ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Юлія Щербатюк
2024.11.21 13:44
Цей дивний присмак гіркоти,
Розчинений у спогляданні
Того, що прагнуло цвісти.
Та чи було воно коханням?

Бо сталося одвічне НЕ.
Не там, не з тими, і не поряд.
Тому і туга огорне

Володимир Каразуб
2024.11.21 09:49
Ти вся зі світла, цифрового коду, газетних літер, вицвілих ночей,
У хтивому сплетінні повноводних мінливих рік і дивних геометрій.
Земля паломників в тугих меридіанах, блакитних ліній плетиво стрімке.
Що стугонить в лілейних картах стегон
В м'яких, п

Микола Дудар
2024.11.21 06:40
Сім разів по сім підряд
Сповідався грішник…
( Є такий в житті обряд,
Коли туго з грішми )
І те ж саме повторив
Знову й знов гучніше.
( Щоби хто не говорив —
Страшно бути грішним… )

Віктор Кучерук
2024.11.21 06:38
Димиться некошене поле.
В озерці скипає вода.
Вогнями вилизує доли.
Повсюди скажена біда.
Огидні очам краєвиди –
Плоди непомірного зла.
Навіщо нас доля в обиду
Жорстоким злочинцям дала?

Микола Соболь
2024.11.21 04:27
Черешнею бабуся ласувала –
червоний плід, як сонце на зорі.
У сірих стінах сховища-підвалу
чомусь таке згадалося мені.
Вона тоді вдивлялася у вишню
і якось тихо-тихо, без вини,
прошепотіла: «Господи Всевишній,
не допусти онукові війни».

Володимир Каразуб
2024.11.21 01:27
nbsp       Я розіллю л
                            І
               &

Сонце Місяць
2024.11.20 21:31
Наснив тоді я вершників у латах
Слухав про королеву кпин
В барабани били й співали селяни
Лучник стріли слав крізь ліс
Покрик фанфари линув до сонця аж
Сонце прорізло бриз
Як Природа-Мати в рух ішла
У семидесяті ці

Іван Потьомкін
2024.11.20 13:36
Сказала в злості ти: «Іди під три чорти!»
І він пішов, не знаючи у бік який іти.
І байдуже – направо чи наліво...
А ти отямилась, як серце заболіло:
«Ой, лишенько, та що ж я наробила?!..»
Як далі склалось в них – не знати до пуття:
Зійшлись вони чи

Юрій Гундарєв
2024.11.20 09:10
років тому відійшов у засвіти славетний іспанський танцівник Антоніо Гадес.
Мені пощастило бачити його на сцені ще 30-річним, у самому розквіті…


Болеро.
Танцює іспанець.
Ніби рок,
а не танець.

Світлана Пирогова
2024.11.20 07:07
три яблука
холодні
осінь не гріє
гілля тримає
шкірка ще блискуча гладенька
життя таке тендітне
сіро і сумно
три яблука висять

Микола Дудар
2024.11.20 07:04
Батько, донечка, і песик
Всілись якось на траві
Не було там тільки весел
Але поруч солов'ї…
Щебетали і манили…
Сонце липало в очах
І набравшись тої сили
Попросили знімача

Віктор Кучерук
2024.11.20 05:44
Ти не повинен забувати
Десь в олеандровім цвіту
Про українську світлу хату
І щедру ниву золоту.
Ще пам’ятай обов’язково,
Ввійшовши в чийсь гостинний дім, –
Про милозвучну рідну мову
Й пишайсь походженням своїм.

Артур Курдіновський
2024.11.20 05:12
Спиваю натхнення по краплі
Заради простого рядка.
Я досі ніяк не потраплю
До міста Івана Франка.

Запросить в обійми ласкаво
Там вулиця світла, вузька.
Я б вигадав теми цікаві

Микола Соболь
2024.11.20 05:11
Які залишимо казки?
Домовики лишились дому.
Лісовики де? Невідомо.
Тепер на березі ріки
не знайдете русалок сліду.
Чи розповість онуку дідо,
як шамотять польовики?
Коли зовуть у гай зозулі,

Микола Дудар
2024.11.19 21:50
Тим часом Юрик, ні, то Ярек
Прислав запрошення - меню…
Перелік всього — і задаром
Ну що ж нехай, укореню.
Присиплю жирним черноземом
А по-весні, дивись, взійде…
Ми творчі люди. Наші меми
Не встрінеш більше абиде…

Борис Костиря
2024.11.19 18:51
Я розпався на дві половини,
Де злилися потоки ідей.
Розрізнити не можна в пучині
Дві ідеї в полоні ночей.

Зла й добра половини тривожні
Поєдналися люто в одне,
Ніби злиток металів безбожний,
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів





 Нові автори (Поезія):

Кай Хробаковськи
2024.11.19

Ля Дмитро Дмитро
2024.11.16

Владислав Аверьян
2024.11.11

Соловейко Чубук
2024.11.02

Незнайка НаМісяці
2024.11.01

Дарина Риженко
2024.10.30

Богдан Фекете
2024.10.17






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія




Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Туман у Києві. Туман
Вип`ячує безкровні губи.
Ніде і просвітку нема,
Бо ти мене вже не полюбиш.

