ОСТАННІ НАДХОДЖЕННЯ
Авторський рейтинг від 5,25 (вірші)

Мирон Шагало
2026.08.10 19:58
Краплі-перли
Мила, глянь, там над горою
кучерявою головою
хмара небеса підперла,
і у зливі ненавмисно
розгубила своє намисто —
чисті краплі-перли.

Мила, ми йдемо з тобою

хома дідим
2026.08.10 18:55
* 168 *
під вечір
якщо вирубити звук
гулящих і балдіючих
під вікнами
із вереском їх виплодків
подекількагодинним
я написав би щось
напрочуд тихе

Артур Сіренко
2026.08.10 17:22
Порожній глек смутку
У дерев’яних снах
Старого рибалки на ймення Мартин
Легкі дерев’яні міста
Плавають на поверхні озера,
Над очеретом літають дерев’яні чайки,
У дерев’яних скрипучих храмах
Монахи з очима синіми
П’ють черлене вино єретиків

Іван Потьомкін
2026.08.10 12:54
***
Педагогіка вчить
Змалку робити дітей атеїстами.
Мої рідні
Зроду-віку не чули про ту науку
І казали, що знайшли мене в капусті,
Що на горищі удень спить,
А вночі стереже наш сон домовик,
Що є такі білі тваринки ласки,

Борис Костиря
2026.08.10 12:52
* * *
Біліє поступово полотно
Від снігу із його авангардизмом.
Вже вицвіло гомерове руно,
Укривши душі білим песимізмом.
Так чорно-біле втомлене кіно
Міняється і міниться зі свистом.

Сніг владно і уперто наступа,

Тетяна Левицька
2026.08.10 12:22
Чорно-білий
Ні відняти, ні додати —
Ноги смерть невчасно в'яже;
сповиває тіло в лати,
закриває очі. Як же
існувати нещасливо,
чолобитні бити в церкві,
пробачати зраду хтивим
і плескати «Браво» смерті?

С М
2026.08.10 08:53
Здоганяючи Посейдона (King Crimson)
Платона очі плющові
Сова його на глобусі
В орлянку грає арлекін
Глуз у папужім одязі
Ридає Леді Скарлет Скрін
Дощ театральний ллє
А Темна Королева Снів
Зна людський біль як є

Віктор Кучерук
2026.08.10 07:19
Серпень
Докуривсь пилюкою
Літній час над луками, -
Вже понад городами
Тягне прохолодою
Від полів покошених,
Пилом запорошених.
На порозі осені
Серпень вмився росами,

Ірина Вовк
2026.08.10 06:45
"Чорний сніг Александрії" (продовження 4)
Історія на вістрі сариса Тишу попелястого ранку розірвав не звук сурми, а важкий, глухий тупіт сотень ніг і лютий, дикий крик, що долинав із боку південних кварталів. – За Серапіса! За богоподібного царя Птолемея! – багатоголосий рев прокотивс

Артур Курдіновський
2026.08.10 01:58
Помаранчевий серпень (триКоло ронделів)
Помаранчевий серпень у горло вчепився і душить.
І нема порятунку від спеки та згубних думок.
Я дізнався, що десь дзеленчить кришталевий струмок,
А у звуках магічних відлуння почув: "Друже-друже..."

Замордований літом, я планів його не порушу.
На

Віктор Насипаний
2026.08.09 23:16
* * *
Солом’яного сонця капелюх
Ще нині крутить небом досить швидко.
Лякає спека, наче лихо з лих.
Лелечить тихо люд у гнізда вікон.

Роздерта на стовітрі джинсосинь.
Авто блукають довго в джунглях вулиць.
Когось впіймати хоче хитра тінь,

Ольга Садкова
2026.08.09 22:20
Осіння мозаїка
Вухань засмикався: ой, лихо!
В осіннім лісі дітись де?
Це листя падає так тихо
чи крадькома вовчисько йде?
*
Розкішний сонях втратив вроду,
увесь засох і геть змарнів.
Усеньке літо мав турботу —

Світлана Пирогова
2026.08.09 21:58
Вірші для діток
У бабусі на городі
Я побачив пташку-одуд.
Чубчик-віяло. Дзьобатий.
Пір'я в одуда строкате.
Хочу я про нього знати.
А чи має одуд хату?
- Уд. уд, уд, - почав співати,
Прилетіли ще пташата.

