - відповісти

Дякую, Галю, що відгукнулися! Ну що ж, є щось добре у Вашому випадку! Може, так буде і у моєму...)


Отправить
Олександр Сушко (М.К./М.К.) [ 2019-03-03 20:07:02 ] - відповісти

МОжу тільки здогадуватися про подію, яка налаштувала автора на написання цього твору. Якщо це так - дуже прикро. Бо зруйноване гніздо, які стало чужим - це не той краєвид, який хоче бачити людина на схилі літ.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2019-03-03 22:57:05 ] - відповісти

В кожному явищі є свої мінуси, а є і плюси, Сашко! А вірш - тільки відбиток емоцій, часто суб`єктивних!)


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-05 09:42:57 ]
Який болісний, трагічний вірш, дорогий Ярославе! Без сліз неможливо читати! Співчуваю!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-08-27 22:55:41 ]
Спасибі сердечне, дорога Таню! Ти мене розумієш!))))