Красою квітчана, ясна,
Заграє у небесні труби,
Прийде на пагорби весна,
Та ти мене вже не полюбиш.

Перо крізь пальці вислиза,
Сумних, веселих згадок суміш…
Бринить непрохана сльоза –
Мене ти більше не полюбиш…

Війна. Як добре! Небеса
Жбурнуть мене у вир погуби…
Бо що – життя, його краса?!
Як ти, як ти мене не любиш…

4.03. 7522 р. (Від Трипілля) (2014)






      Можлива допомога "Майстерням"


Якщо ви знайшли помилку на цiй сторiнцi,
  видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Про оцінювання     Зв'язок із адміністрацією     Видати свою збірку, книгу

  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)




Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 15:16:18
Переглядів сторінки твору 301
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.400 / 7  (6.329 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.400 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.765
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не обов'язково
Конкурси. Теми Поезія Необароко, Неокласицизму, Неореалізму
Автор востаннє на сайті 2024.11.21 11:19
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 15:16:55 ]

Отправить
Володимир Сірий (М.К./М.К.) [ 2014-03-04 21:20:33 ] - відповісти

Нічого собі!!!
Ярославе, достойно!!!


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-04 22:27:42 ] - відповісти

Дякую, Володю! Ти вже ставиш оцінки і від "Майстерень", вітаю! Твоя працездатність дала свої плоди!))


Отправить
Тетяна Флора Мілєвська (М.К./М.К.) [ 2014-03-04 23:47:46 ] - відповісти

гарно))))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-05 00:33:58 ] - відповісти

Дякую, Танечко!)))


Отправить
Михайло Десна (Л.П./М.К.) [ 2014-03-05 01:59:49 ] - відповісти

...тебе не полюбиш! (жартую)

лірично, пане Ярославе!


Отправить
Марія Дем'янюк (Л.П./Л.П.) [ 2014-03-05 16:49:05 ] - відповісти

Дуже-дуже гарно і ніжно...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-05 19:33:35 ] - відповісти

Як казав один мій знайомий, показуючи на красуню: От гарна жінка! А хтось же і її не хоче! (також гірко жартую!)
Дякую, Михайле!))


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-05 19:34:28 ] - відповісти

Спасибі, Маріє! Натхнення Вам і успіхів!))


Отправить
Наталя Мазур (М.К./М.К.) [ 2014-03-05 20:21:39 ] - відповісти

При усій моїй повазі, пане Ярославе, до вас, мені не сподобалось "Війна. Як добре". Бо хіба війна то є добре? (Хоча настрій ЛГ я вловила, та... На мій погляд доцільніше було б "Війна. Баждуже"...
З повагою та щиро.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-05 20:49:11 ] - відповісти

Шановна Наталю! Якщо загалом міркувати, то цілком з Вами згоден, що війна - то не є добре для нас усіх, для України, яку ми любимо і хочемо жити мирно у ній! Цей факт є добрим тільки для мого ЛГ з його суб"єктивно фаталістичним настроєм, який Ви вловили, тому змінювати на слово "байдуже" - це означає знижувати експресію, напругу, фатальність настрою і вірша. А якщо так, то не варто було взагалі писати і друкувати цей вірш.

Теж щиро і з повагою


Отправить
Іван Гентош (М.К./М.К.) [ 2014-03-05 22:29:36 ] - відповісти

Зрозумілий і стан, і настрій ЛГ! І справді експресивно як! Файно, сподобалося!
ПС. А якщо "Війна. Можливо небеса..." або
"Війна. Почують небеса?
Жбурнуть мене у вир погуби?" (?)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2014-03-06 00:03:37 ] - відповісти

Іване, дорогий мій! Тут неординарна, нетипова ситуація - ПЕРЕДСМЕРТНА, для якої війна - це ДОБРЕ! Якщо хтось перебуває в полоні стереотипів, вириває фразу із контексту - і на цій хвилі хоче видати себе за праведника, а когось - за упиря, то хай!
Так, війна несе у собі смерть - це погано з точки зору формальної логіки. Але якщо вона позбавить ЛГ від нелюдських страждань, породжених великим коханням, яке, може, інший не переживав у своєму житті, то це - добре!
А ще війна - це може бути добре в тому сенсі, наприклад, що вона випробовує нашу націю і народ на міцність, на вміння відстояти свою свободу, свою гідність, і що люди воліють швидше вмерти, ніж бути рабами яників і путіних, хоч це - дещо інше питання, відмінне від контексту цього вірша.
Хтось мислить поверхово-стереотипно, а хтось - нетрафаретно, неординарно і вірш має свою логіку і переконливість. "Поезія - це завжди неповторність, якийсь безсмертний дотик до душі" як писала Ліна Костенко. І щоб сотворити щось безсмертне, може, треба глибоко страждати, бути готовим і вмерти, щоб лишити по собі хоч один вартий уваги вірш. І тоді це - добре, дорогий мій Іване!)))



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-10 18:22:00 ]
Ярославе, читаю і сльози в очах! Невже все так безнадійно у твого ЛГ. Але ж вірш написано давно, то ж сподіваюся, що зараз все прекрасно!)))