Євген Федчук
2026.08.09 17:20
Сандармох
Старезний дід геть сивий помирав.
На ліжку вкритий ковдрами лежав
І важко дихав, мовби, що зосталось
З життя, йому нелегко так давалось.
Лежав, уперши бляклі очі в стелю.
Думки, мабуть роїлись невеселі.
Старий та не хотілось помирати.
Чи щось не за

Володимир Бойко
2026.08.09 15:52
Mesto
Коротшають і лІто і літА,
Життя дощенту вибрало ліміти,
Мелодія на mesto поверта
І спробуй не хворіти, не старіти.

Хмаринками торкнувшись верховіть
Війнуло літо в напрямі на осінь.
У кроні кожна гілочка тремтить,

Борис Костиря
2026.08.09 13:08
На льоду
Ледве шкутильгають люди на льоду,
Ніби оминають лихо і біду.
На льоду пратексту, на льоду буття
Падає людина в пазли каяття.
Падає людина у глибокий страх
У безжальних, лютих, навісних вітрах.
Падає людина в пазури зусиль,
У лабети пам'яті, в па
Останні надходження: 7 дн | 30 дн | ...
Останні   коментарі: сьогодні | 7 днів


Поетичні Майстерні



 Нові автори (Поезія):

Ярина Діброва
2026.08.07

Анастасія Ехо
2026.08.01

Фел Ходак
2026.07.22

Ольга Садкова
2026.07.18

Анна Марчук
2026.07.12

Паб Лімерик
2026.07.12

Тетяна Нєтьосіна
2026.07.04






• Українське словотворення

• Усі Словники

• Про віршування
• Латина (рус)
• Дослівник до Біблії (Євр.)
• Дослівник до Біблії (Гр.)
• Інші словники

Тлумачний словник Словопедія





  Вірші, проза, аналітика, огляди
Автори / Ярослав Чорногуз (1963) / Вірші

 * * *
Ось яблунька вже цвітом вся аж сяє,
Медвяний, чистий, ніжний її квіт,
Мов наречена у розповні літ
Мене коло хатини зустрічає.

Та от якихось днів зо два минає,
Смичком торкає вітер струни віт,
Бринять вони і тужать на весь світ,
І сум свій білий на траву зроняють.

Здалось мені, то юність затяжна
Із мене облітає, як весна,
І сивиною на волосся пада...

Та "Не журись!" - кажу собі, бо є
У зрілості порі своя принада.
Це ж розквіт літа й років настає.

7502 р. (від Трипілля) (1996)




  Публікації з назвою одними великими буквами, а також поетичні публікації і((з з))бігами
не анонсуватимуться на головних сторінках ПМ (зі збігами, якщо вони таки не обов'язкові)



Про публікацію
Дата публікації 2022-05-07 17:58:11
Переглядів сторінки твору 694
* Творчий вибір автора: Майстер-клас
* Статус від Майстерень: R1
* Народний рейтинг 6.352 / 7  (6.330 / 6.99)
* Рейтинг "Майстерень" 6.352 / 7  (6.337 / 7)
Оцінка твору автором -
* Коефіцієнт прозорості: 0.758
Потреба в критиці толерантній
Потреба в оцінюванні не оцінювати
Конкурси. Теми Поезія Романтизму і Сентименталізму
Сонет
Автор востаннє на сайті 2026.03.26 07:01
Автор у цю хвилину відсутній

Коментарі

Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-07 18:00:02 ]
Патара Бачія (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-28 16:53:56 ] - відповісти
Сам зажурився й сам себе розрадив...:-) Гарно й щиро, пане Ярославе.

Отправить
Микола Левандівський (Л.П./Л.П.) [ 2009-09-28 16:54:40 ] - відповісти

Колоритний сонет у вас вийшов пане Ярославе.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 17:06:06 ] - відповісти

Було таке, Патаро. Дякую.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 17:06:59 ] - відповісти

Спасибі, Миколо. Натхнення Вам.


Отправить
к т (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 17:33:06 ] - відповісти
гарно
в пору осінню на серці весна

Отправить
Олеся Овчар (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 19:36:44 ] - відповісти

Глибинна мудрість людських літ... Кожна пора прекрасна по-своєму... Так вчила мене ще малу мама і до цього приходжу вже вкотре сама. Приємно було прочитати це у Вашій чудовій поезії, пане Ярославе. Черговий раз - дякую за чудові слова.


Отправить
Іван Редчиць (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 20:30:45 ] - відповісти

Так, п.Ярославе, це розквіт - і душі, і таланту...
Орлиного розкрилля!


Отправить
Любов Долик (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 20:58:16 ] - відповісти

Такий летючий, прозорий, як яблуневий цвіт, вийшов у Вас вірш, Ярославе! Гарно...


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 22:24:00 ] - відповісти

Всім щиро дякую за теплі відгуки. Бажаю весни в серці посеред осені.


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-28 22:29:09 ] - відповісти

Ой , люблю я останнім часом сонети :)
Пане Ярославе, а коли вже сивина - то це ще "розквіт літа" чи вже осінь?


Отправить
Оксана Яблонська (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 22:58:44 ] - відповісти

Егеж, класичний сонет - повністю вималюваний сюжет і у радості і у смутку ... А четвертий катрен із порадою чимось нагадує рубаї... (не дивуйтеся, пане Ярославе, я ще вивчаю і сонети і рубаї, - то можу й не те втнути у роздумах).
Одне скажу - сподобалося ! :)


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 23:12:34 ] - відповісти

Сивина, пане Юрію, це - не завжди осінь. Це може бути і пізнє літо, і передчасна зрілість у 20-річних юнаків, у яких трапилося у житті щось важке. А саме про зрілість і йдеться у вірші. Дякую за увагу.


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-28 23:16:35 ] - відповісти

Сонети, пані Оксано, будуються за схемою - перші 8 рядків - теза, наступні - 3 - антитеза, заключні три - синтез. Тому й роздуми є, як і в
рубаях. Так і має бути. Це не протирічить одне одному. Радий, що Вам сподобалося.


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 17:15:34 ] - відповісти

Гммм,
Маю сумнів (як тутешні балакають) у тому, що сивина це символ зрілості (чи передчасної чи вчасної чи посачасної).
Хоча вона може послужити атрибутикою... Ну принаймі для мене - це не паралелі, хоча можливі сумісності.
Чи не так?


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 19:27:48 ] - відповісти

Я не возводив у сонеті сивину до рангу символу, але вірш писаний у віці, коли тобі 30 з гаком, коли приходить перша старість, коли людині оманливо здається, що молодість минула, і вже все - ти старий, з"являється перша сивина. Але життя продовжується, настає зрілість і ця - перша - сивина тільки підкреслює її значимість, як гіркі плоди життєвого досвіду, підкреслює її прихід, як перші зморшки чи борозни на чолі. Я сказав би, що сивина це - одна з ознак зрілості. В Україні пане Юрію,особливо після Чорнобиля, дерева подекуди сивіють-жовтіють навіть у червні. Так що цей сонет певною мірою відображає реалії життя, його передчасного старіння і зношеності.


Отправить
Юрій Лазірко (Л.П./М.К.) [ 2009-09-29 20:08:17 ] - відповісти

Дай Бог, Вам пане Ярославе ніколи не старіти - ні серцем , ані душею.
Дякую за роздуми...
З тепом,
ЛЮ


Отправить
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2009-09-29 20:23:29 ] - відповісти

Щиро дякую.



Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Тетяна Левицька (Л.П./М.К.) [ 2022-05-08 13:28:20 ]
Філософська лірика зачаровує красою природи! А у житті все відносно! Ще коли написаний вірш, і здавалося, що літа облітають, а ні літо за літом, будем творити!


Коментарі видаляються власником авторської сторінки
Ярослав Чорногуз (М.К./М.К.) [ 2022-05-16 00:53:19 ]
Так, це правда, дорога Таню! Все відносне в цьому житті! Все минає! Коли писався цей вірш, минулася юність затяжна, а тепер і зрілість минає, і старість крадеться! А так хочеться ще бути юним, бодай душею, чого і тобі, і собі бажаю! Дякую, за високі оцінки! Натхнення і всіх благ тобі!))))